Golosnovinua.com

Позначка: 2000 гривень

  • Переселенці чекають грошей: Мінсоцполітики оголосило дату фінансування допомоги за жовтень

    Переселенці чекають грошей: Мінсоцполітики оголосило дату фінансування допомоги за жовтень

    В Україні назвали дату фінансування державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за жовтень 2026 року. Кошти планують спрямувати 21 жовтня, однак на банківські картки переселенців вони надходитимуть поступово — протягом кількох наступних днів. У Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України пояснили, що відсутність зарахування безпосередньо 21 числа ще не свідчитиме про припинення виплат. Водночас переселенцям варто враховувати чинні правила призначення допомоги, оскільки право на державну підтримку залежить від категорії отримувача та встановлених законодавством умов.

    Про заплановану дату фінансування повідомило Міністерство соціальної політики України.

    За інформацією відомства, фінансування жовтневої допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб відбудеться 21 жовтня 2026 року.

    При цьому дата фінансування не означає, що всі отримувачі побачать кошти на своїх рахунках одночасно.

    Після перерахування державних коштів для виплат потрібен певний час на їхнє зарахування через відповідні платіжні механізми та банки.

    Тому гроші можуть надходити протягом кількох днів після 21 жовтня.

    Чому допомога ВПО надійде не всім одночасно

    У Мінсоцполітики наголосили, що процедура фінансування та фактичне зарахування коштів на рахунки громадян — різні етапи.

    Спочатку держава спрямовує кошти на відповідні виплати, а після цього вони надходять безпосередньо отримувачам.

    Саме тому можливі ситуації, коли одні переселенці вже отримали допомогу, а інші ще очікують на зарахування.

    Відмінності в часі надходження грошей самі по собі не означають, що конкретній людині відмовлено в підтримці.

    Якщо кошти не надійшли саме 21 жовтня, це ще не є підставою робити висновок про скасування допомоги.

    Водночас міністерство не назвало точного останнього дня, до якого всі виплати гарантовано будуть зараховані на картки.

    Тому повідомлення про те, що кожен отримувач обов’язково одержить гроші 22 або 23 жовтня, не підтверджені офіційною інформацією.

    Скільки грошей отримають переселенці у жовтні

    Розмір допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб у 2026 році залишається незмінним.

    Відповідно до чинних правил державної підтримки, передбачені такі щомісячні виплати:

    • 2000 гривень — для дорослих осіб, які мають право на допомогу;
    • 3000 гривень — для дітей та осіб з інвалідністю.

    Ці суми підтверджуються інформацією Пенсійного фонду України та роз’ясненнями Міністерства соціальної політики.

    Допомога розраховується на кожного члена сім’ї, який відповідає умовам програми.

    Наприклад, якщо право на виплати мають двоє дорослих і одна дитина, загальна сума щомісячної допомоги становитиме 7000 гривень.

    Для сім’ї з двох дорослих і двох дітей сума може становити 10 000 гривень.

    Однак такі розрахунки застосовуються лише за умови, що всі відповідні члени сім’ї мають право на державну підтримку.

    Наявність довідки ВПО не означає автоматичного призначення допомоги кожному переселенцю незалежно від доходів та інших обставин.

    Уряд продовжив допомогу ще на шість місяців

    Важливі зміни щодо соціальної підтримки переселенців набрали чинності у вересні 2026 року.

    Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити період отримання допомоги на проживання для осіб, які відповідають визначеним критеріям.

    Як повідомило Мінсоцполітики 4 вересня, максимальну кількість шестимісячних періодів підтримки збільшили з п’яти до шести.

    Таким чином, окремі категорії переселенців отримали можливість користуватися державною допомогою протягом додаткових шести місяців.

    Водночас продовження виплат не є безумовним для всіх громадян, які мають статус ВПО.

    Для збереження права на допомогу необхідно відповідати чинним вимогам.

    Серед обставин, які можуть враховуватися, — доходи сім’ї, її майновий стан, належність до окремих соціальних категорій та інші визначені законодавством критерії.

    Окремі правила діють для дітей, осіб з інвалідністю та громадян, які втратили працездатність.

    Що змінилося для дітей переселенців

    У 2026 році уряд також розширив можливості отримання допомоги для дітей із числа внутрішньо переміщених осіб.

    Відповідні зміни передбачають виплати дітям незалежно від доходу батьків за встановлених умов.

    Навесні Мінсоцполітики повідомило про можливість оформлення такої допомоги із застосуванням спеціального механізму нарахування.

    Для отримання виплат за попередні місяці громадянам необхідно було звернутися у визначений термін.

    Згодом його продовжили до 1 червня 2026 року.

    Особи, які звернулися після завершення цього строку, можуть претендувати на допомогу за загальними правилами з місяця подання заяви.

    Деталі цієї програми оприлюднені на офіційному сайті Мінсоцполітики.

    Окрім цього, у вересні уряд уточнив механізм автоматичного продовження допомоги для дітей, які вже входять до складу сім’ї ВПО та мають відповідне право.

    Це дозволяє уникнути необхідності повторного звернення в окремих випадках.

    Чому переселенці можуть втратити виплати

    Окрім звичайного завершення періоду призначення допомоги, проблеми з її отриманням можуть виникати через невідповідність умовам державної програми або помилки в інформаційних системах.

    Зокрема, раніше повідомлялося про ситуації, коли після повернення громадянина в Україну з-за кордону відповідні дані не відразу відображалися в державних реєстрах.

    Унаслідок цього могли виникати проблеми з підтвердженням фактичного перебування людини на території України.

    Важливо розуміти, що тимчасова поїздка за кордон сама по собі не є універсальною підставою для автоматичного припинення будь-якої допомоги.

    Рішення залежить від тривалості перебування за межами України, чинних умов конкретної програми та даних, які використовують уповноважені органи.

    Якщо людині припинили виплати, необхідно з’ясувати конкретну правову підставу такого рішення.

    За потреби його можна оскаржити в установленому порядку.

    У вересні 2026 року уряд окремо уточнив процедуру оскарження рішень органів Пенсійного фонду щодо допомоги на проживання ВПО.

    Куди звертатися, якщо гроші не надходять

    Якщо після оголошеного періоду зарахування допомога так і не з’явилася на банківському рахунку, переселенцям варто перевірити інформацію про призначену виплату.

    Насамперед можна звернутися до Пенсійного фонду України, який адмініструє відповідні соціальні допомоги.

    Для цього доступні сервісні центри ПФУ та вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду.

    Також варто перевірити правильність банківських реквізитів і стан рахунку, на який має надходити допомога.

    Якщо банк не повідомляє про отримання переказу, важливо з’ясувати в Пенсійному фонді, чи було призначено та профінансовано конкретну виплату.

    У разі виявлення помилок у персональних даних громадянину можуть надати роз’яснення щодо необхідності їхнього виправлення.

    Якщо ж допомогу припинено рішенням уповноваженого органу, варто отримати офіційну інформацію про підстави припинення.

    Чи є гроші на виплати переселенцям

    Державна казначейська служба України ще 1 жовтня повідомила про відкриття бюджетних асигнувань на соціальні допомоги, зокрема на виплати для ВПО.

    Відповідну інформацію оприлюднено на сайті Казначейства.

    У відомстві зазначили, що передбачені на жовтень кошти були відкриті в повному обсязі.

    Водночас Казначейство не веде персоніфікованого обліку кожного отримувача допомоги.

    Тому інформацію щодо конкретних виплат необхідно уточнювати через органи Пенсійного фонду.

    Додатково Міністерство фінансів 16 жовтня повідомило, що за січень–вересень 2026 року на соціальні видатки Мінсоцполітики спрямували 329,5 мільярда гривень.

    У відомстві наголосили на пріоритетності виконання державних соціальних зобов’язань навіть за умов значного навантаження на бюджет.

    Коли чекати гроші за жовтень

    Станом на 18 жовтня офіційно оголошена дата фінансування допомоги на проживання ВПО — 21 жовтня 2026 року.

    Зарахування коштів на банківські картки має відбуватися протягом кількох наступних днів.

    Конкретної дати отримання грошей для кожного переселенця міністерство не встановило.

    Розмір допомоги становить 2000 гривень для дорослих та 3000 гривень для дітей і осіб з інвалідністю, які відповідають умовам програми.

    Отже, відсутність грошей на картці безпосередньо 21 жовтня не означатиме автоматичного припинення державної підтримки.

    Якщо ж виплата не надійде після завершення оголошеного періоду зарахування, отримувачам варто звернутися до Пенсійного фонду та перевірити статус призначеної допомоги.

  • 105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту

    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту

    Тридцять років тому Україна остаточно отримала один із головних символів економічної незалежності — власну повноцінну національну валюту. 2 вересня 1996 року почалася грошова реформа, під час якої купоно-карбованці замінили гривнею, а з українських цін, зарплат і банківських рахунків фактично зникли п’ять нулів. Одна гривня дорівнювала 100 тисячам карбованців, тож банкнота в один мільйон карбованців перетворювалася на десять гривень.

    Сама реформа тривала два тижні — з 2 до 16 вересня 1996 року. У цей період гривня та карбованець ще могли перебувати в обігу паралельно, а після завершення обміну гривня стала єдиним законним платіжним засобом. Міжнародний валютний фонд тоді відзначав, що передумовами для запуску постійної валюти стали різке уповільнення інфляції та відносна стабілізація валютного курсу в першій половині 1996 року.

    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту
    Один мільйон карбованців зразка 1995 року. Після грошової реформи така сума дорівнювала 10 гривням.
    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту
    5000 карбованців, 1995 рік. Реверс.
    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту
    Одна гривня першої серії. Банкноти цього дизайну виготовляли ще 1992 року, але в обіг вони надійшли у вересні 1996-го. Художники — Василь Лопата та Борис Максимов.
    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту
    5 гривень проєкту 1992 року — аверс (Богдан Хмельницький).

    Однак сама гривня була готова значно раніше. Роботу над нею почали ще у 1992 році, практично одразу після відновлення незалежності. Україна на той момент не мала повного технологічного циклу для виробництва сучасних захищених банкнот, тому перші купюри довелося замовляти за кордоном. Банкноти за дизайном художників Василя Лопати та Бориса Максимова друкували в Канаді та Великій Британії.

    Саме з цим пов’язана одна з найдраматичніших сторінок історії гривні — секретне транспортування надрукованих грошей через Атлантичний океан.

    У серпні 1992 року українське судно вирушило через Босфор, Середземне море й Атлантику до Канади. Про справжню мету рейсу знало обмежене коло людей. У Монреалі на судно завантажували вже надруковані українські банкноти, які перевозили до порту під посиленою охороною.

    За спогадами учасників операції, опублікованими згодом у «Віснику Національного банку України», 13 вересня на судно завантажили 105 контейнерів із гривнями. Далі маршрут проліг не безпосередньо в Україну, а на Мальту. Там друкували банкноти вищих номіналів — 50 і 100 гривень — на підприємстві відомої британської компанії Thomas De La Rue.

    На Мальті до вантажу додали ще 23 контейнери. Таким чином, загалом на борту опинилося 128 контейнерів українських грошей. Операцію проводили в умовах максимальної секретності та із серйозними заходами безпеки.

    Учасники перевезення згадували, що спеціальна група супроводу була озброєна не лише пістолетами й автоматами, а й кулеметами та сигнальними ракетами. Фактично молода держава перевозила через океан одну з найважливіших складових майбутньої фінансової системи.

    Однак надруковані гроші не потрапили в гаманці українців одразу. Частина перших гривень чекала свого часу приблизно чотири роки.

    Причиною була економічна ситуація. Україна переживала гіперінфляцію, падіння виробництва та надзвичайну нестабільність. Тимчасовий купоно-карбованець стрімко втрачав вартість, а номінали збільшувалися практично щороку. Введення гривні в таких умовах могло означати швидке знецінення нової валюти ще до того, як вона встигла закріпитися.

    Ситуація почала змінюватися лише у 1996 році. За оцінками МВФ, жорсткіша фінансова політика дала змогу суттєво знизити темпи інфляції. У 1996 році Україна вперше після проголошення незалежності досягла відносно стійкої цінової стабілізації, а курс національної валюти став значно прогнозованішим. Саме тоді влада вирішила, що настав час запускати гривню.

    25 серпня 1996 року президент Леонід Кучма підписав указ №762/96 «Про грошову реформу в Україні». Уже 2 вересня почався масштабний обмін.

    Для держави це була колосальна логістична операція. Звичайних банківських відділень не вистачило б, щоб за два тижні обміняти гроші для мільйонів людей. Тому Україна фактично перетворила на тимчасові пункти обміну значну частину соціальної інфраструктури.

    Офіційна інструкція передбачала, що працівники могли отримувати гривні та міняти карбованці на підприємствах, студенти — у навчальних закладах, а обмінні пункти дозволялося організовувати не тільки в банках, а й на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових вокзалах.

    Пенсії, зарплати, стипендії та інші виплати від початку реформи вже мали видаватися у гривнях. Банки також повинні були автоматично перерахувати наявні вклади громадян за встановленим курсом.

    Ключовий принцип реформи полягав у тому, що всі грошові показники перераховували в єдиному співвідношенні — 100 000 карбованців до 1 гривні. Це стосувалося не лише готівки, а й зарплат, цін, тарифів, банківських залишків і бухгалтерських показників.

    Саме тому люди формально не втрачали свої заощадження лише через зміну грошової одиниці. Один мільйон карбованців ставав десятьма гривнями, 100 тисяч — однією гривнею.

    Втім, психологічно перехід був непростим. Після років інфляції українці звикли оперувати сотнями тисяч і мільйонами карбованців. Тепер ті самі суми раптом перетворилися на десятки або сотні гривень.

    Побоювання щодо нової валюти існували й через попередній досвід інфляції. Влада намагалася переконати населення, що деномінація не означає конфіскації заощаджень. На період переходу також застосовувалися окремі адміністративні обмеження, зокрема контроль цін і валютних операцій. Уже 13 вересня МВФ повідомляв, що частину таких заходів почали скасовувати.

    Попри масштаб операції, реформа відбулася доволі швидко. За даними МВФ, під час установленого періоду вдалося конвертувати майже 98% карбованцевої грошової маси. Для людей, які з об’єктивних причин не могли провести обмін вчасно, термін пізніше продовжували.

    Грошова реформа не могла миттєво вирішити економічні проблеми країни. Україна все ще мала значні борги із зарплат і соціальних виплат, слабку банківську систему та економіку, яка тільки виходила з надзвичайно глибокої кризи.

    Проте введення гривні виконало іншу фундаментальну функцію: країна отримала постійну національну валюту й власну грошову систему.

    За наступні роки Україна створила й повний цикл виробництва грошей усередині країни. Якщо перші банкноти доводилося замовляти в Канаді та Великій Британії, то згодом запрацювали українські банкнотні й монетні виробничі потужності. НБУ сьогодні називає вересневу реформу 1996 року моментом, коли гривня остаточно стала національною валютою незалежної України.

    Через 30 років банкнотний ряд продовжує змінюватися. Уже 4 вересня 2026 року НБУ планує ввести в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса. Так новий етап історії гривні символічно розпочнеться лише через два дні після 30-річчя реформи, завдяки якій українці вперше отримали сучасну національну валюту.

    А історія зі 105 контейнерами, секретним рейсом через Атлантику та озброєною охороною показує, наскільки складним був шлях до звичайної банкноти, яка сьогодні сприймається як невіддільна частина української державності.

  • Вже завтра українцям почнуть видавати нові 2000 гривень: хто на банкноті та як вона виглядає

    Вже завтра українцям почнуть видавати нові 2000 гривень: хто на банкноті та як вона виглядає

    Вже 4 вересня 2026 року в Україні офіційно з’явиться нова банкнота найвищого номіналу — 2000 гривень. Національний банк вводить її у готівковий обіг як доповнення до чинного банкнотного ряду, де досі найбільшою купюрою була 1000 гривень. На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет Василя Стуса — українського поета, правозахисника, дисидента та політв’язня СРСР.

    У Нацбанку наголошують, що поява нового номіналу не означає запуск додаткової емісії чи збільшення кількості грошей в економіці. Нові 2000-гривневі банкноти надходитимуть в обіг у межах звичайного готівкового обігу — через обмін на безготівкові кошти або інші номінали. Тому сам факт появи нової купюри, за поясненням регулятора, не має створювати додаткового інфляційного тиску.

    Головною причиною введення нового номіналу НБУ називає зміни, які відбулися в українській економіці після 2019 року, коли в обіг запустили банкноту 1000 гривень. Відтоді зросли зарплати, ціни, обсяги готівки в обігу та попит на готівкові розрахунки, особливо в умовах повномасштабної війни. За даними НБУ, станом на 1 липня 2026 року в готівковому обігу перебувало вже понад 970 млрд гривень, тоді як у 2019 році цей показник становив близько 390 млрд гривень.

    Ще один аргумент Нацбанку — структура готівки. Частка банкнот номіналом 1000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У центральному банку вважають, що це один із сигналів, які свідчать про необхідність введення вищого номіналу. Водночас НБУ підкреслює, що безготівкові платежі залишаються домінуючими: 96 зі 100 операцій із платіжними картками в Україні здійснюються без використання готівки. Але під час війни готівка залишається критично важливою там, де нестабільний зв’язок або є перебої з електроенергією.

    Нова банкнота має не лише економічне, а й символічне значення. На її лицьовому боці зображено Василя Стуса — одного з найвідоміших представників українського дисидентського руху ХХ століття. Він був поетом-шістдесятником, перекладачем, літературним критиком, членом Української Гельсінської групи та правозахисником. За відкриту громадянську позицію і захист української культури радянська влада переслідувала Стуса, його твори забороняли, а самого поета двічі засуджували до ув’язнення. Він загинув у радянському таборі у вересні 1985 року.

    Дата введення банкноти в обіг — 4 вересня — обрана невипадково. Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив проти масових політичних репресій української інтелігенції. А рівно через 20 років — 4 вересня 1985 року — Стус загинув у таборі особливого режиму.

    Зворотний бік банкноти також пов’язаний із життям і творчістю поета. На ньому розміщено будівлю Донецького національного університету, де навчався Василь Стус. У дизайні використані й інші символи, пов’язані з його біографією та творчістю, зокрема образ сосни. Український інститут національної пам’яті пояснював, що сосна неодноразово з’являлася в поезіях Стуса, написаних в ув’язненні, і стала символом незламності, самотності, болю та зв’язку зі світом.

    Особливу увагу НБУ приділив захисту нової купюри. Банкнота номіналом 2000 гривень має понад 20 захисних елементів. Серед них — водяні знаки, занурена та віконна захисні стрічки, рельєфні елементи, мікротексти, наскрізний елемент, латентне зображення та SPARK-елемент, який змінює колір під різними кутами нахилу.

    НБУ окремо наголошує на новій «віконній» захисній стрічці синьо-жовтого кольору Anima™ Colour. За інформацією регулятора, це перше у світі застосування такої поліхромної анімованої стрічки на банкноті. Під час нахилу купюри можна побачити ефект руху та зміну зображення: Тризуб переходить у знак гривні.

    Банки зможуть отримувати нові банкноти від Національного банку вже з 4 вересня та видавати їх клієнтам. Водночас це не означає, що кожен банкомат по всій Україні вже в перший день буде наповнений 2000-гривневими купюрами. НБУ ще під час презентації у липні дав банкам, інкасаторським компаніям та операторам платіжної інфраструктури час для переналаштування банкоматів, терміналів самообслуговування та обладнання для обробки готівки.

    Для першочергового введення в обіг Національний банк планує виготовити декілька мільйонів банкнот. Загальний обсяг надалі залежатиме від потреб готівкового обігу. При цьому НБУ заявляє, що випуск нового номіналу не потребуватиме додаткових витрат понад уже заплановані: банкноти виготовлятимуть, зокрема, на заміну зношеним купюрам інших номіналів. Одна банкнота 2000 гривень фактично може замінити дві банкноти по 1000 або чотири по 500 гривень, що має зменшити витрати на транспортування, зберігання, інкасацію та сортування готівки.

    Водночас варіант із купюрою номіналом 5000 гривень НБУ поки не обрав. У регуляторі пояснюють, що за нинішніх економічних умов оптимальним найвищим номіналом для України є саме 2000 гривень.

    Рішення розмістити на банкноті портрет Василя Стуса Правління НБУ ухвалило 6 січня 2026 року — у день народження поета. Кандидатуру Стуса, за інформацією Нацбанку, пропонували різні експертні та державні установи, серед яких Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури та Інститут історії України НАН України. Правління НБУ зрештою підтримало цю кандидатуру одностайно.

    Після презентації банкноти влітку довкола її дизайну виникла й публічна дискусія, зокрема щодо використання образу та спадщини поета. У липні голова НБУ Андрій Пишний зустрівся із сином Василя Стуса Дмитром Стусом. «СтусЦентр» після зустрічі повідомив, що Дмитро Стус підтримав рішення присвятити нову банкноту його батькові, а сторони домовилися про можливі спільні проєкти з популяризації творчої спадщини поета.

    Таким чином, уже завтра 2000 гривень офіційно стануть частиною українського готівкового обігу. Купюра стане найвищим номіналом гривні, але не скасовує і не замінює банкноти 1000, 500 чи інших номіналів — усі вони продовжать залишатися законними платіжними засобами.

    Для пересічних українців головна практична зміна проста: з 4 вересня банкноту 2000 гривень можна буде отримати в банках і надалі дедалі частіше бачити в касах та банкоматах. А її головною візуальною особливістю стане портрет Василя Стуса — поета, який став одним із символів українського спротиву радянській системі та боротьби за свободу.

  • Після хвилі критики НБУ змінить дизайн нової банкноти у 2 000 гривень

    Після хвилі критики НБУ змінить дизайн нової банкноти у 2 000 гривень

    Національний банк України внесе зміни до дизайну нової банкноти номіналом 2 000 гривень після зауважень представників дизайнерської спільноти. Регулятор повідомив, що оновить шрифтове оформлення напису номіналу, аби усунути будь-які асоціації з дизайнерськими роботами російського походження. При цьому дата введення нової банкноти в обіг залишиться незмінною — вона з’явиться 4 вересня 2026 року.

    Про це повідомив Національний банк України.

    У НБУ пояснили, що після офіційної презентації нової банкноти уважно проаналізували зауваження українських дизайнерів, які звернули увагу на стилістичну схожість напису номіналу з однією з неофіційних кириличних адаптацій шрифту Bickham Script, яку пов’язують із російською дизайнеркою.

    У регуляторі наголосили, що під час створення дизайну банкноти жодних сторонніх шрифтових пакетів або неліцензійних рішень не використовували. За словами представників Нацбанку, художники працюють у спеціальному захищеному програмному середовищі, де всі графічні елементи створюються вручну на основі офіційно ліцензованих шрифтів із подальшим авторським доопрацюванням.

    Попри це, в Національному банку вирішили змінити оформлення напису номіналу, підкресливши, що навіть сама поява подібних асоціацій є неприйнятною в умовах війни з Росією.

    Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що банкнота із зображенням українського поета Василя Стуса повинна бути бездоганною не лише з юридичного чи технічного погляду, а й у символічному вимірі. Він наголосив, що Стус є моральним символом української нації, а будь-які асоціації дизайну банкноти з громадянами країни-агресора суперечать тим цінностям, які має нести нова українська валюта.

    За словами Пишного, Національний банк не бачить юридичних порушень, адже використовує ліцензійне програмне забезпечення та власні дизайнерські напрацювання. Водночас регулятор вирішив відмовитися від будь-яких рішень, які можуть викликати дискусії щодо російського походження окремих графічних елементів.

    У НБУ уточнили, що напис номіналу на новій купюрі буде виконаний відповідно до офіційної кириличної версії шрифту Bickham Script без жодних авторських модифікацій чи стилістичних варіацій.

    У Нацбанку також наголосили, що зміни не вплинуть на графік виробництва нової банкноти. Оскільки купюра ще не була запущена у серійний друк, коригування дизайну можна внести без затримок, тому банкнота номіналом 2 000 гривень, присвячена Василю Стусу, як і планувалося, надійде в обіг 4 вересня 2026 року.

    Дискусія навколо дизайну нової банкноти виникла невдовзі після її презентації. Частина українських дизайнерів заявила, що напис номіналу візуально нагадує неофіційну кириличну адаптацію шрифту Bickham Script, яку пов’язують із російською дизайнеркою Олександрою Гофман.

    Одним із тих, хто публічно звернув увагу на проблему, став український дизайнер Богдан Гдаль. Він нагадав, що схожа ситуація вже виникала у 2019 році після презентації банкноти номіналом 1 000 гривень. Тоді, за його словами, разом зі шрифтовим дизайнером Андрієм Шевченком вони зверталися до компанії Adobe із проханням роз’яснити походження кириличної версії шрифту.

    За словами Гдаля, у відповіді компанії зазначалося, що до 2016 року офіційної кириличної версії Bickham Script не існувало, а ліцензійні умови не дозволяли стороннім особам створювати та поширювати власні модифікації цього шрифту.

    Дизайнер також нагадав, що після дискусії навколо банкноти у 1 000 гривень Національний банк заявляв про намір додатково перевірити використані дизайнерські рішення та обіцяв провести відкритий конкурс на створення майбутніх дизайнів банкнот, аби уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

    У Національному банку підкреслюють, що рішення оперативно змінити шрифтове оформлення демонструє готовність реагувати на професійну критику та враховувати не лише технічні, а й суспільні та символічні аспекти під час створення нових українських грошей.

  • НБУ показав нову банкноту у 2000 гривень

    НБУ показав нову банкноту у 2000 гривень

    Національний банк України офіційно презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень, яка стане найбільшою за номіналом в історії української гривні. Введення нової купюри в обіг заплановане на 4 вересня 2026 року. У НБУ наголошують, що поява банкноти є відповіддю на економічні зміни, які відбулися в країні за останні роки, а також має на меті зробити готівковий обіг більш ефективним та менш витратним.

    Про презентацію нової банкноти повідомило керівництво Національного банку України під час спеціального брифінгу. Регулятор зазначив, що новий номінал покликаний оптимізувати роботу банківської системи, інкасаторських служб та підприємств, які працюють із великими обсягами готівки.

    На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет видатного українського поета, перекладача, літературознавця, правозахисника та дисидента Василя Стуса. У Національному банку пояснили, що вибір цієї історичної постаті не є випадковим. Василь Стус став одним із символів боротьби українців за свободу слова, права людини та незалежність держави. Його творчість і громадянська позиція зробили його одним із найвідоміших діячів українського руху опору радянському режиму.

    Не випадково обрали й дату введення нової банкноти в обіг. Саме 4 вересня 1965 року у кінотеатрі “Україна” в Києві під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою здійснили першу відкриту публічну акцію протесту проти політичних репресій радянської влади щодо української інтелігенції. Тоді вони закликали присутніх виступити проти масових арештів українських діячів культури та науки. Цей виступ став однією з найвідоміших акцій українського дисидентського руху.

    Ще одна важлива історична подія також пов’язана із цією датою. 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув під час ув’язнення у таборі особливого режиму в Пермській області. Він був засуджений радянською владою за свою громадянську позицію та боротьбу за права українського народу. Сьогодні Стуса вважають одним із символів незламності, боротьби за свободу та української державності.

    У Національному банку підкреслили, що поява банкноти номіналом 2000 гривень має передусім практичне значення. За словами представників регулятора, використання банкнот більшого номіналу дозволить значно скоротити витрати держави, банківських установ та бізнесу на транспортування, обробку, зберігання та інкасацію готівкових коштів.

    За розрахунками НБУ, якщо замінити частину банкнот номіналом 1000 гривень новими купюрами по 2000 гривень, витрати на логістику скоротяться приблизно вдвічі. Якщо ж порівнювати нову банкноту із купюрами номіналом 500 гривень, економія може сягнути чотирьох разів. Порівняно з банкнотами номіналом 200 гривень витрати на перевезення та обслуговування можуть зменшитися майже у десять разів.

    У Нацбанку пояснюють, що ефективність логістики напряму залежить від кількості банкнот, які необхідно перевозити та обробляти. Чим вищий номінал купюр, тим менше їх потрібно для проведення однакових за сумою розрахунків. Це дозволяє скоротити кількість інкасацій, зменшити навантаження на банківське обладнання, пришвидшити обробку готівки та знизити витрати на друк і заміну зношених банкнот.

    Однією з головних причин появи нового номіналу стали суттєві економічні зміни, що відбулися після введення в обіг банкноти номіналом 1000 гривень у жовтні 2019 року. За інформацією НБУ, за цей період середньомісячна заробітна плата українців збільшилася приблизно утричі, тоді як загальний рівень споживчих цін зріс майже удвічі.

    У регуляторі зазначають, що сім років тому для виплати середньої заробітної плати працівнику було достатньо близько десяти банкнот найбільшого номіналу. Станом на 2026 рік для цього вже необхідно понад тридцять купюр по 1000 гривень. Саме це, за словами представників НБУ, свідчить про необхідність перегляду структури номінального ряду української валюти.

    Водночас суттєво зріс і загальний обсяг готівки, який перебуває в економіці країни. Якщо у 2019 році в обігу знаходилося майже 390 мільярдів гривень, то станом на 1 липня 2026 року цей показник перевищив 970 мільярдів гривень. Таким чином, за сім років обсяг готівки збільшився більш ніж у два з половиною рази.

    Разом із цим значно змінилася структура готівкового обігу. Банкноти номіналом 1000 гривень сьогодні становлять понад 55% від загальної суми всіх банкнот, що перебувають в обігу. У Національному банку вважають, що поява нового номіналу дозволить зробити структуру готівкової маси більш збалансованою та відповідною сучасним економічним умовам.

    Крім економії логістичних витрат, у Нацбанку назвали ще одну важливу перевагу нового номіналу. Регулятор переконаний, що поява банкноти у 2000 гривень сприятиме збереженню заощаджень населення саме у національній валюті. Це, на думку НБУ, зміцнить довіру до гривні та допоможе скоротити використання іноземної валюти для накопичення коштів.

    У Національному банку також наголосили, що введення нового номіналу не вплине на платоспроможність вже існуючих банкнот. Купюри всіх чинних номіналів, включаючи банкноти у 1000 гривень, залишатимуться законним платіжним засобом та перебуватимуть в обігу одночасно з новими банкнотами.

    Нагадаємо, востаннє Національний банк України розширював номінальний ряд української валюти 25 жовтня 2019 року, коли в обіг була введена банкнота номіналом 1000 гривень із зображенням академіка Володимира Вернадського. Через сім років регулятор ухвалив рішення про запровадження нового найвищого номіналу, пояснюючи це змінами в економіці, зростанням грошової маси та необхідністю зробити готівковий обіг більш ефективним і менш витратним для держави.

  • Не треба чекати дня народження: українцям спростили отримання 2000 гривень

    Не треба чекати дня народження: українцям спростили отримання 2000 гривень

    Українці віком від 40 років тепер можуть значно простіше оформити державну допомогу на проходження профілактичного медичного обстеження. У програмі «Скринінг здоров’я 40+», яка діє з початку 2026 року, змінили правила подання заявок, прибравши одну з головних бюрократичних вимог. Тепер чекати спеціальної дати більше не потрібно.

    Йдеться про державну програму раннього виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету другого типу та проблем психічного здоров’я. Кожен учасник програми отримує 2000 гривень на проходження комплексного медичного скринінгу у закладах охорони здоров’я, які приєдналися до державної ініціативи.

    Що змінилося

    Головна новація полягає в тому, що людина може подати заявку одразу після досягнення 40-річного віку. Раніше оформлення було прив’язане до дня народження та передбачало очікування спеціального запрошення. Тепер звернутися за допомогою можна будь-якого дня після досягнення необхідного віку.

    Крім того, чітко визначено строки отримання та використання коштів. Після подання заявки гроші надходять на спеціальний рахунок протягом семи днів. Використати їх потрібно впродовж двох місяців. Якщо кошти залишаться невикористаними, вони автоматично повернуться до бюджету.

    На що можна витратити 2000 гривень

    Важливо розуміти, що йдеться не про пряму грошову виплату. Отримані кошти не можна зняти готівкою або використати на інші потреби.

    Держава надає 2000 гривень виключно для оплати медичних послуг у межах програми «Скринінг здоров’я 40+». Гроші працюють як цільова допомога і можуть бути використані лише у медичних закладах, які беруть участь у програмі.

    До переліку обстежень входять:

    • оцінка ризиків серцево-судинних захворювань;
    • перевірка на цукровий діабет другого типу;
    • оцінка психічного здоров’я;
    • вимірювання артеріального тиску;
    • перевірка роботи серця;
    • лабораторні дослідження крові та інших показників;
    • консультація лікаря та рекомендації щодо подальшого лікування або профілактики.

    У Міністерстві охорони здоров’я наголошують, що головна мета програми — виявити небезпечні захворювання на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним і доступним.

    Як оформити допомогу через «Дію»

    Для онлайн-оформлення необхідно мати спеціальну «Дія.Картку». Саме на неї надходять кошти після схвалення заявки. Оформити таку картку можна через банки-партнери програми. Серед них:

    • ПриватБанк;
    • monobank;
    • Sense Bank;
    • А-Банк;
    • Банк Кредит Дніпро.

    Після відкриття картки потрібно подати заявку в застосунку «Дія» у розділі державних послуг. Якщо картка вже оформлена, повторно відкривати її не потрібно.

    Що робити тим, хто не користується «Дією»

    Для українців, які не мають смартфона або не користуються державним застосунком, передбачено альтернативний механізм.

    У такому випадку необхідно звернутися до одного з банків-партнерів, оформити спеціальну картку для участі в програмі та подати заявку через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Після перевірки документів кошти також надходять протягом семи днів.

    Скільки українців можуть скористатися програмою

    Програма «Скринінг здоров’я 40+» стартувала 1 січня 2026 року та охоплює всіх громадян України, які досягли 40-річного віку. Обстеження можна проходити незалежно від місця проживання чи реєстрації — як у державних, так і в приватних медичних закладах, що приєдналися до проєкту.

    Уряд розраховує, що завдяки програмі вдасться суттєво знизити смертність від серцево-судинних захворювань та покращити ранню діагностику хронічних хвороб серед українців середнього та старшого віку. На реалізацію ініціативи у державному бюджеті передбачені мільярди гривень фінансування.

    Нові правила фактично спрощують доступ до державної допомоги та дозволяють українцям швидше пройти необхідні обстеження без прив’язки до конкретної дати чи тривалого очікування запрошення.