Golosnovinua.com

Позначка: Агенція оборонних закупівель

  • Понад 75 тисяч FPV-дронів для фронту не поставили після зриву тендеру

    Понад 75 тисяч FPV-дронів для фронту не поставили після зриву тендеру

    FPV-дрони стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню та точкових ударів по техніці й укріпленнях противника. Саме тому кількість таких безпілотників безпосередньо впливає на ефективність бойових операцій і безпеку українських військових.

    Однак один із масштабних тендерів на закупівлю FPV-дронів для армії, оголошений минулого року, завершився несподіваною ситуацією. Як з’ясували журналісти СтопКору у розслідуванні, після проведення закупівель на суму понад 2 мільярди гривень переможець частини лотів відмовився підписувати державні контракти.

    Йдеться про закупівлю, яку проводила Агенція оборонних закупівель через систему Prozorro. У межах процедури було виставлено 11 лотів, а загальна вартість закупівлі перевищувала два мільярди гривень.

    Більшість із цих лотів виграла компанія «Вирій». За словами учасників ринку, перемогу їй забезпечила суттєво нижча ціна пропозиції порівняно з конкурентами.

    Втім уже через кілька днів після завершення торгів виробник повідомив про відмову від підписання семи контрактів. У листі до Агенції оборонних закупівель компанія пояснила своє рішення значним завантаженням виробництва та неможливістю виконати замовлення у визначені строки.

    За підрахунками журналістів, через зрив частини контрактів військові могли недоотримати близько 75 тисяч FPV-дронів.

    Після появи інформації про зрив тендеру в публічному просторі почали з’являтися різні припущення щодо причин ситуації. Зокрема, деякі джерела стверджували, що за компанією можуть стояти структури, пов’язані з великим українським бізнесом.

    Щоб перевірити, чи звернули увагу на цю ситуацію державні органи, журналісти направили офіційні запити до низки установ. Зокрема, до Офісу Генерального прокурора, спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, Рахункової палати та Міністерства оборони.

    В Офісі Генпрокурора повідомили, що ознайомилися з інформацією щодо дій виробника та пообіцяли повідомити про результати розгляду. Подібну відповідь надали і в спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони.

    У Рахунковій палаті зазначили, що окремої перевірки цієї ситуації поки не проводили. Водночас там повідомили, що у 2026 році планують провести аудит закупівель озброєння та військової техніки, під час якого перевірятимуть і закупівлі безпілотних систем.

    Ще одне питання виникло навколо компанії «Вирій» та її керівника Олексія Бабенка. За інформацією учасників ринку, він міг брати участь у робочих відрядженнях Агенції оборонних закупівель, що могло свідчити про можливий конфлікт інтересів.

    У відповіді Міністерства оборони повідомили, що Бабенко не перебуває у трудових відносинах із Агенцією оборонних закупівель і не направлявся у службові відрядження від її імені. Водночас у відповіді не було прямо спростовано інформацію про його можливу присутність під час робочих поїздок агентства.

    Також у Міноборони пояснили, що у випадку відмови переможця від підписання контракту санкції процедурою закупівлі не передбачені. Якщо учасник із найнижчою пропозицією не укладає договір або не проходить кваліфікацію, лот переходить до наступного учасника з найнижчою ціною.

    Сама Агенція оборонних закупівель заявила, що не бачить порушень у діях компанії «Вирій». У відомстві також повідомили, що наразі мають чинні державні контракти на поставку безпілотних систем із компанією «Вирій Індастрі».

    У розслідуванні журналісти також звернули увагу на ще одну деталь. Під час підготовки матеріалу стало відомо, що власник компанії «Вирій» Олексій Бабенко придбав 75% акцій медіа «Бабель». Причини цієї угоди офіційно не пояснювалися, однак новина викликала активне обговорення у медійному середовищі.

    Таким чином, йдеться про масштабні закупівлі для армії на мільярди гривень, після яких частина контрактів так і не була підписана. Водночас чіткої оцінки ситуації з боку правоохоронних та контролюючих органів наразі немає.

  • Справу про «бронежилети Міндіча» на 97 млн грн розглядатимуть у закритому режимі

    Справу про «бронежилети Міндіча» на 97 млн грн розглядатимуть у закритому режимі

    У Господарському суді міста Києва вирішили проводити у закритому режимі розгляд справи щодо стягнення майже 100 млн гривень штрафних санкцій зі скандальної компанії ТОВ «Мілікон ЮА».

    Йдеться про контракт на постачання бронежилетів для Міністерства оборони України, який раніше викликав суспільний резонанс через можливі порушення та сумнівну якість продукції.

    Під час судового засідання представник Агенції оборонних закупівель (АОЗ) звернувся до суду з проханням проводити розгляд справи у закритому режимі. У відомстві пояснили це ризиком оприлюднення інформації, яка може містити адреси військових частин.

    Суддя погодився з аргументами представника АОЗ, після чого ухвалив рішення про закритий формат розгляду справи.

    При цьому контракт із компанією «Мілікон ЮА», навколо якого виник скандал, був публічним і раніше оприлюднювався у системі державних закупівель Prozorro.

    Позов стосується стягнення штрафних санкцій у розмірі 97,34 млн гривень, які держава вимагає від компанії після розірвання контракту. Станом на сьогодні ці кошти до бюджету не сплачені.

    Скандал навколо постачання бронежилетів виник після появи так званих «плівок Міндіча». На оприлюднених записах, які стали публічними 10 листопада 2025 року, фігурує бізнесмен Тімур Міндіч.

    На цих записах він нібито обговорює із тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим питання, пов’язані з компанією «Мілікон ЮА».

    У розмові, що стала відомою широкій публіці, співрозмовник, якого називають «Карлсон», звертається до міністра зі словами: «Реши этот вопрос, прошу тебя, или это п…ц какой-то будет».

    Після оприлюднення записів Центр протидії корупції звернувся до наглядової ради закупівельної агенції із запитаннями щодо співпраці з компанією «Мілікон ЮА» та можливого стягнення штрафів за невиконання умов контракту.

    У відповідь наглядова рада повідомила, що ініціювала внутрішній аудит закупівлі бронежилетів.

    Вже 14 листопада 2025 року Агенція оборонних закупівель подала до Господарського суду Києва позов про стягнення штрафних санкцій із компанії «Мілікон ЮА».

    Контракт із фірмою було розірвано у серпні 2025 року. До цього якість поставлених бронежилетів також викликала питання, зокрема через повідомлення про їхню недостатню стійкість до ураження.

    Перше судове засідання у справі планували провести ще у січні 2026 року, однак його довелося перенести через повітряну тривогу.

    Тепер, після рішення суду про закритий режим слухань, громадськість може не отримати повної інформації про перебіг процесу та про те, чи буде компанія, пов’язана зі скандалом, притягнута до відповідальності.

  • Оптика для ЗСУ за завищеними цінами: що приховують тендери Міноборони

    Оптика для ЗСУ за завищеними цінами: що приховують тендери Міноборони

    Коли на фронті кожна секунда спостереження може коштувати життя, державні оборонні закупівлі мали б працювати за принципом максимальної ефективності та відкритої конкуренції. Однак у сфері постачання тепловізійної оптики для Збройних сил України реальна конкуренція, за даними джерел, фактично поступилася місцем кулуарним рішенням і системному завищенню цін.

    Попри публічні заяви чинного міністра оборони України Дениса Шмигаля про раціональне використання бюджетних коштів, на практиці, за інформацією співрозмовників, збережено управлінську модель, сформовану ще за каденції Рустема Умєрова. Ключові рішення у сфері закупівель, за цими даними, ухвалюються у вузькому колі за участі т.в.о. директора Департаменту закупівель Міноборони Олександра Осадчого та керівництва державного підприємства «Агенція оборонних закупівель».

    Саме ця вертикаль, стверджують джерела, забезпечує стабільне отримання багатомільйонних контрактів для ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис», при тому що на ринку наявні дешевші альтернативи з кращими або співставними технічними характеристиками.

    Показовими стали закупівлі тепловізійної оптики ARCHER у вересні та жовтні 2025 року. Під час тендерів на бінокуляри ARCHER TGX та монокуляри ARCHER TMA-55 пропозиції інших учасників, які мали нижчу вартість і часто кращі технічні параметри, відхилялися з формальних причин. У результаті держава закуповувала бінокуляри за ціною близько 516 тисяч гривень за одиницю, а монокуляри — по 215 тисяч гривень.

    За підрахунками джерел, лише на одній партії з 200 монокулярів імовірна переплата могла перевищити 20 мільйонів гривень. Це кошти, які в умовах війни могли бути спрямовані на додаткове оснащення підрозділів або інші критично важливі потреби армії.

    Механізмом реалізації такої схеми, за твердженням співрозмовників, стала тендерна документація з маніпулятивними вимогами. Зокрема, положення щодо наявності NSN-кодів і окремих технічних параметрів застосовувалися вибірково, що створювало штучні бар’єри для конкурентів і фактично «відсікало» небажаних учасників торгів.

    Окрему увагу привертає фінансова модель самого ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис». За даними джерел, при аномально високих оборотах, які у 2024 році сягнули майже 3 мільярдів гривень, компанія системно декларує збиткову діяльність. Це може свідчити про виведення прибутків через пов’язані структури або інші фінансові механізми оптимізації.

    Крім того, фірма, за наявною інформацією, не має власних виробничих потужностей і фактично виконує роль посередника. Значні суми бюджетних коштів перераховуються авансом іноземним контрагентам, зокрема чеським нерезидентам. Водночас терміни поставок неодноразово порушувалися, а частина критично важливого обладнання надходила до ЗСУ із запізненням або взагалі не доходила вчасно.

    На тлі повномасштабної війни та гострої потреби армії в сучасних засобах спостереження такі практики викликають дедалі більше запитань щодо ефективності, прозорості та справжніх пріоритетів оборонних закупівель. Наразі офіційних публічних коментарів від Міноборони або фігурантів цих тверджень не оприлюднено.

  • Арсен Жумаділов переходить до Агенції оборонних закупівель після конфлікту з Міноборони

    Арсен Жумаділов переходить до Агенції оборонних закупівель після конфлікту з Міноборони

    Арсен Жумаділов залишає посаду гендиректора Державного оператора тилу (ДОТ). До моменту обрання нового керівника, виконувати обов’язки буде виконавчий директор Андрій Созанський. Залишення Жумаділова з цієї посади відбулося після того, як наприкінці січня 2025 року він очолив Агенцію оборонних закупівель (АОЗ).

    Прихід Жумаділова в Агенцію оборонних закупівель став важливою частиною, але не кінцевим етапом великого конфлікту між АОЗ та Міністерством оборони. Цей конфлікт триває вже кілька місяців і має значний вплив на постачання зброї, боротьбу з корупцією та проблеми з виконанням контрактів. Нагадаємо, що Жумаділов раніше очолював тилові закупівлі для Збройних сил України (ЗСУ), де він мав справу з питаннями закупівлі продовольства, пального, одягу та інших важливих ресурсів для військових.

    У грудні 2023 року Жумаділов взяв на себе відповідальність за тилові закупівлі ЗСУ, вартість яких склала понад 80 мільярдів гривень. Його робота зупинилася на боротьбі з харчовими баронами та корупціонерами у військовій сфері, що стало однією з основних тем в інтерв’ю з ним.

  • Агенція оборонних закупівель продовжить роботу попри рішення міністра оборони

    Агенція оборонних закупівель продовжить роботу попри рішення міністра оборони

    Агенція оборонних закупівель (АОЗ) заявила, що продовжить свою діяльність під керівництвом Марини Безрукової, незважаючи на рішення міністра оборони Рустема Умєрова. У своїй заяві АОЗ наголосила, що наглядова рада агенції залишається правочинною.

    Увечері 24 січня Марина Безрукова заявила, що відповідно до законодавства, залишається чинною очільницею відомства, попри відмову Міноборони продовжувати з нею контракт. Про це вона сказала в ефірі Суспільного.

    Безрукова наголосила, що її позиція відповідає законодавству, оскільки Наглядова рада прийняла рішення про продовження з нею контракту. І проєкт рішення надсилався Міністерству оборони.

    “Всі документи належним чинам оформлено. Тому моя позиція є незмінною: АОЗ функціонує у відповідності до законодавства і до потреб ЗСУ”, — зазначила Безрукова.

    Вона також зазначила, що була шокована оприлюдненою інформацією міністра оборони Рустема Умєрова про непродовження контракту. За словами Безрукової, “виглядає це як спроба зґвалтувати всі реформи, які були анонсовані й обіцяні суспільству”.

    Нагадаємо, 24 січня, наглядова рада АОЗ продовжила контракт з Мариною Безруковою ще на рік. Там зазначали, що відповідно до закону “Про управління об’єктами державної власності”, до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контракту з керівником. І пояснили, що відповідно і строк дії контракту є однією з його умов, яку уповноважена переглядати наглядова рада. При цьому, чинна редакція статуту АОЗ не зобов’язує погоджувати свої рішення про зміну умов контракту керівника (зокрема пролонгацію угоди) з Міноборони.

    У вересні 2024 року Умєров заявляв, що закупівельні агентства Міноборони — Агентство оборонних закупівель (АОЗ) і Державний оператор тилу (ДОТ) — об’єднають.

  • Рустем Умєров звільняє посадовців і перезапускає оборонні закупівлі

    Рустем Умєров звільняє посадовців і перезапускає оборонні закупівлі

    Міністр оборони України Рустем Умєров оголосив про кардинальні зміни у структурі Міністерства оборони та Агенції оборонних закупівель (АОЗ). Причиною цього стали численні провали в забезпеченні фронту необхідним озброєнням.

    24 січня Умєров повідомив про звільнення заступника міністра Дмитра Кліменкова, а також про розірвання контракту з головою Наглядової ради АОЗ Мариною Безруковою. Крім того, міністр оголосив про відкликання двох представників держави з Наглядової ради АОЗ.

    “Це стане прецедентом в історії державного корпоративного управління, коли незалежні представники підтримали позицію держави, а уповноважений представник держави – проігнорував”, – заявив Умєров.

    Міністр жорстко розкритикував роботу АОЗ, вказуючи на затримки з постачанням боєприпасів, витоки конфіденційної інформації, політичні ігри та невиконання ключових показників ефективності.

    “Закупівлі зброї під час війни перетворилися на своєрідний “Амазон”, де кожен може бачити, що і в кого купує держава. Натомість реальних результатів наші захисники не відчули”, – підкреслив Умєров.

    Очільником Агенції оборонних закупівель буде призначено Арсена Жумаділова – кримськотатарського громадського та політичного діяча.

    Досьє Жумаділова:

    • Народився у 1985 році, має три вищі освіти.
    • До окупації Криму працював у корпоративному секторі в Україні та за кордоном.
    • Заснував ГО “Кримський інститут стратегічних досліджень”.
    • Після початку повномасштабного вторгнення Росії був мобілізований до лав Медичного командування ЗСУ.

    Жумаділов, за словами міністра, вже довів свою ефективність як гендиректор ДП “Державний оператор тилу”.

    “Ми змінюємо систему, щоб результат був на фронті, а не в новинах”, – наголосив Умєров.

    Рустем Умєров пообіцяв, що найближчим часом відбудеться повний перезапуск Наглядової ради АОЗ. Головним завданням оновленого агентства стане своєчасне та повне забезпечення фронту всім необхідним озброєнням.