Golosnovinua.com

Категорія: Політика

  • «Ви обрали не того ворога»: у Сеулі розкритикували президента за дипломатичний конфлікт з Україною

    «Ви обрали не того ворога»: у Сеулі розкритикували президента за дипломатичний конфлікт з Україною

    У Південній Кореї загострився внутрішньополітичний конфлікт через дипломатичну суперечку з Україною. Представники головної опозиційної партії «Сила народу» розкритикували президента Лі Чже Мьона за рішення відкликати посла з Києва після оприлюднення інформації про передавання двох північнокорейських військовополонених. Водночас депутатка На Кьон Вон надіслала Володимиру Зеленському лист подяки за гуманітарне рішення України.

    Про це 9 жовтня повідомили південнокорейські видання SBS News та Chosun Ilbo.

    Депутатка На Кьон Вон, яка представляє опозиційну партію «Сила народу», звинуватила адміністрацію Лі Чже Мьона в неправильній дипломатичній реакції на дії України.

    На її думку, Сеул мав би подякувати Києву за передавання північнокорейських військовополонених, а не загострювати відносини через публічне розголошення цієї інформації.

    «Чи справді оприлюднення Україною інформації про передавання полонених є приводом для такого обурення та відкликання посла?» — поставила питання депутатка.

    Вона також звинуватила південнокорейський уряд у тому, що він демонструє надмірну жорсткість щодо України, але, за її оцінкою, недостатньо рішуче реагує на дії Росії та Північної Кореї.

    На Кьон Вон нагадала про поранення південнокорейських військових унаслідок вибухів мін поблизу військової демаркаційної лінії та заявила, що Сеул має зосереджуватися на реальних загрозах національній безпеці.

    Опозиція надіслала Зеленському лист подяки

    На Кьон Вон не обмежилася критикою уряду. Вона опублікувала офіційний лист до президента України Володимира Зеленського.

    У документі депутатка висловила вдячність за рішення дозволити двом військовополоненим із КНДР переїхати до Південної Кореї відповідно до їхньої волі.

    За її словами, такий крок відповідає міжнародному гуманітарному праву, принципам захисту прав людини та вимогам безпеки.

    Депутатка також наголосила, що український президент ухвалював це рішення в умовах повномасштабної війни, тому воно потребувало особливої відповідальності.

    За інформацією SBS, лист уже передали українському уряду електронними каналами. Також розглядається можливість його офіційного доставлення дипломатичним шляхом.

    Через що посварилися Україна та Південна Корея

    Причиною дипломатичної суперечки став виступ Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН у вересні 2026 року.

    Тоді президент України повідомив, що двох північнокорейських військовослужбовців, захоплених українськими силами під час бойових дій на боці Росії, передали Південній Кореї.

    Після цієї заяви адміністрація Лі Чже Мьона висловила невдоволення розголошенням інформації, яка, за твердженням Сеула, мала залишатися конфіденційною.

    Південнокорейська сторона пояснювала свою позицію міркуваннями безпеки, зокрема можливими наслідками для самих колишніх полонених та відносин із Північною Кореєю.

    Україна, своєю чергою, заперечила існування формальної домовленості про повне нерозголошення факту передавання військових.

    Раніше «Ненька інфо» докладно висвітлювала ситуацію в матеріалі «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР.

    Після подальшого загострення конфлікту Сеул ухвалив рішення відкликати свого посла з України.

    Українське Міністерство закордонних справ у відповідь наголосило, що дипломатичні питання необхідно вирішувати шляхом переговорів, а не емоційних реакцій.

    Скандал розділив політичні сили Південної Кореї

    Критика уряду з боку опозиції викликала відповідну реакцію керівної Демократичної партії Кореї.

    Її представники заявили, що депутатка На Кьон Вон своїм листом підриває дипломатичну позицію власного уряду.

    Речниця парламентської фракції Демократичної партії Чон Ин Су поставила під сумнів доречність подяки іноземному лідеру саме тоді, коли Сеул висловлює офіційний протест.

    За словами представників керівної партії, питання конфіденційності передавання військовополонених має значення для національної безпеки, а дії опозиції лише ускладнюють врегулювання суперечки.

    Водночас опозиційні депутати продовжують наполягати, що конфлікт із Києвом суперечить стратегічним інтересам Південної Кореї.

    Особливу увагу вони звертають на військове співробітництво між Росією та КНДР, яке створює спільні безпекові виклики для України та Корейського півострова.

    Таким чином, дипломатична суперечка між Києвом і Сеулом перетворилася на предмет внутрішньополітичного протистояння в Південній Кореї. Поки адміністрація Лі Чже Мьона наполягає на необхідності дотримання дипломатичних домовленостей, опозиція вимагає відновити конструктивну співпрацю з Україною та висловлює вдячність Зеленському.

  • Кремлівську пропагандистську мережу накрили в Європі: у Чорногорії затримали керівника Rybar та його спільників

    Кремлівську пропагандистську мережу накрили в Європі: у Чорногорії затримали керівника Rybar та його спільників

    У Чорногорії правоохоронці провели масштабну операцію проти російської інформаційної мережі Rybar, яку західні держави пов’язують із поширенням кремлівської пропаганди та операціями інформаційного впливу. Уранці 9 жовтня в місті Рісан затримали засновника мережі Михайла Звінчука, його дружину Валерію та ще трьох російських громадян. Під час слідчих дій, за інформацією місцевих ЗМІ, правоохоронці виявили безпілотники та спеціалізоване електронне обладнання.

    Про операцію повідомили чорногорські видання Pobjeda та Vijesti. Інформацію про затримання Звінчука згодом підтвердив прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч.

    За даними журналістів, операцію здійснювали співробітники поліції спільно з Агентством національної безпеки Чорногорії (ANB). Метою заходів було припинення можливої гібридної діяльності російської інформаційної мережі на території країни.

    Що відомо про затримання росіян

    Операція відбулася вранці 9 жовтня в прибережному місті Рісан, розташованому в Которській затоці.

    Серед затриманих опинився Михайло Звінчук — засновник і керівник одного з найвпливовіших російських військових Telegram-проєктів Rybar, аудиторія якого перевищує 1,5 мільйона підписників.

    Разом із ним затримали дружину Валерію Звінчук та ще трьох осіб, яких місцева преса пов’язує з роботою мережі.

    Чорногорське видання Pobjeda з посиланням на джерела стверджує, що Михайло Звінчук має звання полковника російського ГРУ та займається гібридними операціями. Водночас незалежного офіційного підтвердження цього військового звання у відкритих повідомленнях немає.

    За інформацією Vijesti, під час слідчих заходів правоохоронці виявили у затриманих спеціалізоване цифрове обладнання, безпілотники, електронні пристрої та мобільні телефони.

    Яке саме призначення мало це обладнання та чи використовували його для незаконної діяльності, встановлюють правоохоронні органи.

    Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч підтвердив операцію, зазначивши, що країна протидіятиме спробам дестабілізації та гібридним загрозам.

    Хто такий Михайло Звінчук і чим відома мережа Rybar

    Михайло Звінчук раніше працював у структурах Міністерства оборони Росії. У 2018 році він разом із Денисом Щукіним створив Telegram-проєкт Rybar, який спочатку позиціонувався як платформа військової аналітики.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну канал став одним із найбільших російських джерел повідомлень про бойові дії.

    Згодом Rybar перетворився на розгалужену медіамережу, яка працює не лише з російськомовною аудиторією, а й із закордонними інформаційними майданчиками.

    За оцінками західних держав, мережа використовувалася для поширення проросійських наративів та впливу на суспільно-політичні процеси за межами РФ.

    Британський уряд стверджує, що діяльність Rybar частково координується адміністрацією президента Росії, а фінансування надходить, зокрема, від державної корпорації «Ростех».

    Також британська сторона повідомляла про контакти співробітників мережі з російськими спецслужбами.

    США оголосили винагороду до $10 мільйонів

    Діяльність Rybar раніше привернула увагу американських правоохоронних органів.

    У межах програми Rewards for Justice Державний департамент США оголосив винагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію, яка допоможе встановити осіб, причетних до іноземного втручання в американські вибори, зокрема пов’язаних із Rybar, або запобігти відповідним операціям.

    Це не означає, що кожному, хто повідомить інформацію про місцеперебування Звінчука, автоматично виплатять зазначену суму. Програма передбачає винагороду за інформацію, яка відповідає встановленим американською стороною критеріям.

    У грудні 2025 року Велика Британія запровадила санкції проти Rybar LLC та самого Михайла Звінчука.

    У липні 2026 року Лондон розширив обмеження, включивши до санкційного списку ще десять осіб, пов’язаних із цією інформаційною структурою.

    За твердженням британського уряду, мережа застосовує анонімні акаунти, псевдорозслідування та матеріали, створені за допомогою штучного інтелекту, для просування вигідних Кремлю інформаційних повідомлень.

    Російська пропаганда на Балканах

    Західні Балкани протягом тривалого часу залишаються одним із регіонів, де Росія намагається зберегти політичний та інформаційний вплив.

    Особливе значення регіон має через процес європейської інтеграції держав, частина яких уже входить до НАТО.

    Чорногорія стала членом Альянсу у 2017 році та продовжує переговори щодо вступу до Європейського Союзу.

    На цьому тлі діяльність інформаційних структур, які можуть бути пов’язані з російськими державними органами, викликає підвищену увагу місцевих спецслужб.

    Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли про міжнародну експансію Rybar.

    Зокрема, йшлося про заяви самого Звінчука щодо роботи сотень інформаційних каналів різними мовами та розвитку медійних проєктів у Сербії, Боснії і Герцеговині та Киргизстані.

    Водночас масштаби фактично контрольованої мережі потребують окремої незалежної перевірки.

    Як на затримання відреагувала Росія

    Представники Rybar після затримання заявили, що Звінчук та його супутники перебували в Чорногорії законно й планували знімання місцевого монастиря.

    У мережі заперечили порушення законодавства та висловили сподівання на звільнення затриманих.

    За інформацією Reuters, представники проєкту контактують із Міністерством закордонних справ Росії, яке займається ситуацією.

    Російська сторона також повідомила, що з’ясовує обставини затримання.

    Таким чином, версії сторін наразі різняться: чорногорські правоохоронці перевіряють можливу гібридну діяльність, а представники Rybar наполягають на законному характері перебування в країні.

    Подальші результати розслідування мають показати, чи були затримані причетні до протиправної діяльності на території Чорногорії. Наразі публічно підтверджено факт операції та затримання, однак остаточні висновки щодо можливої кримінальної відповідальності робити зарано.

  • Путін погрожує ядерною війною, а НАТО заспокоює Москву

    Путін погрожує ядерною війною, а НАТО заспокоює Москву

    НАТО оголосило про проведення масштабних навчань із ядерного стримування Steadfast Noon, у яких візьмуть участь 17 держав-членів Альянсу. Маневри відбудуться в Італії з 13 до 23 жовтня на тлі загострення відносин із Росією, яка раніше погрожувала застосуванням ядерної зброї у разі загрози Калінінградській області.

    Про це повідомляють Politico, Associated Press та офіційний сайт НАТО.

    Навчання Steadfast Noon проводяться щорічно вже понад десять років. Їхня мета — перевірити готовність авіації, військового персоналу та систем управління до виконання завдань ядерного стримування.

    Цьогоріч у маневрах візьмуть участь десятки літаків із 17 країн НАТО. Водночас реальні ядерні боєзаряди під час тренувань не використовуватимуться.

    Попри напружені відносини з Москвою, представники Альянсу наголошують, що навчання були заплановані заздалегідь і не спрямовані проти конкретної держави.

    Директорка з питань ядерної політики НАТО Насіма Барроуз заявила, що регулярність таких тренувань має демонструвати їхню передбачуваність.

    «Ми проводимо це щороку, і це також чіткий сигнал для таких країн, як Росія, що немає причин для занепокоєння», — наголосила вона.

    За словами представниці НАТО, Альянс уважно стежить за російською військовою активністю, але наразі не зафіксував змін у ядерній позиції Росії, які вимагали б надзвичайної реакції.

    Новий виток напруженості виник після серпневих навчань НАТО поблизу Калінінградської області РФ. Російська сторона заявила, що готова розглядати застосування ядерної зброї, якщо Альянс спробує ізолювати цей російський ексклав.

    Калінінградська область розташована між Польщею та Литвою і має стратегічне значення для російських військових, зокрема через розміщення там ракетних систем.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що Альянс залишається оборонним об’єднанням, а тренування необхідні для підтримання ефективності та надійності ядерного стримування.

    Зокрема, Steadfast Noon має перевірити взаємодію військових різних країн та їхню готовність діяти за встановленими процедурами.

    Представники Альянсу також підкреслюють, що не прагнуть посилювати напруженість через російські заяви. НАТО намагається уникнути ситуації, коли звичайні військові навчання можуть бути помилково сприйняті як підготовка до нападу.

    Водночас у Європі продовжують обговорювати російські ядерні погрози. Європейські посадовці неодноразово закликали Москву відмовитися від риторики, яка може посилювати небезпеку прямого протистояння.

    Таким чином, НАТО не скасовує свої ядерні навчання через заяви Кремля, але одночасно намагається знизити ризик ескалації. Маневри залишаються частиною планової оборонної діяльності Альянсу, а не оголошенням про підготовку ядерного удару.

  • Після ударів РФ Зеленський узявся за київську владу: хто відповість за провал Плану стійкості

    Після ударів РФ Зеленський узявся за київську владу: хто відповість за провал Плану стійкості

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував столичну владу через незадовільне виконання Комплексного плану стійкості Києва. На тлі масштабних російських ударів по енергетичній інфраструктурі та перебоїв із електропостачанням глава держави заявив про майже повне невиконання міською владою необхідних заходів.

    Про це Зеленський повідомив 9 жовтня за підсумками селекторної наради за участі військового командування та представників уряду.

    За словами президента, під час наради обговорили наслідки російських атак, відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів та виконання регіональних планів стійкості.

    Особливу увагу приділили ситуації у столиці.

    «Гальмування робіт абсолютно неприпустиме, і відповідальність Міністерства інфраструктури та обласних адміністрацій є персональною. Окремо визначили завдання щодо Києва — через майже повне невиконання міською владою необхідних кроків», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що внаслідок російських ударів пошкоджено значну кількість енергомереж та об’єктів передачі електроенергії.

    Наразі ремонтні бригади працюють цілодобово, намагаючись відновити стабільне електропостачання.

    За словами глави держави, українська сторона також переглянула актуальні потреби в енергетичному обладнанні та додаткових засобах протиповітряної оборони. Міністерство закордонних справ та Офіс президента готують відповідні звернення до міжнародних партнерів.

    Критика столичної влади пролунала на тлі серйозних перебоїв з електропостачанням Києва. Після російських атак у місті запроваджували екстрені відключення, виникали проблеми з водопостачанням і роботою громадського транспорту.

    Водночас конкретного переліку невиконаних міською владою заходів президент у наведеній заяві не оприлюднив.

    Що передбачає План стійкості Києва

    Комплексний план стійкості столиці спрямований на підготовку міста до російських атак, можливих енергетичних криз та проходження опалювального сезону 2026–2027 років.

    Документ передбачає захист об’єктів критичної інфраструктури, встановлення резервних джерел живлення, розвиток додаткової генерації та забезпечення стабільної роботи систем теплопостачання і водопостачання.

    Як повідомляло Міністерство розвитку, 5 серпня Рада національної безпеки і оборони розглянула стан виконання регіональних планів і затвердила План стійкості Києва.

    Міська влада раніше заявляла про реалізацію окремих заходів, зокрема встановлення когенераційного обладнання та створення резервної системи теплопостачання.

    У серпні мер Києва Віталій Кличко звітував про підготовку міста до зими. За його словами, попередню вартість заходів Плану стійкості скоротили з 67 млрд грн приблизно вдвічі, переглянувши пріоритети та доступні фінансові ресурси.

    Водночас раніше Кличко наголошував, що реалізація частини заходів потребує спільних рішень із державними органами та відповідного фінансування.

    Отже, між центральною та міською владою зберігаються розбіжності щодо виконання Плану стійкості й розподілу відповідальності.

    Скандал довкола Плану стійкості виник не вперше

    Раніше «Ненька інфо» вже повідомляла про претензії до підготовки документа.

    У матеріалі «Проєкт плану стійкості Києва міг бути створений за допомогою ШІ — джерела» видання з посиланням на власні джерела писало про можливе використання штучного інтелекту під час підготовки проєкту документа. Ця інформація залишалася твердженням джерел, а не доведеним фактом.

    Крім того, на початку жовтня стало відомо, що Київрада вирішила створити тимчасову контрольну комісію для перевірки використання бюджетних коштів і виконання робіт у межах Плану стійкості.

    Тепер питання реалізації документа знову опинилося в центрі уваги через критичну ситуацію в енергосистемі.

    Президент вимагає прискорити роботи та визначити персональну відповідальність за їх виконання. Водночас публічних висновків незалежної перевірки, які б підтверджували конкретний відсоток невиконання Плану стійкості Києва, у наведених повідомленнях немає.

  • Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Адміністрація президента США Дональда Трампа активізує дипломатичні зусилля щодо завершення російсько-української війни. Спеціальний представник американського президента Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер можуть наприкінці жовтня знову відвідати Москву для переговорів із Володимиром Путіним.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на джерело, обізнане з дипломатичними планами Вашингтона. Остаточного рішення щодо поїздки поки немає.

    Перед можливим візитом до Росії американські представники проведуть переговори з українською та європейською делегаціями. Зустріч запланована на 9–10 жовтня в Маямі. Сторони обговорюватимуть нові пропозиції, покликані зрушити з місця переговорний процес.

    За інформацією видання, адміністрація Трампа прагне досягти дипломатичного прориву до початку суворої зими в Україні та проміжних виборів у США.

    Одним із можливих сценаріїв є часткове припинення вогню, яке передбачатиме зупинення ударів по енергетичній інфраструктурі та об’єктах, пов’язаних з експортом зерна. Україна вже заявляла про готовність розглядати такий формат, однак Росія поки не продемонструвала достатньої зацікавленості.

    Американські джерела зазначають, що наближення зими створює додатковий тиск на переговорний процес. Вашингтон намагається сформувати пропозицію, яка могла б стати основою для домовленостей між сторонами.

    Напередодні переговорів Віткофф і Кушнер зустрілися з Дональдом Трампом, щоб представити йому оновлені дипломатичні ініціативи.

    Українську делегацію в Маямі представлятимуть керівник Офісу президента Кирило Буданов, очільник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров, дипломатичний радник Сергій Кислиця та народний депутат Давид Арахамія.

    До консультацій також запросили представників Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО та Європейського Союзу. Серед головних тем — гарантії безпеки для України, післявоєнне економічне відновлення та можливі механізми припинення бойових дій.

    У Києві перспективи швидкого дипломатичного прориву оцінюють обережно. Водночас співрозмовник Axios припускає, що наближення американських виборів і прагнення Москви домогтися послаблення санкцій можуть вплинути на позицію Кремля.

    Нагадаємо, у вересні Віткофф і Кушнер уже зустрічалися з Путіним у Москві, після чого відвідали Київ для переговорів із Володимиром Зеленським.

    Чи погодиться Кремль на нові пропозиції Вашингтона, наразі невідомо. Можливий повторний візит американських переговорників до Москви залишається лише одним із варіантів подальших дипломатичних кроків.

  • Аграрний протекціонізм проти розширення: Ле Пен застерегла від вступу України до ЄС через загрозу французькому фермерству

    Аграрний протекціонізм проти розширення: Ле Пен застерегла від вступу України до ЄС через загрозу французькому фермерству

    Перспектива набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі продовжує залишатися однією з найбільш гострих тем внутрішньополітичних дебатів у провідних державах західної Європи. Кандидатка на посаду президента Франції від ультраправого політичного спектра Марін Ле Пен виступила із різкою критикою потенційного приєднання Києва до спільноти, заявивши, що саме французький агропромисловий сектор зазнає найбільших збитків від такого кроку. За словами політикині, у разі вступу України Франція стане першою державою-членом, яка постраждає від масштабних економічних змін на спільному ринку.

    Головними загрозами для французького фермерства Ле Пен вважає два взаємопов’язані фактори: потужну конкуренцію з боку українських виробників та неминучий перерозподіл союзних фінансових потоків. Вона стверджує, що поява на внутрішньому європейському ринку масштабного українського продовольчого експорту призведе до недобросовісного цінового демпінгу, протистояти якому західноєвропейські аграрії будуть не в змозі. Крім того, приєднання країни з таким гігантським сільськогосподарським сектором неминуче вимагатиме докорінного реформування Спільної сільськогосподарської політики (CAP) ЄС. Це означатиме суттєве урізання прямої субсидіарної частки з бюджету Євросоюзу, яка традиційно виділяється французьким аграрним підприємствам і становить основу їхньої фінансової стабільності.

    Аграрне питання вже стало ключовим вузлом переговорів щодо модальностей майбутнього розширення блоку. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, представляючи оновлений проєкт підходів до інтеграції нових держав, публічно припустила можливість погодження окремих особливих положень в аграрній сфері спеціально для України, які відрізнятимуться від умов для інших країн-кандидатів. Фактично йдеться про спробу створити адаптаційні фільтри, аби пом’якшити тиск на фермерів у Центральній та Західній Європі.

    Зі свого боку українська влада чітко задекларувала неприпустимість створення дискримінаційних умов для вітчизняного бізнесу. В уряді наголошують, що Київ не погодиться на будь-яку модель «другорядного» членства, яка передбачала б постійні штучні обмеження на збут окремих видів української сільгосппродукції всередині Євросоюзу. Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов підкреслив, що базовою відправною точкою переговорів є саме повна та беззастережна інтеграція агросектору України до єдиного європейського ринку. Будь-які перехідні механізми, за його словами, можуть бути прийнятними лише за умови, що вони будуть економічно обґрунтованими, пропорційними та чітко обмеженими в часі.

  • Литва продовжила тимчасовий захист для українських біженців до 2028 року: понад 52 тисячі громадян отримають нові посвідки

    Литва продовжила тимчасовий захист для українських біженців до 2028 року: понад 52 тисячі громадян отримають нові посвідки

    Уряд Литовської Республіки офіційно ухвалив рішення продовжити дію статусу тимчасового захисту для громадян України, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну російську військову агресію, до 4 березня 2028 року. Відповідний нормативний акт покликаний узгодити національне міграційне законодавство балтійської держави із загальним рішенням Ради Європейського Союзу щодо пролонгації дії спеціального правового режиму. Завдяки цьому понад 52 тисячі українців, які наразі перебувають у країні на підставі чинних дозволів на тимчасове проживання, отримали гарантовану можливість зберегти свій легальний статус на тривалий термін.

    Кампанія із заміни документів уже стартувала: із 5 жовтня Департамент міграції Литви розпочав системне оновлення цифрових посвідок на тимчасове проживання. Процедура переоформлення організована максимально спрощено та не передбачає додаткових вимог чи регуляторних бар’єрів. Видача нових дозволів здійснюється повністю на безоплатній основі. Оновлені цифрові посвідки нового зразка діятимуть безпосередньо до 4 березня 2028 року, що позбавляє українських громадян необхідності проходити щорічні бюрократичні верифікації та суттєво оптимізує навантаження на державні міграційні органи Литви.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року литовська міграційна система зареєструвала майже 109 тисяч українців, які шукали прихистку від війни. Хоча певна частина громадян із часом повернулася в Україну або вирушила до інших держав, понад 52 тисячі людей продовжують стабільно проживати та інтегруватися в литовське суспільство. Механізм тимчасового захисту надає українцям гарантований пакет соціально-економічних прав: офіційний доступ до ринку праці без додаткових дозволів, можливість користуватися державною системою охорони здоров’я, право на соціальні виплати, а також повноцінне інтегрування дітей у місцеву шкільну та дошкільну освіту. Значна частка працездатних українських громадян уже офіційно працевлаштована в промисловості, сфері послуг, транспортній галузі та IT-секторі Литви, сплачуючи податки та роблячи внесок у національну економіку.

    Продовження дії захисту одразу до 2028 року вкотре підтверджує послідовну солідарність офіційного Вільнюса з Києвом. Литва залишається одним із ключових політичних та гуманітарних союзників України в ЄС і НАТО. Довгостроковий правовий горизонт створює відчуття безпеки та передбачуваності для біженців у період, коли безпекова ситуація в Україні залишається вкрай напруженою через безперервні обстріли цивільної та критичної інфраструктури, що унеможливлює масове повернення людей до своїх домівок.

  • Втрачений ринок Близького Сходу: США та Ізраїль витіснили українських виробників дронів-перехоплювачів

    Втрачений ринок Близького Сходу: США та Ізраїль витіснили українських виробників дронів-перехоплювачів

    Після спалаху масштабного військового протистояння з Іраном Україна мала реальний шанс вийти на високомаржинальний ринок безпілотників-перехоплювачів у країнах Близького Сходу та закріпитися там у статусі провідного постачальника контрбезпілотних систем. Однак через регуляторні затримки, відсутність своєчасних експортних механізмів та тривалу нерішучість цим колосальним попитом зрештою скористалися виробники зі Сполучених Штатів Америки та Ізраїлю, які за пів року повністю зайняли цю стратегічну нішу. Про це повідомив представник українського оборонно-промислового комплексу в аналітичному розборі директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентина Бадрака.

    Коли наприкінці зими 2026 року в регіоні розпочалася відкрита фаза бойових дій за участю Ірану, монархії Перської затоки зіткнулися з гострою потребою у захисті від масованих нальотів далекобійних ударних дронів-камікадзе та баражуючих боєприпасів типу «Шахед». Класичні системи протиповітряної оборони великої та середньої дальності виявилися надто дорогими у використанні проти дешевих роїв безпілотників: пуск зенітної ракети вартістю в мільйони доларів для збиття дрона за кілька десятків тисяч створював економічну асиметрію. Саме тому держави регіону активно шукали українські розробки, передусім швидкісні FPV-перехоплювачі та спеціалізовані легкі зенітні дрони, які довели свою надзвичайно високу ефективність і безпрецедентну рентабельність у реальних бойових діях проти російської авіації та ударних БПЛА.

    Втім, за перші шість місяців відкритого конфлікту ситуація на близькосхідному ринку озброєнь зазнала докорінних змін. Поки вітчизняні компанії перебували в очікуванні регуляторного розблокування експорту з боку українського уряду та намагалися подолати бюрократичні бар’єри у вигляді високих зборів за видачу ліцензій, американські та ізраїльські оборонні гіганти оперативно запропонували власні альтернативні рішення. Компанії зі США та Ізраїлю не лише швидко масштабували лінійки спеціалізованих систем протидії БПЛА, але й забезпечили замовників повним пакетом гарантій, прямого державного сприяння, сервісного обслуговування та інтеграції у наявні регіональні протиповітряні контури.

    Втрата близькосхідного вектора стала відчутним ударом по експортному потенціалу української оборонки. Робота на ринках багатих монархій Затоки могла б залучити в українську економіку мільярди доларів інвестицій, що дозволило б суттєво розширити виробничі потужності всередині України та профінансувати науково-дослідні розробки для фронту. Тепер українські виробники стикаються з доконаним фактом: американські та ізраїльські контракти вже укладені, ланцюги постачання законтрактовані, а вхідний поріг на цей платоспроможний ринок зріс багаторазово. Цей прецедент вкотре підтверджує, що в сучасній глобальній торгівлі зброєю технологічна перевага нівелюється за відсутності гнучкої та оперативної державної підтримки зовнішньоекономічної діяльності.

  • «Фінансовий зашморг для оборонки»: ексзаступник міністра економіки пояснив, що вбиває експорт української зброї

    «Фінансовий зашморг для оборонки»: ексзаступник міністра економіки пояснив, що вбиває експорт української зброї

    Українська оборонна промисловість, яка за роки повномасштабної війни здійснила безпрецедентний стрибок у технологічному та виробничому розвитку, стикається зі штучними перепонами на шляху до світових ринків. Чинна фінансова модель експорту озброєння, закріплена на законодавчому рівні, містить критичні бар’єри, що фактично унеможливлюють повноцінний продаж вітчизняної зброї за кордон. Про це під час фахового розбору заявив голова Федерації роботодавців України (ФРУ) Дефенс, колишній заступник міністра економіки у 2022–2024 роках Ігор Фоменко.

    За словами експерта, головна проблема полягає у змісті урядової постанови, яка безпосередньо регулює процедуру продажу озброєнь і військової техніки на експорт. Замість того, щоб створити сприятливий економічний клімат для підприємств, документ закладає суттєвий фінансовий бар’єр. Хоча формально механізм експорту було розблоковано та запущено, передбачені ним економічні умови роблять зовнішньоекономічну діяльність для багатьох компаній оборонно-промислового комплексу (ОПК) нерентабельною або надмірно ризикованою.

    Військовий експерт Валентин Бадрак, коментуючи цю ситуацію, наголошує, що відкриття експорту є питанням фізичного виживання для української «оборонки». На сьогодні виробничі спроможності вітчизняних приватних і державних підприємств значно перевищують фінансові можливості державного бюджету України. Держава об’єктивно не здатна викупити все, що можуть виробити українські заводи — від сучасних безпілотних систем до бронетехніки та засобів радіоелектронної боротьби. Відтак, вихід на зовнішні ринки є єдиним системним джерелом залучення обігових коштів, необхідних для масштабування ліній, закупівлі іноземних комплектуючих та інвестування у новітні науково-дослідні розробки.

    Проте закладені в урядовій постанові фінансові обтяження, зокрема високі збори за видачу дозволів на експорт, працюють як справжній «зашморг». Виробники змушені стикатися з умовами, за яких левова частка прибутку від потенційного експорту може нівелюватися регуляторними платежами, а сама процедура стає економічно невиправданою. Це позбавляє українську зброю конкурентоспроможності на глобальному ринку, де ціна та швидкість постачання відіграють ключову роль. Законодавчі рамки, замість захисту державних інтересів, де-факто грають проти вітчизняного виробника, змушуючи окремі компанії шукати альтернативні юрисдикції для релокації свого виробництва.

    Ця кризова ситуація вже набула такого розголосу, що привернула увагу вищого військово-політичного керівництва країни. Нещодавно Рада національної безпеки і оборони України була змушена направити до Кабінету Міністрів офіційні пропозиції щодо термінового доопрацювання цієї урядової постанови, аби усунути штучні перепони. Якщо уряд найближчим часом не змінить підходи до фінансової моделі збройового експорту, Україна ризикує не лише втратити потенційні мільярди доларів валютної виручки, але й суттєво загальмувати технологічний розвиток власного ОПК у найбільш критичний момент війни.

  • Ескалація в Ормузькій протоці: кількість атак на нафтові танкери сягнула максимуму від початку війни

    Ескалація в Ормузькій протоці: кількість атак на нафтові танкери сягнула максимуму від початку війни

    Загострення військового конфлікту на Близькому Сході продовжує завдавати масштабних ударів по глобальній енергетичній логістиці. У період з 28 вересня по 5 жовтня в районі стратегічно важливої Ормузької протоки було зафіксовано щонайменше 12 цілеспрямованих атак на комерційні танкери. Мішенями стали судна, що транспортують сиру нафту, а також скраплений природний газ (LNG) і нафтопродукти. За даними західних розвідувальних служб та Об’єднаного морського інформаційного центру (JMIC), цей показник став абсолютним тижневим антирекордом від початку масштабних бойових дій між Сполученими Штатами та Іраном, які розгорнулися наприкінці лютого 2026 року.

    Ормузька протока є однією з найважливіших транспортних артерій світу, критичним «вузьким горлом» (chokepoint), через яке до початку відкритої фази війни проходила майже п’ята частина всіх світових постачань нафти та значна частка скрапленого газу. Зростання інтенсивності атак відбувається на тлі спроб країн Перської затоки збільшити експорт енергоносіїв, аби стабілізувати світові ринки. Проте агресивні дії в акваторії протоки фактично паралізують вільне судноплавство, змушуючи світових перевізників іти на безпрецедентні ризики та змінювати логістичні маршрути.

    Військово-морські сили США та британська служба морської торгівлі фіксують системний характер нападів. Аби уникнути виявлення та потенційного ураження, чимало екіпажів змушені порушувати стандартні міжнародні правила навігації, проходячи протоку з вимкненими транспондерами автоматичної ідентифікаційної системи (AIS). Попри такі заходи безпеки, уникнути трагічних інцидентів вдається не завжди. Зокрема, нещодавно Міністерство закордонних справ Індії повідомило про поранення 12 членів екіпажу на борту танкера On Peace, що йшов під прапором Панами, внаслідок влучання невідомого снаряда під час транзиту акваторією.

    Міжнародні експерти з морської безпеки розцінюють цю ескалацію як свідому військову стратегію Тегерана. Регулярні атаки демонструють намір іранської сторони ствердити свою силову присутність уздовж ключових транзитних шляхів та використати загрозу глобального енергетичного дефіциту як інструмент геополітичного тиску на Захід. Такі дії вже призвели до стрімкого зростання страхових премій для суден, що заходять в акваторію Перської затоки, та суттєвого збільшення вартості фрахту.

    Подальша дестабілізація в Ормузькій протоці становить пряму загрозу не лише для регіональної безпеки, але й для стабільності світової економіки. Перебої у постачанні енергоносіїв здатні спровокувати новий виток інфляції в країнах-імпортерах, насамперед у Європі та Азії. В умовах відсутності дієвих дипломатичних механізмів стримування безпека глобального судноплавства у регіоні залишається критично вразливою, перетворюючи кожне проходження комерційного судна через протоку на потенційну зону бойових дій.