Категорія: Політика

Економічний фронт для ветеранів: ексбанкір Андрій Оністрат назвав три причини відкривати бізнес під час війни
Незважаючи на високі воєнні та економічні ризики, нинішні умови в Україні створюють унікальне вікно можливостей для запуску власної справи, особливо для військовослужбовців, які повертаються до цивільного життя. Про доцільність відкриття бізнесу в умовах повномасштабного конфлікту та реальні варіанти для ветеранів розповів відомий український ексбанкір і військовий Андрій Оністрат у новому випуску спеціалізованого подкасту «Гроші війни».

Аналізуючи поточний стан економіки, Оністрат виділив три ключові причини, які роблять старт підприємницької діяльності актуальним і раціональним саме сьогодні:
- Звільнення ринкових ніш та низька конкуренція: Через релокацію великих підприємств, закриття частини компаній та зміну логістичних ланцюжків на внутрішньому ринку утворився дефіцит товарів і послуг. Це дозволяє новим гравцям швидко зайняти своє місце без жорсткої конкурентної боротьби, яка була характерною для довоєнного часу.
- Доступність грантового фінансування: В Україні зараз діє безпрецедентна кількість програм фінансової підтримки від держави та міжнародних донорів (зокрема урядові ініціативи «єРобота» та спеціалізовані ветеранські фонди). Це дає змогу отримати стартовий капітал на закупівлю обладнання чи сировини, мінімізуючи власні фінансові ризики.
- Формування стійкого бізнесу майбутнього: Компанії, створені в умовах війни, від самого початку будуються на принципах максимальної гнучкості, енергонезалежності та стресостійкості. Підприємці, які здатні адаптуватися до відключень світла та кадрового голоду сьогодні, матимуть беззаперечну стратегічну перевагу на етапі масштабного повоєнного відновлення.
Окрему увагу ексбанкір приділив розвитку ветеранського підприємництва. Для демобілізованих військових власна справа є не лише інструментом фінансової незалежності, але й важливим етапом соціально-психологічної реабілітації. Робота на себе дозволяє ветеранам самостійно регулювати робоче навантаження, уникати складнощів у корпоративній субординації та створювати комфортні робочі місця для своїх побратимів, формуючи спільноти з високим рівнем взаємодовіри.

Експерт наголошує, що попри об’єктивні загрози — ракетні обстріли, мобілізацію працівників чи падіння купівельної спроможності — український ринок залишається живим, а суспільство потребує якісних локальних сервісів. Тому для тих, хто має чіткий бізнес-план та готовність до швидких рішень, війна не повинна ставати вироком для підприємницьких амбіцій.
19 Жовтня, 2026
Збитий із курсу ворожою РЕБ: Україна вибачилася за падіння безпілотника в Литві

Україна офіційно висловила жаль та вибачилася перед Литвою за інцидент із безпілотним літальним апаратом, що впав на території балтійської республіки вранці в неділю, 18 жовтня. Про це на платформі X повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, пояснивши технічні причини непередбачуваного відхилення апарата від визначеного маршруту.

Згідно з повідомленням литовської сторони, рано-вранці 18 жовтня через фіксацію повітряної загрози у Паневезькому та Шяуляйському повітах було оголошено тривогу. Безпілотник розбився в Пасваліському районі, завдавши механічних пошкоджень цивільному автомобілю, водій якого дивом не постраждав. Як зазначив керівник Національного центру управління кризовими ситуаціями Литви Вільмантас Віткаускас, район падіння оперативно оточили правоохоронці та фахівці спецслужб для ретельного обстеження місцевості та вилучення уламків і компонентів дрона.

У вітчизняному МЗС наголосили, що дрон здійснював бойовий виліт для ураження законних військових об’єктів держави-агресора, проте внаслідок активного застосування Росією засобів радіоелектронної боротьби апарат втратив орієнтацію в просторі та залетів углиб території сусідньої дружньої держави. «Ми приносимо вибачення за будь-які незручності, ризики та занепокоєння, які могли виникнути у зв’язку з цією подією», — зазначив Тихий, додавши, що українська сторона готова надати Вільнюсу вичерпні технічні дані для розслідування та тісно співпрацювати задля уникнення таких інцидентів у майбутньому.

Подібні випадки відхилення БпЛА через дію систем радіоелектронного придушення вже фіксувалися в повітряному просторі країн Балтії, Фінляндії та Румунії. Разом із тим значно більшу та постійну загрозу для регіону становлять регулярні зальоти безпосередньо російських ударних та розвідувальних дронів, що змушує європейські столиці форсувати програми власного переозброєння. На інцидент публічно відреагував президент Литви Гітанас Науседа, підкресливши, що падіння апарата стало черговим тривожним свідченням того, як розв’язана Росією війна дедалі більше зачіпає та дестабілізує східний фланг НАТО та Європейського Союзу.

19 Жовтня, 2026
Ультиматум дизелю та торг з агресором: Трамп пояснив відмову від «пекельних санкцій» проти Росії та жорстко розкритикував Зеленського

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп офіційно заблокував запровадження пакета так званих «пекельних санкцій» проти Російської Федерації, пояснивши цей крок наміром утримати Кремль за столом переговорів щодо припинення війни в Україні та бажанням запобігти розширенню військової допомоги Москви іранському режиму. Відповідне розлоге роз’яснення американський лідер оприлюднив у своїй соціальній мережі Truth Social у неділю, 18 жовтня. Глава Білого дому скористався спеціальним пунктом законодавства, що дає главі держави право відкладати накладення обмежень, якщо це відповідає національним інтересам США, і підписав відповідну паузу ще 17 жовтня.

Мова йде про радикальний законопроєкт авторства покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який мав завдати нищівного удару по економіці держави-агресора та її ключових зовнішньоторговельних партнерах. Документ вимагав встановлення штрафних 500-відсоткових мит на будь-які товари російського походження, а також 100-відсоткових тарифів на імпорт із країн, що входять до першої п’ятірки покупців енергоресурсів РФ або беруть активну участь у схемах обходу міжнародних санкцій. Хоча закон вимагав обов’язкового запуску штрафних заходів до 18 жовтня, Трамп категорично відмовився ставити фінальний підпис, залишивши собі можливість активувати механізм пізніше — «коли сам вважатиме за потрібне».

Аргументуючи відтермінування фінансового зашморгу для Москви, президент США заявив, що в кулуарному треку переговорів із російською стороною наразі нібито вдалося досягти «значного прогресу», зокрема в процесах обміну полоненими. «Моє рішення щодо Росії дуже просте. Зараз я веду мирні переговори про війну між Росією та Україною і не хочу робити жодних кроків, які по-дурному могли б відштовхнути Росію від столу переговорів», — наголосив Трамп. Він також підкреслив стратегічний фактор Близького Сходу, зауваживши, що Росія практично утримується від масштабної військової підтримки Ірану порівняно зі своїм реальним потенціалом, і Вашинґтон прагне зберегти цю стриманість Кремля за будь-яку ціну.

Водночас Дональд Трамп виступив із надзвичайно агресивними нападками на адресу президента України Володимира Зеленського, звинувативши його у небажанні зупиняти кровопролиття та цілеспрямованому провокуванні глобальної енергетичної кризи. Головною претензією Білого дому стали регулярні операції українських сил проти російських нафтопереробних заводів. За версією Трампа, рейди на об’єкти виробництва дизельного пального прямо шкодять фермерам, власникам ранчо та бізнесменам у США через дестабілізацію світових цін, тоді як Росія продовжує продавати дешеве паливо на міжнародні ринки.

У фінальній частині своєї заяви американський лідер перейшов до відверто пораженської риторики щодо перспектив України. Трамп публічно заявив, що Зеленський буцімто «зовсім не прагне завершення цієї війни і, ймовірно, ніколи до цього не прагнув», зазначивши, що Київ міг укласти значно кращу мирну угоду два роки тому. «Його країна в руїнах, значна частина територій втрачена, більше немає виходу до морів та океанів, а чоловіче населення скоротилося, зазнало поранень або загинуло», — підсумував президент США, відкрито демонструючи намір домагатися завершення конфлікту за рахунок українських інтересів і за рахунок пом’якшення економічного тиску на Москву.

19 Жовтня, 2026
Штучна блокада ППО: Україна оплатила ракети до комплексів Patriot, проте Вашингтон затримує поставки попри нищівний балістичний терор

Сполучені Штати Америки критично скоротили та фактично заморозили постачання ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot, навіть попри те, що українська сторона вже внесла за них повну оплату. Наразі Київ отримує від Вашингтона лише близько дванадцяти ракет на місяць — це приблизно вчетверо менше за темпи поставок за часів попередньої американської адміністрації. Більше того, значна частина партій боєприпасів, профінансованих союзниками через спеціальні міжнародні механізми, досі залишається неузгодженою у владних кабінетах Білого дому з суто політичних міркувань.

Про критичну ситуацію із забезпеченням протиповітряної оборони відверто заявив президент України Володимир Зеленський, підкресливши, що проблема лежить виключно у площині політичної волі керівництва США. «Ми заплатили за зброю. Частину поставок погодили, а решту — ні. І це не технічне питання», — наголосив український лідер. Зенітно-ракетні комплекси Patriot залишаються єдиним надійним щитом проти російської балістики, яка завдає найбільш масштабних руйнувань цивільній та енергетичній інфраструктурі українських міст. Проте якщо за президентства Джо Байдена ці дорогі боєприпаси надходили регулярно та безоплатно у межах пакетів безпекової допомоги, то за адміністрації Дональда Трампа Україна змушена купувати їх за гроші, зокрема через спеціальну програму PURL, у якій кошти виділяють міжнародні партнери.

Офіційний Київ намагався знайти прагматичний дипломатичний компроміс, аби розблокувати життєво необхідні засоби захисту. Зеленський запропонував американській стороні чітку формулу взаємних кроків: Збройні Сили України беруть на себе зобов’язання не завдавати ударів по російських заводах із виробництва дизельного пального, а Сполучені Штати натомість гарантують стабільне та повноцінне надання ракет Patriot для захисту українських енергетичних об’єктів від знищення. Проте Білий дім відкинув рівноправний діалог, обравши тактику одностороннього примусу. «Вони просто хочуть, щоб ми перестали бити по дизпаливу. А якщо ми вдаримо, нас від чогось відключать», — прокоментував Зеленський кулуарний тиск партнерів, натякаючи на нещодавні штучні обмеження зв’язку Starshield та призупинення передачі розвідувальних даних.

Штучне стримування військових поставок уже призвело до катастрофічних наслідків безпосередньо в небі над Україною. За інформацією джерел телеканалу CNN, у підрозділів ППО нещодавно повністю закінчилися ракети-перехоплювачі американського виробництва, внаслідок чого черговий масований удар російськими балістичними ракетами по Києву та Харкову практично не вдалося відбити. Це спричинило ураження теплоелектроцентралей та призвело до загибелі цивільних осіб. Наразі українське керівництво змушене буквально поштучно шукати снаряди по всьому світу, звертаючись до лідерів дружніх держав, хоча масштабно перекрити дефіцит здатні лише американські арсенали.

При цьому європейські партнери також не поспішають ділитися власними ресурсами протиповітряної оборони. Зокрема, Греція та Іспанія категорично відмовилися передати Україні комплекси Patriot або окремі ракети до них, попри тривалі переговори та той факт, що у значної частини їхніх складських боєприпасів уже спливає гарантійний термін експлуатації. В умовах наближення зими та посилення російських обстрілів С-400 і «Іскандерами», дефіцит боєкомплекту стає для України питанням виживання цілих міст.

19 Жовтня, 2026
«Спроба повалити Республіку»: Макрон звинуватив ультралівих у погромах, підпалах та мародерстві по всій Франції

Президент Франції Емманюель Макрон виступив зі зверненням до нації, у якому прямо поклав відповідальність за хвилю насильства, погромів і мародерства в містах країни на радикальні ультраліві угруповання. Масові заворушення спалахнули в суботу, 17 жовтня, під час заздалегідь анонсованої «соціальної мобілізації» населення, перетворившись на масштабні зіткнення з поліцією, руйнування комерційної інфраструктури та напади на органи державної влади.

За словами французького лідера, екстремісти разом із кримінальними елементами влаштували безлад, унаслідок якого сотні поліцейських та жандармів дістали поранення, а десятки торговельних об’єктів були розграбовані. Макрон пообіцяв всебічну державну підтримку підприємцям, бізнес яких постраждав від дій радикалів, і наголосив на невідворотності найсуворішого покарання для всіх винуватців.

«Кожен випадок скоєння правопорушень повинен мати відповідні судові наслідки. Ті, хто знищив майно, мають заплатити. Ті, хто грабував, повинні відшкодувати збитки. Ті, хто намагався повалити Республіку, будуть притягнуті до відповідальності», – підкреслив очільник держави у своїй промові.

Масштаб суботніх протестів виявився безпрецедентним: правоохоронці затримали понад 2 тисячі осіб по всій країні. Найбільш резонансний інцидент стався у місті Лімож, де натовп демонстрантів підпалив будівлю мерії, унаслідок чого вона повністю згоріла.

Події у Франції вже викликали реакцію на міжнародній арені. Зокрема, президент США Дональд Трамп пов’язав вуличні заворушення та зростання рівня насильства з міграційною політикою європейської держави та публічно закликав Париж негайно «закрити кордони».

19 Жовтня, 2026
Спроба поділу без України: Путін пропонує тристоронній саміт із Трампом та Сі Цзіньпіном для завершення війни на умовах Москви

Очільник Кремля Володимир Путін виступив із пропозицією провести тристоронню зустріч за участю президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна у листопаді, аби обговорити параметри врегулювання ситуації в Україні з метою завершення війни на користь Москви. Про підготовку безпрецедентного саміту без участі офіційного Києва повідомило видання The Wall Street Journal із посиланням на поінформовані джерела.

За інформацією видання, план Путіна є прямою спробою скористатися потеплінням у відносинах із новообраним очільником Білого дому, що вже викликало серйозне занепокоєння як в Україні, так і серед її партнерів у Вашингтоні та європейських столицях. Ідею зустрічі російський лідер озвучив під час телефонної розмови з Трампом 9 жовтня, під час якої сторони також досягли попередніх домовленостей щодо закупівлі Сполученими Штатами російського дизельного пального та сприяння його збуту на глобальних ринках.

Можливість проведення таких переговорів публічно підтвердив прессекретар російського президента Дмитро Пєсков, зазначивши, що дипломатичні консультації тривають: «Поки немає чіткого розуміння щодо самої зустрічі чи її можливого порядку денного, хоча всі три сторони визнають гіпотетичну можливість проведення такої зустрічі».

Як майданчик для тристороннього формату Москва пропонує використати саміт країн Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який відбудеться 18–19 листопада в технологічному центрі на півдні Китаю — місті Шеньчжень. Джерела WSJ стверджують, що російські дипломати вже передали відповідну пропозицію Пекіну, і китайська сторона дала зрозуміти, що не заперечуватиме проти присутності Трампа. Для Сі Цзіньпіна проведення такого діалогу на китайській території може стати ключовим кроком для утвердження статусу КНР як провідного глобального геополітичного посередника.

Водночас у Вашингтоні остаточного рішення ще не ухвалили. Високопоставлений американський чиновник на умовах анонімності повідомив, що Трамп поки не дав прямої згоди на участь у тристоронньому саміті. Проте в адміністрації припускають, що президент США може позитивно сприйняти цю ініціативу через прагнення виконати свою передвиборчу обіцянку щодо якнайшвидшого припинення війни.

Офіційний Білий дім наразі утримується від коментарів щодо потенційного саміту в Шеньчжені, а посольство КНР у Вашингтоні залишило журналістські запити без відповіді.

19 Жовтня, 2026
«Я повинен захищати країну до кінця»: Зеленський заявив, що знову балотуватиметься в президенти

Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність балотуватися на другий президентський термін, якщо вибори відбудуться до завершення війни з Росією. Глава держави пояснив таке рішення відповідальністю за країну та необхідністю продовжувати її захист. Водночас проведення виборів в умовах чинного воєнного стану заборонене українським законодавством, тому для реалізації такого сценарію необхідні відповідні правові рішення та безпекові умови.

Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC News для програми Meet the Press, повідомляє РБК-Україна 18 жовтня.

Під час розмови американська журналістка поцікавилася, чи братиме український президент участь у наступних виборах, якщо вони відбудуться до завершення повномасштабної війни.

Зеленський відповів ствердно, наголосивши, що вважає своїм обов’язком захищати державу протягом усього періоду російської агресії.

«Якщо це відбудеться під час війни, звісно, це моя відповідальність. Тому що я повинен захищати свою країну від самого початку і до кінця цієї війни», — заявив президент.

Таким чином, глава держави підтвердив готовність знову претендувати на посаду президента за умови проведення голосування під час війни.

Водночас він не оголошував про початок передвиборчої кампанії та не називав можливої дати виборів.

Зеленський назвав умову для проведення виборів

Раніше український президент неодноразово заявляв, що готовий до організації виборчого процесу, якщо Росія погодиться на достатньо тривале припинення вогню.

Однією з озвучених умов було встановлення повного перемир’я щонайменше на 60 днів.

За словами Зеленського, цей час необхідний для створення умов, за яких громадяни зможуть безпечно взяти участь у голосуванні.

Президент звертався до російського керівництва із пропозицією припинити бойові дії на два місяці.

«Передайте Путіну: дайте нам два місяці повного припинення вогню, і ми проведемо вибори», — заявляв глава держави.

Він також наголошував, що українська влада повинна прийняти будь-який результат вільного волевиявлення громадян.

Однак навіть тривале перемир’я саме по собі не означало б автоматичного призначення виборів. Для їх проведення необхідно врегулювати законодавчі, організаційні та безпекові питання.

У Кремлі відкинули пропозицію про 60 днів перемир’я

Російська сторона негативно відреагувала на пропозицію українського президента.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не підтримує запропонований формат припинення вогню.

За його словами, Росія розглядає вимогу про 60 днів тиші як можливість для України перегрупувати війська та відновити військові ресурси.

Це твердження є позицією російської влади, а не встановленим фактом щодо намірів Києва.

Українська сторона, навпаки, пояснює необхідність припинення вогню питаннями безпеки громадян, організації виборів та забезпечення їхньої легітимності.

Поки що домовленостей, які гарантували б необхідні для голосування умови, немає.

Чому президентські вибори не проводяться під час воєнного стану

Головною юридичною перешкодою залишається чинний режим воєнного стану.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у цей період забороняється проведення виборів президента, народних депутатів та органів місцевого самоврядування.

Це означає, що чинне законодавство не дозволяє Центральній виборчій комісії розпочати звичайний президентський виборчий процес, поки діє відповідна заборона.

У Центральній виборчій комісії раніше пояснювали, що законодавчі обмеження пов’язані з необхідністю захистити виборчі права громадян і забезпечити безпечне проведення голосування.

Крім того, стаття 108 Конституції України передбачає, що президент виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного глави держави.

Тому відсутність виборів під час воєнного стану не означає автоматичного припинення президентських повноважень.

Які проблеми доведеться вирішувати перед голосуванням

Навіть у разі тривалого припинення вогню організація виборів залишатиметься складним завданням.

Одна з головних проблем — забезпечення можливості голосування для військовослужбовців, зокрема тих, хто перебуває безпосередньо в районах бойових дій.

Не менш важливим залишається питання участі мільйонів громадян України, які вимушено виїхали за кордон.

Окремі труднощі виникають через тимчасову окупацію українських територій, руйнування виборчої інфраструктури та переміщення значної кількості населення.

Також держава повинна гарантувати кандидатам можливість вести передвиборчу кампанію, а виборцям — отримувати інформацію та вільно висловлювати політичну позицію.

У Центральній виборчій комісії раніше наголошували, що без відповідних законодавчих змін питання виборів під час війни навіть не може перейти до практичної організації.

Про це, зокрема, говорив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик в інтерв’ю, оприлюдненому на офіційному сайті Комісії.

Чи означає заява Зеленського остаточне рішення йти на другий термін

Нинішня заява стосується конкретного сценарію — проведення президентських виборів до завершення війни.

Вона не обов’язково визначає рішення Зеленського щодо участі у виборах, які можуть відбутися вже після встановлення миру.

Раніше президент допускав можливість не балотуватися на наступний термін, якщо вдасться завершити війну.

Тому ці висловлювання не обов’язково суперечать одне одному: йдеться про різні обставини, у яких може ухвалюватися політичне рішення.

Наразі невідомо, коли саме відбудуться наступні президентські вибори, які правила застосовуватимуться до їхньої організації та чи з’являться необхідні безпекові гарантії.

Отже, Володимир Зеленський заявив про готовність знову балотуватися, якщо Україна проводитиме президентські вибори ще під час війни. Однак жодної офіційної дати голосування не оголошено, а чинний воєнний стан поки що унеможливлює його проведення за діючими правилами.

Остаточне рішення щодо організації виборчого процесу залежатиме від безпекової ситуації, законодавчого врегулювання та можливості забезпечити рівне й вільне голосування для українських громадян.

18 Жовтня, 2026
Світ непомітно наближається до Третьої світової: Financial Times назвала головні загрози

Світ опинився в періоді небезпечної міжнародної нестабільності, коли одночасне загострення кількох воєн може призвести до значно масштабнішого протистояння. Війна Росії проти України, конфлікт навколо Ірану, протистояння Китаю і Тайваню та десятки інших криз дедалі сильніше впливають одна на одну. Оглядач Financial Times Гідеон Рахман попереджає, що міжнародна спільнота ризикує недооцінити небезпеку поступового наближення до Третьої світової війни. На його думку, особливу загрозу становлять послаблення міжнародних гарантій безпеки, суперництво великих держав та невизначеність щодо того, як світові лідери відреагують на наступну серйозну кризу.

Про це Рахман пише в аналітичній колонці Financial Times «Are we sleepwalking into World War III?», опублікованій 17 жовтня 2026 року.

Автор звертає увагу, що світ дедалі більше нагадує періоди, які передували найбільшим військовим катастрофам XX століття.

Однак ідеться не про прогноз неминучого початку світової війни, а про аналіз обставин, за яких окремі регіональні конфлікти можуть перерости у пряме зіткнення провідних держав.

65 конфліктів одночасно: що відбувається у світі

За інформацією, наведеною Financial Times, Міжнародна кризова група відстежує приблизно 65 конфліктів і криз у різних частинах світу.

У матеріалі цей показник називають свідченням небезпечного зростання міжнародної нестабільності.

Водночас важливо враховувати, що не всі 65 ситуацій є повномасштабними війнами. Моніторинг Міжнародної кризової групи охоплює також політичні й безпекові кризи, які можуть перерости в збройне протистояння.

Найбільшу увагу міжнародної спільноти привертають війна Росії проти України, конфлікт навколо Ірану та напруженість у Східній Азії.

Однак паралельно тривають інші руйнівні війни.

Зокрема, в Судані багаторічне протистояння призвело до масштабної гуманітарної катастрофи.

Мільйони людей змушені були залишити власні домівки, а мирне населення продовжує потерпати від насильства, нестачі продовольства та руйнування інфраструктури.

На думку Рахмана, небезпека полягає не лише в кількості конфліктів, а й у тому, що вони дедалі частіше перетинаються з інтересами великих держав.

Чому Росія, Китай та Іран готові ризикувати

Однією з головних причин міжнародної нестабільності оглядач Financial Times називає зміну глобального балансу сил.

Після завершення холодної війни США та їхні союзники мали значний вплив на міжнародну систему безпеки.

Однак із часом зросли амбіції держав, які прагнуть переглянути чинний міжнародний порядок.

Серед них Рахман виділяє Росію, Китай та Іран.

За його оцінкою, відносне послаблення західного впливу створило для цих країн більше можливостей для ризикованих зовнішньополітичних дій.

Прикладом є російська політика протягом останніх двох десятиліть.

У 2008 році Росія здійснила військову агресію проти Грузії, у 2014 році окупувала й незаконно анексувала український Крим, а згодом розпочала військове втручання в Сирії.

У 2022 році Москва почала повномасштабне вторгнення в Україну.

На думку автора FT, ці події необхідно розглядати як послідовне посилення готовності Кремля застосовувати військову силу для досягнення політичних цілей.

Китай і Тайвань: ще один небезпечний осередок

Окрему увагу Financial Times приділяє ситуації у Східній Азії.

Китай послідовно нарощує військову присутність у Південнокитайському морі.

Пекін побудував військову інфраструктуру на низці штучних островів і продовжує територіальні суперечки з сусідніми державами.

Одним із прикладів є конфлікт навколо мілини Скарборо, на яку претендують Китай і Філіппіни.

Ще серйозніше міжнародне занепокоєння викликає ситуація навколо Тайваню.

Пекін вважає острів частиною своєї території та не виключає застосування сили для встановлення контролю над ним.

Водночас Тайвань має власні демократичні органи влади, а США підтримують його обороноздатність.

У разі військового загострення навколо острова існує ризик втягування в протистояння інших держав регіону.

Особливо небезпечним сценарієм стало б пряме військове зіткнення США та Китаю.

Проте наразі немає підстав стверджувати, що така війна вже неминуча або має визначену дату початку.

Чому війна в Україні важлива для глобальної безпеки

Російська агресія проти України стала одним із найсерйозніших викликів європейській безпеці після завершення Другої світової війни.

Війна продемонструвала, що масштабне військове вторгнення з метою захоплення територій залишається реальною загрозою.

Для європейських держав особливе значення має питання довіри до міжнародних гарантій безпеки.

Якщо одна держава може змінювати кордони силою без достатніх наслідків, це створює ризик повторення подібних дій в інших регіонах.

У цьому контексті допомога Україні розглядається її партнерами не лише як підтримка окремої держави, а й як елемент ширшої системи європейської безпеки.

Водночас позиції країн щодо обсягів і форм такої підтримки можуть відрізнятися.

Чим небезпечна ідея поділу світу на сфери впливу

Гідеон Рахман звертає увагу на повернення концепції, відповідно до якої великі держави повинні мати переважний вплив на своїх найближчих сусідів.

Прихильники такого підходу вважають, що домовленості між провідними центрами сили можуть зменшити ймовірність глобального конфлікту.

За цією логікою, держави мають визнавати особливі інтереси одна одної в окремих регіонах.

Однак Рахман критикує такий підхід, оскільки він може ігнорувати суверенітет і волю менших країн.

Наприклад, Україна має право самостійно визначати власну зовнішню політику та безпекові пріоритети.

Те саме стосується інших держав, які опиняються між інтересами великих міжнародних гравців.

Коли долю менших країн намагаються вирішувати без їхньої участі, це може не зменшувати напруженість, а створювати нові причини для конфліктів.

Трамп, Путін, Сі та Нетаньягу: роль світових лідерів

У колонці FT окремо аналізується роль керівників провідних держав.

Гідеон Рахман звертає увагу на політичний стиль Дональда Трампа, Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Біньяміна Нетаньягу.

На думку оглядача, персоналізований підхід до політики, прагнення демонструвати силу та готовність переглядати звичні правила міжнародної взаємодії впливають на загальну атмосферу нестабільності.

Однак конкретні дії та інтереси цих лідерів суттєво відрізняються.

Росія веде повномасштабну агресивну війну проти України, Китай посилює військовий тиск у регіоні, США переглядають окремі аспекти зовнішньої та безпекової політики, а Ізраїль бере участь у збройних конфліктах на Близькому Сході.

Небезпека, на думку автора, полягає в можливості взаємного непорозуміння та неправильного оцінювання намірів інших сторін.

Історичні паралелі з двома світовими війнами

Одним із центральних висновків Financial Times стала аналогія із ситуацією перед Першою та Другою світовими війнами.

Автор нагадує, що масштабні конфлікти можуть починатися не лише через свідоме прагнення держав розв’язати світову війну.

Іноді вирішальну роль відіграють помилкові припущення щодо реакції інших країн.

Напередодні Першої світової війни німецьке керівництво недооцінило готовність Великої Британії захищати нейтралітет Бельгії.

Ця помилка стала одним із чинників розширення конфлікту.

Схожа небезпека може виникати і сьогодні, якщо одна держава припускає, що її противники або їхні союзники не наважаться відповісти на застосування сили.

Особливо важливим стає питання довіри до оборонних союзів.

Якщо гарантії безпеки сприймаються як ненадійні, це може підштовхувати окремі держави до ризикованих рішень.

Чи означає це, що Третя світова війна вже почалася

Попри тривожний аналіз, Financial Times не повідомляє про офіційний початок Третьої світової війни.

Гідеон Рахман розглядає можливі ризики майбутнього глобального зіткнення та обставини, які здатні збільшувати ймовірність небезпечної ескалації.

Історичні паралелі також не є доказом того, що світ обов’язково повторить події 1914 або 1939 років.

Сьогодні міжнародні відносини мають інші механізми стримування, включно з ядерним фактором, економічною взаємозалежністю та міжнародними організаціями.

Проте ці механізми не гарантують повного захисту від помилкових рішень.

Головне застереження Financial Times полягає в тому, що найбільша небезпека може виникнути тоді, коли великі держави перестануть розуміти, наскільки далеко готові зайти їхні суперники та союзники.

На тлі війни Росії проти України, протистояння навколо Ірану та зростання напруженості у Східній Азії такі прорахунки можуть мати наслідки далеко за межами окремих регіонів.

Саме тому питання міжнародних гарантій безпеки, стримування агресії та дипломатичних механізмів врегулювання конфліктів стають дедалі важливішими для глобальної стабільності.

18 Жовтня, 2026
США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

Сполучені Штати Америки відновили обмін розвідувальною інформацією з Україною після періоду обмежень. Про це 18 жовтня заявив президент Володимир Зеленський, підтвердивши, що раніше відповідна співпраця була тимчасово заблокована. Заява пролунала на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном, суперечок щодо українських ударів по російських нафтопереробних заводах та проблем із роботою супутникового зв’язку Starlink. Український президент також висловив сподівання, що вже найближчим часом відбудуться нові переговори з американською стороною. Водночас невідомо, чи повністю відновлено всі раніше доступні Україні види розвідувальної підтримки.

Про відновлення співпраці Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC для програми Meet the Press.

На його заяву звернуло увагу агентство Bloomberg.

За словами українського президента, обмін розвідувальною інформацією між Україною та США знову працює.

Водночас глава держави підтвердив, що раніше цей процес був заблокований протягом певного часу.

Зеленський не деталізував, скільки саме тривала перерва, які розвідувальні дані перестали надходити та хто ухвалював відповідне рішення.

Це важливо, оскільки американська розвідувальна підтримка може включати різні види інформації: від раннього попередження про ракетні загрози до супутникових даних та інформації, необхідної для оборонного планування.

Україна залишалася без попереджень про частину російських атак

Питання обміну розвідданими особливо загострилося після масованих російських ударів по Києву та інших українських містах.

13 жовтня Зеленський повідомив, що Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про пуск кількох російських балістичних ракет.

Йшлося про удари, які призвели до пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

Як повідомляло Associated Press, український президент звернув увагу на критичне значення раннього попередження для захисту мирного населення.

Такі дані можуть допомогти українським військовим швидше визначити характер загрози та організувати відповідні оборонні заходи.

При цьому відсутність попередження про конкретну атаку не обов’язково означає повне припинення всього обміну розвідданими.

Американська підтримка охоплює кілька напрямів, тому проблеми з одним із них не свідчать автоматично про зупинку інших.

Білий дім раніше заперечував припинення розвідобміну

На тлі повідомлень про можливе обмеження розвідувальної підтримки президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон продовжує допомагати Україні.

13 жовтня він повідомив журналістам, що Сполучені Штати передають Києву розвідувальні дані та працюють над завершенням війни.

Про це писало агентство Reuters.

Таким чином, публічні заяви української та американської сторін не повністю збігалися.

Вашингтон заперечував загальне припинення обміну інформацією, тоді як українське керівництво повідомляло про відсутність важливих попереджень і обмеження співпраці.

14 жовтня Європейська комісія також заявила, що не має інформації, яка підтверджувала б повну зупинку американської розвідувальної підтримки України.

Водночас це не виключало можливості тимчасових обмежень окремих каналів або категорій інформації.

США погрожували припинити допомогу через удари по російських НПЗ

Однією з головних причин напруження у відносинах між Києвом і Вашингтоном стала суперечка навколо українських атак на російські нафтопереробні заводи.

14 жовтня в інтерв’ю NPR Зеленський заявив, що адміністрація Дональда Трампа попереджала Україну про можливе припинення обміну розвідданими.

За словами українського президента, таке обмеження могло стати наслідком продовження далекобійних ударів по російських нафтових об’єктах.

Вашингтон пояснював своє занепокоєння впливом атак на міжнародний енергетичний ринок.

Українська сторона, своєю чергою, наголошувала, що російська нафтова промисловість забезпечує значні доходи бюджету РФ, які можуть використовуватися для фінансування війни.

Київ також звертав увагу на те, що Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші енергетичні об’єкти.

Внаслідок цих ударів у різних регіонах України запроваджувалися аварійні та погодинні відключення електроенергії.

Українське керівництво наполягало, що будь-які домовленості щодо припинення ударів по енергетиці повинні бути взаємними.

На тлі розвідувальної кризи виник скандал зі Starlink

Одночасно з проблемами у сфері розвідки Україна зіткнулася з обмеженнями роботи супутникового зв’язку.

У жовтні стало відомо про зниження швидкості роботи окремих терміналів системи Starlink і військових супутникових сервісів, які використовуються українськими підрозділами.

Це викликало занепокоєння серед військових, оскільки супутниковий зв’язок застосовується для координації дій, управління окремими безпілотними системами та передачі інформації.

17 жовтня Axios повідомив, що Зеленський продовжує вважати ситуацію зі зв’язком неврегульованою.

За словами українського президента, деякі обмеження зберігалися навіть після повідомлень про відновлення роботи сервісів.

У США водночас заперечували, що Білий дім навмисно наказував обмежити комерційний Starlink.

Американські посадовці також розмежовували комерційний сервіс Starlink і військову систему Starshield.

Важливо, що супутниковий зв’язок Starlink та обмін американськими розвідувальними даними — різні напрями співпраці. Відновлення одного не означає автоматичного вирішення проблем з іншим.

Чому американська розвідка настільки важлива для України

Сполучені Штати володіють потужними супутниковими та іншими системами розвідки, які дозволяють відстежувати військову активність на великих територіях.

Для України особливе значення має інформація про потенційні повітряні загрози.

Американські технологічні можливості можуть доповнювати дані українських радіолокаційних станцій та інших засобів спостереження.

Це допомагає формувати повнішу картину загроз, особливо під час масованих комбінованих атак із використанням ракет і безпілотників.

Крім того, розвідувальна підтримка може відігравати важливу роль у плануванні оборони та оцінюванні дій противника.

Однак конкретні обсяги й технічні характеристики такої співпраці здебільшого не розголошуються з міркувань безпеки.

Тому наразі неможливо незалежно визначити, які саме можливості Україна тимчасово втрачала та чи повернулися вони повністю після відновлення обміну.

Зеленський очікує нових переговорів зі США

Попри загострення відносин, Київ і Вашингтон продовжують дипломатичні контакти.

В інтерв’ю NBC Зеленський висловив сподівання на проведення нових переговорів з американськими представниками вже цього тижня.

Однак точний формат зустрічі, її учасників і порядок денний український президент не уточнив.

Раніше Reuters повідомляло, що Київ розглядає можливість подальших переговорів за участю американської сторони, зокрема щодо майбутнього дипломатичного процесу завершення війни.

Водночас конкретні домовленості про зустріч представників України, США та Росії поки не підтверджені всіма сторонами.

Відновлення розвідобміну може зменшити один із ризиків для української оборони, але не усуває всіх політичних суперечностей між державами.

Що відомо станом на 18 жовтня

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що передача американських розвідувальних даних Україні знову працює після тимчасового блокування.

Проте офіційно не уточнено, які саме напрями співпраці були обмежені, скільки тривала перерва та чи всі можливості відновлено.

Одночасно тривають переговори щодо подальшої американської підтримки, а питання супутникового зв’язку та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі залишаються предметом дискусій.

Головний результат заяви Зеленського — підтвердження відновлення розвідувальної співпраці зі США. Однак говорити про повне завершення кризи у відносинах між Києвом і Вашингтоном поки передчасно.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від наступних дипломатичних контактів, рішень американської адміністрації та фактичного рівня військово-технічної підтримки України.

18 Жовтня, 2026
Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність дозволити транзит українського зерна через територію своєї країни до Західної Європи. Відповідне питання порушив президент Володимир Зеленський під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі на тлі серйозних проблем із морським експортом через російські атаки. Заява угорського прем’єра пролунала після першої офіційної зустрічі двох лідерів і може стати кроком до поліпшення відносин Києва та Будапешта. Водночас між країнами залишаються економічні й політичні суперечності, а одним із найгучніших конфліктів останніх місяців стало березневе затримання семи українських інкасаторів Ощадбанку разом із десятками мільйонів доларів, євро та золотими зливками.

Про готовність пропускати українську аграрну продукцію Петер Мадяр повідомив в інтерв’ю угорському телеканалу RTL. Його слова навело видання Telex.

За інформацією Reuters, Зеленський звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням забезпечити перевезення українського зерна європейськими сухопутними маршрутами.

Особливу увагу українська сторона приділила можливості транспортування кукурудзи залізницею.

Мадяр пояснив, що не заперечує проти такого рішення, якщо продукція лише перетинатиме територію Угорщини, не потрапляючи на її внутрішній ринок.

Що запропонував Зеленський

За словами угорського прем’єра, під час переговорів у Брюсселі український президент розповів про труднощі з експортом аграрної продукції через Чорне море.

Російські військові дії створюють серйозні ризики для морських перевезень, тому Україна шукає додаткові можливості постачання зерна до європейських країн.

Зеленський запропонував повернутися до механізму, який використовували на початку повномасштабної війни.

Йдеться про транзитні перевезення українського зерна через сусідні держави до кінцевих покупців у Західній Європі.

Важливою умовою може стати транспортування вантажів у залізничних вагонах із відповідним митним забезпеченням, зокрема пломбами.

Це дозволяє контролювати переміщення продукції та зменшувати ризик її несанкціонованого потрапляння на внутрішній ринок транзитної держави.

Для Угорщини таке питання особливо чутливе, оскільки місцеві фермери раніше неодноразово виступали проти імпорту української сільськогосподарської продукції.

Угорщина готова пропускати зерно, але є умова

Мадяр наголосив, що не бачить принципових перешкод для організації транзиту.

Він нагадав, що кілька років тому аналогічний механізм уже працював і дозволяв перевозити українську продукцію через угорську територію.

Прем’єр дав зрозуміти, що Будапешт готовий обговорювати відновлення такої схеми.

Проте його заява не означає автоматичного скасування обмежень на продаж українського зерна в Угорщині.

Транзит і імпорт — різні торговельні операції.

У першому випадку продукція лише перетинає територію країни, а в другому надходить на її внутрішній ринок.

Це розмежування має принципове значення для угорського аграрного сектору.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що уряд Петера Мадяра зберіг жорсткі обмеження на імпорт української аграрної продукції.

Відповідні заходи стосувалися зернових, м’яса, меду, овочів та інших товарів.

При цьому можливість транзиту за умови спеціального контролю зберігалася.

Тому нинішня заява Мадяра радше підтверджує готовність практично використовувати транзитний механізм, ніж означає повне відкриття угорського ринку для українських аграріїв.

Зеленський і Мадяр провели першу офіційну зустріч

16 жовтня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зустрілися в Брюсселі на полях саміту Європейського Союзу.

Переговори відбулися у форматі віч-на-віч, без участі делегацій.

Згідно з повідомленням Офісу президента України, сторони обговорили двосторонні відносини, співпрацю, торгівлю, українську аграрну продукцію та просування України до членства в Євросоюзі.

Окрему увагу приділили можливостям дипломатичного врегулювання війни.

Зеленський позитивно оцінив зустріч і повідомив про домовленість відновити співпрацю на різних рівнях.

Сторони також планують узгодити майбутні взаємні візити.

Мадяр, зі свого боку, заявив про необхідність побудувати нові політичні та економічні відносини між двома країнами.

Однак один позитивний раунд переговорів ще не означає завершення всіх українсько-угорських суперечностей.

Серед складних питань залишаються захист національних меншин, торговельні обмеження та окремі аспекти європейської політики.

Відносини Києва та Будапешта пережили серйозну кризу

Протягом останніх років українсько-угорські відносини неодноразово загострювалися.

Особливо напруженими вони були за часів прем’єрства Віктора Орбана, який виступав проти окремих рішень Євросоюзу щодо підтримки України.

Після приходу Петера Мадяра на посаду прем’єр-міністра двосторонній діалог поступово почав змінюватися.

Водночас новий угорський уряд не відмовився від захисту власних економічних інтересів і зберіг низку обмежень щодо українських товарів.

Одним із найрезонансніших епізодів у відносинах двох держав стала історія із затриманням українських банківських інкасаторів у березні 2026 року.

Цей інцидент викликав дипломатичний скандал і поставив питання про безпеку транзитних перевезень через територію Угорщини.

Як в Угорщині затримали інкасаторів Ощадбанку

5 березня 2026 року угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі українського державного Ощадбанку.

Разом із транспортними засобами затримали сімох співробітників банку.

Інкасатори перевозили цінності з Відня до Києва через територію Угорщини.

У броньованих автомобілях перебували 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів банківського золота.

Як пояснював Ощадбанк, перевезення здійснювалося в межах міжнародної міжбанківської операції за участю австрійського Raiffeisen Bank.

Банк наполягав, що кошти та дорогоцінні метали належать йому, мають законне походження та транспортувалися з належним документальним оформленням.

Угорська сторона спочатку розслідувала можливе відмивання грошей.

Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на затримання громадян і банківських активів.

Ситуація переросла у масштабний дипломатичний конфлікт.

Коли повернули інкасаторів, гроші та золото

Уже 6 березня сім співробітників Ощадбанку повернулися до України.

Однак автомобілі та кошти певний час залишалися в Угорщині.

12 березня українському банку передали два затримані інкасаторські транспортні засоби.

Після повернення банк повідомив про виявлення пошкоджень їхнього обладнання.

Водночас питання повернення готівки та дорогоцінних металів залишалося відкритим ще майже два місяці.

Лише 6 травня 2026 року Угорщина повернула Ощадбанку всі 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів золота.

Про це банк повідомив на своєму офіційному сайті.

Представники Ощадбанку перевірили цілісність пакування та підтвердили повернення активів у повному обсязі.

Голова правління банку Юрій Каціон подякував за сприяння українським державним органам і відзначив конструктивний підхід угорської сторони під час завершення процедури.

Угорщина визнала відсутність злочину

Остаточне рішення у справі затриманих інкасаторів з’явилося 19 серпня 2026 року.

Національна податкова та митна адміністрація Угорщини припинила кримінальне провадження через відсутність складу злочину.

Під час розслідування перевірили банківські документи, митні декларації, обставини перевезення та походження коштів.

Угорські правоохоронці встановили, що готівка й банківське золото походили із законних міжбанківських операцій.

Підстав для обвинувачень у відмиванні грошей не знайшли.

Раніше «Ненька інфо» детально повідомляла про закриття справи проти інкасаторів Ощадбанку та результати розслідування.

Таким чином, історія, яка навесні спричинила гострий конфлікт між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням активів та закриттям угорського кримінального провадження.

Водночас слід відокремлювати цю справу від нинішніх переговорів про зерновий транзит: немає підтвердження, що заява Мадяра є безпосередньою компенсацією або політичною домовленістю саме через затримання інкасаторів.

Що змінилося після приходу Мадяра

Новий прем’єр Угорщини поступово відновлює контакти з українським керівництвом.

Під час переговорів у Брюсселі сторони обговорювали не лише економіку, а й права угорської національної меншини на Закарпатті та європейську інтеграцію України.

Після зустрічі Мадяр позитивно оцінив рішення української сторони у сфері освіти національних меншин.

Зеленський, зі свого боку, відзначив кроки Будапешта щодо відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС.

У цьому контексті домовленість продовжити переговори про зерновий транзит може стати ще одним напрямком практичної співпраці.

Однак угорський уряд продовжує дотримуватися власної позиції щодо захисту місцевих сільгоспвиробників.

Тому повне скасування аграрних торговельних обмежень наразі не анонсоване.

Чому Україні потрібні нові зернові маршрути

Україна залишається важливим експортером зернових та олійних культур.

Повномасштабна російська агресія суттєво ускладнила морські перевезення, які традиційно забезпечували значну частину українського аграрного експорту.

Російські атаки на портову інфраструктуру та судноплавство створюють додаткові ризики для експортерів.

Саме тому сухопутні маршрути через країни Євросоюзу мають стратегічне значення.

Залізничний транзит через Угорщину потенційно може допомогти Україні перевозити аграрну продукцію до західноєвропейських покупців.

Проте фактичні обсяги майбутніх перевезень залежатимуть від пропускної спроможності залізниць, доступності вагонів, митних процедур і погодження конкретних логістичних умов.

Крім того, наземні перевезення можуть бути дорожчими за морські, особливо для великих партій зерна.

Тому відновлення транзиту через Угорщину варто розглядати як додаткову можливість, а не повноцінну заміну морського експорту.

Чи означає заява Мадяра завершення конфлікту

Станом на 18 жовтня 2026 року прем’єр-міністр Угорщини публічно підтвердив готовність дозволити транзит українського зерна за умови, що продукція не залишатиметься на угорському ринку.

Водночас немає підтвердження запуску нової схеми перевезень із визначеними обсягами, термінами та погодженими маршрутами.

Подальші рішення потребуватимуть взаємодії профільних міністерств, залізничних операторів, митних служб і бізнесу.

Заява Петера Мадяра свідчить про готовність до практичного діалогу з Києвом, однак не означає автоматичного усунення всіх проблем в українсько-угорських відносинах.

Особливого значення цей сигнал набуває після березневого скандалу із затриманням українських інкасаторів, поверненням десятків мільйонів доларів і євро та закриттям кримінального провадження.

Наразі обидві держави демонструють зацікавленість у відновленні співпраці, а питання зернового транзиту може стати одним із перших практичних випробувань нового етапу відносин Києва та Будапешта.

18 Жовтня, 2026