Golosnovinua.com

Позначка: Адвокат

  • «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    В Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації працівники територіальних центрів комплектування можуть перевіряти військово-облікові документи громадян. Однак це не означає, що представники ТЦК мають право вимагати розблокування смартфона, читати особисті повідомлення або переглядати фотографії. Юристи пояснили, де проходить межа між законною перевіркою та втручанням у приватне життя.

    Відповідно до чинного законодавства України, сам факт перевірки військово-облікових документів або спілкування громадянина з представниками ТЦК та поліції не є законною підставою для доступу до вмісту його мобільного телефона. Перегляд особистих повідомлень, фотографій та інших приватних даних без належних правових підстав може порушувати конституційне право людини на таємницю листування та недоторканність приватного життя.

    Відповідно до статей 31 і 32 Конституції України, кожному гарантуються таємниця листування та захист приватного життя. Ці гарантії поширюються і на інформацію, що зберігається у смартфоні.

    Зокрема, це повідомлення в месенджерах, особисті фотографії, електронна пошта, банківські дані та інша конфіденційна інформація.

    Водночас під час мобілізації уповноважені представники ТЦК та поліцейські можуть перевіряти документи чоловіків віком від 18 до 60 років.

    Таке право передбачене законодавством про мобілізацію та постановою Кабінету Міністрів №560.

    Однак перевірка військово-облікового документа не надає автоматичного доступу до інших даних на пристрої.

    Навіть якщо документ демонструють через смартфон, це не означає згоди власника на перегляд особистого листування або галереї.

    Окремі правила діють на блокпостах, де правоохоронці можуть проводити перевірки за наявності визначених законом підстав.

    Проте стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає поверхневу перевірку речей, а не довільний перегляд цифрової інформації.

    Якщо у правоохоронців виникла обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, наприклад незаконного поширення відомостей про розташування військових підрозділів, можуть застосовуватися передбачені кримінальним процесуальним законодавством заходи.

    При цьому вилучення пристрою та доступ до його вмісту мають здійснюватися з дотриманням належної процедури.

    Ще одне поширене питання — чи можуть представники ТЦК примусово забрати телефон.

    Адвокатка Надія Корінна пояснює, що працівники територіальних центрів комплектування не мають самостійних повноважень вилучати особисті речі громадян лише через проходження мобілізаційних процедур.

    У приміщеннях ТЦК можуть діяти правила внутрішнього режиму, які обмежують користування телефонами або забороняють відеознімання.

    Однак внутрішня заборона на зйомку сама собою не означає права примусово конфіскувати смартфон.

    Якщо пристрій усе ж забрали, юристи радять не вступати у фізичний конфлікт, за можливості повідомити близьких про своє місцеперебування та звернутися до адвоката.

    Також необхідно вимагати пояснення правової підстави вилучення та належного документального оформлення відповідних дій.

    Якщо складають процесуальні документи, перед підписанням варто уважно ознайомитися з їхнім змістом і письмово зафіксувати заперечення.

    Скарги на можливі незаконні дії можна подавати до поліції, Державного бюро розслідувань, прокуратури або суду залежно від обставин.

    Не менш актуальним залишається питання відеознімання представників ТЦК.

    Сам по собі запис можливої неправомірної поведінки посадових осіб не є загальною законодавчою забороною. Водночас необхідно враховувати режим конкретного об’єкта та обмеження на оприлюднення інформації, яка може розкрити розташування військових підрозділів, техніки чи інших чутливих об’єктів.

    Тому важливо розрізняти створення запису для захисту своїх прав і його подальше публічне поширення.

    Окремо постанова №560 передбачає фото- та відеофіксацію під час вручення повісток уповноваженими особами.

    Отже, під час мобілізаційних заходів громадяни повинні виконувати законні вимоги щодо перевірки документів, але це не позбавляє їх конституційного права на приватність.

    Якщо посадові особи вимагають доступу до особистих даних або вилучають телефон, такі дії повинні мати конкретну законну підставу та відповідати встановленій процедурі.

  • Затримання духовенства УПЦ у Києві: митрополита Сергія відпустили з ТЦК, а щодо протоієрея тривають мобілізаційні заходи

    Затримання духовенства УПЦ у Києві: митрополита Сергія відпустили з ТЦК, а щодо протоієрея тривають мобілізаційні заходи

    У Києві працівники Дарницького районного ТЦК та СП затримали митрополита Тульчинського і Брацлавського УПЦ Сергія та клірика епархії, протоієрея Анатолія Вишневого, доставивши їх для проходження військово-лікарської комісії.

    Ключові деталі та позиція захисту

    • Перебіг подій: Священнослужителів доставили до Дарницького ТЦК та СП, де вони пройшли медогляд.
    • Звільнення митрополита: Після проходження ВЛК митрополита Сергія відпустили.
    • Ситуація з кліриком: Щодо протоієрея Анатолія Вишневого процесуальні дії тривають, за даними адвоката, його намагаються мобілізувати.
    • Заяви про порушення: Адвокат Микита Чекман повідомив, що митрополита утримували з 8:00 ранку без процесуального оформлення документів, а паспорт вилучили без складання протоколу.
    • Правова реакція: Захист оголосив про намір оскаржити дії співробітників ТЦК у правоохоронних та судових органах.

    З заяви адвоката Микити Чекмана:

    «Митрополита Сергія відпустили. Його утримували з восьмої ранку без оформлення документів, а паспорт вилучили без протоколу. Заявлено про намір оскаржити дії працівників ТЦК».

  • «Це вже перебор»: Лещенко відповів Жадану на порівняння Єрмака з Медведчуком через програму «Адвокат+»

    «Це вже перебор»: Лещенко відповів Жадану на порівняння Єрмака з Медведчуком через програму «Адвокат+»

    Радник голови Офісу Президента Сергій Лещенко відреагував на критику письменника та військовослужбовця Сергія Жадана щодо участі 13-ї бригади НГУ «Хартія» у програмі юридичної підтримки «Адвокат+» під керівництвом Андрія Єрмака. Лещенко заперечив це зіставлення та вказав на принципову різницю між постатями Єрмака та Віктора Медведчука.

    Ключові деталі суперечки та аргументи Лещенка

    • Позиція Жадана: Сергій Жадан негативно оцінив залучення Єрмака до юридичної допомоги військовим, заявивши, що особисто не бачить різниці між «адвокатом Єрмаком і адвокатом Медведчуком» та не хотів би подібного «адвокатування».
    • Санкції та затримання: Лещенко підкреслив, що за каденції Єрмака в ОП було заблоковано проросійські телеканали Медведчука, накладено на нього персональні санкції та затримано його під час спроби втечі.
    • Повернення полонених: Важливим контраргументом стало те, що саме завдяки переговорам за участі Єрмака Медведчука вдалося обміняти на українських військовополонених, зокрема захисників «Азовсталі».
    • Судові прецеденти: Нагадуючи про юридичну діяльність обидвох фігурантів, Лещенко зазначив, що Медведчук у радянські часи причетний до засудження Василя Стуса, тоді як за часів Єрмака правоохоронці оголосили підозру та арештували Ігоря Коломойського.

    З відповіді радника голови Офісу Президента Сергія Лещенка:

    «У нас демократія. Але це вже перебор. Різниця в тому, що за часів Єрмака спочатку закрили канали Медведчука, потім наклали санкції на Медведчука. Потім — його затримання при спробі втечі, а потім Єрмак домігся обміну Медведчука на азовців. А якщо про справи тюремні, то Медведчук домігся посадки Стуса, а за часів Єрмака посадили хіба що Коломойського».

  • «Кожен грішник має майбутнє»: командир «Хартії» Оболєнський відповів на скандал через Єрмака

    «Кожен грішник має майбутнє»: командир «Хартії» Оболєнський відповів на скандал через Єрмака

    Командир бригади «Хартія» Ігор Оболєнський відреагував на хвилю критики, яка виникла після повідомлення про приєднання підрозділів 2-го корпусу Національної гвардії України до програми правової підтримки військовослужбовців «Адвокат+». Проєкт реалізується в межах роботи комітету Національної асоціації адвокатів України, який очолює колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

    Оболєнський пояснив, чому «Хартія» погодилася на таку співпрацю, та наголосив: участь військовослужбовців у програмі є добровільною, а сам корпус готовий розглядати й інші пропозиції щодо юридичного супроводу своїх бійців.

    Суперечка навколо програми загострилася після публічної реакції письменника та військовослужбовця 2-го корпусу НГУ Сергія Жадана. Він заявив, що особисто не хотів би користуватися адвокатською допомогою Єрмака, водночас застерігши від знецінення самої «Хартії» та роботи тисяч її військовослужбовців.

    У відповідь Оболєнський нагадав про роль різних людей у становленні підрозділу. За його словами, Єрмак був серед тих, хто у 2023 році сприяв створенню та забезпеченню «Хартії» й допомагав переконати президента в тому, що добровольче формування може перетворитися на повноцінну ефективну бригаду.

    Командир наголосив, що репутація «Хартії» передусім сформована бойовою роботою її військовослужбовців, сержантів та командирів. Водночас, за його позицією, не варто забувати людей, які допомагали формуванню на різних етапах його розвитку, навіть якщо згодом навколо них виникли репутаційні суперечки.

    Оболєнський окремо підкреслив, що військових не зобов’язуватимуть звертатися до адвокатів програми. За його словами, «Хартія» також залишається відкритою до інших проєктів, здатних забезпечувати правову підтримку військовослужбовців.

    Наприкінці свого допису командир використав відомий афоризм Оскара Вайлда: «Кожен святий має минуле, а кожен грішник — майбутнє». Таким чином він закликав не оцінювати ситуацію винятково через персоналії, наголосивши, що пріоритети «Хартії» мають визначатися насамперед її результатами на полі бою.

    Сам проєкт «Адвокат+» з’явився навесні 2026 року. У березні Єрмак очолив створений за його ж ініціативи Комітет НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення.

    Уже на початку квітня НААУ повідомила про запуск «Адвокат+». Перші адвокати виїжджали безпосередньо до військових підрозділів у зоні бойових дій. Серед питань, з якими військовим пропонують допомогу, — проходження служби, грошове забезпечення, соціальні гарантії, ВЛК, переведення, оформлення документів і рапортів.

    Офіційний ресурс «Адвокат+» описує програму як систему безоплатної первинної правової допомоги для військовослужбовців України та членів їхніх сімей. За задумом проєкту, верифіковані адвокати НААУ закріплюються за конкретними військовими частинами.

    Програма за кілька місяців роботи встигла розширитися. За даними НААУ, за період із березня до липня 2026 року профільний комітет опрацював 140 звернень військовослужбовців та членів їхніх родин у межах «Адвокат+», підготував понад 30 практичних пам’яток та сформував 23 пропозиції щодо змін до нормативно-правових актів.

    Саме особа Єрмака, однак, зробила приєднання «Хартії» до програми предметом значно ширшої суспільної дискусії.

    За повідомленням, яке ви навели, 14 серпня корпус заявив, що до програми долучилися всі вісім його підрозділів — шість бригад і два полки. Після цього Сергій Жадан виступив із різкою особистою оцінкою, заявивши, що не бачить різниці між «адвокатом Єрмаком і адвокатом Медведчуком».

    Водночас Жадан наголосив на іншому важливому моменті: ця ситуація, на його думку, не повинна перетворюватися на кампанію проти самої «Хартії». Він закликав корпус відкрито пояснити рішення, підкресливши, що історія та репутація формування — це насамперед робота тисяч військовослужбовців.

    Таким чином, позиції Жадана та Оболєнського збігаються щонайменше в одному: дискусія навколо конкретного проєкту чи його організаторів не повинна перекреслювати бойовий шлях підрозділу. Розходяться вони передусім в оцінці того, наскільки прийнятною є співпраця з ініціативою, пов’язаною з Єрмаком.

    На тлі суспільної реакції ключовими залишаються дві обставини. Перша — юридична допомога в межах «Адвокат+» заявлена як безоплатна, а звернення по неї не є обов’язковим. Друга — Оболєнський публічно заявив про готовність «Хартії» працювати й з іншими ініціативами правової підтримки військових.

    Тому історія навколо «Хартії» та Єрмака фактично вийшла далеко за межі питання юридичних консультацій. Вона перетворилася на дискусію про репутаційні ризики, вдячність за допомогу в минулому та межі прийнятної співпраці для одного з найвідоміших українських військових формувань.

  • «Не бачу різниці між Єрмаком і Медведчуком»: Жадан різко відреагував на рішення «Хартії»

    «Не бачу різниці між Єрмаком і Медведчуком»: Жадан різко відреагував на рішення «Хартії»

    Український письменник, музикант та військовослужбовець 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» Сергій Жадан публічно розкритикував участь підрозділів корпусу в програмі правової підтримки військових «Адвокат+», яку започаткував комітет Національної асоціації адвокатів України під керівництвом колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака. Жадан заявив, що особисто не хотів би користуватися його адвокатською допомогою, та провів різку паралель із Віктором Медведчуком.

    Реакція письменника з’явилася після того, як 14 серпня корпус «Хартія» повідомив про долучення всіх восьми своїх підрозділів — шести бригад та двох полків — до програми «Адвокат+». За повідомленням корпусу, йдеться про розширення можливостей юридичної підтримки військовослужбовців. У «Хартії» наголошували, що корпус і раніше допомагав бійцям у вирішенні юридичних питань, а участь у програмі має дати для цього додаткові ресурси.

    Жадан відреагував на цю інформацію вкрай критично.

    «Особисто не бачу різниці між адвокатом Єрмаком і адвокатом Медведчуком. Не хотів би, аби мене адвокатувала ця людина», — написав він.

    Водночас військовослужбовець окремо наголосив, що скандал навколо програми не повинен перетворюватися на привід для знецінення самого корпусу та людей, які в ньому служать. За словами Жадана, було б нечесно «відхрещуватись від своїх», а керівництво корпусу має відкрито й коректно пояснити обставини рішення. Він нагадав, що «Хартія» — це передусім досвід та робота тисяч військовослужбовців і командирів.

    Саме ця частина заяви суттєво змінює її контекст: Жадан критикує не «Хартію» як військове формування, а конкретне рішення про участь у програмі, пов’язаній із Єрмаком. Письменник служить у «Хартії» з 2024 року, а 2-й корпус НГУ був сформований у 2025 році на базі однойменної бригади.

    Що таке «Адвокат+»

    «Адвокат+» — програма безоплатної первинної правової допомоги військовослужбовцям України та членам їхніх сімей. Як зазначено на офіційному ресурсі проєкту, консультації надають верифіковані адвокати НААУ, яких закріплюють за військовими частинами. Військові можуть звертатися по консультації, а також користуватися базою знань, пам’ятками, чек-листами та зразками рапортів.

    Про запуск проєкту стало відомо навесні 2026 року. У квітні повідомлялося, що «Адвокат+» став одним із напрямів роботи створеного за ініціативою Єрмака Комітету НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії. Сам Єрмак очолив цей комітет. Адвокати почали виїжджати безпосередньо до військових підрозділів у зоні бойових дій для проведення консультацій.

    За матеріалами НААУ, задум програми полягає в тому, щоб військовослужбовці безпосередньо у своїх підрозділах отримували доступ до кваліфікованого адвоката, який може надати первинну правничу допомогу та зорієнтувати щодо захисту прав у конкретній ситуації.

    До програми долучаються різні бойові підрозділи. На офіційному ресурсі «Адвокат+» серед військових частин, якими вже опікуються адвокати, зазначені, зокрема, 28-ма ОМБр імені Лицарів Зимового Походу, 72-га ОМБр імені Чорних Запорожців, 93-тя ОМБр «Холодний Яр», 95-та ОДШБр, 79-та ОДШБр, 3-тя бригада оперативного призначення «Спартан» та інші формування.

    Тож юридична програма не була створена спеціально для «Хартії». Приєднання корпусу стало продовженням розширення проєкту, однак саме політична біографія його керівника спричинила гостру суспільну реакцію.

    Чому рішення «Хартії» спричинило суперечки

    Після повідомлення корпусу про співпрацю з програмою рішення почали активно обговорювати у соцмережах та медіа. Деякі критики трактували участь відомого військового формування у проєкті як репутаційно проблемну через постать Єрмака. ZN.UA, зокрема, повідомляло про звинувачення корпусу у нібито «відбілюванні» колишнього керівника Офісу президента та зазначало, що коментарі під відповідним дописом корпусу були закриті.

    Саме на цьому тлі особливо резонансною стала реакція Жадана. Його заява важлива ще й тому, що він не є стороннім коментатором: письменник сам служить у структурі «Хартії» і водночас прямо заявляє про незгоду з конкретним рішенням.

    Водночас у доступних повідомленнях немає підстав стверджувати, що участь у «Адвокат+» означає передачу Єрмаку особистого представництва кожного військовослужбовця «Хартії». Офіційний опис програми говорить про систему безоплатної первинної правової допомоги через адвокатів НААУ, закріплених за військовими частинами.

    Таким чином, конфлікт навколо «Хартії» фактично вийшов за межі питання юридичної допомоги. У центрі дискусії опинилася репутаційна складова співпраці військового формування з програмою, яку очолює колишній керівник Офісу президента.

    Жадан при цьому зайняв подвійну, але чітку позицію: він категорично відкинув для себе можливість отримувати адвокатську допомогу від Єрмака, однак одночасно виступив проти перенесення критики на весь корпус та його військовослужбовців. Фактично письменник закликав командування не замовчувати ситуацію, а відкрито пояснити бійцям і суспільству, навіщо було ухвалено рішення про участь у програмі.

    На момент появи заяви Жадана публічна дискусія навколо співпраці «Хартії» та «Адвокат+» продовжується. Сам корпус офіційно пояснював приєднання прагненням збільшити ресурс для юридичної підтримки своїх військовослужбовців. Жадан натомість дав зрозуміти: необхідність правової допомоги військовим він не заперечує, однак особа, з якою асоціюється ця програма, для нього принципово неприйнятна.

  • Побив киянку пакетом Louis Vuitton — і уникнув покарання: суд закрив гучну справу адвоката

    Побив киянку пакетом Louis Vuitton — і уникнув покарання: суд закрив гучну справу адвоката

    Печерський районний суд Києва звільнив від кримінальної відповідальності адвоката, якого обвинувачували у хуліганстві після дорожнього конфлікту з киянкою. Справа, що тягнулася понад два роки, завершилася без вироку: суд закрив провадження через закінчення строків давності. Про це повідомив «Главком» із посиланням на судовий реєстр.

    Інцидент, за матеріалами справи, стався ще у травні 2023 року на вулиці Євгена Ковпака, 17 у Києві. Між водієм Mercedes і водійкою Toyota виник конфлікт через паркування. Жінка попросила чоловіка переставити автомобіль, оскільки, за її словами, він заважав проїзду іншим транспортним засобам. Обвинувачений відмовився це зробити.

    Після цього, коли чоловік вийшов з авто і пішов у бік будинку, водійка Toyota повторно звернулася до нього з проханням перемістити машину. За версією обвинувачення, у відповідь адвокат почав лаятися та завдав жінці трьох ударів у голову пакетом бренду Louis Vuitton. Саме ця деталь зробила справу особливо резонансною, хоча юридично ключовим у ній залишалося питання не бренду пакета, а самої кваліфікації дій як хуліганства.

    Крім того, за матеріалами справи, потерпіла фіксувала конфлікт на мобільний телефон Apple iPhone 14. Обвинувачений, побачивши це, нібито вирвав смартфон із рук жінки та кинув його на асфальт. Унаслідок цього пристрій отримав пошкодження.

    У судових засіданнях обвинувачений вини не визнавав. Водночас наприкінці травня 2026 року його захисник подав клопотання про звільнення клієнта від кримінальної відповідальності. Аргумент був формальний, але законний: від моменту події минуло понад три роки, а для такого правопорушення це означає сплив строків давності. Прокурор не заперечував проти клопотання сторони захисту. Потерпіла та її адвокат виступили проти, заявивши, що суд не забезпечив своєчасного розгляду справи та не ухвалив вирок.

    Суддя у своїй ухвалі зазначив, що інкриміноване хуліганство у цьому випадку належить до категорії кримінальних проступків. За статтею 49 Кримінального кодексу України особу можуть звільнити від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені законом строки. Для кримінального проступку, за який передбачене покарання у вигляді обмеження волі, цей строк становить три роки.

    Хуліганство, відповідно до статті 296 Кримінального кодексу, визначається як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. За першою частиною цієї статті передбачені штраф, пробаційний нагляд або обмеження волі.

    У рішенні суду також зазначено, що обвинуваченому неодноразово пропонували, з огляду на невизнання ним вини, продовжити розгляд справи до ухвалення вироку — виправдувального або обвинувального. Однак чоловік категорично відмовився від продовження судового розгляду та наполягав саме на звільненні від кримінальної відповідальності через строки давності.

    Це означає, що суд не встановлював остаточно, чи був обвинувачений винним або невинним по суті. Провадження закрили не через виправдання, а через те, що законний строк притягнення до відповідальності сплив раніше, ніж справа завершилася вироком. Така процедура не є реабілітуючою підставою, але водночас і не дорівнює обвинувальному вироку.

    За даними «Главкома», обвинувачений має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю з 1994 року. Саме професійний статус фігуранта додає справі суспільного резонансу, адже йдеться про людину, яка сама працює у правовій сфері.

    У підсумку справа, яка почалася з конфлікту через припаркований Mercedes, завершилася без покарання для обвинуваченого. Потерпіла сторона наполягала, що затягування процесу позбавило її можливості отримати судове рішення по суті. Натомість суд застосував передбачений законом механізм і закрив провадження через завершення трирічного строку давності.

  • “Сліди кохання” у Верховній Раді: депутат покусав дружину — справу можуть передати до суду

    “Сліди кохання” у Верховній Раді: депутат покусав дружину — справу можуть передати до суду

    В Україні розгорівся резонансний скандал, пов’язаний із можливим домашнім насильством за участі народного депутата. За інформацією, що з’явилася у відкритому доступі та підтверджується коментарями адвокатки, один із чинних парламентарів покусав власну дружину, залишивши на її руці чіткі сліди зубів. Інцидент уже отримав широкий розголос у соцмережах і медіа, а сама справа може мати юридичне продовження.

    Про ситуацію першою повідомила адвокатка Марина Весельська, яка опублікувала фото руки своєї клієнтки зі слідами укусу. У дописі вона іронічно підписала інцидент як «сліди кохання», зазначивши, що це її нова справа. Фото викликало значний резонанс — під публікацією з’явилися сотні коментарів, від жартівливих до відверто критичних щодо поведінки депутата.

    За даними журналістів, інцидент дійсно мав місце, і на руці жінки залишилися характерні сліди зубів, що можуть свідчити про фізичний вплив. Водночас ім’я депутата наразі офіційно не розголошується, як і деталі конфлікту. Немає також підтвердженої інформації про обставини, за яких сталася подія — чи це був побутовий конфлікт, чи інша ситуація.

    Адвокатка у коментарях зазначила, що наразі не може розкривати деталі справи, оскільки очікує дозволу клієнтки на публічні заяви. Це може свідчити про те, що справа перебуває на етапі підготовки до можливих юридичних дій, зокрема звернення до правоохоронних органів або суду.

    Відомо, що подібні інциденти, якщо вони підтверджуються, можуть підпадати під кваліфікацію домашнього насильства згідно з українським законодавством. У такому випадку передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність — залежно від тяжкості дій, системності та наслідків для постраждалої сторони.

    Юристи наголошують, що навіть одиничний випадок фізичного насильства може стати підставою для відкриття провадження, особливо якщо є фотофіксація або медичні висновки. У даному випадку наявність публічно оприлюдненого фото може стати важливим доказом, якщо справа дійде до судового розгляду.

    Скандал також піднімає питання етичної поведінки народних обранців. У суспільстві активно обговорюють, чи має депутат, як публічна особа, нести додаткову моральну відповідальність за подібні вчинки. У разі підтвердження фактів насильства це може мати не лише юридичні, а й політичні наслідки — аж до вимог складання мандата або внутрішніх санкцій з боку парламенту чи фракції.

    Варто зазначити, що це не перший випадок, коли інциденти з фізичним насильством отримують широкий розголос у медіа. Однак ситуація з народним депутатом є особливо чутливою через статус фігуранта та суспільні очікування щодо поведінки представників влади.

    Експерти також звертають увагу на те, що подібні історії часто стають публічними лише після того, як постраждала сторона наважується звернутися по допомогу. Це свідчить про поступове зростання рівня довіри до правової системи та готовність жертв говорити про насильство відкрито.

    На цьому етапі справа залишається без офіційних процесуальних рішень, однак її подальший розвиток залежатиме від позиції постраждалої жінки та дій адвокатів. Якщо буде подано заяву до правоохоронних органів, ситуація може перейти у площину кримінального розслідування.

    У будь-якому разі, навіть без встановлення всіх деталей, інцидент уже викликав серйозну суспільну реакцію. Він вкотре актуалізує проблему домашнього насильства в Україні та необхідність жорсткої реакції на будь-які його прояви — незалежно від статусу чи посади особи.

    Наразі ключовим залишається питання: чи отримає ця справа юридичне продовження, чи залишиться на рівні інформаційного скандалу. Відповідь на нього, ймовірно, з’явиться найближчим часом після офіційних заяв сторін або правоохоронних органів.

  • Круїз замість відрядження: деталі гучної справи та рішення суду

    Круїз замість відрядження: деталі гучної справи та рішення суду

    Печерський районний суд міста Києва ухвалив рішення про закриття кримінального провадження щодо адвоката Костянтина Оксютенко, якого обвинувачували у пособництві судді Володимиру Сердинському в організації його виїзду за кордон під виглядом службового відрядження.

    За матеріалами справи, у період із 21 березня до 7 квітня 2023 року суддя був офіційно направлений у відрядження до Відня для участі в конференції, присвяченій допомозі переселенцям та дітям з України. Водночас слідство встановило, що в цей час він перебував у туристичній подорожі круїзним лайнером компанії MSC Cruises, яка пролягала до острова Мартиніка.

    Про можливі зловживання стало відомо у 2023 році після викриття судді детективами НАБУ у справі про отримання неправомірної вигоди. Під час слідчих дій у нього було вилучено мобільний телефон із фото та відеоматеріалами з подорожі, а також листування, яке, за версією обвинувачення, стосувалося оформлення документів для виїзду.

    Слідство вважало, що суддя міг отримати підроблений наказ про службове відрядження за сприяння адвоката. Крім того, йшлося про отримання заробітної плати за період, коли він фактично не виконував службові обов’язки. Дії кваліфікували як заволодіння коштами шляхом обману, підроблення документів та незаконне переправлення особи через державний кордон.

    У лютому 2025 року матеріали справи передали до Печерський районний суд міста Києва для розгляду по суті. Суддею у провадженні була Світлана Шапутько. У травні 2025 року провадження щодо колишнього судді було зупинено у зв’язку з його мобілізацією на військову службу.

    У вересні 2025 року суд завершив підготовче засідання щодо адвоката та розпочав розгляд справи. Однак згодом прокурор відмовився підтримувати публічне обвинувачення, подавши відповідну постанову, погоджену із заступником генерального прокурора. У документі зазначено, що досліджені матеріали не підтверджують наявність умислу у діях обвинуваченого, а отже, відсутня суб’єктивна сторона інкримінованих злочинів.

    Окремо територіальне управління Державна судова адміністрація України повідомило суд, що як потерпіла сторона не наполягає на продовженні розгляду справи щодо адвоката.

    З огляду на відмову обвинувачення підтримувати позицію у суді, провадження було закрито. Рішення може бути оскаржене в установленому законом порядку.

  • ВАКС засудив адвоката за спробу підкупу прокурора: 4,5 роки тюрми

    ВАКС засудив адвоката за спробу підкупу прокурора: 4,5 роки тюрми

    Вищий антикорупційний суд визнав адвоката Олексія Панасенка винним у підбурюванні клієнтки до надання неправомірної вигоди прокурору Офісу Генерального прокурора. За вироком суду, юрист отримав 4 роки 6 місяців позбавлення волі із забороною протягом трьох років займатися адвокатською діяльністю. Його взяли під варту просто в залі суду. Рішення поки не набрало законної сили та може бути оскаржене.

    Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 19 січня.

    Слідство встановило, що у 2023 році співробітниці компанії «Бос» повідомили про підозру в участі у злочинній організації та незаконній діяльності у сфері азартних ігор. Разом зі своїм захисником вона намагалася укласти угоду про визнання винуватості з прокурором, однак перемовини не дали результату.

    Паралельно аналогічну підозру отримала її знайома, яка співпрацювала з адвокатом Панасенком. За версією обвинувачення, адвокат повідомив жінкам, що прокурор готовий погодити угоду для обох одночасно, але для цього потрібно підписати документи «заднім числом» та передати гроші. Одній із підозрюваних запропонували укласти договір про правничу допомогу на 5 тисяч доларів.

    Суд дійшов висновку, що цей договір мав фіктивний характер і фактично маскував передачу хабаря. Реальної оплати за юридичні послуги клієнтка не здійснювала, а після зриву домовленостей спілкування з адвокатом припинилося, попри чинний договір.

    У матеріалах справи зафіксовано розмови, в яких адвокат наполягав на передоплаті та обговорював ризики для прокурора у разі викриття. Зокрема, йшлося про можливе покарання «від 12 до 15 років із конфіскацією», що, на думку суду, свідчить про усвідомлення незаконного характеру дій.

    Панасенко провину заперечував. Він пояснював, що вимога передоплати пов’язана з внутрішніми правилами адвокатського об’єднання, а фрази про «допомогу богадільні» стосувалися нібито співпраці зі слідством, а не передачі хабаря.

    Натомість клієнтка в суді заявила, що мова йшла саме про неправомірну вигоду. Після консультації з іншим захисником вона звернулася до НАБУ і повідомила про ситуацію слідчим.

    Прокурор, якому нібито призначалися кошти, проходив у справі свідком. Він підтвердив спілкування з адвокатом щодо процесуальних питань, але заперечив отримання будь-яких корупційних пропозицій. Суд критично оцінив його свідчення, вказавши, що він не міг не знати про обговорення можливого підкупу.

    У підсумку ВАКС визнав адвоката винним у підбурюванні до надання неправомірної вигоди та призначив реальний строк ув’язнення без конфіскації майна.

  • Суд розгляне справу адвокатки та чиновника, які отримали хабар за рішення щодо дитини

    Суд розгляне справу адвокатки та чиновника, які отримали хабар за рішення щодо дитини

    Правоохоронці Львівщини скерували до суду обвинувальний акт стосовно адвокатки та начальника відділу однієї з міських рад області за фактом одержання неправомірної вигоди.

    За даними Львівської обласної прокуратури, у 2023 році адвокатка надавала правову допомогу клієнту у справі про визначення місця проживання його 11-річної доньки. Дівчинка постійно проживала з батьком, оскільки мати після початку повномасштабного вторгнення виїхала в Італію. Після розлучення батьків необхідно було юридично закріпити місце проживання дитини.

    Юристка повідомила клієнта, що за певну суму може вплинути на суд та допомогти отримати необхідні документи. Для цього вона залучила свого спільника – начальника відділу державної реєстрації міськради. Посадовець мав забезпечити видачу акту обстеження умов проживання дитини та довідки, що батько виховує її самостійно. Адвокатка, у свою чергу, мала вплинути на суддю для прийняття рішення на користь клієнта.

    Загалом обвинувачені отримали за свої «послуги» 6 700 доларів США. Крім того, адвокатка за 200 доларів організувала фіктивну зміну реєстрації місця проживання колишньої дружини клієнта, щоб справа розглядалася у «потрібному» суді.

    Протиправну діяльність було припинено у липні минулого року. Адвокатці та посадовцю інкримінують одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, вчинене за попередньою змовою групою осіб.