Позначка: аграрії

  • Понад чверть малих і середніх фермерів можуть збанкрутувати, агрохолдинги вже придивляються до їхніх активів

    Понад чверть малих і середніх фермерів можуть збанкрутувати, агрохолдинги вже придивляються до їхніх активів

    На закритому засіданні в Міністерстві аграрної політики та продовольства України обговорювали ризик банкрутства понад чверті середніх і малих фермерських господарств цього року. За інформацією джерела, знайомого з перебігом розмови, йшлося саме про середні та малі господарства, які через проблеми з експортом і нестачу обігових коштів можуть не пережити поточний сезон.

    Інше джерело, яке раніше повідомляло редакції про ситуацію на аграрному ринку, ще кілька тижнів тому розповідало, що великі сільськогосподарські підприємства вже пропонують фермерам викупити їхній бізнес. Паралельно, за його словами, вони ведуть переговори з банками-кредиторами щодо придбання майна та земель потенційних банкрутів. Публічних договорів, які дозволили б підтвердити масштаб такого процесу саме серед малих господарств, наразі немає.

    Контекст для цих переговорів стає дедалі жорсткішим. На початку жовтня на складах і в рукавах накопичився урожай, який українські глибоководні порти майже не приймають. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький цього тижня заявив у Брюсселі, що під загрозою невиїзду перебуває близько 30 млн тонн продукції орієнтовною вартістю $10 млрд. Альтернативні маршрути, за його оцінкою, перекривають лише близько 40% колишнього портового потоку. Якщо проблеми з експортом збережуться, навесні посівні площі в Україні можуть скоротитися на 35–40%, заявив міністр.

    Проблема для фермерів полягає не лише в тому, що зерно складно вивезти. Воно залишається активом, але не перетворюється на гроші в потрібний момент. Господарству потрібно розраховуватися за кредити, оренду паїв, техніку та підготовку до наступної посівної, тоді як основний урожай може місяцями лежати на складі. У результаті саме дефіцит обігових коштів може змусити власника продавати бізнес раніше, ніж справа дійде до формального банкрутства.

    Перші ознаки такого тиску вже видно у фінансовій звітності. За даними Opendatabot, у першому півріччі 2026 року виторг агрокомпаній, які звітували за обидва періоди, зріс на 19% — до 448,35 млрд грн. Водночас сукупний чистий прибуток скоротився на 19% — до 66,1 млрд грн, а прибутковими були 66% компаній. Кількість прибуткових підприємств за рік скоротилася на 8%.

    Масової хвилі судових банкрутств поки не видно. У 2025 році процедуру банкрутства розпочала 71 сільськогосподарська компанія. Водночас сама судова статистика відстає від фінансових проблем. Між моментом, коли господарство перестає нормально обслуговувати борги, і відкриттям справи про банкрутство можуть минути місяці. Тому кількість відкритих справ не показує реального масштабу проблеми в моменті.

    Паралельно ринок уже демонструє іншу тенденцію — укрупнення агробізнесу. За січень–квітень 2026 року в агросекторі України було укладено M&A-угод більш ніж на $525 млн, тоді як за весь 2025 рік — 18 угод приблизно на $167 млн. Показовою стала угода Kernel з Enselco. У квітні Kernel оголосив про придбання 100% Enselco Holding Limited за $348 млн. До периметра угоди увійшов аграрний бізнес із земельним банком близько 190 тис. га, елеваторами, технікою та власним парком зерновозів. Тобто покупець на ринку є. Питання в тому, чи зможуть малі та середні господарства дочекатися моменту, коли зможуть продати урожай за прийнятною ціною, чи частина з них почне продавати сам бізнес, землю в оренді, техніку та інші активи через нестачу коштів.

    Банківська система поки намагається дати аграріям час. У серпні НБУ дозволив банкам не визнавати дефолт за короткостроковою реструктуризацією боргу до одного року, якщо фінансові труднощі пов’язані з війною і банк вважає, що позичальник зможе відновити обслуговування боргу. Для аграріїв також розширили можливості кредитування під заставу зерна. Нові правила діють для реструктуризацій із 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027-го.

    Уряд одночасно розширив доступ аграріїв до програми «5–7–9%»: оборотні кредити можна залучати під 10% річних, а старі кредити — пролонгувати. Але це дає господарствам додатковий час, а не вирішує проблему реалізації вже зібраного врожаю. На цьому тлі переговори про купівлю проблемних господарств можуть стати окремим каналом консолідації аграрного ринку. Власник, якому бракує грошей на наступну посівну, може опинитися перед вибором між новою реструктуризацією, продажем частини активів або передачею бізнесу сильнішому гравцеві. І в такій ситуації угода може відбутися задовго до того, як у реєстрі з’явиться слово «банкрутство».

    Відкриті дані вже показують головну зміну, у секторі одночасно зростають виручка та обсяг угод, але падає прибутковість, а доступ до експорту залишається обмеженим. Найчастіше саме в такій ситуації проблемні активи починають переходити до тих, у кого є доступ до капіталу, кредитів і зберігання.

     

  • «Аномальна стихія змила посіви: Латвія екстрено оголосила надзвичайний стан через повені»

    «Аномальна стихія змила посіви: Латвія екстрено оголосила надзвичайний стан через повені»

    Уряд Латвії ухвалив екстрене рішення про офіційне запровадження режиму надзвичайної ситуації в агропромисловому секторі країни через руйнівні наслідки затяжних природних лих. Особливий правовий режим, спрямований на порятунок фермерських господарств та мінімізацію важких економічних втрат, діятиме тривалий час – аж до 10 січня 2027 року. Поки більша частина європейського континенту в цей період потерпала від рекордної літньої спеки, пересихання водойм та виснажливих посух, балтійська республіка зіткнулася з діаметрально протилежним лихом – катастрофічними повенями та надмірними опадами, які завдали нищівного удару по посівах.

    Найбільш критичного удару водна стихія завдала західним регіонам країни, де затяжні опади спровокували підтоплення угідь та масштабне заболочення орних земель. Через надмірне накопичення вологи в ґрунті аграрії не змогли вчасно провести польові роботи, внаслідок чого значна частина рослин просто згнила. За офіційними даними, щонайменше 174 фермери вже звернулися до профільних відомств із заявами про катастрофічну втрату посівних площ внаслідок погодних аномалій. Загалом непридатними для подальшої обробки та збору врожаю визнано 10 335 гектарів родючих земель, що становить близько 0,4% від усього сільськогосподарського фонду республіки.

    Запровадження спеціального правового режиму відкриває шлях до застосування державних механізмів фінансового захисту виробників від банкрутства. Цей статус дозволяє постраждалим аграріям уникнути жорстких санкцій за невиконання кредитних контрактів, оптимізувати податкові виплати та претендувати на компенсації з бюджетних резервів. Для Латвії застосування посилених кризових заходів у сільському господарстві поступово перетворюється на вимушену щорічну практику. Непередбачуваність клімату фіксується не вперше: аналогічний надзвичайний стан уряд держави вже був змушений вводити у 2025 році, намагаючись стабілізувати аграрний сектор. Регулярні погодні аномалії свідчать про зміну кліматичного балансу в Балтії, що змушує місцевий бізнес пристосовуватися до хронічного надлишку вологи та інвестувати у застарілі меліоративні системи.

    Кліматична криза розгортається на тлі постійної геополітичної напруженості у східноєвропейському регіоні. Попри регулярні провокації та агресивне нагнітання ситуації з боку Російської Федерації поблизу східних кордонів, керівництво Латвії наразі констатує відсутність прямих ознак підвищення рівня військової небезпеки вторгнення. Така відносна стабільність на лінії розмежування дозволяє урядовим інституціям зосередити максимум уваги й фінансових ресурсів на ліквідації наслідків стихійного лиха, захисті продовольчої безпеки та підтримці фермерів, які формують економічний фундамент країни.

  • Малі ферми отримали шанс на бронювання: в Україні змінили критерії критичності

    Малі ферми отримали шанс на бронювання: в Україні змінили критерії критичності

    В Україні з 18 жовтня 2026 року почнуть діяти оновлені критерії, за якими аграрні підприємства можуть підтверджувати важливе значення для галузі в особливий період. Головна зміна стосується малих і середніх господарств: тепер для одного з галузевих критеріїв необов’язково обробляти щонайменше 200 гектарів землі — альтернативою може стати річний дохід від 20 млн грн.

    Нові правила затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 2 вересня 2026 року №11. Документ зареєстрували у Міністерстві юстиції 4 вересня за №1210/46604. Він набуває чинності 18 жовтня.

    Саме ця зміна може стати особливо важливою для невеликих фермерських господарств, які раніше не проходили земельний поріг, хоча мали значні обороти, офіційно працювали, сплачували податки та забезпечували робочі місця.

    200 гектарів більше не є єдиним варіантом

    Раніше земельний банк фактично був одним із головних фільтрів для агровиробників.

    Тепер один із критеріїв можна виконати кількома способами. Підприємство має або обробляти не менше 200 гектарів сільськогосподарських угідь, або мати щонайменше 50 гектарів багаторічних насаджень, або показати чистий річний дохід від реалізації не менше 20 млн грн.

    Для фермерів, які спеціалізуються на садах, ягідниках, виноградниках та інших багаторічних культурах, окремий поріг у 50 гектарів є особливо важливим.

    Такі господарства часто можуть бути значно меншими за зернові підприємства за площею, але при цьому мати високу вартість продукції, значну кількість працівників і суттєву роль для регіональної економіки.

    Чому це важливо для малих господарств

    У Всеукраїнській аграрній раді пояснюють, що нова модель має розширити можливості саме для невеликих виробників.

    Консультантка ВАР із питань обліку та оподаткування Леся Панкратова наголосила, що фермери, які мають менше 200 гектарів, але відповідають іншим економічним показникам, тепер зможуть претендувати на визнання важливими для галузі.

    Для багатьох малих господарств це принципова зміна.

    До цього фермер міг мати, наприклад, 120–150 гектарів, стабільний дохід, техніку, кілька десятків працівників і виконувати значний обсяг робіт, але формально не проходити за земельним критерієм.

    Після 18 жовтня площа вже не буде єдиним визначальним показником.

    Це не означає автоматичне бронювання

    Водночас важливо не плутати два поняття.

    Відповідність галузевим критеріям сама по собі не означає автоматичного бронювання працівників.

    Визначення підприємства важливим для галузі є одним з елементів процедури отримання статусу критично важливого підприємства відповідно до урядової постанови №76. Після цього роботодавець має виконати й інші встановлені державою вимоги.

    Саме статус критично важливого підприємства надалі створює підставу для бронювання військовозобов’язаних працівників у межах установлених правил.

    Тобто новий наказ полегшує для частини фермерів проходження галузевого критерію, але не скасовує загальної процедури.

    Потрібно відповідати не одному показнику

    Для агропідприємств нові правила передбачають комплексний підхід.

    Профільні роз’яснення щодо наказу №11 вказують, що для визначення підприємства важливим для відповідної галузі воно має відповідати щонайменше двом установленим критеріям.

    Крім площі чи доходу, враховуються, зокрема, вид діяльності підприємства та відповідні коди КВЕД.

    До переліку входять виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, постачання насіння, добрив, засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів, сільгосптехніки, зберігання й переробка зернових, а також виробництво харчових продуктів і напоїв.

    Тобто однієї лише цифри у 20 млн грн недостатньо — підприємство має працювати у відповідній сфері та підтвердити інші необхідні показники.

    Документи доведеться підтверджувати

    Нові критерії також деталізують вимоги до підтверджувальних документів.

    Підприємства мають подавати фінансову та податкову звітність, дані про земельний банк або багаторічні насадження, а також документи, що підтверджують основний вид діяльності.

    Зокрема, профільні роз’яснення передбачають подання квартального Податкового розрахунку разом із квитанцією контролюючого органу.

    Для підтвердження доходу використовуватиметься річна фінансова звітність за попередній рік.

    Для земельних показників — дані відповідних державних реєстрів і статистичної звітності.

    Правила бронювання вже змінювали кілька разів

    2026 рік взагалі став періодом активного перегляду системи критичності та бронювання.

    У травні й червні уряд посилив зарплатні вимоги до підприємств і запустив масштабний перегляд уже наданих статусів. Частина бізнесу мала повторно підтверджувати відповідність новим критеріям.

    Nenka.info раніше писала, що нові правила могли боляче вдарити саме по невеликих господарствах. У матеріалі «Забронюватися стане складніше? Нові правила мобілізації можуть залишити тисячі фермерів без захисту» йшлося про ризик того, що формальні показники на кшталт площі угідь можуть залишити за межами системи підприємства, які фактично забезпечують виробництво та робочі місця.

    Тепер частину цієї проблеми фактично намагаються виправити.

    Зарплатний критерій нікуди не зник

    Водночас пом’якшення земельного критерію не означає загального послаблення правил.

    Раніше уряд підвищив вимоги до зарплати для підприємств, які претендують на статус критично важливих.

    Nenka.info писала про це у матеріалі «Бронювання по-новому: в Україні підвищують зарплатний поріг і чистять “сірі схеми” для критичних підприємств».

    Також зберігаються вимоги щодо офіційного працевлаштування, податкової дисципліни, військового обліку працівників та дотримання встановлених лімітів бронювання.

    Тобто система стає гнучкішою саме для агросектору за площею та доходом, але водночас жорсткішою за іншими параметрами.

    Чому аграрії домагалися змін

    Представники галузі протягом року неодноразово попереджали про кадровий дефіцит.

    Мобілізація, міграція, виїзд частини працівників і сезонність аграрного виробництва призводять до того, що знайти механізатора, агронома, водія чи інженера в окремих регіонах стає дедалі складніше.

    Для малого господарства втрата навіть одного або двох ключових працівників може означати зрив посівної чи збиральної кампанії.

    У великих агрохолдингах функції частіше можна перерозподілити між кількома співробітниками. У маленькому фермерському господарстві одна людина нерідко одночасно виконує кілька функцій.

    Саме тому ВАР системно просила державу не прив’язувати критичність лише до масштабів земельного банку.

    Кому нові правила можуть допомогти найбільше

    Найбільше від змін виграють підприємства з відносно невеликою площею земель, але високою виручкою.

    Це можуть бути овочеві господарства, ягідники, садівничі підприємства, тепличні комплекси, виробники продукції з високою доданою вартістю та ферми, що займаються інтенсивним виробництвом.

    Окремо новий критерій у 50 гектарів багаторічних насаджень полегшує ситуацію для садівників і виноградарів.

    У багатьох таких підприємств земельний банк ніколи не сягає сотень чи тисяч гектарів, але вони створюють значно більше робочих місць на гектар, ніж традиційне зернове виробництво.

    Що зміниться з 18 жовтня

    Отже, головна новація полягає в тому, що аграрному підприємству більше не обов’язково мати 200 гектарів для проходження одного з базових галузевих критеріїв.

    Альтернативою стане 20 млн грн чистого річного доходу, а для господарств із багаторічними насадженнями — 50 гектарів відповідних площ.

    Нові критерії почнуть застосовуватися 18 жовтня 2026 року.

    Для малих фермерів це відкриває додатковий шлях до визнання підприємства важливим для аграрної галузі, а в перспективі — до отримання або підтвердження статусу критично важливого та можливості бронювати ключових працівників.

    Однак автоматичної броні зміни не дають: підприємствам усе одно доведеться відповідати загальним вимогам, підтверджувати показники документами й проходити встановлену державою процедуру.

  • На Сумщині подовжують комендантську годину: що зміниться вже з 16 вересня

    На Сумщині подовжують комендантську годину: що зміниться вже з 16 вересня

    У Сумській області з 16 вересня змінюється тривалість комендантської години. Вона знову діятиме з 00:00 до 05:00, тоді як упродовж літа мешканці більшої частини області мали скорочений режим — з опівночі до 04:00. Про повернення до попереднього графіка повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.

    Скорочену комендантську годину запровадили як тимчасовий захід ще на початку липня. Тоді Рада оборони області разом із військовим командуванням та профільними службами погодила режим 00:00–04:00 на період з 1 липня до 15 вересня включно. Причиною були прохання аграріїв, яким додаткова ранкова година була необхідна для проведення сезонних польових робіт. Григоров тоді пояснював, що для фермерів важливі і світловий день, і погодні умови, і можливість якомога раніше виходити в поле.

    Тепер визначений період дії літнього послаблення завершився, тому з 16 вересня область повертається до режиму 00:00–05:00. Тобто фактично комендантська година стане довшою на одну годину вранці.

    Важливо, що це не нове екстрене посилення через окремий інцидент, а завершення тимчасового літнього рішення, термін якого був визначений заздалегідь. Ще наприкінці червня Сумська ОВА прямо повідомляла, що скорочений режим діятиме лише до 15 вересня включно.

    Водночас у прифронтових громадах правила можуть відрізнятися. Керівництво області раніше окремо наголошувало, що тривалість комендантської години там може змінюватися залежно від оперативної та безпекової ситуації. Тому мешканцям населених пунктів, розташованих ближче до кордону або зони бойових дій, варто додатково перевіряти рішення місцевої військової адміністрації чи громади.

    Під час комендантської години перебування на вулицях та в інших громадських місцях без спеціальної перепустки заборонене. Обмеження також поширюються на рух транспорту. Винятки традиційно передбачені для спеціального транспорту, працівників служб, які мають відповідні повноваження, а також для прямування людей до укриття під час повітряної тривоги.

    На Сумщині питання комендантської години має особливе значення через близькість області до російського кордону та постійні обстріли прикордонних громад. Саме тому навіть тимчасове літнє скорочення запроваджували лише після погодження з військовими та профільними службами.

    Рішення на користь аграріїв пояснювали необхідністю максимально ефективно використовувати ранкові години в період активних польових робіт. Для області, де значна частина економіки пов’язана із сільським господарством, додаткова година могла суттєво впливати на темпи збору врожаю та інших сезонних робіт.

    Втім, цей режим ніколи не планувався як постійний. У документах і публічних повідомленнях одразу зазначали кінцеву дату — 15 вересня 2026 року. Саме тому повернення до 05:00 фактично означає завершення сезонного винятку.

    На загальноукраїнському рівні єдиного графіка комендантської години немає. Її тривалість встановлюють на рівні областей з урахуванням безпекової ситуації. У різних регіонах часові рамки відрізняються, а в прифронтових областях правила можуть бути жорсткішими, ніж у центральних або західних регіонах.

    У Сумській області влітку діяло одне з найкоротших нічних обмежень — чотири години. Після 16 вересня воно знову триватиме п’ять годин.

    Для мешканців це означає, що планувати ранкові поїздки, вихід на роботу чи інші пересування тепер потрібно з урахуванням нового часу завершення комендантської години — о 05:00.

    Особливо це стосується тих, хто влітку звик розпочинати робочий день раніше або виїжджати з населених пунктів після четвертої ранку. Відтепер такі поїздки без спеціальних підстав або дозволів потрібно буде відкладати ще на годину.

    При цьому сама логіка рішення залишається незмінною: регіональна влада намагається балансувати між потребами економіки та вимогами безпеки. Улітку, коли аграріям критично важливо було мати більше часу для польових робіт, область пішла на тимчасове послаблення. Восени цей виняток закінчується.

    На тлі постійної загрози ударів по Сумщині влада продовжує наголошувати, що питання безпеки залишається пріоритетним. Область регулярно зазнає атак безпілотників, артилерії, авіації та інших засобів ураження, а тому часові рамки обмежень можуть і надалі коригуватися залежно від ситуації.

    Таким чином, з 16 вересня для більшої частини Сумської області діятиме режим 00:00–05:00. Літнє скорочення, запроваджене на прохання аграріїв, офіційно завершується, а мешканцям радять орієнтуватися на попередній п’ятигодинний графік та окремо стежити за рішеннями у своїх громадах.

  • Мільярд із мінного поля: розміновані землі відновлюють аграрний потенціал та бюджет України

    Мільярд із мінного поля: розміновані землі відновлюють аграрний потенціал та бюджет України

    За підрахунками Міністерства економіки, сільськогосподарські угіддя, які були очищені від вибухонебезпечних предметів та повернуті до повноцінного обробітку, згенерували українським фермерам майже 1 мільярд гривень доходу за рік. Крім того, завдяки відновленню роботи на цих територіях у 2025 році до місцевих бюджетів надійшло близько 120 мільйонів гривень у вигляді земельного податку.

    В уряді наголошують, що наведені фінансові показники стосуються виключно тих полів, які пройшли офіційну процедуру гуманітарного розмінування та отримали відповідний сертифікат, що гарантує повну безпеку ділянки після ретельної перевірки саперами. Задля продовження програми очищення територій та підтримки аграрного сектору у 2027 році держава планує виділити на гуманітарне розмінування близько 2 мільярдів гривень.

  • НБУ дав аграріям додаткові 30 днів: через удари РФ змінюють правила експорту зерна та олії

    НБУ дав аграріям додаткові 30 днів: через удари РФ змінюють правила експорту зерна та олії

    Національний банк України пішов на тимчасове пом’якшення валютних обмежень для аграрного сектору на тлі різкого погіршення ситуації з морською логістикою. Регулятор збільшив зі 120 до 150 календарних днів граничні строки розрахунків за експортними операціями з низкою ключових видів української аграрної продукції. Нові правила поширюються на операції, здійснені з 1 липня 2026 року, і діятимуть до кінця серпня 2027 року.

    Фактично українські експортери отримали додаткові 30 днів для завершення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Це має особливе значення зараз, коли через російські атаки на порти та цивільне судноплавство звичні маршрути експорту працюють із серйозними перебоями, а перевезення вантажів альтернативними шляхами потребує значно більше часу.

    Рішення закріплене постановою Правління НБУ від 25 серпня 2026 року №97 і набрало чинності 26 серпня.

    Якої продукції стосуються нові правила

    Послаблення не поширюється автоматично на весь український експорт. НБУ визначив конкретний перелік аграрних товарів.

    Йдеться про продукцію за кодами УКТ ЗЕД 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514 та 2306.

    До нього потрапили насамперед зернові культури, насіння олійних культур, рослинні олії та побічні продукти їх переробки.

    Новий 150-денний строк застосовуватиметься до відповідних експортних операцій, здійснених у період з 1 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року включно.

    Це важливе уточнення: йдеться не просто про контракти, укладені після набрання постановою чинності 26 серпня. НБУ фактично поширив новий режим і на операції, здійснені починаючи з 1 липня.

    Чому НБУ терміново змінив правила

    Причиною рішення стала ситуація в Чорному морі.

    У липні та серпні Росія суттєво посилила атаки на українську портову інфраструктуру та цивільні судна. Через загрозу судноплавству аграрні компанії зіткнулися із затримками відвантажень та необхідністю використовувати довші й дорожчі альтернативні маршрути.

    Ситуація в окремі періоди ставала критичною. Після російських ударів у липні захід суден за агропродукцією до чорноморських портів України тимчасово призупинявся. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький пов’язував це, зокрема, з атакою 19 липня на судно з кукурудзою, внаслідок якої загинули десять моряків.

    Масштаби проблеми добре демонструють дані за серпень.

    За інформацією Адміністрації морських портів, яку наводило Reuters, у перші два тижні серпня експорт зерна з України впав приблизно на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року. В липні та на початку серпня було зафіксовано понад 70 атак РФ на українську портову інфраструктуру та 62 удари по суднах.

    Для України це особливо болісно, оскільки Чорне море залишається ключовою артерією аграрної торгівлі: близько 90% експорту основних зернових та олійних культур проходило саме морським шляхом.

    Агроекспорт різко просів

    Проблеми з портами вже позначилися на реальних обсягах торгівлі.

    За даними Української аграрної конфедерації, лише за перші 12 днів серпня експорт основних зернових культур різко скоротився порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Зокрема, пшениці було експортовано близько 175 тисяч тонн проти 759 тисяч тонн роком раніше. Експорт ячменю впав із 206 тисяч до приблизно 37 тисяч тонн, а кукурудзи — зі 184 тисяч до 68 тисяч тонн.

    Міністр агрополітики Тарас Висоцький 14 серпня повідомляв, що через проблеми з портами аграрний експорт у серпні фактично впав приблизно на 70% від потенційного рівня.

    І проблема полягає не тільки у фізичній можливості вивезти зерно.

    Коли судно не може своєчасно зайти в український порт, вантаж доводиться перенаправляти залізницею, автомобільним транспортом або через Дунай та порти сусідніх держав. У результаті логістичний ланцюг стає довшим, дорожчим і менш прогнозованим.

    Наприклад, українські зернові вантажі, які прямують залізницею до румунської Констанци, можуть простоювати по кілька днів через завантаженість портових терміналів.

    Саме за таких обставин встановлений раніше 120-денний строк для завершення валютних розрахунків почав створювати додаткові ризики вже для самих українських експортерів.

    Аграрії просили збільшити строк

    Зміна правил не була несподіваною.

    Ще 20 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомляв, що відомство планує звернутися до уряду з пропозицією рекомендувати НБУ збільшити строк повернення валютної виручки за експортом основних зернових, олійних культур та рослинної олії зі 120 до 150 днів.

    21 серпня Кабінет Міністрів ухвалив відповідне розпорядження №833-р.

    Після цього НБУ провів консультації з Міністерством аграрної політики та представниками аграрного бізнесу й погодився на тимчасове пом’якшення правил.

    Таким чином, від публічного оголошення ініціативи до фактичного набрання новими правилами чинності минуло менше тижня.

    Що 150 днів означають для аграріїв

    Граничний строк розрахунків — це період, протягом якого має бути завершена валютна частина зовнішньоекономічної операції.

    Для експортера це означає, що після постачання товару за кордон валютна виручка повинна надійти у визначений законодавством строк. Якщо цього не відбувається, виникає ризик порушення валютного законодавства.

    У звичайних умовах 120 днів могли бути достатнім періодом. Але нинішня ситуація створила обставини, які часто не залежать від аграрія або трейдера: затримку судна, перенесення відвантаження, зміну порту, перевантаження товару на інший транспорт або повну перебудову маршруту.

    Тому додаткові 30 днів — це насамперед страховка від ситуації, коли український бізнес формально порушує валютні правила через затримки, спричинені війною.

    У самому НБУ очікують, що рішення допоможе підтримати експортерів, мінімізувати ризики порушення валютного законодавства та зберегти експортний потенціал аграрної галузі. При цьому регулятор вважає, що продовження строків не створить додаткових загроз для макрофінансової стабільності України.

    Чому рішення важливе не лише для аграріїв

    Аграрний експорт залишається одним із ключових джерел валютних надходжень України, тому проблеми з морською торгівлею виходять далеко за межі одного сектору.

    Крім того, нинішня ситуація накладається на початок нового маркетингового сезону, коли на ринок надходить урожай і виробникам необхідно звільняти сховища та отримувати кошти для наступного виробничого циклу.

    Аналітики «УкрАгроКонсалту» оцінювали експорт агропродукції в липні приблизно у 2,9 млн тонн — на 33% менше, ніж у червні, тобто ще до подальшого серпневого погіршення ситуації.

    Тому рішення НБУ не вирішує головної проблеми — воно не розблоковує порти і не робить Чорне море безпечнішим. Проте воно прибирає частину регуляторного тиску з компаній, які через воєнні ризики фізично не можуть працювати за довоєнною логікою.

    І саме в цьому полягає головна зміна: держава фактично визнала, що після нового загострення ситуації в Чорному морі 120 днів для частини аграрного експорту вже недостатньо.

    Новий режим діятиме до 31 серпня 2027 року, якщо до того часу правила не будуть переглянуті знову.

  • Російський терор вдарив по агроекспорту: уряд терміново змінив правила продажу зерна за кордон

    Російський терор вдарив по агроекспорту: уряд терміново змінив правила продажу зерна за кордон

    Кабінет Міністрів України почав реалізацію екстреного пакета підтримки аграрного сектору на тлі різкого погіршення ситуації з морською логістикою через російські атаки в Чорному морі. Першим рішенням стало тимчасове коригування мінімально допустимих експортних цін на окремі види аграрної продукції. Уряд розраховує, що це дозволить уникнути фактичного блокування контрактів на постачання українського зерна та олійних культур за кордон.

    Про рішення 3 серпня повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, попередні мінімальні ціни перестали відповідати економічним реаліям через різке подорожчання логістики та одночасне падіння закупівельних цін усередині країни.

    У результаті виникла ситуація, коли українські компанії могли мати покупця та фізично мати продукцію для експорту, але встановлений державою мінімальний ціновий поріг робив укладання частини контрактів економічно неможливим.

    Саме цю проблему Кабмін вирішив тимчасово усунути.

    Коригування діятиме на період стабілізації ситуації. Конкретні нові рівні мінімально допустимих цін у повідомленні прем’єра не деталізуються, тому називати їх до публікації відповідних нормативних рішень було б передчасно.

    Навіщо Україні взагалі мінімальні експортні ціни

    Механізм мінімально допустимих експортних цін з’явився не через нинішню кризу. Відповідний порядок Кабмін затвердив постановою №944 ще у серпні 2024 року. Він поширюється на низку ключових товарів українського аграрного експорту — зокрема пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, сою, ріпак, соняшник, рослинні олії, макуху, а також мед і горіхи.

    Система фактично встановлює нижню цінову межу: експортер не може оформити поставку певної продукції за ціною нижче визначеного державою рівня.

    Повноцінно новий механізм запрацював 1 грудня 2024 року. Його запровадження мало боротися зі штучним заниженням вартості аграрної продукції під час експорту та відповідними податковими зловживаннями. Reuters тоді повідомляв, що мінімальні ціни розраховувалися на основі митних даних за попередній місяць із застосуванням 10-відсоткового дисконту.

    Ціни встановлюються з урахуванням умов поставки за Incoterms і визначаються в доларах США за кілограм продукції.

    За нормальних ринкових умов такий механізм мав створити бар’єр для схем, коли товар фактично продавався за однією ціною, а в документах могла фігурувати значно нижча.

    Однак тепер ситуація змінилася.

    Чому система почала заважати самим експортерам

    Проблемою стала різниця між встановленими мінімальними цінами та реальною економікою експорту після нового загострення ситуації в Чорному морі.

    Російські атаки створили додаткові ризики для судноплавства та портової інфраструктури. А що вищий ризик для судновласників, то дорожчими стають страхування, фрахт та інші складові морської логістики.

    Для аграрного експортера це означає просту річ: із кінцевої ціни товару дедалі більшу частину необхідно витрачати лише на те, щоб доставити зерно покупцеві.

    Одночасно погіршення можливостей експорту тисне на внутрішній ринок. Якщо зерно складніше або дорожче вивезти з України, пропозиція всередині країни збільшується, а закупівельні ціни можуть знижуватися.

    Саме поєднання цих двох факторів — дорожчої логістики та нижчої внутрішньої ціни — створило проблему для мінімальних експортних цін.

    Формально держава продовжувала вимагати продажу не дешевше певної межі, тоді як реальний ринок уже міг не давати можливості укласти контракт на таких умовах.

    Механізм, створений для боротьби з тіньовим експортом і демпінгом, у кризовій ситуації почав загрожувати легальному експорту.

    Уряд переходить до антикризового режиму

    Коригування цін стало лише першим рішенням із пакета підтримки аграріїв.

    Перед цим Корецький проводив термінову нараду з представниками аграрного бізнесу та профільних асоціацій. Серед напрямів, які обговорювалися, — диверсифікація логістики, фінансова підтримка виробників через банківський сектор і дипломатична робота з державами, які є важливими ринками для української аграрної продукції.

    Потреба в таких рішеннях особливо гостра для виробників, які вже зібрали або найближчим часом мають зібрати врожай.

    Якщо експорт сповільнюється, зерно накопичується всередині країни. Це створює додатковий тиск на елеваторні потужності та ціни й одночасно погіршує ліквідність аграрних підприємств.

    Фермеру необхідні гроші на пальне, добрива, насіння, зарплати, обслуговування кредитів і підготовку до наступної посівної. Якщо врожай неможливо продати за економічно прийнятною ціною, проблема з експортом швидко перетворюється на проблему фінансування всього наступного виробничого циклу.

    Саме тому уряд паралельно розглядає фінансові інструменти підтримки аграріїв.

    Україну хочуть перевести від експорту сировини до переробки

    Криза водночас повернула уряд до давнішої проблеми української економіки — значної залежності від експорту сільськогосподарської сировини.

    Корецький доручив профільному міністерству невідкладно підготувати план розвитку внутрішньої переробки аграрної продукції.

    Логіка полягає в тому, щоб більша частина вирощеного в Україні зерна та олійних культур перетворювалася на продукцію з вищою доданою вартістю ще всередині країни.

    Це може означати розвиток виробництва олії, продуктів харчування, кормів, борошна, готових харчових інгредієнтів та інших напрямів.

    Такий перехід не здатен швидко вирішити нинішню кризу, адже створення нових переробних потужностей потребує інвестицій і часу. Однак у довгостроковій перспективі він може зменшити залежність економіки від експорту величезних фізичних обсягів сировини.

    Морська логістика залишається критичною

    Повністю замінити чорноморські порти залізничним або автомобільним транспортом для українського аграрного сектору практично неможливо через масштаби вантажів.

    Альтернативні маршрути через західний кордон і дунайські порти можуть частково страхувати експорт, однак вони також мають обмеження пропускної здатності та часто означають вищу собівартість перевезення.

    Саме тому будь-яке серйозне погіршення безпеки в Чорному морі швидко позначається на внутрішніх цінах в Україні.

    Для Росії удари по портовій і транспортній інфраструктурі мають значно ширший економічний ефект, ніж фізичне пошкодження конкретного термінала. Навіть сама загроза атаки здатна збільшити страхові премії та вартість фрахту, а отже — зробити український товар дорожчим для доставки на світові ринки.

    Кабмін обіцяє нові рішення

    Уряд наголошує, що нинішнє коригування мінімальних експортних цін не стане останнім заходом.

    Ситуацію в аграрному секторі планують відстежувати щоденно, а у разі подальшого погіршення Кабмін готовий ухвалювати додаткові рішення.

    Це особливо важливо напередодні періоду активного експорту нового врожаю. Якщо морська логістика залишатиметься дорогою та ризикованою, державі доведеться балансувати між двома завданнями: зберегти контроль над прозорістю агроекспорту й водночас не створити регуляторних умов, за яких легально продати продукцію за кордон стане неможливо.

    Саме тому нинішнє рішення Кабміну можна розглядати як екстрене налаштування системи, запровадженої ще у 2024 році. Мінімальні експортні ціни не скасовуються — держава лише адаптує їх до ринку, який різко змінився під впливом воєнних ризиків.

    Для українських аграріїв головне питання тепер полягає в тому, чи вистачить цього кроку для відновлення нормального укладання експортних контрактів. Якщо атаки РФ продовжать підвищувати вартість морських перевезень, одного цінового коригування може виявитися недостатньо — і тоді уряду доведеться переходити до наступних пунктів антикризового пакета.

  • Блокування портів може спричинити хвилю банкрутств агропідприємств — Всеукраїнська аграрна рада

    Блокування портів може спричинити хвилю банкрутств агропідприємств — Всеукраїнська аграрна рада

    Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом терміново запровадити комплекс антикризових заходів для підтримки аграрного сектору. Причиною звернення стали російські атаки на портову інфраструктуру, перебої з морським експортом та різке погіршення економічної ситуації для сільськогосподарських виробників. В асоціації, яка об’єднує понад 1400 малих і середніх агропідприємств, попереджають, що без оперативного втручання держави галузь може зіткнутися з масовою збитковістю виробництва, хвилею банкрутств і порушенням виробничого циклу.

    У ВАР наголошують, що нинішня ситуація за сукупністю факторів є складнішою, ніж на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. За оцінкою асоціації, аграрний сектор стрімко наближається до кризи, яка може мати масштабні наслідки не лише для виробників, а й для всієї української економіки.

    За прогнозами експертів ВАР, у 2026/2027 маркетинговому році виробництво основних зернових та олійних культур становитиме близько 81,4 млн тонн. З урахуванням перехідних залишків загальний обсяг продукції, доступної для внутрішнього споживання та експорту, сягне приблизно 85 млн тонн.

    Для збалансування ринку Україна має експортувати близько 67 млн тонн аграрної продукції. Водночас, за оцінками асоціації, у разі тривалого блокування морських портів експортні можливості можуть скоротитися до 1,7 млн тонн на місяць, що призведе до накопичення значних залишків продукції на внутрішньому ринку.

    У ВАР прогнозують, що за такого сценарію протягом маркетингового року на ринку може сформуватися надлишок від 27,4 до 32,4 млн тонн агропродукції. Це створить додатковий тиск на закупівельні ціни та погіршить фінансовий стан виробників.

    За інформацією асоціації, негативні тенденції вже почали проявлятися. Через скорочення закупівель з боку трейдерів закупівельні ціни на окремі культури впали до 7000 грн за тонну, що нижче повної собівартості виробництва. За таких умов багато господарств можуть працювати у збиток і втратити можливість фінансувати наступну посівну кампанію.

    У зверненні наголошується, що ситуація вже виходить за межі звичайних сезонних коливань ринку.

    «Ситуація вимагає негайних рішень. Ідеться не про звичайне сезонне погіршення кон’юнктури, а про ризик розриву виробничого циклу в одному з ключових секторів української економіки», – зазначають у Всеукраїнській аграрній раді.

    Для стабілізації ситуації ВАР запропонувала уряду пакет першочергових заходів. Серед них — пільгове кредитування для поповнення обігового капіталу під осінню посівну кампанію, реструктуризація чинних агрокредитів, надання державних гарантій за кредитами та перегляд окремих умов державної програми доступного кредитування «5-7-9%» для аграрного бізнесу.

    Окремий блок пропозицій стосується логістики. Асоціація закликає провести комплексний аудит пошкоджень портової інфраструктури Великої Одеси та дунайських портів, визначити об’єкти, які потребують першочергового відновлення, та забезпечити фінансування ремонту й модернізації перевалочних потужностей.

    Саме морські порти Одеського регіону та Дунайського басейну сьогодні залишаються ключовими експортними воротами для української агропродукції після обмеження роботи частини чорноморських маршрутів. Через них проходить значна частина зернового експорту, який забезпечує валютні надходження до державного бюджету.

    Попри регулярні російські удари, за підсумками першого півріччя 2026 року українські морські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у липні інтенсивність атак на портову інфраструктуру значно зросла.

    Після ракетного удару по судну з кукурудзою 19 липня, внаслідок якого загинули десять моряків, частина судновласників тимчасово призупинила заходження суден до українських чорноморських портів. Згодом міжнародний контейнерний оператор Maersk також повідомив про тимчасове припинення обслуговування одного з маршрутів до України через погіршення безпекової ситуації.

    Додатковим сигналом про складну ситуацію стало рішення одного з найбільших українських виробників та експортерів рослинної олії Allseeds, який із 23 липня тимчасово призупинив операційну діяльність в Одеській області.

    Експерти зазначають, що повне повторення сценарію 2022 року може завдати серйозного удару по українській економіці. Раніше голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський оцінював можливі втрати у разі повного блокування морського експорту майже у 6% валового внутрішнього продукту. Водночас міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький вважає такий сценарій малоймовірним, наголошуючи, що Україна сьогодні має додаткові логістичні можливості через дунайські порти та залізничні маршрути.

  • УЗ попередила про підвищення тарифів

    УЗ попередила про підвищення тарифів

    В «Укрзалізниці» заявили про критичне погіршення фінансового стану через тривале замороження тарифів на вантажні перевезення. Голова правління компанії Олександр Перцовський попередив, що без перегляду тарифної політики державний перевізник не зможе повноцінно фінансувати ремонти, розвиток інфраструктури та навіть мінімальне підвищення зарплат працівникам, які забезпечують роботу залізниці під час війни. Про це він розповів у подкасті «Що з економікою».

    За словами Перцовського, головна проблема полягає у різкому розриві між витратами компанії та її доходами. Після початку повномасштабної війни більшість бізнесів в Україні вже кілька разів переглядали ціни на свої товари та послуги через інфляцію, подорожчання енергоносіїв, пального, ремонтів і логістики. Водночас тарифи «Укрзалізниці» на вантажні перевезення тривалий час залишалися фактично замороженими.

    Саме вантажні перевезення традиційно є одним із ключових джерел доходів для «Укрзалізниці». За рахунок цих надходжень компанія фінансує значну частину своєї операційної діяльності, ремонтує колії, локомотиви, вагони, підтримує енергетичну інфраструктуру та забезпечує роботу критично важливих маршрутів. Однак за нинішньої моделі, як пояснюють в УЗ, доходи вже не покривають реальних витрат.

    Перцовський наголосив, що компанія не має фінансового ресурсу навіть для мінімального підвищення заробітної плати працівникам. Йдеться про людей, які щодня підтримують роботу критичної інфраструктури, забезпечують евакуаційні, пасажирські та вантажні перевезення, ремонтують пошкоджені ділянки після російських атак і працюють у складних воєнних умовах.

    Проблема загострюється ще й через постійні обстріли залізничної інфраструктури. Російські атаки по депо, тягових підстанціях, вокзалах, мостах і коліях збільшують витрати компанії на аварійні ремонти. При цьому значну частину пошкоджень доводиться усувати терміново, щоб не зупиняти перевезення військових вантажів, гуманітарної допомоги, експорту та пасажирського сполучення.

    Ще на початку червня Перцовський в інтерв’ю Reuters заявляв, що «Укрзалізниці» потрібно підвищити вантажні тарифи щонайменше на 45% уже цього року. За його словами, навіть таке підвищення не закриє весь дефіцит, але дозволить компанії покрити приблизно половину прогнозованого розриву в грошових потоках. Йшлося про дефіцит у 26 млрд грн.

    «45% недостатньо, тому що у нас є значний розрив, але ми розуміємо, що це компромісне рішення, яке дозволяє нам хоча б протриматися», — пояснював очільник УЗ.

    Пізніше Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає індексацію тарифів на вантажні перевезення на 30% з 1 серпня. Крім того, окремі перевезення порожніх вагонів можуть подорожчати на 60%. В «Укрзалізниці» наголошували, що такий варіант є м’якшим і поетапним порівняно з раніше обговорюваним підвищенням на 45%.

    У компанії пояснюють, що чинне законодавство передбачає щорічну індексацію тарифів, однак фактично вона не відбувалася належним чином. За оцінкою УЗ, підвищення на 30% еквівалентне приблизно 7% щорічної індексації за період, коли тарифи залишалися незмінними.

    Водночас бізнес сприймає можливе підвищення болісно. Проти планів «Укрзалізниці» виступають частина фермерів, металургів, добувних компаній та експортерів, для яких залізнична логістика залишається однією з головних статей витрат. Вони попереджають, що зростання тарифів може зменшити конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках і вдарити по галузях, які й так працюють у складних воєнних умовах.

    Особливо чутливим це питання є для аграрного сектору. Частина фермерів уже заявляла, що будь-яке різке подорожчання залізничних перевезень фактично стане для них додатковим податком, адже експорт зерна значною мірою залежить від вартості транспортування до портів і прикордонних переходів. Аналогічні побоювання висловлюють і представники металургії, для яких перевезення сировини та готової продукції залізницею є критично важливими.

    Попри це, керівництво «Укрзалізниці» наполягає: без індексації тарифів компанія ризикує опинитися у стані хронічного недофінансування. Це означатиме відкладені ремонти, зношення рухомого складу, проблеми з інфраструктурою, складнощі з підвищенням зарплат і загальне зниження стійкості залізничної системи.

    На тлі фінансових труднощів УЗ водночас продовжує оновлювати пасажирський рухомий склад. Нещодавно компанія отримала чергову партію нових вагонів українського виробництва, які вже вийшли на маршрути Київ — Ужгород та Ужгород — Дніпро. Однак у компанії підкреслюють, що оновлення пасажирського сегмента не скасовує системної проблеми з фінансуванням вантажної інфраструктури.

    Питання підвищення вантажних тарифів для «Укрзалізниці» стало не просто тарифною дискусією, а суперечкою про виживання критичної інфраструктури під час війни. Компанія заявляє про необхідність індексації, бізнес попереджає про ризики для експорту, а уряд має знайти баланс між фінансовою стабільністю залізниці та навантаженням на економіку.

  • Путін обіцяв пальне, але жнива зупинилися: у Росії масово переносять старт збору врожаю

    Путін обіцяв пальне, але жнива зупинилися: у Росії масово переносять старт збору врожаю

    У Росії розпочалася збиральна кампанія, однак її старт виявився одним із найповільніших за останні роки. За даними російського видання «Коммерсант», жнива у більшості регіонів країни відстають від графіка на один-два тижні, а станом на 1 липня аграрії встигли обмолотити лише близько 1,3 млн гектарів, або приблизно 3% від запланованих площ. Це майже утричі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Причиною офіційно називають несприятливі погодні умови навесні, однак учасники ринку дедалі частіше говорять і про інший фактор — дефіцит дизельного пального, який став наслідком масштабної паливної кризи в РФ.

    У Міністерстві сільського господарства Росії пояснюють затримку пізнім початком посівної кампанії в окремих регіонах через холодну та дощову весну. Відомство стверджує, що саме погодні умови зсунули календар польових робіт і, відповідно, початок жнив.

    Втім, аграрії та експерти, яких опитав «Коммерсант», звертають увагу, що реальна ситуація є складнішою. За їхніми словами, навіть у тих регіонах, де зерно вже готове до збирання, господарства стикаються із затримками поставок дизельного пального. Якщо раніше доставка займала один-три дні, то нині очікування може тривати від п’яти до десяти днів, що безпосередньо впливає на темпи польових робіт.

    Водночас великі агрохолдинги поки що почуваються впевненіше. За інформацією джерел російського видання, значні виробники ще раніше сформували стратегічні запаси дизельного пального, тому не відчувають гострого дефіциту. За оцінками учасників ринку, цих резервів може вистачити до завершення нинішньої збиральної кампанії. Натомість дрібні та середні господарства більшою мірою залежать від поточних поставок і ризикують зіткнутися з перебоями.

    Проблеми аграріїв виникли на тлі масштабної паливної кризи, яка останніми тижнями охопила Росію. Після серії атак на нафтопереробні заводи та логістичну інфраструктуру в багатьох регіонах РФ почали вводити обмеження на продаж бензину та дизельного пального. Дефіцит зачепив не лише цивільний транспорт, а й аграрний сектор, який традиційно є одним із найбільших споживачів дизелю в літній період.

    Наприкінці червня президент РФ Володимир Путін був змушений провести окрему нараду щодо ситуації на паливному ринку. Під час неї він фактично визнав наявність проблем із забезпеченням внутрішнього ринку та оголосив про повну заборону експорту бензину. Крім того, Кремль почав розглядати можливість аналогічних обмежень і щодо експорту дизельного пального.

    30 червня Путін заявив, що бере забезпечення аграріїв пальним під особистий контроль. Тоді він наголосив, що успішне проведення збиральної кампанії є одним із головних завдань уряду, а господарства повинні отримати необхідні обсяги пального вчасно.

    Втім, уже за кілька днів стало очевидно, що ситуація не стабілізується. Російські компанії майже повністю скоротили морський експорт дизельного пального, намагаючись переорієнтувати ресурси на внутрішній ринок. Додатковий тиск створюють позапланові ремонти низки нафтопереробних заводів, що ще більше зменшує обсяги доступного дизелю.

    Окремим фактором стали регулярні удари українських безпілотників по російській нафтопереробній інфраструктурі. За останній час пошкодження отримали одразу кілька великих підприємств, серед яких Нижньогородський НПЗ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», а також інші стратегічні об’єкти паливної галузі. Через це російська влада змушена перерозподіляти ресурси між регіонами та шукати способи уникнути ще більшого дефіциту.

    Проблеми вже виходять за межі самої Росії. Як повідомляє Bloomberg, дефіцит російського пального почав впливати на країни Центральної Азії, які значною мірою залежать від поставок із РФ. Казахстан, Киргизстан та Узбекистан вже вживають додаткових заходів для забезпечення власних ринків нафтопродуктами, а окремі держави шукають альтернативних постачальників.

    Для російського аграрного сектору нинішня кампанія може стати серйозним випробуванням. Якщо погодні ризики ще можна компенсувати організаційними рішеннями, то нестача дизельного пального безпосередньо впливає на можливість вчасно вивести техніку в поля. Запізнення із жнивами збільшує ризик втрат урожаю через несприятливу погоду, а також створює додатковий тиск на внутрішній продовольчий ринок.

    Попри запевнення Кремля, що ситуація перебуває під контролем, фактичні темпи початку жнив демонструють іншу картину. Відставання від торішнього графіка, перебої з логістикою та дефіцит пального свідчать, що російський аграрний сектор дедалі сильніше відчуває наслідки затяжної паливної кризи, яка стала одним із найсерйозніших економічних викликів для РФ у 2026 році.