Golosnovinua.com

Категорія: ТОП

  • Яскраве життя та пригоди очільника Запоріжжя

    Яскраве життя та пригоди очільника Запоріжжя

    Скоро рік, як Іван Федоров був призначений на посаду голови Запорізької ОВА.  За цей короткий термін Федоров встиг стати фігурантом цілого ряду гучних скандалів пов’язаних з тотальною корупцією, “російською гадалкою”, “фейковим полоном” та навіть замовним вбивством.

    Почнемо з того, що Іван Федоров прийшов на посаду голови Запорізької ОВА уже із значним корупційним та бандитським шлейфом. Будучи мером Мелітополя, Федоров запам’ятався жителям “комунальним рекетом” та зв’язками з криміналітетом, зокрема місцевим бандитом-рецидивістом Артуром Горобцем (Тучою).

    Артур Туча входив до силового блоку Івана Федорова та попереднього мера Мелітополя, а нині народного депутата Сергія Мінько. Федоров і Мінько – давні друзі та партнери, разом з Артуром Горобцем  в матеріалах правоохоронців проходили як ОЗУ “Мелітопольські”.

    Артур Туча для Федорова та Мінько вирішував ряд задач – від фізичного усунення неугодних до банального рекету. Достовірно відомі наступні факти тиску на мелітопольських підприємців, зокрема ювелірів та фермерів. Щоб заставити платити фермерів Артур Туча палив урожай та сільскгосп техніку. Стосовно ювелірів, Федоров давав вказівку комунальним службам виключати світло в районі їх крамниць, а в цей час Артур Туча їх грабував. Так повторювалось до тих пір, поки ювеліри не погоджувались платити Федорову.

     

    Врятувати “полоненого Федорова”

    Але як з таким бэкграундом Володимир Зеленський призначив Івана Федорова головою Запорізької обласної військової адміністрації?

    Як ми повідомляли раніше, коли росіяни захопили Мелітополь, Федоров залишився як основний претендент на мера окупованого міста. Він “дружив” з російськими генералами, вони були частими гостями його нового офісу у ДК “Шевченко” (площа Перемоги, 4), все йшло до офіційного призначення.

    Водночас росіяни, навівши довідки про Федорова, його зв’язки з криміналітетом та наркотичну залежність передумали, так як Мелітополь для них має особливе стратегічне та ідеологічне значення. Замість Федорова мером окупованого міста стала маловідома, але без наркотичної залежності та кримінального шлейфу Галина Данильченко. Після чого Федоров вирішив повернутися на підконтрольну Україні територію, вигадавши історію про полон.

    Варто відзначити, що ці події відбувались у перші дні війни в умовах загального хаосу. Тож в “історію Федорова про полон” повірили, в першу чергу Володимир Зеленський, який підключив дипкорпус та виступив зі зверненням до міжнародної спільноти. Федорова відразу відпустили в обмін на “9 солдат-строковиків”.

    Увагу журналістів привернув “здоровий та сяючий” вигляд “полоненого Федорова”, на відміну від інших мерів Запорізької області, що повернулись з російського полону. Нагадаємо, першого заступника мера Енергодара Івана Самойдюка протримали в полоні майже рік  – він повернувся у тяжкому фізичному та моральному стані. Ще менше пощастило меру Дніпрорудного Запорізької області Євгену Матвєєву, тіло якого нещодавно повернули з російського полону.

    ФОТО: Іван Федоров в чудовій фізичній формі роздає інтерв’ю після “російського полону”

    Питання, чому так “повезло” в російському полоні саме Івану Федорову. Можливо через рідного дядю в Москві, який працював у силових структурах, чи завдяки імовірним контактам з російськими спецслужбами в Мінську та Стамбулі та відкритим рахункам в російському АТ “МОСКОМБАНК”, які Иван Федоров чомусь посоромився вносити в свою декларацію, але які знайшли журналісти нашого видання.

    ФОТО: Фото – джерело НЕНЬКА.ІНФО

    Але факт залишається фактом, після вдалого повернення з “російського  полону”, Іван Федоров стає частим гостем всеукраїнських телеканалів, у нього що не кожен день беруть інтерв’ю. А згодом Володимир Зеленський призначає “героя” головою Запорізької ОВА.

    ФОТО: Володимир Зеленський зустрічає Івана Федорова після повернення з “полону”

     

    Самий скандальний губернатор

    Варто відзначити, що в українських спецслужб все ж таки були питання до призначення Федорова на посаду голови Запорізької ОВА.  Зокрема,  один з висновків СБУ був негативним, але “піар” переміг. Тож Федорова все ж призначили, що стало початком історії про “самого зашкварного губернатора”.

    Розпочав Іван Федоров своє “правління” із заміни мера Запоріжжя Анатолія Куртєва на свою людину – Регіну Харченко.

    ФОТО: Іван Федоров представяє журналістам нового мера Регіну Харченко

    Зробили це в не зовсім законний спосіб, тому суди йдуть по цей час. Але для заміни мера в ручному режимі та захоплення управління містом з мільярдним бюджетом Федорову потрібно було прибрати всіх “неугодних”.

     

    Вбивство Максима Денщика, в причетності до якого звинувачують Івана Федорова

    Тож в рамках зміни “влади” в Запоріжжі відбувається вбивство юриста Запорізької мерії Максима Денщика. З відео-інтерв’ю Максима  Денщика, яке він встиг дати буквально за тиждень до вбивства, і яке було опубліковане уже після його смерті, Денщик детально розказує про свій конфлікт з Іваном Федоровим та тиск з вимогою піти з посади.

    ФОТО: Скрін з Фейсбук Максима Денщика про погрози від Івана Федорова. Фото з місця вбивства Денщика через місяць

    Також варто відзначити, що після вбивства Максима Денщика у місті не тільки не ввели план-перехоплення для оперативного затримання кілера, але й зняли всі мобільні блокпости, що наводить на певні думки, на кшталт того, що хтось впливовой хотів дати можливість кілеру виїхати за межі області.

    В контексті вбивства Максима Денщика знову виринає фігура мелітопольського бандита Артура Тучі.

    Варто сказати, що після “чудесного” визволення з полону та повернення на підконтрольну Україні територію свого хазяїна – Івана Федорова, Артур Туча лишився в Мелітополі та займався звичними справами – грабежем та рекетом.

    На цей раз жертвами Тучі стали українці, які не змогли виїхати з окупованих територій. З них Туча та його банда, через грабіж та тортури вимагали гроші, за якоби “роботу на росіян”. Інформація дійшла до місцевої адміністрації і Артур Туча був затриманий росіянами, про що повідомляли місцеві ЗМІ.

    Але стається “чергове чудо” – невдовзі після арешту Артур Туча пропадає з російської в’язниці і з’являється біля Івана Федорова в Запоріжжі. Таке “чудо” для свого “ручного рекетира” міг організувати тільки Іван Федоров через контакти з окупаційною владою.

    Місцем базування для себе та інших членів Мелітопольської банди Туча вибрав ресторан Lihoy в центрі міста. Lihoy належить членам іншого запорізького злочинного угруповання – ОЗУ Арташі, позиції яких похитнулись після введення Володимиром Зеленським санкцій проти їх ватажка – Арташеса Саргсяна.

    Незважаючи санкції накладені Президентом, Іван Федоров наближає до себе Арташів з призначенням на пост мера Регіни Харченко, яка раніше працювала в їх юридичній компанії та купуючи дрони по завищеним в 2 рази цінам у фірми, в числі засновників яких ті ж самі представники ОЗУ Арташі.

    Тож не дивно, що слід вбивці Максима Денщика привів правоохоронців до ресторану Lihoy, де проходили общуки. До речі, після проведення обшуків ресторан Lihoy було закрито, а двоє членів з ОЗУ Мелітопольські, в тому числі Артур Туча, відправились в СІЗО.

    Згодом, щоб витягнути Артура Тучу з СІЗО, його коханка та, водночас, ще одна юристка ОЗУ Арташі, Тетяна Щербань робить спробу дачі хабара голові ДСР Запоріжжя Олександру Богдану в розмірі 100 тисяч доларів, але той відмовляється.

    Пізніше, коханка Тучі та водночас його адвокатка Тетяна Щербань, через Фебсбук публічно звинувачує Олександра Богдана та представників іншого запорізького ОЗУ Тайсони, з якими в Арташів давній конфлікт за розподіл сфер впливу, у нападі на її машину. На наступний день суддя Орджонікідзевського суда Юлія Геєць приймає рішення випустити Артура Тучу під заставу, яке пізніше буде скасоване в апеляції.

    ФОТО: Щоб визволити коханця Артура Тучу адвокат Тетяна щербань звинувачує топ силовиків у нападі

    В даному контексті цікава деталь – Артур Туча знаходився під вартою у справі про вимагання (рекет), але за повідомленнями ЗМІ, найближчим часом йому мали вручити підозру у справі про вбивство Максима Денщика, по якій уже проходить частина його банди.

     

    Як Іван Федоров зробив із Запорізької області “корупційну кормушку”

    Отримавши повну владу в Запоріжжі та області, Іван Федоров разом зі своєю “мелітопольскою командою” стає фігурантом ряду журналістських розслідувань, в яких його звинувачують у розкраданні бюджетних коштів буквально на всьому: від ремонту доріг до будівництва підземних шкіл та фортифікацій.

    За підрахунками журналістів, тільки на будівництві підземних шкіл було роздербанено сотні мільйонів гривень, яке велось за “засекреченими цінами” та виявилося найдорожчим в Україні.

    Окремо ідуть крадіжки на ремонті та утриманні доріг, де в тендерах також перемагають компанії афілійовані з людьми Івана Федорова, зокрема з начальником Департаменту муніципального управління Запорізької міскради Геннадієм Тимченко.

    До прикладу, на тендерах, які оголошує Департамент зачасту виграють компанії з самими високими цінами, а роботи проводяться без технахляду та простроченими матеріалами. За вказівкою Геннадія Тимченко, роботи з нанесення дорожньої розмітки часто проводяться за мінусової температури, а асфальт кладеться прямо на сніг.

     

    Рекет “іменем Президента”

    Крім тотальної корупції – тобто розкрадання коштів українського бюджету, Іван Федоров почав “обілечувати” місцевих підприємців з підключенням комунальних служб. За наказом Федорова, комунальники перекопали весь центр міста, перекриваючи входи до кіосків та ресторанчиків місцевих підприємців, які відмовились платити данину.

     

    Російська гадалка та наркотична залежність Івана Федорова

    Для повноти портрета голови Запорізької ОВА Івана Федорова, варто згадати про скандал, який вибухнув після появи інформації про російську гадалку та, водночас коханку, Івана Федорова Альону Лоран. Лоран за допомогою Івана Федорова разом з дітьми виїхала до окупованого Криму, де відкрито підтримала окупаційні війська, що не завадило Івану Федорову регулярно користуватись її “послугами”.

    ФОТО: Коллаж Інформатор: Іван Федоров та його гадалка Алена Лоран

    Під час однієї зі сварок Федорова зі своєю гадалкою, які у них періодично виникали через ревнощі Лоран, вона виклала скірини їх з Федоровим переписки. Як виявилось, Федоров постійно консультувався з Лоран, по всіх робочих питаннях. На запит журналістів про достовірність цієї переписки, та чому в ній обговорюються топові українські силовики та політики, включаючи Президента, Федоров від коментарів відмовився.

    ФОТО: Скріни переписки Івана Федорова зі своєю гадалкою Аленою Лоран

    Але ображена Лоран пішла далі і достала з наркодиспансера в окупованому Мелітополі особисту медкарту Івана Федорова, з детальним описом всіх діагнозів Федорова, включаючи його враження від першого “вінта”. Матеріали потрапили в українські ЗМІ, а всі документи були викладені у відеоформаті, тобто їх достовірність сумнівів не викликає.

    ФОТО: Листки з медичної картки мелітопольського наркодиспансера Івана Федорова

     

    “Здав Мелітополь, здасть і Запоріжжя” – що кажуть місцеві жителі про Івана Федорова

    Досить цікавою також є суспільна думка жителів Запоріжжя відносно Івана Федорова. Окрім звинувачень в тотальній корупції, рейдерстві та вбивстві Максима Денщика, в адресу Івана Федорова часто звучать звинувачення, на кшталт “здав Мелітополь, засть Запоріжжя”.

    Справа в тому, що багато жителів Мелітополя після окупації виїхали до Запоріжжя. Відповідно, наразі в Запоріжжі біль ніж достатньо свідків подій, коли Мелітополь без бою перейшов росіянам, та як Іван Федоров вільно спілкувався з російськими генералами. Тобто, українці, що виїхали із Мелітополя до Запоріжжя вважають Федорова зрадником. А зрадників ніде не люблять.

    Тільки перелічених у нашій публікації “зашкварів” було б більш ніж достатньо для відставки любого голови ОВА, призначеного Президентом. Але Іван Федоров лишається на посаді, та перетягує весь негатив на Офіс Президента, та особисто Володимира Зеленського.

  • ЗМІ знайшли інформацію про подвійне громадянство та нерухомість в Криму Катерини Риженкової

    ЗМІ знайшли інформацію про подвійне громадянство та нерухомість в Криму Катерини Риженкової

    Катерина Риженкова – топ-податківець, директор Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС як виявилось має російське громадянство та сплачує податки в РФ.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Катерина Риженкова – протеже голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. За інформацією наших джерел, Саме Гетманцев наразі робить спроби перешкодити проведенню повноцінної перевірки СБУ діяльності Катерини Режинкової після 2014 року.

    Департамент трансфертного ціноутворення, який наразі очолює Катерина Риженкова, відповідно до функціоналу фактично являється департаментом фінансової розвідки податкової служби України. У ньому зосереджена база даних усіх юридичних і фізичних осіб, тобто кожного з нас і будь-якої компанії, яка робить грошові перекази з і в Україну. Усі гроші, які перетинають кордон України в будь-якому напрямку, перебувають під контролем цього Департаменту і людей, які там працюють.

    Нещодавно в журналісти опблікували частину документу, який представили як аналітичну довідку з СБУ, щодо співпраці частини команди Данила Гетманцева з РФ.

    ФОТО: Фото взяте з ТГ Свободный

    Варто відзначити, що сам по собі цей документ хоч і може представляти значний інтерес для тих хто знайомий з ситуацією, але нічого не доводить. А ось виявлені в подальшому розслідуванні факти, чітко вказують на зв’язок Катерини Риженкової зі спецслужбами РФ.

    Тож розпочнемо з детального аналізу тексту документу:

    “Наявна інформація свідчить про налагодження високопосадовцями ДПС України механізму систематичного одержання неправомірної вигоди від представників великого бізнесу за вирішення питання щодо непритягнення останніх до відповідальності за порушення податкового законодавства.

    Встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетна Директор Департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Риженкова Катерина Володимирівна (25.08.1986 р.н.).

    Рыженкова К.В. ставлениця Гетьманцева Д.О. Оскільки є уродженкою АР Крим, у розмовах з близьким оточенням підтримує збройну агресію з боку рф та має надію на повернення старої влади до керівництва країни.

    Підтримує стосунки та завдячує своєму карʼєрному просуванню податківцям з команди Клименка О.В. (екс-міністр втікач часів Януковича – ред.)

    Риженкова К.В. зловживаючи своїм службовим становищем ініціює перевірки субʼєктів господарської діяльності на предмет дотримання податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення з метою отримання з керівників комерційних структур грошових коштів за вирішення питань щодо непритягнення їх до відповідальності за результатами виявлених порушень.

    Комунікацію з бізнесом здійснює, зокрема, через Стецюка С.С. (племінник Южаніної Н.П., у попередньому скликанні голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики).

    Окрему увагу слід зазначити, що Стецюк С.С. є засновником ТОВ «АЛДО» (код ЄДРПОУ 23730103, компанія повʼязана з бізнесменом Вагіфом Алієвим) та представляє інтереси низки комерційних структур, які мають тісні звʼязки з країною-агресором:

    • бізнес інтереси компаній Алієва В.А. (має громадянство рф);
    • бізнес інтереси компаній Фірташа Д.В.;
    • групу «ВС Енерджі Інтернейшня У країна»;
    • ПРАТ «Дніпроспесталь» (код ЄДРПОУ 00186536, один з власників Медведчук В.В. перебуває в санкційних списках);
    • ТОВ «Хімвектор» (код ЄДРПОУ 41556090);
    • ТОВ «Агротермінал констракшин» (код ЄДРПОУ 39838125);
    • ТОВ «Білопільський елеватор» (код ЄДРПОУ 35943861);
    • ТОВ «Грін Хіт Білопілля» (код ЄДРПОУ 38207708);
    • ТОВ «Аграрна компанія Форвард» (код ЄДРПОУ 38739629);
    • ТОВ «Ю онлайн» (код ЕДРПОУ 37589984);
    • ТОВ «Пларіум Київ» (код ЄДПОУ 39071634).”

    Як бачимо, обвинувачення відносно Катерини Риженкової досить серйозні, які також зачіпають репутацію вказаних в довідці компаній, з перспективою введення проти них санкцій, передбачених українським законодавством.

    У публічній декларації Катерини Риженкової з року в рік фігурує майно в Ленінському районі Криму, в селі Курортне. І це логічно, з огляду на той факт, що Катерина Риженкова родом з Криму.

    Водночас, згідно указу Володимира Путіна в Криму володіти нерухомістю можуть виключно громадяни РФ. Тобто володіння таким майном передбачає наявність російського громадянства. Виключень бути не може. А відповідно за володіння майном мають бути сплачені податки в бюджет РФ.

    Підтвердження  журналісти знаходять  на сайті Федеральної податкової служби Росії. Для цього достатньо було просто ввести дані Катерини Риженкової – і відразу отримуємо російський ідентифікаційний код, печатку з двоголовим орлом.

    Маючи на руках особистий російський ідентифікаційний код українського високопоставленого чиновника, нагадуємо, директора департаменту фінансової розвідки податкової служби України, легко перевірити сплату податків до бюджету Росії.

    Як бачимо, згідно даних російських реєстрів у Катерини Риженкової є невелика заборгованість у розмірі 7 тисяч рублів. Сума невелика, що означає, що податки до бюджету сплачуються регулярно.

    Згідно з даними Єдиного державного реєстру нерухомості та прав на нерухомість РФ, Катерина Риженкова має прописку в місті Керч на вулиці Жені Дудник, 37. Це зовсім не те місце, яке вказано в публічній українській декларації. Курортне і Керч – це різні місця.

    Згідно з реєстром РФ, у Катерини Риженкової є п’ять об’єктів нерухомості в окупованому Криму. Це земля і будинки, з якими вона проводить різного роду маніпуляції, отримує, переписує тощо. Усі ці об’єкти в українській декларації не вказані.

    Особливу увагу привертає будинок на вулиці Жені Дудник, 37. Покопавшись у документах міської окупаційної адміністрації Керчі, журналісти знайшли розпорядження, що за два місяці до повномасштабного вторгнення Росії в Україну Катерині Риженковій було виділено землю під забудову. Цей факт підтверджує, що її діяльність не обмежується володінням майном.

    У 2019 році міська окупаційна рада Керчі проголосувала за виділення землі, але розпорядження підписали тільки наприкінці листопада 2021 року. На початку 2023 року будинок побудували, оцінили у 2 мільйони рублів і внесли до російських реєстрів. Таким чином, Катерина Риженкова отримала офіційну прописку в будинку на окупованій території.

    Звісно, жодних російських документів, що підтверджують володіння цими об’єктами, в українських деклараціях податкового топ-чиновника немає. Це, безумовно, є грубим порушенням антикорупційного законодавства України.

    Також цікавий момент – згідно з українською декларацією, Людмила Повзун – член сім’ї Катерини Риженкової. У відкритих російських джерелах зазначено, що Людмила Повзун має російський паспорт та ідентифікаційний код, а також володіє бізнесами в Криму, які отримують федеральні дотації від Міністерства економічного розвитку РФ. На сайті Міністерства туризму Криму Людмила Повзун значиться в списках одержувачів дотацій за 2024 рік.

    Окремо варто звернути увагу на дані про перетин кордону Катериною Риженковою. Згідно з інформацією прикордонної служби Росії, в далекому 2014 році, 15 серпня, за своїми українськими документами вона перетнула пункт пропуску «Армянськ» і в’їхала на територію країни-агресора. Через 11 днів, 26 серпня, вона повернулася через той самий пункт пропуску. Ще через два місяці, 10 жовтня 2014 року, Катерина Риженкова знову перетнула кордон через пункт пропуску «Джанкой».

    Тут важливий момент: усі ці переміщення вона здійснювала за своїм українським паспортом. Однак після 10 жовтня 2014 року більше не перетинала кордон із РФ за українськими документами. Виникає логічне запитання: за яким документом вона покинула територію Росії? Ймовірно Катерина Риженкова отримала російський паспорт і використовує його для переміщень.

    Але яким чином Катерині Риженковій з такою біографією вдалось влаштуватись на держслужбу та ще й очолити Департамент, який фактично займається фінансовою розвідкою української Податкової?

    Згідно з офіційною біографією, яка зберігається в Міністерстві фінансів України, у тому ж жовтні 2014 року, коли Катерина Риженкова була в Криму, вона раптово зникає звідти і буквально відразу отримує керівну посаду в податковій службі Дарницького району Києва.

    Рівно за рік, у 2015 році, вона стає другою людиною в податковій Житомирської області. З 2015 по 2019 рік вона працює там, потім переводиться до Києва, а в грудні 2021 року призначається керівником департаменту трансфертного ціноутворення. Цей Департамент був спеціально створений під її керівництво.

    Так, у грудні 2021 року Тетяна Кирієнко, яка виконує обов’язки голови Податкової служби України, своїм розпорядженням створює новий департамент. Основним завданням департаменту заявляється “контроль іноземних компаній і контакт з іноземними контролюючими органами”.

    На практиці це означає, що департамент фінансової розвідки створюється за два місяці до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і його керівництво передають резиденту Росії – Катерині Риженковій.

    З 2022 року Катерина Риженкова активно взаємодіє з державними казначействами США, міністерствами фінансів Литви та Австрії, а також із представниками державних органів Молдови, Грузії, Світового банку та міжнародних організацій у Туреччині. Усі ці контакти вона здійснює від імені держави України.

    Що примітно, як з колегами по службі так із представниками іноземних держав Катерина Риженкова веде себе зверхньо, часто порушує норми встановленої поведінки для чиновника її рівня, що представляє  Україну. В даному контексті варто відмітити, як Риженкова прийшла на офіційний захід в спортивному костюмі. Така поведінка чиновниці викликала резонанс в соціальних мережах.

    На цих фотографіях, крім “спортивного костюму” героїні, редакцію нашого видання зацікавила емблема компанії Legal Group в правому верхньому кутку, яка досить часто з’являється на офіційних заходах за участі Катерини Риженкової. В даному контексті, ми знову повертаємось до фігури вищезгаданого Сергія Стецюка.

    Йтиметься про одну мережу під назвою Адвокатське об’єднання ID Legal Group. Ключова фігура в АО ID Legal Group – Олег Добровольський. Він колишній начальник Тетяни Кирієнко (наразі в.о. глави ДПС України) і Катерини Риженкової.

    Ще одна ключова фігура в АО ID Legal Group – Анна Ігнатенко. Вона колишня колега Тетяни Кирієнко та Катерини Риженкової, і того ж Олега Добровольського по податковій.  В одній команді з ними Ольга Ліщинська – керівник податкової м. Києва.

    Сергій Стецюк в даній схемі виступає як адвокат-рішала, так званий “бігунок” Євгена Сокура та Данила Гетманцева. Нагадуємо, ми уже писали раніше, як ставленик Гетманцева Євген Сокур шантажує бізнес, вимагаючи хабарі, а до роботи Тетяни Кірієнко на посаді голови ДПС виникали питання, в тому числі, у наших американських партнерів.

    Разом вони вибудували корупційну вертикаль у ДПС і допомагають ухилятися від сплати податків, а також допомагають функціонувати російському бізнесу, який перебуває під санкціями РНБО, який належить куму Путіна – Віктору Медведчуку, Вагіфу Алієву, Дмитру Фірташу та іншим “одіозним та підсанкційним особам.

    Катерина Риженкова разом з  друзями і колишніми колегами, які наразі в АО ID Legal Group, регулярно влаштовує публічні заходи. Багато разів повторюючи всім, що ці адвокати – близькі їй люди і “бабки нести тільки через них”.

    Надалі, користуючись службовим становищем Катерина Риженкова створює «проблеми» бізнесу, якому натякають на публічний захід і «грамотних» адвокатів.Тож не дивно, що більшість клієнтів цього АО ID Legal Group – це підприємства, які ухиляються від сплати податків через Департамент Риженкової або податківців міста Києва, які в подальшому переносять свою реєстрацію в зону покриття ГУ ДПС у м. Київ.

    Варто відзначити, що Анна Ігнатенко по кілька разів на тиждень зустрічається з керівництвом ГУ ДПС у м. Києві, для врегулювання різного роду “нюансів”. До речі, камери безпечного міста на вході до приміщення не фіксують регулярну появу Ігнатенко.

    Ольгу Ліщинську такий розклад «заносу» абсолютно влаштовує – їй потрібні «надійні посередники», адже вона з Волині, тож не має достатньо контактів для побудови подібної корупційної схеми самостійно. Водночас Ліщинська в ролі “фунта”  залучила Сергія Кондратюка, який раніше був її заступником і головою Комісії з ризиків.

    Варто відзначити, що за попередніми оцінками, понад 50% усіх хабарів у податковій Києва «заходять» через Анну Ігнатенко, Олега Добровольського, Сергія Стецюка – за сприяння Катерини Риженкової.

    Тобто, в той час коли сама Катерина Риженкова володіє майном в окупованому Криму та сплачує податки в бюджет РФ, в сотні українських компаній потерпають від корупційних схем вибудованих за її участі.

  • З приходом Трампа, Ігор Черкаський замислився, кого зі своїх партнерів потрібно “здати”

    З приходом Трампа, Ігор Черкаський замислився, кого зі своїх партнерів потрібно “здати”

    Голова Державної служби фінансового моніторингу України Ігор Черкаський, через якого українські політики та олігархи виводять за кордон отримані корупційним шляхом мільярдні статки, з перемогою Дональда Трампа опинився перед складним вибором.

    Зокрема, через конфлікт між Демократами та Республіканцями, а також бажанням Трампа провести аудит всієї американської допомоги Україні, частина з якої могла стати предметом корупційних зловживань зі сторони українських чиновників, Ігорю Черкаському імовірно прийдеться “здати” частину своїх “клієнтів”, в інтересах яких він легалізував та виводив за кордон мільярдні статки.

    Щоб зрозуміти “масштаби проблеми” згадаємо тільки деяких “клієнтів” Ігоря Черкаського, для яких він займався легалізацією капіталів за кордоном. Це політики та олігархи – Сергій Тарута, Юлія Тимошенко, Віктор Пінчук, Дмитро Фірташ, Віра Ульянченко. За інформацією наших джерел, тільки в інтересах Віри Ульянченко через Черкаського з України до США було виведено та легалізовано 2 мільярди доларів.

    Окремим кейсом варто відзначити роботу Ігоря Черкаського в інтересах олігарха Віктора Пінчука, який по лінії України тісно пов’язаний з Демпартією. Якраз такого роду “операції” ймовірніше за все в першу чергу стануть предметом перевірки з боку “ревізорів Трампа”. І всі вони не могли пройти без відома та санкції Ігоря Черкаського, який з 2014 року займає посаду голови Держфінмоніторингу.

    В даному контексті варто згадати ще кілька цікавих фактів про зв’язки та бізнес оточення Ігоря Черкаського. Зокрема, Черкаський давно має хороші ділові та дружні стосунки з австрійськими євреями та має пряму комунікацію із зятем Дональда Трампа – фінансистом Джаредом Кушнером.

    Джаред Кушнер, через роботу в адміністрації Трампа, а пізніше через приватну інвестиційну компанію Affinity Partners має тісні зв’язки з частиною Ізраїльської еліти, ймовірно саме тією, з якою були конфлікти у Демпартії. Кушнер звісно  зможе надати “гарантії недоторканності” Черкаському при Трампі, але в обмін на які саме “послуги”?

    До слова, питання “гарантій” для Ігоря Черкаського завжди було вкрай не простим. Незважаючи на те, що Черкаський блискучий фінансист і має звичку розділяти та зберігати компромат на кожного свого “клієнта” на випадок “неприємностей”, у відношенні його незаконної діяльності все ж таки було порушено ряд кримінальних справ.

    Сама гучна кримінальна справа проти Ігоря Черкаського була порушена НАБУ взимку 2017 року, щодо пособництва Черкаського в розтраті конфіскованих «грошей Януковича». Мова йшла про суму в розмірі 1,5 млрд доларів. Як повідомив тодішній генпрокурор Юрій Луценко, ці гроші належали екс-президенту Віктору Януковичу та його оточенню.

    Восени 2018 року стало відомо, що кримінальну справу яку вело НАБУ у відношенні Черкаського щодо розтрати “грошей Януковича” закрили. Тобто за причетність до растрати 1,5 мільярда доларів США Ігор Черкаський відповідальності не поніс, чим любив хизуватись перед  перед знайомими.

    Ще цікавий момент, Ігор Черкаський є власником однієї з найбільших в Україні колекцій  предметів мистецтв та антикваріату вартістю не один мільйон доларів. Особливе місце в колекції Черкаського займають речі з антикварних колекцій біглих регіоналів, тобто 1,5 мільярда “грошей Януковича” для Черкаського виявилось замало.

    Також відкриття кримінального провадження САП проти Ігоря Черкаського у 2020 році домігся нардеп Олександр Дубінський. В основу кримінальної справи №42020000000000953 лягли виявлені факти, відносно яких голова Держфінмоніторингу Ігор Черкаський покривав глобальну схему отримання незаконного відшкодування з ПДВ протягом 2019-2020 років, що призвело бюджетних збитків на 79 млрд грн.

    Розкрадання були поставлені на широку ногу і йшли з великим розмахом. Злочинці на чолі з Черкаським задіяли широку мережу транзитно-конвертаційних підприємств. За один тільки лютий 2020 року держбюджет недоотримав 3,5 млрд грн. У схемі були задіяні окремі керівники регіональних підрозділів ДФС, працівники Мінфіну та 549 компаній.

    Як бачимо, поки для простих українців держава посилює правила фінансового моніторингу та вводить додаткові обмеження, для Ігоря Черкаського, який виводить з України мільярди, самим нагальним питанням найближчим часом буде “яку папку передати ФБР”, щоб і надалі курувати фінансовий сектор.

  • У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

    У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

    Адвокати підозрюваної голови МСЕК Хмельниччини намагалися скасувати арешт на її майно.

    Адвокати Тетяни Крупи, підозрюваної у незаконному збагаченні, намагалися скасувати у суді арешти, накладені на низку її майна. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила стороні захисту, однак під час перегляду рішення в суді були озвучені невідомі раніше деталі слідства.

    Вони стосуються листувань у телефоні підозрюваної, які можуть вплинути на хід розслідування. У вилученому під час обшуків підозрюваної Крупи телефоні iPhone 14 Pro Max, відповідно до протоколів огляду, слідчі натрапили на чати з обліковими записами, які можуть свідчити про зв`язки Тетяни Крупи з керівництвом прокуратури області та працівниками митниці.

    За нашими джерелами це може бути керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник (якого в підсумку звільнили з керівної посади, однак залишили в органах прокуратури) та Іван Бережнюк (керівник Хмельницької митниці з березня 2024 року). Також у телефоні містилися переписки голови МСЕК Хмельниччини з абонентами про оформлення документів, що стосуються інвалідності та відстрочки різним особам.

    Серед іншого, у чатах знайшли заяву одного із суддів Хмельницького апеляційного суду на ім’я міністра охорони здоров’я про дозвіл на виїзд за межі України з метою лікування. Однак правоохоронцям не вдалось створити повну копію пам`яті мобільного телефону та скопіювати дані ряду додатків, які були виявлені в пам`яті пристрою під час його безпосереднього його огляду, у тому числі додатків Telegram, Signal та пошти.

    «Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що все вилучене майно та документи відповідають ознакам речових доказів, тому підлягають арешту з метою забезпечення збереження речових доказів», – сказано в ухвалі апеляційної інстанції.

    Нагадаємо, 11 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала
    арешт, який наклали на банківський рахунок сина Тетяни Крупи Олександра.

    Справа Крупи

    Керівницю Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу затримали за підозрою у незаконному збагаченні. Під час обшуків в неї вдома знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі у вигляді тримання під вартою до 3 грудня із можливістю внесення застави у 500 млн 1528 гривень. Однак сторона захисту подала апеляцію.

    21 листопада в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду відбувся розгляд
    апеляційної скарги. Суд ухвалив залишити Тетяну Крупу під вартою до 3 грудня з
    альтернативою внесення застави у розмірі 300 мільйонів гривень.

    Під час розгляду клопотання про продовження арешту суму застави знизили до 280 мільйонів, а термін перебування у слідчому ізоляторі встановили до 26 січня 2025 року.

    Віднайдене в телефоні Крупи листування може свідчити про тотальну корупцію до якої можуть бути причетні представники правоохоронних органів. Тому сподіваємось на прогрес в розслідування резонансної справи та будемо інформувати громадськість про хід даної справи.

  • Незаконні призначення в МО призвели до блокування проєкту з психологічної реабілітації військових

    Незаконні призначення в МО призвели до блокування проєкту з психологічної реабілітації військових

    В Україні провалено проект психологічної реабілітації військових через незаконні призначення в Міністерстві оборони. До цього причетні начальник Департаменту охорони здоров’я МО Оксана Сухоруковата та екс-заступниця міністра оборони, а нині міністр з питань ветеранів Наталія Калмикова.

    Як повідомляє видання 360ua.news, програму реабілітації військових повинно було реалізувати Управління психологічного забезпечення, яке створене в структурі Міноборони. Цей проект має надзвичайно важливе значення для стабільності в Україні, адже він покликаний забезпечити психологічну підтримку для військових та їх родин у період війни, а також протистояти гібридним атакам з боку російських інформаційних та психологічних операцій (ІПСО).

    Міністром оборони була затверджена Дорожня карта першочергових заходів, які мало виконати Управління психологічного забезпечення для початку роботи проекту у рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я. В період з 04.05.2024 по 07.08.2024 колектив Управління на чолі з т.в.о. начальника Управління відпрацював більшу частину Дорожньої карти та відправив на внутрішнє погодження зацікавленим підрозділам.

    Однак, більшість документів, які направлялись на погодження через Департамент охорони здоров’я МО України залишались без розгляду на тривалий час або взагалі блокувались без надання аргументованих пропозицій та зауважень. Про це т.в.о. начальника Управління доповідав тодішньому Заступнику Міністра оборони України Наталії Калмиковій.

    Після трьох місяців ігнорування та фактичного блокування роботи, Управління психологічного забезпечення 07.08.2024  отримує нового т.в.о. –  Валентину Оболенцеву. Варто відзначити, що дане призначення відбулось за подання та безпосереднього сприяння директора Департаменту охорони здоров’я МО Оксани Сухорукової.

    Призначення Валентини Оболенцевої на посаду цікаве тим, що згідно чинного законодавства Облонцева не має права займати дану посаду, так як посада начальника Управління психологічного забезпечення передбачає наявність у кандидата оперативно-тактичного рівня військової освіти, психологічної освіти за спеціальністю, досвід управлінської діяльності у військовій сфері, участь у бойових діях. Майор м/с Валентина Оболенцева, яка була призвана на військову службу в липні 2024, немає жодного з вищезгаданих критеріїв.

    Тож, як бачимо, Валентину Оболенцеву буквально “протягнули” на посаду. В даному контексті варто відзначити, що Оболенцева має прямий зв’язок як з Оксаною Сухоруковою, під керівництвом якої вона працювала в Національній службі здоров’я України, так і з Наталією Калмиковою, під керівництвом якої Оболенцева працювала в Міністерстві у справах ветеранів України.

    Водночас, призначення на посаду в МО Оксани Сухорукової, ймовірно відбулось за сприяння Наталії Калмикової, адже саме Калмикова особисто представляла Сухорукову, як очільницю новоствореного Департаменту охорони здоров’я у складі Міністерства та публічно надала їх позитивні рекомендації.

    На перший погляд, близьке знайомство та неформальні зв’язки між чиновниками могли б сприяти злагодженій роботі Управління психологічного забезпечення, але натомість МО отримало повністю провалену роботу в даному напрямку.

    Зокрема робота, яка була проведена в період з 04.05.2024 по 07.08.2024, до призначення Оболенцевої була заблокована за її особистої ініціативи та втратила актуальність. А за період з 07.08.2024 по 29.11.2024 після призначення Оболенцевої на посаду Управлінням психологічного забезпечення не відпрацьовано жодного нормативно-правового документа за напрямком роботи Управління, за виключенням розробки наказу МО  «Про визначення Центру для надання медичної, реабілітаційної, психологічної допомоги та проведення реінтеграційних заходів та заходів з відновлення звільнених з полону (примусової ізоляції) з оборонців України».

    За цей час всі напрацювання офіцерів і сержантів Управління, робочих груп, за особистим дорученням Валентини Оболенцевої, направлялись виключно на електронний накопичувач інформації Google Диск, як пізніше з’ясувалось, її особистий. Після 28.11.2024 доступу до інформації немає.

    Стосовно кадрової роботи, призначення на посади в Управління відбувалась за особистими вподобаннями керівництва ДОЗ МОУ, а професійно-психологічного відбору кандидатів на вакантні посади не проводилось. Фактично проводився “кастінг»” Департаменту охорони здоров’я за зрозумілими тільки їм критеріями оцінки і порушенням чинного законодавства.

    Так, 23.08.2024 на посаду головного спеціаліста відділу аналізу і узагальнення даних Управління психологічного забезпечення, за поданням Валентини Оболенцевої та за погодженням Директора ДОЗ МОУ Оксани СУХОРУКОВОЇ, надавши неправдиву інформацію керівництву МО було призначено офіцера відділу аналізу і узагальнення даних Управління психологічного забезпечення лейтенанта Людмилу Каленчук.

    Посада головного спеціаліста відділу аналізу і узагальнення даних Управління психологічного забезпечення передбачає наявність у кандидата оперативно-тактичного рівня військової освіти, психологічної освіти за спеціальністю, досвід управлінської діяльності у військовій сфері, участь у бойових діях. Лейтенант Людмила Каленчук, яка була призвана на військову службу в квітні 2022, проходила службу на посадах бухгалтера, діловода та немає жодного з вищезгаданих критеріїв.

    За поданням директора ДОЗ МОУ Оксани Сухорукової наказом Міністра оборони України від 05.12.2024 старшого лейтенанта Баннова Михайла Михайловича призначено на посаду начальника Управління психологічного забезпечення, що також суперечить чинному законодавству.

    Зокрема, ст.лейтенант Михайло Баннов, 30.07.1991 р.н., на час 23.02.2022 «молодший лейтенант запасу» був мобілізований тільки у травні 2023 року (термін служби 1р. 7 міс.). Відсутній оперативно-тактичний рівень військової освіти, психологічна освіта за спеціальністю, досвід управлінської діяльності у військовій сфері; участь у бойових діях не брав.

    Як бачимо, серія незаконних призначень в МО людей, які не мали ні законних підстав, ні компетенції займати для займати посади, призвели до провалу проєкту з психологічної реабілітації військових.

  • Стало відомо як підозрювані в корупції брати Кацуби стали героями

    Стало відомо як підозрювані в корупції брати Кацуби стали героями

    Брати Сергій та Олександр Кацуби, колишні високопосадовці часів Януковича, неодноразово ставали фігурантами гучних корупційних скандалів, а Олександр Кацуба повністю визнав свою вину у розкраданні державних коштів НАК “Нафтогаз”, та навіть відсидів у СІЗО.

    Незважаючи на десятки кримінальних справ, брати Кацуби не тільки залишаються на волі, але й продовжують вести бізнес в Україні. Ось тільки кому насправді  належать активи, якими на папері володіють “бізнесмени” і як це пов’язано з уникненням молодими корупціонерами в’язниці?

    Подробиці корупційної біографії братів Олександра та Сергія Кацуб та про їх звязки з Юрієм Бойко та Андрієм Єрмаком у черговому випуску Агент Ненька Інфо: Таємниці Нафтогазу: як брати Кацуби уникають правосуддя.

  • За інформацією ЗМІ т.в.о. голови Шевченківської РДА Олександр Поповцев має відношення до корупційних схем

    За інформацією ЗМІ т.в.о. голови Шевченківської РДА Олександр Поповцев має відношення до корупційних схем

    Призначений ОП тимчасово виконуючий обов’язки голови Шевченківської РДА Олександр Поповцев з грудня 2021 року намагається у свій спосіб керувати районом. Прикриваючись мандатом Офісу Президента, Поповцев налагодив відкатні схеми на ремонті та будівництві, вимагаючи з кожного підрядника відкат у розмірі 30%.

    Про це пише видання 360ua.news.

    За свідченнями джерел в Шевченківській РДА, робочий день Олександра Поповцева розпочинається не раніше 10.00 -11.00 ранку, а о 16.00 вже добігає кінця. Поповцева важко застати на робочому місці, проте щодня можна побачити, як він обідає в ресторані “Мусафір” на вулиці Богдана Хмельницького. За які кошти, запитаєте ви? Адже середній чек сягає біля 1 тисячі гривень на особу і на щоденні трапези в “Мусафірі” зарплати т.в.о. голови Шевченківської РДА ніяк не вистачить.

    Відповідь дуже проста. Олександр Поповцев за короткий термін спромігся налагодити корупційну діяльність через Управління містобудування, архітектури і землекористування Шевченківської РДА (надалі УМАЗ), який очолює в.о. начальника Михайлова Дар’я Олександрівна. За свідченнями колег, Дар’я Михайлова займає свою посаду не так завдяки своїм професійним даним, а більше завдяки “неформальному особистому спілкування” з Олександром Поповцем.

    Як працює “відкатна схема” Олександра Поповцева

    Олександр Поповцев бере відкати з підрядників у розмірі 30% через довірених осіб: Олександра Бондаря і Сергія Лося. Що цікаво, Олександр Бондар збирає “данину” з підрядників готівкою, як він каже, працює “по кешу”, а Сергій Лось намагається загнати підрядників в криптогаманець Поповцева, та приймає хабарі для Поповцева  в USDT.

    Дивно, що ці два молодика, не соромляться і не бояться озвучувати вимоги Поповцева, а ні працівникам РДА, а ні підрядникам, які працюють в районі. Останні теж загнані в  умови, коли, знаючи про 30% відкату перед початком ремонту, будівельникам треба думати, на чому “зекономити”, а фактично вкрасти під час виконання робіт. А Поповцев їм підказує, що красти можна у дітей, в спорті, в культурі і в освіті, про ЖКГ ми взагалі мовчимо.

    Системні крадіжки Олександра Поповцева на капітальних ремонтах укриттів в Шевченківському районі призвели до жахливих наслідків та аварійних ситуацій, яких в такій кількості не зафіксовано в жодному іншому районі Києва. Так після ремонту УМАЗОм укриття с кардіологічному садочку № 155, що по вул. Дорогожицькій, 18-А, цей садок просто пішов під землю.

    ФОТО: Дитсадок №155 по вул Дорогожицькій 18 а в Шевченківському районі, який фактично пішов під землю

    Кошти були проплачені наперед, а 28 грудня ще тривали роботи, внаслідок виконання яких садок зруйновано. Як наслідок 250 дітей змушені перебувати в іншому навчальному закладі, а за фактично зруйновану споруду дитсадка до цього часу ніхто не покараний.

    Інший приклад результатів “відкатних схем” Поповцева – в дитсадку № 429 на вулиці О.Теліги 25\29 укриття затоплене після дощів через відсутність гідроізоляції, за яку пані Дар’я Михайлова заплатила кошти ще у 2023 році. Усувати недоліки ніхто не збирається. Трирічні діти з вихователями змушені бігати в укриття до сусіднього садка.

    Далі більше. Школи 73, 25, 155, 57, 58, 38, Технічний ліцей садочки 28, 180,541, 543 теж постраждали від ремонтів Поповцева. Не підключена електрика, непрацюючі туалети, відсутність резервних баків для накопичення  запасу води. Натомість просто стоять пластикові діжки тощо. Так Олександр Поповцев не ремонтує, а навпаки зменшує місця в уриттях і приводить їх за допомогою УМАЗа та пані Дар’ї Михайлової в неналежний стан.

    Олександр Поповцев також приклав руку до будівництва укриттів, обравши своєю жертвою Ліцей 172. В одній з кращих шкіл України неможливо розпочати роботи через  постійне втручання Олександра Поповцева та тиск на уповноважених осіб. А чого ж хоче тимчасово виконувач обов’язків? Хоче протягнути на тендер такого собі Миколу Руденко та його компанію ТОВ «Грінтрейдінг». Для чого це йому? Ну як же. Олександр Поповцев уже порахував 30 % від 100 млн грн, залишилось тільки дочекатись.

    Нагадаємо, ТОВ «Грінтрейдінг» є також фігурантом численних кримінальних проваджень щодо розтрати бюджетних коштів в Дарницькому та Печерському районах. Зокрема, ТОВ «Грінтрейдінг» також фігурує у кримінальному провадженні про можливе привласнення керівництвом управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (РДА) бюджетних коштів. Чиновники перерахували 9-ти фірмам-підрядникам понад 18,5 млн гривень за нібито виконані роботи в навчальних закладах, яке розслідує ГУ СБУ в Києві та Київській області.

    Окремо варто відзначити любов Олександра Поповцева до тяжкого люксу. Ні статус чиновника, ні війна в Україні не можуть стати на заваді купівлі дорогих обновок. Зокрема, увагу журналістів привернули кросівки чиновника бренду Armani за 12 тисяч гривень.

    Стосовно декларації чиновника, там також багато цікавого. Зокрема, той факт що Олександр Поповцев під час війни зумів обзавестись новою нерухомістю. Так, згідно даних декларації, з  2022 року у спільній сумісній власності Олександра та його дружини Яни Поповцевих перебуває квартира у Києві, площею 90 кв. м і вартістю 2 137 572 грн.

    Варто відзначити, що в своїй корупційній діяльності Олександр Поповцев прикривається Офісом Президента, мотивуючи це тим, що він був призначений на посаду особисто Володимиром Зеленським.

    Просимо дане журналістське розслідування вважати відкритим зверненням до НАБУ та СБУ, з проханням перевірити викладені у статті факти, зокрема встановити роль громадян України Олександра Поповцева,  Олександра Бондаря і Сергія Лося у корупційних схемах пов’язаних з тендерами Шевченківської РДА міста Києва.

  • Олександр та Сергій Кацуби: “фунти” Юрія Бойко повертаються у велику гру

    Олександр та Сергій Кацуби: “фунти” Юрія Бойко повертаються у велику гру

    Брати Олександр та Сергій Кацуби ніколи не були самостійними гравцями та входили до умовної “групи Бойко”. З Юрієм Бойко повʼязані як старі кримінальні справи братів по мільйонних розкраданнях у НАК “Нафтогаз”, так і шанси повернутись у велику гру, а можливо і велику політику.

    Після перемоги у президентській гонці Дональда Трампа, частина проросійської української еліти, наразі відсторонена від влади та корупційних потоків, відчула можливість реваншу. Зокрема, шанс на зняття санкцій та повернення контролю над нафтогазовим сектором України має підсанкційний Дмитро Фірташ, який за інформацією Time передавав юристу Трампа Руді Джуліані пакет документів, що мали дискредитувати Джо Байдена.

     У разі зняття санкцій з Дмитра Фірташа він, ймовірно, разом з Юрієм Бойко буде робити спроби повернути контроль над нафтогазовим комплексом України, а керівні посади у цій сфері, як раніше, можуть дістатись братам Кацубам. Саме з надією повернутись у “велику гру” Брати Олександр та Сергій Кацуби активно відбілюють репутацію в мережі інтернет, займаються “благодійністю”, а Олександр домагається повного виправдання у своїй кримінальній справі та уже встиг стати “експертом” енергетичної галузі.

    Про кримінальну справу Олександра Кацуби, у якій він визнав себе винним, а наразі домагається повного виправдання

    Екс-заступник голови правління компанії “Нафтогаз Україна” Олександр Кацуба , один із фігурантів скандальної історії «вишок Бойка», оскаржує в апеляції вирок шестирічної давнини. При цьому Олександр Кацуба повністю визнав свою вину, уклавши угоду зі слідством, дав покази на інших учасників схеми та у 2017 році вийшов на волю, заплативши бюджету 100 млн. грн.

    За даними ЗМІ, у судовому вироку вказано, що дії Кацуби за різними епізодами злочинної діяльності призвели до збитків держави на суму понад $1 млрд. Компенсовані 100 млн грн. за тодішнім курсом становило близько $3,5 млн або 0,35% від загальної суми збитків.

    Наразі Олександр Кацуба у численних інтерв’ю заявляє про свою повну непричетність до масштабних розкрадань у Нафтогазі, наполягаючи на тому, що він лише один із “сотень менеджерів” який не приймав самостійних рішень.

    Єдине, що не може пояснити сім’я Кацуб, яким чином “рядові менеджери” спромоглись заробити на розкішний спосіб життя. Тільки маєток Кацуб під Києвом більше нагадує середньовічний замок,  ніж житло чиновника.

    ФОТО: Маєток Кацуб під Києвом

    Також в численних інтервю Александр Кацуба не згадує звідки у “рядового менеджера” Нафтогаза, який ні на що не впливав та не мав відношення до корупції гроші на гучне весілля під Парижем у Шато де Шантійі за участі таких  зірок російської естради, як Лепс та Тіматі. Як вияснили журналісти, організація свята обійшлась нареченому не один мільйон Євро.

    ФОТО: Весілля Олександра Кацуби у старовинному замку під Парижем

    Як бачимо, висновки журналістів про те, що Сергій та Олександр Кацуби вкрали у Нафтогазі суму еквівалентну мільярду доларів США, ніяк не перебільшення, а повністю підтверджується їх способом життя. І кошти на такий спосіб життя Олександр Кацуба міг отримати виключно корупційним шляхом, так як до 2014 року обіймав посади в державних структурах та не займався приватним бізнесом

    Талановитий бізнесмен, провідний експерт у галузі енергетики та власник  “АЛЬФА ГАЗ” Олександр Кацуба

    Водночас з видаленням згадок з мережі інтернет про старі кримінальні справи, на десятках та сайтів ми знаходимо інформацію про Олександра Кацубу, як “провідного експерта у галузі енергетики” та “власника” компанії  “АЛЬФА ГАЗ”.

    До проектів Олександра Кацуби, як “талановитого бізнесмена” можна віднести запуск програми мікрокредитування MyCredit, частина якої була продана банкіру Сергію Тигипко за 3 мільйони доларів.

    Варто відзначити, що MyCredit – це не новий продукт, як його представляє Олександр Кацуба, таких проектів на українському ринку більш ніж достатньо. MyCredit – звичайний “швидкий кредит”,  інструмент для швидкого збагачення за рахунок людей, що опинились у скруті. Особливо цинічно на цьому фоні виглядають спроби піару Кацуби на благодійній діяльності.

    Наступний бізнес-проект, про який любить розповідати Олександр Кацуба, придбання у 2021 році автомобільних порталів “Автоцентр” та “Автобазару”і. Ці угоди були частиною його стратегії розвитку бізнесу у сфері лізингу, але “плани були перервані через початок повномасштабного російського вторгнення”. Водночас, повномасштабне вторгнення не завадило сотням тисячам українських підприємців успішно розвиватись та сплачувати податку навіть у воюючій державі. Але, як бачимо, така історія не про “талановитого бізнесмена” Александра Кацубу.

    З приводу володіння Александром Кацубою компанією “АЛЬФА ГАЗ”, за повідомленнями наших джерел, фактично компанія може належати Юрію Бойко, а Кацуба імовірно виконує роль “фунта”, як до цього в Нафтогазі. У всякому випадку, на ринку Олександра Кацубу сприймають не як самостійного гравця, а виключно як протеже Юрія Бойко.

    Волонтерська діяльність Олександра Кацуби: благодійність з Будановим та фінансування Шарія

    Особливої уваги також заслужує волонтерська діяльність Олександра Кацуби, що заключається в передачі авто для ГУР Кирилу Буданову. У всякому випадку саме в такому ракурсі висвітлюється позиція Кацуби. Варто відзначити, що при цьому родина Кацуб вважається одними із самих крупних спонсорнів Анатолія Шарія, а їх дружбу можна було прослідкувати в соцмережах майже до самого повномасштабного вторгнення. Як Олександру Кацубі вдалось так швидко змінити “Шарія” на “Буданова” питання риторичне.

    ФОТО: Сім’я Кацуб одні з найбільших спонсорів Анатолія Шарія

    Водночас, благодійна діяльність Кацуб все таки принесла свої результати. За повідомленнями ЗМІ 6 липня 2022 року пункт пропуску “Угринів” на українсько-польському кордоні перетнув новий автомобіль Mercedes-Benz GLE 350D з номером КІ0001РІ. Цю комбінацію цифр, зокрема “0001”, пов’язують з родиною Кацуб. Журналісти з’ясували, що того дня за кермом автомобіля був старший брат Олександра Кацуби, Сергій, який також виїхав за кордон, як водій-перевізник гуманітарних вантажів і не повернувся до України.

    Як бачимо, завдяки Бойко-Фірташу брати Олександр та Сергій Кацуби найближчим часом можуть повернутись у велику гру та в черговий раз з легкістю замінити Буданова на Шарія.

  • Суддя Київського апеляційного суду Барсук заробила мільйонні статки під час війни прислуговуючи українській еліті

    Суддя Київського апеляційного суду Барсук заробила мільйонні статки під час війни прислуговуючи українській еліті

    Українська судова система давно перебуває в центрі корупційних скандалів, де ключові персонажі — самі судді, які, за іронією долі, мали б бути прикладом законослухняності. Одна з таких історій — про Марину Барсук (Дідиченко), суддю Північного апеляційного господарського суду Києва, яка вже понад десять років, за даними ЗМІ, обслуговує інтереси політиків та олігархів.

    На службі олігархів

    Відома своєю участю у справах із багатомільйонними позовами, Барсук отримала репутацію судді, чиї рішення часто дивовижним чином співпадають із вигодами багатих клієнтів. Наприклад, лише у 2009 році вона ухвалила 15 рішень на користь “Альфа-банку” — установи з російським корінням. А через кілька років, у 2015-му, її ім’я згадувалося в аудіозаписах, де нардеп Сергій Алєксєєв начебто доручив переказати їй 5 тисяч доларів за “послугу”. Скандал швидко вщух, а Барсук продовжила “успішну кар’єру”.

    Зокрема, Барсук брала участь у справах, які стосувалися олігарха Ігоря Коломойського. У 2009 році вона сприяла скасуванню боргу “Нікопольського заводу феросплавів” перед “Приватбанком” на 35 мільйонів доларів. Якщо вірити джерелам, стандартна “такса” для таких рішень — 5% від суми позову, тобто 1,75 мільйона доларів.

    Інша справа стосувалася “Укрнафти”, де суд постановив виплатити компанії майже 2 мільйони гривень із держбюджету. Хоча винагорода для судді в цьому випадку була значно меншою, таких справ у її практиці були десятки.

    Розкішне життя

    Відповідно до декларації, Барсук офіційно отримує близько 170 тисяч гривень на місяць. Проте реальний стиль її життя свідчить про інші джерела доходів: розкішне весілля із виступами Тіни Кароль та Ольги Полякової, дорогі подорожі, преміальні авто та елітна нерухомість. Її молодший син проживає у Великій Британії, де навчається в коледжі з річною вартістю 27 тисяч фунтів стерлінгів.

    Навіть у 2009 році, маючи зарплату 4 тисячі гривень, суддя вже володіла квартирою вартістю 400 тисяч доларів.

    Коли мова заходить про декларації українських чиновників, навіть найвибагливіший читач може бути здивований. Справжній скарб серед цих документів – декларація судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук. Мільйонна нерухомість, елітні авто та фантастичні подарунки у сотні разів перевищують її офіційний дохід.

    Лише за минулий рік Марина Барсук задекларувала 12 об’єктів нерухомості: від гаражів до приватних будинків та земельних ділянок. Примітно, що більшість із них оформлена на членів її родини: чоловіка, свекра, маму і навіть сина.

    Зокрема, у 2023 році, в розпал війни, суддя придбала приватний будинок площею 222 м² за 9 мільйонів гривень, а також земельну ділянку вартістю майже 11 мільйонів.

    Із цікавого — у декларації значиться квартира у Великій Британії, яку начебто придбали ще в 1970 році. Тобто, за радянських часів, коли навіть виїзд за кордон був проблематичним. Як родині пані Барсук вдалося придбати житло в Британії — загадка. А право власності на цю нерухомість наразі має старший син судді, Тимур Привалов.

    Судячи з декларації, Марина Барсук разом із родиною є шанувальницею бренду Mercedes-Benz. Її автопарк вражає:

    • MERCEDES-BENZ S580 2021 року — 7 мільйонів гривень.
    • MERCEDES-BENZ G63 AMG 2019 року — 6,6 мільйона гривень.
    • MERCEDES-BENZ S600 2009 року — 2,5 мільйона гривень.
    • MERCEDES-BENZ EQV 2021 року — 2,2 мільйона гривень.

    Сумарна вартість цього автопарку перевищує 18 мільйонів гривень. Що цікаво, усі транспортні засоби зареєстровані на членів родини судді.

    “Подарунок” вартістю 20 мільйонів

    Особливу увагу привертає пункт декларації про подарунки. У 2023 році чоловік пані судді отримав грошовий презент у розмірі 20 мільйонів гривень від свого батька, Миколи Барсука. Однак, пенсія дарувальника — всього 80 тисяч гривень на рік. Якщо вірити офіційній інформації, йому знадобилося б 250 років, аби зібрати таку суму.

    Щедрий чоловік Марини Барсук не залишився в боргу: того ж року він передарував ті самі 20 мільйонів гривень своїй дружині. Така “кругова економіка” виглядає як проста схема легалізації коштів.

    Декларація також свідчить про те, що сім’я Барсук володіє значними заощадженнями:

    • Чоловік зберігає готівкою 600 тисяч доларів, 500 тисяч євро, 350 тисяч швейцарських франків і 2 мільйони гривень.
    • У самої судді готівкових збережень значно менше: 44 тисячі доларів та 455 тисяч гривень.

    Проте, на банківських рахунках родини зберігаються скромні суми. Наприклад, на рахунку свекра Марини Барсук — лише 39 гривень.

    Історія Барсук — це лише один із численних прикладів, що демонструють, як судді обслуговують інтереси еліт. Відсутність реакції правоохоронців на невідповідність доходів і стилю життя лише підтверджує масштаби корупції.

    Як довго триватиме цей “театр правосуддя” і що може стати каталізатором змін? Питання залишається відкритим, але відповідь на нього — справа кожного українця, який мріє жити у правовій державі.

  • Замість охорони громадського порядку дрібний рекет. Чи ліквідують Муніципальну варту Запоріжжя

    Замість охорони громадського порядку дрібний рекет. Чи ліквідують Муніципальну варту Запоріжжя

    Питання про доцільність роботи Муніципальної Варти в Запоріжжі уже неодноразово піднімалося як місцевими журналістами, так і представниками влади. Зокрема, секретар Запорізької міськради Регіна Харченко обіцяла до кінця року ліквідувати Муніципальну варту у разі, якщо вона не покаже свою ефективність.

    Нагадуємо, КП “Муніципальна варта” Запорізької міської ради було створене наприкінці 2022 року з метою забезпечення охорони громадського порядку на території міста Запоріжжя. Про корупційні ризики, які несе в собі створення Муніципальної варти писали журналісти Запорізького Центру Розслідувань, а з часом ряд корупційних схем на яких заробляють “запорізькі вартові” стала вкрай очевидною.

    Зокрема, як повідомляють наші джерела, замість охорони правопорядку представники Запорізької Мунварти займаються дрібним рекетом та кришують вуличну торгівлю. До прикладу, із жовтня цього року у місті почалася торгівля рибою, певна річ не зовсім законна.

    Замість того щоб складати протоколи та забороняти таку діяльність керівництво Мунварти обклало такі точки “даниною”. Щоб легалізувати схему поборів з частиною торговельних точок де це можливо, були заключені між договори на охорону громадського порядку, а з інших просто беруть по 500 гривень собі в кишеню.

    Водночас у керівництва Мунварти є “улюблені” райони міста, де протоколи за ст. 152 КУпАП майже не складаються. Іншими словами, у нового керівництва Запорізької Мунварти є “улюблені” підприємці на яких ці протоколи не складаються, що легко перевірити запросивши відповідну інформацію у адміністративної комісії виконкому.

    Що стосується керівництва КП «Муніципальна варта», то нещодавно призначений на посаду керівник Юрій Молчанов та його заступник Михайло Барац, відкрито користуються службовим авто марки Jac js4 (номер державної реєстрації АР 2374 КЕ), купленими за гроші міста для охорони громадського порядку, в особистих цілях. А Михайло Барац вирішив взагалі не подавати декларацію, що має стати предметом уваги з боку НАЗК.