Країни Балтії закликали Європейський Союз пришвидшити ухвалення рішення про повну заборону імпорту російської нафти. Вони наголошують, що побоювання ЄС щодо можливого енергетичного дефіциту, які виникли на фоні війни в Ірані та нестабільності на світових енергетичних ринках, не підтвердилися. На їхню думку, нинішня ситуація на нафтових ринках свідчить про наявність достатньої кількості альтернативних джерел постачання, що дозволяє Європі відмовитися від російських енергоносіїв без ризику виникнення серйозних енергетичних криз.

Про це інформує Financial Times.

На зустрічі міністрів енергетики ЄС питання про заборону російської нафти знову стало актуальним, і представники Естонії, Латвії та Литви висловили єдину позицію щодо необхідності швидкого просування законодавчих ініціатив від Європейської комісії. Вони нагадали, що ще в кінці минулого року країни-члени ЄС дійшли політичної угоди про поступове скорочення імпорту російської нафти. Однак подальші обговорення сповільнилися через нові побоювання щодо стабільності світових енергетичних ринків.

Одним з факторів, які вплинули на це, стала загострена ситуація на Близькому Сході та порушення судноплавства в Ормузькій протоці, що викликало побоювання з приводу можливого зростання цін на нафту і дефіциту постачання. Проте, як зазначають джерела FT, після часткової стабілізації ситуації в регіоні та відновлення нормального функціонування ключових маршрутів, ці ризики значною мірою зменшилися, а ринок демонструє ознаки стабільності.

У цьому контексті представники балтійських країн підкреслюють, що Європейський Союз має активізувати санкційні заходи стосовно російського енергетичного сектору, адже доходи від експорту нафти залишаються одним з основних джерел фінансування російської агресії проти України. Вони вважають, що затягування процесу ухвалення заборони надає Москві можливість зберігати вагомі фінансові надходження, незважаючи на вже запроваджені обмеження з боку Заходу.

У ході закритої частини зустрічі єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен утримався від публічних коментарів. Проте в Європейській комісії підтвердили, що робота над відповідними пропозиціями триває, а питання про поступову відмову від російських енергоресурсів залишається на порядку денному. Однак конкретні терміни внесення законодавчих ініціатив поки невідомі.

Позиція Польщі, яка традиційно підтримує жорсткіші заходи щодо енергетичної ізоляції Росії, надає додаткового політичного імпульсу цій дискусії. Заступник міністра енергетики Польщі Войцех Врохна заявив, що Варшава вважає доцільним повністю припинити імпорт російської нафти до кінця року, хоча визнає, що це може призвести до економічних наслідків, включаючи коливання цін та можливі труднощі з постачанням. Він підкреслив, що ці витрати є виправданими, якщо вони допоможуть Європі звільнитися від енергетичної залежності від Росії.

У ширшому контексті, ці дискусії відбуваються на фоні поступового відновлення стабільності на світових енергетичних ринках, що зменшує ризики різких цінових шоків. Балтійські країни впевнені, що нинішній момент необхідно використати для прискорення відмови від російських енергоресурсів, перш ніж геополітична ситуація знову ускладниться.

Таким чином, питання повної заборони імпорту російської нафти залишається в центрі внутрішніх дискусій ЄС щодо подальшої енергетичної політики та санкційного тиску на Росію, а позиція країн Східної Європи дедалі активніше впливає на формування порядку денного Брюсселя.