Golosnovinua.com

Категорія: Війна

  • Повітряний щит для України: у The Telegraph закликали НАТО задіяти винищувачі F-35 для захисту енергосистеми та міст перед зимою

    Повітряний щит для України: у The Telegraph закликали НАТО задіяти винищувачі F-35 для захисту енергосистеми та міст перед зимою

    Британський військовий експерт Хеміш де Бреттон-Гордон у матеріалі для видання The Telegraph закликав Північноатлантичний альянс розглянути можливість розгортання обмеженої повітряної місії над частиною території України. За задумом аналітика, передові західні літаки, насамперед винищувачі п’ятого покоління F-35 Lightning II, мають залучатися виключно для перехоплення російських ракет і ударних дронів, що загрожують цивільному населенню та критичній енергетичній інфраструктурі напередодні зими. Місія пропонується як суто оборонна: завдання ударів по радіолокаційних станціях чи пускових установках на території Росії або Білорусі повністю виключається, аби не допустити втягування Альянсу в пряму конвенційну війну з Москвою.

    Автор наголошує, що на тлі згасання темпів російського наземного наступу та успішних контратак ЗСУ на окремих ділянках фронту на Донбасі, Кремль повертається до звичної тактики терору: якщо армію зламати не вдається, ворог намагається знищити волю цивільних, б’ючи по електро-, тепло- та водопостачанню. Де Бреттон-Гордон наводить аналогію із подіями в Сирії, де російська авіація роками безкарно знищувала школи й лікарні в провінції Ідліб через брак політичної волі Заходу встановити безпольотну зону. На переконання експерта, наявність у ворога систем С-300 і С-400 та ризики ескалації є причиною для ретельного планування операції, а не приводом для відкидання ідеї.

    Ключовим інструментом для такої оборонної операції названо саме літаки F-35, оскільки їхня технологія радіолокаційної малопомітності (стелс) суттєво ускладнює перехоплення російськими зенітними комплексами, особливо на великих відстанях. Перебуваючи на безпечній дистанції від лінії фронту та зони ураження ворожої ППО, пілоти могли б застосовувати далекобійні керовані ракети класу «повітря-повітря» AIM-120 AMRAAM. Попри те, що вартість одного такого перехоплювача становить близько 2 мільйонів доларів, фахівець підкреслює, що ціна бездіяльності та відновлення зруйнованих міст буде незрівнянно вищою.

    Для реалізації такого плану Альянсу знадобляться чіткий політичний мандат, узгоджені правила застосування сили та координація з інженерними службами, які паралельно відновлюють та резервують енергопотужності. Якщо спроба Путіна заморозити українців провалиться, у Москви не залишиться важелів тиску, що змусить її до реальних перемовин на українських умовах. Актуальність ініціативи підтверджується триваючими атаками на енергетику Одеської області (де внаслідок нальоту реактивних дронів без світла залишилися 24 тисячі споживачів) та рішенням сусідньої Польщі, яка вже спростила нормативи відкриття вогню по підозрілих повітряних цілях без необхідності їх візуального підтвердження.

  • Штучна блокада ППО: Україна оплатила ракети до комплексів Patriot, проте Вашингтон затримує поставки попри нищівний балістичний терор

    Штучна блокада ППО: Україна оплатила ракети до комплексів Patriot, проте Вашингтон затримує поставки попри нищівний балістичний терор

    Сполучені Штати Америки критично скоротили та фактично заморозили постачання ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot, навіть попри те, що українська сторона вже внесла за них повну оплату. Наразі Київ отримує від Вашингтона лише близько дванадцяти ракет на місяць — це приблизно вчетверо менше за темпи поставок за часів попередньої американської адміністрації. Більше того, значна частина партій боєприпасів, профінансованих союзниками через спеціальні міжнародні механізми, досі залишається неузгодженою у владних кабінетах Білого дому з суто політичних міркувань.

    Про критичну ситуацію із забезпеченням протиповітряної оборони відверто заявив президент України Володимир Зеленський, підкресливши, що проблема лежить виключно у площині політичної волі керівництва США. «Ми заплатили за зброю. Частину поставок погодили, а решту — ні. І це не технічне питання», — наголосив український лідер. Зенітно-ракетні комплекси Patriot залишаються єдиним надійним щитом проти російської балістики, яка завдає найбільш масштабних руйнувань цивільній та енергетичній інфраструктурі українських міст. Проте якщо за президентства Джо Байдена ці дорогі боєприпаси надходили регулярно та безоплатно у межах пакетів безпекової допомоги, то за адміністрації Дональда Трампа Україна змушена купувати їх за гроші, зокрема через спеціальну програму PURL, у якій кошти виділяють міжнародні партнери.

    Офіційний Київ намагався знайти прагматичний дипломатичний компроміс, аби розблокувати життєво необхідні засоби захисту. Зеленський запропонував американській стороні чітку формулу взаємних кроків: Збройні Сили України беруть на себе зобов’язання не завдавати ударів по російських заводах із виробництва дизельного пального, а Сполучені Штати натомість гарантують стабільне та повноцінне надання ракет Patriot для захисту українських енергетичних об’єктів від знищення. Проте Білий дім відкинув рівноправний діалог, обравши тактику одностороннього примусу. «Вони просто хочуть, щоб ми перестали бити по дизпаливу. А якщо ми вдаримо, нас від чогось відключать», — прокоментував Зеленський кулуарний тиск партнерів, натякаючи на нещодавні штучні обмеження зв’язку Starshield та призупинення передачі розвідувальних даних.

    Штучне стримування військових поставок уже призвело до катастрофічних наслідків безпосередньо в небі над Україною. За інформацією джерел телеканалу CNN, у підрозділів ППО нещодавно повністю закінчилися ракети-перехоплювачі американського виробництва, внаслідок чого черговий масований удар російськими балістичними ракетами по Києву та Харкову практично не вдалося відбити. Це спричинило ураження теплоелектроцентралей та призвело до загибелі цивільних осіб. Наразі українське керівництво змушене буквально поштучно шукати снаряди по всьому світу, звертаючись до лідерів дружніх держав, хоча масштабно перекрити дефіцит здатні лише американські арсенали.

    При цьому європейські партнери також не поспішають ділитися власними ресурсами протиповітряної оборони. Зокрема, Греція та Іспанія категорично відмовилися передати Україні комплекси Patriot або окремі ракети до них, попри тривалі переговори та той факт, що у значної частини їхніх складських боєприпасів уже спливає гарантійний термін експлуатації. В умовах наближення зими та посилення російських обстрілів С-400 і «Іскандерами», дефіцит боєкомплекту стає для України питанням виживання цілих міст.

     

  • Балістичний удар по столиці: атака з С-400 на лівобережжя Києва призвела до жертв та руйнувань

    Балістичний удар по столиці: атака з С-400 на лівобережжя Києва призвела до жертв та руйнувань

    Пізно ввечері 18 жовтня російські окупаційні війська здійснили черговий масований ракетний обстріл Києва, застосувавши балістичне озброєння. За попередньою інформацією моніторингових груп, ворог випустив орієнтовно 8-10 ракет із зенітно-ракетних комплексів С-400, перероблених для ударів по наземних цілях. Запуски здійснювалися з території Брянської області РФ. Головним напрямком атаки стали об’єкти енергетичної інфраструктури на лівому березі столиці, зокрема ракети фіксувалися над Дарницею.

    Унаслідок ворожого обстрілу зафіксовано влучання та руйнування у двох районах міста. За даними міського голови Віталія Кличка та Київської міської військової адміністрації, у Деснянському районі попередньо зафіксовано влучання у будівлю медичного центру. У Дніпровському районі ціллю стала нежитлова споруда, також пошкоджень зазнали місцеві заклади освіти. Жертвами атаки стали цивільні громадяни: одна людина загинула, ще двоє отримали поранення, причому одного з постраждалих довелося госпіталізувати.

    Атака також вплинула на роботу міської транспортної інфраструктури. Через загрозу балістики «Укрзалізниця» була змушена тимчасово призупинити рух поїздів столичної кільцевої електрички Kyiv City Express в обох напрямках, закликавши пасажирів перебувати в укриттях або на безпечній відстані від залізничних об’єктів.

    Військові експерти нагадують, що перехоплення ракет системи С-400, які росіяни використовують у режимі «земля-земля», є надзвичайно складним завданням для сил протиповітряної оборони через їхню високу швидкість та балістичну траєкторію.

     

  • Збій у русі підземки після атаки РФ: у Києві закрили станції метро «Чернігівська» та «Лісова»

    Збій у русі підземки після атаки РФ: у Києві закрили станції метро «Чернігівська» та «Лісова»

    У Києві внаслідок чергового російського обстрілу тимчасово обмежили функціонування «червоної» лінії метрополітену, закривши для пасажирів дві кінцеві наземні станції — «Чернігівська» та «Лісова». Про зміни в організації руху громадського транспорту офіційно повідомило комунальне підприємство «Київський метрополітен» у своїх соціальних мережах.

    Згідно з повідомленням транспортного відомства, поїзди Святошинсько-Броварської лінії зранку курсують лише між станціями «Академмістечко» та «Дарниця» у відповідності до встановленого графіка. Натомість наземний відрізок колій на лівому березі столиці тимчасово виведений з експлуатації:

    «Зранку рух поїздів буде відновлено між станціями “Академмістечко” – “Дарниця” відповідно до розкладу. Наземні станції “Чернігівська” та “Лісова” тимчасово будуть закриті для входу та виходу», — заявили в метрополітені.

    Наразі на місці інциденту розгорнуто відновлювальні роботи. До ліквідації наслідків залучені аварійні бригади, зокрема спеціалісти з ремонту та обслуговування колійного господарства, систем електропостачання та кабельних мереж підземки. Фахівці проводять комплексне обстеження та лагодження пошкодженої інфраструктури, щоб максимально швидко повернути лінію до звичного режиму. Про точний час відновлення повноцінного руху поїздів до кінцевих станцій міська влада обіцяє повідомити додатково.

     

  • «Фронт наш міцний»: Зеленський заявив, що ЗСУ звільнили більше землі, ніж захопила Росія

    «Фронт наш міцний»: Зеленський заявив, що ЗСУ звільнили більше землі, ніж захопила Росія

    Українські військові від початку осені 2026 року звільнили більше території, ніж російським окупантам вдалося захопити за аналогічний період. Про це заявив президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого. За словами глави держави, Сили оборони продовжують стримувати російські наступальні операції на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі, а низка міст, про захоплення яких заявляла Москва, залишається під українським контролем. Водночас президент спростував російські повідомлення про нібито наближення військ РФ до Запоріжжя на відстань п’яти кілометрів.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зверненні 18 жовтня, підбиваючи підсумки доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого.

    Президент наголосив, що українські війська не лише утримують оборонні позиції, а й проводять активні операції, які дозволяють повертати контроль над територіями.

    За його словами, позитивна тенденція спостерігається не лише восени, а й протягом інших періодів 2026 року.

    Водночас глава держави не назвав точної площі звільнених українськими військовими територій.

    ЗСУ повернули більше територій, ніж змогла захопити Росія

    За словами Зеленського, ситуація на фронті залишається складною, але українським захисникам вдається досягати результатів.

    Особливу увагу президент приділив операціям Десантно-штурмових військ і Третього армійського корпусу.

    Їхні дії він охарактеризував як активну оборону, спрямовану на зрив планів російського командування та відновлення українського контролю над окремими ділянками фронту.

    Президент стверджує, що загальна площа територій, звільнених Силами оборони з початку осені, перевищує територіальні здобутки росіян за цей самий період.

    Це означає, що за оцінкою українського військово-політичного керівництва баланс територіальних змін наразі складається на користь України.

    Однак конкретні цифри Зеленський не оприлюднив, тому незалежно перевірити це співвідношення за його заявою неможливо.

    Що відбувається біля Добропілля

    Одним із найважливіших напрямків президент назвав район Добропілля Донецької області.

    За його словами, російські підрозділи намагаються проводити штурмові операції та проникати невеликими групами в українську оборону.

    Така тактика дозволяє противнику шукати слабкі місця між позиціями українських військових.

    Проте Сили оборони виявляють і знищують відповідні групи.

    Зеленський визнав, що ситуація залишається непростою, однак наголосив на результативності дій українських підрозділів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про успішні дії штурмовиків полку «Скеля» та бійців «Азову» на Добропільському напрямку.

    У тому матеріалі йшлося про зупинення російського просування поблизу Грузького та Новомиколаївки.

    Також «Ненька інфо» писала про тактику російських військ, які встановлюють прапори в окремих населених пунктах і використовують відеозаписи для заяв про нібито захоплення територій.

    Які міста залишаються під контролем України

    Окремо президент назвав населені пункти, які, за його словами, продовжують контролювати українські військові.

    Йдеться про Добропілля, Костянтинівку, Олексієво-Дружківку, Оріхів, Новопавлівку, Новоандріївку та Великомихайлівку.

    Також українські підрозділи утримують оборону в районах поблизу Краматорська.

    Зеленський наголосив, що російські повідомлення про захоплення частини цих населених пунктів не відповідають дійсності.

    Ситуація має особливе значення для Донецької області, де російське командування продовжує спроби просування на кількох напрямках одночасно.

    Контроль над населеними пунктами та транспортними маршрутами впливає на можливості забезпечення українських військ і подальшу організацію оборони.

    Водночас обстановка залишається динамічною, а бойові дії можуть тривати навіть поблизу міст, які утримують українські підрозділи.

    Росія заявляла про захоплення 92 населених пунктів

    Заява Зеленського пролунала на тлі інформаційної суперечки щодо реального становища російських військ.

    Раніше начальник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про нібито захоплення 92 українських населених пунктів із початку вересня.

    Також російське командування стверджувало, що за цей період окупанти встановили контроль над понад 1800 квадратними кілометрами території України.

    Однак 17 жовтня Генеральний штаб ЗСУ офіційно спростував ці повідомлення.

    Речник Генштабу Андрій Ковальов заявив, що наведені Росією територіальні показники не відповідають реальній ситуації.

    Зокрема, українська сторона заперечила захоплення Добропілля та Костянтинівки.

    Про це повідомляла «Українська правда» з посиланням на Генштаб ЗСУ.

    Військове командування наголосило, що російське керівництво намагається перебільшувати власні успіхи на фронті.

    Росіяни не перебувають за п’ять кілометрів від Запоріжжя — Зеленський

    Ще одним предметом суперечки стала ситуація на Запорізькому напрямку.

    Російські посадовці поширювали твердження про нібито наближення окупаційних військ до обласного центру на відстань приблизно п’яти кілометрів.

    Зеленський назвав таку інформацію неправдивою.

    За його словами, українські військові знищують російські сили приблизно за 20 кілометрів від Запоріжжя.

    Водночас глава держави не уточнив конкретної ділянки, від якої визначається ця відстань.

    Тому її не варто трактувати як точний показник відстані до всієї лінії бойового зіткнення.

    Президент підкреслив, що російські командири передають Путіну перебільшені дані про просування своїх військ.

    Окремо він відзначив дії 128-ї окремої важкої механізованої бригади, яка виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку.

    Які українські підрозділи відзначив президент

    У зверненні Зеленський подякував військовим частинам, які беруть участь в оборонних і штурмових операціях.

    Серед них — 82-га окрема десантно-штурмова бригада, яка виконує завдання на Олександрівському напрямку.

    Президент окремо відзначив її штурмові дії та планування операцій.

    Також він подякував 128-й окремій важкій механізованій бригаді за результати на Запорізькому напрямку.

    У Донецькій області глава держави відзначив роботу 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем і 414-ї окремої бригади безпілотних систем.

    Окремі слова подяки пролунали на адресу штурмових підрозділів, які виконують завдання на Покровському напрямку.

    Чи справді ситуація на фронті змінилася на користь України

    Заява Зеленського свідчить, що українське командування оцінює результати активних оборонних операцій із початку осені позитивно.

    Водночас вона не означає завершення російського наступу або зникнення загроз на окремих ділянках фронту.

    Російські війська продовжують штурмові дії, намагаються проникати в українські позиції та використовують безпілотники, артилерію й інші засоби ураження.

    Слід також враховувати, що різні методики підрахунку територіальних змін можуть давати різні результати.

    Наприклад, встановлення повного контролю над населеним пунктом, знищення ворожої групи в його межах і звільнення прилеглої території є різними показниками.

    Тому для незалежної оцінки ситуації потрібні уточнені географічні дані, які можна порівняти за однаковий період.

    Головний висновок із вечірнього звернення президента: українська влада заявляє про позитивний баланс територіальних змін від початку осені та спростовує повідомлення Кремля про масштабне просування окупаційних військ.

    Водночас бойова ситуація залишається складною, а остаточну картину контролю над територіями можна буде встановити лише після незалежного підтвердження відповідних даних.

  • Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

    Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

    Російські війська 18 жовтня знову атакували Одесу. Внаслідок удару пошкоджено дах багатоповерхового житлового будинку, після чого виникла пожежа. За попередніми даними, постраждали двоє людей, серед яких дитина віком до 14 років. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби. Інформація про масштаби руйнувань і стан потерпілих уточнюється.

    Про наслідки російської атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами очільника області, російські військові завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі міста.

    Цього разу пошкоджень зазнав дах багатоповерхового житлового будинку. Після влучання виникло загоряння, яке почали ліквідовувати рятувальники.

    Станом на 13:34 було відомо про двох постраждалих, зокрема дитину молодшу за 14 років.

    Відомостей про характер травм, необхідність госпіталізації та точний вік дитини в першому повідомленні не було.

    Рятувальники ліквідовують наслідки удару

    Після російської атаки до пошкодженого будинку прибули всі необхідні екстрені служби.

    Основні завдання рятувальників — ліквідувати пожежу, обстежити пошкоджені конструкції та перевірити, чи немає людей, які потребують допомоги.

    Пошкодження покрівлі житлового будинку можуть становити небезпеку для мешканців, особливо якщо внаслідок вибуху постраждали несучі елементи або інженерні комунікації.

    Проте наразі офіційної інформації про руйнування несучих конструкцій, кількість пошкоджених квартир чи необхідність евакуації всього будинку немає.

    Також поки не повідомляється, скільки людей перебували в будівлі під час атаки.

    Місцева влада продовжує уточнювати обставини та наслідки російського удару.

    Росія не вперше атакує житлові багатоповерхівки Одеси

    Нинішній удар став продовженням серії атак на житлові квартали Одеси протягом останніх тижнів.

    Зокрема, 14 жовтня російські війська завдали удару по багатоповерховому будинку в місті.

    За повідомленням «Суспільне Одеса», тоді постраждав фасад будівлі, частково зруйнувалася квартира, вибило вікна та двері.

    Найбільших пошкоджень зазнало житло на 17-му поверсі. На момент влучання у квартирі нікого не було, тому обійшлося без постраждалих.

    Раніше, 28 вересня, Одеса також пережила удар по багатоповерховому житловому будинку.

    Тоді один із російських безпілотників пошкодив багатоповерхівку, зруйнувавши квартиру на 12-му поверсі.

    Вибуховою хвилею було пошкоджено фасад, балкони та вікна з першого до одинадцятого поверху.

    За уточненими даними місцевої влади, постраждали четверо людей.

    Про ту атаку «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «В Одесі після удару дрона загорілася багатоповерхівка: є постраждалі».

    Під ударами опиняються цивільні об’єкти

    Російські атаки по Одещині продовжують створювати небезпеку для мешканців обласного центру та навколишніх населених пунктів.

    Внаслідок обстрілів пошкоджень зазнають житлові будинки, підприємства, транспортна та інша цивільна інфраструктура.

    Після таких ударів рятувальникам доводиться одночасно гасити пожежі, розбирати пошкоджені конструкції та допомагати людям, чиї помешкання стали непридатними для проживання.

    Окремої уваги потребують родини з дітьми, люди похилого віку та мешканці, які не можуть самостійно залишити небезпечні приміщення.

    Міжнародне гуманітарне право забороняє умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти. Конкретні обставини кожного удару встановлюються під час відповідного розслідування.

    Що відомо про атаку 18 жовтня

    Станом на перші повідомлення Одеської ОВА підтверджено пошкодження даху багатоповерхового житлового будинку та пожежу.

    Попередньо постраждали двоє людей, серед яких дитина до 14 років.

    На місці продовжують працювати екстрені служби.

    Остаточна кількість постраждалих, характер руйнувань і терміни завершення аварійно-рятувальних робіт ще уточнюються.

    Мешканців Одеси закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та під час загрози нових атак перебувати в укриттях.

    У разі оновлення інформації від обласної військової адміністрації дані щодо наслідків удару можуть змінитися.

  • Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

    Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

    Російська армія продовжує зазнавати значних втрат у війні проти України. Протягом 17 жовтня Сили оборони України знешкодили ще 2090 російських військових, а також 1372 безпілотники, десятки артилерійських систем і сотні одиниць автомобільної техніки. Загальні бойові втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення, за оцінками українського Генштабу, досягли приблизно 1 мільйона 565 тисяч осіб. Водночас російські війська продовжують наступальні операції, застосовують авіацію, артилерію та ударні дрони на різних ділянках фронту.

    Про це 18 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними українського військового командування, протягом минулої доби російська армія втратила 2090 військовослужбовців убитими та пораненими.

    Водночас загальна цифра втрат особового складу включає різні категорії втрат і не означає, що всі 2090 військових загинули.

    Станом на ранок неділі орієнтовні втрати Росії від початку повномасштабної війни становили 1 565 060 осіб.

    Окремо Генштаб відзначив значні втрати російських безпілотників, артилерії та автомобільної техніки.

    Понад 1300 безпілотників за добу

    Одним із найбільших показників останнього зведення стали втрати безпілотних літальних апаратів.

    За даними Генштабу, протягом 17 жовтня російська армія втратила 1372 БпЛА оперативно-тактичного рівня.

    Загальна кількість таких апаратів, внесених до української статистики від початку повномасштабного вторгнення, досягла 568 358 одиниць.

    Безпілотники залишаються важливим інструментом сучасної війни.

    Російські військові використовують їх для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та атак на українські позиції.

    Водночас Сили оборони України активно застосовують засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони та власні ударні дрони для протидії противнику.

    Важливо, що статистика втрат БпЛА включає різні способи їхнього знешкодження та не завжди означає фізичне знищення кожного апарата.

    Росія втратила десятки артилерійських систем

    Суттєвими залишаються й втрати російської артилерії.

    За добу українські військові зафіксували втрату 27 артилерійських систем противника.

    Загальна кількість втраченої артилерії, за оцінками Генштабу, становить 51 293 одиниці.

    Крім того, протягом минулої доби російська армія втратила три реактивні системи залпового вогню.

    Їхня загальна кількість у зведеннях українського командування досягла 2224 одиниць.

    Артилерійські установки та РСЗВ залишаються одними з основних засобів вогневого ураження на фронті.

    Вони використовуються для обстрілів українських оборонних позицій, транспортних шляхів і районів зосередження сил.

    Тому зниження кількості справної артилерії може ускладнювати проведення наступальних операцій та вогневу підтримку російських підрозділів.

    Сотні автомобілів і нові втрати бронетехніки

    За інформацією Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська також втратили 363 автомобілі та автоцистерни.

    Загальна кількість втраченої автомобільної техніки досягла 164 246 одиниць.

    Такі транспортні засоби відіграють важливу роль у забезпеченні військових формувань пальним, боєприпасами, продовольством та іншими ресурсами.

    Втрата транспортної техніки може ускладнювати постачання російських підрозділів, особливо за умов інтенсивних бойових дій.

    Окрім цього, до української статистики додали один танк і сім бойових броньованих машин.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росія, за даними українського Генштабу, втратила 12 416 танків та 25 561 бойову броньовану машину.

    Також за добу зафіксовано втрату одного засобу протиповітряної оборони та шести наземних робототехнічних комплексів.

    Окремо повідомляється про чотири крилаті ракети.

    Загальні втрати російської армії перевищили 1,56 мільйона осіб

    Відповідно до ранкового зведення Генерального штабу, станом на 18 жовтня орієнтовні втрати російських військ від 24 лютого 2022 року становлять 1 565 060 осіб.

    Ця цифра охоплює загальні бойові втрати особового складу, але не є підтвердженою кількістю загиблих.

    Українське військове командування регулярно оновлює статистику, використовуючи доступну оперативну інформацію.

    Водночас незалежно перевірити кожен показник під час активних бойових дій неможливо.

    Російська сторона не оприлюднює повної актуальної статистики власних втрат, тому оцінки різних джерел можуть відрізнятися.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на 16 жовтня Сили оборони за добу знешкодили 1790 російських військових, шість літаків і майже 700 безпілотників.

    Таким чином, за два дні загальна кількість зафіксованих Генштабом втрат особового складу російської армії зросла на понад чотири тисячі осіб.

    Інтенсивність бойових дій залишається високою

    Великі втрати російської армії фіксуються на тлі інтенсивних бойових дій.

    За інформацією українського Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська продовжували атакувати українські позиції та застосовували значну кількість ударних безпілотників і артилерії.

    Напередодні ввечері українське командування повідомляло про 215 бойових зіткнень від початку доби.

    Противник також застосовував авіацію та керовані авіаційні бомби.

    Російські війська намагаються підтримувати наступальний тиск на кількох ділянках фронту, тоді як українські захисники продовжують оборонні операції та завдають ударів по живій силі й техніці противника.

    Втрата особового складу та військових ресурсів може зменшувати можливості російських підрозділів проводити наступальні дії.

    Водночас сама кількість втрат не дозволяє однозначно визначити ситуацію на конкретній ділянці фронту без аналізу бойових дій, резервів і співвідношення сил.

    Що означають останні цифри Генштабу

    За добу 17 жовтня українське командування повідомило про 2090 втрат особового складу російської армії, 1372 безпілотники, 363 автомобілі та автоцистерни, 27 артилерійських систем, три РСЗВ, сім броньованих машин і один танк.

    Додатково зафіксовано втрати одного засобу ППО, шести наземних робототехнічних комплексів та чотирьох крилатих ракет.

    Загальні орієнтовні втрати особового складу Росії з початку повномасштабної війни досягли 1 565 060 осіб.

    Генеральний штаб ЗСУ наголошує, що статистика є попередньою та уточнюється.

    Попри значні втрати, бойові дії тривають, а російська армія продовжує застосовувати живу силу, артилерію, авіацію та безпілотні системи проти України.

  • Три удари по енергетиці за один ранок: Тернопільщина залишилася частково без світла, на Вінниччині аварійні відключення

    Три удари по енергетиці за один ранок: Тернопільщина залишилася частково без світла, на Вінниччині аварійні відключення

    Російські війська продовжують атакувати енергетичну інфраструктуру західних областей України. У неділю, 18 жовтня, на Тернопільщині зафіксували три влучання по об’єктах енергетики — поблизу Старого Вишнівця, у Кременці та Борсуківській громаді. Один з об’єктів росіяни атакували повторно. Унаслідок ударів частина споживачів залишилася без електропостачання. Одночасно на Вінниччині внаслідок нічної атаки пошкоджено критичну інфраструктуру та запроваджено аварійні відключення. На місцях працюють рятувальники й енергетики, які намагаються відновити стабільну роботу електромереж.

    Про нову серію атак повідомила Тернопільська обласна військова адміністрація. Інформацію також підтверджують «Укрінформ» та «Інтерфакс-Україна».

    Вранці 18 жовтня російський ударний безпілотник уразив об’єкт енергетики поблизу села Старий Вишнівець Кременецького району.

    За словами керівника Тернопільської ОВА Тараса Пастуха, внаслідок влучання частина споживачів залишилася без електроенергії.

    Після цього російські війська завдали нових ударів по енергетичній інфраструктурі регіону.

    Росіяни повторно атакували об’єкт у Кременці

    Близько 10:44 Тернопільська ОВА повідомила про нові влучання.

    За словами Тараса Пастуха, російські війська знову атакували енергетичний об’єкт у Кременці, який уже зазнавав ударів.

    Крім того, зафіксовано влучання в об’єкт енергетики на території Борсуківської громади.

    Інформацію про повторний удар підтвердило «Суспільне Тернопіль». На обох локаціях розпочали ліквідацію наслідків атак.

    За попередніми повідомленнями обласної влади, інформації про загиблих або поранених унаслідок цих ударів не надходило.

    Водночас остаточні масштаби пошкоджень енергетичного обладнання поки не оприлюднені.

    Також не повідомляється, скільки саме домогосподарств залишилося без електропостачання.

    У Старому Вишнівці після атаки виникла пожежа

    За повідомленнями місцевих медіа, після ранкового удару в районі Старого Вишнівця на одному з енергетичних об’єктів виникло загоряння.

    До ліквідації наслідків залучили рятувальників та відповідні аварійні служби.

    Про це, зокрема, повідомило місцеве видання «Тернополяни». Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Однак терміни повернення електропостачання всім споживачам наразі залишаються невідомими.

    Повторні атаки додатково ускладнюють роботу ремонтних бригад, оскільки необхідно враховувати ризик нових ударів та забезпечувати безпеку працівників.

    Особливо складною може бути ситуація на об’єктах, які зазнали пошкоджень раніше й потребували відновлення ще до останньої атаки.

    На Вінниччині запровадили аварійні відключення

    У ніч проти 18 жовтня російські війська також атакували Вінницьку область.

    За повідомленням начальниці обласної військової адміністрації Наталі Заболотної, внаслідок ударів зафіксовано руйнування критичної інфраструктури.

    В області почали застосовувати аварійні відключення електроенергії.

    За необхідності об’єкти критичної інфраструктури переходять на резервні джерела живлення.

    Відповідну інформацію підтвердило «Суспільне Вінниця».

    Наталя Заболотна попередила, що найближчим часом ситуація з електропостачанням у регіоні залишатиметься нестабільною.

    Аварійні відключення відрізняються від погодинних тим, що їх запроваджують для термінового балансування енергосистеми або ліквідації наслідків пошкоджень. Тому попередньо оприлюднені графіки можуть не діяти.

    Енергетики продовжують ремонтні роботи, однак точного часу повернення світла всім споживачам наразі не названо.

    Вінниця вже пережила масштабне знеструмлення

    Нинішня атака стала продовженням серії російських ударів по Вінницькій області.

    Напередодні, 17 жовтня, внаслідок обстрілів у Вінниці виникли масштабні проблеми з електропостачанням.

    Через знеструмлення головної водопровідної станції частина міста також залишилася без води.

    За інформацією місцевої влади, відновити водопостачання вдалося до ночі.

    Під час попередньої атаки, за повідомленнями обласної влади, постраждали шестеро людей.

    Водночас ці дані стосуються саме подій 17 жовтня, а не нової нічної атаки 18 жовтня.

    За словами очільниці Вінницької ОВА, мешканцям області варто обмежувати одночасне використання потужних електроприладів, щоб зменшити навантаження на пошкоджені мережі.

    Росія посилює удари по українській енергетиці

    Останні атаки на Тернопільську та Вінницьку області відбулися на тлі масштабної кампанії російських ударів по електростанціях і системах передачі електроенергії.

    Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що під час одного з останніх масованих обстрілів російські війська атакували понад 15 важливих об’єктів генерації та передавання електроенергії.

    Унаслідок пошкоджень в Україні продовжують застосовувати обмеження електроспоживання.

    На 18 жовтня НЕК «Укренерго» анонсувала графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу в усіх регіонах країни.

    Крім того, у частині областей передбачені погодинні відключення для населення.

    Проте нові пошкодження можуть вимагати додаткових аварійних заходів, які не збігаються з раніше оприлюдненими розкладами.

    Чому повторні удари ускладнюють відновлення електропостачання

    Енергетична система складається з багатьох взаємопов’язаних об’єктів.

    Пошкодження навіть окремих її елементів може призводити до порушення електропостачання значної кількості споживачів.

    Після кожного удару фахівці повинні оцінити стан обладнання, усунути небезпечні пошкодження та визначити можливості безпечного відновлення живлення.

    Якщо той самий об’єкт атакують повторно, роботи можуть затягнутися.

    Крім того, нові влучання можуть створювати додаткову небезпеку для персоналу, який працює над ліквідацією попередніх наслідків.

    Водночас конкретний вплив ударів по Тернопільщині та Вінниччині на загальноукраїнську енергосистему поки не можна визначити без детальних технічних даних.

    Що відомо станом на 18 жовтня

    На Тернопільщині підтверджено три повідомлення про влучання в об’єкти енергетики: поблизу Старого Вишнівця, у Кременці та Борсуківській громаді.

    Внаслідок атак частина споживачів залишилася без електропостачання.

    На місцях працюють екстрені служби та ремонтні бригади.

    На Вінниччині після нічної атаки пошкоджено критичну інфраструктуру, діють аварійні відключення, а окремі важливі об’єкти переходять на резервне живлення.

    Наразі немає підтверджених даних про точну кількість знеструмлених домогосподарств в обох областях або конкретний час завершення ремонтів.

    Енергетики продовжують відновлювати пошкоджені об’єкти, а жителів регіонів закликають стежити за повідомленнями місцевих операторів електромереж та дотримуватися правил безпеки під час повітряних тривог.

  • «Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

    «Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

    Росія прискорює розгортання власної супутникової мережі «Рассвет», яка може суттєво змінити характер повітряної війни проти України. Приблизно через шість місяців російські військові потенційно отримають можливість керувати ударними безпілотниками Shahed, розвідувальними дронами та окремими типами ракет у реальному часі через супутниковий зв’язок. Це дозволить операторам коригувати маршрути під час польоту, а також може зменшити ефективність частини українських засобів радіоелектронної боротьби. Про небезпеку попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.

    Про нову технологічну загрозу Бескрестнов розповів в інтерв’ю американському агентству Associated Press.

    За його словами, російський супутниковий проєкт може становити небезпеку не лише для України, а й для європейських держав.

    Радник президента назвав «Рассвет» одним із найсерйозніших технологічних викликів, які Росія створює для української оборони.

    Йдеться про можливість підтримувати зв’язок з ударними апаратами навіть на великих відстанях від наземних пунктів управління.

    У разі успішного завершення проєкту російські оператори можуть отримати нові можливості змінювати завдання безпілотників уже після їхнього запуску.

    Що відомо про російський аналог Starlink

    «Рассвет» — російський проєкт супутникового широкосмугового зв’язку, який розробляє компанія «Бюро 1440».

    Його концепція передбачає створення угруповання низькоорбітальних супутників для забезпечення доступу до мережі з різних регіонів.

    Система позиціонується як російська альтернатива американському Starlink компанії SpaceX.

    Однак технології супутникового інтернету мають не лише цивільне застосування.

    Вони можуть використовуватися для підтримання зв’язку з рухомими військовими платформами, зокрема безпілотниками.

    За інформацією української розвідки, Росія суттєво прискорила реалізацію проєкту.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Москва планує створити угруповання з 292 супутників у 2027 році та збільшити їхню кількість до 924 апаратів до 2035 року.

    Ці плани озвучив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.

    За відкритими даними, 23 березня 2026 року російська компанія здійснила запуск перших 16 серійних супутників «Рассвет».

    У липні розробники повідомили про запуск наступної партії.

    Водночас заявлені Росією плани не гарантують, що всі супутники будуть виведені на орбіту в установлені терміни.

    Росія вже отримує короткочасне покриття над Україною

    Сергій Бескрестнов повідомив, що російські супутники вже забезпечують окремі періоди доступності зв’язку над українською територією.

    За його словами, коли апарати проходять над Україною, покриття може зберігатися приблизно 30–40 хвилин.

    Наразі цього недостатньо для стабільного цілодобового управління безпілотниками по всій країні.

    Однак розширення супутникового угруповання потенційно дозволить збільшити тривалість доступного зв’язку.

    За прогнозом Флеша, постійне покриття України може з’явитися приблизно через шість місяців — орієнтовно навесні 2027 року.

    Водночас експерт не стверджував, що повноцінна система вже працює або що її запуск гарантовано відбудеться саме в цей термін.

    Чому нова система може бути небезпечною для України

    Одним із головних способів протидії російським ударним дронам залишається радіоелектронна боротьба.

    Засоби РЕБ можуть створювати перешкоди для навігації та каналів зв’язку, які використовують безпілотні апарати.

    Це здатне ускладнювати виконання бойових завдань або змушувати дрони відхилятися від визначених маршрутів.

    Однак супутниковий канал зв’язку може змінити характер цієї протидії.

    Якщо безпілотник отримує інформацію безпосередньо через супутникову мережу, його залежність від окремих наземних каналів управління потенційно зменшується.

    Крім того, оператор може отримати можливість підтримувати двосторонній зв’язок з апаратом під час польоту.

    Це дозволило б змінювати його завдання залежно від ситуації.

    Серед можливих носіїв такого зв’язку Бескрестнов назвав ударні безпілотники Shahed, розвідувальні апарати та дешевші ракети типів «Бандероль» і «Дань-М».

    Водночас супутниковий зв’язок не робить літальний апарат невразливим.

    Засоби РЕБ, протиповітряна оборона та інші технології протидії можуть залишатися ефективними залежно від характеристик конкретної системи.

    Головна загроза полягає в тому, що Україні доведеться адаптувати вже створені засоби захисту до нового способу управління російськими повітряними цілями.

    Флеш попереджав про «Рассвет» ще у вересні

    Нинішнє інтерв’ю Associated Press — не перше публічне попередження українського експерта про російську супутникову систему.

    Ще 20 вересня Бескрестнов наголошував на необхідності розпочати розроблення спеціальних засобів протидії до того, як Росія завершить розгортання мережі.

    Тоді «Ненька інфо» опублікувала матеріал про можливі наслідки появи російського аналога Starlink.

    Експерт звертав увагу, що проблеми з окремими російськими супутниками не означають повної зупинки проєкту.

    За його оцінкою, російські розробники продовжують удосконалювати обладнання та готувати нові запуски.

    Саме тому Україні необхідно діяти на випередження.

    Україна вже готує засоби протидії

    За словами Бескрестнова, Україна працює над заходами, які мають обмежити можливості використання російської супутникової мережі у військових цілях.

    Серед інструментів експерт назвав санкції та технологічні засоби протидії.

    Однак розроблення захисту ускладнюється тим, що повноцінна російська система ще не працює.

    Російські інженери раніше мали можливість досліджувати роботу американського Starlink та випробовувати способи створення перешкод для супутникового зв’язку.

    Натомість українським спеціалістам доводиться готуватися до протидії мережі, яка перебуває в процесі розгортання.

    У серпні Міністерство цифрової трансформації України також звернулося до Міжнародного союзу електрозв’язку з вимогою виключити українську територію із зон обслуговування російської системи «Рассвет».

    Водночас самі міжнародні звернення не гарантують технічного припинення супутникового сигналу.

    Для захисту потрібні додаткові технологічні та організаційні рішення.

    Проблеми зі Starshield додають Україні ризиків

    Попередження Флеша пролунало на тлі нових обмежень роботи американської системи Starshield, яку використовують українські військові.

    За інформацією Associated Press, 14 жовтня для відповідних терміналів запровадили обмеження зв’язку під час руху на швидкості понад 160 кілометрів на годину.

    Це створило проблеми для частини українських безпілотників, які використовують супутниковий зв’язок під час виконання завдань.

    Бескрестнов повідомив, що Україна веде переговори зі SpaceX, Пентагоном та урядом США щодо можливого перегляду обмеження.

    Один із варіантів — використання дорожчого пакета супутникових послуг, призначеного для авіації.

    Водночас остаточного рішення щодо цього питання на момент інтерв’ю не було.

    Крім того, Україна розглядає альтернативні мережі, зокрема європейську Eutelsat OneWeb та проєкт Amazon.

    Що буде, якщо Росія завершить розгортання «Рассвету»

    Якщо Росії вдасться створити стабільну супутникову мережу та інтегрувати її в ударні безпілотники, це може суттєво розширити можливості російської армії.

    Водночас для практичного використання нової технології потрібна не лише достатня кількість супутників.

    Необхідні також відповідні наземні станції, термінали на самих безпілотниках, захищені канали передавання даних та надійне програмне забезпечення.

    Тому завершення орбітального угруповання не обов’язково означатиме миттєву появу масового супутникового управління всіма російськими дронами.

    Станом на 18 жовтня 2026 року повноцінне безперервне покриття України мережею «Рассвет» незалежно не підтверджене.

    Однак українські військові експерти вже розглядають можливість його появи як серйозний ризик.

    Головне завдання України — встигнути розробити, випробувати та розгорнути засоби протидії до того, як Росія зможе масштабно використовувати новий канал супутникового управління для своїх атак.

  • Ніч вибухів у Росії: нафтовий термінал горить, атаковано дата-центр VK, у Петербурзі зникло світло

    Ніч вибухів у Росії: нафтовий термінал горить, атаковано дата-центр VK, у Петербурзі зникло світло

    У ніч проти 18 жовтня 2026 року Москва, Санкт-Петербург і Ленінградська область зазнали масованої атаки безпілотників. Найсерйозніші наслідки зафіксували в Санкт-Петербурзі, де після ударів спалахнула пожежа на території одного з найбільших російських комплексів перевалки нафтопродуктів на Балтійському морі — Петербурзького нафтового термінала. Крім того, під удар потрапив центр обробки даних російської компанії VK, у кількох районах виникли перебої з електропостачанням, а аеропорт Пулково тимчасово припинив приймати й відправляти літаки. Виробник українських безпілотників Fire Point повідомив, що для атаки на нафтовий об’єкт використовувалися дрони FP-1. Російська влада визнала пожежі, але заявила про масове перехоплення повітряних цілей.

    Про атаку повідомили українські моніторингові Telegram-канали Exilenova+ та Supernova+, російське незалежне видання ASTRA, а згодом і представники російської влади.

    Перші повідомлення про інтенсивну роботу протиповітряної оборони в районі Санкт-Петербурга почали з’являтися приблизно о третій годині ночі.

    Місцеві жителі розповідали про серії вибухів, яскраві спалахи в небі та звуки роботи російської ППО.

    Відеозаписи, які поширювали очевидці, демонстрували сильні загоряння та стовпи диму.

    Згодом російська влада офіційно підтвердила, що після атаки виникла пожежа безпосередньо на території Петербурзького нафтового термінала.

    Петербурзький нафтовий термінал охопила пожежа

    Губернатор Санкт-Петербурга Олександр Беглов повідомив, що внаслідок атаки безпілотників рятувальники ліквідовують пожежі на кількох об’єктах міської інфраструктури.

    Серед них він прямо назвав Петербурзький нафтовий термінал.

    Також, за словами Беглова, загоряння виникли в Невському, Красносельському, Красногвардійському та Московському районах міста.

    Відповідні повідомлення російського посадовця процитувало російське РБК.

    За даними моніторингового каналу Exilenova+, на території нафтового комплексу виникла пожежа в резервуарному парку.

    На оприлюднених у соціальних мережах кадрах видно масштабне займання.

    Водночас остаточно визначити кількість пошкоджених резервуарів, обсяг згорілих нафтопродуктів та стан технологічного обладнання за доступними відеозаписами неможливо.

    Також наразі немає підтвердження, що термінал повністю припинив роботу.

    Fire Point повідомила про використання українських FP-1

    Українська компанія Fire Point, яка розробляє ударні безпілотні системи, повідомила про застосування дронів FP-1 під час атаки на Петербурзький нафтовий термінал.

    Про це, зокрема, повідомив 24 Канал.

    FP-1 належить до українських ударних безпілотників великої дальності.

    Такі апарати призначені для ураження об’єктів, розташованих на значній відстані від української території.

    Санкт-Петербург розташований приблизно за 850 кілометрів від українського кордону, тому атаки на об’єкти в цьому регіоні демонструють можливості далекобійних безпілотних систем.

    Водночас компанія-виробник не є тотожною військовому командуванню.

    Станом на ранок 18 жовтня детального офіційного звіту Генерального штабу ЗСУ щодо всіх результатів цієї атаки в перевірених повідомленнях не було.

    Отже, застосування FP-1 підтверджується заявою виробника, а пожежа на терміналі — повідомленнями російської влади та матеріалами очевидців.

    Чому удар по нафтовому терміналу важливий для Росії

    Петербурзький нафтовий термінал — один із великих російських комплексів приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів.

    Він розташований у Великому порту Санкт-Петербурга та забезпечує перевалку пального, зокрема для подальшого морського експорту.

    За відкритими даними, пропускна спроможність комплексу становить приблизно 10–12,5 мільйона тонн нафтопродуктів на рік.

    На території підприємства розміщено понад 30 резервуарів для зберігання різних видів пального.

    Загальний об’єм резервуарного парку оцінюють приблизно у 441 тисячу кубометрів.

    Такі комплекси є важливою частиною експортної інфраструктури російської нафтової галузі.

    Через них продукція нафтопереробних підприємств відвантажується на морські судна для подальшого транспортування.

    Пошкодження резервуарів та обладнання потенційно може ускладнювати логістику, потребувати ремонтів і впливати на графіки перевалки.

    Однак масштаб економічних наслідків конкретно цієї атаки залежатиме від результатів обстеження підприємства.

    Сам факт пожежі не дозволяє стверджувати, що Росія втратила всю пропускну спроможність термінала або що експорт нафтопродуктів через Санкт-Петербург повністю зупинився.

    Водночас атакований комплекс має стратегічне економічне значення, оскільки нафтова галузь залишається одним із джерел валютних доходів Росії.

    Під удар потрапив дата-центр «ВКонтакте»

    Окрім нафтового термінала, безпілотники атакували центр обробки даних компанії VK у Ленінградській області.

    Про це повідомили російські ЗМІ, а згодом інформацію підтвердила сама компанія.

    У VK заявили, що один із дата-центрів справді зазнав атаки безпілотника.

    Водночас представники компанії запевнили, що її сервіси продовжують працювати у звичайному режимі.

    Однак у соціальних мережах почали з’являтися скарги на проблеми з доступом до окремих сервісів.

    За повідомленнями користувачів, спостерігалися перебої в роботі «ВКонтакте» та деяких пов’язаних платформ.

    Інформацію про атаку на дата-центр також підтвердило російське РБК.

    Поруч із пошкодженим об’єктом, за даними OSINT-аналітиків ASTRA, розташована велика електропідстанція.

    Повідомлялося, що вона також могла зазнати пошкоджень.

    Проте ступінь ураження енергетичного обладнання та його вплив на роботу дата-центру потребують додаткового підтвердження.

    У Петербурзі почали зникати світло та вода

    Після нічної атаки мешканці Санкт-Петербурга й навколишніх районів почали повідомляти про перебої з електропостачанням.

    За інформацією російських незалежних медіа, частина споживачів тимчасово залишилася без світла.

    У деяких районах також виникали проблеми з водопостачанням.

    Причини всіх знеструмлень остаточно не встановлені.

    За повідомленнями російської влади, уламки безпілотників могли пошкодити окремі лінії електропередачі.

    Водночас моніторингові канали повідомляли про можливе ураження енергетичного обладнання поблизу дата-центру VK.

    Тому поки не можна стверджувати, що всі перебої зі світлом були спричинені прямими влучаннями по електропідстанціях.

    Окремо жителі Петербурга скаржилися на проблеми з мобільним інтернетом.

    Місцева влада попереджала, що під час роботи засобів протидії безпілотникам можливі тимчасові обмеження зв’язку.

    Повідомляють також про влучання в міст

    Українські OSINT-канали опублікували повідомлення про можливе влучання безпілотника у вантовий міст через Корабельний фарватер.

    Він входить до складу Західного швидкісного діаметра — важливої транспортної магістралі Санкт-Петербурга.

    За повідомленнями моніторингових ресурсів, після атаки в районі мосту було зафіксовано вибухи.

    Однак російська влада на момент перших офіційних повідомлень не підтвердила масштабного пошкодження мостової конструкції.

    Також не оприлюднено перевірених даних про тривале припинення руху саме через руйнування цього об’єкта.

    Тому повідомлення про ураження мосту слід розглядати як попередню інформацію, яка потребує незалежної перевірки.

    ППО Росії заявила про 126 збитих дронів

    Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко протягом ночі кілька разів оновлював інформацію про роботу російської протиповітряної оборони.

    Спочатку він повідомив про нібито збиття 57 безпілотників.

    Пізніше заявлена кількість перехоплених повітряних цілей зросла до 126.

    За словами російського посадовця, уламки дронів пошкодили житлові будівлі, автомобілі та лінії електропередачі.

    Зокрема, у селищі Нізіно Ломоносовського району повідомлялося про пошкодження чотирьох автомобілів на парковці.

    Також місцеві мешканці розповідали про вибухи в Кудрові та інших населених пунктах області.

    Російська влада заявила про продовження роботи ППО.

    Водночас оприлюднена кількість збитих апаратів не підтверджена незалежними джерелами.

    Достовірно встановити, скільки безпілотників було запущено та скільки з них досягли цілей, наразі неможливо.

    Москва також провела ніч під звуки вибухів

    Паралельно з атакою на Санкт-Петербург російська влада повідомляла про наліт безпілотників у напрямку Москви.

    Мер російської столиці Сергій Собянін почав публікувати повідомлення про збиті дрони ще пізно ввечері 17 жовтня.

    Станом приблизно на третю годину ночі він заявив про 87 перехоплених безпілотників.

    За словами московського мера, на місцях падіння уламків працювали екстрені служби.

    Водночас на той момент Собянін не повідомляв про значні руйнування або постраждалих у самій столиці.

    Жителі Підмосков’я розповідали про вибухи та звуки роботи протиповітряної оборони.

    Це вже не перша масштабна повітряна атака на московський регіон протягом жовтня.

    Напередодні російська влада заявила, що за тиждень із 10 до 17 жовтня в напрямку Московського регіону нібито рухалися 2730 українських безпілотників.

    Проте підтвердити ці показники незалежними даними неможливо.

    Аеропорти Москви та Петербурга знову обмежили польоти

    Через загрозу безпілотників російська авіаційна влада запровадила тимчасові обмеження на приймання та відправлення літаків.

    Зокрема, призупиняв роботу петербурзький аеропорт Пулково.

    За інформацією російських ЗМІ, обмеження запровадили приблизно о другій годині ночі.

    На тлі повітряної загрози пасажирів і працівників аеропорту переводили до безпечних зон.

    Адміністрація Пулково повідомляла про надання людям води та необхідних речей для очікування.

    Тимчасові обмеження також діяли у двох московських аеропортах.

    Ці заходи стали продовженням серії порушень авіасполучення, які протягом останніх днів неодноразово зачіпали російські транспортні вузли.

    Для авіакомпаній такі рішення означають можливі затримки, зміни маршрутів та додаткові витрати.

    Однак точна кількість скасованих і затриманих рейсів саме в ніч проти 18 жовтня потребує окремого підтвердження.

    Чому українські дрони атакують російську нафтову інфраструктуру

    Атака на Петербурзький нафтовий термінал відбулася на тлі тривалої кампанії ударів по російській нафтовій галузі.

    Раніше українські далекобійні безпілотники неодноразово атакували нафтопереробні заводи, паливні сховища та інші об’єкти, пов’язані з виробництвом і транспортуванням енергоносіїв.

    11 жовтня американське видання The Washington Post опублікувало велике дослідження про те, як Україна застосовує високоточні удари для пошкодження найбільш важливого обладнання російських нафтопереробних підприємств.

    У матеріалі зазначалося, що удари по обладнанню, яке складно замінити, можуть призводити до тривалих зупинок виробництва.

    Додатковою проблемою для Росії залишаються санкційні обмеження на постачання окремих компонентів промислового обладнання.

    Водночас нафтові термінали виконують інші функції, ніж нафтопереробні заводи.

    Вони забезпечують зберігання та перевалку готової продукції, а не обов’язково її виробництво.

    Тому наслідки атаки на термінал потрібно оцінювати насамперед із погляду пошкодження резервуарів, насосного обладнання та експортної логістики.

    Фактичний економічний ефект удару залежатиме від масштабу руйнувань і часу, необхідного для відновлення роботи об’єкта.

    Що відомо станом на ранок 18 жовтня

    Після масованої атаки безпілотників російська влада підтвердила пожежу на території Петербурзького нафтового термінала.

    Компанія Fire Point повідомила про використання українських дронів FP-1.

    Також встановлено факт атаки на центр обробки даних VK у Ленінградській області.

    Мешканці Санкт-Петербурга повідомляли про перебої з електропостачанням і мобільним зв’язком.

    Аеропорт Пулково та окремі московські аеропорти тимчасово обмежували польоти.

    Російська влада заявила про 126 збитих безпілотників над Ленінградською областю та 87 — у напрямку Москви станом на третю годину ночі.

    Проте ці цифри не мають незалежного підтвердження.

    Губернатор Санкт-Петербурга повідомив, що, за попередніми даними, загиблих унаслідок атаки немає.

    Найважливішим підтвердженим наслідком нічного удару стала пожежа на одному з великих російських нафтових експортних комплексів у Балтійському регіоні.

    Остаточні масштаби пошкоджень, можливі втрати підприємства та вплив атаки на морський експорт нафтопродуктів наразі залишаються невідомими.