Категорія: Політика

  • Німецький елітний спецназ радикально змінює тактику для прямого збройного зіткнення з Росією

    Німецький елітний спецназ радикально змінює тактику для прямого збройного зіткнення з Росією

    Командування сил спеціальних операцій Німеччини (KSK) офіційно розпочало масштабну трансформацію системи підготовки своїх військовослужбовців через зростання ризику війни з Росією. За словами командира KSK, бригадного генерала Андреаса Кюне, стратегія підрозділу повністю адаптується до жорстких реалій сучасного повномасштабного конфлікту. Тепер бійців цілеспрямовано навчають виживати та ефективно протидіяти регулярному ворогу, який масово використовує важку бронетехніку, далекобійну артилерію, розвідувально-ударні безпілотники та потужні системи радіоелектронної боротьби. Такі зміни стали прямою реакцією на попередження західних розвідок та лідерів держав про значне посилення російської гібридної загрози для всієї Європи.

    Головна тактична зміна стосується тривалості та формату виконання бойових завдань. Якщо раніше операції елітних загонів планувалися переважно на три доби з обов’язковим швидким поверненням на безпечну базу, то нині підрозділи готуються до автономного виживання у польових умовах без заздалегідь визначеного терміну ротації. Німецькі військові вже почали практично відпрацьовувати ці оновлені протоколи під час міжнародних навчань на території країн Балтії. Інструктори роблять особливий акцент на веденні бойових дій за умов екстремально низьких температур, що є критично важливим для успішного виконання завдань саме на східному фланзі Північноатлантичного альянсу.

    Згідно з оновленою військовою концепцією, у разі гіпотетичної агресії з боку Росії підрозділи спецназу мають першими вступити в бій, діючи ще до моменту розгортання основних загальновійськових з’єднань Бундесверу. Командування переконане, що активна демонстрація високої бойової готовності на східних кордонах Альянсу стане чітким сигналом стримування для Москви та покаже, що напад обернеться для агресора катастрофічними втратами.

    «Путін знає нашу бойову міць», – зазначив командир KSK.

    Командування сил спеціальних операцій, яке дислокується у казармах Цепеліна в місті Кальв, було створене у 1996 році. Історично цей елітний спецназ залучали до звільнення заручників, боротьби з міжнародним тероризмом, екстреної евакуації цивільних осіб із зон конфліктів та виконання розвідувальних операцій у тилу ворога. Наразі штатна чисельність формування становить близько півтори тисячі осіб, проте безпосередню участь у бойових діях бере лише третина від загального складу. Рівень укомплектованості підрозділу коливається в межах 70–80 відсотків. Такий кадровий недобір пояснюється надзвичайно жорсткими критеріями: кваліфікаційні випробування успішно долають трохи більше ніж 15 відсотків кандидатів.

    На тлі підготовки до зовнішніх геополітичних загроз формування продовжує боротися з наслідками внутрішніх криз. Кілька років тому KSK опинилося на межі розформування через низку гучних розслідувань, пов’язаних з ультраправим екстремізмом серед діючих військовослужбовців. Правоохоронці фіксували випадки використання нацистських вітань, проведення вечірок зі свинячими головами та масштабне розкрадання боєприпасів. Ситуація досягла апогею, коли в одного з бійців виявили таємний схрон із викраденою зброєю та вибухівкою. Це змусило керівництво у 2020 році повністю розформувати одну з бойових рот підрозділу. Генерал Кюне визнає наявність проблеми та стверджує, що нині подібні кричущі порушення трапляються значно рідше, хоча остаточно викорінити їх у лавах армійців поки що не вдалося.

  • Ракетний бартер для Європи: Міноборони вимагає від союзників негайно віддати 10% запасів до Patriot та IRIS-T

    Ракетний бартер для Європи: Міноборони вимагає від союзників негайно віддати 10% запасів до Patriot та IRIS-T

    Міністерство оборони України виступило з безпрецедентною пропозицією до ключових європейських союзників щодо термінового посилення протиповітряної оборони. Очільник відомства Євген Хмара офіційно закликав партнерів передати Києву десяту частину від наявних у них державних запасів дефіцитних зенітних ракет для комплексів Patriot та IRIS-T. Про таку дипломатичну ініціативу, озвучену під час переговорів із представниками оборонних відомств так званої групи E5, повідомила пресслужба міністерства. Цей вимушений крок має стати оперативною відповіддю на ескалацію російського повітряного терору, поки держава очікує на виготовлення нових партій озброєння за кошти європейських кредитів.

    Свою пропозицію міністр озвучив безпосередньо керівництву міністерств оборони Німеччини, Великої Британії, Франції, Польщі та Італії. Суть української ініціативи полягає у своєрідному ракетному взаємозаліку. Річ у тім, що Київ уже уклав масштабні контракти на майбутні поставки сучасних ракет-перехоплювачів, стабільне фінансування яких здійснюється за рахунок спеціального кредиту від Європейського Союзу. Оскільки складне військове виробництво потребує значного часу, Євген Хмара запропонував європейцям поділитися своїми готовими резервами вже зараз. Натомість Україна твердо зобов’язується компенсувати ці 10% дещо пізніше, коли почнуть надходити новенькі ракети за підписаними нині угодами. За словами урядовця, такий рішучий крок країн E5 не лише врятує українські міста від російських ударів цієї зими, але й стане потужним прикладом для інших західних партнерів.

    Окрім важких зенітних систем, під час європейського турне порушувалося питання критичної нестачі портативної зброї. Українські військові гостро потребують переносних зенітно-ракетних комплексів, які на сьогодні є найбільш ефективним та економічно виправданим засобом для масового знищення російських реактивних безпілотників на низьких висотах. Міністерство оборони розраховує як на прямі передачі таких мобільних систем із наявних арсеналів союзників, так і на виділення швидкого фінансування для їхньої термінової закупівлі на світовому ринку.

    Ця підвищена дипломатична активність на європейському континенті відбувається на тлі серйозних логістичних затримок з-за океану. Напередодні Президент України Володимир Зеленський відверто повідомив, що Київ вже близько місяця не може отримати критично важливі ракети для систем Patriot та NASAMS через суто бюрократичні перепони. Затримка виникла через те, що очільник Пентагону Піт Хегсет досі не підписав відповідні дозвільні документи на відправку. Користуючись цією паузою та тимчасовим дефіцитом американських перехоплювачів, російські війська максимально інтенсифікували удари по об’єктах енергетики та цивільній інфраструктурі по всій країні.

    Окремим стратегічним напрямком переговорів з європейськими колегами став розвиток вітчизняних безпілотних систем. Очільник оборонного відомства наголосив, що український військово-промисловий комплекс має реальний технологічний та кадровий потенціал для того, щоб уже у 2027 році повністю подвоїти обсяги випуску дронів. Єдиною перепоною для такого стрімкого ривка залишається брак ритмічного фінансування. Щоб вирішити цю проблему системно, українська сторона пропонує європейцям перейти від формату звичайних фінансових донацій до глибокої індустріальної інтеграції.

    «Ми пропонуємо не просто збільшувати закупівлі, а масштабувати спільне виробництво українських дронів на території інших країн. Це дозволить наростити обсяги виробництва та забезпечити Україну необхідними дронами. Крім того, це посилить оборонні можливості наших партнерів», – зазначив Євген Хмара.

  • Уряд іде на поступки, але вулиця не здається: французькі студенти відкидають компроміс і готують нову хвилю національних страйків

    Уряд іде на поступки, але вулиця не здається: французькі студенти відкидають компроміс і готують нову хвилю національних страйків

    Французька Республіка готується до чергового витка масштабного соціального напруження. Попри офіційні спроби уряду піти на компроміс та задовольнити частину вимог протестувальників, об’єднана міжпрофспілкова група молоді категорично відмовилася припиняти акції непокори. Лідери студентських та учнівських рухів закликали своїх прихильників до продовження так званої загальнонаціональної мобілізації, яка вже охопила освітні заклади. Наступна велика хвиля масових демонстрацій, до якої долучаться випускники шкіл та студенти університетів по всій країні, офіційно запланована на 5 листопада.

    Спроба влади загасити соціальну пожежу та знайти точки дотику з молоддю відбулася під час спеціальної зустрічі на найвищому рівні. Представники ключових об’єднань, зокрема Студентського союзу та Профспілки старшокласників, сіли за стіл переговорів із прем’єр-міністром Себастьяном Лекорню. Очільник французького уряду представив пакет заходів, спеціально розроблених для врегулювання гострої кризової ситуації в старших класах та вищій школі. Урядовці сподівалися, що анонсовані реформи дозволять знизити градус невдоволення і повернути молодь в аудиторії.

    Головною поступкою з боку держави, яку прем’єр-міністр озвучив під час переговорів, стала обіцянка поступово замінити програму вступу до вищих навчальних закладів під назвою Parcoursup. Ця система тривалий час викликала найжорсткішу критику та відверте обурення серед французьких старшокласників, проти якої вони масово виступали. Крім поступової відмови від скандальної платформи, представники уряду також гарантували створення додаткових місць у вищих навчальних закладах, щоб полегшити доступ до здобуття вищої освіти для ширшого кола абітурієнтів.

    Однак такі дипломатичні кроки та обіцянки поступових реформ зовсім не вразили лідерів протестного руху. Молодіжні організації розцінили пропозиції кабінету міністрів як абсолютно недостатні. У профспілках вважають, що влада намагається відбутися мінімальними змінами, уникаючи швидкої трансформації системи, якої вимагають вуличні акції. Прессекретарка Студентського союзу Сабріна Харбах чітко окреслила безкомпромісну позицію активістів, наголосивши, що зупиняти боротьбу зарано, оскільки поточні здобутки є надто мізерними.

    «Нам вдається досягти певних успіхів завдяки «мобілізації», але це все ще крихти. І старшокласники, і студенти продовжуватимуть «мобілізацію»», – заявила Сабріна Харбах.

    Наразі молодіжні лідери активно розгортають підготовку до листопадових протестів, гуртуючи прихильників безпосередньо у навчальних закладах. Вони планують посилити тиск на урядові структури, аби змусити владу піти на більш відчутні поступки. Кабінет міністрів зі свого боку опинився у складній ситуації: ігнорування вимог загрожує подальшою ескалацією вуличних заворушень, а часткові рішення більше не задовольняють учасників страйку. Подальший розвиток подій залежатиме від масовості анонсованих акцій та формату подальшого діалогу між чиновниками та студентами.

  • Кадровий струс для бізнесу: уряд радикально посилює правила бронювання працівників та запускає новий орган контролю

    Кадровий струс для бізнесу: уряд радикально посилює правила бронювання працівників та запускає новий орган контролю

    Кабінет Міністрів України ухвалив резонансне рішення, яке суттєво переписує правила захисту військовозобов’язаних працівників від мобілізації. Згідно з урядовою постановою № 1328 від 23 жовтня 2026 року, держава не лише запроваджує жорсткіші квоти для стратегічних галузей, а й створює спеціальний Координаційний центр з питань бронювання. Ця нова структура візьме на себе повноваження погоджувати критерії критичності підприємств та розглядатиме індивідуальні звернення компаній щодо збільшення лімітів понад стандартні 50%. Відтепер бізнесу доведеться значно ретельніше доводити свою незамінність для держави, а порушники військового обліку взагалі ризикують втратити будь-які кадрові привілеї.

    Кардинальні зміни торкнуться насамперед оборонно-промислового комплексу та енергетичної галузі. Для визначених критично важливих підприємств цих сфер, а також для їхніх прямих підрядників і виробників спеціалізованого обладнання, встановлено граничний обсяг бронювання на рівні 95% від загальної кількості військовозобов’язаних. Важливий нюанс полягає в тому, що всі фахівці, які безпосередньо задіяні у безперервних виробничих процесах таких компаній, підлягають обов’язковому захисту. Якщо ж завод має об’єктивну потребу залишити на робочих місцях понад 95% персоналу, це стане можливим виключно за окремим рішенням Міністерства оборони або Міністерства енергетики з обов’язковим урахуванням рекомендацій новоствореного Координаційного центру.

    Бюрократична процедура розгляду документів тепер отримала чіткі часові рамки. Звичайний термін опрацювання звернень Координаційним центром становитиме до одного календарного місяця. Зі свого боку, профільний державний орган має розглянути заявку підприємства протягом 7 робочих днів, після чого направляє її до центру для отримання фахового висновку. Отримавши рекомендації, чиновники матимуть лише 3 робочі дні на ухвалення остаточного вердикту. Змінився і механізм фіксації розширених квот. Після того, як державний орган через портал «Дія» подасть повідомлення про зміну ліміту в Єдиному переліку, бізнес матиме рівно 10 робочих днів для фактичного оформлення своїх працівників. Якщо компанія змарнує цей час, рішення про збільшення обсягів автоматично втратить юридичну силу. Термін дії таких розширених лімітів обмежено одним роком.

    Нова урядова постанова зобов’язує центральні органи виконавчої влади та місцеві адміністрації протягом 10 днів з моменту її набуття чинності переглянути діючі критерії критичності. Якщо певний критерій, на підставі якого компанія раніше отримала свій статус, буде скасовано, відповідне рішення про бронювання колективу також підлягатиме анулюванню. Проте тотального автоматичного скасування статусів для всього ринку не буде. Рішення, які відповідають оновленим нормам, діятимуть до завершення свого початкового терміну. Документ також чітко окреслює сфери економіки, представники яких мають право претендувати на захист персоналу. До цього списку увійшли оборонний та паливно-енергетичний сектори, житлово-комунальне господарство, видобувна, переробна та агропромислова галузі, ритейл, будівництво, транспортна логістика, банківська діяльність, зв’язок, ІТ-індустрія, медицина, рятувальні служби та критичні гуманітарні організації. Компанії з інших сфер зможуть отримати рятівний статус лише через індивідуальне погодження з Координаційним центром.

    Водночас документ впроваджує жорсткі санкції для недобросовісних керівників. Координаційний центр має законне право відмовляти у розгляді запитів на збільшення квот, якщо очільник компанії систематично ігнорував правила ведення військового обліку. Підставою для санкцій стануть два або більше документально підтверджених порушення протягом останніх 12 місяців чи притягнення директора до адміністративної відповідальності. Окремі ліміти прописані для представництв міжнародних донорських організацій: не більше 50% фахівців на один проєкт, але з жорстким обмеженням – максимум 7 осіб на одну структуру. Перевищити цю цифру дозволять лише за рішенням державного секретаря Кабінету Міністрів. Разом з тим, уряд пішов на поступки бізнесу у питанні фінансових боргів. Відтепер заборгованість, яка виникла через затримку бюджетних платежів з боку самої держави, не вважатиметься перешкодою для отримання критичного статусу, якщо компанія зможе підтвердити цей факт довідкою від Казначейства.

     

  • Дипломатичний казус на тлі історії: польський Перемишль призупинив партнерство зі Львовом через рішення облради

    Дипломатичний казус на тлі історії: польський Перемишль призупинив партнерство зі Львовом через рішення облради

    Міська рада польського Перемишля одноголосно проголосувала за призупинення партнерської співпраці зі Львовом, яка тривала з 1995 року. Як повідомив мер міста Войцех Бакун, приводом для такого демаршу стало рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії (УПА), Романа Шухевича та Олега Ольжича — історичних діячів, яких у Польщі вважають антипольськими.

    Для відновлення повноцінних відносин польські депутати висунули дві ультимативні умови: скасувати ухвалу про вшанування УПА та офіційно засудити її героїзацію. Проте ситуація набула ознак політичного абсурду, оскільки свої вимоги Перемишль адресував міській владі Львова, яка юридично не ухвалювала цього рішення і не має жодних повноважень скасовувати постанови обласної ради. Початковий проєкт передбачав повний розрив відносин, однак після обговорень польські депутати вирішили обмежитися призупиненням співпраці до отримання «чіткої позиції» від мерії Львова.

    Цей інцидент став черговим маркером поглиблення історичної кризи у двосторонніх відносинах. Політичні суперечки щодо політики пам’яті вже починають негативно впливати на дискусії навколо військової підтримки України. Водночас напруженість виходить за межі урядових кабінетів: правозахисники фіксують у Польщі тривожне зростання антиукраїнських настроїв та збільшення кількості нападів на громадян України на побутовому ґрунті.

  • Сюрприз для Радбезу: США, Китай та Росія можуть об’єднатися довкола кандидатури Віктора Орбана на посаду генсека ООН

    Сюрприз для Радбезу: США, Китай та Росія можуть об’єднатися довкола кандидатури Віктора Орбана на посаду генсека ООН

    Глобальна дипломатія готується до несподіваного сценарію: за інформацією авторитетного видання , Сполучені Штати розглядають можливість висунення колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду наступного Генерального секретаря ООН. Найбільш парадоксальним у цій ситуації є те, що кандидатура Орбана може стати компромісною фігурою, яка об’єднає інтереси трьох ключових геополітичних суперників — США, Китаю та Росії. Журналісти зазначають: коли ця впливова трійка в Раді Безпеки ООН доходить згоди щодо одного кандидата, вони, як правило, досягають бажаного результату.

    За оцінками джерел у Держдепартаменті США, угорський політик має всі шанси заручитися підтримкою щонайменше 10 із 15 членів Радбезу, причому 8 голосів йому гарантовані практично без зусиль. Прихильники Орбана в американській адміністрації називають його лідером із «правильною ідеологією», здатним ефективно керувати у ворожому середовищі. Головною інтригою залишається позиція Великої Британії та Франції, які традиційно уникають прямого застосування права вето проти консолідованого вибору більшості.

    Поки повноваження чинного генсека Антоніу Гутерреша добігають кінця 31 грудня 2026 року, Орбану доведеться конкурувати з сімома іншими кандидатами. Серед них — очільниця UNCTAD Ребека Грінспан, яка вже продемонструвала сильні стартові позиції під час неформальних голосувань, та голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Варто зазначити, що у самій Угорщині навколо імені Орбана триває розслідування щодо обставин арешту готівкових активів Ощадбанку.

     

  • Історичний злам у Сербії: опозиційний «Студентський список» тріумфує на парламентських виборах, залишаючи позаду політсилу Вучича

    Історичний злам у Сербії: опозиційний «Студентський список» тріумфує на парламентських виборах, залишаючи позаду політсилу Вучича

    Сербія стоїть на порозі кардинальних політичних змін: за підсумками дострокових парламентських виборів переконливу перемогу здобуває опозиційний «Студентський список». Після обробки 96% вибірки соціологічними агентствами CeSID та Ipsos, студентський рух отримує 52,9% голосів, що гарантує йому абсолютну більшість — 140 із 250 депутатських мандатів. Коаліція експрезидента Александара Вучича «Об’єднана Сербія» зазнала поразки із результатом 38,8% (103 місця). Сам Вучич уже офіційно визнав фіаско своєї політичної сили.

    Європейський Союз з ентузіазмом відреагував на зміну політичного ландшафту в Белграді. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відзначила рекордну активність громадян і заявила про готовність Брюсселя всебічно підтримувати реформи у сфері верховенства права, свободи медіа та боротьби з корупцією. Водночас єврокомісарка з питань розширення Марта Кос назвала результати виборів закономірним наслідком дворічних масових антикорупційних протестів, наголосивши, що двері до ЄС для оновленої Сербії залишаються відкритими.

     

  • Історичний прецедент у Бразилії: Лула да Сілва вчетверте стає президентом, опонент вимагає скасувати вибори

    Історичний прецедент у Бразилії: Лула да Сілва вчетверте стає президентом, опонент вимагає скасувати вибори

    Чинний лідер Бразилії, 80-річний лівоцентрист Луїс Інасіу Лула да Сілва, здобув перемогу у другому турі президентських виборів, забезпечивши собі безпрецедентний четвертий термін на посаді. За офіційними даними, він отримав 51,8% голосів, випередивши свого головного опонента — правого популіста та сенатора Флавіу Болсонару (сина експрезидента Жаїра Болсонару), який набрав 48,2%. Це перший випадок у політичній історії країни, коли остаточну перемогу здобуває кандидат, який поступився лідерством у першому турі.

    Політична напруга навколо результатів волевиявлення вже набирає обертів. Флавіу Болсонару категорично відмовився визнавати поразку та офіційно закликав анулювати підсумки виборів. Головним аргументом для оскарження стало суперечливе рішення судді Верховного суду Кріштіану Заніна, який всього за три хвилини до запланованого закриття виборчих дільниць подовжив час голосування ще на дві години, аргументуючи це логістичними проблемами та негодою.

    Новий мандат дістався Лулі да Сілві в умовах надзвичайно жорсткої поляризації суспільства. Вся виборча кампанія супроводжувалася гострими політичними кризами, корупційними скандалами, звинуваченнями у зовнішньому втручанні та масовим суспільним невдоволенням через стрімке зростання вартості життя й рівня злочинності.

  • Скандал довкола Starlink: Маск звинуватив ЗСУ в атаках дронами та закликав пожаліти російських призовників

    Скандал довкола Starlink: Маск звинуватив ЗСУ в атаках дронами та закликав пожаліти російських призовників

    Американський мільярдер та засновник SpaceX Ілон Маск спровокував чергову дипломатичну напруженість, публічно звинувативши українських військових у порушенні умов використання мережі Starlink для нанесення наступальних ударів безпілотниками. Розвиваючи свою думку в соцмережі X, бізнесмен закликав зупинити бойові дії та несподівано висловив співчуття «бідним російським призовникам», які, за його словами, змушені воювати без власної волі та гинути від ударів дронів.

    Київ оперативно відкинув технічні претензії мільярдера. Радник президента з питань технологій Сергій (Флеш) Бескрестнов пояснив, що ЗСУ фізично позбавлені можливості використовувати комерційні термінали компанії для глибоких ударів. За його словами, ще з лютого 2026 року на всі системи Starlink над територією України накладено жорстке програмне обмеження швидкості переміщення на рівні 70–90 км/год, а на території Росії супутниковий сервіс повністю заблокований за геозоною. Попри такі публічні суперечки та залежність від одноосібних рішень Маска, системи SpaceX залишаються критично важливим елементом управління та зв’язку для української армії.

  • «Метод і місце не мають значення»: Медведєв натякнув на вбивство Зеленського руками США

    «Метод і місце не мають значення»: Медведєв натякнув на вбивство Зеленського руками США

    Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв виступив із новими погрозами на адресу президента України Володимира Зеленського. Російський посадовець запропонував американському лідеру Дональду Трампу залучити Пентагон та Центральне розвідувальне управління США для усунення українського президента. При цьому він використав формулювання, яке можна трактувати як натяк на фізичну ліквідацію глави держави.

    Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на заяву Медведєва, оприлюднену 25 жовтня в російському державному месенджері Max.

    У своєму дописі колишній президент РФ звинуватив Зеленського в нібито систематичному протистоянні Дональду Трампу, ігноруванні його мирних ініціатив та продовженні ударів по російських нафтопереробних заводах. Окремо Медведєв без наведення доказів заявив про нібито розкрадання американської допомоги та створення загрози ядерного конфлікту між Росією і НАТО.

    На думку російського посадовця, дії українського президента начебто завдають інтересам Вашингтона більшої шкоди, ніж Венесуела, Куба та Іран разом узяті.

    Після цього Медведєв запропонував Трампу звернутися до керівників американських силових структур.

    «Треба просто викликати міністра війни й директора ЦРУ та доручити їм виправити це прикре непорозуміння. Метод, місце і спосіб не мають значення», — написав заступник голови російського Радбезу.

    Подібні висловлювання Медведєва вже не вперше стосуються можливого фізичного усунення українського керівництва. У травні 2023 року після інциденту з безпілотниками над Кремлем він прямо заявляв про необхідність ліквідації Зеленського та представників української влади.

    У жовтні 2026 року російський посадовець пішов далі, фактично запропонувавши залучити до цього американські спецслужби та військове керівництво.

    Ситуацію прокоментував журналіст Володимир Кравченко у колонці для «Еспресо». На його думку, подібні заяви виходять за межі звичайної агресивної політичної риторики, адже стосуються можливого насильства проти президента суверенної держави.

    Водночас сама заява Медведєва не доводить, що Росія або США готують конкретний замах на Зеленського. Публічних підтверджень існування такого спільного плану немає.

    Погрози пролунали на тлі складних відносин між Києвом і Вашингтоном та переговорів щодо можливого завершення російсько-української війни. Кремль продовжує висувати вимоги до України, тоді як американська сторона намагається знайти дипломатичний механізм припинення бойових дій.

    Наразі невідомо, чи відреагувала адміністрація Дональда Трампа на нові висловлювання Медведєва. Сам російський посадовець не має повноважень віддавати накази американським військовим або спецслужбам.