Golosnovinua.com

Позначка: АЕС Пакш

  • Угорщина топить баржі заради порятунку АЕС: Дунай обмілів до критичного рівня

    Угорщина топить баржі заради порятунку АЕС: Дунай обмілів до критичного рівня

    Угорщина вдалася до незвичайної екстреної операції, щоб не допустити повної зупинки атомної електростанції «Пакш» через рекордне обміління Дунаю. Влада вирішила затопити дві великі баржі поблизу станції, аби штучно підняти рівень води та зберегти можливість її забору для систем охолодження. Паралельно на дні річки споруджують спеціальний підводний бар’єр. Ситуація настільки серйозна, що АЕС, яка за нормальних умов є одним із головних джерел електроенергії країни, зараз працює приблизно на чверть своєї потужності. Про це повідомляє Bloomberg.

    Причиною кризи стала тривала посуха та надзвичайно низький рівень Дунаю. Проблема охопила значну частину басейну річки та вже вдарила по енергетиці одразу кількох держав Центральної та Східної Європи. Угорська АЕС «Пакш» використовує воду Дунаю для охолодження, тому подальше падіння рівня річки безпосередньо загрожує можливості експлуатації енергоблоків.

    Ще наприкінці липня ситуація стала критичною. За даними World Nuclear News, рівень Дунаю поблизу станції опустився на 28 сантиметрів нижче попереднього антирекорду 2018 року. Оператор наголошував, що проблема полягає не в тому, що в річці взагалі немає достатнього об’єму води для відведення тепла, а в тому, що рівень води став занадто низьким для нормальної роботи насосного обладнання.

    Через це виробництво електроенергії на «Пакші» різко скоротили. За останніми даними, станція працює приблизно на 25% своєї номінальної потужності. Ситуація може погіршитися вже найближчим часом: якщо вода продовжить відступати, під загрозою опиниться одна з двох турбін, які ще залишаються в роботі.

    У Дунай вирішили затопити дві 80-метрові баржі

    Для порятунку станції угорська влада вдалася до екстраординарного рішення — затоплення двох барж завдовжки приблизно 80 метрів кожна. Їх мають використати як тимчасову перешкоду для течії, щоб локально підняти рівень води поблизу водозабору АЕС.

    За даними Reuters, розрахунок полягає на тому, що така конструкція дозволить підняти воду приблизно на 20 сантиметрів і виграти критично важливий час для роботи станції.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що після початку робіт рівень води біля насосної станції вже збільшився приблизно на сантиметр.

    Проте затоплені баржі — лише тимчасове рішення. Паралельно фахівці споруджують на дні Дунаю спеціальний поріг, який має сповільнити потік і створити необхідний підпір води. Для будівництва планують використовувати тисячі тонн каміння.

    За інформацією Reuters, завершення повноцінної підводної конструкції може зайняти кілька тижнів. У перспективі вона має бути значно ефективнішою за баржі та дозволити підвищити рівень води біля станції приблизно на метр. Саме тому затоплення суден розглядають насамперед як аварійний захід, який повинен допомогти АЕС протриматися до завершення основних робіт.

    «Пакш» забезпечує значну частину електроенергії Угорщини

    Можлива зупинка станції стала б серйозним ударом для угорської енергосистеми. Номінальна потужність АЕС становить близько 2 ГВт, і за нормальної роботи вона забезпечує близько половини внутрішнього виробництва електроенергії Угорщини.

    Зараз виробництво скоротилося приблизно до 485–500 МВт, тобто станція фактично втратила близько трьох чвертей своєї звичайної потужності.

    Особливо небезпечним для енергосистеми може стати вечірній період, коли виробництво сонячних електростанцій різко падає, а споживання залишається високим. У разі повного відключення «Пакша» Будапешту доведеться значно збільшувати імпорт електроенергії.

    При цьому сусідні держави також потерпають від посухи, тому можливості регіонального енергетичного ринку не безмежні.

    Румунії вже не вдалося врятувати свою АЕС

    Наскільки серйозною може стати проблема, демонструє ситуація нижче за течією Дунаю — у Румунії.

    Там через рекордно низький рівень води довелося повністю зупинити атомну електростанцію «Чернавода». Перший реактор станції відключили ще наприкінці липня, а в середині серпня почалося контрольоване відключення другого. Таким чином країна втратила АЕС, яка зазвичай забезпечує приблизно 20% її електроенергії.

    Румунська влада також намагалася буквально змінити рух Дунаю, щоб врятувати станцію. Серед заходів були днопоглиблювальні роботи, перенаправлення водного потоку, вибухові роботи та використання навантажених камінням барж. Однак цього виявилося недостатньо.

    Після зупинки «Чернаводи» Румунія змушена активніше покладатися на імпорт електроенергії та інші джерела генерації. Влада також закликала населення та бізнес скорочувати споживання в години пікового навантаження.

    Посуха перетворюється на проблему для атомної енергетики Європи

    Ситуація на Дунаї демонструє вразливість великих теплових та атомних електростанцій до тривалих періодів посухи. Реактори можуть залишатися технічно справними, однак для стабільної роботи станцій необхідний достатній обсяг води для систем охолодження та конденсації пари.

    У випадку «Пакша» проблема наразі пов’язана насамперед із можливістю забору води через надзвичайно низький рівень річки. Саме тому Угорщина фактично намагається локально перебудувати русло Дунаю, щоб не допустити першої повної зупинки станції через обміління річки.

    І Угорщина, і Румунія зараз зіткнулися з однією проблемою: тривала спека та дефіцит опадів різко скоротили стік Дунаю. Причому наслідки вже виходять далеко за межі атомної енергетики — низький рівень води створює проблеми для судноплавства, сільського господарства та інших галузей, залежних від найбільшої річкової системи Центральної Європи.

    Для Угорщини найближчі дні стануть вирішальними. Якщо затоплення барж та спорудження тимчасового бар’єра дадуть необхідний ефект, «Пакш» зможе продовжити роботу хоча б на обмеженій потужності. Якщо ж рівень Дунаю знову опуститься нижче критичної позначки, країна може повторити румунський сценарій — із повною зупинкою атомної генерації та різким зростанням залежності від імпортної електроенергії.

  • Угорщина на межі енергетичної кризи: через обміління Дунаю вперше за понад 40 років зупиняється АЕС “Пакш”

    Угорщина на межі енергетичної кризи: через обміління Дунаю вперше за понад 40 років зупиняється АЕС “Пакш”

    Угорщина зіткнулася з безпрецедентною енергетичною ситуацією через рекордне обміління Дунаю. Вперше за понад чотири десятиліття роботи єдина атомна електростанція країни “Пакш” змушена практично припинити виробництво електроенергії через критичне зниження рівня води, яка використовується для охолодження реакторів. Влада попереджає, що найближчі кілька днів стануть вирішальними для енергосистеми країни.

    Про це повідомляє Reuters.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що країну очікують п’ять особливо складних днів, адже саме на цей період синоптики прогнозують найвищі температури повітря, які можуть сягати 40 градусів за Цельсієм.

    За словами глави уряду, вже найближчим часом атомна електростанція “Пакш” фактично припинить виробництво електроенергії, що створить додаткове навантаження на національну енергосистему.

    “Попереду нас чекають найкритичніші п’ять днів. Завтра електростанція “Пакш” не вироблятиме електроенергію, тоді як попереду найспекотніші дні з температурою 40 градусів. Електромережа, наші комунальні служби та ми самі опинимося під величезним навантаженням”, – заявив Мадяр у відеозверненні.

    Він також не виключив, що через несприятливі погодні умови електростанція може не працювати протягом кількох тижнів.

    АЕС “Пакш” є єдиною атомною електростанцією Угорщини та забезпечує значну частину внутрішнього виробництва електроенергії. На станції експлуатуються чотири енергоблоки російського виробництва загальною потужністю близько 2 гігаватів.

    Станом на неділю електростанція працювала лише трохи більш як на 10% своєї номінальної потужності. Причиною стало критичне падіння рівня води в Дунаї, яка використовується для охолодження реакторів. За прогнозами угорського управління водних ресурсів, найближчими днями рівень річки може знизитися ще більше.

    Критична ситуація стала наслідком тривалої хвилі спеки та посухи, яка охопила значну частину Європи. Через нестачу опадів різко впали рівні води у великих річках, що негативно впливає не лише на енергетику, а й на судноплавство, водопостачання та сільське господарство.

    В Угорщині вже фіксують перебої в роботі річкового транспорту та туристичної галузі. Крім того, більш ніж у 100 містах і селах, зокрема в передмістях Будапешта, запроваджено обмеження на використання водних ресурсів.

    Уряд також закликав населення, підприємства, органи місцевого самоврядування та державні установи максимально скоротити споживання електроенергії або перенести його на години поза вечірнім піком навантаження — з 17:00 до 22:00.

    За словами Мадяра, вже найближчим часом уряд ухвалить рішення щодо можливого запровадження обов’язкових обмежень на споживання електроенергії для великих промислових підприємств.

    Економічні наслідки ситуації також можуть виявитися значними. Заступник голови партії “Тіса” Марк Раднай заявив, що через необхідність імпортувати дорожчу електроенергію криза може коштувати Угорщині від 100 до 200 мільярдів форинтів, що еквівалентно приблизно 315–630 мільйонам доларів.

    Нинішня ситуація стала ще одним підтвердженням того, що тривалі періоди екстремальної спеки дедалі сильніше впливають на критичну інфраструктуру європейських країн. Раніше аналітики повідомляли, що червнева спека вже завдала серйозних збитків аграрному сектору Європи, знизивши вартість урожаю зернових більш ніж на 2 мільярди євро. Одними з найбільш постраждалих країн стали Франція та Угорщина.

  • Угорщина може переглянути участь “Росатома” у розширенні АЕС “Пакш”

    Угорщина може переглянути участь “Росатома” у розширенні АЕС “Пакш”

    Угорщина заявила про можливий перегляд умов співпраці з російською державною корпорацією Росатом щодо розширення єдиної атомної електростанції в країні — АЕС “Пакш”. Йдеться про один із найбільших енергетичних інфраструктурних проєктів у Центральній Європі, який реалізується вже понад десятиліття та залишається предметом політичних і фінансових дискусій всередині країни та в Європейському Союзі.

    Як повідомляє Reuters, про можливі зміни в підходах до проєкту заявив кандидат на посаду міністра економіки та енергетики Угорщини Іштван Капітані під час парламентських слухань у понеділок. За його словами, уряд планує провести комплексний перегляд фінансування, вартості та умов реалізації проєкту “Пакш-2”, а також перевірити зміст чинних контрактів, які, за його словами, мають закритий характер.

    Йдеться про проєкт розширення атомної електростанції АЕС Пакш, вартістю близько 12,5 млрд євро (приблизно 14,7 млрд доларів США). Він передбачає будівництво двох нових енергоблоків загальною потужністю близько 2 гігаватів із реакторами типу ВВЕР російського виробництва. Угоду про реалізацію проєкту було підписано у 2014 році без проведення відкритого міжнародного тендеру, безпосередньо з Росатом.

    Капітані заявив, що Угорщині необхідна “прозора ядерна стратегія”, а також повний перегляд фінансової моделі проєкту. За його словами, чинні контракти залишаються недостатньо відкритими для суспільного контролю, що викликає запитання щодо реальної вартості будівництва та умов його фінансування.

    “Нам потрібно вивчити всі документи, включно з тими, які наразі мають обмежений доступ. Йдеться про масштабний інфраструктурний проєкт, який має стратегічне значення для країни”, — зазначив він під час виступу.

    Паралельно лідер правоцентристської партії “Тиса” Петер Мадяр, який нещодавно склав присягу як прем’єр-міністр, раніше заявляв, що вартість проєкту може бути завищеною. Це підсилює внутрішньополітичну дискусію щодо доцільності подальшого фінансування та умов співпраці з російською стороною в умовах геополітичної напруги в Європі.

    У відповідь Росатом заявив, що готовий надати повне економічне та технічне обґрунтування вартості проєкту, а також підтвердити його відповідність міжнародним стандартам у сфері ядерної енергетики.

    Проєкт “Пакш-2” уже тривалий час перебуває у центрі уваги європейських політиків та експертів. Його фінансування частково забезпечується за рахунок російських кредитів, що викликає додаткові суперечки в контексті санкційної політики Європейського Союзу та залежності окремих країн від російських енергоресурсів.

    Окремо зазначається, що у лютому 2026 року в Угорщині офіційно стартувало будівництво “Пакш-2”. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Росії, що викликало критику через потенційне порушення норм і правил ЄС у сфері державного фінансування та енергетичної безпеки.

    Крім того, раніше повідомлялося, що адміністрація США надала дозвіл окремим російським банкам брати участь у фінансуванні та розрахунках, пов’язаних із добудовою “Пакш-2”, що ще більше ускладнило міжнародний контекст навколо проєкту.

    Наразі в Будапешті триває політична дискусія щодо подальшої долі проєкту. Очікується, що уряд Угорщини найближчим часом ініціює аудит контрактів та перегляд фінансових зобов’язань, що може суттєво вплинути на темпи реалізації розширення єдиної атомної електростанції в країні.