Позначка: аеропорт Жуляни

  • Землю біля терміналу Жулян в Києві планують віддати під будівництво ТРЦ

    Землю біля терміналу Жулян в Києві планують віддати під будівництво ТРЦ

    Київрада готується передати в оренду на десять років 3,19 гектара землі у Солом’янському районі столиці — просто навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах. Ділянку планують надати акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”», яке контролює колишня депутатка Київради Ганна Коваленко — давня бізнес-партнерка Петра Порошенка та його соратника Ігоря Кононенка.

    Проєкт рішення щодо цієї землі був поданий до Київради наприкінці грудня і формально передбачає передачу ділянки під експлуатацію торговельно-офісного комплексу з критим тенісним кортом і підземним паркінгом. Нині на цій території працює тенісна арена та пейнтбольний клуб, але документи дають змогу фактично перетворити спортивну зону на великий комерційний об’єкт.

    Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

    Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

    Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

    Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

    Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

    Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

    На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

  • Керівник київського аеропорту “Жуляни” втік до Іспанії за 9 днів до повномасштабного вторгнення

    Керівник київського аеропорту “Жуляни” втік до Іспанії за 9 днів до повномасштабного вторгнення

    За 9 днів до початку повномасштабного вторгнення Голова Ради директорів аеропорту “Київ” (Жуляни) Денис Костржевський виїхав до Іспанії, залишивши аеропорт та колектив підприємства напризволяще. Як результат, аеропорт не був підготовлений ні до оборони, ні до консервації, що стало причиною його часткового знищення.

    Втечу Дениса Костржевського за кордон напередодні повномасштабного вторгнення можна сміливо назвати службовою недбалістю, яка призвела до особливо тяжких наслідків.  Нагадаємо, в перший день повномасштабного вторгнення на територію аеропорту Жуляни зайшли представники місцевої “тероборони”, які замість “оборони” фактично пограбували підприємство та пошкодили злітну смугу.

    Звісно розграбування майна аеропорта та пошкодження злітної смуги можна було б уникнути, якби Денис Костржевський лишився в Україні та особисто знаходився на об’єкті. Але після отримання інформації про наступ, Костржевський відразу втік до Європи, хоча у нього було 9 днів, щоб підготувати аеропорт до консервації та узгодити свої дії з військовими.

    Свою провину Денис Костржевський добре розуміє, тому замовив велике інтерв’ю, в якому спробував виправдати свій вчинок. Зокрема, Костржевський запевняв журналістів, що “ранок 24 лютого 2022 року був для всіх нас шоком”. Водночас, за інформацією наших джерел, Костржевський, як керуючий стратегічним об’єктом, був в числі тих, кого проінформували завчасно.

    Надаємо, Денис Костржевський втік з України на приватному літаку Hawker 850XP бортовий номер TC-MFY. Раніше Костржевський придбав у Дмитра Фірташа віллу в іспанській Марбельї за $8 млн.

    Купівля Костржевським дорогої нерухомості на фешенебильному іспанському курорті, також мала б зацікавити європейських правоохоронців. Адже у 2016 році компанія “Майстер-Авіа”, яка управляє аеропортом (в якій Костржевському належить 25% статутного капіталу), стала фігурантом кримінальної справи про розтрату коштів при закупівлі автомобілів спецпризначення аеропортом “Київ”.

    Суд вважав, що в угоді про продаж автомобілів, де продавцем виступало підконтрольне Костржевському ТОВ “Майстер-Авіа”, була розтрата коштів аеропорту.

    У розслідуванні також фігурувало ТОВ “КУА “Ніка-Інвест”, у якому Костржевському належить 50% статутного капіталу. Ревізія під час перевірки даних фактів встановила неефективне використання коштів аеропорту на суму 1,1 млн грн, прибуток від якого отримали у “Майстер-Авіа”.

    Крім того, у тому ж 2016 році Генеральна прокуратура розслідувала легалізацію коштів, отриманих “Майстер-Авіа” від управління аеропортом “Київ”: компанія Костржевського перераховувала більшу частину коштів на рахунки ТОВ “Фріланс-транс”, які надалі конвертувалися через підприємства, що мали ознаки фіктивності та фактично використовувалися для розкрадання коштів аеропорту “Київ”.

    Водночас, навіть після втечі до Іспанії Денис Костржевський знайшов спосіб продовжити корупційну діяльність в аеропорту Жуляни. З цією метою в жовтні 2022 р. в Консульстві України в Малазі (Іспанія) Денисом Костржевським була оформлена довіреність на управління бізнесом та розпоряджання майном на столичного адвоката з  сумнівною репутацією Закорчемного-Спіженко Олега Орестовича.

    Разом з довіреністю Олег Закорчемний отримав “зелене світло” на управління фінансами та здійснення правочинів з майном аеропорту, таких як укладення договорів купівлі-продажу та передача в статутні фонди шести земельних ділянок загальною площею 1,52 га. і двох нежитлових будівель площею 28,6 тис. кв.м.

    Поки Олег Закорчемний по довіреності управляє Жулянами, Денис Костржевський відвідує профільні заходи в Європі та веде переговори про залучення міжнародних інвестицій для відновлення аеропорта.

    Зважаючи на шлейф кримінальних справ про корупцію та відмивання грошей, що тягнуться за Костржевським та Закорчемним, швидко освоїти кошти інвесторів вони зможуть.

  • Київ оголосив тендер для будівництва дороги в аеропорт “Жуляни”

    Київ оголосив тендер для будівництва дороги в аеропорт “Жуляни”

    Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» оголосило тендер на проєктування та будівництво першої черги дороги до аеропорту «Київ» (Жуляни) з загальною вартістю 1,56 млрд грн. Про це стало відомо з даних системи Prozorro, на які звернуло увагу видання «Наші гроші».

    Згідно з перезатвердженим проєктом Київської міської держадміністрації, планується зведення під’їзної дороги від проспекту Лобановського до аеропорту, який не працює з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Загальна довжина маршруту складе 4,3 км, а для верхнього шару покриття заплановано використання модифікованого асфальтобетону.

    Перша черга будівництва передбачає 2,8 км дороги з двома смугами руху в одному напрямку, велосипедну доріжку, тротуари, очисні споруди, надземний пішохідний перехід та світлофори. Вартість проєктних робіт оцінюється в 7,38 млн грн, а будівельних – у 1,56 млрд грн. Завершити роботи планують до середини 2026 року.

    Учасникам тендеру на проєктування необхідно надати аналогічний договір, підтвердити наявність потрібного обладнання, програмного забезпечення та кваліфікованих працівників. У тендері на будівництво потрібно надати аналогічний договір на будівництво або реконструкцію міських доріг чи вулиць з відгуком, виданим не раніше ніж за місяць до оголошення тендеру. Крім того, необхідно підтвердити наявність виробничої бази, атестованого асфальтобетонного заводу, будівельних дорожніх машин і працівників. Також претенденти мають мати чистий дохід за 2023 рік не менше 30% від очікуваної суми, що становить не менше 467,08 млн грн.

    Зазначається, що другу чергу будівництва, що передбачає 1,5 км дороги з однією смугою руху, вже замовили восени 2023 року у приватних компаній «ВКФ Стандарт-Авто» та «КП Шляхбуд Інвест» на суму 1,22 млн грн та 135,94 млн грн відповідно.

    Проєкт дороги до аеропорту почався ще у 2010 році під час підготовки до Євро-2012. Будівництво тоді було довірено компанії «Укратоменергобуд» на суму 174 млн грн, але завершити роботи до 2012 року не вдалося, і проєкт з тих пір кілька разів переглядали та дофінансовували.