Національний банк України (НБУ) прийняв рішення про зниження облікової ставки з 16% до 15% з 15 грудня, як повідомлено на брифінгу НБУ. Рішення було прийнято в контексті сповільнення інфляції та поліпшення інфляційних очікувань.
Глава Нацбанку, Андрій Пишний, пояснив, що зниження облікової ставки сприятиме збереженню привабливості гривневих інструментів для заощаджень. Інфляція в листопаді зменшилася до 5,1%, що виявилося швидше, ніж очікувалося.
Причинами сповільнення інфляції були розширення пропозиції продуктів харчування з нового врожаю та покращення очікувань на тлі міцнішого курсу гривні. Нацбанк зауважив, що ризики пришвидшення інфляції залишаються через логістичні труднощі на західних кордонах та можливе вичерпання ефектів від урожаїв.
Прогнозується, що показники інфляції в грудні залишатимуться стабільними, але існують ризики пришвидшення через зазначені фактори. Голова НБУ підкреслив, що зниження облікової ставки не створить ризиків для привабливості заощаджень у гривні, і, ураховуючи позитивні тенденції, НБУ продовжить цикл пом’якшення процентної політики.
З 15 грудня 2023 року ставка обліку та інші ключові ставки будуть знижені, що може вплинути на різноманітні сектори фінансового ринку, такі як депозити та кредитування.
У лютому 2023 року Володимир Зеленський заявив, що він “знищив олігархів” в Україні. Так він підсумував на той момент результати майже чотирирічної діяльності на посаді президента.
Через пів року після цих заяв Венеціанська комісія розкритикувала президентський закон “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”, який тепер називають законом про деолігархізацію.
Юристи комісії вказували, що закон занадто персоніфікований і каральний і рекомендували поставити його на паузу. Влада погодилася на це й, зокрема, призупинила створення публічного реєстру олігархів, до якого планували включити понад 80 бізнесменів.
У звіті у листопаді Європейська комісія серед трьох проблемних сфер, які Україна має подолати для старту переговорів про вступ до ЄС, назвала недостатній прогрес у зменшенні впливу олігархів.
Але у той самий час за майже два роки війни статки і вплив тих, кого в Україні заведено називати олігархами, суттєво зменшилися.
Олігархічний капітал
Оскільки закон, у якому містилися визначення поняття “олігарх” і критерії, за якими їх планували включати до реєстру, розкритикували у Євросоюзі, то зараз може йтися лише про “не юридичне визначення олігарха як особи, яка володіє значними активами і медіаресурсами та впливає на ситуацію в країні”, каже ВВС Україна експерт Центру економічної стратегії (ЦЕС) Володимир Ланда.
Оцінка статків олігархів має значні похибки через війну, а номінальна вартість активів далеко не завжди відображає реальну, наголошує він.
І все ж економісти ЦЕС в останньому дослідженні змогли оцінити частки різних типів капіталу в українській економіці, у тому числі олігархічного.
ЦЕС проаналізував капітал 300 найбільших підприємств України, а також державних та комунальних підприємств і змоделював їх розподіл за типами капіталу.
Як розповідає Володимир Ланда, який є одним з авторів дослідження, на сьогодні олігархічний капітал становить п’яту частину – 21% – від усього капіталу.
Як вважає експерт CASE Україна Володимир Дубровський, ще рано говорити про те, що олігархічна система знищена, як про це заявляв майже рік тому президент Зеленський.
“Олігархи, як і корупція, це не якісь явища, що існують самі по собі, вони є проявами системних проблем, які є в країні. І вони нікуди не поділися. Бо поєднання бізнесу і влади, якщо не на центральному, то на місцевому рівнях точно лишаються. Хоча вплив олігархів впав, і вони розуміють, що зараз не на часі просувати свої політичні інтереси”, – каже Володимир Дубровський у розмові з ВВС Україна.
У той самий час, каже експерт Центру економічної стратегії Володимир Ланда, частка олігархічного капіталу, імовірно, змінюватиметься через об’єктивні причини.
“Ми бачимо, що в останні роки олігархи не з’являються. Більшість олігархів заробили свій капітал на приватизації 90-х років, а останні з’явилися, мабуть, за президентства Віктора Януковича, тобто понад 10 років тому”, – зазначає економіст у розмові з ВВС Україна.
Змінюється також структура капіталу.
“Зростає нове покоління бізнесу, зокрема ІТ компанії. Жодна з них не відзначалася у олігархічній приватизації 90-х, вони розвиваються завдяки власним талантам”, – додає Володимир Ланда.
Часткова деолігархізація відбулася?
Ті, кого в Україні заведено вважати олігархами, самі себе такими не вважають.
Рінат Ахметов називав себе “найбільшим приватним інвестором, роботодавцем і платником податків”, Віктор Пінчук вважав себе “бізнесменом і філантропом”.
Заперечували свою олігархічність й інші бізнесмени, яких традиційно такими вважали, і які, напевне, опинилися б в реєстрі олігархів, який готувала РНБО: Ігор Коломойський, Петро Порошенко, Юрій Костюк, Костянтин Жеваго, Олександр Ярославський, родина Герег.
Після рекомендації Венеціанської комісії призупинити антиолігархічний закон найбагатші бізнесмени отримали додаткові підстави не вважати себе олігархами.
Проте президент і його команда упевнені, що навіть сам факт ухвалення закону посприяв зменшенню їхніх “апетитів”.
“Я переконаний, що клан олігархів є найбільшим злом, який призвів до того стану, який є зараз. Ота спотворена модель економіки, штучне управління країною призвели до того, що Україна отримала лейбл дуже корумпованої країни, який нам доводиться відривати з кров’ю”, – запевняв в інтерв’ю Радіо “Свобода” голова Ради Руслан Стефанчук.
Він переконаний, що закон про деолігархізацію, попри критику його в європейських структурах, частково змінив статус олігархів, оскільки частина з них почала відмовлятися від майна.
Найбагатший з бізнесменів Рінат Ахметов влітку 2022 року, коли наближався час запуску реєстру олігархів, припинив випуск друкованих ЗМІ, які належали його корпорації СКМ, а також анулював ліцензії компанії “Медіа Група України” і таким чином зменшив шанси потрапити до реєстру олігархів.
Петро Порошенко також змінив статус “П’ятого” і “Прямого” телеканалів. І він сам, і холдинг “Вільні медіа”, який придбав телеканали, визнавали, що це зроблено вимушено, через вимоги закону про олігархів.
Проте головні втрати активів олігархи пов’язані з війною.
Найбільших збитків зазнали Рінат Ахметов та Ігор Коломойський.
Український Forbes підрахував, що активи Ахметова скоротилися на 64%, він втратив 8,8 млрд доларів. Найбільші з них – Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча та “Азовсталь” – зруйновані, а енергетичні компанії, що входять до ДТЕК, зазнавали пошкоджень від ракетних атак.
Активи Ігоря Коломойського теж скоротилися, перш за все після націоналізації компаній “Укрнафта” та “Укртатнафта”. Він втратив близько мільярда доларів, залишившись із 800 млн доларів.
Через втрату “Укрнафти” і “Укртатнафти” збіднів і його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов.
Щодо інших керівників великого бізнесу, яких зараховували до олігархів, то, хоча вони і втрачали активи, ці втрати були менш значними.
Металургійний бізнес Віктора Пінчука, харчовий – Петра Порошенка розташовані переважно на територіях, де не ведуться бойові дії, тому вони не припиняли роботу.
До списку багатіїв потрапляли власники мережі “Епіцентр” Олександр та Галина Гереги, а також сільськогосподарський магнат Юрій Костюк, чиї підприємства на початку війни постраждали. Але зниження прибутків у них теж не було таким суттєвим, як в Ахметова чи Коломойського.
Що далі?
Венеціанська комісія вважала, що концептуально закон про деолігархізацію неправильний і радила змінювати не його, а створювати систему правил, які б унеможливили появу олігархів.
Для цього треба ухвалювати десятки законів у сфері судочинства, боротьби з корупцією, відмивання грошей, державних закупівель, податків, фінансування партій. А це може забрати чимало часу.
Не можна сказати, що в останні роки Україна нічого не робила. Раніше у проміжних звітах Єврокомісія вказувала на певний прогрес. Парламент навіть в останні тижні перед самітом ЄС, який розпочнеться 14 грудня у Брюсселі, ухвалив чимало законів, рекомендованих євроструктурами.
Офіційний Київ сподівається, що вже зроблені країною кроки Євросоюз оцінить, і початок переговорів про вступ не заблокують.
Бізнесмен Костянтин Жеваго стверджує, що Національний банк України (НБУ) продав єдиний майновий комплекс Білоцерківської ТЕЦ Білоцерківській міській раді з порушенням закону та з заниженням вартості. За його словами, цей продаж є “чистою корупцією”.
У заяві пресслужби Костянтина Жеваго йдеться, що в 2015 році акціонери банку “Фінанси та Кредит”, власником якого він є, передали в заставу майно в якості поручительства перед НБУ за рефінансуванням кредитів. Ці кредити були виплачені в повному обсязі, і поручителем було ПрАТ “Білоцерківська ТЕЦ”.
За рішенням Господарського суду м. Києва у травні 2023 року Білоцерківська ТЕЦ потрапила під управління Нацбанку. Однак на початку грудня 2023 року міська рада Білої Церкви викупила цей майновий комплекс від Нацбанку за 298,6 млн гривень.
Жеваго стверджує, що Нацбанк мав обирати прозорий аукціон для продажу, однак віддалився від закону, продавши об’єкт зафіксованому покупцеві за заниженою ціною. Бізнесмен оцінює завдані державі та законним акціонерам збитки в понад 500 млн гривень.
Жеваго вважає цей продаж “чистою корупцією” та сподівається на адекватну оцінку ситуації з боку антикорупційних органів України.
Раніше стало відомо, що Білоцерківська міська рада викупила майновий комплекс Білоцерківської ТЕЦ від Нацбанку. Однак компанія Mulready Ventures Limited, пов’язана з Костянтином Жеваго, намагалася заблокувати цю угоду в судах, але не мала успіху. Нагадаємо, Білоцерківська ТЕЦ була поручителем за зобов’язаннями “Фінанси та Кредит” перед НБУ за кредитами.
Голова місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні, Гевін Грей, оголосив, що мораторій на виплату зовнішнього боргу України буде діяти до 2027 року, а реструктуризація буде завершена до середини 2024 року. Про це повідомила пресслужба МВФ.
За словами Гевіна Грея, “амбіційну реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу слід провести у першій половині 2024 року, щоб допомогти відновити стійкість боргу та водночас створити необхідний бюджетний простір”.
МВФ додав, що офіційний мораторій кредиторів буде тривати до завершення програми з МВФ, а це до 2027 року. Мораторій приватних кредиторів, ймовірно, завершиться у серпні 2024 року.
У жовтні МВФ прогнозував зростання загального державного боргу України у 2021 році до 88,1% від валового внутрішнього продукту (ВВП) та перевищення рівня 100% ВВП до 2025 року.
Раніше Україні було дозволено відкласти виплату боргу до 2027 року за рішенням Групи кредиторів, до якої входять усі держави G7, що включає в себе проведення обговорення з іноземними власниками облігацій щодо реструктуризації виплат на 20 млрд.
Спеціалізована частина російського Головного Розвідувального Управління (ГРУ), яка приховується за фасадом псевдохакерської групи, оголосила відповідальність за атаку на мобільного оператора “Київстар” 12 грудня. Про це повідомляє Служба безпеки України.
У повідомленні СБУ зазначається, що “одне з російських псевдохакерських угруповань взяло на себе відповідальність за атаку”. Це угруповання є частиною хакерського підрозділу ГРУ, який публічно легалізує результати своєї злочинної діяльності.
Кіберексперти Служби безпеки України зараз активно співпрацюють з фахівцями “Київстар” для відновлення мережі після вчорашньої хакерської атаки.
За попередніми розрахунками, 13 грудня планується відновлення фіксованого інтернету для домогосподарств, а також запуск мобільного зв’язку та інтернету. Проте, відновлення всіх послуг вимагає часу через критичні ураження цифрової інфраструктури “Київстару”, завданих під час атаки.
СБУ продовжує документувати кібератаку Росії як воєнний злочин, звертаючи увагу на агресію проти цивільної інфраструктури України.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings оголосило про підтвердження довгострокового рейтингу дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті, установивши його на рівні “CC”.
Згідно із заявою Fitch Ratings, такий рейтинг відображає очікування агентства стосовно подальшої реструктуризації комерційного боргу до закінчення дворічної зупинки виплат єврооблігацій, запланованої на 1 вересня 2024 року.
Щодо макропрогнозу, Fitch Ratings передбачає, що у 2023 році економіка України зросте на 5,1%, що зумовлено адаптацією бізнесу до умов військового конфлікту та підвищенням довіри споживачів. Кількість українських біженців залишається на рівні 6,3 мільйона осіб на листопад 2023 року за даними ООН. Проте, агентство передбачає уповільнення темпів відновлення економіки до кінця року, а також очікує, що зростання ВВП складе 3,8% у 2024 році та 4,5% у 2025 році.
Перевізники Словаччини планують відновити страйк на кордоні з Україною сьогодні вдень, 11 грудня. Про це на своїй сторінці у Facebook оголосила профспілка словацьких перевізників.
“В’їзд на територію Словацької Республіки для вантажного транспорту буде заблоковано. Пасажирські перевезення жодним чином не обмежуватимуться. Рішення ухвалено на основі оцінки отриманої інформації та її впливу на словацький ринок автомобільних перевезень. Таким чином, ми приєднуємося до протестів, організованих у Польщі з 6.11.2023, а з 11.12.2023 на території Угорщини”, – йдеться у повідомленні.
Словацькі перевізники збираються блокувати прикордонний перехід “Вишнє Нємецьке” з 15 години.
Рішення районного суду про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної з колишнім директором Черкаської філії ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» Ріммою Богун, у справі колишнього народного депутата Сергія Скуратовського, було затверджено районним судом 12 вересня.
У 2019 році один з підозрюваних, Скуратовський, звернувся до оцінювачки Богун із пропозицією виготовити та передати підроблені документи від імені ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» за грошову винагороду у 50 тисяч гривень. Ці документи стосувалися укладання фіктивного договору на оцінку вартості прав вимоги за кредитними договорами.
Богун погодилася на цю пропозицію і виготовила лист від експертно-технічного центру «Статус», в якому запропонувала вартість послуг з оцінки. Документи були направлені до АРМА та держпідприємства «Сетам». Окрім того, вона підробила кілька інших документів.
Богун визнали винною за частинами 1 та 3 статті 358 Кримінального кодексу України, тобто у підробленні та збуті документа. Суд призначив їй обмеження волі на два роки з випробуванням на один рік за ч. 3 ст. 358 ККУ та обмеження волі на один рік за ч. 1 ст. 358 ККУ. Однак звільнив від відбування покарання за ч. 1 ст. 358 ККУ через закінчення строків давності.
Слід зазначити, що антикорупційний суд подовжив арешт Скуратовському, якого підозрюють у зловживанні владою та шахрайстві. НАБУ і САП оголосили про підозру йому та іншим особам у завданні понад 112 млн гривень збитків банку.
За слідством, Скуратовський організував протиправне відчуження права вимоги банківської установи шляхом виготовлення фіктивних документів через оцінювачку та їх подальшого використання.
Румунія сприятиме експорту зерна з України через будівництво якірної стоянки в порту Констанца до березня 2024 року
Директор державної судноплавної компанії “Українське Дунайське пароплавство” Дмитро Москаленко повідомив, що в березні наступного року планується введення в експлуатацію нової якірної стоянки в порту Констанца для української агропродукції. Угода про це була досягнута на зустрічі з румунськими партнерами, присвяченій збільшенню експортної потужності українських портів на Дунаї.
Москаленко зауважив, що обговорення щодо створення якірних стоянок з румунськими колегами почалося у вересні. Хоча з відкриттям портів Одеси зменшився потік агропродукції через Придунав’я, але питання “резервного” напрямку експорту залишається актуальним, і Дунай може знову стати ключовим напрямком.
За його словами, румунська сторона планує провести тендер та виробити нормативну базу протягом січня та лютого, щоб у березні запустити якірну стоянку. Також укладено угоду щодо онлайн-черги на обробку барж у порту Констанца, що сприятиме прогнозованій роботі.
Москаленко підкреслив, що простої барж у Констанці призводять до додаткових витрат для власників вантажу та критично зменшують ефективність використання флоту.
