Golosnovinua.com

Позначка: 90 млрд євро

  • Україна може отримати новий кредит ЄС із можливим внеском Великої Британії

    Україна може отримати новий кредит ЄС із можливим внеском Великої Британії

    Європейський Союз розглядає можливість залучення Великої Британії до масштабного кредитного механізму для України обсягом 90 млрд євро. Про це повідомляє The Times.

    Йдеться про довгострокову фінансову програму ЄС, яка має забезпечити стабільне та передбачуване фінансування України в умовах повномасштабної війни. Частина цього пакета — близько 60 млрд євро — передбачена для закупівлі озброєння та військового обладнання у найближчі роки. Інша частина має бути спрямована на загальну підтримку оборонних і фінансових потреб України.

    Фактично цей механізм розглядається як один із ключових інструментів довгострокової підтримки України, який дозволить планувати витрати на оборону та закупівлі озброєння не лише на короткий період, а на кілька років уперед.

    За чинними правилами ЄС, компанії з Великої Британії можуть брати участь у тендерах лише в тих випадках, коли відповідне обладнання або технології не виробляються в країнах Євросоюзу. Однак зараз у Брюсселі тривають дискусії щодо можливого розширення доступу для британських оборонних компаній, що дозволило б Лондону активніше долучитися до реалізації програми.

    Європейська комісія, зокрема єврокомісар з питань відносин із Великою Британією Марош Шефчович, заявила, що ЄС відкритий до більш глибокої співпраці з Лондоном у сфері безпеки та оборони. Він наголосив, що в умовах зростання глобальної нестабільності Європейський Союз має працювати в тісній координації з найближчими партнерами, серед яких ключове місце посідає Велика Британія.

    За попередніми оцінками, внесок Великої Британії у цей механізм може становити близько 15% щорічної вартості обслуговування кредиту — приблизно 3 млрд євро на рік. Водночас ці цифри є орієнтовними, оскільки остаточні параметри участі Лондона ще не узгоджені та залишаються предметом переговорів.

    Джерела в уряді Великої Британії підтверджують, що консультації з ЄС тривають. Лондон розглядає пропозиції щодо участі у програмі, однак остаточного рішення щодо приєднання поки не ухвалено.

    Кредитна програма вже була погоджена всіма державами ЄС у грудні, однак її запуск наразі заблокований через позицію Угорщини. Прем’єр-міністр Віктор Орбан виступає проти виділення першого траншу та пов’язує свою позицію з вимогами щодо транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба». Це створює політичну напругу всередині ЄС і затримує старт програми.

    Водночас у Євросоюзі наголошують, що цей кредитний механізм є частиною довгострокової стратегії підтримки України. Його мета — забезпечити стабільне фінансування оборонних потреб, зокрема закупівлю озброєння, розвиток оборонної промисловості та зміцнення стійкості держави в умовах війни.

    Окремо підкреслюється, що програма також має економічний вимір для самого ЄС, адже значна частина коштів може повертатися в європейську економіку через замовлення у виробників озброєння та оборонних технологій.

    Обговорення участі Великої Британії відбувається на тлі поступового відновлення співпраці між Лондоном і Брюсселем після Brexit, особливо у сфері безпеки. Війна Росії проти України стала одним із факторів, який змусив сторони активніше шукати спільні формати взаємодії.

    Очікується, що подальші переговори щодо формату участі Великої Британії та запуску самого кредитного механізму триватимуть у найближчі місяці. Остаточне рішення залежатиме як від внутрішньополітичних дискусій у ЄС, так і від готовності Лондона долучитися до фінансування програми.

  • Єврокомісія: перший транш з пакета 90 млрд євро для України очікується у 2-му кварталі 2026 року

    Єврокомісія: перший транш з пакета 90 млрд євро для України очікується у 2-му кварталі 2026 року

    Європейська комісія очікує, що перший транш фінансової допомоги Україні в межах кредитного пакета на 90 млрд євро може бути спрямований до кінця другого кварталу 2026 року. Про це повідомляє речник Єврокомісії Балажа Уйварі.

    У Єврокомісії наголошують, що йдеться про довгостроковий фінансовий інструмент, погоджений на рівні лідерів Європейського Союзу, який має забезпечити стабільну підтримку України у 2026–2027 роках. Наразі триває фіналізація юридичних і технічних процедур, необхідних для запуску виплат.

    Речник Єврокомісії підкреслив, що Брюссель залишається відданим виконанню домовленостей і працює над тим, щоб забезпечити першу виплату в заплановані строки.

    «Ми, звісно, очікуємо, що всі лідери ЄС, усі держави-члени дотримуватимуться своїх зобов’язань», — зазначив Балаж Уйварі.

    Пакети макрофінансової допомоги такого масштабу в ЄС зазвичай проходять складну багаторівневу процедуру погодження. Вона включає політичне рішення на рівні Європейської ради, після чого Єврокомісія готує правову основу — регламенти, меморандуми та кредитні угоди.

    Після цього відбувається узгодження з державами-членами ЄС і Європейським парламентом (залежно від типу інструменту), а також формування механізму фінансування — тобто, звідки саме надходитимуть кошти та як вони будуть гарантовані.

    У випадку України мова йде про поєднання бюджетної підтримки та кредитних інструментів, які дозволяють ЄС розподіляти виплати у кілька траншів залежно від виконання умов.

    Єврокомісія повідомляє, що наразі триває робота над ключовими елементами пакета, серед яких:

    – Меморандум про взаєморозуміння, який визначить принципи та умови надання допомоги
    – оновлений План України в межах механізму Ukraine Facility
    – кредитна угода, яка закріпить фінансові зобов’язання сторін

    Ці документи є критично важливими для запуску фінансування, оскільки саме вони визначають як технічні параметри виплат, так і політичні зобов’язання України щодо реформ.

    Ukraine Facility залишається центральним інструментом підтримки України з боку ЄС. Він передбачає багаторічну програму фінансування, яка поєднує три основні компоненти: макрофінансову підтримку бюджету, інвестиційний фонд та технічну допомогу для реформ.

    Фінансування в межах цього механізму надається поетапно. Кожен транш залежить від виконання Україною узгоджених індикаторів, які стосуються реформ у сфері державного управління, економічної політики, енергетики та верховенства права.

    У Брюсселі підкреслюють, що пакет на 90 млрд євро є частиною ширшої стратегії довгострокової підтримки України. ЄС намагається забезпечити передбачуваність фінансування, щоб зменшити ризики для макроекономічної стабільності України в умовах війни.

    Водночас такі рішення потребують політичного консенсусу між країнами-членами ЄС, що часто ускладнює і уповільнює процес ухвалення остаточних рішень. Саме тому частина роботи з підготовки пакета триває паралельно з політичними консультаціями.

    З початку повномасштабного вторгнення Європейський Союз став одним із ключових донорів фінансової допомоги Україні. Підтримка охоплює як безповоротні гранти, так і кредити, а також гарантії для залучення інвестицій.

    Новий пакет на 90 млрд євро розглядається як продовження цієї політики, але з більш довгостроковим горизонтом планування — на 2026–2027 роки, що має забезпечити стабільність бюджетного планування України.

  • У ЄС хочуть прискорити рішення про 90 млрд євро для України після виборів в Угорщині

    У ЄС хочуть прискорити рішення про 90 млрд євро для України після виборів в Угорщині

    Європейський Союз розраховує найближчим часом повернутися до розгляду питання масштабної фінансової допомоги Україні обсягом 90 млрд євро, а також ухвалення 20-го пакета санкцій проти Росії. Активізацію цього процесу в Брюсселі пов’язують із політичними змінами в Угорщині після поразки партії прем’єр-міністра Віктора Орбана на парламентських виборах.

    У Євросоюзі наголошують, що швидке ухвалення обох рішень є одним із ключових пріоритетів головування Кіпру, яке триває у першій половині 2026 року. Представники головування заявили, що мають намір винести ці питання на розгляд Комітету постійних представників ЄС (Coreper), щойно з’явиться політична можливість для досягнення консенсусу між державами-членами.

    Наразі ці питання офіційно не включені до порядку денного найближчих засідань Coreper, запланованих на 15 та 17 квітня у Брюсселі. Водночас дипломати не виключають, що підготовча робота вже триває, а ключові дискусії можуть відбутися під час неформального саміту лідерів ЄС, який запланований на 23–24 квітня в Нікосії.

    Європейські джерела зазначають, що до моменту фактичної передачі влади новому прем’єр-міністру Петеру Мадяру позиція Угорщини щодо українських питань навряд чи зазнає суттєвих змін. Очікується, що Мадяр офіційно вступить на посаду на початку травня, тому на квітневих зустрічах ЄС Угорщину все ще представлятиме Віктор Орбан.

    Саме уряд Орбана протягом останніх років неодноразово блокував або затримував рішення ЄС, пов’язані з підтримкою України, використовуючи право вето. Зокрема, йшлося як про санкційні пакети проти Росії, так і про фінансову допомогу Києву. Така позиція часто викликала критику з боку інших держав-членів ЄС, які звинувачували Будапешт у затягуванні ключових рішень у час війни.

    У березні 2026 року Орбан прямо заявив, що Угорщина не підтримає жодних рішень на користь України, включно з новим пакетом санкцій і кредитною підтримкою, поки Київ не відновить транзит російської нафти через трубопровід «Дружба». Це питання стало одним із головних каменів спотикання у відносинах між Будапештом та Брюсселем.

    Водночас, за інформацією дипломатичних джерел, у ЄС не виключають, що навіть до завершення своєї каденції Орбан може піти на часткові поступки, щоб розблокувати окремі рішення або зменшити напруження у відносинах із партнерами.

    Перемога опозиційної партії «Тиса» на чолі з Петером Мадяром відкриває можливість для перегляду зовнішньополітичного курсу Угорщини. Сам Мадяр уже заявив, що прагне відновити довіру до країни в межах Європейського Союзу та НАТО і зробити Будапешт більш передбачуваним партнером.

    У низці європейських столиць, зокрема в Берліні, вже висловили сподівання, що зміна влади в Угорщині дозволить швидше ухвалювати рішення щодо підтримки України, які раніше блокувалися. Це стосується як фінансової допомоги, так і санкційної політики проти Росії.

    Україна зі свого боку також активізує дипломатичні контакти з майбутнім керівництвом Угорщини. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Київ передав сигнали щодо можливих контактів між президентом Володимиром Зеленським і Петером Мадяром.

    Запланований пакет фінансової допомоги у 90 млрд євро розглядається в ЄС як один із ключових інструментів довгострокової підтримки України, зокрема для фінансування державного бюджету, відновлення економіки та забезпечення макрофінансової стабільності в умовах війни. Паралельно 20-й пакет санкцій має посилити тиск на Росію, зокрема в економічній та енергетичній сферах.

    Таким чином, подальший прогрес у цих питаннях значною мірою залежатиме від політичного переходу в Угорщині та готовності нового уряду змінити підхід до рішень, які потребують одностайної підтримки всіх країн-членів Європейського Союзу.