Golosnovinua.com

Позначка: 5G

  • 5G уже в Одесі: швидкість перевищила 1 Гбіт/с, але є важливий нюанс

    5G уже в Одесі: швидкість перевищила 1 Гбіт/с, але є важливий нюанс

    В Україні розширили географію тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. 10 вересня Міністерство цифрової трансформації разом із мобільними операторами розпочало повноцінний етап випробувань 5G в Одесі. Під час тестів швидкість передавання даних перевищує 1 Гбіт/с, а середній показник для користувачів перебуває на рівні приблизно 600–700 Мбіт/с. Водночас говорити про комерційний запуск 5G по всій Одесі чи Україні поки зарано: йдеться саме про пілотний проєкт, покликаний перевірити технологію перед майбутнім масштабним розгортанням.

    Фахівці мають оцінити, як обладнання поводиться не лише в лабораторних умовах, а й у реальному місті — серед щільної забудови, великої кількості абонентів, транспорту та постійно мінливого навантаження. Саме такі випробування дозволяють зрозуміти, скільки базових станцій необхідно для стабільного покриття, як поширюється сигнал між будівлями та наскільки добре мережа працює в години пік.

    Одеса стала черговим етапом масштабного пілоту, який Україна проводить протягом 2026 року. Першу тестову зону 5G запустили 12 січня в історичному центрі Львова. Уже наприкінці того ж місяця технологія з’явилася у Бородянці на Київщині, а в лютому оператори почали відкриті випробування в Харкові. У липні до списку приєднався Київ, де пілот охопив центральну частину столиці та низку додаткових локацій. Одеса ще тоді офіційно називалася наступним містом у черзі.

    Причому до фактичного старту нинішнього етапу перші ознаки 5G в Одесі користувачі почали помічати ще в серпні. Місцеві медіа повідомляли, що 10–11 серпня власники сумісних смартфонів уже ловили сигнал нового стандарту в окремих центральних локаціях міста. Тоді це виглядало як підготовчий етап розгортання мережі.

    Для України нинішній запуск має значення ще й тому, що первинний план повноцінного впровадження 5G був затверджений урядом ще у листопаді 2020 року. Запуск нового покоління зв’язку планувався значно раніше, однак повномасштабне вторгнення Росії фактично змінило графік. Міністерство розвитку громад та територій раніше прямо зазначало, що через війну повноцінне розгортання було відкладене, а проєкт відновили вже як пілотний.

    Головна причина обережності — не лише вартість обладнання. Під час воєнного стану використання радіочастотного спектра має безпосередньо узгоджуватися з потребами оборони. Урядова стратегія розвитку електронних комунікацій зазначає, що повноцінне впровадження 5G зараз ускладнене через необхідність забезпечити сумісність цивільних мереж із радіоелектронними засобами спеціальних користувачів, зокрема у ключових для 5G діапазонах 700 МГц та 3400–3800 МГц.

    Додатково в умовах воєнного стану управління використанням радіочастотного спектра для потреб оборони здійснює Генеральний штаб ЗСУ. Тому встановлення нових базових станцій і робота в нових частотах потребують окремих погоджень, щоб цивільне телеком-обладнання не створювало перешкод військовим системам.

    Саме тому нинішній 5G в Одесі — це не аналог ситуації, коли оператор одномоментно вмикає нову мережу на всій території міста. Пілотні зони створюються поступово, а характеристики та навантаження постійно відстежуються.

    За інформацією Мінцифри, в Україні зараз уже працюють близько 340 базових станцій пілотної мережі 5G, а технологію в різних містах випробували понад 3,8 млн унікальних користувачів. Для порівняння, ще під час липневого запуску в Києві НКЕК повідомляла приблизно про 1,5 млн українців, які мали досвід використання 5G. Тоді середня швидкість також становила 600–700 Мбіт/с, а в окремих місцях перевищувала 1 Гбіт/с.

    Дані окремих операторів показують, наскільки активно користувачі випробовують нову технологію. Київстар ще у квітні повідомляв, що лише його 5G-мережею у Львові, Харкові та Бородянці скористалися майже 500 тисяч абонентів, які передали понад 358 ТБ даних. До моменту запуску київського пілоту кількість користувачів 5G у мережі оператора вже перевищила 724 тисячі, а трафік — 755 ТБ.

    У Vodafone статистика також виявилася показовою. У перший день відкритого тестування 5G у Києві до мережі підключилися 135 тисяч клієнтів, які використали понад 25 ТБ трафіку. Середня швидкість становила близько 600 Мбіт/с, а максимальна зафіксована на базовій станції під навантаженням наближалася до 2 Гбіт/с.

    Через місяць Vodafone повідомляв уже про понад 635 тисяч унікальних користувачів своєї 5G-мережі в Києві та 875 ТБ переданих даних. Це підтверджує одну з цілей пілоту — перевірити, як інфраструктура поводиться за масового підключення абонентів, а не лише продемонструвати максимальну швидкість у лабораторії.

    Ще одна перевага 5G полягає не лише в цифрах тесту швидкості. Мережі нового покоління розраховані на значно більшу щільність одночасно підключених пристроїв і можуть забирати частину мобільного трафіку з перевантажених LTE-секторів. Для великих міст це особливо відчутно в центрах, на вокзалах, стадіонах, концертах чи інших локаціях із тисячами людей.

    Саме тому одну з додаткових зон 5G у Львові влітку спеціально відкрили на залізничному вокзалі. Київстар пояснював це високою концентрацією користувачів: так оператор може перевіряти мережу саме за інтенсивного навантаження. У тестовій зоні Львова частка трафіку 5G на той момент уже перевищувала 42% від загальної передачі даних.

    Для звичайного абонента перехід при цьому максимально простий. Якщо смартфон підтримує 5G, має актуальне програмне забезпечення, а SIM-картка вже працює з 4G, у більшості випадків додатково купувати нову SIM не потрібно. Київстар прямо зазначає, що для 5G використовується та сама USIM, що й для LTE. Підключення відбувається автоматично після потрапляння в зону покриття.

    Якщо значок 5G не з’явився, Мінцифри радить спочатку перевірити, чи підтримує конкретна модель смартфона відповідний стандарт, а також налаштування мобільної мережі. Іноді потрібно оновити операційну систему, вимкнути режим енергозбереження, ненадовго активувати режим «У літаку» або перезавантажити телефон. За даними відомства, вже близько 29–30% смартфонів, якими користуються українці, технічно готові до роботи з 5G.

    Важливо й те, що поява 5G не означає швидкого зникнення 4G. LTE ще тривалий час залишатиметься основною мобільною технологією в Україні. Оператори паралельно продовжують розширювати саме 4G-покриття та поступово відмовляються від старого 3G, звільняючи частоти для сучасніших стандартів. Так, Київстар на початку вересня заявив про завершення масового використання 3G: понад мільйон абонентів перевели на 4G, а вивільнений частотний ресурс спрямували на LTE, збільшивши доступний для нього спектр на 25%.

    Таким чином, Одеса стала ще одним великим випробувальним полігоном для майбутньої української 5G-мережі. Від того, як вона покаже себе в умовах щільної забудови, великої кількості мешканців, туристичного навантаження та специфічного радіочастотного середовища портового міста, залежатимуть подальші технічні рішення операторів.

    Однак головне обмеження поки залишається незмінним. Чинна державна стратегія прямо вказує, що широкомасштабне впровадження 5G по всій Україні під час воєнного стану має технічні та безпекові перешкоди. Тому нинішні запуски у Львові, Бородянці, Харкові, Києві та Одесі — передусім підготовка до моменту, коли технологію можна буде масштабувати на всю країну.

    І якщо результати нинішніх тестів збережуться після переходу від невеликих зон до масового покриття, для українських користувачів це означатиме не просто красиву позначку «5G» у верхній частині екрана. Йдеться про мобільний інтернет зі швидкістю в сотні мегабіт за секунду, більшу пропускну здатність у перевантажених місцях та нову основу для цифрових сервісів, бізнесу, дистанційної роботи й майбутньої телеком-інфраструктури країни.

  • Від нової «Дії» до національного ШІ: Мінцифри готує масштабне оновлення цифрових послуг

    Від нової «Дії» до національного ШІ: Мінцифри готує масштабне оновлення цифрових послуг

    Міністерство цифрової трансформації України визначило низку пріоритетних напрямів роботи, які охоплюють розвиток військової цифрової екосистеми, мобільного зв’язку, державних послуг та штучного інтелекту. Частину запланованих змін громадяни зможуть відчути безпосередньо через застосунок «Дія», водночас окремі проєкти стосуватимуться військовослужбовців та функціонування цифрової інфраструктури держави.

    Про це йдеться в інтерв’ю міністерки цифрової трансформації Оксани Ферчук порталу DOU.

    Одним із ключових напрямів, за словами Ферчук, залишається розвиток військової технологічної екосистеми Brave1. Окремий акцент у відомстві роблять на цифровізації всього шляху людини — від моменту, коли вона набуває статусу військовозобов’язаного, до проходження служби та подальшого отримання статусу ветерана.

    Одним із компонентів цієї системи має стати психологічна підтримка військовослужбовців. Йдеться, зокрема, про створення цифрових інструментів для психологічного тестування та подальшої підтримки військових. Таким чином, у Мінцифри хочуть використовувати цифрові рішення не лише для адміністративних процедур, а й для супроводу військовослужбовців під час проходження служби.

    Ще одним важливим напрямом стане цифровізація роботи навчальних центрів. За задумом міністерства, спеціальна система має допомагати інструкторам та викладачам вести навчальні програми, фіксувати результати підготовки військовослужбовців та оцінювати їхні навички.

    Система також повинна давати можливість формувати характеристику військовослужбовця після завершення навчання та рекомендувати його для подальшого проходження служби за відповідним напрямом. Таким чином, цифрові дані про результати підготовки можуть використовуватися для більш точного визначення того, на якій посаді або за якою спеціальністю людина буде найбільш ефективною.

    Окремо Мінцифри працює над автоматизацією рекрутингу до Сил оборони. За словами Ферчук, після червня 2026 року відомство зафіксувало зростання зацікавленості цивільних громадян у вакансіях в армії. Автоматизація має спростити пошук відповідної посади та зробити процес взаємодії між кандидатами й військовими структурами більш цифровим.

    Водночас одним із головних цивільних напрямів роботи міністерства залишається стабільність мобільного зв’язку та доступу до інтернету. В умовах війни та регулярних атак на українську інфраструктуру питання безперебійної роботи цифрових сервісів набуває особливого значення.

    У Мінцифри планують не лише підтримувати вже наявну інфраструктуру, а й створювати резервні рішення для державних сервісів. Паралельно відомство працює над впровадженням нових технологій зв’язку, серед яких 5G та Direct to Cell.

    Технологія Direct to Cell дозволяє забезпечувати зв’язок із сумісними мобільними пристроями безпосередньо через супутникову інфраструктуру. Для України розвиток такого напрямку може мати додаткове значення через необхідність забезпечувати зв’язок у випадках пошкодження наземної інфраструктури або перебоїв у роботі мобільних мереж.

    Ферчук зазначила, що перед міністерством одночасно стоять два завдання — зберегти працездатність уже створеної інфраструктури за умов обмежених ресурсів та продовжувати будувати нову.

    Зміни очікуються і в системі державних електронних послуг. За інформацією Мінцифри, наразі оцифровано та трансформовано менш ніж половину всіх державних послуг. Водночас відомство планує продовжувати цей процес і до кінця 2026 року запустити низку нових сервісів.

    Зокрема, йдеться про електронну чергу для водіїв легкових автомобілів та електронний європротокол. Ці сервіси мають перевести частину процедур, які нині потребують взаємодії з державними установами, у цифровий формат.

    Втім, найбільш помітною потенційною зміною може стати трансформація самої логіки роботи «Дії». У Мінцифри розглядають можливість переходу від моделі, за якої громадянин самостійно шукає необхідну послугу, до більш проактивної взаємодії.

    Тобто держава в майбутньому може самостійно пропонувати людині послугу, якщо вже має відповідну інформацію про її життєву ситуацію. Наприклад, якщо система знає, що людина навчається або отримала певний статус, вона потенційно зможе запропонувати пов’язані з цим можливості чи державні сервіси.

    Такий підхід фактично означатиме перехід від цифровізації окремих послуг до побудови більш автоматизованої взаємодії між громадянином і державою. Водночас Ферчук наголосила, що Мінцифри ще має оцінити реакцію суспільства на таку модель та визначити, наскільки швидко вона зможе стати звичною для користувачів.

    Окремо міністерство планує вдосконалити систему оповіщення про повітряні тривоги. Мета змін полягає в тому, щоб повідомлення були більш інформативними, а люди могли краще розуміти, через яку саме загрозу оголошено тривогу.

    У відомстві зазначають, що цей напрям з’явився в зоні відповідальності Мінцифри відносно нещодавно. Очікується, що оновлення системи допоможе зробити інформування населення зрозумілішим і точнішим.

    Ще одним масштабним проєктом є розвиток штучного інтелекту. Мінцифри очікує до кінця 2026 року отримати першу тестову версію національної великої мовної моделі — LLM.

    Йдеться про модель, адаптовану до української мови та українського контексту. За попередньою інформацією, її створюють на базі Gemma 3 від Google, яку планують адаптувати з урахуванням української мовної специфіки, локального контексту та історико-культурних особливостей України.

    До проєкту також залучений «Київстар», який відповідає за технічну інфраструктуру, фінансування та організаційні процеси. У перспективі така модель може використовуватися для роботи з українськомовним контентом та державними цифровими рішеннями.

    Таким чином, заявлені Мінцифри пріоритети охоплюють одразу кілька сфер — від військового рекрутингу та психологічної підтримки військових до мобільного зв’язку, «Дії», системи оповіщення та штучного інтелекту. Частина цих проєктів має бути реалізована вже до кінця 2026 року, а окремі технологічні рішення можуть визначити подальший розвиток української цифрової держави.

  • АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    Антимонопольний комітет України (АМКУ) наклав на ПрАТ «Київстар» штраф у розмірі 17,5 млн грн через використання у рекламній кампанії твердження «№1 швидкість мобільного інтернету». У Комітеті дійшли висновку, що така інформація могла вводити споживачів в оману. Водночас у компанії заявили, що не погоджуються з рішенням і планують оскаржити його в суді.

    Про це повідомив голова АМКУ Павло Кириленко, а також підтвердили у пресслужбі «Київстару».

    Чому АМКУ наклав штраф

    За інформацією Комітету, підставою для накладення штрафу стало рекламне твердження «№1 швидкість мобільного інтернету».

    В АМКУ зазначили, що відомості про джерело даних, період проведення дослідження та інші важливі умови були розміщені таким чином, що споживачам було складно сприймати їх одночасно з основним рекламним повідомленням.

    У Комітеті вважають, що такі дії є порушенням статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» щодо поширення інформації, яка вводить в оману.

    Позиція «Київстару»

    У компанії заявили, що не поділяють висновків АМКУ та вважають рішення необґрунтованим.

    У «Київстарі» наголосили, що рекламне твердження ґрунтувалося на результатах досліджень незалежної міжнародної компанії Ookla®, а вся необхідна інформація про джерело даних, період дослідження та умови використання результатів була належним чином розкрита.

    Компанія також зазначила, що використання результатів досліджень Ookla® для підтвердження маркетингових тверджень є поширеною міжнародною практикою на ринку електронних комунікацій.

    Компанія звернеться до суду

    «Київстар» повідомив, що скористається передбаченим законом правом на судове оскарження рішення Антимонопольного комітету.

    Наразі компанія готує відповідні юридичні кроки. Остаточну оцінку законності рішення АМКУ має надати суд.

    Нагадаємо, у липні в Києві розпочали тестування мережі 5G, у якому бере участь і «Київстар».

  • 5G уже в Києві: де працює надшвидкий інтернет і яке місто підключать наступним

    5G уже в Києві: де працює надшвидкий інтернет і яке місто підключать наступним

    У Києві 22 липня розпочалося відкрите тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. Пілотна мережа 5G стала доступною у центральній частині столиці та низці інших локацій, які оператори обирали самостійно. Спільною точкою покриття для всіх трьох найбільших мобільних операторів став Хрещатик.

    Про запуск повідомив заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибитько. За його словами, оператори розгорнули мережі з різним масштабом покриття: в одних компаній тестова зона охоплює переважно центр, в інших — окремі локації у всіх адміністративних районах Києва. Водночас кожен із операторів забезпечив доступ до 5G на Хрещатику.

    Запуск у столиці є частиною загальнонаціонального пілотного проєкту. Раніше мобільний зв’язок п’ятого покоління почали тестувати у Львові, Бородянці та Харкові. Наступним містом, де планують розгорнути тестову мережу, стане Одеса.

    Яку швидкість показує 5G у Києві

    Під час попередніх технічних випробувань швидкість завантаження даних у київській мережі перевищувала 1 Гбіт/с. Середній показник, який можуть отримувати користувачі у зоні стабільного покриття, оцінюють у 600–700 Мбіт/с.

    Фактична швидкість на конкретному смартфоні залежатиме від кількох чинників:

    • відстані до базової станції;
    • кількості одночасно підключених користувачів;
    • моделі смартфона;
    • особливостей забудови;
    • перебування у приміщенні або на відкритому просторі;
    • налаштувань мережі конкретного оператора.

    Пілотний запуск необхідний саме для перевірки роботи 5G за різного навантаження. Оператори мають оцінити стабільність сигналу, сумісність обладнання, фактичну швидкість, якість покриття у щільній міській забудові та поведінку мережі під час одночасного підключення великої кількості абонентів.

    Технологія 5G передбачає не тільки вищу швидкість передавання даних, а й меншу затримку сигналу та можливість обслуговувати значно більше пристроїв у межах однієї зони. Це створює основу для розвитку систем Smart City, промислової автоматизації, телемедицини, підключеного транспорту та так званого інтернету речей.

    Де працює 5G від lifecell

    Найбільшу кількість конкретно названих локацій оприлюднив lifecell. Його тестова мережа у Києві охоплює центральні площі, вокзали, транспортні вузли, торговельні центри та окремі популярні громадські простори.

    Зв’язок п’ятого покоління від lifecell доступний у районах:

    • Хрещатика;
    • Бессарабської площі;
    • Майдану Незалежності;
    • Центрального залізничного вокзалу;
    • Південного вокзалу;
    • станцій метро «Печерська» та «Арсенальна»;
    • Контрактової площі;
    • Поштової площі;
    • ВДНГ;
    • Севастопольської площі;
    • Центрального автовокзалу;
    • ТРЦ Ocean Plaza;
    • ТРЦ Retroville;
    • ТРЦ «РайON».

    У попередніх містах lifecell запускав 5G на частотах 3500 МГц. Оператор дозволяв користуватися тестовою мережею без додаткової оплати за умови наявності сумісного смартфона, USIM або eSIM та активованого режиму 5G.

    Де доступний 5G від «Київстару»

    «Київстар» зосередив тестове покриття переважно в історичному та діловому центрі столиці.

    До зони роботи мережі увійшли райони:

    • Софійської площі;
    • Софійського собору;
    • Золотих воріт;
    • Національної опери України;
    • парку імені Тараса Шевченка;
    • Володимирського собору;
    • Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна;
    • Музею історії міста Києва;
    • Майдану Незалежності;
    • Хрещатика;
    • Європейської площі;
    • Володимирської гірки;
    • Пейзажної алеї;
    • Паркової дороги.

    До запуску у столиці «Київстар» уже брав участь у тестуванні 5G у Львові, Бородянці та Харкові. На початку липня компанія також повідомляла про триразове розширення тестової зони у Харкові та підготовку до запусків у Києві й Одесі.

    Vodafone покрив окремі частини всіх районів

    Vodafone заявив про найширшу географію київського тестування. Окремі точки 5G з’явилися в усіх десяти адміністративних районах столиці:

    • Голосіївському;
    • Дарницькому;
    • Деснянському;
    • Дніпровському;
    • Оболонському;
    • Печерському;
    • Подільському;
    • Святошинському;
    • Солом’янському;
    • Шевченківському.

    Компанія повідомила, що київська мережа побудована на обладнанні європейського виробника Nokia. Vodafone назвав столичний етап найбільшим за площею покриття серед усіх попередніх запусків у межах пілотного проєкту.

    Трафік у мережі 5G тарифікується так само, як звичайний мобільний інтернет у 4G. Окремо підключати нову послугу або переходити на спеціальний тариф абонентам Vodafone не потрібно.

    SIM-картка, яка вже працює у мережі 4G, підтримує і 5G. Однак сам смартфон також повинен мати відповідний модем, підтримувати частоти української тестової мережі та працювати з актуальною версією операційної системи. Після активації потрібного режиму телефон має автоматично підключатися до 5G у зоні покриття.

    Понад 300 базових станцій і майже 1,5 мільйона користувачів

    У межах пілотного проєкту в Україні вже запустили понад 300 базових станцій зв’язку п’ятого покоління. За даними, наведеними після старту київського етапу, тестовою мережею у різних містах скористалися майже 1,5 мільйона абонентів.

    Окремі оператори наводять власну статистику. Зокрема, Vodafone заявив, що протягом шести місяців відкритого тестування у Львові, Бородянці та Харкові до 5G підключилися понад 400 тисяч його унікальних клієнтів. Вони використали більш як 391 ТБ мобільного трафіку, а пікова швидкість у мережі сягала 1,9 Гбіт/с.

    Перший пілотний запуск 5G в Україні відбувся 12 січня 2026 року у Львові. Наприкінці січня тестування розпочалося в Бородянці Київської області, а в лютому — в Харкові.

    Яке місто стане наступним

    Після Києва тестування 5G планують розширити на Одесу. Мінцифри та мобільні оператори вже готують наступний етап пілотного проєкту. Точну дату запуску поки не оголосили, однак раніше оператори допускали, що тестові зони в Одесі можуть запрацювати до кінця 2026 року.

    Вибір великих міст дає змогу перевірити мережу в різних умовах. У Львові оператори тестували 5G у туристичному центрі, у Бородянці — у невеликому населеному пункті, який відбудовується після російської окупації, у Харкові — у прифронтовому мегаполісі, а в Києві — в умовах надзвичайно щільного трафіку та великої кількості абонентів.

    Одеса має стати ще одним важливим майданчиком через щільну міську забудову, сезонне зростання навантаження, портову інфраструктуру та значну кількість користувачів мобільного інтернету.

    Коли 5G запрацює по всій Україні

    Нинішній запуск не означає повноцінного комерційного розгортання 5G на території всієї країни. Йдеться про обмежені тестові зони, у яких оператори збирають технічні дані та перевіряють сумісність мережі з чинною інфраструктурою.

    Повномасштабне впровадження технології планують після завершення воєнного стану. Для цього необхідно вирішити питання доступу до радіочастотного спектра, провести відповідні конкурси або аукціони, узгодити роботу мереж із військовими системами та забезпечити значні інвестиції операторів у нове обладнання.

    Поки що 5G у Києві залишається експериментальною мережею. Проте її запуск у столиці є найбільшим етапом тестування технології в Україні та дозволить зібрати дані, необхідні для майбутнього масштабування. Кияни із сумісними смартфонами вже можуть перевірити нову мережу на Хрещатику, у центральних районах, поблизу вокзалів, торговельних центрів та інших локацій, визначених операторами. Наступною до пілотного проєкту має приєднатися Одеса.

  • Федоров оголосив про запуск 5G в Україні

    Федоров оголосив про запуск 5G в Україні

    У Україні розпочинається впровадження нової технології 5G-зв’язку, зокрема в трьох містах. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про це на своєму Telegram-каналі, зазначивши, що уряд ухвалив зміни до постанови щодо використання радіочастот.

    “Запускаємо пілотний 5G в Україні. У трьох містах протестують сумісність 5G з військовим обладнанням. Пілот триватиме два роки та пройде у два етапи. Під час випробувань НКЕК та Український державний центр радіочастот перевірять, чи обладнання 5G не впливає на роботу військових мереж”, – розповів Федоров.

    Він підкреслив, що технологія 5G здатна передавати дані в 10 разів швидше, ніж 4G, відкриваючи нові можливості для обміну великими обсягами інформації на надвисоких швидкостях. Це є важливим кроком до повноцінного запуску 5G в Україні, який планується завершити до 2030 року.

    Зміни до постанови також дозволять операторам використовувати частоти 2100 МГц не лише для 3G, але й для технологій 2G та 4G. Крім того, припинення використання частот 694–862 МГц для аналогового та цифрового телебачення звільнить ці частоти для мобільного зв’язку, що сприятиме розширенню 5G-мережі.