Категорія: Події

  • Замість російської «Іжиці»: в Україні створили національний шрифт для законів і документів

    Замість російської «Іжиці»: в Україні створили національний шрифт для законів і документів

    В Україні презентували новий національний шрифт Zakon, який поступово використовуватимуть у державному діловодстві, офіційних документах, грамотах, дипломах та інших матеріалах державних установ. Його створили на основі української мистецької традиції, щоб замінити шрифти російського походження, які досі застосовують для оформлення окремих державних документів.

    Про це 29 жовтня повідомило Міністерство культури України. Презентація відбулася в Києві під час форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова вільних».

    Замість російської «Іжиці»: в Україні створили національний шрифт для законів і документів Замість російської «Іжиці»: в Україні створили національний шрифт для законів і документів

    Новий шрифт став частиною ініціативи зі створення власного візуального стилю української держави. Йдеться не лише про зміну зовнішнього вигляду документів, а й про відновлення українських графічних традицій, які тривалий час залишалися поза широким використанням у державному діловодстві.

    У Міністерстві культури зазначили, що сьогодні в оформленні окремих офіційних документів, грамот і відзнак продовжують використовувати шрифти російського походження, зокрема Izhitsa та Petersburg.

    Також застосовують гарнітури, кирилічні версії яких розробляли російські дизайнери або компанії. Українські посадовці вважають, що держава повинна мати власне шрифтове рішення, яке відповідатиме національній культурній традиції.

    Основою Zakon стала спадщина шести українських митців: Георгія Нарбута, Василя Кричевського, Якова Гніздовського, Роберта Лісовського, Василя Хоменка та Василя Чебаника.

    Розробники використали характерні риси українського літерництва, зокрема асиметричні зарубки, ромбоподібні крапки над літерами «і» та «ї», а також особливе оформлення знака над літерою «й», характерне для графічної традиції Георгія Нарбута.

    Водночас пропорції літер спираються на європейську традицію класичних антикв — шрифтів із зарубками, які широко використовують у книжковому друці та офіційних виданнях.

    Над створенням Zakon працювали четверо українських шрифтових дизайнерів: Олексій Чекаль, Геннадій Заречнюк, Дмитро Растворцев та Андрій Шевченко. Керівником проєкту став військовослужбовець Тарас Іщик.

    Новий шрифт розробили одразу в трьох гарнітурах, кожна з яких призначена для окремої сфери використання.

    Zakon Text стане основним варіантом для повсякденного державного діловодства. Його планують застосовувати під час підготовки офіційних листів, наказів, бланків та інших документів.

    Zakon Decor призначений для урочистого оформлення грамот, подяк, дипломів, державних відзнак та написів.

    Третя гарнітура — Zakon Letterpress — розроблена для друку оригіналів нормативно-правових актів Верховної Ради України.

    При цьому Zakon Text уже доступний для вільного використання. Натомість дві інші гарнітури матимуть закриті ліцензії, тому користуватися ними зможе лише визначене коло установ та організацій.

    Усі три гарнітури передбачають чотири накреслення: звичайне, курсивне, напівжирне та напівжирне курсивне.

    Важливо, що презентація нового шрифту не означає негайної обов’язкової заміни оформлення всіх державних документів.

    За словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики — міністерки культури Тетяни Бережної, наразі розпочинається етап тестування. Після його завершення уряд планує ухвалити необхідні нормативні акти для офіційного впровадження Zakon.

    На першому етапі державні установи випробовуватимуть Zakon Text у повсякденній роботі. Міністерство культури має надати їм файли шрифту та інструкції зі встановлення.

    За результатами використання збиратимуть відгуки, які дозволять розробникам усунути можливі недоліки й адаптувати гарнітуру до потреб документообігу.

    У відомстві також наголошують, що перехід здійснюватимуть поступово, без необхідності масово передруковувати чинні бланки, замінювати таблички чи витрачати додаткові бюджетні кошти на переоформлення вже виготовлених матеріалів.

    Ініціативу створення національного шрифту пов’язують із постановою Верховної Ради від січня 2026 року №4764-IX «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави».

    Проєкт реалізувало Міністерство культури України за підтримки Work.ua.

    Поява Zakon відбувається на тлі ширшої дискусії про використання шрифтів російського походження в українському дизайні.

    Зокрема, у 2026 році суспільний резонанс викликало оновлення дизайну напою «Живчик». Користувачі соціальних мереж звернули увагу на шрифтове оформлення, яке пов’язували з російською графічною традицією. Після критики виробник пообіцяв змінити відповідний елемент дизайну.

    Інша дискусія виникла довкола оформлення банкноти номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса. Тоді дизайнер Богдан Гдаль звернув увагу на схожість напису з кирилічною адаптацією шрифту російської дизайнерки. Національний банк України згодом повідомив про намір змінити шрифтове оформлення.

    Такі ситуації посилили увагу до походження графічних елементів, які використовуються державними установами та українськими компаніями.

    У Міністерстві культури очікують, що Zakon допоможе сформувати впізнаваний український стиль офіційних документів і водночас зменшити залежність від іноземних шрифтових рішень.

    Ознайомитися з новою гарнітурою, завантажити доступну версію та залишити відгук можна на офіційному сайті Міністерства культури України.

    Таким чином, Україна вже презентувала власний національний шрифт, але його обов’язкове застосування в державному документообігу ще попереду. Спочатку Zakon пройде тестування, після чого уряд визначатиме порядок його подальшого впровадження.

  • «Смертельно придатний»: 57-річного педіатра мобілізували, а за три тижні він помер від онкології

    «Смертельно придатний»: 57-річного педіатра мобілізували, а за три тижні він помер від онкології

    На Харківщині розгорівся скандал через смерть 57-річного лікаря-педіатра Ігоря Ревеки, який помер у лікарні Дніпра лише через 21 день після мобілізації. Медика з багаторічним досвідом роботи призвали до штурмового полку та зарахували на посаду стрільця-помічника гранатометника. Згодом з’ясувалося, що причиною його смерті, за інформацією військової частини, стало злоякісне новоутворення сигмовидної кишки. Командування Сухопутних військ уже розпочало перевірку обставин мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та смерті чоловіка.

    Смерть військовослужбовця раніше офіційно підтвердила Златопільська міська рада Харківської області.

    Ігор Ревека народився 12 серпня 1969 року. Він здобув освіту в Красноградському медичному училищі та Харківському медичному університеті, закінчив військову кафедру за спеціальністю військового лікаря-педіатра й отримав звання лейтенанта запасу. У цивільному житті багато років працював лікарем швидкої допомоги та педіатром у Харкові.

    Першою публічно розповіла про трагедію його падчерка. У соціальній мережі Threads вона написала, що чоловік був одним із найкращих педіатрів Харкова, допомагав людям під час пандемії COVID-19, а родина дізналася про його смерть невдовзі після мобілізації.

    Історія викликала значний резонанс. Пацієнти згадували Ревеку як уважного лікаря, який допомагав дітям навіть у складних випадках. Водночас користувачі соцмереж почали ставити запитання: чому досвідченого медика з офіцерським званням призвали на піхотну посаду та як він зміг пройти військово-лікарську комісію, якщо згодом помер від онкологічного захворювання?

    За інформацією 1-го окремого штурмового полку, Ігоря Ревеку мобілізували 25 вересня 2026 року. З 27 вересня до 2 жовтня він перебував у пункті постійної дислокації військової частини, а 3 жовтня розпочав базову загальновійськову підготовку.

    Уже 5 жовтня військовослужбовець поскаржився на погіршення самопочуття. Його госпіталізували до лікарні в Дніпрі, де 16 жовтня він помер.

    У військовій частині повідомили, що причиною смерті стало злоякісне новоутворення сигмовидної кишки. Командування також заявило, що захворювання не було пов’язане з проходженням військової служби.

    ФОТО: офіційне сповіщення про смерть, яке отримали рідні лікаря

    Проте ці пояснення не зняли запитань щодо результатів попереднього медичного огляду. Наразі публічно не встановлено, чи було відоме онкологічне захворювання на момент проходження ВЛК, які саме обстеження проводили лікарі та чи мав Ревека медичні документи, які могли вплинути на висновок щодо придатності до служби.

    У публікації «Коротко про» також порушується питання можливої останньої стадії онкологічного захворювання. Водночас офіційно оприлюднених результатів обстежень, які б підтверджували конкретну стадію раку на момент мобілізації, немає.

    Ще одним предметом дискусії стало військове призначення педіатра. У документах Ігор Ревека значився стрільцем-помічником гранатометника, хоча мав медичну освіту, досвід роботи та звання лейтенанта запасу.

    У 1-му окремому штурмовому полку пояснили, що під час базової загальновійськової підготовки новоприбулих військовослужбовців тимчасово зараховують на піхотні посади. Остаточний розподіл відбувається після завершення навчання з урахуванням цивільної спеціальності та професійних навичок.

    За твердженням командування, після підготовки Ігоря Ревеку планували направити до медичної роти. Таким чином, підтверджень того, що він безпосередньо брав участь у штурмових операціях, немає. До бойового підрозділу на фронті він так і не потрапив.

    Ситуацію також прокоментував командир 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» Сергій Філімонов. Він поставив під сумнів доцільність залучення кваліфікованих лікарів до піхотних завдань замість використання їхньої професійної підготовки для медичного забезпечення війська.

    Окремої перевірки потребує і питання бронювання. Українське законодавство передбачає можливість бронювання військовозобов’язаних медичних працівників за визначених умов. Проте останнє місце роботи Ревеки та наявність або відсутність чинного бронювання на момент мобілізації публічно не підтверджені.

    Тому наразі неможливо встановити, чи мав лікар законні підстави для відстрочки, які не були враховані під час призову.

    Після суспільного розголосу Командування Сухопутних військ ЗСУ повідомило про початок службової перевірки. Військові мають з’ясувати обставини мобілізації Ігоря Ревеки, проходження ним ВЛК, перебування у військовій частині, навчання та смерті.

    У командуванні закликали утримуватися від передчасних висновків, доки перевірка не встановить усіх обставин. Про її результати та ухвалені рішення пообіцяли повідомити додатково.

    Трагедія Ігоря Ревеки порушила ширшу проблему організації медичного огляду мобілізованих, належного використання фахових кадрів у війську та своєчасного виявлення серйозних захворювань.

    Особливого значення набуває питання, чи могла хвороба бути виявлена до початку військової підготовки та чи отримав чоловік необхідну медичну допомогу після появи симптомів. Водночас наявна інформація не дозволяє стверджувати, що саме мобілізація спричинила смерть лікаря або що медики допустили конкретне порушення.

    26 жовтня в рідному Златополі відбулося прощання з Ігорем Ревекою. Провести його в останню путь прийшли близькі, колеги, друзі та мешканці громади.

    Станом на 29 жовтня головні запитання залишаються відкритими: як оцінювали стан здоров’я медика під час ВЛК, чи були підстави для бронювання та чи можна було своєчасно діагностувати захворювання. Відповіді на них має надати офіційна перевірка.

  • Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    У Києві серед батьків дошкільнят почали поширюватися повідомлення про можливе закриття дитячих садків у зимовий період через відключення електроенергії, проблеми з опаленням та гарячим водопостачанням. У соціальних мережах з’явилися фотографії оголошення, в якому родинам нібито рекомендують за можливості не приводити дітей до дошкільних закладів узимку. Однак у Київській міській державній адміністрації заперечили існування відповідних розпоряджень.

    Про це 29 жовтня повідомляє ТСН з посиланням на коментар Департаменту освіти і науки КМДА.

    Приводом для занепокоєння стало оголошення, яке останніми днями поширювали в батьківських чатах та месенджерах. У ньому йдеться про можливі перебої з електропостачанням, відсутність гарячої води та проблеми з опаленням упродовж зимових місяців.

    Автори повідомлення нібито рекомендували батькам залишати дітей удома, якщо родини мають таку можливість. При цьому в оприлюдненому оголошенні не зазначено конкретного дитячого садка, від імені якого поширюється відповідна інформація.

    На тлі російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі такі повідомлення викликали значне занепокоєння серед киян. Для багатьох родин робота дитячих садків має вирішальне значення, адже батьки повинні поєднувати догляд за дітьми з роботою.

    Особливо гостро це питання постає в умовах війни, коли частина родин не має можливості залишити дитину з родичами або організувати постійний догляд удома.

    Однак у столичному Департаменті освіти і науки заявили, що жодних офіційних рішень про масове закриття дитячих садків узимку не ухвалювали.

    «Таких розпоряджень нема. Можливо, це черговий фейк, бо навіть не вказаний заклад освіти», — повідомили представники департаменту журналістам.

    Таким чином, інформація про нібито заплановане припинення роботи всіх київських дитсадків наразі не має офіційного підтвердження.

    Водночас це не означає, що проблеми з електропостачанням чи опаленням не можуть впливати на роботу окремих дошкільних закладів.

    Ще у вересні Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо організації освітнього процесу в осінньо-зимовий період 2026–2027 років. Відповідно до них, роботу закладу можуть тимчасово скорочувати або призупиняти, якщо через відсутність тепла, електроенергії чи води неможливо забезпечити безпечні умови перебування дітей.

    Важливо, що такі рішення мають ухвалюватися з урахуванням конкретних обставин, а не на підставі непідтверджених повідомлень у соціальних мережах.

    У Києві підготовка закладів освіти до опалювального сезону тривала протягом останніх місяців. Столична влада повідомляла про перевірку систем теплопостачання, резервних джерел живлення та готовності об’єктів соціальної інфраструктури до можливих перебоїв.

    Раніше «Ненька інфо» писала про підготовку Києва до зими та плани КМДА на випадок російських ударів по системах тепло- й водопостачання.

    16 жовтня столиця розпочала опалювальний сезон. Першочергове підключення тепла передбачили для об’єктів соціальної сфери, зокрема лікарень, шкіл та дитячих садків.

    Водночас через пошкодження енергетичної інфраструктури після російських атак у частині Дніпровського та Дарницького районів на момент початку опалювального сезону зберігалися труднощі з підключенням окремих об’єктів.

    За інформацією КМДА, подача тепла до соціальних закладів здійснюється за індивідуальними заявками їхніх керівників.

    Крім проблем з опаленням, важливим залишається питання безпеки дітей під час повітряних тривог.

    У Департаменті освіти і науки КМДА раніше пояснювали, що незалежно від рівня повітряної загрози працівники дошкільних закладів повинні діяти відповідно до затверджених планів реагування та забезпечувати переміщення дітей в укриття.

    Тому можливість безпечного перебування вихованців у дитсадку залежить не лише від наявності опалення й електроенергії, а й від готовності закладу виконувати необхідні заходи безпеки.

    Наразі в міській адміністрації не повідомляли про запровадження загальноміського режиму закриття дитячих садків на зимовий період.

    Батькам рекомендується перевіряти інформацію безпосередньо в адміністрації свого дошкільного закладу або в районних управліннях освіти. Якщо йдеться про зміну графіка роботи, тимчасове припинення прийому дітей чи інші організаційні рішення, відповідна інформація має надходити через офіційні канали комунікації закладу.

    Також важливо розрізняти рекомендації для конкретного дитсадка, який може зіткнутися з технічними проблемами, та рішення про припинення роботи всієї системи дошкільної освіти столиці.

    Отже, станом на 29 жовтня КМДА не підтверджує інформацію про масове закриття дитячих садків Києва взимку. Поширені повідомлення про необхідність залишати дітей удома не мають статусу офіційного розпорядження міської влади.

    Водночас через воєнні ризики та можливі перебої з комунальними послугами робота окремих закладів може змінюватися залежно від безпекових і технічних умов.

  • Справа «Карфаген» обростає новим скандалом: комісія прокурорів приховала дані про фігурантів

    Справа «Карфаген» обростає новим скандалом: комісія прокурорів приховала дані про фігурантів

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів опинилася в центрі нового скандалу навколо операції «Карфаген», у межах якої НАБУ та САП розслідують імовірне прикриття мережі шахрайських колцентрів посадовцями прокуратури. Центр протидії корупції заявив, що комісія відмовилася розкривати інформацію про дисциплінарні провадження щодо Сергія Кропиви та Айдина Худієва, чиї імена фігурують у матеріалах резонансної справи.

    Про це 29 жовтня повідомляє видання ZN.UA з посиланням на Центр протидії корупції.

    За твердженням антикорупційної організації, КДКП відмовилася повідомити кількість дисциплінарних проваджень щодо Худієва, їхні реєстраційні номери, підстави для відкриття та результати розгляду. Аналогічні запитання активісти поставили щодо Сергія Кропиви, однак необхідної інформації також не отримали.

    Крім того, комісія не надала висновок службового розслідування стосовно Худієва. Раніше виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський повідомляв, що перевірку завершено, а її результати передадуть до дисциплінарного органу.

    У відповіді на запит ЦПК комісія пояснила відмову необхідністю захисту персональних даних прокурорів та недопущення розголошення інформації до ухвалення відповідних рішень.

    Антикорупціонери наполягали, що суспільний інтерес до справи дозволяє розкривати частину таких відомостей, оскільки йдеться про посадовців, діяльність яких стала предметом масштабного корупційного розслідування.

    Однак КДКП відхилила ці аргументи, зазначивши, що статус Худієва не відрізняється від статусу інших прокурорів, а розголошення персональної інформації може створити небажаний прецедент.

    У Центрі протидії корупції розцінили таку позицію як свідчення закритості дисциплінарної системи прокуратури. На думку активістів, відсутність прозорої інформації ускладнює громадський контроль за тим, як розглядають справи посадовців, пов’язаних із резонансними розслідуваннями.

    Скандал розгортається на тлі операції «Карфаген», про яку НАБУ та САП повідомили 4 вересня. За версією слідства, організована група могла забезпечувати незаконне прикриття шахрайських колцентрів, зокрема координувати правоохоронні заходи таким чином, щоб одні офіси уникали перевірок, а проти інших проводили обшуки.

    За інформацією джерел ZN.UA, за таке сприяння організатори схеми могли отримувати від окремих колцентрів від 20 до 24 тисяч доларів щомісяця.

    Одним із ключових підозрюваних у справі став колишній заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. У матеріалах розслідування він фігурує під псевдонімом «Канцлер».

    6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 120 мільйонів гривень. Згодом Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін.

    Ім’я Айдина Худієва також згадується в матеріалах справи. За повідомленнями ЦПК, у записах, які досліджували під час судового розгляду, йшлося про можливу координацію обшуків у колцентрах із його участю. Водночас згадування посадовця в матеріалах слідства саме по собі не доводить його причетності до злочину.

    Після розголосу розслідування Офіс генерального прокурора повідомив про кадрові та дисциплінарні заходи. Зокрема, було ліквідовано посади, які раніше обіймали Кропива та Худієв, а також завершено службову перевірку щодо останнього.

    Крім того, 7 жовтня КДКП ухвалила рішення про відсторонення Кропиви на час дисциплінарного провадження. Це сталося після звернення Офісу генпрокурора та розгляду матеріалів щодо можливого дисциплінарного проступку.

    9 жовтня Антон Ковальський повідомив, що після операції «Карфаген» із органів прокуратури звільнили вісьмох осіб, а 24 прокурори пройшли перевірку на поліграфі. Водночас ці кадрові рішення не означають завершення кримінального розслідування.

    Нинішня суперечка стосується вже не лише можливих корупційних дій окремих посадовців, а й прозорості органів, які мають оцінювати дисциплінарну відповідальність прокурорів.

    ЦПК наполягає, що суспільство повинно знати, чи відкриті відповідні провадження, на якому етапі вони перебувають та які рішення ухвалює комісія.

    Водночас сама відмова надати документи громадській організації не доводить приховування доказів від НАБУ чи САП. Також наразі немає підтвердження, що слідчі зверталися по ці матеріали та отримали аналогічну відмову.

    Станом на 29 жовтня антикорупціонери продовжують публічно вимагати прозорості дисциплінарних процедур. Остаточну юридичну оцінку діям осіб, які фігурують у справі «Карфаген», має надати суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили діє презумпція невинуватості.

  • Сушили одяг над плитою: на Львівщині чоловік і жінка загинули від чадного газу

    Сушили одяг над плитою: на Львівщині чоловік і жінка загинули від чадного газу

    У Львівській області сталася трагедія через імовірне порушення правил використання газового обладнання. У житловому будинку від отруєння чадним газом загинули двоє людей — жінка 1961 року народження та чоловік 1956 року народження. За попередньою інформацією, мешканці використовували газову плиту та духовку не для приготування їжі, а для обігріву приміщення й сушіння одягу.

    Про це 29 жовтня повідомляє газорозподільна компанія «Газмережі».

    За інформацією газовиків, у помешканні працювали газова плита та духова шафа, які використовували як додаткове джерело тепла. Саме такий спосіб обігріву міг призвести до накопичення небезпечної концентрації чадного газу.

    Унаслідок отруєння обоє мешканців загинули. Інформація про точне місце трагедії та час виявлення загиблих у поширеному повідомленні не уточнюється.

    Чадний газ, або оксид вуглецю, особливо небезпечний тим, що не має кольору, запаху чи смаку. Людина може вдихати його, навіть не підозрюючи про загрозу.

    Небезпечна речовина утворюється під час неповного згоряння палива, зокрема природного газу, коли для нормального горіння бракує кисню. У закритому приміщенні з недостатньою вентиляцією концентрація чадного газу може швидко зростати.

    Потрапляючи до організму, він зв’язується з гемоглобіном крові та перешкоджає нормальному транспортуванню кисню до тканин. У результаті людина може відчувати головний біль, запаморочення, слабкість, нудоту та сонливість.

    За значного отруєння можливі втрата свідомості, порушення роботи серця і мозку та смерть.

    Особливість чадного газу полягає в тому, що його симптоми нерідко нагадують звичайну втому або нездужання. Через це люди можуть не одразу зрозуміти, що перебування в приміщенні становить загрозу для життя.

    Фахівці Львівської філії «Газмережі» неодноразово попереджали, що використовувати газові плити та духовки для опалення житла категорично заборонено. Таке обладнання призначене для приготування їжі й не може замінювати опалювальні прилади.

    Особливої актуальності ці застереження набувають із настанням холодів, коли люди намагаються зігріти оселі доступними способами.

    Газовики закликають регулярно перевіряти справність газового обладнання, не перекривати вентиляційні канали та забезпечувати надходження свіжого повітря під час користування плитою.

    Також важливо встановлювати спеціальні датчики чадного газу, які здатні виявити небезпечну концентрацію речовини та подати звуковий сигнал.

    Якщо в людини з’явилися симптоми можливого отруєння, необхідно негайно вийти на свіже повітря, допомогти іншим залишити небезпечне приміщення та викликати екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112. Не слід повертатися всередину до перевірки приміщення фахівцями.

    У разі підозри на несправність газового обладнання чи витік газу потрібно звернутися до аварійної газової служби за номером 104. Якщо відчувається запах газу, не можна користуватися відкритим вогнем або електричними вимикачами.

    Трагедія на Львівщині вкотре нагадує, що спроби обігріти будинок газовою плитою чи духовкою можуть становити смертельну небезпеку. Навіть справне газове обладнання за неправильного використання здатне призвести до утворення чадного газу, який неможливо розпізнати без спеціального датчика.

  • Спецоперація у Варшаві: затримано українця, підозрюваного в підготовці диверсії на румунському оборонному заводі

    Спецоперація у Варшаві: затримано українця, підозрюваного в підготовці диверсії на румунському оборонному заводі

    У Варшаві співробітники Центрального слідчого бюро поліції затримали 25-річного громадянина України Артема С., якого підозрюють у причетності до російської диверсійної мережі. За даними польського видання RMF24, чоловік фігурує у справі про спробу підпалу збройового підприємства Carfil у румунському місті Брашов. Затримання проводив спеціальний антитерористичний підрозділ в одній із варшавських квартир; зазначається, що підозрюваний опору не чинив. Наразі готується його екстрадиція до Бухареста на підставі європейського ордера на арешт.

    За попередніми даними слідства, роль затриманого українця полягала в проведенні розвідки на місцевості, визначенні об’єкта для майбутньої атаки, а також у фінансовому забезпеченні операції. Саму диверсійну мережу, яка безпосередньо керувалася спецслужбами РФ, раніше викрила Служба розвідки Румунії. Відомо, що окрім Артема С., у спробі підпалу оборонного заводу 14 вересня підозрюють ще двох громадян Білорусі.

    Цей інцидент викликав гостру дипломатичну та політичну реакцію румунської влади. Президент Румунії категорично засудив будь-яку причетність Російської Федерації до актів саботажу на території його держави. У зв’язку з викриттям диверсійної мережі Міністерство закордонних справ Румунії офіційно викликало російського посла в Бухаресті для надання пояснень.

     

  • СБУ провела у Харкові чемпіонат із кібербезпеки для протидії російським хакерським загрозам

    СБУ провела у Харкові чемпіонат із кібербезпеки для протидії російським хакерським загрозам

    У Харкові відбувся спеціалізований чемпіонат із технологічного спорту та кібербезпеки, організований кіберфахівцями обласного управління Служби безпеки України за сприяння Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки СБУ. За інформацією речника обласного відомства Владислава Абдули, головною метою заходу стало тренування спеціалістів ефективно виявляти та нейтралізовувати сучасні цифрові загрози.

    Значущість подібних заходів зумовлена тим, що в умовах повномасштабної війни кіберпростір перетворився на повноцінне поле бою. Електронні ресурси державних органів влади, об’єктів критичної інфраструктури, промислових підприємств, засобів масової інформації та бізнесу перебувають під постійним прицілом російських спецслужб. Надійно протистояти таким систематичним атакам можуть лише висококваліфіковані та добре підготовлені ІТ-фахівці.

    Змагання проходили у популярному міжнародному форматі «Capture the Flag» (CTF), який являє собою професійний квест для програмістів, адміністраторів систем безпеки та студентів профільних спеціальностей. У турнірі взяли участь 12 команд, які відпрацьовували практичні навички захисту та пошуку вразливостей.

    Програма чемпіонату складалася з кількох блоків складних завдань. Учасники проводили розслідування імітованих кіберінцидентів, аналізуючи файли та мережевий трафік для виявлення цифрових слідів хакерських атак. Окрім цього, команди змагалися у пошуку слабких місць на спеціально розробленому тестовому сайті, зламували паролі до навчальних облікових записів та шукали головний «прапор»  — спеціальний секретний рядок, прихований глибоко у програмному коді.

  • Німецький суд відмовився закрити справу проти українця щодо підриву «Північних потоків»

    Німецький суд відмовився закрити справу проти українця щодо підриву «Північних потоків»

    Вищий земельний суд німецького міста Гамбург відхилив клопотання захисту про припинення судового розгляду у справі щодо підриву газопроводів «Північний потік», фігурантом якої є громадянин України Сергій Кузнєцов. Адвокати обвинуваченого наполягали на закритті процесу, аргументуючи це тим, що їхній підзахисний, як колишній офіцер, зв’язаний суворими зобов’язаннями щодо збереження державної таємниці. Сторона захисту стверджувала, що через це він не може повноцінно обговорювати деталі справи зі своїми адвокатами чи давати свідчення в суді, оскільки за розголошення секретної інформації йому загрожує кримінальна відповідальність в Україні.

    Однак уже на другий день судового розгляду суддя ухвалила рішення про відхилення цього клопотання. Пояснюючи свій вердикт, вона наголосила, що за німецьким законодавством обвинувачений жодним чином не обмежений у своєму праві на захист. Було підкреслено, що право давати свідчення в судах Німеччини не може бути обмежене службовими чи державними зобов’язаннями перед іншою країною.

    Цей судовий процес має значний геополітичний вимір. Зазначається, що суд над українцем може зіграти на руку Російській Федерації, яка активно використовує подібні справи для інформаційної дискредитації України на міжнародній арені. Окрім того, від остаточного рішення та висновків німецького правосуддя безпосередньо залежатиме міжнародно-правова оцінка диверсії на «Північних потоках», що в перспективі може стати підґрунтям для висунення можливих претензій до офіційного Києва.

  • 15 років за ґратами: у Харкові засудили агента ФСБ, який здавав енергетичні об’єкти заради грошей на наркотики

    15 років за ґратами: у Харкові засудили агента ФСБ, який здавав енергетичні об’єкти заради грошей на наркотики

    У Харкові до 15 років позбавлення волі засудили місцевого мешканця, який працював на російські спецслужби та наводив ворожі удари на критичну інфраструктуру міста. Як повідомив речник обласного управління СБУ Владислав Абдула, зловмисником виявився колишній працівник підприємства теплоенергетики, який страждає на наркотичну залежність. Мотивом для державної зради став пошук швидких грошей на придбання чергової дози наркотичних речовин. Чоловік шукав заробіток у специфічних Telegram-каналах, де його і завербували представники ФСБ РФ.

    Головним завданням агента був збір розвідувальної інформації для підготовки нової серії російських ракетно-дронових атак, що мали на меті зірвати підготовку Харкова до опалювального сезону. Зловмисник регулярно об’їжджав місто та передавав своєму куратору з Московської області координати військових підрозділів, а також ключових електро- та теплогенерувальних підприємств. Особливу увагу він приділяв виявленню локацій модульних котелень і газотурбінних генераторів, встановлених як резервні потужності на випадок руйнування місцевих ТЕЦ. Крім того, фігурант намагався відстежити та зафіксувати позиції українських систем протиповітряної оборони. Усі зібрані дані він надсилав куратору через месенджер у вигляді скриншотів із Google-карт із відповідними позначками цілей.

    Співробітники Служби безпеки України своєчасно викрили агента та затримали його за місцем проживання. Під час проведення обшуків правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку та смартфон, які містили беззаперечні докази комунікації з російськими спецслужбами. За матеріалами розслідування, яке проводила СБУ за процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури, суд визнав зловмисника винним за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Найближчі 15 років засуджений проведе за ґратами.

     

  • Затримання у Швеції: засуджений екснардеп-втікач Дмитро Святаш опинився під вартою

    Затримання у Швеції: засуджений екснардеп-втікач Дмитро Святаш опинився під вартою

    У Швеції правоохоронні органи затримали колишнього народного депутата України від «Партії регіонів» Дмитра Святаша, якого на батьківщині заочно засуджено до 12 років позбавлення волі. За інформацією шведського видання Expressen, політика-втікача зупинила прикордонна поліція під час проходження паспортного контролю в стокгольмському аеропорту Арланда. Наразі він перебуває під вартою в центрі тимчасового тримання Управління у справах міграції в місті Мьєрста.

    Під час спроби перетнути шведський кордон Святаш, який має як російське, так і українське громадянство, пред’явив саме український паспорт. Офіційною підставою для затримання та заборони на в’їзд стало відповідне рішення Польщі, завчасно внесене до спільної інформаційної бази країн Шенгенської зони. Адвокат затриманого Марк Сафарян озвучив доволі несподівану версію візиту свого клієнта, заявивши, що екснардеп нібито прилетів до Стокгольма виключно заради відвідування концерту американського співака Стіві Вандера. Водночас захист намагається надати справі політичного забарвлення і вже подав апеляційну скаргу, в якій наголошується, що Святаш категорично заперечує проти можливої екстрадиції в Україну.

    Дмитро Святаш, який був депутатом Верховної Ради з 2002 по 2019 рік, покинув територію України ще п’ять років тому і відтоді постійно проживав у Росії. Його кримінальне переслідування має серйозне підґрунтя: влітку 2024 року український суд визнав його винним у виправдовуванні російської збройної агресії та масштабному шахрайстві на суму понад 2,2 мільярда гривень. Крім того, з 2023 року вітчизняні правоохоронні органи офіційно підозрюють колишнього політика у державній зраді.