Редакція нашого видання отримала документи, відповідно до яких столичне КП “Київтранспарксервіс” відноситься до об’єктів критичної інфраструктури, а київські паркувальники отримують право на бронювання від мобілізації.
Як зазначено в Розпорядженні №358 від 24.04.2024 року, за підписом начальника Київської міської військової адміністрації генерала-полковника Сергія Попко: “комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», відповідає критеріям, зазначеним в підпунктах 4-6 пункту 2 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життедіяльності населення в особливий період, та є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення територіальної громади міста Києва в особливий період”.
Нагадуємо, що діяльність КП «Київтранспарксервіс» неодноразово попадала в поле зору правоохоронців. Зокрема, столичні правоохоронці продовжують фіксувати численні порушення в діяльності КП “Київтранспарксервіс”. Наразі в рамках двох кримінальних проваджень слідчі вивчають факти втрати цим підприємством і, як наслідок, бюджетом Києва грошових коштів на загальну суму близько 433 млн гривень.
За інформацією наших джерел в Національній поліції України, протягом останнього тижня київських поліцейських готують до протидії можливим заворушенням у столиці.
Зокрема, київський главк Національної поліції України завозить в усі підрозділи щити та додаткове озброєння, а поліцейських вивозять тренуватись на спеціальні полігони, де відпрацьовується, в тому числі, тактика по веденню бойових дій в населених пунктах.
Приведення київських поліцейських до підвищеного рівня готовності спричинено інформацією про ймовірне проведення опозицією “акцій непокори”, які у воєнний час будуть розцінені як “заколот”.
Як повідомляють наші джерела у партії Слуга Народа, організаторами ймовірних “акцій непокори” влада бачить частину українських еліт, орієнтованих на Порошенко-Кличко.
Разом з тим, лідер Європейської Солідарності Петро Порошенко фактично спростував чутки про проведення масових заворушень під егідою своєї політичної сили. Так, під час виступу з трибуни Верховної Ради 21 першого травня, Порошенко зазначив, що “ніхто не ставить під сумнів українську владу”, а чутки про масові заворушення назвав “суцільною брехнею”.
Ми вже писали про підлу змову колишнього міністра інфраструктури України Олександра Кубракова та Віталія Кличка. Коли тему війни було використано для захоплення золотих київських метрів.
Сьогодні ми розповімо про те, як ФПГ Ахметова продовжує нагинати Україну та західних партнерів, за допомогою Кремля. Змушуючи виділяти допомогу на те, чого ми маємо надміру.
Напевно кожен із вас неодноразово ставив питання, чому Україна відмовляється розвивати атомну енергетику, ставши заручницею морально і технічно застарілих ТЕС?
Адже перші ТЕС запустили майже 150 років тому у США. А на території колишнього СРСР масова електрифікація почалася з середини 1920-х років.
Тобто технології давні, але Україна відмовляється від АЕС на їхню користь – чому?
Вся справа у власності. Практично всі вони належать олігарху Ахметову, або держпідприємствам, які йому підпорядковуються. Ахметов побудував багаторівневу схему пограбування українців, змушуючи їх платити ціну в кілька разів більшу за тепло та світло.
Українці переплачують за тепло та електроенергію в десятки разів більше, ніж могли б платити за таку саму послугу, але від АЕС, що належать державі, тобто за фактом їм самим.Але ані Ахметову, ані чиновникам це не вигідно.
Не без допомоги президентів України країну поставили в залежність від вугілля та газу, яке сьогодні видобувається на окупованих територіях. Схема Ахметова-Порошенка – “Амстердам плюс”, коли вугілля з окупованих територій видавалося за вугілля з ПАР та інших країн, озолотила їх обох. Схема, яка завдяки жадібності Порошенка набула гігантських масштабів, змусивши українців віддати останнє, на радість олігарху.
При цьому ні Порошенко ні Ахметов ці гроші з України виводили у свої офшори.
Забирали, руйнуючи її економіку і як наслідок – армію. Що зрозуміло, якщо згадати хтось його партнер і російський куратор Ахметова – Вадим Новинський.
З цим пов’язаний той факт, що на початку війни у 2014 році він фінансував ДНР та ЛНР, оскільки це було в його комерційних інтересах.
Сьогодні ситуація змінилася. Ахметов офіційно жертва агресії Путіна, оскільки через ракетні удари Україна втратив до 90% потужностей теплових електростанцій Нардеп Курченко запевняє:
“Ми втратили 8 тисяч мегават електроенергії — це дуже багато. Я вчора спілкувався з енергетиками — із 8 тисяч працює 800. Десята частина”.
Кучеренко вважає, що збільшення обсягів імпорту електроенергії із країн ЄС не допоможе Україні уникнути дефіциту.
Ось тільки це брехня. Нагла брехня. Україна щодня скидає електроенергію АЕС, яка виробляється надміру. Скидає, щоб у країні зберігався дефіцит енергії.
Навіщо? Щоб Ахметов та держкомпанії отримали ще більше компенсацій від України та західних донорів.
На окрему увагу заслуговує історія з Трипільської ТЕС.
11 квітня країна-агресор РФ вкотре атакувала Україну ракетами та дронами. Її цілями стали здебільшого об’єкти енергетичної інфраструктури. Внаслідок ворожого нападу була повністю зруйновано Трипільську ТЕС, розташована у Київській області.
Днями Кабмін виділив 1,5 млрд. гривень на відновлення зруйнованих Зміївської та Трипільської ТЕС.
726 млн виділили з резервного фонду держбюджету та ще 826 млн грн із фонду ліквідації наслідків агресії.
1,5 млрд гривень на відновлення не так багато, якщо згадати, що на захист ТЕС від російських атак було виділено 9,7 мільярда гривень із бюджету, і про долю цих грошей жодного слова!
Може тому, що підписав ці гроші людина Ахметова, голова Кабміну Шмигаль. А розподілом займалися Кубраков та Агентство імені Найєма (Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури)?
Але вкрадені гроші з бюджету – не новинка для воюючої України.
Куди цікавіший інший факт:
За два дні до атаки з Трипільської ТЕС було евакуйовано всю документацію та частину цінного обладнання. І першими хто повідомив про приліт по Трипільській ТЕС були російські пропагандисти, які майже миттєво виклали відео.
Як так вийшло? Звідки така злагодженість дій?
Чи може бути так, що Трипільську ТЕС атакували за домовленістю з агрессором?
Як повідомляють наші джерела в КМДА, керівник апарату Дмитро Миколайович Загуменний “збирає” по 1000 доларів США з кожного київського КП за визначення підприємства як такого, що відповідає вимогам критичної інфраструктури та має право на отримання “броні” від мобілізації його співробітників.
У місті Києві адміністрація міста почала процес бронювання співробітників. Якщо щодо самої адміністрації та департаментів питання чітко врегульовано на законодавчому рівні, то для бронювання від мобілізації працівників комунальних підприємств необхідно, щоб КП підпадало під вимоги до підприємств критичної інфраструктури.
Остаточне рішення про віднесення КП до підприємств критичної інфраструктури на рівні КМДА приймає керівник апарату Дмитро Загуменний. Тож, за інформацією наших джерел, саме для Загуменного керівники столичних КП збирають по 1000 доларів США. Сума на перший погляд невелика, але нагадаємо, що в столиці таких підприємств біля 1500.
Нагадуємо, Дмитро Загуменний займає посаду керівника апарату КМДА з жовтня 2018 року. В грудні 2023 року Дмитру Загуменному працівники ДБР вручили підозру, за сприяння столичним депутатам в ухиленні від несення військової служби.
Підозрюваний “направляв” депутатів з військової частини нібито у відрядження до військової адміністрації Києва.
Після звільнення Олександра Кубракова в уряді планують низку змін. Зокрема планують міністра оборони Умерова поставити на пост який раніше займав Кубраков. А на місце Умерова повернеться старий “схемщик” Руслан Хомчак.
Звільнення міністра оборони Резнікова проходило під супровід корупційного скандалу, який мав вибухнути як ядерна бомба, але, через загибель головного свідка, турецького підприємця Халіта Арабаджі був спущений на тормозах. Не можна сказати, що його наступник, пан Умеров продемонстрував якісь надзвичайні здібності у керівництві стратегічно важливим міністерством. Навіть навпаки, кількість скандалів навіть зросла. Один тільки “Державний оператор тилу”, на чолі з соратником Умерова – Арсена Жамуділова чого вартий.
Незважаючи на публічні заяви та обіцянки, Жумаділов створив такі умови, що унеможливлюють участь більшості підприємств в тендерах, налаштувавши їх, вочевидь, під когось дуже великого.
Політичний експерт Андрій Золотарьов заявив, що створене державне підприємство під керівництвом Арсена Жумаділова, яке було започатковане з метою боротьби з корупцією під час закупівель для Збройних Сил, фактично стало, джерелом особистого збагачення самого Жумаділова та його патрона.
Але повернемось до Хомчака. З приводу новини про оголошення якого в розшук на Росії військовий інструктор та волонтер Роман Донік висловився так:
“Це така собі “легалізація” в українському соціумі для глядачів телебачення”, – каже Донік.
“Насправді, важко знайти людину, яка з 2014 року зробила більше для послаблення ЗСУ. Від прийняття рішення по Іловайську, що стало самою медійною трагедією до 2022 року, втечі звідти, і закінчуючи “оптимізацією” ЗСУ з 2019-го по 2022 рік. Коли форматувалися підрозділи, зменшувалася боєздатність механізованих бригад, та всякі розведення та розмінування”, – стверджує військовий інструктор.
Він зазначає, що завдання головнокомандувача ЗСУ – переконати верховного головнокомандувача (президента) в рішеннях, які повинні бути на користь ЗСУ та підсилювати державу, “а не сліпо виконувати те, що надула в вуха цивільного президента російська агентура”.
“А Хомчак якраз навпаки, не просто виконував, а ще й пропонував, як то все зробити якнайефективніше з точки зору рф. Якщо Хомчака оголошено в розшук у рф, то це скоріше тільки для того, щоб нагородити або виплатити гонорар”, – резюмує Роман Донік.
Тим не менш, Хомчака повертають на службу. І судячи за все, саме за якості, які так не подобаються Роману Доніку: “за сліпе виконання наказів”.
Саме за цю принаду, раніше було звільнено Залужного, а його пост зайняв Сирський.
Що ж стосується Хомчака, то на відміну від зашкварених Умерова та Резнікова, він можливо не має жодного розуміння у військовій справі, але дійсно вміє дуже класно та системно красти. І він це дуже вправно продемонстрував.
Головнокомандувач
Коли у 2019 Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський призначив Хомчака на посаду Головнокомандувача з посади начальника Генерального штабу. Його місце зайняв генерал-лейтенант Сергій Корнійчук стовідсоткова людина Хомчака. Коли Хомчак був головним інспектором Міноборони, Корнійчук служив його заступником. Потім вони обоє перейшли до Генштабу.
Як тільки Хомчак зайшов на посаду Головнокомандувача, він примусив міністра оборони тих часів Андрія Тарана передати у підпорядкування Генерального штабу з Міністерства оборони всі “хлібні” галузі: квартирно-експлуатаційне управління, капітальний ремонт та будівництво, медицину, постачання та навіть навчальні заклади.
Усе це було згруповано за галузями і називається командуванням. Усі Командування підпорядковані Об’єднаному Командуванню і далі Корнійчуку. А Корнійчук-Хомчаку. Тарану залишили офіс, ад’ютантів, парадний мундир, шану та повагу.
Масштабна корупція в оборонці та ЗСУ, яка мала місце за всі часи, під керівництвом нового командування нікуди не зникла. Квартирні земельні та тендерні корупційні схеми очолили люди, контрольовані Хомчаком та наближеним до нього оточенням.
Є версія, що згодом Таран намагався повернути собі втрачене, однак наштовхнувся на жорсткий відпір Хомчака. Жорсткий настільки, що Хомчак підключив навіть депутатів Верховної Ради.
Зокрема, подейкують про депутатку від “Слуги народу” Мар’яну Безуглу з Проектного офісу реформ Мінборони (щодо медичного забезпечення), яка працювала при Хомчаку у Генштабі експертом, а зараз є заступницею голови комітету Верховної Ради з питань безпеки і оборони. Нібито на прохання Хомчака вона викликала Тарана на килим в Раду, де буквально його розгромила.
Подейкують, що таким чином Хомчак намагається помститись Тарану за службове розслідування щодо Командування медичних сил ЗСУ (яке розікрало на тендерах гроші на апарати ШВЛ). За його підсумками звільнили командувача Медичних сил ЗСУ Ігоря Хоменка, якого називають ставленником Хомчака.
Підім’явши під себе всі хлібні галузі Хомчак продавав вигідні контракти, наприклад, на харчування для армії в обмін на “занесені конверти” від фірм-аутсорсерів. Але всі ці оборудки ніщо порівняно з маніпуляціями з землею, про які ви ніде інформацію не знайдете. І саме це вважається найбільш красномовним свідоцтвом “професійності” Хомчака.
Хто такий Хомчак?
Руслан Хомчак народився в 1967 році у Львові. Після школи вступив до Московського вищого військового командного училища імені Верховної Ради РРФСР, яке закінчив у 1988 році.
Він проходив службу у Німеччині, в Білорусії. Потім протягом семи років служив у 24-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, в якій після закінчення академії став начальником штабу. Чотири роки Хомчак був командиром 300-го окремого механізованого полку в Чернівцях, в 2005 році очолив 72-у окрему механізовану бригаду ЗСУ. У 2009 року став начальником 8-го армійського корпусу.
Стрімкий кар’єрний ріст Руслана Хомчака прийшовся на часи президентства Віктора Януковича.
У серпні 2011 року президент Віктор Янукович присвоїв Руслану Хомчаку військове звання генерал-майор, в травні 2012-го його підвищують до посади командира 6-го армійського корпусу. Вже у серпні 2013 року Янукович присвоює йому звання генерал-лейтенанта.
В листопаді 2013 року 6-й армійський корпус переформували в Оперативне командування «Південь» і Руслан Хомчак став тимчасово виконувачем обов’язків його командира.
На початку війни на сході України він командував сектором «Б» сил Антитерористичної операції та операцією зі взяття Іловайська. Хомчак командував операцію зі звільнення Іловайська. Саме через нього наші військові не отримали допомоги під час оточення їх російськими військами.
Скандали
Авіакомпанія “Хомчак і пацани”
Але і на сонці є плями. Зашкварився і наш неперевершений схемщик. У січні 2021 року в ЗМІ зʼявилася інформація про конфлікт між головою Міноборони України Андрієм Тараном з одного боку, і головнокомандувачем Збройних сил Русланом Хомчак і командувачем ВСУ Сергієм Дроздовим з іншого в звʼязку з комерційним рейсом українського військового літака, який перевозив зброю з Болгарії в Руанду. Рейс здійснювався на замовлення приватної компанії “АТЗТ ТрансСервіс”, про що випадково дізнався Таран. Таран наполягав, що глава оборонного відомства повинен особисто давати згоду на такі польоти (і отримувати частину прибутку). Хомчак зі свого боку відзначив, що перельоти нібито дозволяють тренувати пілотів, і ніякі узгодження для цього не потрібні (і ніяку частку він не отримає).
Тоді Таран заборонив використовувати військогові борти для обслуговування особистих комерційних проектів Хомчака. На тлі цієї суперечки з сторонами конфлікту зустрівся Зеленський, який наказав сторонам знайти компроміс. І на диво він був знайдений. Сторони були задоволені новою угодою.
3 квартири від держави
Не дивлячись на більш ніж великів надходження з корупційних потоків Хомчак дуже полюбляє отримувати від держави на шару квартири.
Відомий музикант та активіст Тарас Тополя знайшов, що Головнокомандувача Збройних сил Руслан Хомчак отримав третє службове житло у Києві, а два попередні із службових зробив приватними.
Зокрема, 2002 року переписав на маму квартиру у Львові площею 17,8 квадратних метрів. Друге службове житло – двокімнатна квартира площею 37,9 квадратних метрів знаходиться у Білій Церкві на Київщині. Отримав Хомчак її у 2006 році та через три роки з неї було знято статус “службова”.
Останню квартирку Хомчак сам собі виділив, скориставшись службовим становищем.
Мільйонний відкат
Але найбільше Хомчак зашкварився у ситуації коли на на рекордному хабарі в 1 млн грн згоріло командування Медичних сил ЗСУ.
Гроші вимагали право поставити медичні маски на потреби військових. Командувати Медичними силами Ігоря Хоменка свого часу також призначив особисто Хомчак.
Хто допомагає Хомчаку повернутись на потоки?
У 2020 році Хомчак, якому на той момент було 53 роки, одружився на 29-річній Ганні Коваленко, яку, не дивлячись на відсутність будь-якого досвіду, незадовго до цього Зеленський призначив головою Чернігівської обласної державної адміністрації.
Анна Коваленко відома перш за все своїм призначенням радницею міністра оборони у березні 2014, коли їй навіть ще не виповнилося 23 років. Не дивлячись на цілковиту відсутність знань, та фахової освіти, її було призначено експертом з питань безпеки та оборони. Коваленко була радницею трьох міністрів оборони та міністра інформаційної політики України, заступницею міністра розвитку громад і територій, депутатом ВРУ від “Слуги народу, заступником голови Офісу президента, яким на той час керував Андрій Богдан. Абсолютна некомпетентність ніколи не заважала Анні на її посадах.
Звільнення Анни Коваленко чомусь відбулося незабаром після звільнення її чоловікаРуслана Хомчака з посади Головнокомандувача ЗСУ.
Саме Анна має достатню кількість контактів в Офісі Президента, та вплив особисто на Зеленського, щоб повернути на хлібне місце свого чоловіка.
Тим більше, судячи з перестановок, сьогодні ЗСУ вкрай потрібні люди які вміють фахово красти та будувати максимально непублічні схеми розпилу бюджетних та донорських коштів. І Руслан Хомчак дійсно тут може дати фору будь-якому спеціалісту.
Добрими намірами дорога вистелена не лише в пекло, а й вельми логічно пояснює захоплення територій мало не цілого острова до центру Києва бандою Кличка.
Нагадаємо, бо саме розповімо навіщо ми тоді акцентували увагу на тому, що Віталій Кличко, “журналіст” Бутусов, “активіст” Булатов, який дивиться ”Зозуля” та злодій “Ліча”, а також наш “друг” Ярослав Бондаренко – це не лише головні бенефіціари Революції Гідності, а й професійні рейдери.
Коли журналіст Володимир Бойко опублікував це фото:
Точніше навіть після того, як його прокоментував Олексій Арестович:
В якій Бутусов стверджував, що“нападки на його адресу не випадкові, а пов’язані зі справою щодо провалу спецоперації із захоплення російських терористів-вагнерівців, які брали участь у війні проти України на Донбасі”.
А шістка радник Кличка Юрій Зозуля заявив, що Арестович використав фото 8-річної давності з акції зі збирання столичного парку “Дружба народів”, де “журналіст” Бутусов, та кримінальний авторитет “Ліча” сфотографувався в оточенні інших активістів.
Юрій Зозуля розповів, що нібито запросив Бутусова на захід із прибирання парку від сміття та наливок:
«На місці, де зараз стоїть пам’ятник Іллі Муромцю на вході до спортивного парку, взимку 2012-2013 року несподівано самозахопленням зросло 5 генделиків, де почали активно продавати алкоголь, цигарки та навіть траву. Це призвело до обурення спортсменів, депутатів, адміністрації міста та мешканців району. Бутусов відгукнувся на моє запрошення і особисто підтримав громадських активістів та спортивну спільноту, яка захищала парк “Дружби народів” від самозахоплення генделиками, і своїми руками прибирала сміття у парку з іншими активістами. Наприкінці усі депутати, активісти та адміністрація району та міста зробили фото”, – розповів Зозуля.
На фото немає активіста Бондаренка, але повірте, без нього історія не обійдеться.
Це фото 2021 року. На ньому є наш герой, знову Бутусов, Зозуля і Юля Цепун, професійна вдова загиблого на Майдані героя України, що підписаний:
“Вчора засновник столичного Екстрім-парку “X-Park” Юрій Зозуля провів коротку екскурсію локаціями парку “Муромець” небайдужими, які відреагували на створення спортивно-реабілітаційної бази відпочинку для сімей військових та ветеранів.
+! крім того, з’явилися нові, вкрай необхідні для країни ідеї, про які згодом”.
Тобто. Виходить, що Зозуля обдурив усіх, заявивши, що у 2013 просто так “розчищав парт від сміття та наливайок”.
Виявилося, що Зозуля під дахом “Лічі” та Кличка, та за сприяння Бутусова, захопив територію, де під добрим приводом “реабілітація ветеранів”, насправді збудував дуже прибутковий і зовсім не дешевий Екстрім-парк “X-Park”!
“Х-парк”
Історію “X-Park”, серії зловживань, неможливих без даху Кличка, досить докладно описала київська активістка Аннабелла Моріна, колись раніше Ганна Гончаренко “X-Park і замурований Чорторий”:
7 років тому адміністрація, несподівано прийняла рішення, облаштувати на території острова Муромець спортивний парк. Ще несподівано конкурс виграла компанія ТОВ “Інноваційний спортивний парк”, одним співзасновником товариства є Юрій Зозуля, голова Федерації вейкбордингу та воднолижного спорту України та радник з питань інформаційних технологій та масових заходів мера Києва Віталія Кличка.
Другим співзасновником заступник гендиректора з капітального будівництва та інвестицій ПрАТ “АК “Київводоканал”, чий син Владислав Лисюк – директор фірми.
Ось інвестиційний договір “на будівництво спортивного парку” від 30 жовтня 2015 року, підписаний між ТОВ “Інноваційний спортивний парк” та Департаментом культури та Департаментом економіки та інвестицій КМДА, а також 5 додаткових угод до нього, підписаних з 2016 року до початку 2021 року.
Умови цього інвестиційного договору були не вигідні для міста. Зозуля отримав від Департаменту культури КМДА 14,5 га найкращих київських земель: острів, річка, поряд зупинка громадського транспорту та під’їзд на авто.
До 2021 року площа ділянки майбутнього спортивного парку збільшилася до 28 га. Зросла і кількість інвестицій — майже до 149 млн. гривень.
Інвестиційний договір дуже цікавий хоча б тим, що не передбачав орендної плати як такої взагалі! Соратник Кличко – Зозуля не платив навіть податку за землю!
Це за нього робив Департамент культури КМДА, який перераховує близько 100 тис. гривень щороку за користування цими землями.
Зозулі ставилося за організацію спортивних заходів за участю мистецьких колективів з КМДА та платити їм 102 тис. гривень на рік.
У перерахунку на місяць ця сума складає 8,5 тис. гривень, що дешевше, ніж місячний абонемент на вейкбординг у Х-Park у 10,5 тис. гривень, і майже дорівнює добовій вартості оренди “теплої альтанки” на території парку у вихідні дні !!!
За даними джерел у Департаменті земельних ресурсів КМДА, у 2020 році Зозуля орендував на острові ще 3 ділянки та сплачував за них 9,3 млн. гривень.
Якби він оплачував на тих же пільгових умовах та 28 га “подарованих” земель, то бюджет Києва щороку отримував би додаткових 136 млн. гривень.
Але гроші Києву не потрібні, тим більше вже вкрадені Кличком:
На сьогодні в рамках кримінального провадження щодо незаконної забудови рекреаційних земель на острові Муромець (X-Park) все ще йде якесь невпевнене розслідуванняале це вже інша історія.
Юлія (Трамплін) Цепун
Імовірно, в 2016 році Ярослав Бондаренко, який зображає з себе ветерана АТО, познайомився з професійною вдовою, і однією з яскравих представників активу Кличка/Порошенка – Юлією Цепун. Юлі хлопчик сподобався. Не збентежила її і наявність у нього дружини та дитини.
Талановита дівчинка Юля досить швидко перетворила героїчну загибель чоловіка на вельми прибутковий бізнес.
Лобіюючи інтереси Кличка, вона змогла заслужити своєю лояльністю доступ до багатьох корупційних проектів, серед яких виявився і “X-Park”.
Не стверджуватимемо що знаємо, але за вірну службу Кличко видав Юлі ключі від двох квартир у Феофанії.
Навіть за найскромнішими мірками – панський подарунок.
Туди ж вона підтягнула і свого коханця, який, попри знайомство, до розпилів раніше не допускався.
Увійшовши до “сім’ї”, а краще, звичайно, сказати в мафію Кличка, Бондаренко зайнявся піаром парку та просуванням його нібито благодійної мети.
Ось що він писав про шляхетні мотиви засновників і себе коханого:
“X-Park відкрився для мене десь у 2012 році як місце активного відпочинку. Із засновником столичного екстриму парку “X-Park” Юрієм Зозулею я познайомився під час Революції Гідності. А з 2017 року ми з групою волонтерів разом із X-Park розпочали волонтерські проекти з реабілітації наших Захисників та їхніх сімей.
X-Park безкоштовно надав нам усі локації, щоб кожен Захисник зі своєю сім’єю міг займатися спортом, реабілітуватися та морально відпочити.
Рік тому БФ “Нове Відродження України”, ГО Сім’ї Небесної Сотні та Х-Park підписали меморандум про створення на території парку “Муромець” військового інноваційно-реабілітаційного центру “База 4.5.0.”, аналогів якого в Україні немає”.
Ідея дуже зайшла і Кличку та Зозулі. Яким треба було виправдовувати відверто обкрадання киян, і справді треба було прикриття своєї прибуткової, по суті, злочинної діяльності. Бо всі гроші, зароблені на екстремалах, йшли прямо в кишеню мафії Кличка.
Ви можете знайти безліч фотографій нібито присвячених роботі центру реабілітації ветеранів, але за фактом там одні й ті самі люди. Клуб друзів Бондаренко, Зозулі та Цепун.
Звісно, це бридко і підло наживатися на горі та трагедії справжніх ветеранів та патріотів України. Але кому як не Бондаренко та Цепун на це не начхати? Вони заради грошей, які їм виділяють Кличко і Зозулей, готові змішати з брудом будь-кого!
Як накинувся Бондаренко на Морину у статтях на своїх сайтах та сторінках соцмереж, після того як вона зірвала маску благочестя з Юрія Зозулі та його банди!
Дружини Бондаренко
Як ми писали вище, Юля Цепун не на вулиці знайшла Ярослава Бондаренка. На момент їхньої зустрічі та дуже близького знайомства, він був одружений із Тетяною Вікторівною Бондаренко 1987 року народження. З якою Ярослав має дочку Софію 2012 року народження, яка проживає на даний момент з батьком за адресою Юлії Цепун.
З Тетяною – не перший шлюб Бондаренка. Раніше він уже був одружений з Романовою Вікторією В’ячеславівною, 1984 року народження. З якою розлучився у 2008.
Що ж до Тетяни, то він розлучився з нею лише у 2019 році. Тобто він давно вже жив із Цепун, але розлучення отримав набагато пізніше.
І ось тут питання. І він не про те, чи була причина в тому, що дружина Тетяна розлучення не давала, чи розлучення по суті було фіктивним.
Чому виникло таке питання?
Тому що попри співжиття з Юлією Цепун, Бондаренко швидше за все всі свої гроші зберігав у Тетяни, на якій, з абсолютно неймовірних причин зареєстровано 143 об’єкти нерухомості, більша частина з яких перебуває на окупованій території!!
Що дуже цікаво.
Ярослав Бондаренко, як Тетяна Бондаренко, зараз не живуть більше в Україні. А об’єкти, що належать Тетяні, потихеньку продаються.
На чий рахунок, при цьому, йдуть гроші – можете лише здогадуватись.
А як же Порошенко?
Що пов’язує Порошенка, Медведчука та Кличка? Одні й самі політологи, фінанси, гасла, люди.
Кличко, Медведчук та Порошенко завжди користуються послугами професійних патріотів, націоналістів, вдів, зрадників. Тому такому цінному кадру, як готовому на все заради зайвої сотні доларів Ярославу Бондаренко, були дуже раді.
Тим більше, що він прийшов у сім’ю Порошенка не один, а за рекомендацією дуже цінного кадру у команді – Юлії Цепун.
Тим більше, що в сім’ю Бондаренко зайшов не лише з досвідом здирництва та шантажу на “Миротворці”, де він за гроші знімав інформацію про сепаратистів або ставив, якщо не отримував від жертви шантажу гроші. Із власним пакетом сайтів.
Треба сказати, що після того, як Бондаренко зрозумів, що заробляти на видаленні брудної, брехливої інформації можна в рази більше, ніж за облизування Кличка або Зозулі. Він зареєстрував групу доменів, з яких він разом зі своїм спільником Ігорем Савчуком, зайнявся інтернет-вимаганням.
У 2017 році вони зареєстрували такі “ліві” домени як:
blackmark. club
dniprotime. com
donbasstime. com
facebook-ua. info
ibpro.com. ua
kievtime. com
kharkivtime. com
lvivtime. com
odesatime. com
паразит. центр
parazit. org
trident-ua. info
Ну і звичайно жадібні до слави партнери здирники зареєстрували свої фірмові домени:
bondarenko .live
savchuk. live
Бізнес пішов у гору. Тому в 2019-2021 докупили, а частину старих доменів кинули:
108 .in.ua
glavcom. info
stopkor. info
spilno .net
inquisition. info
politeka .org
from-ua. info
sprotyv .org
fakty. org
akcenty. life
jay.com .ua
doslova. com
vgolos. info
defence-line. org
karrespondent. com
vip-avto. com. ua
Зверніть увагу, що імена доменів один в один збігаються з іменами популярних українських проектів, що як ви розумієте, це було зроблено спеціально, щоб ввести в оману жертв своїх брудних інформаційних атак.
Очевидно, що спонсором був Порошенко, бо з цих доменів Бондаренко тільки тим і займався, що обливав грязюкою Зеленського в мерзотних і огидних виразах.
Головним хітом творчості Бондаренка стали вигуки у бік Зеленського у 2021 році.
Ось як він сам описав свій подвиг:
«Коли президент покидав Алею Небесної сотні, з натовпу почали кричати «Ганьба». «Ганьба державним зрадникам та малоросам», – вигукнув Ярослав Бондаренко із натовпу”.
Взагалі, Фейсбук Бондаренко – це просто радість для очей Порошенка!
Що не піст – облизування “сивочолого гетьмана” та хула Зеленського:
Видима публічна лояльність Порошенка щедро компенсувалася, але цього було недостатньо.
Головний заробіток Бондаренко був на шантажі та вимаганні, якому його навчив його куратор від Порошенка – професійний шахрай Ігор Мізрах.
За прайсом Бондаренка видалення публікації з його сайтів коштувало жертві: 1500 євро.
А блокування негативу на рік: 3500 євро.
Але прославився він не тим, що брав величезні гроші з жертв свого шантажу, а тим, що якщо він десь знімав одну посаду, то тут же з’являвся на іншому його ресурсі.
Таким чином він намагався “збити” з кожної жертви до 100 000 євро!
Продовження історії про героїчні подвиги Ярослава Бондаренка, про його роботу на Порошенка, а потім на ФСБ і про те, як він змінив дешевий український ринок шантажу на дорогий російський, ви зможете дізнатися у наступному матеріалі нашого розслідування: “Шантаж – справа прибуткова, але зрада батьківщини – вигідніше”!
14 років тому режим Януковича вирішив продовжити російську військову присутність в Україні.
А саме 21 квітня 2010 року у Харкові Віктор Янукович та Дмитро Медведєв підписали угоду, згідно з якою термін перебування російського Чорноморського флоту у Севастополі продовжили з 2017 до 2042 року. В угоді прописали можливість продовжити термін ще на п’ять років, якщо сторони не мають заперечень. Орендна плата за перебування флоту була встановлена у розмірі 100 мільйонів доларів на рік.
В обмін на це Росія погодилася знизити ціну на імпорт газу та вилучила з газового контракту пункт про штраф, якщо Україна закуповувала менше обумовленого обсягу палива.
Далі у рекордні терміни – за 6 днів – нардепам запропонували ратифікувати Харківські угоди.
27 квітня 2010 року запам’яталося тим, що Литвина прикривала парасолькою його охорона – у спікера летіли яйця та димові шашки. Крім того, під час засідання у залі сталася бійка між депутатами від Партії регіонів та “Нашої України – Народної самооборони”.
Через майже 40 хвилин після початку засідання, попри бійки, димові шашки та блокування трибуни, Верховна рада все ж таки ратифікувала Харківські угоди – 236 голосів “за”.
З них:
Партія регіонів – 160 голосів «за» зі 161 (не голосувала лише Дмитро Шенцев);
Комуністична партія – 27 з 27 «за»;
“Блок Литвина” – 20 з 20 «за»;
«Блок Юлії Тимошенко» – 9 з 154 «за»;
НУ-НС – 7 з 72 «за»;
позафракційні депутати – 13 із 16 «за».
І ми вирішили перевірити як деякі з колаборантів у раді зараз почуваються, продовжуючи суспільно-політичну діяльність у наші дні і чи не гризе їх совість (звісно ні) за те, до чого призвело їхнє бажання, вислужиться перед набираючим сили рашизмом.
Ігор Палиця
Палицю неодноразово було обрано народним депутатом, у різні роки очолював Одеську ОДА та Волинську облраду і протягом своєї політичної кар’єри зміг стати фігурантом скандалів та кримінальних справ. На момент голосування він був членом фракції «Наша Україна — Народна самооборона», яка майже повним складом виступила проти.
Хоч Палиця і всіляко намагається відхреститися від факту голосування, нібито голосували за нього, але ще у 2014 писали про нього зв’язках з Азаровим та регіоналами.
А коли до Палиці ставлять питання на цю тему, то він намагається виправдатися, ніби не важливо, що він та інші депутати голосували за ратифікацію Харківських угод. Його заперечення зводиться до перекидання відповідальності на вищу владу.
“Але щодо Криму я хотів би інше сказати. Чи призвело голосування 2010 року – продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ у Криму – до того, що Росія окупувала Крим? Я думаю ні. Або щось змінилося б, якби договір закінчився в 2017 році, а 2013-го відбулися події з Євросоюзом? Я був у Криму, в Севастополі, влітку 2012, спілкувався з кримчанами ! Чому так сталося? Тому що всі роки незалежності України кожна влада насамперед дивилася, хто вкрав санаторії, і намагалася їх переділити. Дивилася, яка земля вільна, і хотіла вкрасти. Ми зараз після 2014 року захищаємо кримських татар. А до окупації чомусь не думали про кримських татар? “, – сказав Ігор Палиця.
А як поживає Палиця сьогодні?
Нардеп від партії “За Майбутнє” майже зник з інформаційного простору з початком війни. Тільки у квітні він дав інтерв’ю телеканалу “1+1”, але потім знову зник з екранів телевізорів. З’ясувалося, що Ігор Палиця двічі виїжджав за кордон під час війни: його не було в Україні з 18 липня по 10 серпня. У цей період він, за припущенням, побував на віллі в Каннах, яка ще з 2019 року знаходиться у власності його сім’ї.
Про це йдеться у журналістському розслідуванні “Української правди” “Батальйон ‘Монако’ 2. Українські елітні біженці на Лазурному узбережжі”.
Розкішну віллу з басейном журналістам вдалося знайти завдяки фотографіям, опублікованим його дочкою Марією у соціальній мережі Instagram вже після повномасштабного вторгнення Росії.
Хоча сам Палица заявляв ИА “Волинські новини”, що не збирається виїжджати з України, але судячи з того, як на тому сайті люблять висвітлювати та волонтерську діяльність нардепа та його множинні політичні висловлювання у ЗМІ – інформаційне агентство належить Палці для піару або, принаймні він добрий друг редакції.
Святослав Пискун
Святослав Михайлович Піскун – тричі Генеральний прокурор України, народний депутат від Партії Регіонів 5-го та 6-го скликань. Генерал-лейтенант податкової міліції, Державний радник юстиції 1 класу, Голова Спілки правників України, віце-президент Міжнародного фонду правників України, член Вищої ради юстиції України. Голосував, будучи депутатом від партії Регіонів.
Хоча вже після Майдану, плакався ЗМІ, що його родину тероризував режим Януковича. Так сильно, що йому довелося купити віллу на Лазурному березі як “схорон”.
Вивчаючи його публічну активність під час війни – можна дійти неоднозначних висновків. Хоча колишній генпрокурор уже відійшов від справ.
Ще на початку війни Піскун вирішив пропіаритися на згуртуванні українців перед загрозою рашистів – виклав фото зі зброєю до свого Фейсбуку, але отримав лише глузування.
А вже 2023 року, коли фронт підвівся і для багатьох українців війна стала чимось далеким на сході Піскун вирішив світитися у ЗМІ. То розкаже про свою повну лояльність до нинішньої влади, хоч і не зовсім згоден, то почне звинувачувати військкомати у хабарництві(хоча свого 24-х річного сина Піскун завчасно відправив до Лондону).
Але старі звички – прислужувати росіянам даються взнаки і ось уже патріот і кухонний “мисливець на орків” Піскун розповідає про страшні втрати у 47-й бригаді ЗСУ.
Сергій Головатий
Суддя Конституційного Суду України, а з 29 грудня 2020 року виконуючий обов’язки Голови Конституційного Суду України. Народний депутат України I-VI скликань, міністр юстиції України у 1995-1997 та 2005-2006 роках. Колишній член КПРС. Як не складно здогадатися – голосував за Харківські угоди від Партії регіонів.
Не дивлячись на війну живе цілком спокійним життям, декларує земельні ділянки, нерухомість і навіть храм.
А від перспективи бути притягнутою відповідальності за дозвіл окупантам базуватися в Криму він ухилився дуже елегантно – за принципом “не можеш перемогти – очолив”. Головатий є суддею-доповідачем у справі про Харківські угоди. Ні висвітлення цього факту у ЗМІ, ні заяви на відведення ніяк не можуть вплинути на цю ситуацію.
А від справ щодо корупції Головатий обробляється навіть якщо покарання для нього смішно, наприклад, Голосіївський районний суд міста Києва визнав винним і голову Конституційного суду (КСУ) Сергія Головатого у скоєнні адміністративного правопорушення та зобов’язав його сплатити штраф у розмірі 1700 грн.
Вже 1 квітня цього року Київський апеляційний суд розглянув апеляцію Головатого на рішення суду першої інстанції, який визнав його винним у корупції та засудив до штрафу.
І… апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та ухвалив постанову про закриття справи, в тому числі через відсутність події та складу адмінправопорушення.
За іронією Головатий є президентом підкомісії з правовладдя («верховенства права»), член Розширеного бюро Венеціанської комісії, чия місія робити висновки щодо відповідності проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям.
Литвин Володимир
Голова Верховної Ради, той у кого летіли яйця та димові шашки під час голосування. Як і Палиця намагався виправдатися про таке рішення, але причинною була відсутність альтернатив і примус РФ.
Люстрації його обійшли і восени 2014 року на позачергових виборах пройшов самовисуванцем до Верховної Ради. Входив до складу депутатської групи Воля народу. 20 жовтня 2017 року Володимир Литвин у залі засідань Верховної Радиоголосив про вихід із депутатської групи Воля народу.
Брав участь у дострокових парламентських виборах 2019 року як самовисуванець у мажоритарному окрузі № 65 (Житомирська область). За підсумками голосування програв.
Заробляв тяжкою працею депутата, наприклад Володимир Литвин задекларировував мільйонні статки як готівкою, і на рахунках у банках. За даними декларації, у 2018 році нардеп Володимир Литвин отримав заробітну плату за основним місцем роботи у розмірі 570 тис. 965 грн., а в Інституті історії України депутат заробив майже 769 тис. 615 грн. Також парламентарій отримав відшкодування видатків, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень, на суму 512 тис. 880 грн. Крім того, Володимир Литвин за 2018 рік отримав стипендію академіка НАНУ – 61 тис. 344 грн., пенсія депутата становила 121 тис. 819 грн. Сума відсотків від вкладів становила близько 90 тис. грн., а дохід від надання майна в оренду – 1 млн. 200 тис. грн. Також народний обранець декларує відсотки за облігаціями внутрішньої державної позики на суму 442 тис. 002 грн.
На банківських рахунках народного обранця є кошти у різній валюті, а саме 3 млн. 804 тис. 467 грн., 199 тис. дол. та 50 тис. 124 євро. Готівкою Володимир Литвин декларує 90 тис. грн та 85 000$. Також у червні 2018 року Володимир Литвин придбав 1577 облігацій АТ «УкрСиббанк» загальною вартістю 12 млн. 972 тис. 424 грн. Власниками АТ “УкрСиббанк” є закордонні компанії: BNP Paribas (Франція) належить 58,2% акцій, ЄБРР (Великобританія) – 38,8%. А вже 10 вересня 2018 року нардеп оприлюднив зміни у майновому стані: політик став власником 1646 облігацій вищезгаданого банку, вартість яких становить 1 млн 564 тис. 967 грн.
Згідно з декларацією, Володимир Михайлович є власником квартири площею 259,8 кв.м у Києві вартістю 9 млн 435 тис. грн, крім того, нардеп орендує житловий будинок площею 550,3 кв.м та нежитлове приміщення 421,6 кв.м Конча-Заспі.
Що стосується цінного нерухомого майна, то у власності нардепа – годинник марки «Zenit» та «Hublot geneve collection», цілісна колекція книг (4,5 тис. одиниць), 35 картин та зброя таких марок, як BD-880, Blaser та Крейгоф , вартість яких не вказана.
Серед цінного рухомого майна депутат Верховної Ради декларує один легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 200 (рік випуску – 2003) вартістю 864 тис. грн. Щодо нематеріальних активів, то Володимир Михайлович має авторське право на твір (№2506-2514). Дружина народного обранця – Литвин Тетяна Костянтинівна декларує дві земельні ділянки (пай – 44,5 тис. кв. м та присадибну ділянку – 5,7 тис. кв. м) у селі Ємчиха Миронівського р-ну Київської обл.
Серед цінного рухомого майна у власності дружини Литвина є 32 ікони. У 2018 році заробітна плата Тетяни Костянтинівни за основним місцем роботи у ПАТ «Салівонківський цукровий завод» склала майже 582 тис. грн. Крім того, Тетяна Литвин отримала дохід від надання майна в оренду у сумі 25 697 грн, відсотків – 10 571 грн. Також дружина парламентаря декларує готівку у сумі 950 тис. грн.
Так би і йшло розмірене життя Литвина поки не зявилась справа “Рюкзаків Авакова”. Коли у лютому 2015 року МВС уклало договори з компанією «Дніпровенд» про закупівлю 5 тисяч рюкзаків вартістю 14,5 млн гривень (2 898 грн за штуку) та з ФОП Плігачів про закупівлю 1 тис. рюкзаків вартістю 2,1 млн гривень (2 100 грн за штуку).
Коли “Дніпровенд” виграла тендер у МВС, розслідування їх роботи як конвертаційного центру, яке ведеться майже рік, не завадило чиновникам направити бюджетні кошти цій фірмі. У червні 2015 року стало відомо, що рюкзаки придбали за завищеними цінами через компанії, контрольовані сім’єю Арсена Авакова.
Восени 2017 року правоохоронці заарештували трьох осіб у цій справі: Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ, Сергія Чеботаря, колишнього заступника міністра внутрішніх справ та підприємця Володимира Литвина. У липні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу проти Авакова та Чеботаря. Третій фігурант справи Володимир Литвин вирішив взяти на себе провину.
1 вересня 2018 року суд затвердив угоду про визнання вини між САП та Литвином. Він повністю визнав свою провину в шахрайстві та підробці документів, викрив іншого фігуранта справи, яка вже померла, і погодився відшкодувати збитки у 4,8 мільйона гривень. Литвина засудили до 2 років умовно.
Коли “Дніпровенд” виграла тендер у МВС, розслідування їх роботи як конвертаційного центру, яке ведеться майже рік, не завадило чиновникам направити бюджетні кошти цій фірмі. У червні 2015 року стало відомо, що рюкзаки придбали за завищеними цінами через компанії, контрольовані сім’єю Арсена Авакова.
Восени 2017 року правоохоронці заарештували трьох осіб у цій справі: Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ, Сергія Чеботаря, колишнього заступника міністра внутрішніх справ та підприємця Володимира Литвина. У липні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу проти Авакова та Чеботаря. Третій фігурант справи Володимир Литвин вирішив взяти на себе провину.
1 вересня 2018 року суд затвердив угоду про визнання вини між САП та Литвином. Він повністю визнав свою провину в шахрайстві та підробці документів, викрив іншого фігуранта справи, яка вже померла, і погодився відшкодувати збитки у 4,8 мільйона гривень. Литвина засудили до 2 років умовно.
Засвітившись у такому гучному скандалі, Литвин вирішив особливо не заявляти про себе. Все змінилося, коли почалася війна. Тоді вже Литвин записався у волонтери, сподіваючись, що передача двох муляжів автоматів виправить його держзраду.
«Побував у Новороманівській ЗОШ. На прохання колективу передав для проведення занять із військовий вишкіл 2 одиниці навчальної зброї. Поспілкувався із вчителями», – зазначив ексспікер.
Що ж ми маємо в результаті – зараз колишній глава партії представленої в парламенті, Голова Конституційного суду, друг Столара і колишній Генпрокурор та екс-спікер ради, за сумісництвом фігурант гучного корупційного скандалу, ні ким не притягнуті до відповідальності за державну зраду, спокійно виїжджають за кордон на відпочинок та декларують кошти, що можуть серйозно підтримувати полки ЗСУ на фронті. При цьому наші персонажі піаряться на війні “допомагаючи” людям для гарної картинки. Війні до передумов якої вони самі доклали руки, або зовсім не звертають на неї уваги. А розслідування Харківських угод начебто закинули, що є безумством з огляду на те, що привів цей акт продажу суверенітету.
Війна в Україні неодноразово ставала демонстрацією надзвичайного цинізму влади, яка шукає можливість нажитися буквально на всьому, не виключаючи життів людей.
Всі ми пам’ятаємо як 26 квітня інтернет підірвала новину, про те, що влада Києва під патронатом Віталія Кличка особисто терміново евакуювала 2 лікарні через відео з анонсом удару російських окупантів по ним.
Як повідомлялося в повідомленні у Telegram-каналі Київській міській державній адміністрації місто терміново розпочинає евакуацію 2 лікарень, одна з яких дитяча, розташованих на вул. Богатирській.
“Оскільки в інтернет-медіа масово поширюється відео, де фактично анонсовано удар ворога по цих медичних установах. І що, нібито, у цих лікарнях перебувають військові”, – пояснили у КМДА.
“Щоб убезпечити хворих дітей, їхніх батьків та медичний персонал, влада столиці зараз робить усе можливе, щоб перевезти пацієнтів та медиків до інших медзакладів столиці”, – йдеться у повідомленні.
Ось відео виступу голови Комітету державної безпеки Білорусі (КДБ) Івана Тертеля на VII Всебілоруських народних зборах, де вказує адреси двох медустанов, евакуацію яких очолив Кличко.
“Усі ці особи, їхня діяльність та плани комітету відомі. У боротьбі з тероризмом діємо за законами воєнного часу, рішуче і без вагань. Серед терористів та їхніх посібників є і вбиті, і поранені. Усіх їх спіткає заслужена кара. Навіть незважаючи на те, що своїм лігвином вони обрали київські лікарні за адресою Богатирська 30 та 32, де фактично сховалися за спинами хворих дітей”, – заявив Тертель.
Евакуація пройшла успішно. Лікарні відселили. Усі врятовані, всі задоволені. Кличко герой.
Це прекрасно!
Ось тільки має ця історія і зворотний бік, і він не такий радісний і героїчний.
Кличко виселив 2 лікарні на замовлення віце-прем’єр міністра з питань відновлення України, міністра інфраструктури України – Олександра Курбакова, для реалізації його масштабного будівельного проекту!
Як таке стало можливим?
Давайте розберемося!
Курбаков та Кличко – добре знайомі, свого часу вони разом пилили бюджет Києва!
До призначення на посаду міністра, Кубраков підтвердив свою здатність красти бюджетні гроші у космічних масштабах на посаді голови Автодору.
Але ще раніше, він заявив про себе коли після роботи начальника відділу маркетингу у «Київстарі» він став радником спочатку голови КМДА регіонала Олександра Попова , а потім радником з IT Віталія Кличка.
Саме на цьому етапі Кубраков і познайомився з Андрієм Вавришем – під час його роботи заступником голови Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Тим самим, Вавришем, який сьогодні є однією з головних фігур на будівельному ринку Києва.
Пізніше Курбаков був керівником сектора IT&Telecom «Офісу ефективного регулювання» (BRDO), головою якого на той момент був Олексій Гончарук. 2019 року став номером 30 у депутатському списку партії “Слуга народу”, причому партійним членом так і не став. Проте нардепом Кубраков пробув недовго: за кілька місяців його призначили головою Укравтодору.
Одну частину пазла ми зібрали – Курбаков міг і був здатний переконати ласого на гроші Кличка стати частиною шоу з виведення таких дефіцитних під час війни лікарень з ладу, для подальшого знесення та забудови їхніх територій новобудовами.
Але як вийшло, що про адресний удар заявив голова КДБ Білорусі Іван Тертеля?
Все дуже просто.
Олександр Кубраков є рідним племінником міністра внутрішніх справ Білорусі Івана Кубракова, а його рідний брат Микола та є батьком нового українського міністра.
Сам Олександр Кубраков у своїх публічних виступах ніколи не згадував про своє білоруське коріння і родичів. У його офіційній біографії зазначається, що він народився на Дніпропетровщині у місті Первотравенськ у 1982 році. За освітою він маркетолог.
Працював за спеціальністю у низці комерційних структур, якийсь час працював у Київській міській державній адміністрації. В офіційній біографії інформація про батьків взагалі відсутня.
Чи знає хтось про це у нас в уряді? Не сумнівайтеся.
Про призначення Олександра Кубракова Володимир Зеленський сказав:
“Нам треба дуже швидко будувати Україну. Це стосується не лише доріг. Катастрофа на Українській залізниці це стосується морських портів, державно-приватних авіаперевезень. Багато речей, про які я говорю, не з’явилося. І це питання не лише до міністра, а й до його команди. Вони не змогли, вони не встигли. Але часу я не маю.
Найбільш потужна людина, яка показала справжній серйозний результат в профільних інфраструктурних проектах, це Олександр Кубраков, тому він став міністром”.
Що ми маємо у результаті?
Олександр Курбаков, використовуючи свої родинні зв’язки у вищих колах силових органів Білорусі, попросив дядька переконати голову КДБ вимовити адреси 2 об’єктів, які необхідно виселити.
Кличко, отримавши гонорар за виступ, влаштовує шоу “евакуація” і терміново проводить “порятунок хворих”, звільняючи лікарні.
ЗМІ роблять із Кличка героя, що проклинає терористів із Білорусі, повністю опустивши такі факти як:
1. Адреси всіх лікарень та госпіталів Києва знаходяться у відкритому доступі та їхнє розташування не є таємницею ні для кого.
2. Анонси ударів по центрам прийняття рішень та по тій самій будівлі ГУР, координати якого аналогічно точно відомі російським, неодноразово звучали у ЗМІ та ТГ каналах, але в результаті ні до чого не приводили.
3. Нікого не збентежив той факт, що адреси лікарень називав голова КДБ Білорусі, країни, яка не є стороною конфлікту, і всі заяви її представників завжди були лише підтвердженням лояльності Путіну, і не більше. При цьому ніхто з вищого військового керівництва Росії про жодні можливі удари по лікарнях не заявляв, і закликів бомбардувати госпіталі там не звучало. Хоча б тому, що бомбардувати лікарні та госпіталі – це фактично військовий злочин.
Геніальна комбінація, геніальних наймачів та корупціонерів, паразитів, один із яких сьогодні “відновлює Україну”.
Продовжуючи тему транспортної мафії при КМДА окремо варто згадати про сам механізм незаконної евакуації та поборів з Киян. У попередньому матеріалі ми згадували необхідність евакуації за певних обставин, докладно це роз’яснив юрист:
Відомий адвокат та правозахисник Ростислав Кравець у своєму коментарі для “Телеграфа” зазначив, що евакуювати автомобіль можна лише у певних випадках.
“Згідно з Правилами дорожнього руху, евакуація допустима лише в тому випадку, якщо автомобіль серйозно ускладнює рух або роботу комунальних служб. У випадку із ситуацією в Києві такого немає. Навіть якщо з усіх евакуйованих автомобілів, припаркованих неправильно (які заважають), збереться близько десяти відсотків, це буде добре”, – каже він.
Кравець пояснює, що за порушення правил дорожнього руху через неправильне паркування виписується штраф, а не проводиться евакуація. “Тому в більшості випадків виникають зловживання, які місцева влада не припиняє”, – додає адвокат. Він також зазначає, що деякі чиновники місцевої влади можуть бути зацікавлені в цьому (і фактично є бенефіціарами), отримуючи кошти безпосередньо компанії, що займаються евакуацією автомобілів.
Кравець вважає, що для припинення безладу, спричиненого незаконною евакуацією, необхідно одночасно з цим штрафувати місцеву владу за неналежну організацію парковок. Він пропонує вести службові розслідування у всіх випадках незаконної евакуації, щоб визначити, чому автомобіль був евакуйований і яка саме причина змусила машину заважати, а не просто виписати штраф за неправильне паркування.
“Щоб подолати свавілля місцевих чиновників, необхідно ухвалити вольове рішення керівництва держави для припинення цих зловживань та незаконної діяльності компаній, які займаються евакуацією автомобілів”, – робить висновок адвокат.
Таким чином, криза з хаотичною парковкою та незаконною евакуацією автомобілів у Києві залишається невирішеною. При цьому десятки мільйонів гривень, сплачені штрафами, спрямовуються на рахунки компаній та приватних осіб, не завжди прозорих.
Підрахунок цін на евакуацію
Як двом фірмам заробити на одному авто? Можливо, ТОВ “Експрес Т” та ТОВ “Евакуатор сервіс” просто підкорилися капризу Наталії Приймак, яка вирішила попрацювати директором іншої фірми та “випадково” надає послуги з евакуації автомобілів для киян. Але ця версія не витримує критики. Під постом Анастасії Мельниченко, про якого нижче прийшла киянка Катерина Дегтяр, яка розмістила фото акта евакуації свого власного автомобіля, виконаного за документами тією ж фірмою “Евакуатор сервіс”.
Згідно з актом, евакуацію було здійснено на автомобілі марки “Івеко”, держномер ВА8345АС, прийнятому автомобілі Катерини Дігтяр для перевезення ТОВ “Евакуатор сервіс”. Їй же жінка сплатила 1270 гривень за евакуацію авто та ще 50 гривень склала комісія. Цікаво, що якщо на сервісі, що надає інформацію про автомобілі за держномерами, перевірити дані щодо автомобіля з номером ВА8345АС, виявляється, що білий евакуатор марки “Івеко” 2015 року випуску належить юридичній особі, зареєстрованій в Оболонському районі столиці. І тут виявляється дірка, адже ТОВ “Евакуатор сервіс” зареєстровано у Голосіївському районі столиці, а ось в Оболонському районі зареєстровано саме ТОВ “Експрес Т”. Окремим питанням є контакти представників компанії ТОВ “Евакуатор сервіс”, а саме їх електронні пошти.
Так, вказана на сайті “Прозорро” для контакту з представником компанії Євгеном Медиком, електронна пошта чомусь називається [email protected], а електронна пошта ПП-ФОП Тетяни Комісарової іменується [email protected]. “Коментарі” зв’язалися з Катериною Дегтярою, відзначили дивність у приналежності евакуатора, який займався вивозом її авто, та звернулися із запитом до КМДА, на підставі чого працює фірма “Евакуатор сервіс”. “Виходить, що немає договорів з КМДА на надання послуг з евакуації авто “Експрес-Т”, користуючись прикриттям компанії “Евакуатор сервіс”, які також належать тим самим особам, незаконно надають послуги з евакуації авто. А якщо під час перевезення з ними щось трапиться? А в цей час у відповідь на запити до КМДА дають письмові відповіді, що евакуювати авто можуть лише ті фірми, які мають договори із мерією», — обурюється Катерина Дегтяр.
Ще одне важливе питання – ціна питання при евакуації авто, яке піднімали ще в 2020 році. Загалом послуга примусової евакуації авто коштує 1270 гривень, правда за рахунок штрафів та оплати простою на штрафмайданчику витрати автовласника зазвичай досягають суми близько 2 тисяч гривень. За даними як ЗМІ, так і автовласників, 1270 гривень – завищена вартість евакуації авто.
“Середня відстань до штрафмайданчика – близько 10 км. Витрата на бензин обійдеться в 50 грн на день, ще 1000 грн піде на зарплату водієві, з розрахунку 150 грн за одну евакуацію, амортизація та ТО машини – ще близько 150 грн на день. Отже, собівартість евакуації однієї машини – близько 215 грн”, – наводить підрахунки власника мережі каршерингу Getmancar Тараса Гетьманського видання Бізнес Ліга.
Завдяки такому розрахунку прибутковість однієї евакуації становить до 1000 гривень, а евакуацій на день може бути до 10. “Під час роботи 22-24 дні виходить 240 000 грн на місяць”, — резюмує видання. При цьому, пише ЗМІ, на сайтах звичайних київських сервісів-евакуаторів, які працюють за викликом, ціни набагато нижчі — 400-500 гривень за подачу та навантаження легкового автомобіля та 10 гривень за км. За послуги евакуатора з маніпулятором (такі використовують при евакуації машин порушників) — 800 гривень плюс 10 гривень за км.
При цьому договори КМДА та фірми прокладки “Експрес-Т” складаються таким чином, щоб максимально захистити свої бізнес-інтереси.
А інспектори з паркування, маючи корупційні та вигідні мотиви, повідомляють про необхідність евакуації закріпленому за ним евакуатором, за що згодом одержують відкат.
Далі фірми виводять, легалізують і переводять у готівку отримані гроші шляхом:
укладання фіктивних угод про придбання послуг, робіт чи товарів;
оренди/використання/лізингу евакуаторів;
списання палива;
фіктивного працевлаштування;
спрощеної обліково-податкової системи ІП;
послуг конвертаційних центрів.
Виведена готівка розподіляється між учасниками злочинної схеми, у тому числі КМДА та поліцією.
Список фірм евакуаторників, що зараз діють у Києві:
– ФОП Лук‘яненко Євгеній Олександрович;
– ФОП Яременко Григорій Васильович;
– ФОП Ліщина Олег Олексійович;
– КП «Центр організації дорожнього руху»;
– ТОВ «ЕКСПЕДИЦІЯ 777»;
– ТОВ «Укртрансконтракт»;
– КП «Київтранспарксервіс»;
– ТОВ «Паркінг Україна»;
– ТОВ «Експресавтоком».
І якщо ви вже стикалися з неправомірною евакуацією свого авто фірмами прокладками “Експрес-Т” та поборами за це пишіть нам на пошту: [email protected] . Ми маємо намір збирати всі факти таких порушень та звертатися в компетентні органи.
Заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма за короткий період знайомства з Володимиром Зеленським зміг стати його довіреною особою та замкнути на собі ряд питань, що визначають економічну політику держави. Разом з тим, бекграунд Шурми тісно пов’язаний з Рінатом Ахметовим, який зберіг вплив на свого екс-менеджера.
Ростислав Шурма в команді Володимира Зеленського відносно недавно – з листопада 2021 року. До цього часу Шурма 13 років пропрацював в структурах Ріната Ахметова. Саме в той період був закладений фундамент сімейного бізнесу Ростислава та його рідного брата Олега, а в довідці СБУ на Шурму появилась характеристика: “тіньовий мер Запоріжжя від Ахметова”.
Варто відзначити, що будучи менеджером на одному із заводів Ріната Леонідовича, Шурма також займався політичними проектами олігарха, навіть встиг побувати депутатом облради від Партії Регіонів. Маючи політичний вплив на Запорізьку область, Ростислав Шурма засвітився у великій кількості корупційних скандалів: від “розпилу бюджету” до незаконного виділення земель в Запоріжжі, про що писала місцева преса.
Але корупційними скандалами українців не здивуєш. Так, резонансне розслідування Bihus.Info в якому журналісти знайшли докази незаконного збагачення Ростислава та Олега Шурм, які отримували кошти з бюджету “по зеленому тарифу” за роботу сонячних станцій на ТОТ Запорізької області, в юридичному плані закінчилось буквально нічим. Як повідомляють журналісти NV, пов’язана з Олегом Татаровим суддя Печерського суду Світлана Шапутько закрила справу “про конфлікт інтересів”.
В свою чергу журналістів нашого видання зацікавили факти з біографії Ростислава Шурми які, за інформацією наших джерел, задокументовані службою безпеки Ріната Ахметова та допомагають самому багатому українцю через свого екс-менеджера впливати на економічні процеси в державі. Зокрема на близьку для Ріната Леонідовича енергетику.
Ці факти не просто пов’язані з корупційними схемами Ростислава Шурми, але й пересікаються зі справами про держзраду, що може поставити хрест на блискучій кар’єрі Ростислава Ігоровича. В даній площині цікаві два запорізькі кейси: звинувачуваних у держзраді Олега Кізіменко та В’ячеслава Богуслаєва.
Як стало відомо нашому виданню, компанії зрадника Олега Кізіменко, за погодженням з Ростиславом Шурмою, вигравали в Запоріжжі тендери на десятки мільйонів. Нагадуємо, за версією слідства, Кізіменко брав участь у створенні окупаційних органів Севастополя, добровільно передавав Росії службову інформацію з конфіденційними та особистими даними, а також особисто організовував парад військової техніки Збройних сил РФ 9 травня 2014 року. На судовому засіданні обвинувачений свою провину визнав повністю.
Другий цікавий подібний кейс – це співпраця Ростислава Шурми та звинуваченого у держзраді В’ячеслава Богуслаєва. Цікавий цей кейс в першу чергу тим, що Шурма та Богуслаєв мали спільні “бізнес проекти”, в тому числі з корупційною складовою. Нагадуємо, що служба безпеки Рената Леонідовича ретельно фіксувала усі “темні справи” свого ТОП менеджера Ростислава Шурми.
Як зазначають наші джерела в оточені Ріната Ахметова, однією з причин звільнення Шурми зі структур олігарха, стала інформація Служби безпеки олігарха про системні крадіжки Шурмою на заводах, зокрема “ільментна схема”. Як бачимо, у Ріната Леонідовича за 13 років назбиралось багато цікавого на екс-менеджера, що в любий момент може з’явитися в пресі.
За інформацією нашого видання, Ростислав Шурма до цього часу має вплив на політичні та економічні процеси, що відбуваються в Запоріжжі. До прикладу, Шурма курує діяльність голови військової адміністрації Запорізької області Івана Федорова, а нещодавно разом з бізнес партнером Ріната Ахметова, підсанкційним Вадимом Новінським був змінений в.о. мера Запоріжжя Анатолій Куртєв на Регіну Харченко. Що показово в даній ситуації, Шурма продовжує працювати в інтересах структур Ахметова.
Також варто відзначити, що Рінат Ахметов незважаючи ні на війну, ні на інші обставини уже багато років продовжує фінансувати мусульманські громади, як в Україні та і в Росії. Майже непоміченими, на регіональних сайтах рідко появлялись новини про будівництво Ахметовим мечетей. Сама відома з них – Біла мечеть в Болгарі (Казань, Російсько Федерація) та мечеть в Донецьку, яка була побудована ще в 2012 році. Остання інформація – на рівні слухів, про виділення Рінатом Леонідовичем коштів на будівництво мечеті в Києві. Враховуючи динаміку ісламізації в Україні, Ренат Леонідович зможе зберегти свій політичний вплив при любій владі.
Стосовно впливу на економічні процеси в Україні, ні для кого не секрет, що теперішній прем’єр міністр Денис Шмигаль в минулому екс-менеджер Ріната Ахметова, сьгодні являється його креатурою в Кабміні. Заміна Дениса Шмигаля на нового “улюбленця Зеленського” Ростислава Шурму, не змінить баланс сил, та забезпечить Ахметову доступ до управління економікою.
В інтерв’ю американському виданню The Washington Post Рінат Ахметов заявив, що свій перший капітал заробив грою в карти: “Я зрозумів таке: карти – це тактика і стратегія, аналітичний склад розуму, практичний підхід і здатність перемагати”. Зі слів олігарха, біля 20 років він грав у “підкидного дурака”. Ніхто не знає, коли і за яких обставин Рінат Ахметов достане свій головний козир – компромат на Ростислава Шурму, та за яких обставин буде готовий з ним “розпрощатись”.
