Golosnovinua.com

Категорія: ВАЖЛИВО

  • Як закон про “деорхалізацію” і війна змінили вплив олігархів в Україні

    Як закон про “деорхалізацію” і війна змінили вплив олігархів в Україні

    У лютому 2023 року Володимир Зеленський заявив, що він “знищив олігархів” в Україні. Так він підсумував на той момент результати майже чотирирічної діяльності на посаді президента.

    Через пів року після цих заяв Венеціанська комісія розкритикувала президентський закон “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”, який тепер називають законом про деолігархізацію.

    Юристи комісії вказували, що закон занадто персоніфікований і каральний і рекомендували поставити його на паузу. Влада погодилася на це й, зокрема, призупинила створення публічного реєстру олігархів, до якого планували включити понад 80 бізнесменів.

    У звіті у листопаді Європейська комісія серед трьох проблемних сфер, які Україна має подолати для старту переговорів про вступ до ЄС, назвала недостатній прогрес у зменшенні впливу олігархів.

    Але у той самий час за майже два роки війни статки і вплив тих, кого в Україні заведено називати олігархами, суттєво зменшилися.

    Олігархічний капітал

    Оскільки закон, у якому містилися визначення поняття “олігарх” і критерії, за якими їх планували включати до реєстру, розкритикували у Євросоюзі, то зараз може йтися лише про “не юридичне визначення олігарха як особи, яка володіє значними активами і медіаресурсами та впливає на ситуацію в країні”, каже ВВС Україна експерт Центру економічної стратегії (ЦЕС) Володимир Ланда.

    Оцінка статків олігархів має значні похибки через війну, а номінальна вартість активів далеко не завжди відображає реальну, наголошує він.

    І все ж економісти ЦЕС в останньому дослідженні змогли оцінити частки різних типів капіталу в українській економіці, у тому числі олігархічного.

    ЦЕС проаналізував капітал 300 найбільших підприємств України, а також державних та комунальних підприємств і змоделював їх розподіл за типами капіталу.

    Як розповідає Володимир Ланда, який є одним з авторів дослідження, на сьогодні олігархічний капітал становить п’яту частину – 21% – від усього капіталу.

    Зеленський, Коломойський
     

    Як вважає експерт CASE Україна Володимир Дубровський, ще рано говорити про те, що олігархічна система знищена, як про це заявляв майже рік тому президент Зеленський.

    “Олігархи, як і корупція, це не якісь явища, що існують самі по собі, вони є проявами системних проблем, які є в країні. І вони нікуди не поділися. Бо поєднання бізнесу і влади, якщо не на центральному, то на місцевому рівнях точно лишаються. Хоча вплив олігархів впав, і вони розуміють, що зараз не на часі просувати свої політичні інтереси”, – каже Володимир Дубровський у розмові з ВВС Україна.

    У той самий час, каже експерт Центру економічної стратегії Володимир Ланда, частка олігархічного капіталу, імовірно, змінюватиметься через об’єктивні причини.

    “Ми бачимо, що в останні роки олігархи не з’являються. Більшість олігархів заробили свій капітал на приватизації 90-х років, а останні з’явилися, мабуть, за президентства Віктора Януковича, тобто понад 10 років тому”, – зазначає економіст у розмові з ВВС Україна.

    Змінюється також структура капіталу.

    “Зростає нове покоління бізнесу, зокрема ІТ компанії. Жодна з них не відзначалася у олігархічній приватизації 90-х, вони розвиваються завдяки власним талантам”, – додає Володимир Ланда.

    Часткова деолігархізація відбулася?

    Ті, кого в Україні заведено вважати олігархами, самі себе такими не вважають.

    Рінат Ахметов називав себе “найбільшим приватним інвестором, роботодавцем і платником податків”, Віктор Пінчук вважав себе “бізнесменом і філантропом”.

    Заперечували свою олігархічність й інші бізнесмени, яких традиційно такими вважали, і які, напевне, опинилися б в реєстрі олігархів, який готувала РНБО: Ігор Коломойський, Петро Порошенко, Юрій Костюк, Костянтин Жеваго, Олександр Ярославський, родина Герег.

    Після рекомендації Венеціанської комісії призупинити антиолігархічний закон найбагатші бізнесмени отримали додаткові підстави не вважати себе олігархами.

    Петро Порошенко, Рінат Ахметов
     

    Проте президент і його команда упевнені, що навіть сам факт ухвалення закону посприяв зменшенню їхніх “апетитів”.

    “Я переконаний, що клан олігархів є найбільшим злом, який призвів до того стану, який є зараз. Ота спотворена модель економіки, штучне управління країною призвели до того, що Україна отримала лейбл дуже корумпованої країни, який нам доводиться відривати з кров’ю”, – запевняв в інтерв’ю Радіо “Свобода” голова Ради Руслан Стефанчук.

    Він переконаний, що закон про деолігархізацію, попри критику його в європейських структурах, частково змінив статус олігархів, оскільки частина з них почала відмовлятися від майна.

    Найбагатший з бізнесменів Рінат Ахметов влітку 2022 року, коли наближався час запуску реєстру олігархів, припинив випуск друкованих ЗМІ, які належали його корпорації СКМ, а також анулював ліцензії компанії “Медіа Група України” і таким чином зменшив шанси потрапити до реєстру олігархів.

    Петро Порошенко також змінив статус “П’ятого” і “Прямого” телеканалів. І він сам, і холдинг “Вільні медіа”, який придбав телеканали, визнавали, що це зроблено вимушено, через вимоги закону про олігархів.

    Проте головні втрати активів олігархи пов’язані з війною.

    Найбільших збитків зазнали Рінат Ахметов та Ігор Коломойський.

    Український Forbes підрахував, що активи Ахметова скоротилися на 64%, він втратив 8,8 млрд доларів. Найбільші з них – Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча та “Азовсталь” – зруйновані, а енергетичні компанії, що входять до ДТЕК, зазнавали пошкоджень від ракетних атак.

    Азовсталь
     

    Активи Ігоря Коломойського теж скоротилися, перш за все після націоналізації компаній “Укрнафта” та “Укртатнафта”. Він втратив близько мільярда доларів, залишившись із 800 млн доларів.

    Через втрату “Укрнафти” і “Укртатнафти” збіднів і його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов.

    Щодо інших керівників великого бізнесу, яких зараховували до олігархів, то, хоча вони і втрачали активи, ці втрати були менш значними.

    Металургійний бізнес Віктора Пінчука, харчовий – Петра Порошенка розташовані переважно на територіях, де не ведуться бойові дії, тому вони не припиняли роботу.

    До списку багатіїв потрапляли власники мережі “Епіцентр” Олександр та Галина Гереги, а також сільськогосподарський магнат Юрій Костюк, чиї підприємства на початку війни постраждали. Але зниження прибутків у них теж не було таким суттєвим, як в Ахметова чи Коломойського.

    Що далі?

    Венеціанська комісія вважала, що концептуально закон про деолігархізацію неправильний і радила змінювати не його, а створювати систему правил, які б унеможливили появу олігархів.

    Для цього треба ухвалювати десятки законів у сфері судочинства, боротьби з корупцією, відмивання грошей, державних закупівель, податків, фінансування партій. А це може забрати чимало часу.

    Не можна сказати, що в останні роки Україна нічого не робила. Раніше у проміжних звітах Єврокомісія вказувала на певний прогрес. Парламент навіть в останні тижні перед самітом ЄС, який розпочнеться 14 грудня у Брюсселі, ухвалив чимало законів, рекомендованих євроструктурами.

    Офіційний Київ сподівається, що вже зроблені країною кроки Євросоюз оцінить, і початок переговорів про вступ не заблокують.

  • Неглибоке заморожування. Хто і чому гальмує поновлення допомоги Україні

    Неглибоке заморожування. Хто і чому гальмує поновлення допомоги Україні

    Закон, що забуксував у Конгресі, про надання військової допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню вже третій місяць викликає захоплену істерику у російських пропагандистів, які передрікають Україні крах. Але чи це так? Наскільки велика реальна небезпека, і що ми можемо зробити у відповідь?

    Візит до США Володимира Зеленського, під час якого він, серед іншого, виступив у Конгресі, є спробою розблокувати американську допомогу. Наскільки ця спроба буде успішною, стане ясно найближчими днями. Але можливості України впливати на ситуацію досить обмежені, оскільки причини призупинення фінансування мають із боку США суто внутрішньополітичний характер.

    Президент Джо Байден подав Конгресу запит на додаткові витрати у розмірі 106 мільярдів доларів після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня. Понад половину грошей у запропонованому пакеті було призначено для допомоги Україні. Але дебати навколо схвалення цього запиту зайшли в глухий кут через зустрічні вимоги республіканців щодо посилення міграційної політики на мексиканському кордоні.

    Допомога союзникам та проблеми з мігрантами

    Прямого зв’язку між ними немає, і ув’язування військової допомоги та міграційної політики в єдиний пакет для обговорення, по суті, є формою шантажу з боку Республіканської партії. Але для такої поведінки у республіканців, як і для відчайдушного опору у демократів, є серйозні причини. Обидві партії виявилися заручниками виборів 2024 року, і бюджетного дефіциту, що зростає, змушує піднімати поріг держборгу США, що веде до катастрофічного зростання витрат на його обслуговування.

    Типовий електорат демократів включає недавніх мігрантів, залежних від різних соціальних програм, що просуваються переважно Демократичною партією. При цьому в ряді штатів особам без громадянства вже зараз дозволяється брати участь у виборах на місцевому рівні.

    У свою чергу, типовий електорат республіканців, хоч і дещо розмитий останнім часом, здебільшого не користується соціальними програмами, які залучають недавніх емігрантів. Республіканська електоральна база складається в основному з робітничого класу та пенсіонерів і критично залежить від пенсійних програм.

    Але економічна ситуація потребує коригування масиву соціальної допомоги у бік урізання. Після тривалого періоду, протягом якого низькі відсоткові ставки дозволяли уряду позичати за допомогою емісії облігацій, трильйони доларів, не збільшуючи при цьому до непомірної величини витрати на обслуговування держборгу, відсоткова ставка за 10-річними облігаціями досягла 4,5%. Це перетворює виплати за боргами на еквівалент другого Міністерства оборони. І пенсійні програми, які підтримують республіканці, дедалі жорсткіше конкурують із соціальними програмами для нових громадян США та мігрантів, що просуваються демократами.

    Така конкуренція породжує конфлікт електоральних інтересів двох партій напередодні президентських виборів, і ця ситуація справді є небезпечною для України. Вона тим паче небезпечна, що альтернативних варіантів фінансування, які можуть обійти вето Конгресу, зараз практично немає. Програма ленд-лізу, яка так і не заробила через непотрібність, вже закінчилася, і потребує відновлення на 2024 рік. Підтримка лише з боку ЄС, без участі США, була б можлива протягом приблизно півроку – але й вона під питанням через обструкціоністську позицію Угорщини, а також, з великою ймовірністю, і Австрії. Створення коаліції лише з-поміж країн, що підтримують Україну, на базі того ж таки Рамштайна, впирається в обмежені можливості європейського ОПК та в економічні проблеми Європи, багато в чому подібні до американських. Все це збіглося з накопиченням на Заході, і, особливо, у США, низки претензій до України, певною мірою обґрунтованих.

    У свою чергу, у Кремлі, бачачи складну ситуацію, що виникла у зв’язку із зниженням потоку західної допомоги, посилюють тиск на Україну всіма можливими способами, відверто граючи ва-банк. До цього Москву спонукають і “вибори Путіна”, що наближаються, у березні наступного року, до яких Кремлю потрібно пред’явити росіянам хоч якісь успіхи. Крім того, навіть у разі успішного подолання опору республіканців у Конгресі та досягнення компромісу між партіями, розміри допомоги Україні неминуче будуть урізані, просто за логікою передвиборчої конкуренції.

    Все це, разом узяте, веде до того, що 2024 рік, навіть за найкращого для України сценарію з-поміж можливих, стане для нас роком глухої оборони. Контроль за цільовим використанням західної допомоги буде суворішим, а поради щодо дій України на полі бою набудуть більш обов’язкового характеру. При цьому, щонайменше, до березневих виборів до РФ, а, можливо, і до президентських у США, Росія використовуватиме всі наявні кошти для прориву української оборони “тут і зараз”, абсолютно не зважаючи ні на великі втрати, ні з віддаленими наслідками цих рішень. У Кремлі розуміють, що другого шансу добити Україну вони швидше за все вже не отримають. Тиск на нас включатиме не лише фронтові операції, а й інформаційні диверсії, кібервійну, а також спроби розгойдування України зсередини. Особливо жорстким російським атакам будуть зазнавати, і, власне, вже зазнають мобілізаційних заходів. Іншими словами, найближчі півроку стануть, мабуть, найскладнішим періодом війни. Можливо, навіть складнішим, ніж її початковий етап.

    Саме це, наскільки можна судити, і доводили до президента Зеленського під час його візиту до Вашингтона.

    На що чекати від Вашингтона

    І все ж таки – коли буде подолано вето Конгресу? І які наші перспективи надалі?

    На жаль, жодних гарантій щодо відновлення фінансування дати неможливо. Ситуація справді дуже і дуже серйозна. Як показує історичний досвід, внутрішні проблеми США завжди переважають над зовнішньополітичними. Так, ленд-ліз у роки Другої Світової війни запрацював на повну силу тільки після удару по Перл Харбору в грудні 1941, хоча закон про нього було прийнято ще в березні.

    На нашу користь працює той факт, що більшість громадян США таки підтримують опір агресивним планам Росії, в якій на Заході все виразніше бачать реінкарнацію Третього Рейху. З електоральної точки зору республіканцям невигідно “упустити” Україну в обставинах, коли це може бути поставлено їм у провину, і, компроміс, швидше за все, буде знайдено. Хоча у лавах GOP і є політики, які виступають за обмін України на інші домовленості з Москвою, але групи їх підтримки таки становлять меншість.

    Водночас подолання вето Конгресу закриє питання про отримання допомоги з боку США лише на 2024 рік. А можлива перемога Трампа на виборах наприкінці 2024 може означати кінець американської допомоги Україні в 2025, хоча це і не обов’язково.

    Наразі Трамп уникає докладного коментування своїх дій на російсько-українському напрямку у разі повернення до Білого дому. Він обмежується лише обіцянками закрити проблему війни в Україні протягом кількох діб. Те, які саме дії він вдасться, залишається фактором невизначеності. І справа тут не в тому, що Трамп є нерозв’язною загадкою, а все в тому ж пріоритеті внутрішніх проблем США над зовнішніми, традиційно більш вираженими в політиці республіканських адміністрацій порівняно з демократичними. Це означає, що за певних умов Трамп може навіть збільшити допомогу Україні та посилити ставлення до Росії. Але, може, і, навпаки, піти на компроміс із Москвою за наш рахунок. У цьому випадку ми опинимося перед загрозою примусу до здачі Криму та чотирьох областей, які Росія вже оголосила частиною своєї території. Потім, ймовірно, на кілька років настане тендітний світ, після чого Москва спробує добити Україну вже остаточно, спровокувавши на всій її ще неокупованій території громадянську війну. За цим послідує нова інтервенція, окупація та штучний голод у поєднанні з репресіями для повного придушення українського опору. Загалом йдеться про повторення сценарію окупації та насильницької радизації України у 1918-40 роках. Цей план вже відкрито обговорюється в російських пабликах, з підрахунком того, скільки мільйонів українців доведеться витіснити на еміграцію, а скільки знищити.

    У цій вкрай непростій для нас ситуації ми можемо парирувати погрози єдиним способом: створюючи і нарощуючи власну військову промисловість. Про це говорять на Банковій, і з цим погоджуються наші західні союзники. Вони готові допомогти нам і в цьому питанні, у вигляді недержавного інвестування.

  • У Жеваго звинувачують НБУ. Вартість Білоцерківської ТЕЦ при продажі було занижено

    У Жеваго звинувачують НБУ. Вартість Білоцерківської ТЕЦ при продажі було занижено

    Бізнесмен Костянтин Жеваго стверджує, що Національний банк України (НБУ) продав єдиний майновий комплекс Білоцерківської ТЕЦ Білоцерківській міській раді з порушенням закону та з заниженням вартості. За його словами, цей продаж є “чистою корупцією”.

    У заяві пресслужби Костянтина Жеваго йдеться, що в 2015 році акціонери банку “Фінанси та Кредит”, власником якого він є, передали в заставу майно в якості поручительства перед НБУ за рефінансуванням кредитів. Ці кредити були виплачені в повному обсязі, і поручителем було ПрАТ “Білоцерківська ТЕЦ”.

    За рішенням Господарського суду м. Києва у травні 2023 року Білоцерківська ТЕЦ потрапила під управління Нацбанку. Однак на початку грудня 2023 року міська рада Білої Церкви викупила цей майновий комплекс від Нацбанку за 298,6 млн гривень.

    Жеваго стверджує, що Нацбанк мав обирати прозорий аукціон для продажу, однак віддалився від закону, продавши об’єкт зафіксованому покупцеві за заниженою ціною. Бізнесмен оцінює завдані державі та законним акціонерам збитки в понад 500 млн гривень.

    Жеваго вважає цей продаж “чистою корупцією” та сподівається на адекватну оцінку ситуації з боку антикорупційних органів України.

    Раніше стало відомо, що Білоцерківська міська рада викупила майновий комплекс Білоцерківської ТЕЦ від Нацбанку. Однак компанія Mulready Ventures Limited, пов’язана з Костянтином Жеваго, намагалася заблокувати цю угоду в судах, але не мала успіху. Нагадаємо, Білоцерківська ТЕЦ була поручителем за зобов’язаннями “Фінанси та Кредит” перед НБУ за кредитами.

  • Атака на “Київстар”: “хакерське” угрупування ГУР РФ взяло на себе всю відповідальність

    Атака на “Київстар”: “хакерське” угрупування ГУР РФ взяло на себе всю відповідальність

    Спеціалізована частина російського Головного Розвідувального Управління (ГРУ), яка приховується за фасадом псевдохакерської групи, оголосила відповідальність за атаку на мобільного оператора “Київстар” 12 грудня. Про це повідомляє Служба безпеки України.

    У повідомленні СБУ зазначається, що “одне з російських псевдохакерських угруповань взяло на себе відповідальність за атаку”. Це угруповання є частиною хакерського підрозділу ГРУ, який публічно легалізує результати своєї злочинної діяльності.

    Кіберексперти Служби безпеки України зараз активно співпрацюють з фахівцями “Київстар” для відновлення мережі після вчорашньої хакерської атаки.

    За попередніми розрахунками, 13 грудня планується відновлення фіксованого інтернету для домогосподарств, а також запуск мобільного зв’язку та інтернету. Проте, відновлення всіх послуг вимагає часу через критичні ураження цифрової інфраструктури “Київстару”, завданих під час атаки.

    СБУ продовжує документувати кібератаку Росії як воєнний злочин, звертаючи увагу на агресію проти цивільної інфраструктури України.

  • Поліція Києва прийшла з обшуками до метро. Ведется розслідування

    Поліція Києва прийшла з обшуками до метро. Ведется розслідування

    Сьогодні, 13 грудня, поліція Києва розпочала проведення обшуків у «Київському метрополітені», «Метробуді» та структурних підрозділах КМДА в рамках кримінального провадження за статтею “Службова недбалість” (ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України). Про це поліція повідомила на своїй офіційній сторінці у Facebook.

    За даними слідства, перевірка спрямована на визначення наявності прорахунків на етапах проєктування, будівництва та експлуатації відрізка метрополітену, де трапилися розгерметизація та затоплення тоннелю. Мета розслідування – встановлення відповідальних осіб за ці події.

    Сполучені станції метро використовувались як укриття під час повітряної тривоги, і внаслідок аварії тисячі людей змушені були знайти альтернативні шляхи пересування по місту.

    Поліція також прикладає зусилля для забезпечення наземних транспортних шляхів та полегшення пересування киян. Співпраця з іншими службами та владними структурами включає в себе перерозподіл трафіку та організацію роботи наземного транспорту.

    Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Київська міська прокуратура. Розслідування спрямоване на встановлення причин та винних у виникненні подій у метрополітені та прийняття відповідних заходів.

  • Скоріше за все Україні не схвалять фінансування до Різдва – Макконнелл

    Скоріше за все Україні не схвалять фінансування до Різдва – Макконнелл

    Лідер республіканців у Сенаті, Мітч Макконнелл, висловив песимістичний настрій стосовно шансів схвалення Конгресом нового пакету фінансування для України до Різдва, навіть у випадку досягнення домовленостей між партіями.

    За його словами, домовленостей щодо законодавства про допомогу Україні та іншим країнам не буде, якщо президент Джо Байден не буде активно залучений до переговорів з республіканцями щодо обмеження перетину кордону з Мексикою мігрантами.

    “Практично неможливо – навіть якщо ми досягнемо домовленості – розробити проєкт, провести через Сенат, направити до Палати представників до Різдва”, – сказав Макконнелл.

    Ця позиція може затримати надання додаткової допомоги Україні, як передбачено законопроєктом, який наразі знаходиться на розгляді.

    Байден вже затвердив виділення 200 мільйонів доларів військової допомоги для України, включаючи різноманітне обладнання та артилерію. Однак питання щодо додаткового фінансування виникає через опозицію деяких республіканців.

    Конгрес США ще не схвалив запит Байдена на додаткове фінансування через розбіжності між партіями. План надання допомоги Україні включається до законопроєкту, який також стосується Ізраїлю та Тайваню.

  • Київ після ракетного удару. Продовжуються рятувальні роботи

    Київ після ракетного удару. Продовжуються рятувальні роботи

    У ніч на сьогодні в Дніпровському районі Києва через ракетний удар росіян було пошкоджено фасади будинків, загорання на сьомому поверсі та евакуація мешканців. За інформацією начальника КМВА Сергія Попка, вдалося врятувати 15 осіб, серед яких 4 дитини.

    Зараз на місці працюють підрозділи ДСНС та бригади медиків. Деталі щодо постраждалих уточнюються. Оперативна інформація дозволяє повідомити, що загоряння було локалізовано, але є численні постраждалі.

    Станом на 4:13 за місцевим часом, наслідки атаки вже були ліквідовані, але ситуація залишається напруженою. Є багато постраждалих, ініціативи для надання допомоги та лікування вживаються на всіх рівнях.

    Пряма мова мера Києва Віталія Кличка свідчить про серйозні травми серед постраждалих. У результаті атаки було травмовано 53 людини, серед них 6 дітей. 20 осіб, включаючи двох дітей, госпіталізовані. Зафіксовано різноманітні травми, включаючи порізи від скла та інші поранення внаслідок вибухової хвилі.

    Пошкодження будинків та автомобілів зафіксовані в різних районах міста. В Деснянському районі загорівся 7-ий поверх у дев’ятиповерховому будинку, а також 8 автомобілів. Там евакуйовано 17 людей, серед яких 7 дітей. Рятувальні служби та психологічна допомога надаються на місці.

    У Голосіївському районі, уламки впали на проїжджу частину дороги та не призвели до загоряння. Інші локації в Дніпровському районі також мають пошкодження від уламків ракет.

    Для надання екстреної допомоги і відновлення пошкоджених будівель та інфраструктури вже діють аварійні бригади та медичні служби. Інформація щодо можливих загиблих чи додаткових жертв уточнюється.

  • Висотки замість садів. У Києві розпочалося нове скандальне будівництво

    Висотки замість садів. У Києві розпочалося нове скандальне будівництво

    На Виноградарі розпочалося будівництво великого житлового комплексу на місці, яке могло б стати найбільшим парком Києва.
    У Києві на житловому масиві Виноградар (Подільський район) на перетині проспекту Правди та вулиці Виговського з’явився новий будівельний майданчик, де вже тривають роботи — будівельники викопали три котловани та встановили палі під фундамент.

    Журналісти “Телеграфа” двічі побували на місці чергового будівництва на Виноградарі та з’ясували подробиці.

    Що відбувається на будмайданчику

    Зазначимо, раніше про будівництво на проспекті Правди біля кругового розвороту написав журналіст Дмитро Бунецький:” Тихо і повсякденно почалася забудова залишків яблуневих садів на Виноградарі. Справа ви можете бачити, як бурять палі під фундаменти. Зліва – майбутнє того, що могло стати найбільшим парком Києва. На жаль, комфортним був район ”.

    Зараз за двометровим зеленим парканом працює спецтехніка, вивозиться пісок з викопаного котловану, працюють кілька будівельних бригад на різних локаціях. На майданчику встановлено електропідстанцію та будівельний кран, а також облаштовано під’їзди для вантажівок зі спецтехнікою.

    Примітно, що близько двох в’їздів безпосередньо на будмайданчик немає жодної інформації про замовників та виконавців будівельних робіт, відсутній паспорт об’єкта будівництва та будь-яка інша контактна інформація. Отже, чи є у будівельників вся дозвільна та узгоджена документація, поки що невідомо.


    Неофіційно будівельники повідомили журналістам, що девелопером майданчика нібито виступає відома столична будкомпанія Stolitsa Group. “Це та ж компанія, яка звела житловий комплекс через дорогу, тобто Stolitsa Group”, – анонімно зізнався співрозмовник “Телеграфа”.

    Зазначимо, що з іншого боку вулиці Виговського зведено так званий “Варшавський мікрорайон”, замовником якого виступало державне підприємство “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, у власності якого знаходилася ця земля. А девелопером – Stolitsa Group.

    За даними аналітичної системи YouControl, земельну ділянку, на якій риють котловани під нові будівлі, теж у власності ДП “Агрокомбінат Пуща-Водиця”. Загальна площа земельної ділянки – 86 гектарів. (кадастровий номер – 8000000000:91:400:0101) Її офіційна вартість за державною оцінкою становить 1,3 мільярда гривень (станом на 2021 рік).


    Цільове призначення землі – “Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торговельно-розважальної та ринкової інфраструктури”.

    Водночас, за даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 2 червня 2023 р. Державна інспекція архітектури та містобудування України видала дозвіл на виконання будівельних робіт на цій ділянці (реєстраційний номер дозволу — ІУ013230530416).


    Назва об’єкта – “Комплексна забудова мікрорайонів XI, XII, XV, XVII та часткова забудова мікрорайонів XVI, XVIII, XIX багатофункціонального житлового району, прилеглого до вул. Гетьмана Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка), просп. Правди та вул. Подільському районі м. Києва (ХІ та ХІІ мікрорайони)”.


    Замовником будівництва виступає “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, а генеральним підрядником зазначено ТОВ “Моноліт будсервіс”. Примітно, що за даними ЗМІ, “Моноліт будсервіс” виступав свого часу генпідрядником будівництва ЖК “Варшавський плюс” (у згаданому вище “Варшавському кварталі”) від девелоперської компанії Stolitsa Group.


    Відповідно до цього дозволу на будівництво, на цій ділянці мають з’явитися 30 багатоповерхових житлових будинків заввишки до 25 поверхів (майже 6 тис. квартир), паркінги, школа, дитячі садки, торгові центри.


    Що ще відомо про забудовника Stolitsa Group

    Як повідомляв “Телеграф”, власницею Stolitsa Group є відома та впливова столична бізнес-вумен Владислава Молчанова. Її бізнес-партнер Денис Москаль очолює Постійну комісію Київради з питань екологічної політики.


    За підрахунками деяких вітчизняних медіа , з 2010 р. “Столиця груп” збудувала близько сотні будинків, ще десятки проектів – у процесі будівництва. Молчанова також називалася одним із спонсорів партії “Батьківщина”. А під час попередніх виборів президента України була довіреною особою Юлії Тимошенко.

    Підтримку інших політсил Київради Молчанової нібито забезпечував Денис Комарницький, колишній співголова фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді 2008-2010 років.

    Молчанова також відома своєю громадською діяльністю. З початку російської агресії проти України у 2014 році активно займалася волонтерством, допомагаючи підрозділам АТО. А після 24 лютого-2022 – підтримує Сили оборони.

    Які чинники надають скандальності ситуації? Історичний та екологічний контексти

    З відкритих джерел відомо, що історія Виноградаря починається з 1848 року, коли саксонець Готліб Крістер переїхав до Києва, купивши на Пріорці біля Вітряних гір ділянку у князя Естергазі. Розчистивши його від дерев, у 1850-му він засновує фірму “Садівництво та насіннєве господарство.” Крістер”. За 40 років від початку існування на цій території з’являється квітучий сад, розплідник плодових дерев, овочів і квітів. Після смерті Крістера, його справу продовжують його сини, і вже в 1900 р. садівництво Крістера налічувало площу зі 128 десятин і 5 мільйонів саджанців.

    1907 р. перський підданий Ісаак Іванович Бекас отримує від міської управи в оренду на 24 роки 16 ділянок землі на Вітряних горах площею 17 десятин для розведення винограду. Саме Бекасу належить назва місцевості “Виноградар”.

    У радянський період у 1930-х приватні господарства почали об’єднувати у трудові комуни, які займалися вирощуванням винограду та баштанних культур, а територія угідь зросла з 17 до 74 га. У 1960 р. це господарство влилося до радгоспу “Пуща-Водиця”, а його загальну площу розширили до понад 3 тисяч гектарів (з яких 400 га — у межах Києва). Праворуч і ліворуч від вул.Виговського радгоспівці заклали фруктові сади (частково під виробництво соків), що тяглися до вул.Північно-Сирецькій та Берківців.

    У 1990-ті сади почали занепадати, а до державних земель поступово почали придивлятися забудовники, зводячи замість садів та зелених зон житлові комплекси.