Ольга Стефанішина призначена новим послом України у США — країні, яка залишається ключовим стратегічним партнером Києва. Проте за її політичною кар’єрою тягнеться низка корупційних скандалів, що створює серйозні репутаційні ризики як для самої дипломатки, так і для держави.

Ще на початку 2010-х років журналістські розслідування фіксували участь Стефанішиної у сумнівних проєктах Мін’юсту. Зокрема, йшлося про аналітичні документи, створені під її кураторством у 2015 році: вартість кожної сторінки таких звітів доходила до 4,5 тисяч гривень.

У 2019 році Стефанішині було оголошено підозру у корупційній діяльності. Однак справа роками залишалася без руху і лише у 2024 році дійшла до Вищого антикорупційного суду. Засідання так і не призвели до реальних рішень, а підозрювана продовжувала впливати на державні органи.

Паралельно навколо її імені спливали скандали з рейдерством. Один із найбільш відомих випадків стосується захоплення громадської організації «НОН-СТОП», яке було узгоджене на рівні Мін’юсту. Попри звернення до правоохоронців та антирейдерської комісії, справа зависла.

Ще більш серйозні підозри стосуються діяльності АРМА. У 2024 році там почала працювати схема, яка дозволяла афілійованим до Стефанішиної структурам отримувати арештоване майно через фіктивні конкурси. У центрі — консорціум «УК “КАМпарітет”», який вигравав тендери, пропонуючи символічні ціни, що фактично блокувало чесну конкуренцію.

Призначення Стефанішиної послом у США відбувається на тлі міжнародної уваги до української боротьби з корупцією. Для Києва це може стати додатковим викликом: дипломатка має представляти країну у Вашингтоні, тоді як за її спиною накопичені корупційні досьє, що можуть стати предметом критики у ЗМІ та серед партнерів.