Категорія: Популярні

  • Війна не зламала віру в майбутнє: КМІС розкрив, якою українці бачать країну через 10 років

    Війна не зламала віру в майбутнє: КМІС розкрив, якою українці бачать країну через 10 років

    Попри тривалу війну, російські обстріли та складну економічну ситуацію, більшість опитаних українців зберігають оптимістичні очікування щодо майбутнього держави. За результатами нового соціологічного дослідження, 61% респондентів вірять, що через десять років Україна стане процвітаючою країною у складі Європейського Союзу. Водночас понад чверть опитаних побоюються економічного занепаду та масштабного відтоку населення.

    Про це свідчать результати всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 8–16 жовтня 2026 року.

    За даними дослідників, 61% опитаних обрали оптимістичний сценарій майбутнього України. Натомість 27% вважають, що через десять років країна матиме зруйновану економіку та значні демографічні втрати. Ще 12% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.

    Соціологи зазначають, що протягом останнього року співвідношення оптимістичних і песимістичних оцінок залишалося відносно стабільним.

    Попереднє дослідження проводили в липні–серпні 2026 року, коли ситуація з електропостачанням була значно спокійнішою, а російські атаки не мали нинішньої інтенсивності.

    Жовтневе опитування відбулося вже на тлі посилення обстрілів, проблем в енергетиці та нового дипломатичного тиску на Україну. Однак істотного зниження оптимізму дослідники не зафіксували.

    Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький вважає, що такий рівень позитивних очікувань свідчить про стійкість українського суспільства в умовах затяжної війни.

    Водночас соціологи дослідили, як громадяни оцінюють внутрішню єдність країни.

    З’ясувалося, що 59% опитаних переконані: українці поступово долають суперечності та рухаються до формування згуртованої політичної нації.

    Протилежної думки дотримуються 34% респондентів. Вони вважають, що внутрішні конфлікти поглиблюються і суспільство рухається до розколу. Решта 7% не визначилися.

    Порівняно з вереснем–жовтнем 2025 року оцінки суспільної єдності дещо погіршилися, хоча більшість респондентів і надалі позитивно оцінюють здатність українців долати розбіжності.

    Цікаво, що найчастіше про можливий розкол говорять молодші учасники опитування.

    Серед громадян віком від 18 до 29 років такої думки дотримуються 41%. У віковій групі 30–44 роки цей показник становить 39%.

    Натомість серед людей віком від 60 років лише 24% вважають, що Україна рухається до посилення внутрішніх суперечностей.

    Водночас старші респонденти частіше висловлюють оптимізм щодо майбутнього держави. Серед людей віком від 60 років 65% вірять у процвітаючу Україну в ЄС, тоді як серед громадян віком 30–44 роки таких 58%.

    Певні відмінності дослідники зафіксували й між регіонами.

    Найвищий рівень оптимізму щодо майбутнього країни спостерігається серед опитаних на Півдні та в Нижньому Подніпров’ї — по 65%.

    У західних областях оптимістичний сценарій підтримують 62% респондентів, у Києві — 60%, а в центральних і північних регіонах — 59%.

    Найнижчий показник зафіксували на Сході України, де в позитивне майбутнє країни вірять 52% опитаних. Водночас 36% респондентів цього регіону мають песимістичні очікування.

    Окремо КМІС проаналізував зв’язок між баченням майбутнього України та ставленням до можливих мирних домовленостей із Росією.

    З’ясувалося, що серед громадян, які песимістично оцінюють майбутнє держави, частіше трапляється готовність підтримати певні поступки під час переговорів.

    Зокрема, серед оптимістично налаштованих респондентів 69% вважають абсолютно неприйнятною пропозицію виведення українських військ із Донеччини в обмін на гарантії безпеки.

    Серед тих, хто має песимістичне бачення майбутнього, таку позицію підтримують 43%, тоді як 53% готові прийняти відповідну умову.

    Відмінності простежуються і в оцінці тривалості війни.

    Серед оптимістів 70% заявляють про готовність терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Серед респондентів із песимістичними очікуваннями цей показник становить 46%.

    Водночас такі результати демонструють статистичний зв’язок між поглядами, але не доводять, що саме песимізм стає причиною підтримки переговорних поступок.

    У КМІС наголошують, що оцінки майбутнього та суспільної єдності є важливими показниками суспільних настроїв, особливо в умовах повномасштабної війни.

    Дослідники зазначають, що майже п’ять років бойових дій, постійні російські атаки, економічні труднощі та невизначеність щодо завершення війни створюють значний психологічний тиск на населення.

    Попри це, більшість опитаних продовжують пов’язувати майбутнє України з економічним відновленням та європейською інтеграцією.

    Дослідження проводили методом телефонних інтерв’ю серед 1031 повнолітнього громадянина України, який проживає на підконтрольній українському уряду території.

    До вибірки не включали мешканців тимчасово окупованих територій та українців, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

    Формальна статистична похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 4%. Водночас соціологи попереджають про додаткові обмеження досліджень в умовах війни.

    Таким чином, станом на жовтень 2026 року 61% опитаних українців вірять у процвітаючу Україну у складі ЄС через десять років, а 59% бачать поступове згуртування суспільства.

    Водночас ці показники відображають очікування громадян, а не прогноз фактичного вступу України до Європейського Союзу чи її економічного стану в 2036 році.

  • Україна переходить на зимовий час: стрілки годинника переведуть на годину назад

    Україна переходить на зимовий час: стрілки годинника переведуть на годину назад

    У ніч з 24 на 25 жовтня о 04:00 за київським часом Україна традиційно перейде на зимовий (стандартний) час. Стрілки годинників необхідно перевести на одну годину назад — на 03:00.

    Це надасть українцям можливість спати на годину довше цієї ночі, однак сезонна зміна часу залишається обов’язковою, оскільки відповідний закон так і не набув чинності.

    Чому переведення годинників досі триває:

    • Доля законопроєкту №4201: Парламент ухвалив закон про скасування сезонного переведення часу ще 16 липня 2024 року. Проте станом на жовтень 2026 року документ так і не був підписаний президентом Володимиром Зеленським.
    • Чинна нормативна база: Оскільки новий закон не підписаний і не опублікований, в Україні продовжує діяти постанова Кабінету Міністрів від 1996 року.
    • Збереження процедури: Відповідно до урядової постанови, перехід на зимовий час відбувається в останню неділю жовтня, а повернення на літній час — в останню неділю березня.

    Більшість сучасних гаджетів, смартфонів та комп’ютерів переведуть час автоматично, проте механічні годинники та побутову техніку доведеться налаштувати вручну.

     

  • МакДональдз урізав меню в Україні: з продажу зникли щонайменше 11 бургерів

    МакДональдз урізав меню в Україні: з продажу зникли щонайменше 11 бургерів

    Мережа McDonald’s в Україні тимчасово суттєво скоротила меню після російського удару по складу логістичного партнера на Київщині. У одному із закладів у Києві з 17 бургерів, які пропонували раніше, у меню залишилося лише шість. Водночас у компанії наголошують: доступність конкретних позицій може відрізнятися залежно від ресторану.

    За даними Delo.ua, зараз у перевіреному журналістом закладі недоступні, зокрема, Роял Чізбургер, Чізбургер з беконом, Біг Арч, Чікен Джуніор та Філе-о-Фіш Делюкс. Крім того, там не можна було замовити салати та роли.

    Обмеження торкнулися не лише бургерів. Із напоїв у цьому ресторані залишилися Coca-Cola, апельсиновий та яблучний соки «Галіція», тоді як Fanta і Sprite були недоступні. Десертне меню також суттєво скоротилося: у продажу залишився лише один вид морозива, а випічка та макшейки тимчасово зникли.

    Працівники закладу розповіли журналістам, що така ситуація триває приблизно тиждень через проблеми з логістикою. Коли повний асортимент повернеться, наразі невідомо.

    У самій компанії раніше офіційно підтвердили, що скорочене меню тимчасово діє в усіх ресторанах McDonald’s в Україні. Причиною стало пошкодження складу логістичного партнера внаслідок російської дронової атаки. Компанія радить перевіряти актуальне меню конкретного ресторану в застосунку McDonald’s, у сервісах доставки або безпосередньо в закладі.

    Росія вдарила по складу 25 вересня

    Склад, яким користувалася мережа, постраждав 25 вересня під час російської атаки дронами по Київській області. Про удар тоді повідомляв і президент Володимир Зеленський. У McDonald’s підтвердили, що було уражено один зі складів логістичного партнера, однак люди не постраждали.

    Після атаки компанія втратила значні запаси продуктів, що й призвело до перебоїв із постачанням та необхідності скоротити меню. McDonald’s заявив, що працює над стабілізацією логістики та відновленням повного асортименту.

    Проблеми з окремими позиціями в McDonald’s виникали ще на початку вересня. Тоді компанія пояснювала перебої частими та тривалими повітряними тривогами, через які затримувалося постачання продукції до окремих ресторанів.

    Наразі ресторани мережі продовжують працювати, однак перелік доступних страв може суттєво відрізнятися залежно від запасів конкретного закладу.

  • Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Повномасштабна війна змінила фінансове становище мільйонів українців: частина людей втратила роботу або бізнес, хтось був мобілізований до лав Сил оборони, інші змушені були переїхати чи залишилися без стабільного доходу. Однак ці обставини самі по собі не звільняють батьків від обов’язку утримувати дитину та сплачувати встановлені аліменти.

    Воєнний стан в Україні не скасував аліментні зобов’язання, а спеціальні обмеження щодо стягнення коштів із доходів боржників, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, зробили виняток саме для аліментів. Тобто рішення про їх стягнення продовжують виконуватися і під час війни.

    Це означає, що просто припинити виплати через складне матеріальне становище, мобілізацію або відсутність роботи не можна. Якщо визначений судом чи домовленістю батьків платіж більше не відповідає реальним фінансовим можливостям людини, закон передбачає інший механізм — звернення до суду з вимогою змінити розмір аліментів.

    Втрата роботи не анулює аліменти

    Одна з найпоширеніших ситуацій під час війни — людина залишається без офіційного працевлаштування та доходу. Проте сама по собі відсутність роботи не означає, що на цей період можна нічого не платити.

    Сімейний кодекс передбачає спеціальний порядок визначення заборгованості для непрацюючих платників. Якщо особа не працювала в період, коли виник борг, розрахунок заборгованості може проводитися виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

    Тому сценарій «офіційної зарплати немає — отже, немає й аліментів» може призвести до протилежного результату: борг продовжуватиме накопичуватися.

    Інша справа, якщо втрата роботи суттєво змінила матеріальне становище платника. Стаття 192 Сімейного кодексу дозволяє за рішенням суду як зменшити, так і збільшити раніше встановлений розмір аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я та в інших передбачених законом випадках.

    Отже, ключове правило просте: розмір виплат можна намагатися змінити через суд, але самостійно припиняти їх через втрату роботи не варто.

    А що з військовослужбовцями

    Проходження військової служби також не є автоматичною підставою для припинення сплати аліментів.

    Після запровадження воєнного стану законодавець дійсно встановлював низку особливостей примусового виконання рішень. Зокрема, було передбачене припинення звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржників. Однак рішення щодо стягнення аліментів прямо виключили з цього правила.

    Тому сам факт мобілізації або служби у ЗСУ не означає припинення аліментного обов’язку.

    Якщо ж через службу, стан здоров’я, нові сімейні обставини або інші причини матеріальний стан платника істотно змінився, він також має право звернутися до суду щодо перегляду розміру платежів. Суд оцінюватиме конкретні обставини справи та докази, а не лише факт перебування людини на військовій службі.

    Борг може обернутися серйозними обмеженнями

    Заборгованість за аліментами в Україні може мати значно серйозніші наслідки, ніж просто необхідність згодом повернути накопичену суму.

    Якщо борг перевищує суму відповідних платежів за встановлений законом період, державний виконавець може застосовувати до боржника додаткові заходи.

    Зокрема, у практиці стягнення аліментів передбачені тимчасові обмеження права:

    • виїжджати за межі України;
    • керувати транспортними засобами;
    • користуватися зброєю;
    • полювати.

    Такі заходи застосовуються у передбачених законом випадках та діють до погашення відповідної заборгованості.

    За даними, які раніше наводило Міністерство юстиції, лише протягом 2025 року органи державної виконавчої служби стягнули 16,24 млрд грн аліментів. На кінець року на виконанні перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів цієї категорії. Про це раніше писала і «Ненька інфо».

    Видання також повідомляло, що ще після початку повномасштабної війни кількість проваджень щодо несплати аліментів почала помітно зростати. Станом на серпень 2024 року в Єдиному реєстрі боржників фіксували понад 187 тисяч відповідних проваджень.

    За прострочення можна отримати ще й пеню

    Окремий ризик для неплатника — фінансова відповідальність за прострочення.

    Сімейне законодавство передбачає можливість стягнення пені у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір такої пені обмежений і не може перевищувати 100% суми заборгованості.

    Тобто тривале ігнорування платежів може не просто збільшити основний борг — до нього за певних умов додається ще й відповідальність за прострочення.

    Крім того, законодавством передбачені додаткові штрафи залежно від тривалості заборгованості. «Ненька інфо» із посиланням на дані Мін’юсту раніше повідомляла: якщо борг перевищує суму платежів за один рік, може застосовуватися штраф у розмірі 20% заборгованості, понад два роки — 30%, понад три роки — 50%.

    Чи можна взагалі позбутися накопиченого боргу

    У певних виняткових ситуаціях питання заборгованості можна вирішувати через суд.

    Суд при розгляді таких спорів може враховувати матеріальне та сімейне становище особи та конкретні причини виникнення боргу. Тяжка хвороба або інші істотні обставини можуть мати значення під час вирішення питання щодо заборгованості.

    Але важливо розрізняти дві ситуації: наявність складних життєвих обставин і автоматичне припинення аліментів — не одне й те саме. Війна сама по собі не списує борг. Так само його автоматично не анулюють мобілізація, звільнення з роботи або різке падіння доходів.

    За необхідності платник має звертатися до суду та доводити зміну обставин.

    Несплата може дійти і до відповідальності

    Законодавство передбачає для злісних неплатників не лише фінансові санкції або обмеження прав. Залежно від розміру та тривалості заборгованості можуть застосовуватися адміністративні заходи, зокрема суспільно корисні роботи, а злісне ухилення від виконання встановленого законом обов’язку може мати й кримінально-правові наслідки.

    Резонансні історії з великими боргами трапляються й серед колишніх високопосадовців. Раніше «Ненька інфо» писала про справу колишнього заступника голови ДБР Олександра Бабікова, щодо якого повідомлялося про тривалу несплату аліментів на трьох дітей. За даними джерела видання, у 2023 році накопичений борг був погашений у розмірі 2,1 млн грн.

    Воєнний стан не дає права просто перестати сплачувати аліменти. Те саме стосується мобілізації та втрати роботи. Якщо доходи суттєво скоротилися або змінилися інші життєві обставини, законним шляхом є звернення до суду щодо перегляду розміру виплат.

    Інакше заборгованість може продовжувати накопичуватися, а разом із нею — пеня, штрафи та ризик додаткових обмежень для боржника.

  • Вчителям уже пропонують до 25 тисяч: як змінилися зарплати освітян у 2026 році

    Вчителям уже пропонують до 25 тисяч: як змінилися зарплати освітян у 2026 році

    В Україні у 2026 році помітно зросли зарплатні пропозиції для працівників сфери освіти. За даними Міністерства освіти і науки та аналітики OLX Робота, найбільший приріст за останні два роки показали вакансії для вихователів, а в окремих регіонах учителям і викладачам уже пропонують у середньому до 25 тисяч гривень на місяць.

    На рівень доходів вплинули як зміни посадових окладів у державному секторі, так і ситуація на ринку праці. Від 1 січня 2026 року посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників зросли на 30%, а з 1 вересня їх додатково підвищили ще на 20%.

    У матеріалі зазначається, що загалом підвищення посадових окладів у 2026 році становить 50% порівняно з попереднім роком.

    Водночас дані вакансій показують, що зростання зарплат відрізняється залежно від професії та регіону.

    Для вчителів і викладачів медіанна зарплата у вакансіях у 2025 році становила 15,5 тисячі гривень, що було на 3% більше, ніж роком раніше. У 2026 році показник піднявся ще на 29% — до 20 тисяч гривень.

    Таким чином, за два роки медіанна зарплатна пропозиція для цієї категорії працівників зросла приблизно на 32%.

    Схожа ситуація і з репетиторами. У 2025 році медіанна зарплата у таких вакансіях підскочила одразу на 30% — до 19,5 тисячі гривень. У 2026 році вона додала ще 3% і також сягнула 20 тисяч гривень.

    За два роки приріст для репетиторів становив близько 33%.

    Найбільш відчутне зростання зафіксували у вихователів. У 2025 році медіанна зарплатна пропозиція для них зросла на 23% — до 16 тисяч гривень. У 2026 році вона піднялася ще на 16% і досягла 18,5 тисячі гривень.

    У підсумку за два роки зарплати у вакансіях для вихователів зросли на 39% — це найвищий показник серед основних освітніх професій, які аналізували.

    Різниця між областями при цьому залишається суттєвою.

    Для вчителів і викладачів найбільше зростання за рік зафіксували у Дніпропетровській та Одеській областях. У Дніпропетровській області медіанна зарплатна пропозиція зросла на 33% і становила 17 тисяч гривень. В Одеській області приріст також становив 33%, але сам рівень зарплати був вищим — 20 тисяч гривень.

    Найвищі суми серед наведених регіонів пропонують у Київській області. Там зарплати для вчителів і викладачів зросли на 19%, а медіанна пропозиція сягнула 25 тисяч гривень.

    Для вихователів найбільший річний приріст зафіксували у Харківській області — на 27%, до 17,5 тисячі гривень.

    У Київській області медіанна зарплата для вихователів зросла на 13% і становила 22,5 тисячі гривень, а в Одеській області — на 7%, до 16 тисяч гривень.

    Окремо в матеріалі наводяться орієнтовні зарплатні діапазони після вересневого підвищення посадових окладів. Молоді вчителі можуть отримувати приблизно від 12,8 до 17,7 тисячі гривень, тоді як педагоги з досвідом — від 16,9 до 28,5 тисячі гривень на місяць.

    При цьому важливо розділяти посадові оклади та зарплати, зазначені у вакансіях. Реальний дохід конкретного педагога залежить від стажу, категорії, навантаження, доплат, надбавок, регіону та типу навчального закладу.

    Дані OLX Робота показують саме медіанні суми, які роботодавці вказують у вакансіях, а не гарантовану зарплату для всіх освітян.

    Попри це, тенденція очевидна: у 2026 році ринок праці в освіті став пропонувати працівникам вищі суми, ніж ще два роки тому.

    Особливо помітно це у великих містах та Київській області, де конкуренція за педагогів вища, а роботодавці змушені піднімати ставки, щоб закривати вакансії.

    У результаті зарплати освітян поступово наближаються до рівня, який ще кілька років тому був нетиповим для більшості вакансій у цій сфері. Найкраще це видно на прикладі вчителів у Київській області — там медіанна пропозиція вже досягла 25 тисяч гривень, а досвідчені педагоги за певних умов можуть отримувати ще більше.

  • Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Повітряна тривога в українських школах більше не повинна автоматично означати повне припинення навчання. Міністерство освіти і науки рекомендує школам переходити до моделі, за якої урок може продовжуватися під час тривоги — але лише за однієї принципової умови: і учні, і вчитель мають перебувати у безпечному місці.

    Про це міністр освіти і науки Андрій Бутенко розповів в інтерв’ю «Телеграфу». Сама ідея вже зафіксована і в оприлюднених МОН методичних рекомендаціях: повітряна тривога не означає автоматичного припинення освітнього процесу, якщо діти та педагог перебувають в укритті, де є належні умови для роботи.

    Фактично МОН відходить від підходу, за якого після сигналу тривоги зупиняється все — навіть дистанційний урок. У міністерстві пояснюють це новою реальністю: у деяких містах сигнали небезпеки можуть тривати годинами, а якщо кожного разу повністю скасовувати заняття, учні систематично втрачатимуть значну частину навчального дня.

    За словами Бутенка, попередня практика часто виглядала саме так: щойно оголошували тривогу, припинялися і очні, і дистанційні заняття. Тепер школи мають вибудувати іншу систему — заздалегідь визначати, де саме можуть безпечно перебувати учні й учителі та чи є можливість продовжити там освітній процес.

    Водночас це не означає, що дітей дозволять залишати в класах під час сирени.

    У МОН наголошують: якщо дитина або вчитель перебуває в небезпечному місці, урок має бути припинений, а люди повинні перейти до укриття. Лише після цього, якщо умови дозволяють, заняття може продовжитися.

    У методичних рекомендаціях міністерства прямо вказано, що укриття може використовуватися не тільки як місце очікування відбою. Якщо там є освітлення, електроживлення, інтернет, робоче місце вчителя та достатня кількість місць для дітей, його можна перетворювати на повноцінний освітній простір. Під час тривоги там можуть продовжувати урок, проводити консультації, читати, виконувати проєкти, повторювати матеріал або організовувати самостійну роботу.

    Саме це і є головною зміною.

    Раніше логіка була простою: сирена — урок зупиняється — всі йдуть до укриття — після відбою повертаються до навчання. Тепер алгоритм може виглядати інакше: сирена — всі переходять у безпечне місце — навчання, якщо це можливо, продовжується там.

    Особливо це актуально для Києва та інших міст, де тривоги останнім часом можуть «з’їдати» по кілька уроків.

    «Ненька інфо» ще наприкінці серпня писала, що столичні школи готують одразу кілька сценаріїв через затяжні сигнали повітряної тривоги. Як приклад у КМДА наводили день, коли тривоги сумарно тривали 158 хвилин — це фактично близько чотирьох стандартних шкільних уроків. Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Тоді у столиці вже розглядали варіанти, за яких молодші школярі продовжуватимуть навчатися безпосередньо в обладнаних укриттях, а частина середніх і старших класів за потреби переходила б на онлайн.

    Тепер подібний підхід фактично закріплений у загальнонаціональних рекомендаціях МОН.

    При цьому міністерство відмовляється встановлювати єдиний жорсткий алгоритм для всіх шкіл України.

    Причина проста: умови надто різні. В одній школі укриття може бути великим, мати вентиляцію, воду, санвузли, електроживлення та стабільний інтернет. В іншій захисна споруда розрахована тільки на короткочасне перебування дітей. Десь до укриття потрібно йти одну хвилину, а десь — сім. Десь усі школярі поміщаються одночасно, а десь лише частина.

    Тому остаточна модель має визначатися спільно школою та громадою. МОН задає загальні правила, але конкретний формат залежатиме від реальних можливостей закладу.

    Школа повинна заздалегідь оцінити місткість укриття, кількість дітей та працівників, можливість тривалого перебування під землею, наявність води, тепла, електрики, інтернету, резервного живлення, а також готовність педагогів до дистанційної роботи.

    Після цього заклад має визначити не один, а кілька сценаріїв навчання.

    Перший — звичайне очне навчання з переходом в укриття під час коротких тривог.

    Другий — продовження занять безпосередньо в захисній споруді, якщо сигнали небезпеки стають частими або тривалими.

    Третій — поєднання очного та дистанційного формату, наприклад із ротацією класів.

    Четвертий — повна дистанційка, якщо безпечне перебування дітей у школі неможливо.

    У МОН додали ще одне нове поняття — «освітня мобільність між бомбосховищами».

    Ідея полягає в тому, що педагог або учень не обов’язково мають перебувати саме у шкільному укритті. Якщо є інше безпечне місце біля дому або поруч із роботою, звідти також можна долучатися до дистанційного уроку.

    Особлива відповідальність у цій моделі лягає й на батьків.

    Якщо дитина навчається дистанційно і під час тривоги перебуває вдома, родина має розуміти, чи є там безпечне місце, з якого учень може продовжувати заняття. Якщо такого місця немає — дитина повинна перервати урок і перейти до укриття.

    За словами Бутенка, якщо учень пропустив частину заняття через необхідність перейти в безпечне місце, матеріал можна буде опрацювати пізніше. Для цього МОН пропонує використовувати Всеукраїнську школу онлайн та інші освітні платформи.

    У міністерстві також працюють із платформами над тим, щоб частина освітнього контенту була доступною безкоштовно.

    Важливий момент: нова модель не означає, що школи зможуть самостійно вирішити не реагувати на певні типи тривог.

    Навпаки, позиція МОН залишається жорсткою: незалежно від рівня загрози діти повинні бути у захищеному середовищі.

    Після вересневих змін сигнали повітряної тривоги можуть диференціюватися залежно від характеру загрози: жовтий рівень пов’язаний із дроновою небезпекою, червоний — із ракетною, комбінованою або масованою дроновою атакою. Однак щодо шкільного освітнього процесу міністерство не пропонує схеми, за якої при «легшій» тривозі діти можуть просто залишитися в класі.

    Бутенко окремо наголосив, що реактивні Shahed та інші нові засоби ураження роблять будь-яке скупчення дітей потенційно небезпечним.

    Тобто правило залишається таким: тривога — перейти в укриття або інше безпечне місце. Але вже там урок не обов’язково припиняти.

    Є і ще один критерій, який може змусити школу повністю переглянути свій розклад.

    У рекомендаціях МОН зазначено: якщо тривоги стають систематичними або їхня сумарна тривалість перевищує дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано переходити до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.

    Це означає, що рішення не повинні прийматися хаотично щоранку. Школа має заздалегідь прописати, за яких умов вона змінює формат, хто саме ухвалює це рішення, як змінюється розклад і як про нього повідомляють батьків.

    Паралельно держава продовжує вкладати кошти у фізичну безпеку закладів освіти.

    У бюджеті на 2026 рік передбачено 6 млрд грн на облаштування укриттів. Із них 5 млрд грн спрямовано на заклади загальної середньої освіти та ще 1 млрд грн — на дошкільні заклади.

    Окремо уряд профінансував 18 проєктів укриттів у дитячих садках на суму понад 972 млн грн.

    Крім того, з 2023 по 2026 роки з державного бюджету місцевим бюджетам уже спрямували майже 20 млрд грн на будівництво та модернізацію захисних споруд у закладах освіти.

    «Ненька інфо» раніше писала про те, що укриття фактично стали одним із ключових факторів, які визначають, чи може конкретна школа взагалі повернути дітей до очного навчання. Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    Ще одна проблема, яку МОН намагається вирішити новими правилами, — освітні втрати.

    Повітряні тривоги, перебої зі світлом, дистанційне навчання, евакуація родин і постійні зміни формату вже кілька років впливають на навчальний процес. Тому держава намагається не просто забезпечити фізичну безпеку дітей, а й не допустити ситуації, коли через багатогодинні сирени школярі регулярно пропускають половину навчального дня.

    «Ненька інфо» також писала, що навчальний рік 2026/2027 формально триватиме до 30 червня, а частину цього періоду школи можуть використовувати для консультацій, індивідуальної роботи та компенсації освітніх втрат.

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Головна зміна для батьків і школярів тепер виглядає просто: сигнал повітряної тривоги більше не означає автоматичне завершення уроку.

    Якщо дитина і вчитель перебувають у належному укритті або іншому безпечному місці, заняття може продовжуватися — очно, дистанційно або в комбінованій формі.

    Але якщо безпечного місця немає, пріоритет залишається незмінним: спочатку укриття, а вже потім навчання.

    Саме цей баланс — між фізичною безпекою та спробою не втрачати години навчального часу — і стає новою моделлю української школи на п’ятому році повномасштабної війни.

  • Перший «урожай» контрабанди: львівські митники вилучили новітні iPhone 18 Pro Max одразу після світового релізу

    Перший «урожай» контрабанди: львівські митники вилучили новітні iPhone 18 Pro Max одразу після світового релізу

    Працівники Львівської митниці викрили першу спробу незаконного ввезення на територію України новітніх смартфонів iPhone 18 Pro Max, офіційні продажі яких у світі стартували лише напередодні.

    Головні деталі інциденту:

    • Обставини виявлення: Партію незадекларованих гаджетів виявили під час поглибленого огляду транспортного засобу, що прибув з однієї з країн ЄС у пункт пропуску на Львівщині. Водій намагався приховати нові девайси від митного контролю.
    • Масштаби партії: До рук митників потрапили кілька десятків флагманських смартфонів у найдорожчих конфігураціях та кольорах, загальна вартість яких оцінюється у значну суму.
    • Правові наслідки: Наразі техніку вилучено до рішення суду. Відносно порушника складено протокол про порушення митних правил (стаття 483 Митного кодексу України — переміщення товарів з приховуванням від митного контролю).

     

  • Сенсаційне відкриття у Болівії: вчеші ідентифікували новий вид диких кішок

    Сенсаційне відкриття у Болівії: вчеші ідентифікували новий вид диких кішок

    Науковці зробили значне відкриття у галузі зоології, офіційно ідентифікувавши новий вид диких кішок на території Болівії. Це перше подібне відкриття нового виду котячих у регіоні за понад століття.

    Головні деталі знахідки:

    • Характеристики та походження: Новий вид належить до групи так званих тигрових кішок (онцил). Дослідження ДНК та морфологічні особливості підтвербили, що популяція має унікальні генетичні відмінності від інших відомих видів у Південній Америці.
    • Значення відкриття: Це перше відкриття нового виду диких котячих на континенті за останні 100 років, що підкреслює унікальність та недостатню вивченість екосистем регіону.
    • Збереження виду: Через обмежений ареал проживання та активну вирубку лісів новий вид потребує негайного запровадження заходів охорони з боку міжнародних та місцевих екологічних організацій.

     

  • Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    В Україні право на пенсію за віком залежить не лише від досягнення 60 років, а й від кількості накопиченого страхового стажу. У 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, виплати можуть призначити пізніше — після досягнення 63 або 65 років залежно від його тривалості.

    Такі правила визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і однаково застосовуються до чоловіків і жінок.

    У Пенсійному фонді нагадують: у 2026 році право на пенсію за віком мають громадяни, які досягли 60 років і мають не менше 33 років стажу, 63 років — за наявності щонайменше 23 років, а 65 років — якщо є мінімум 15 років страхового стажу.

    Якщо 33 років стажу немає

    Відсутність потрібних 33 років у день 60-річчя ще не означає, що людині обов’язково доведеться чекати до 63 років.

    ПФУ окремо пояснює: якщо людині не вистачає, наприклад, кількох місяців стажу, вона може продовжити офіційно працювати й звернутися за пенсією одразу після набуття необхідної тривалості страхового стажу. Тобто право на виплату може виникнути й між 60 та 63 роками.

    Це важливий нюанс, який часто спрощують у заголовках.

    Наприклад, якщо у 60 років людині бракує п’яти місяців до 33 років стажу, після офіційної роботи протягом цих п’яти місяців вона може вже звертатися до Пенсійного фонду, не чекаючи трирічного проміжку.

    Стаж визначають на дату досягнення віку

    Ще одна важлива деталь — кількість необхідного стажу залежить від року, у якому людина досягла відповідного пенсійного віку.

    Якщо 60 років виповнилося ще у 2025 році, але документи людина подає лише у 2026-му, для неї діє норматив саме 2025 року — 32 роки страхового стажу, а не 33.

    Такий самий принцип працює для віку 63 та 65 років. Пенсійний фонд прямо зазначає, що норматив визначають на дату досягнення відповідного віку, а не на день подання заяви.

    У 2027 і 2028 роках вимоги зростуть

    Поріг для виходу на пенсію у 60 років поступово підвищується.

    У 2026 році потрібно мати 33 роки страхового стажу, у 2027 році — вже 34 роки, а з 2028 року — 35 років.

    Для виходу на пенсію у 63 роки вимоги теж посилюватимуться: у 2026 році потрібно щонайменше 23 роки стажу, у 2027-му — 24 роки, а у 2028-му — 25 років.

    Для пенсії у 65 років мінімальний поріг залишатиметься на рівні 15 років страхового стажу.

    Раніше Nenka.info вже детально писала про цей графік у матеріалі «Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно». У ньому також пояснюється, як змінюються вимоги для різних вікових категорій.

    Що буде, якщо до 65 років немає навіть 15 років стажу

    Якщо людина до 65 років не накопичила мінімальних 15 років страхового стажу, права на звичайну пенсію за віком вона не набуває.

    У такому випадку йдеться вже про можливість отримання державної соціальної допомоги за окремими правилами, а не пенсії в межах загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

    Саме тому в Пенсійному фонді радять завчасно перевіряти, чи всі періоди роботи враховані в реєстрі і чи сплачував роботодавець страхові внески.

    Що взагалі зараховується до страхового стажу

    Після 1 січня 2004 року ключовим є не просто факт роботи, а сплата страхових внесків.

    Страховий стаж — це період, за який за людину сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі не нижчому за мінімальний.

    Якщо внесок за певний місяць був меншим за мінімальний, цей період може бути зарахований не повністю.

    Саме тому неофіційна робота або зарплата «в конверті» може мати прямі наслідки через десятиліття: період роботи може просто не потрапити до страхового стажу.

    Де перевірити свій стаж

    Найпростіше це зробити через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

    У персональному кабінеті можна побачити інформацію про страховий стаж, нараховану зарплату, сплачені внески та періоди трудової діяльності, які містяться в реєстрі.

    У ПФУ радять не чекати до 60-річчя, а перевіряти інформацію завчасно. Це особливо важливо для людей, які працювали в 1990-х або на початку 2000-х, змінювали багато роботодавців чи мають періоди роботи, щодо яких документи могли не потрапити до електронного реєстру.

    Пенсійна система готується до більших змін

    Поступове підвищення вимог до стажу — не єдина зміна, яка очікує українців.

    Уряд паралельно готує масштабнішу реформу пенсійної системи.

    Як раніше писала Nenka.info у матеріалі «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців», один із напрямів — сильніше прив’язати розмір майбутньої виплати до тривалості стажу та сплачених внесків. При цьому офіційний пенсійний вік влада наразі не планує підвищувати — він залишається на рівні 60 років, але фактичний момент виходу дедалі більше залежить від стажу.

    У 2027 році зросте й мінімальна пенсійна база

    Окремо уряд заклав у проєкт Держбюджету-2027 підвищення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до 2878 грн. Саме цей показник використовується як один із базових орієнтирів для мінімальних пенсійних виплат.

    Раніше Nenka.info писала про це в матеріалі «На ці гроші вижити неможливо: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму».

    Там же зазначалося, що уряд паралельно працює над відв’язкою частини соціальних виплат від прожиткового мінімуму та новою моделлю пенсійного забезпечення.

    Головне для тих, кому скоро 60

    Отже, у 2026 році сам факт досягнення 60 років не гарантує автоматичного призначення пенсії.

    Для цього потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, людина може продовжувати працювати й оформити пенсію після накопичення необхідного показника або отримати право на неї пізніше — у 63 чи 65 років.

    У 2027 році вимога для 60-річних зросте до 34 років, а у 2028 році — до 35.

    Тому людям, які наближаються до пенсійного віку, варто вже зараз перевірити свій страховий стаж у Пенсійному фонді, особливо якщо були періоди неофіційної роботи, підприємницької діяльності або проблеми зі сплатою ЄСВ.

  • У Києві хочуть зробити нічні сирени тихішими: що пропонують змінити

    У Києві хочуть зробити нічні сирени тихішими: що пропонують змінити

    У Києві з’явилася петиція з пропозицією змінити роботу вуличних гучномовців під час повітряних тривог у нічний час. Авторка звернення не пропонує скасовувати сигнали небезпеки — йдеться про зменшення їхньої гучності під час комендантської години, зміну способу оголошення відбою та синхронізацію гучномовців у районах, де їхні сигнали накладаються один на одного.

    Ініціатива з’явилася на тлі суттєвої зміни самої системи повітряного оповіщення у столиці. З 6 вересня в Києві запровадили диференційовані сигнали залежно від характеру загрози: «Дронова небезпека», «Масована дронова загроза», «Ракетна загроза» та «Ракетно-дронова загроза». Окреме повідомлення «Відбій» означає, що на цей момент для міста не зафіксовано жодної з цих небезпек.

    Авторкою петиції є Анастасія Ковалевська. Вона пропонує змінити алгоритм роботи саме зовнішньої системи оповіщення уночі, коли через серії атак дронів сирени та голосові повідомлення можуть звучати по кілька разів за ніч.

    У Києві хочуть зробити нічні сирени тихішими: що пропонують змінити

    Що саме пропонують змінити

    Ініціатива складається з кількох пунктів.

    По-перше, у нічний час пропонують зменшувати гучність вуличних гучномовців до мінімально достатнього рівня, щоб сигнал залишався чутним, але не працював на повну потужність біля житлових будинків.

    По-друге, авторка петиції пропонує окремо переглянути нічне оголошення відбою повітряної тривоги. Його пропонують або робити тихішим, або взагалі не вмикати через зовнішні гучномовці в певний період доби.

    Ключове уточнення: це не означає відмову від самого сигналу про початок небезпеки. Навпаки, авторка наголошує, що попередження про загрозу має зберігатися.

    По-третє, у петиції порушується проблема несинхронної роботи гучномовців. У щільно забудованих районах мешканці можуть чути одне й те саме повідомлення кілька разів із різницею в одну-дві хвилини.

    Як приклад у зверненні згадується район Позняків та вулиця Анни Ахматової.

    Чому проблема стала особливо помітною саме зараз

    За словами авторки петиції, зміна тактики російських атак призвела до того, що в окремі ночі у столиці можуть оголошувати п’ять-шість тривог.

    Оскільки зовнішня система повідомляє як про початок небезпеки, так і про її завершення, загальна кількість гучних сигналів під вікнами може бути ще більшою.

    Особливо гостро, за аргументами авторки, це відчувають родини з маленькими дітьми. У зверненні йдеться про те, що дитина може прокидатися не лише від сигналу початку тривоги, а й від такого ж гучного повідомлення про відбій.

    Водночас у Києві під час комендантської години мешканці все одно отримують повідомлення про повітряну небезпеку через мобільні застосунки та інші канали.

    Про який саме час ідеться

    Після останніх змін комендантська година в Києві діє з 01:00 до 05:00. Це підтверджує офіційний портал столиці. У цей період містянам заборонено перебувати на вулицях і пересуватися транспортом без спеціальних перепусток, за винятком прямування до укриття під час повітряної тривоги.

    Саме цей нічний період і є логічним орієнтиром для запропонованого зменшення гучності.

    Тобто йдеться не про повне «вимкнення сирен у Києві», а про можливу адаптацію зовнішнього звукового оповіщення з 01:00 до 05:00.

    Система оповіщення у столиці й так зараз змінюється

    Петиція з’явилася в момент, коли Київ уже переходить на нову модель інформування мешканців про повітряні загрози.

    З 6 вересня у місті запрацювало диференційоване оповіщення. Жовтий рівень означає дронову небезпеку, а червоний — масовану дронову, ракетну або комбіновану ракетно-дронову загрозу.

    КМДА повідомляла 11 вересня, що близько 70% території столиці вже охоплено системою диференційованих сигналів. До кінця року планують модернізувати ще 50 гучномовців.

    Офіційно система цивільного захисту використовує зовнішні гучномовці як один із основних каналів доведення інформації до населення під час надзвичайних ситуацій. Водночас повідомлення також передаються через радіо, телебачення, мобільні сервіси та інші канали.

    Nenka.info вже писала про зміну системи тривог

    Ця петиція фактично є продовженням ширшої перебудови правил безпеки у столиці.

    Раніше Nenka.info детально писала про нову диференційовану систему повітряних тривог у Києві. У матеріалі пояснювалося, чим відрізняються «жовтий» і «червоний» рівні небезпеки та як місто намагається перейти від однакової реакції на будь-яку загрозу до більш гнучкої моделі.

    Також Nenka.info повідомляла, що з 10 вересня Київ перейшов на новий режим роботи метро, мостів і комендантської години.

    Ще раніше Рада оборони столиці зверталася до уряду з пропозицією оновити протоколи безпеки, зокрема правила руху мостами та режим комендантської години. Про це писала і Nenka.info у матеріалі про масштабні зміни правил безпеки під час тривог.

    Тривоги вже впливають на роботу всього міста

    Часті сигнали повітряної небезпеки впливають не лише на сон мешканців.

    Наприклад, Nenka.info писала, що в серпні тривоги припали на 11,6% робочого часу столичних торговельних центрів, тоді як у липні цей показник становив лише 3,3%. В останній тиждень серпня в години роботи ТРЦ у столиці зафіксували вже 34 тривоги.

    Після переходу на диференційовану систему частина торговельних центрів почала продовжувати роботу під час «жовтого» рівня — дронової небезпеки.

    Це показує загальну тенденцію: столиця намагається не відмовлятися від безпекових механізмів, а зробити їх точнішими та менш руйнівними для повсякденного життя.

    Петиція про нічні гучномовці вписується у ту саму логіку.

    Петиція ще нічого не змінює

    Важливо, що подання петиції не означає автоматичної зміни правил.

    Щоб Київська міська рада розглянула електронне звернення, воно має набрати необхідну кількість голосів. За даними, наведеними у публікації «Телеграфу», для цього потрібно 6000 підписів.

    Станом на момент публікації звернення підтримали 671 людина, а до завершення збору залишалося 43 дні.

    Навіть якщо петиція набере необхідну кількість голосів, це означатиме лише її офіційний розгляд. Київрада та відповідальні служби мають оцінити, чи можна реалізувати запропоновані зміни без зниження рівня безпеки населення.

    Це особливо важливо, оскільки зовнішні сирени та гучномовці залишаються резервним каналом оповіщення для людей, які можуть не мати смартфона, вимкнути мобільний інтернет, спати без телефона поруч або не отримати push-повідомлення.

    Що може змінитися на практиці

    Якщо ідею підтримають, найбільш імовірним сценарієм є не вимкнення системи, а її точніше налаштування.

    Зокрема, потенційно можна окремо регулювати рівень гучності в нічний час, синхронізувати сусідні гучномовці та змінити алгоритм озвучення відбою.

    Але поки це лише пропозиція авторки електронної петиції.

    Офіційного рішення Київради чи КМДА про вимкнення або зменшення гучності нічних сирен наразі немає.

    Тому твердження, що у Києві вже вирішили відключати повітряну тривогу з 01:00 до 05:00, неправильне. На цьому етапі йдеться лише про громадську ініціативу щодо зміни роботи зовнішніх гучномовців у нічний період.