Golosnovinua.com

Категорія: Війна

  • Свіжа жива сила ворога на передовій: командувач Нацгвардії повідомив про прибуття нових мобілізованих росіян на Покровський напрямок

    Свіжа жива сила ворога на передовій: командувач Нацгвардії повідомив про прибуття нових мобілізованих росіян на Покровський напрямок

    Російське військове командування вже розпочало масоване перекидання новобранців чергової хвилі мобілізації безпосередньо на лінію бойового зіткнення для підтримання наступального тиску. Появу щойно мобілізованих окупантів українські захисники фіксують, зокрема, на одному з найгарячіших відтинків фронту – Покровському напрямку. Про це в ефірі Новини.LIVE повідомив командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, оцінивши боєздатність ворожих поповнень та перспективи противника на сході країни.

    Генерал наголосив, що прибуття живої сили противника не призведе до стратегічного колапсу оборони за умови чіткого виконання завдань кожним підрозділом на своїх рубежах. Командувач НГУ переконаний, що українські сили готові дати відсіч окупантам та зупинити їхнє просування вглиб української території.

    «Якщо бригади, командири та кожен військовослужбовець розуміють, як їм діяти на своїх напрямках, то все буде добре. Ми їх зупинимо. Не буде такого, що вони, мов таргани, хлинуть лавиною і зупиняться під Дніпром», – підкреслив Олександр Півненко.

    Командувач визнав імовірність локальних проривів, проте запевнив, що будь-які кризові ситуації оперативно купіруватимуться та стабілізуватимуться силами оборони. Він також повністю виключив можливість швидкого прориву ворога до головних агломерацій північної Донеччини найближчим часом, акцентувавши на тому, що плани окупантів захопити весь Донбас розіб’ються об затяжні кровопролитні міські бої.

    «Вони 100% не будуть воювати за Слов’янськ і Краматорськ цього року – цього не буде. Адже чому вони кажуть: “Віддайте нам Донбас”? А ви спробуйте забрати. Витратьте три роки – і заберіть. Подивимося, скільки ми вас знищимо за ці три роки», – підсумував генерал.

    Поповнення фронту новобранцями свідчить про намір політичного керівництва РФ компенсувати колосальні втрати в техніці та особовому складі живою силою, намагаючись за будь-яку ціну вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Проте масовий призов ненавчених резервістів не вирішує системних проблем армії РФ, а лише збільшує показники втрат загарбників у спробах протиснути міцну та ешелоновану оборону українських військ.

  • Удар по вразливому місцю: Росія використовує обмеження Starlink для масованого дронового терору проти України

    Удар по вразливому місцю: Росія використовує обмеження Starlink для масованого дронового терору проти України

    Російські окупаційні війська намагаються використати технічні проблеми та штучні обмеження в роботі супутникової мережі Starlink для прориву української протиповітряної оборони за допомогою безпрецедентних хвиль безпілотників. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками переговорів із прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом. Глава держави наголосив, що саме від стабільного супутникового зв’язку безпосередньо залежить ефективність застосування новітніх вітчизняних дронів-перехоплювачів, які стали важливим елементом протидії ворожим далекобійним апаратам.

    Масштаби нинішньої повітряної навали виявилися одними з найбільших за весь період повномасштабного вторгнення. Лише протягом ночі противник випустив по території України 124 ударні дрони, до яких удень додалися ще 145 безпілотників, а десятки «шахедів» продовжували фіксуватися в повітряному просторі під час виступу президента. Основними цілями ворожих атак стали об’єкти енергетичного сектору, логістичні вузли та залізнична мережа. Попри результативну бойову роботу сил ППО та збиття значної частини цілей, у кількох регіонах зафіксовано прямі влучання бойових частин та падіння уламків на важливу інфраструктуру.

    «Очевидно, що росіяни намагаються скористатися проблемами в роботі Starlink в Україні, тому що саме від цього зв’язку значною мірою залежить робота дронів-перехоплювачів», – пояснив Володимир Зеленський, підкресливши нагальну потребу в екстреному посиленні захисту неба союзними засобами.

    Криза зі супутниковим інтернетом спалахнула після того, як компанія SpaceX ввела жорсткі ліміти для українських військових, встановивши обмеження на використання терміналів на швидкостях руху понад 161 кілометр на годину, що безпосередньо заблокувало роботу високошвидкісних безпілотників. У Міністерстві оборони України повідомили, що протягом дня фактичні параметри зв’язку падали навіть нижче встановленої планки, однак наразі якість каналів на швидкостях до 160 кілометрів вдалося стабілізувати, а діалог із представниками американської компанії триває. На тлі цих складнощів офіційний Лондон оголосив про невідкладне прискорення постачання легких багатоцільових ракет Martlet (LMM), здатних ефективно перехоплювати як баражуючі боєприпаси, так і російські реактивні дрони, надаючи критично важливе підкріплення українській протиповітряній обороні.

  • Мовчання союзників чи технічні нюанси: у Повітряних силах роз’яснили ситуацію з відсутністю попереджень про балістичні атаки на Київ

    Мовчання союзників чи технічні нюанси: у Повітряних силах роз’яснили ситуацію з відсутністю попереджень про балістичні атаки на Київ

    Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат у коментарі виданню роз’яснив резонансні обставини, за яких західні партнери два дні поспіль – 12 та 13 жовтня – не попередили українську сторону про російські удари балістичними ракетами по столиці. Ця пауза в сповіщеннях збіглася в часі з повідомленнями у світових медіа про можливий тиск із боку Вашингтона та погрози заморозити розвідувальну співпрацю, що викликало значний суспільний резонанс і занепокоєння щодо подальшої координації сил оборони з іноземними союзниками.

    Представник командування зазначив, що розвідувальні дані становлять надзвичайно широкий спектр відомостей, які не зводяться виключно до миттєвих сигналів тривоги про конкретні ракетні пуски. За словами військового, механізми виявлення, обробки та передачі супутникових або радіолокаційних відомостей партнерами мають складну технічну й оперативну природу, а відсутність сповіщення в окремих випадках може зумовлюватися різними факторами перехоплення та верифікації цілей, де рахунок часу йде на секунди.

    Питання оперативності оповіщення про ворожу балістику набуло критичного значення після того, як масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі Києва та столичного регіону довелося відбивати за фактом безпосереднього виявлення ракет власними радіолокаційними станціями. Попри політичні дискусії та побоювання щодо штучного блокування інформації, у військовому відомстві наголошують на важливості виваженої оцінки каналів партнерської взаємодії, підкреслюючи, що Україна продовжує системний діалог із союзниками задля зміцнення багаторівневого захисту повітряного простору від балістичних загроз.

  • Удар надшвидкісних дронів по столиці: Росія атакувала Київ реактивними БпЛА, на Печерську пошкоджено житлові будинки та поранено п’ятьох людей

    Удар надшвидкісних дронів по столиці: Росія атакувала Київ реактивними БпЛА, на Печерську пошкоджено житлові будинки та поранено п’ятьох людей

    У четвер, 15 жовтня, російські окупаційні війська завдали комбінованого повітряного удару по Києву із застосуванням новітніх реактивних безпілотників, спричинивши серію потужних вибухів безпосередньо в центральній частині міста. Сили протиповітряної оборони вели інтенсивну бойову роботу по швидкісних повітряних цілях, уламки яких упали в історичному Печерському районі столиці. Унаслідок ворожої атаки травми та поранення різного ступеня тяжкості дістали п’ятеро людей. На місці падіння фрагментів дронів виникли займання, а фахівці екстрених служб оперативно розпочали порятунок постраждалих і ліквідацію наслідків прильоту.

    Епіцентром руйнувань став житловий квартал на Печерську, де уламки збитого реактивного безпілотника впали на відкритій ділянці у дворі біля п’ятиповерхового житлового будинку. Від потужної ударної хвилі та розльоту часток металу було пошкоджено фасад, значну частину покрівлі й скління вікон основної п’ятиповерхівки, а також посічено фасади двох сусідніх триповерхових житлових споруд. У дворі спалахнув легковий автомобіль, вогонь від якого рятувальники ДСНС оперативно локалізували та повністю загасили. Мер Києва Віталій Кличко та міська військова адміністрація деталізували наслідки пошкоджень, підтвердивши, що екстрені служби спрацювали на випередження, аби запобігти масштабній пожежі у щільній міській забудові.

    Під час повітряної тривоги Повітряні сили ЗСУ неодноразово попереджали про маневри групи реактивних дронів над акваторією Дніпра та житловими масивами столиці, фіксуючи рух надшвидкісних апаратів курсом на Дарницю, Видубичі, район Дарницького мосту та Труханів острів. Висока швидкість цих цілей суттєво скорочувала час на реагування засобів ППО, однак оборонцям неба вдалося запобігти прямому влучанню бойових частин у стратегічні об’єкти міста до відбою тривоги.

    Цей напад став продовженням цілеспрямованої російської кампанії повітряного терору проти української столиці. Напередодні в ніч проти 14 жовтня противник атакував Київ і область масованим залпом балістичних ракет, уразивши енергетичну інфраструктуру, включно з усіма трьома столичними ТЕЦ, що тимчасово порушило постачання електрики та води. Попри те, що енергетикам компанії ДТЕК вдалося стабілізувати енергопостачання в місті після попереднього балістичного удару, ворог негайно спробував завдати нової шкоди вже за допомогою реактивних дронів, однак українські захисники зірвали плани окупантів щодо тотальної дестабілізації мегаполіса.

  • Диверсія чи військова ціль: у Німеччині почався резонансний суд над українським офіцером через підрив «Північних потоків»

    Диверсія чи військова ціль: у Німеччині почався резонансний суд над українським офіцером через підрив «Північних потоків»

    У Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга розпочався судовий процес над 50-річним колишнім офіцером Збройних сил України Сергієм Кузнєцовим, якого Федеральна прокуратура ФРН звинувачує в організації та координації підриву газопроводів «Північний потік» та «Північний потік – 2» у вересні 2022 року поблизу данського острова Борнгольм. Слідство стверджує, що підсудний керував групою українських військових і цивільних спеціалістів, які орендували вітрильну яхту на сході Німеччини та заклали вибухівку на підводні нитки газопроводу. Кузнєцова затримали у серпні 2025 року під час відпочинку в Італії та згодом екстрадували до Німеччини. Ключовим і найбільш суперечливим пунктом 140-сторінкового обвинувального акта стала кваліфікація інциденту як «воєнного злочину» через пошкодження цивільних об’єктів у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом.

    Перше засідання, під час якого ексвійськовий лише підтвердив анкетні дані, тривало близько двох годин і завершилося вимогою захисту повністю закрити судовий розгляд. Команда адвокатів із двох німецьких та одного італійського фахівців обрала наступальну стратегію, піддавши критиці дії сторони обвинувачення. Зокрема, італійський юрист Нікола Канестріні звинуватив німецьку прокуратуру в нечесній грі, вказавши, що пункту про «воєнний злочин» не було в первинному запиті на екстрадицію з Італії. Захист стверджує, що цей пункт додали штучно з метою позбавити українця «функціонального імунітету», який традиційно захищає військових від переслідування за виконання наказів командування, але не діє щодо воєнних злочинів. Крім того, адвокати оскаржують законність передачі прослуханих в Італії телефонних розмов і наголошують, що обвинувачений позбавлений можливості повноцінно виправдовуватися в суді без дозволу українського командування, тобто вимушений захищатися з фактично «зв’язаними руками».

    Окремим вагомим аргументом захисту стала повна відсутність прямих доказів особистої участі Кузнєцова у фізичній операції: на борту судна експерти не виявили ані слідів його ДНК, ані відбитків пальців чи свідчень очевидців. До висновку про керівну роль українця слідство дійшло суто методом виключення, встановивши, що він не володів навичками підривника, водолаза чи штурмана. Водночас юристи наполягають, що сам газопровід був абсолютно законною військовою ціллю. На користь цього наводяться факти, що російський концерн «Газпром» створював і спонсорував власні збройні формування для війни проти України, доходи від палива йшли на фінансування агресії, а прокачування газу трубами на момент інциденту було повністю зупинене самою Москвою для енергетичного шантажу Європи.

    Процес супроводжується гострими політичними баталіями та викликав широкий суспільний резонанс. Під будівлею суду проводили пікет представники проросійської німецької партії BSW, які вимагали політичного розслідування та покарання замовників, тоді як інші активісти прийшли підтримати українця з плакатами про невідповідність звинувачень реаліям війни. Офіційний Київ послідовно відкидає будь-яку причетність державних органів до цієї атаки. Адвокат Нікола Канестріні назвав ситуацію гірким парадоксом правосуддя, наголосивши, що після звірств у Бучі, Маріуполі та численних убивств цивільних першим, кого німецька юстиція притягнула до суду за воєнний злочин у межах російсько-української війни, виявився не російський окупант, а громадянин країни, яка зазнала неспровокованого нападу.

  • Масований удар по Кропивницькому: троє загиблих та шестеро поранених унаслідок російської атаки на промисловість і логістику

    Масований удар по Кропивницькому: троє загиблих та шестеро поранених унаслідок російської атаки на промисловість і логістику

    Російські окупаційні війська здійснили масовану комбіновану атаку по місту Кропивницький та території Кіровоградської області, унаслідок чого загинули троє людей, а ще шестеро мирних жителів дістали поранення різного ступеня тяжкості. Ворожі удари були цілеспрямовано спрямовані на цивільний сектор, знищення виробничих потужностей та ключових логістичних вузлів центрального регіону країни. Про трагічні наслідки ворожого нальоту повідомив начальник Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович.

    Основними мішенями ворога стали об’єкти транспортної інфраструктури, складські термінали та промислові підприємства обласного центру. На тлі триваючих ударів та ліквідації загорянь керівництво області звернулося до мешканців із закликом суворо дотримуватися інформаційної тиші, не викладати фото чи відео з місць влучань у соціальні мережі та перебувати в безпечних укриттях до повного відбою небезпеки.

    «Кіровоградська область та її обласний центр досі перебувають під масованою ворожою атакою. Логістика, транспортні та промислові підприємства. Прошу нічого не публікувати в мережі, подбати про безпеку», – заявив очільник ОВА під час ворожого обстрілу.

    Кількість жертв зростала в міру розбору завалів та обстеження пошкоджених територій. Спочатку місцева влада підтвердила загибель двох людей, проте ближче до першої години ночі стало відомо про виявлення тіла третього загиблого. Ще шестеро осіб зазнали травм унаслідок вибухових хвиль та розльоту уламків боєприпасів: п’ятьох постраждалих госпіталізували до міських медичних закладів для надання кваліфікованої хірургічної допомоги, тоді як один потерпілий відмовився від перебування у стаціонарі після первинного огляду лікарями.

    Цілеспрямоване ураження транспортних та логістичних вузлів Кіровоградщини вкотре демонструє спроби агресора паралізувати життєдіяльність центральних областей України, які слугують важливими розподільчими центрами для гуманітарних і цивільних вантажів. Рятувальні та комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки пожеж і руйнувань, а правоохоронні органи фіксують чергові воєнні злочини окупантів проти цивільного населення для передачі доказів міжнародним інстанціям.

     

  • Звинувачення без доказів: Київ спростував заяви Кремля про удари по російських НПЗ та зрив енергетичного перемир’я

    Звинувачення без доказів: Київ спростував заяви Кремля про удари по російських НПЗ та зрив енергетичного перемир’я

    Російська влада звинуватила Україну в порушенні домовленостей щодо взаємного припинення ударів по енергетиці, заявивши про нібито атаки безпілотників на нафтопереробні заводи у Саратовській та Рязанській областях. Віцепрем’єр РФ Олександр Новак стверджує, що українські військові цілеспрямовано атакували підприємства паливного сектору, продемонструвавши небажання дотримуватися енергетичного перемир’я. Водночас офіційний Київ категорично спростував ці закиди, назвавши заяви Москви відвертою дезінформацією, а незалежні розслідувачі не виявили жодних підтверджень ураження вказаних заводів.

    Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин назвав риторику російського високопосадовця фейком. За його словами, під удари потрапили інші цілі, зокрема центр обробки даних, однак жоден нафтопереробний завод атакований не був. Спроби Кремля звинуватити Україну в ескалації розбиваються об фактичні дані з місць інцидентів та результати супутникового моніторингу.

    Розслідувальне видання The Insider проаналізувало карту пожеж NASA FIRMS і дані моніторингових каналів за останню добу, не зафіксувавши слідів ударів по НПЗ. У Саратовській області дрони вразили споруджуваний центр обробки даних Сбербанку в місті Балаково, що підтвердив і місцевий губернатор Роман Бусаргін, не згадавши про пошкодження енергетичних об’єктів. Супутникові дані підтвердили осередки займання біля дата-центру та металургійного заводу, тоді як у районі Саратовського НПЗ жодних ознак пожеж виявлено не було. У Рязанській області очільник регіону Павло Малков заявив лише про збиття семи дронів без будь-яких руйнувань чи постраждалих, а місцеві ресурси не зафіксували наслідків прильотів по Рязанському нафтозаводу.

    Маніпуляції з боку Новака щодо масштабів українських атак фіксуються вже не вперше. Раніше посадовець заявляв про ураження чотирьох НПЗ за одну ніч, хоча реальне влучання вдалося підтвердити лише на заводі у Волгограді. Систематичне поширення неправдивих повідомлень про удари по паливних об’єктах свідчить про намагання Москви створити штучний інформаційний привід для виправдання власних атак по українській енергетичній інфраструктурі та покласти відповідальність за зрив переговорних процесів на Україну.

  • Розвідувальний шантаж: США погрожують припинити передачу даних Україні в разі нових ударів по території РФ

    Розвідувальний шантаж: США погрожують припинити передачу даних Україні в разі нових ударів по території РФ

    Представники американської розвідки попередили посольство України у Вашингтоні про негайне та повне припинення будь-якого обміну розвідувальними даними у разі нових ударів по російських енергетичних об’єктах. Масштаб дипломатичного та безпекового тиску з боку Сполучених Штатів виявився безпрецедентним: американська сторона ініціювала масові телефонні дзвінки українським дипломатам, військовим та урядовцям, висуваючи ультимативні вимоги щодо зупинки атак на паливну інфраструктуру держави-агресора.

    «Попередження були настільки масовими, що телефонували всім, чиє прізвище звучить по-українськи», – зазначило обізнане джерело, описуючи масштаби тиску з боку Вашингтона.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що українські генерали вже отримували прямі погрози від адміністрації Дональда Трампа щодо зупинки розвідувальної взаємодії. Водночас сам американський лідер публічно спробував пом’якшити ситуацію, заявивши, що інформаційний обмін триватиме, оскільки головною метою Вашингтона залишається припинення війни.

    «Ми допомагаємо їм і ділимося інформацією. Ми хочемо, щоб війна закінчилася», – заявив президент США.

    Побоювання щодо реального згортання передачі критично важливих даних підтвердилися під час чергової повітряної атаки, коли російські балістичні ракети вдарили по столиці без жодного завчасного сповіщення для українських підрозділів протиповітряної оборони. Відсутність партнерських попереджень призвела до значних ризиків для захисників неба та мирного населення.

    «Атака російських балістичних ракет на Київ. Знову жодного завчасного попередження від наших партнерів», – наголосив Володимир Зеленський.

    Тієї ночі держава-агресор випустила по містах України 39 балістичних ракет і понад 120 ударних безпілотників, поціливши в енергетичні об’єкти у Києві, Київській області та Харкові. Спроби примусити Україну відмовитися від законних ударів по військово-економічній системі противника за допомогою обмеження розвідданих суттєво послаблюють обороноздатність країни та підривають ефективність відбиття масованих ракетних ударів ворога.

  • У Луцьку постраждала найбільша картина України: «Космогонія» площею понад 2000 м²

    У Луцьку постраждала найбільша картина України: «Космогонія» площею понад 2000 м²

    У Луцьку внаслідок російської атаки пошкоджено унікальний мистецький проєкт «Космогонія» — монументальне полотно площею понад 2000 квадратних метрів, яке встановило національний рекорд України. Уламки безпілотника спричинили пожежу в будівлі Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Найбільше постраждала шоста частина картини, що має символічну назву «Майбутнє». Тепер музей вирішує, чи відновлювати пошкоджений фрагмент, чи залишити сліди російського удару як свідчення війни для наступних поколінь.

    Про наслідки атаки 14 жовтня повідомив засновник музею Віктор Корсак. Інформацію також підтвердили «Інтерфакс-Україна» та The Kyiv Independent.

    За даними музею, пізно ввечері 13 жовтня уламки російського безпілотника впали на культурно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті», де розташований музей.

    Після падіння уламків виникла пожежа. На місце оперативно прибули рятувальники ДСНС, яким вдалося локалізувати та ліквідувати займання, не допустивши значно масштабніших руйнувань.

    Проте вогонь встиг пошкодити частину одного з найвідоміших сучасних мистецьких творів України.

    Особливо символічним виявилося те, що постраждав саме фрагмент «Майбутнє».

    «Космогонія» — масштабний філософський проєкт, присвячений походженню Всесвіту, людському існуванню та майбутньому цивілізації.

    Автором картини є український художник Петро Антип, уродженець Горлівки Донецької області. Філософську концепцію твору розробив засновник музею Віктор Корсак.

    Проєкт покликаний дати художню відповідь на три фундаментальні питання: звідки походить людство, ким ми є та що чекає нас попереду.

    За словами Корсака, пошкодження частини, присвяченої майбутньому, стало особливо болісним збігом.

    Засновник музею наголосив, що війна позбавляє людей не лише того, що вони мають сьогодні, а й можливостей, які могли б з’явитися завтра.

    Масштаби самого мистецького проєкту вражають.

    Над створенням «Космогонії» Петро Антип працював близько двох років. Загальна площа полотна перевищує 2000 квадратних метрів.

    Твір складається з понад 500 окремих елементів, які утворюють єдину композицію. Для експонування монументального полотна музей виділив залу площею приблизно 5000 квадратних метрів.

    28 вересня 2024 року «Космогонію» офіційно внесли до Національного реєстру рекордів України як найбільший твір малярства.

    Як раніше повідомляла «Українська правда. Життя», масштабний артоб’єкт поєднує різні художні техніки та є центральним експонатом музею.

    Тепер перед власниками та фахівцями постало непросте питання: чи потрібно повністю відновлювати пошкоджену частину картини?

    У музеї розглядають два сценарії.

    Перший передбачає повноцінну реставрацію, яка дозволить максимально наблизити пошкоджений фрагмент до первісного вигляду.

    Другий — збереження частини слідів пожежі як історичного свідчення російської агресії.

    Остаточне рішення ухвалюватимуть після обстеження полотна, консультацій із художником Петром Антипом та реставраторами.

    Наразі точну вартість можливого відновлення та обсяг безповоротних пошкоджень не оприлюднили.

    Водночас у музеї зазначили, що інші виставкові зали й експонати не постраждали. Заклад продовжує роботу над культурними, мистецькими та освітніми проєктами.

    Це далеко не перший випадок, коли російські атаки завдають шкоди українським культурним установам.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про звернення України до ЮНЕСКО після російських ударів по Києво-Печерській лаврі, музеях та інших об’єктах культурної спадщини.

    Українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності міжнародної фіксації пошкоджень культурних пам’яток та збереження унікальних мистецьких колекцій.

    Зокрема, 28 вересня внаслідок російської атаки пошкоджень зазнав Національний музей Тараса Шевченка в Києві. Раніше російські удари також пошкодили приміщення Херсонського обласного краєзнавчого музею.

    За роки повномасштабного вторгнення під загрозою опинилися не лише історичні будівлі, а й музейні фонди, архіви, картини та сучасні мистецькі проєкти.

    Історія «Космогонії» в Луцьку стала ще одним прикладом того, як війна зачіпає культурне життя України. Полотно, присвячене майбутньому людства, частково постраждало від російського удару, а рішення щодо його реставрації тепер матиме не лише мистецьке, а й історичне значення.

    Для музею це не просто питання відновлення пошкодженої картини, а вибір того, як зберегти пам’ять про війну для наступних поколінь.

  • Росіяни не можуть користуватися банківськими застосунками: що відомо про атаку на датацентр у Балакові

    Росіяни не можуть користуватися банківськими застосунками: що відомо про атаку на датацентр у Балакові

    У Росії зафіксували масштабні перебої в роботі банківських застосунків, інтернет-магазинів, мобільних операторів та державних електронних сервісів після атаки безпілотників на датацентр «Сбербанку» в місті Балаково Саратовської області. Користувачі скаржаться на неможливість здійснювати фінансові операції, оформлювати онлайн-замовлення та користуватися цифровими платформами. Водночас сам банк підтвердив удар по об’єкту, але заперечує порушення роботи власних систем.

    У ніч проти 14 жовтня безпілотники атакували Саратовську область РФ. Однією з цілей став центр обробки даних «Сбербанку» в Балакові, який має перетворитися на один із найбільших цифрових об’єктів Росії.

    Про атаку повідомили російські медіа, а згодом її офіційно підтвердив перший заступник голови правління «Сбербанку» Олександр Ведяхін.

    Як повідомляє Deutsche Welle, будівництво датацентру триває, а його повне введення в експлуатацію планувалося до 2030 року. Російська влада розраховувала зробити об’єкт одним із найбільших у Європі.

    Вартість масштабного проєкту оцінюють у 122,2 млрд рублів. Його інфраструктуру планували використовувати для розвитку цифрової екосистеми банку, штучного інтелекту та державних інформаційних платформ.

    Однак після нічної атаки користувачі по всій Росії почали масово повідомляти про проблеми з доступом до інтернет-сервісів.

    За даними моніторингових платформ «Сбой.рф» і detector404, перебої зачепили банківський сектор, електронну комерцію, телекомунікаційні послуги та корпоративні цифрові системи.

    Зокрема, повідомлялося про проблеми з роботою застосунків «Сбербанку» та «Точка Банку». Клієнти останнього скаржилися на недоступність онлайн-банкінгу й сервісу «Бізнес-онлайн».

    Проблеми виникли й у сервісах, якими щодня користуються мільйони росіян. Скарги надходили на роботу нейромережі GigaChat, сервісу доставки продуктів «Самокат», електронної пошти Mail.ru та хмарного сховища «Облако Mail.ru».

    Перебої також фіксували в роботі хостинг-провайдера «Рег.ру» та системи електронного документообігу «Контур», яку використовують російські підприємства.

    Користувачі повідомляли про труднощі з маркетплейсом Ozon, платформою оголошень «Авіто», соціальною мережею VK та порталом державних послуг «Госуслуги».

    Про масштабні скарги на роботу цифрових сервісів повідомило російське незалежне видання «Важные истории».

    Водночас достовірно встановити, чи всі перелічені збої безпосередньо спричинені саме пошкодженням датацентру в Балакові, наразі неможливо.

    Представники «Сбербанку» наполягають, що після атаки його системи продовжують працювати у штатному режимі. Про це повідомило російське видання «Коммерсантъ».

    Атака на об’єкт «Сбербанку» стала продовженням серії ударів по російській цифровій інфраструктурі.

    Протягом попереднього тижня безпілотники атакували кілька датацентрів компанії «Яндекс».

    Перший серйозний удар припав на центр обробки даних у Сасові Рязанської області. Після пошкоджень його роботу зупинили. Згодом атаки відбулися на об’єкти в Калузі та Владимирі.

    Компанія «Яндекс» офіційно підтвердила серйозні пошкодження інфраструктури та проблеми з окремими сервісами.

    Наслідки відчули не лише звичайні користувачі, а й підприємства, які використовують хмарні технології компанії для власної роботи.

    За повідомленнями російських медіа, частина клієнтів зіткнулася з труднощами під час проведення платежів, оформлення замовлень і доступу до корпоративних систем.

    Атаки на датацентри демонструють залежність сучасної цифрової економіки від фізичної інфраструктури: серверів, систем електроживлення, охолодження та зв’язку.

    Навіть часткове пошкодження таких об’єктів потенційно здатне впливати на велику кількість сервісів одночасно, особливо якщо компанії не мають достатнього резервування потужностей.

    Наразі точний масштаб пошкоджень датацентру «Сбербанку» в Балакові не встановлений. Також немає підтвердженої інформації про загальну суму збитків або остаточні терміни відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Водночас повідомлення про перебої в роботі цифрових платформ продовжують надходити з різних регіонів РФ. Після серії атак на російські датацентри питання захисту серверної інфраструктури та забезпечення безперервної роботи онлайн-сервісів набуло особливої актуальності.