Позначка: ADNOC

  • Ормуз у тіні: ОАЕ почали перекидати газ «невидимими» танкерами після ударів по Ірану

    Ормуз у тіні: ОАЕ почали перекидати газ «невидимими» танкерами після ударів по Ірану

    Національна нафтова компанія Абу-Дабі ADNOC почала використовувати танкери зі «зниклими» сигналами для транспортування зрідженого природного газу через Ормузьку протоку на тлі різкого загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Bloomberg, судна вимикають або приховують системи автоматичної ідентифікації AIS, аби мінімізувати ризики для маршрутів постачання енергоресурсів після ударів США та Ізраїлю по Ірану.

    Йдеться про одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Через Ормузьку протоку проходить близько п’ятої частини світових морських поставок нафти та майже 20% глобальної торгівлі скрапленим природним газом. Будь-яка нестабільність у регіоні миттєво впливає на світові енергетичні ринки, ціни на нафту та газ, а також на логістику постачань до Азії та Європи.

    За інформацією Bloomberg, ADNOC уже здійснила щонайменше три відвантаження LNG на танкери, які фактично «зникали з радарів». Таку активність зафіксувала аналітична компанія Vortexa, яка спеціалізується на моніторингу енергетичних перевезень.

    Супутникові знімки Copernicus Sentinel-2 від 15 травня показали LNG-танкер біля експортного термінала ADNOC на острові Дас в Перській затоці. Водночас жодне судно у цьому районі офіційно не передавало сигналів місцеперебування. Пізніше Vortexa ідентифікувала судно як Umm Al Ashtan. За її даними, танкер припинив передавати координати приблизно за два тижні до цього.

    Експерти пояснюють, що відключення AIS-систем є нетиповою, але дедалі поширенішою практикою у кризових регіонах. Такі дії дозволяють приховати маршрути суден від потенційних атак або спроб блокування. Водночас це значно підвищує ризики для морської навігації та ускладнює контроль міжнародного судноплавства.

    Ситуація в Ормузькій протоці різко загострилася після ударів США та Ізраїлю по іранських цілях 28 лютого 2026 року. Після цього Іран неодноразово натякав на можливість обмеження судноплавства у регіоні, а частина судноплавних компаній почала змінювати маршрути або переглядати страхові умови для перевезень через Перську затоку.

    На тлі ризиків деякі компанії почали розглядати альтернативні сухопутні маршрути транспортування енергоресурсів. Проте такі варіанти залишаються значно дорожчими та складнішими з логістичного погляду. Крім того, вони супроводжуються вищими викидами CO₂ та потребують додаткової інфраструктури.

    Особливе занепокоєння викликає залежність азійських економік від Ормузької протоки. За оцінками міжнародних аналітиків, близько 80–89% нафти, яка проходить через Ормуз, прямує до Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї. Через цей маршрут також транспортується значна частина катарського скрапленого газу, який є критично важливим для азійського ринку.

    На цьому тлі світові ринки уважно стежать за діями найбільших енергетичних компаній регіону. ADNOC є одним із ключових експортерів LNG на глобальному ринку та відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності постачань після скорочення російського експорту до Європи та постійної напруги на Близькому Сході.

    Аналітики зазначають, що практика «невидимих» танкерів може свідчити про серйозні побоювання енергетичних компаній щодо безпеки судноплавства. Раніше подібні методи вже використовували іранські та венесуельські нафтові танкери під санкціями, однак тепер до такої тактики фактично вдаються і великі державні компанії союзників Заходу.

    Bloomberg також звертає увагу, що останніми тижнями різко зросли ставки страхування суден у Перській затоці. Морські перевізники побоюються не лише можливих атак, а й збоїв у роботі навігаційних систем, ракетних ударів або захоплення суден. У регіоні вже фіксували випадки електронного глушіння GPS-сигналів та навігаційних систем.

    Водночас країни Перської затоки намагаються не допустити повного колапсу морської логістики. ОАЕ та Катар залишаються одними з найбільших експортерів LNG у світі, а будь-які перебої можуть спровокувати нову хвилю зростання цін на газ і нафту.

    Раніше Reuters повідомляло, що деякі азійські покупці вже почали шукати резервні джерела постачання LNG через побоювання щодо Ормузької протоки. У Європі також уважно стежать за ситуацією, оскільки ринок скрапленого газу після 2022 року став одним із ключових факторів енергетичної безпеки ЄС.

    На тлі загострення ситуації в регіоні США посилили військову присутність у Перській затоці. Вашингтон заявляє, що готовий гарантувати свободу судноплавства, однак ризики для глобального енергетичного ринку залишаються високими.

    Експерти попереджають: якщо нестабільність у районі Ормузької протоки триватиме, світ може зіткнутися не лише зі стрибком цін на енергоносії, а й із новою хвилею інфляції та проблемами у глобальній торгівлі. Саме тому поява «невидимих» танкерів уже стала одним із найбільш тривожних сигналів для міжнародного ринку енергоресурсів у 2026 році.

  • ОАЕ обходять контроль Ормузької протоки під час експорту нафти

    ОАЕ обходять контроль Ормузької протоки під час експорту нафти

    Об’єднані Арабські Емірати здійснили приховані постачання нафти через Ормузьку протоку, використовуючи вимкнення систем супутникового відстеження на частині танкерів. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі морських перевезень та енергетичного ринку.

    За даними співрозмовників агентства, йдеться про кілька суден, залучених до логістичних операцій державної компанії Abu Dhabi National Oil Co (ADNOC). Вони проходили через Ормузьку протоку з вимкненими або відключеними транспондерами автоматичної ідентифікації суден (AIS), що ускладнює відстеження їхнього маршруту у відкритих системах моніторингу судноплавства. У міжнародній практиці такі дії можуть розцінюватися як нетипові, особливо в умовах підвищеної напруги навколо стратегічних морських маршрутів.

    За оцінками джерел, у квітні Емірати експортували мільйони барелів нафти сортів Upper Zakum і Das, які транспортувалися щонайменше чотирма танкерами з терміналів у Перській затоці. Частина цих вантажів, як стверджується, була перевантажена на інші судна у відкритому морі за схемою ship-to-ship transfer, після чого нафта прямувала до нафтопереробних заводів у Південній Кореї або до портів Південно-Східної Азії. Інша частина розміщувалася на сховищах в Омані.

    На тлі загострення ситуації в регіоні Перської затоки та підвищених ризиків у районі Ормузької протоки країни-експортери нафти змушені адаптувати свої логістичні маршрути. Ормузька протока залишається одним із найважливіших світових енергетичних вузлів, через який проходить значна частина морського експорту нафти з Близького Сходу. Будь-які перебої або загрози в цьому районі одразу впливають на глобальні енергетичні ринки та цінову стабільність.

    За інформацією Reuters, до початку ескалації в регіоні ОАЕ експортували близько 3,1 млн барелів нафти на добу. Нині цей показник скоротився більш ніж на 1 млн барелів. Основна частина експорту зараз припадає на нафту сорту Murban, яка транспортується трубопроводом із наземних родовищ до порту Фуджейра, що дозволяє уникати проходження через Ормузьку протоку. Водночас обмежена пропускна здатність трубопровідної системи не дозволяє країні повернутися до довоєнних обсягів постачання.

    Інші виробники регіону також коригують свою експортну політику. Ірак, Кувейт і Катар, за даними джерел ринку, або знизили ціни на нафту, або скоротили обсяги продажів, тоді як Саудівська Аравія переорієнтовує частину поставок через альтернативні маршрути, зокрема Червоне море, щоб мінімізувати ризики транзиту через потенційно небезпечні води.

    Додатковий контекст ситуації пов’язаний із змінами в енергетичній політиці ОАЕ. Країна останніми роками посилює власну самостійність у нафтовій галузі та поступово переглядає участь у міжнародних механізмах регулювання видобутку. Зокрема, 1 травня 2026 року ОАЕ оголосили про вихід з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та розширених домовленостей ОПЕК+, що дозволяє їм самостійно визначати рівні видобутку без квотних обмежень.

    Також країна раніше вийшла з Організації арабських країн-експортерів нафти (OAPEC), яка не встановлює обов’язкової виробничої політики, але є майданчиком для координації енергетичних стратегій. Аналітики зазначають, що ці кроки можуть свідчити про прагнення Еміратів до більш гнучкої та незалежної експортної політики в умовах зростання геополітичної напруги.

    Ринок нафти уважно стежить за розвитком ситуації навколо Ормузької протоки, оскільки будь-які додаткові обмеження або зміни маршрутів постачання можуть вплинути на глобальні ціни на енергоносії та стабільність міжнародної торгівлі.

  • Ціни на нафту відновилися після падіння на тлі виходу ОАЕ з ОПЕК

    Ціни на нафту відновилися після падіння на тлі виходу ОАЕ з ОПЕК

    Світові ціни на нафту різко відреагували на новину про вихід United Arab Emirates з OPEC та альянсу ОПЕК+, однак це падіння виявилося короткочасним. Уже за кілька годин ринок відіграв втрати через зростання геополітичних ризиків на Близькому Сході, повідомляє Euronews.

    Після оголошення інвестори очікували, що ОАЕ зможуть збільшити видобуток нафти поза межами квот ОПЕК+, що призведе до надлишку пропозиції. На цьому тлі ціни на нафту знизилися на 2–3%, особливо у ф’ючерсних контрактах на найближчі місяці.

    Втім, цей ефект швидко нівелювався. Головною причиною стало зростання так званої «премії за ризик», пов’язаної з конфліктом на Близькому Сході та загрозами для глобальних поставок енергоносіїв.

    Станом на момент публікації:

    • WTI crude oil торгується вище 105 доларів за барель;
    • Brent crude oil перевищує 112 доларів за барель.

    Це приблизно на 4% більше порівняно з мінімумами, зафіксованими одразу після новини про вихід ОАЕ.

    Ключовим фактором зростання стала ситуація навколо Strait of Hormuz — стратегічного маршруту, через який проходить значна частина світового експорту нафти. Будь-які обмеження судноплавства в цій зоні одразу впливають на глобальні ціни.

    За оцінками аналітиків, тривале блокування Ормузької протоки може призвести до втрати близько 12% світових поставок нафти, що створює серйозний дефіцит на ринку.

    Рішення ОАЕ вийти з ОПЕК стало наслідком багаторічних розбіжностей щодо квот на видобуток. Країна інвестувала понад 150 млрд доларів у розвиток своєї нафтової галузі через компанію Abu Dhabi National Oil Company (ADNOC), однак через обмеження в межах картелю не могла повністю використовувати ці потужності.

    Вихід третього за величиною виробника нафти в межах альянсу став серйозним ударом по єдності ОПЕК і підвищив невизначеність на ринку. Аналітики вважають, що це може знизити здатність організації контролювати ціни та збільшити волатильність.

    На цьому тлі зростає роль інших гравців, зокрема американських виробників, які можуть швидше реагувати на зміну ринкової кон’юнктури.

    Водночас високі ціни на нафту вигідні великим енергетичним компаніям, таким як BP, Shell, TotalEnergies, Eni, Chevron та ExxonMobil, оскільки кожне зростання ціни бареля збільшує їхні доходи.

    Подальша ситуація на ринку нафти залежатиме від розвитку подій на Близькому Сході, стабільності поставок через Ормузьку протоку та дій основних виробників. Наразі саме геополітичні ризики залишаються головним фактором, який визначає динаміку цін.