Позначка: аграрний сектор

  • США і Китай знижують мита: торговельна «відлига» після саміту в Пекіні

    США і Китай знижують мита: торговельна «відлига» після саміту в Пекіні

    Китай і Сполучені Штати досягли попередньої домовленості про взаємне зниження мит на низку товарів у межах спроб активізувати двосторонню торгівлю та зменшити напругу в економічних відносинах між двома найбільшими економіками світу. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на заяву Міністерства торгівлі Китаю.

    Рішення було оголошене після дводенного саміту в Пекіні, у якому брали участь президент США Дональд Трамп і лідер КНР Сі Цзіньпін. За підсумками переговорів сторони заявили про готовність поступово знижувати торговельні бар’єри, зокрема мита на окремі категорії товарів, що може стати одним із найбільш значущих кроків у двосторонніх економічних відносинах останніх років.

    У Міністерстві торгівлі КНР наголосили, що домовленість має рамковий характер і наразі не містить остаточних параметрів. Технічні деталі, включно з переліком товарів і масштабом зниження мит, залишаються предметом подальших переговорів між сторонами.

    Китайська сторона підкреслила, що однією з ключових цілей домовленостей є стимулювання двосторонньої торгівлі, зокрема у стратегічно важливих секторах, таких як сільське господарство. Саме аграрна продукція розглядається як один із напрямів, де потенційно можливе швидке розширення обсягів взаємних поставок.

    Окрім питання мит, сторони домовилися працювати над створенням нових інституційних механізмів для економічного діалогу. Зокрема, обговорюється формування спільних рад з інвестицій та торгівлі, які мають стати постійними майданчиками для вирішення спірних питань.

    За даними американської сторони, один із варіантів передбачає створення так званої «Торгової ради», яка може сприяти зниженню митного навантаження щонайменше на 30 млрд доларів у сегментах, що не належать до критично важливих для національної безпеки.

    Такі механізми, як очікується, мають зменшити ризик торговельних конфліктів і забезпечити більш передбачувані правила гри для бізнесу з обох боків.

    Китай у межах домовленостей підтвердив намір збільшити закупівлі американської продукції, зокрема літаків, однак без уточнення конкретних обсягів чи моделей. Це може стати одним із сигналів поступового відновлення великих контрактів між країнами після періоду торговельної напруги.

    Також Пекін заявив про намір вирішувати питання, пов’язані з доступом китайської агропродукції та харчових підприємств на американський ринок. Йдеться, зокрема, про ліцензування імпорту для м’ясопереробних заводів і спрощення процедур для експорту окремих категорій товарів, включно з птицею з окремих регіонів США.

    Водночас сторони визнають, що значна частина технічних і регуляторних питань залишається невирішеною. США розглядають занепокоєння Китаю щодо затримок імпорту окремих категорій продовольства, зокрема молочної продукції та морепродуктів, а також експорту рослинної продукції в горщиках.

    Американські регулятори раніше пояснювали подібні обмеження питаннями безпеки харчових продуктів та дотриманням стандартів, включно з випадками виявлення заборонених речовин у деяких поставках.

    Переговори проходили на тлі суперечливих заяв обох сторін щодо змісту обговорень. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що питання мит не були ключовою темою зустрічей із Сі Цзіньпіном, тоді як китайська сторона підкреслює саме економічний характер досягнутих домовленостей.

    Окремо в інформаційному полі з’являлися заяви щодо масштабних закупівель американських літаків Китаєм. Водночас пізніше уточнювалося, що обсяги таких угод значно менші за попередні очікування ринку.

    Аналітики розглядають досягнуті домовленості як спробу обох країн стабілізувати торговельні відносини після тривалого періоду напруги, тарифних обмежень і взаємних звинувачень. Водночас підкреслюється, що без деталізації параметрів угоди її практичний вплив на глобальну економіку поки залишається невизначеним.

    Подальший розвиток домовленостей залежатиме від того, чи зможуть сторони узгодити конкретні тарифні ставки, механізми контролю та довгострокові правила доступу до ринків.

  • Квартира нардепа Железняка може бути придбана на гроші з російського агробізнесу

    Квартира нардепа Железняка може бути придбана на гроші з російського агробізнесу

    Народний депутат Ярослав Железняк, який публічно виступає проти російського впливу в Україні, опинився в центрі скандалу через елітну квартиру в центрі Києва. Житло вартістю понад 11,7 мільйона гривень оформлене не на самого депутата, а на його тестя — Володимира Коваля, який тривалий час працював у структурах, пов’язаних із російськими аграрними олігархами.

    Як з’ясували журналісти, у серпні 2023 року Железняк разом із дружиною, депутаткою Ольгою Коваль, оселилися в новій квартирі у житловому комплексі «Корона-Введенська» на Печерську. Площа житла — 134 квадратних метри, але за офіційними доходами подружжя, які не перевищують півтора мільйона гривень на рік, придбання виглядає сумнівним.

    За даними розслідувань, тесть депутата Володимир Коваль протягом багатьох років працював на агропромисловий холдинг «Юг Руси» російського бізнесмена Сергія Кислова. Зокрема, у 2013 році Коваль очолив компанію «Трейдфілд Україна» (раніше — «Полігрейн Агро»), бенефіціаром якої було московське підприємство «Маслоекстракционный завод Юг Руси». Пізніше він керував «Херсонським КХП», що належав кіпрській WJ Ventures Ltd — структурі, пов’язаній із ростовською компанією «Юг Агролізинг».

    У 2016 році обидві компанії формально перейшли під контроль нідерландської World Wide Industrial Invest B.V., яка, за даними журналістів, прикривала російські активи в Україні. Сам холдинг «Юг Руси» — це багатомільярдна імперія, створена у Ростові-на-Дону ще в 1992 році, з десятками заводів по всій Росії.

    Таким чином, квартира, у якій мешкає нардеп, може бути придбана на кошти, пов’язані з російським бізнесом. Попри це, НАЗК досі не провело повну перевірку декларації Ярослава Железняка за 2023 рік.

    Поки сам депутат публічно звинувачує інших у «зв’язках із РФ», його власна сім’я, за матеріалами журналістів, має прямі ділові зв’язки з компаніями, які обслуговували інтереси російських олігархів.

  • В законодавчих ініціативах Железняка виявили бізнес-інтереси його тестя-аграрія та Кормишкіна

    В законодавчих ініціативах Железняка виявили бізнес-інтереси його тестя-аграрія та Кормишкіна

    Народного депутата від партії «Голос» Ярослава Железняка вже неодноразово звинувачували в лобіюванні інтересів бізнес-груп, зокрема — грального бізнесу та аграрного сектору. Проте аграрна тема займає в його діяльності особливе місце. І як виявилось — не без особистої зацікавленості.

    З перших днів у парламенті Железняк взявся за просування реформ у сфері сільського господарства — починаючи із впровадження ринку землі, чимало вигод від якого отримали великі агрохолдинги. Співпрацюючи з так званим «Українським клубом аграрного бізнесу» (УКАБ) — об’єднанням топових аграрних компаній країни, що володіють понад 3 млн га землі, — депутат активно просував законодавчі ініціативи, які зміцнювали позиції олігархічних агрокланів.

    УКАБ — це, зокрема, такі гравці, як «Укрлендфармінг», «Миронівський хлібопродукт», «Астарта-Київ», «ІМК», «Харвіст». За ними стоять імена Бахматюка, Косюка, Ліссітси, Ахметова та інших українських агромільярдерів. І саме їм системно сприяв депутат Железняк — через підтримку вигідних їм законопроєктів.

    Один із таких — законопроєкт №9266 «Про електронні аграрні розписки», який відкрив агрохолдингам нові можливості для кредитування фермерів на кабальних умовах. Далі — ще один документ: законопроєкт №10169, спрямований на обмеження експорту агропродукції дрібними і середніми гравцями, що відкривав додаткові переваги для великих агрохолдингів, зокрема членів УКАБу.

    Ці ініціативи — не просто збіг політичних поглядів. Бо аграрна тема для Железняка — це ще й родинний бізнес.

    Його тесть — Володимир Іванович Коваль — є власником агропідприємств на Херсонщині, зокрема ПРАТ «ХЕРСОНСЬКИЙ КХП» та низки фермерських господарств, зокрема через пов’язані офшори. Партнером Коваля виступає Ростислав Данильченко — власник компаній із групи миколаївського аграрного олігарха та колишнього нардепа Юрія Кормишкіна. Його головна компанія — СП «Південна аграрно-експортна компанія» (ПАЕК) — тільки за 2023 рік отримала близько 200 млрд грн доходу.

    Таким чином, законодавча активність Железняка напряму перетинається з інтересами не лише великих аграрних гравців, а й бізнес-оточення його родини. Це — класичний конфлікт інтересів.

    Для порівняння: у 2020-х роках НАЗК визнало конфлікт інтересів у діях депутата Григорія Суркіса, який лобіював інтереси бізнесу свого брата Ігоря Суркіса. Проте тоді йшлося лише про один законопроєкт. У випадку Железняка — десятки ініціатив, що напряму корисні як його союзникам в УКАБ, так і конкретно тестю.

    Ще одна деталь, що викликає запитання: елітна квартира в центрі Києва вартістю понад 11 мільйонів гривень, у якій з 2023 року проживає родина Железняка, оформлена саме на Володимира Коваля.

    Таким чином, уся діяльність депутата набуває ознак не просто лобізму, а й використання державного мандата для послідовного захисту сімейного бізнесу. І це питання, яке давно мало б зацікавити антикорупційні органи.

  • Рекордні $24,5 млрд виручки від агроекспорту очікується в цьому році

    Рекордні $24,5 млрд виручки від агроекспорту очікується в цьому році

    Український аграрний сектор продовжує демонструвати стійкість навіть в умовах війни. За словами міністра агрополітики та продовольства Віталія Коваля, експортна виручка від агросектору цього року досягне $24,5 млрд, що стане другим найвищим показником в історії України.

    Незважаючи на виклики, аграрії змогли засіяти 19,8 млн га земель та успішно зібрати вирощене.

    “Масового закриття фермерських господарств немає. Аграрії адаптувалися до нових реалій і забезпечили не лише експорт, але й продовольчу безпеку країни,” — зазначив міністр.

    Листопад став рекордним місяцем для українського агроекспорту. Досягнутий результат підкреслює здатність сектору перебудовуватися та продовжувати працювати навіть за складних обставин.

    У 2024 році очікувана виручка лише трохи поступається рекордному показнику 2021 року, який залишається найуспішнішим роком в історії українського аграрного експорту.

    Міністр також акцентував увагу на важливості аграрного сектору для економіки України. Цей сектор продовжує залишатися ключовим джерелом валютних надходжень та сприяє стабільності економіки.

    “Наші аграрії перебудувалися, і це дозволяє нам залишатися конкурентоспроможними навіть у таких непростих умовах,” — підкреслив Віталій Коваль.

    Зусилля з підтримки та розвитку аграрного сектору є важливими для подальшого зростання. За словами експертів, потенціал для нарощування експортних можливостей є, зокрема завдяки інноваціям, розширенню ринків збуту та покращенню логістики.

  • Транспорт, будівництво та промисловість сприяють зростанню ВВП України

    Транспорт, будівництво та промисловість сприяють зростанню ВВП України

    За підсумками січня-жовтня 2024 року, ВВП України зріс на 4,2%, з основними драйверами зростання в галузях транспорту, будівництва та промисловості. Як повідомили у Міністерстві економіки, зростання економіки підтримується завдяки реалізації програм відновлення та зростаючому попиту на будівельні роботи. Окремо відзначено важливість стабільної роботи зернового коридору для транспорту та зростання попиту на продукцію переробної промисловості, зокрема у секторі оборонно-промислового комплексу (ОПК).

    У жовтні 2024 року порівняно з жовтнем 2023 року ВВП зріс на 1,3%. Зростання підтримали такі ключові сектори, як транспорт, переробна промисловість та будівництво. Однак, зафіксовано падіння в аграрному секторі через ранній збір врожаю, оскільки аграрії до жовтня завершили збір окремих сільськогосподарських культур.

    Дані Мінекономіки показують, що у вересні 2024 року зростання ВВП становило 3,8%, а за підсумками дев’яти місяців економіка зросла на 4,5%. Загалом, позитивна динаміка економіки України спостерігається завдяки ефективним відновлювальним програмам та активній роботі в ключових секторах економіки.

  • 40% економіки України перебуває у тіні — Юлія Свириденко

    40% економіки України перебуває у тіні — Юлія Свириденко

    Перший віцепрем’єр-міністр України та міністр економіки Юлія Свириденко під час середні в середу брифінгу оголосила, що за оцінками Міністерства економіки України, 40% національного валового внутрішнього продукту країни перебуває “у тіні”.

    За її словами, це стосується й аграрного сектора та експорту аграрної продукції. Закони, які підписав Президент України Володимир Зеленський, спрямовані на боротьбу з «чорним зерном» та неповерненням валютної виручки, дадуть можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції.

    «Я думаю, що по останніх цифрах „сірого“ експорту зерна вам можуть дати оцінку експертну тільки наші зернотрейдери, але зрозуміло, що є частка. Ми рахували, що якщо ми кажемо про тіньову економіку, то 40% – це потенційна цифра знаходження економіки „у тіні“.

    Я думаю очевидно, що це стосується аграрного сектора, експорту аграрної продукції у тому числі. Тому закон, який підписав Президент, якраз має дати можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції», — сказала Свириденко.

    Міністерка відзначила, що останні пів року зрушення вже є в цифрах в поверненні валютної виручки.

    «Але подивимося в динаміці. Сподіваємося, що у нас до кінця року ситуація поліпшиться», — додала вона.

    Свириденко зазначила, що це важливо тим, що, якщо не повернуту валютну виручку, то це ставить під загрозу фінансування державного бюджету.

    Довідка:

    • раніше голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв, що в тіні економіки України перебуває щонайменше 1,5 трлн грн. Із них 500−600 млрд — могли би надійди до бюджету. Але вивести ці кошти із тіні — це справа не на один рік. Проте держава поступово йде до відбілення цілих галузей, і ця робота тягне за собою збільшення надходжень до бюджету;
    • держава намагається вивести ринки з тіні та створити рівні умови господарювання для всіх. Це вдалося зробили із торгівлею золотими виробами та в галузі пального.