Позначка: адміністративна відповідальність

  • Прийшла із сокирою через шум, якого не було: скандал у Броварах потрапив на відео

    Прийшла із сокирою через шум, якого не було: скандал у Броварах потрапив на відео

    У Броварах Київської області звичайний конфлікт через нібито гучний генератор перетворився на небезпечний інцидент. Жінка прийшла до подологічного центру із сокирою в руках і влаштувала з’ясування стосунків із людьми, які перебували всередині. Найдивовижніше, що генератор, через який вона нібито обурювалася, на той момент не працював, а електроживлення закладу забезпечував інвертор.

    Інцидент стався 21 жовтня приблизно о 18:49. Подробиці ситуації згодом підтвердили в поліції Київської області.

    Відеозапис із місця події швидко поширився соціальними мережами та викликав обговорення серед користувачів.

    На кадрах видно жінку, яка заходить до приміщення подологічного центру із сокирою. Її поява стала несподіванкою для персоналу та відвідувачів закладу.

    За повідомленнями очевидців, причиною конфлікту стало невдоволення шумом, який жінка пов’язувала з роботою генератора.

    Однак згодом з’ясувалася несподівана обставина: електропостачання центру забезпечував інвертор, а генератор у цей час не працював.

    Іншими словами, жінка прийшла з’ясовувати стосунки через джерело шуму, яке, за наявною інформацією, не могло бути його причиною.

    При цьому конфлікт не обмежився словесними претензіями.

    На оприлюдненому відео зафіксовано, як біля виходу із приміщення відбувається штовханина між жінкою із сокирою та іншою громадянкою.

    Наразі невідомо, чи була учасниця штовханини працівницею закладу, чи його відвідувачкою.

    Також немає офіційної інформації про травмування людей внаслідок інциденту.

    Через агресивну поведінку відвідувачки та наявність у неї сокири присутні викликали правоохоронців.

    На місце події прибули працівники Броварського районного управління поліції.

    У поліції Київської області підтвердили, що за результатами перевірки на жінку склали адміністративний протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення — дрібне хуліганство.

    Ця стаття передбачає відповідальність за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, які порушують громадський порядок і спокій людей.

    Попри те, що під час конфлікту фігурувала сокира, правоохоронці на момент оприлюднення інформації повідомили саме про адміністративну кваліфікацію події.

    Відповідно до законодавства, за дрібне хуліганство можуть призначити штраф від 51 до 119 гривень, громадські роботи тривалістю від 40 до 60 годин або виправні роботи на строк від одного до двох місяців із відповідними відрахуваннями із заробітку.

    Крім того, стаття передбачає можливість адміністративного арешту строком до 15 діб.

    Конкретний вид покарання визначається за результатами розгляду справи з урахуванням установлених обставин.

    Водночас складання адміністративного протоколу не означає, що жінку вже оштрафували або притягнули до іншого виду відповідальності.

    Інформації про судове рішення щодо цього випадку наразі не оприлюднили.

    Правоохоронці також не повідомили вік учасниці конфлікту, її особу та можливі додаткові обставини інциденту.

    Залишається незрозумілим і те, чому жінка вирішила прийти до закладу саме із сокирою, а не звернутися зі скаргою на шум до адміністрації чи відповідних служб.

    Випадок привернув увагу не лише через незвичні обставини конфлікту, а й через питання безпеки працівників та відвідувачів закладів обслуговування.

    Адже навіть побутова суперечка може становити реальну загрозу, якщо один із її учасників приносить із собою небезпечний предмет.

    Наразі відомо, що поліцейські задокументували подію та склали адміністративний протокол. Остаточне рішення про відповідальність жінки ще має бути ухвалене у встановленому законом порядку.

  • Від штрафу до в’язниці: українцям пояснили, що буде за ігнорування повісток

    Від штрафу до в’язниці: українцям пояснили, що буде за ігнорування повісток

    В Україні посилюється правозастосування правил військового обліку та вручення повісток, які можуть надходити як особисто через представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, так і поштою або через державний електронний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг». У ТЦК наголошують, що спосіб доставки не впливає на юридичну силу документа, а всі варіанти повісток є рівнозначними з точки зору закону та тягнуть однакові обов’язки для громадян щодо явки.

    Повістки можуть формуватися в електронній системі або оформлюватися на паперових бланках, після чого вони передаються адресату або надсилаються рекомендованими поштовими відправленнями. Усі такі дії фіксуються у державному реєстрі «Оберіг», що дозволяє підтвердити факт відправлення або вручення документа навіть у разі, якщо громадянин фактично не з’явився за ним на пошту. Саме ця фіксація має ключове значення у подальшому визначенні відповідальності.

    У разі надсилання повістки поштою вона направляється за адресою, яку громадянин вказав під час оновлення військово-облікових даних. Якщо ж такі дані не були актуалізовані, документ надсилається за місцем офіційної реєстрації або задекларованого проживання. Після того як лист надходить у відділення поштового зв’язку, у військовозобов’язаного є три дні для його отримання, після чого повістка вважається такою, що належним чином доведена до відома особи, незалежно від фактичного ознайомлення з її змістом.

    Строки явки до територіального центру комплектування визначаються залежно від місця проживання. Для громадян, які мешкають в обласних центрах, встановлюється термін до семи днів від моменту відправлення повістки, тоді як для жителів інших населених пунктів цей строк може становити до десяти днів. Таким чином, система передбачає, що навіть логістика доставки не може суттєво вплинути на обов’язок з’явитися до ТЦК у визначений період.

    Законодавство передбачає низку поважних причин, через які особа може не з’явитися за повісткою. До них відносять хворобу, стихійні лиха, обставини, пов’язані з воєнними діями, смерть близького родича та інші непереборні обставини. Однак навіть у таких випадках громадянин зобов’язаний повідомити про причини неявки протягом трьох діб після визначеної дати та надати відповідні документи, а також з’явитися до ТЦК у додатково визначений строк, який зазвичай не перевищує семи календарних днів.

    У випадку ігнорування повістки, яка була належним чином вручена або відправлена, закон передбачає адміністративну відповідальність. Йдеться про штраф у розмірі від 17 до 25,5 тисяч гривень за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію. Окрім фінансових санкцій, у разі систематичного ухилення особу можуть оголосити в адміністративний розшук, що передбачає додаткові правові наслідки та обмеження.

    Окремо у ТЦК підкреслюють, що систематичне ігнорування вимог може призвести до переходу справи у кримінальну площину. У випадку так званих бойових повісток, які стосуються безпосереднього призову під час мобілізації, відповідальність значно суворіша. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації кваліфікується за статтею 336 Кримінального кодексу України і може передбачати позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

    Юристи звертають увагу, що в окремих випадках громадяни можуть оскаржувати штрафи або сам факт належного вручення повістки, зокрема якщо є докази порушень у роботі поштових служб або відсутності належного повідомлення. Однак такі процеси потребують індивідуального розгляду і не скасовують автоматично обов’язку з’явитися до ТЦК.

    Таким чином, чинна система військового обліку в Україні передбачає максимально формалізований підхід до вручення повісток, де ключову роль відіграє не фактичне отримання документа, а його юридична фіксація у державних реєстрах. Це означає, що ігнорування повістки може мати як адміністративні, так і кримінальні наслідки залежно від характеру порушення та повторюваності дій.

  • Депутатку від «Слуги народу» оштрафували після відео з 11-річною донькою за кермом авто

    Депутатку від «Слуги народу» оштрафували після відео з 11-річною донькою за кермом авто

    Депутатка Криворізької міської ради від партії «Слуга народу» Світлана Максимчук потрапила у скандал після того, як опублікувала в соцмережах відео, на якому її 11-річна донька керує автомобілем Hyundai під час руху.

    Інцидент викликав широкий резонанс у соцмережах та привернув увагу патрульної поліції Кривого Рогу. Правоохоронці оперативно встановили учасників події та притягнули депутатку до адміністративної відповідальності.

    На оприлюдненому відео видно, як дитина перебуває за кермом автомобіля та самостійно керує транспортним засобом. У певний момент дівчинка навіть відпускає кермо, тоді як її мати сидить поруч, посміхається та знімає відео під музику.

    Сам ролик депутатка підписала словами: «Мати дочекалася».

    Після хвилі критики у соцмережах Світлана Максимчук публічно визнала свою помилку. У дописі вона заявила, що усвідомлює неправильність своїх дій, подякувала поліції за реакцію та повідомила про сплату штрафу.

    “Головне в помилках – бути готовим визнати їх та понести відповідальність. Повністю усвідомлюю хибність свого вчинку та вдячна патрульній поліції за швидке реагування та проведену профілактичну бесіду. Штраф сплачено, відповідні висновки зроблено”, – написала депутатка.

    У патрульній поліції Кривого Рогу підтвердили, що після виявлення відео правоохоронці провели перевірку та встановили особу водійки.

    На Світлану Максимчук винесли постанову за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення — передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування.

    Санкція статті передбачає штраф за передачу авто людині без водійського посвідчення або без права на керування транспортним засобом.

    Історія викликала активне обговорення в українському сегменті соцмереж. Частина користувачів розкритикувала депутатку за безвідповідальність та створення небезпечної ситуації на дорозі, особливо з огляду на її публічний статус.

    Інші ж звернули увагу на те, що подібні відео нерідко поширюються у соцмережах як “розважальний контент”, хоча фактично йдеться про порушення правил дорожнього руху та ризик для безпеки дитини й інших учасників руху.

    Юристи наголошують, що навіть короткочасна передача керування дитині є прямим порушенням законодавства, незалежно від того, чи рухався автомобіль приватною територією, чи дорогою загального користування.

    Окремо користувачі соцмереж звернули увагу на те, що депутатка сама опублікувала відео, яке фактично стало доказом адміністративного правопорушення.

    У поліції зазначають, що дедалі частіше саме публікації у соцмережах стають підставою для перевірок та притягнення водіїв до відповідальності.

    Джерело: відкриті пабліки, регіональне видання “Відомо”, Максимчук у соцмережах, патрульна поліція Кривого Рогу

  • Чому в Резерв+ з’являється статус “у розшуку” навіть з відстрочкою

    Чому в Резерв+ з’являється статус “у розшуку” навіть з відстрочкою

    Наявність чинної відстрочки від мобілізації не завжди захищає українців від проблем із військовим обліком. Останнім часом все більше військовозобов’язаних повідомляють про ситуації, коли в застосунку «Резерв+» їм присвоюють статус «у розшуку» через нібито неявку за повісткою, яку людина фактично не отримувала.

    Юрист Владислав Дерій проаналізував один із таких випадків — чоловіка, який перебуває у статусі «у розшуку» з березня 2025 року, попри чинну відстрочку, — та окреслив кілька можливих сценаріїв виходу з ситуації.

    Перший варіант — найшвидший, але й найбільш суперечливий. У застосунку «Резерв+» передбачено механізм так званого «штрафу онлайн». Через розділ «Штрафи онлайн» подається заява про визнання порушення. Територіальний центр комплектування розглядає її протягом трьох днів. У разі сплати штрафу протягом 20 днів діє знижка 50 відсотків, і сума становить 8 500 гривень. Після цього статус «у розшуку» зникає. Водночас юрист застерігає: сплата штрафу означає автоматичне визнання правопорушення, навіть якщо фактично людина його не вчиняла.

    Другий шлях — юридичний захист своїх прав. Він підходить тим, хто не готовий платити за безпідставні звинувачення. Для цього необхідно надіслати до ТЦК письмову заяву рекомендованим листом із вимогою закрити справу. Аргументами можуть бути відсутність підтвердження вручення повістки або сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо звернення ігнорують, дії ТЦК можна оскаржити в суді. Цей варіант потребує більше часу, але дозволяє зберегти правову позицію без визнання провини та сплати штрафу.

    Третій варіант — очікування. За спостереженнями правників, у деяких випадках статус «у розшуку» зникає автоматично через певний проміжок часу, наприклад через рік після його появи. Якщо статус було присвоєно у березні 2025 року, є ймовірність його автоматичного зняття у березні 2026-го. Однак цей шлях пов’язаний із ризиками, адже до моменту зникнення статусу людину можуть зупинити для перевірки документів.

    Окремо юристи звертають увагу на оновлення, пов’язані з продовженням відстрочок у «Резерв+». Наразі продовження відстрочки від мобілізації відбувається автоматично, якщо підстави для неї залишаються чинними і підтверджуються через державні реєстри. У такому випадку додатково подавати заяви чи документи не потрібно.

    Втім, якщо до встановленого строку в застосунку не з’являється повідомлення про продовження відстрочки, це означає, що система не підтвердила право на неї. У такій ситуації необхідно звернутися безпосередньо до ТЦК та СП для з’ясування причин.

    З 1 листопада в Україні починають діяти оновлені правила бронювання та оформлення відстрочок. Вони передбачають повну цифровізацію процесів, скорочення черг у ТЦК та зменшення впливу людського фактора. Автоматичне продовження відстрочок застосовуватиметься до осіб з інвалідністю, тимчасово непридатних до служби, багатодітних батьків, сімей з дітьми з інвалідністю, осіб, які здійснюють догляд за батьками з інвалідністю, студентів денної та дуальної форми навчання, наукових і педагогічних працівників, а також родин загиблих, зниклих безвісти або незаконно утримуваних через агресію Росії.

  • У Києві чоловік ходив по супермаркету з муляжем автомата

    У Києві чоловік ходив по супермаркету з муляжем автомата

    У Києві поліцейські притягнули до адміністративної відповідальності 46-річного чоловіка, який ходив по супермаркету з муляжем автомата та налякав відвідувачів і персонал.

    Інцидент стався у торговельній залі одного з супермаркетів Дніпровського району столиці. За повідомленням адміністратора магазину, чоловік пересувався з автоматом на плечі та ігнорував зауваження охорони.

    Після прибуття правоохоронців з’ясувалося, що предмет є муляжем. Втім, він викликав серйозне занепокоєння серед покупців та персоналу. Поліцейські вилучили макет зброї та склали адміністративний протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення — дрібне хуліганство. Матеріали справи передано до суду для прийняття рішення.

    Правоохоронці закликають громадян дотримуватися правил поведінки у публічних місцях та не створювати загрозу для інших людей.

  • Речник Полтавського ТЦК визнав неефективність системи повісток: більшість чоловіків просто не приходять

    Речник Полтавського ТЦК визнав неефективність системи повісток: більшість чоловіків просто не приходять

    Система вручення повісток в Україні фактично не виконує своєї функції, оскільки значна частина чоловіків просто ігнорує виклики до територіальних центрів комплектування. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін.

    За його словами, повістка юридично є лише повідомленням про необхідність з’явитися до ТЦК, а не гарантією того, що людина виконуватиме цей обов’язок. Навіть якщо громадянин відмовляється отримати документ, але розуміє його зміст, складається акт про відмову, і така особа все одно вважається належно оповіщеною.

    Попри це, значна кількість призовників до центрів не приходить, свідомо порушуючи правила військового обліку. На думку Істоміна, сам формат “роздачі повісток” уже не можна вважати ефективним інструментом.

    Він також звернув увагу, що проблема полягає не лише у ставленні громадян, а й у бездіяльності місцевої влади. Закон, зокрема постанова №1487, покладає на органи місцевого самоврядування істотні повноваження у сфері військового обліку, включно з обов’язковим щорічним дворовим обходом. Відповідальні особи мають перевіряти, чи призовники реально проживають за вказаними адресами, однак на практиці ці вимоги часто виконуються формально або взагалі ігноруються.

    В окремих випадках через бездіяльність посадових осіб складалися протоколи про порушення. У підсумку, зазначив речник, основний тягар вручення повісток і контролю явки покладається на військових ТЦК, які змушені залучати до цієї роботи поліцію.

    Істомін також розповів, що за час повномасштабної війни Полтавський обласний ТЦК розіслав велику кількість повісток поштою. Проте механізм виявився далеким від ідеального: значна частина громадян на рекомендовані листи не реагує, незалежно від того, хто саме є відправником.

    За його словами, сьогодні існує два основних механізми поштового розсилання документів. Перший — централізований, коли списки призовників надходять із Генштабу, а Міністерство оборони забезпечує друк і відправку. Другий — місцевий, коли повістки формують безпосередньо в ТЦК, а витрати на поштові послуги покривають громади. Цей варіант він назвав більш зручним, оскільки дає можливість оперативно визначати адресатів.

    Попри це, повістка залишається обов’язковим інструментом виклику до ТЦК, незалежно від способу вручення — особисто чи поштою. Невиконання її вимог, нагадав Істомін, розцінюється як порушення правил військового обліку й тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Інформація про осіб, які ігнорують повістки, передається до поліції. Правоохоронці отримують право здійснити адміністративне затримання і примусово доставити порушників до територіального центру комплектування для з’ясування обставин та уточнення облікових даних.

  • Держпродспоживслужба виявила масові порушення в нарахуваннях за житлово-комунальні послуги

    Держпродспоживслужба виявила масові порушення в нарахуваннях за житлово-комунальні послуги

    Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів оприлюднила підсумки державного нагляду у сфері житлово-комунальних послуг за перші 9 місяців 2025 року. У зазначений період відбулося 325 позапланових перевірок суб’єктів господарювання, з яких у 302 випадках (92,9%) виявлено порушення.

    За результатами перевірок прийнято 198 рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 2,5 млн грн та видано 210 приписів щодо усунення порушень і приведення тарифів у відповідність до законодавства. Окрім того, до адміністративної відповідальності притягнуто 62 посадові особи; накладено штрафів на суму 130,1 тис. грн.

    За приписами та рішеннями службу зобов’язано повернути споживачам в цілому 3,2 млн грн. Окремо Держпродспоживслужба відзначила вирішальний приклад у місті Миколаєві: за численними скаргами мешканців проведено позапланові перевірки одного з надавачів послуг, внаслідок чого підприємство здійснило перерахунки споживачам на суму понад 50 млн грн.

    У повідомленні наголошується, що основні порушення стосувалися невідповідності тарифів законодавству, ненадання якісних послуг, недотримання технологічних нормативів та порушень у сфері розрахунків з абонентами. Держпродспоживслужба закликає громадян продовжувати повідомляти про порушення і користуватися інструментами захисту прав споживачів.

  • Яка відповідальність за ігнорування повістки до територіального центру комплектування

    Яка відповідальність за ігнорування повістки до територіального центру комплектування

    Неявка військовозобов’язаного громадянина на виклик територіального центру комплектування (ТЦК) кваліфікується як адміністративне правопорушення, і покаранням за це передбачено штраф. Про порядок дій та санкції розповів адвокат Юрій Айвазян у матеріалі на порталі «Юристи.UA».

    За словами юриста, військовозобов’язані зобов’язані з’являтися до ТЦК за викликом, який може надходити, зокрема, у формі повістки. Причини виклику можуть бути різні: уточнення відомостей у військовому обліку, проходження військово-лікарської комісії тощо. Якщо громадянин ігнорує повістку та не з’являється, до нього застосовують адміністративну відповідальність за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Сума штрафу, зауважив Айвазян, становить від 17 тисяч до 25 500 гривень.

    Юрист також зазначив, що у разі невиконання адміністративного стягнення сума штрафу може бути збільшена, громадянина оголосити у розшук і застосовані інші передбачені законом заходи. Такі заходи мають на меті забезпечити виконання обов’язків, покладених на військовозобов’язаних під час воєнного стану та мобілізаційних заходів.

  • Хто має право носити «піксель» в Україні та кого можуть оштрафувати

    Хто має право носити «піксель» в Україні та кого можуть оштрафувати

    В Україні носіння військової форми регулюється законом, і далеко не кожен громадянин має право одягати камуфляж, зокрема форму ЗСУ у забарвленні «піксель» . Незаконне використання військового одягу можна призвести до штрафу.

    Хто має право носити військову форму

    Носити військову форму можуть тільки:

    • військовослужбовці ЗСУ та інших військових формувань;
    • військовозобов’язані під час проходження зборів;
    • резервісти;
    • курсанти військових вишів та ліцеїсти;
    • люди, звільнені в запас або відставку з правом носіння форми.

    Який штраф загрожує порушникам

    У 2019 році до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) була внесена стаття 186-8, яка встановлює відповідальність за незаконне носіння військової форми. Вона чітко визначає, що використання військового одягу зі знаками розрізнення Збройних сил України або інших військових формувань особами, які не мають на це права, є правопорушенням.

    За перше порушення можна отримати штраф від 2 550 до 3 400 грн з конфіскацією форми. За повторне порушення протягом року: штраф до 6 800 грн або громадські роботи (30-40 годин).

    Навіть футболка у “пікселі” чи камуфляжний одяг можуть стати приводом для перевірки поліцією. У разі виявлення порушення правоохоронці затримують людину для встановлення її особи та оформлення необхідних документів.

  • Кабмін виділив 72 млн гривень на розсилку 900 тис. заочних повісток

    Кабмін виділив 72 млн гривень на розсилку 900 тис. заочних повісток

    На сьогоднішньому засіданні Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення майже 72 мільйонів гривень на розсилку 900 тисяч заочних повісток до кінця року. Це означає, що кожна повістка коштуватиме близько 80 гривень.

    Згідно з пояснювальною запискою Мінекономіки, планується друкувати 300 тисяч повісток на місяць.

    Нагадаємо, після отримання цієї повістки на явку в ТЦК буде відводитися 14 днів, після чого настає адміністративна відповідальність і подача чоловіка в розшук.

    При цьому, першими повістки отримають ті, хто оновив свої облікові дані у відведений законом термін.

    За останніми озвученими даними, свої облікові дані оновили понад 5 млн українців. Якщо на місяць друкуватимуть по 300 тис. повісток, то на їхню розсилку всім, хто оновив, знадобиться приблизно півтора року.