Golosnovinua.com

Позначка: 5-7-9

  • Понад чверть малих і середніх фермерів можуть збанкрутувати, агрохолдинги вже придивляються до їхніх активів

    Понад чверть малих і середніх фермерів можуть збанкрутувати, агрохолдинги вже придивляються до їхніх активів

    На закритому засіданні в Міністерстві аграрної політики та продовольства України обговорювали ризик банкрутства понад чверті середніх і малих фермерських господарств цього року. За інформацією джерела, знайомого з перебігом розмови, йшлося саме про середні та малі господарства, які через проблеми з експортом і нестачу обігових коштів можуть не пережити поточний сезон.

    Інше джерело, яке раніше повідомляло редакції про ситуацію на аграрному ринку, ще кілька тижнів тому розповідало, що великі сільськогосподарські підприємства вже пропонують фермерам викупити їхній бізнес. Паралельно, за його словами, вони ведуть переговори з банками-кредиторами щодо придбання майна та земель потенційних банкрутів. Публічних договорів, які дозволили б підтвердити масштаб такого процесу саме серед малих господарств, наразі немає.

    Контекст для цих переговорів стає дедалі жорсткішим. На початку жовтня на складах і в рукавах накопичився урожай, який українські глибоководні порти майже не приймають. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький цього тижня заявив у Брюсселі, що під загрозою невиїзду перебуває близько 30 млн тонн продукції орієнтовною вартістю $10 млрд. Альтернативні маршрути, за його оцінкою, перекривають лише близько 40% колишнього портового потоку. Якщо проблеми з експортом збережуться, навесні посівні площі в Україні можуть скоротитися на 35–40%, заявив міністр.

    Проблема для фермерів полягає не лише в тому, що зерно складно вивезти. Воно залишається активом, але не перетворюється на гроші в потрібний момент. Господарству потрібно розраховуватися за кредити, оренду паїв, техніку та підготовку до наступної посівної, тоді як основний урожай може місяцями лежати на складі. У результаті саме дефіцит обігових коштів може змусити власника продавати бізнес раніше, ніж справа дійде до формального банкрутства.

    Перші ознаки такого тиску вже видно у фінансовій звітності. За даними Opendatabot, у першому півріччі 2026 року виторг агрокомпаній, які звітували за обидва періоди, зріс на 19% — до 448,35 млрд грн. Водночас сукупний чистий прибуток скоротився на 19% — до 66,1 млрд грн, а прибутковими були 66% компаній. Кількість прибуткових підприємств за рік скоротилася на 8%.

    Масової хвилі судових банкрутств поки не видно. У 2025 році процедуру банкрутства розпочала 71 сільськогосподарська компанія. Водночас сама судова статистика відстає від фінансових проблем. Між моментом, коли господарство перестає нормально обслуговувати борги, і відкриттям справи про банкрутство можуть минути місяці. Тому кількість відкритих справ не показує реального масштабу проблеми в моменті.

    Паралельно ринок уже демонструє іншу тенденцію — укрупнення агробізнесу. За січень–квітень 2026 року в агросекторі України було укладено M&A-угод більш ніж на $525 млн, тоді як за весь 2025 рік — 18 угод приблизно на $167 млн. Показовою стала угода Kernel з Enselco. У квітні Kernel оголосив про придбання 100% Enselco Holding Limited за $348 млн. До периметра угоди увійшов аграрний бізнес із земельним банком близько 190 тис. га, елеваторами, технікою та власним парком зерновозів. Тобто покупець на ринку є. Питання в тому, чи зможуть малі та середні господарства дочекатися моменту, коли зможуть продати урожай за прийнятною ціною, чи частина з них почне продавати сам бізнес, землю в оренді, техніку та інші активи через нестачу коштів.

    Банківська система поки намагається дати аграріям час. У серпні НБУ дозволив банкам не визнавати дефолт за короткостроковою реструктуризацією боргу до одного року, якщо фінансові труднощі пов’язані з війною і банк вважає, що позичальник зможе відновити обслуговування боргу. Для аграріїв також розширили можливості кредитування під заставу зерна. Нові правила діють для реструктуризацій із 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027-го.

    Уряд одночасно розширив доступ аграріїв до програми «5–7–9%»: оборотні кредити можна залучати під 10% річних, а старі кредити — пролонгувати. Але це дає господарствам додатковий час, а не вирішує проблему реалізації вже зібраного врожаю. На цьому тлі переговори про купівлю проблемних господарств можуть стати окремим каналом консолідації аграрного ринку. Власник, якому бракує грошей на наступну посівну, може опинитися перед вибором між новою реструктуризацією, продажем частини активів або передачею бізнесу сильнішому гравцеві. І в такій ситуації угода може відбутися задовго до того, як у реєстрі з’явиться слово «банкрутство».

    Відкриті дані вже показують головну зміну, у секторі одночасно зростають виручка та обсяг угод, але падає прибутковість, а доступ до експорту залишається обмеженим. Найчастіше саме в такій ситуації проблемні активи починають переходити до тих, у кого є доступ до капіталу, кредитів і зберігання.

     

  • До 1 млрд грн на відновлення: уряд відкрив пільгові кредити для великого бізнесу

    До 1 млрд грн на відновлення: уряд відкрив пільгові кредити для великого бізнесу

    Кабінет Міністрів розширив державну програму фінансової підтримки великих бізнес-проєктів, повідомив 17 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький. Тепер пільгові кредити можна буде залучати не лише на будівництво власної генерації, а й на відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізацію переробних підприємств і поповнення оборотного капіталу компаній оптової та роздрібної торгівлі. Максимальний кредитний ліміт для групи пов’язаних компаній становитиме 1 млрд грн.

    Рішення уряд ухвалив на тлі системних російських атак по складах, логістичних центрах, виробничих майданчиках і торговельній інфраструктурі. У Кабміні наголошують, що мета програми — допомогти бізнесу швидше відновлюватися після ударів, зберігати робочі місця та не допустити розриву ланцюгів постачання.

    Які саме кредити зможе отримати бізнес

    Механізм розширили одразу на кілька напрямів.

    Пільгове фінансування можна буде використовувати для відбудови пошкоджених або зруйнованих паливних об’єктів, складів і логістичної інфраструктури, а також для модернізації підприємств переробної промисловості.

    Окремо уряд дозволив використовувати такі кошти для оборотного капіталу оптових і роздрібних компаній. Йдеться, зокрема, про розрахунки з виробниками та закупівлю товарів.

    Цей напрям визначено як тимчасовий антикризовий інструмент.

    Фактично держава намагається вирішити одразу дві проблеми: дати бізнесу гроші на фізичне відновлення пошкоджених об’єктів і допомогти торговельним компаніям швидко відновлювати запаси після втрати складів чи товарів.

    Максимум — 1 млрд грн

    Однією з головних новацій стало суттєве збільшення доступного кредитного ліміту.

    Мінімальна сума кредиту становитиме 100 млн грн, а для підприємств на прифронтових територіях — 30 млн грн.

    Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній встановили на рівні 1 млрд грн.

    Тобто програма орієнтована насамперед на середні та великі інвестиційні проєкти, а не на невеликі позики для мікробізнесу.

    Водночас сам факт ліміту в 1 млрд грн не означає, що компанія автоматично отримає всю суму. Кожен проєкт оцінюватиме банк, а фінансування залежатиме від відповідності умовам програми та наявного державного ресурсу.

    Як працюватиме компенсація ставки

    Уряд також змінив сам механізм здешевлення кредитів.

    Раніше компенсація могла бути прив’язана до плаваючої ставки та індексу UIRD. Тепер держава запроваджує фіксовану компенсацію в розмірі 5,5% річних від базової ставки банку.

    Це важливий нюанс: 5,5% — це не кінцева ставка кредиту для бізнесу.

    Йдеться саме про частину відсоткової ставки, яку компенсуватиме держава.

    Наприклад, якщо банк встановить базову ставку на рівні 17% річних, після державної компенсації фактичне навантаження на позичальника буде нижчим. Остаточна ставка залежатиме від умов конкретного банку та параметрів проєкту.

    Окремий акцент — паливна інфраструктура

    Особливу увагу уряд приділив об’єктам зберігання пального.

    Мінекономіки прямо зазначає, що пільгові кредити можна буде використовувати на створення більш захищеної й децентралізованої моделі паливної інфраструктури.

    Зокрема, фінансуватимуть перенесення під землю резервуарів, насосних станцій і систем зберігання пального, а також будівництво чи модернізацію підземних резервуарних потужностей.

    Тобто йдеться не просто про відновлення зруйнованого об’єкта «як було», а про його перебудову з урахуванням воєнних ризиків.

    Це має зменшити вразливість паливних баз до ракетних і дронових ударів.

    Чому уряд взявся саме за великі склади та логістику

    Протягом літа Росія різко посилила удари по цивільній бізнес-інфраструктурі.

    Під атаками опинялися логістичні центри, склади торговельних мереж, сортувальні термінали та виробничі підприємства.

    Раніше Nenka.info писала, що через такі удари держава почала шукати вільні складські площі на балансі державних підприємств, які можна оперативно передавати бізнесу. У матеріалі «Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч “квадратів”» йшлося про аудит державних приміщень після втрати компаніями власних логістичних потужностей.

    Окремі компанії вже самостійно перебудовують бізнес-моделі.

    Наприклад, «Нова пошта» почала децентралізувати логістичну систему, щоб пошкодження одного великого сортувального центру не паралізувало роботу цілого регіону. Детальніше про це Nenka.info писала у матеріалі «“Нова пошта” перебудовує всю логістику через удари РФ».

    Програма виросла з підтримки енергетичних проєктів

    Новий механізм не створюють з нуля.

    Кабмін фактично розширив експериментальний проєкт фінансової підтримки бізнесу, який спочатку був орієнтований на будівництво власної генерації. Тепер до нього додали логістику, паливний сектор, переробну промисловість і торгівлю.

    Таким чином, уряд поступово трансформує програму з інструмента енергетичної стійкості у ширший механізм відновлення великого бізнесу після атак.

    Як подаватимуть заявки

    Реалізацією програми займатиметься Національна установа розвитку.

    Підприємства зможуть подавати заявки через уповноважені банки. Перелік цих банків має бути окремо оприлюднений на сайті установи.

    Проєкти відбиратимуть на конкурсній основі.

    Спочатку їх оцінюватимуть банки, після чого фінансування надаватиметься відповідно до пріоритетів програми та в межах передбаченого бюджету.

    Тобто навіть відповідність формальним критеріям не гарантує автоматичного кредиту.

    Для малого й середнього бізнесу вже працює окрема підтримка

    Великі кредити до 1 млрд грн — це не заміна програми «5-7-9%».

    Для малого й середнього бізнесу, який постраждав від російських атак, уже діє окремий механізм відновлення.

    Раніше Nenka.info писала, що постраждалі підприємства можуть залучати до 150 млн грн на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна під 0,1% річних протягом перших двох років. «Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні».

    Тобто держава фактично формує кілька рівнів підтримки: окремо для малого та середнього бізнесу і окремо для великих проєктів.

    «5-7-9%» залишається одним із головних джерел пільгових грошей

    Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» продовжує активно працювати.

    За даними Мінекономіки, лише за тиждень до 14 вересня підприємці залучили через неї 1,5 млрд грн нових кредитів, а з початку 2026 року — близько 119 млрд грн.

    При цьому понад третину нових коштів останнім часом отримує бізнес у регіонах із високими воєнними ризиками.

    Саме ця статистика показує, наскільки сильно війна змінила структуру попиту на кредитні ресурси.

    Якщо раніше дешеві кредити здебільшого використовували для розвитку чи інвестицій, то тепер значна їх частина йде на збереження вже існуючих підприємств і відновлення після обстрілів.

    Паралельно розширюють страхування від воєнних ризиків

    17 вересня Кабмін ухвалив ще одне важливе рішення для бізнесу — розширив механізм страхування воєнних ризиків.

    Максимальну компенсацію страхової премії збільшили з 3 млн до 5 млн грн на рік для одного підприємства, а сам механізм поширили також на орендоване майно.

    Таким чином, уряд намагається поєднати два підходи: кредити мають дати гроші на відновлення, а страхування — частково зменшити майбутні ризики.

    Чому це важливо для торгівлі

    Для торговельних мереж одна з найбільших проблем після знищення складу — навіть не саме приміщення, а втрата товарного запасу.

    Підприємство може знайти новий склад, але без оборотних коштів не матиме чим наповнити полиці.

    Саме тому можливість фінансувати оборотний капітал може бути не менш важливою, ніж кредит на будівництво нового об’єкта.

    Раніше Nenka.info писала, що після хвилі атак по складах та логістичних об’єктах уряд окремо запевняв, що системного дефіциту продуктів в Україні немає. «Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін».

    Новий кредитний механізм фактично має допомогти втримати цю ситуацію й надалі.

    Що в підсумку отримує бізнес

    Після рішення Кабміну великі компанії отримують доступ до окремого інструмента державної підтримки.

    Кредити можна буде спрямовувати на склади, паливні об’єкти, переробку та оборотний капітал у торгівлі. Мінімальний розмір позики становитиме 100 млн грн, для прифронтових територій — 30 млн грн, а максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній — 1 млрд грн.

    Держава при цьому компенсуватиме 5,5% річних від базової ставки банку.

    Головне завдання програми — зробити так, щоб знищення одного складу, паливного об’єкта чи виробничої лінії не означало автоматичну зупинку великого підприємства.

    На тлі того, що російські атаки дедалі частіше спрямовані саме на економічну й логістичну інфраструктуру, доступ до швидкого кредитного ресурсу перетворюється вже не стільки на інструмент розвитку бізнесу, скільки на один із механізмів його виживання під час війни.

  • Через дефіцит овочесховищ уряд розширив програму «5-7-9%» для фермерів

    Через дефіцит овочесховищ уряд розширив програму «5-7-9%» для фермерів

    В умовах війни та знищеної інфраструктури уряд вирішив «розморозити» додаткову фінансову підтримку для аграріїв. Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка дозволяє фермерам, що займаються овочівництвом, скористатися державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» для будівництва овочесховищ і картоплесховищ. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

    Йдеться про можливість отримати компенсацію відсоткової ставки за кредитами – у сумі до 150 млн гривень, аналогічно до умов, які вже діють для підприємств тваринництва й переробки.

    За словами міністра агрополітики Віталія Коваля, це дасть аграріям шанс інвестувати в критично важливу інфраструктуру з мінімальним фінансовим навантаженням. А головне – дозволить зменшити сезонні цінові гойдалки на овочі та фрукти.

    «Через війну дефіцит сховищ сягнув 60%. Потреба у нових об’єктах – 340 тисяч тонн. Це питання продовольчої безпеки. Побудова сховищ – не розкіш, а необхідність», – заявив Коваль.

    Варто зазначити: нинішня програма «5-7-9%» – це не пряме фінансування, а інструмент здешевлення вже взятих кредитів. Фермери, які вкладатимуться у будівництво овочесховищ, зможуть повертати кредит із суттєво меншою переплатою – відсотки компенсує держава.

    Попри привабливість такої підтримки, експерти застерігають: доступ до програми для малих фермерів усе ще ускладнений бюрократією та банківською недовірою. Проте ті, хто зможе «вписатися» в умови, мають реальний шанс вирішити одразу дві проблеми – зберігання продукції та стабільність на ринку.

    За офіційними даними, реалізація програми має охопити аграріїв із регіонів, де найбільше зруйновано інфраструктуру – насамперед це Південь і Схід України.