Golosnovinua.com

Позначка: агросектор

  • Аграрний протекціонізм проти розширення: Ле Пен застерегла від вступу України до ЄС через загрозу французькому фермерству

    Аграрний протекціонізм проти розширення: Ле Пен застерегла від вступу України до ЄС через загрозу французькому фермерству

    Перспектива набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі продовжує залишатися однією з найбільш гострих тем внутрішньополітичних дебатів у провідних державах західної Європи. Кандидатка на посаду президента Франції від ультраправого політичного спектра Марін Ле Пен виступила із різкою критикою потенційного приєднання Києва до спільноти, заявивши, що саме французький агропромисловий сектор зазнає найбільших збитків від такого кроку. За словами політикині, у разі вступу України Франція стане першою державою-членом, яка постраждає від масштабних економічних змін на спільному ринку.

    Головними загрозами для французького фермерства Ле Пен вважає два взаємопов’язані фактори: потужну конкуренцію з боку українських виробників та неминучий перерозподіл союзних фінансових потоків. Вона стверджує, що поява на внутрішньому європейському ринку масштабного українського продовольчого експорту призведе до недобросовісного цінового демпінгу, протистояти якому західноєвропейські аграрії будуть не в змозі. Крім того, приєднання країни з таким гігантським сільськогосподарським сектором неминуче вимагатиме докорінного реформування Спільної сільськогосподарської політики (CAP) ЄС. Це означатиме суттєве урізання прямої субсидіарної частки з бюджету Євросоюзу, яка традиційно виділяється французьким аграрним підприємствам і становить основу їхньої фінансової стабільності.

    Аграрне питання вже стало ключовим вузлом переговорів щодо модальностей майбутнього розширення блоку. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, представляючи оновлений проєкт підходів до інтеграції нових держав, публічно припустила можливість погодження окремих особливих положень в аграрній сфері спеціально для України, які відрізнятимуться від умов для інших країн-кандидатів. Фактично йдеться про спробу створити адаптаційні фільтри, аби пом’якшити тиск на фермерів у Центральній та Західній Європі.

    Зі свого боку українська влада чітко задекларувала неприпустимість створення дискримінаційних умов для вітчизняного бізнесу. В уряді наголошують, що Київ не погодиться на будь-яку модель «другорядного» членства, яка передбачала б постійні штучні обмеження на збут окремих видів української сільгосппродукції всередині Євросоюзу. Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов підкреслив, що базовою відправною точкою переговорів є саме повна та беззастережна інтеграція агросектору України до єдиного європейського ринку. Будь-які перехідні механізми, за його словами, можуть бути прийнятними лише за умови, що вони будуть економічно обґрунтованими, пропорційними та чітко обмеженими в часі.

  • Українське агровиробництво різко пішло вгору: Херсонщина додала майже 75%

    Українське агровиробництво різко пішло вгору: Херсонщина додала майже 75%

    Український аграрний сектор після помітного спаду минулого року почав відновлювати виробництво. За підсумками січня–серпня 2026 року обсяг сільськогосподарської продукції в Україні зріс на 5,9% порівняно з аналогічним періодом 2025-го. Найбільший внесок у позитивну динаміку зробило рослинництво, тоді як у тваринництві зростання поки залишається мінімальним.

    За даними Державної служби статистики, виробництво продукції рослинництва за перші вісім місяців року збільшилося на 8,3%, а тваринництва — лише на 0,3%. Таким чином, нинішнє відновлення аграрної галузі фактично забезпечує передусім рослинницький сектор.

    Ще більш показовою є різниця між результатами сільськогосподарських підприємств і господарств населення. Підприємства за цей період наростили загальне виробництво одразу на 14,1%. У рослинництві приріст становив 15,4%, а у тваринництві — 10,8%.

    У приватних господарствах картина протилежна. Загальний обсяг виробництва там скоротився на 8,5%, зокрема рослинницької продукції — на 4,6%, а тваринницької — відразу на 16,7%.

    Фактично статистика демонструє дедалі більший розрив між великим організованим агробізнесом і домашніми господарствами. Підприємства швидко нарощують обсяги, тоді як приватний сектор продовжує втрачати виробництво, особливо у тваринництві.

    Найбільш разючі цифри цього року показала Херсонська область. Загальне виробництво сільгосппродукції в регіоні зросло одразу на 74,9%. Головним драйвером стало рослинництво, обсяги якого збільшилися на 110,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Водночас тваринництво на Херсонщині продовжує скорочуватися — мінус 16,8%.

    Такий різкий відсотковий стрибок не означає автоматичного повернення регіону до довоєнних показників. Херсонська область залишається одним із найбільш постраждалих від російського вторгнення аграрних регіонів: частина території окупована, значні площі заміновані, а знищення Каховської ГЕС завдало величезного удару по системі зрошення. Тому нинішнє зростання відбувається, зокрема, на тлі дуже низької бази попередніх років.

    Раніше «Ненька інфо» писала про довгострокові ризики для південного аграрного регіону через втрату Каховського водосховища: південь України опинився під загрозою через проблеми із водозабезпеченням.

    Суттєве зростання зафіксовано також у двох інших регіонах, які серйозно постраждали від війни. У Дніпропетровській області виробництво збільшилося на 27,8%, а у Миколаївській — на 27%.

    Особливо показовим є результат Миколаївщини, яка залишається одним із ключових аграрних регіонів півдня та водночас залежить від стабільної роботи портів, логістики й морського експорту.

    Саме можливість вивезення врожаю залишається одним із ключових чинників для агросектору. Навіть високі показники виробництва не гарантують фермерам прибутків, якщо продукцію складно або дорого доставляти на зовнішні ринки.

    Про проблеми з експортною логістикою раніше детально писала «Ненька інфо» у матеріалі про головні коридори українського агроекспорту та ризики для їхньої роботи.

    На протилежному полюсі опинилася Донецька область, де аграрне виробництво скоротилося одразу на 58,5%. Це найбільше падіння серед регіонів, наведених у статистиці.

    Головною причиною залишаються активні бойові дії, окупація частини територій, руйнування підприємств та неможливість повноцінно використовувати сільськогосподарські землі.

    Помітне скорочення виробництва зафіксовано також на Закарпатті — на 16,8%, а в Рівненській області — на 9,4%.

    Таким чином, середній показник зростання на 5,9% приховує дуже нерівномірну ситуацію по країні. Частина регіонів демонструє стрімке відновлення, тоді як області, наближені до фронту, продовжують втрачати виробничий потенціал.

    Позитивна динаміка 2026 року особливо помітна на тлі результатів минулого року. За підсумками 2025-го виробництво сільськогосподарської продукції в Україні скоротилося на 6,8%.

    Найбільше тоді просіло рослинництво — на 7,5%. Виробництво продукції тваринництва зменшилося на 4,1%. При цьому спад був практично однаковим і серед підприємств, і серед господарств населення: мінус 6,8% та 6,7% відповідно.

    Тож нинішнє зростання поки радше виглядає як відновлення після невдалого попереднього року, ніж як вихід аграрної галузі на рекордні показники.

    Водночас для української економіки навіть таке відновлення має велике значення. Сільське господарство залишається одним із основних джерел валютної виручки держави, а зернові, олійні культури та продукти їх переробки традиційно займають значну частку українського товарного експорту.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що у 2026 році агроекспорт може принести Україні до $24 млрд: відповідний прогноз озвучували в уряді.

    Проте кінцевий результат року залежатиме не лише від кількості зібраного врожаю. Критичними залишаються безпека портів, стабільність морського коридору, вартість логістики, можливість страхування вантажів і ситуація з російськими ударами по інфраструктурі.

    Через проблеми з експортом держава вже була змушена пом’якшувати окремі правила для аграріїв. «Ненька інфо» писала, що НБУ збільшив строки розрахунків за частиною операцій із зерном та олією зі 120 до 150 днів.

    Отже, перші вісім місяців 2026 року показують одразу дві тенденції. З одного боку, аграрне виробництво країни після торішнього падіння повернулося до зростання, а великі підприємства демонструють двозначні темпи приросту. З іншого — господарства населення продовжують скорочувати виробництво, а різниця між регіонами залишається величезною: від +74,9% на Херсонщині до -58,5% на Донеччині.

    Тепер головне питання для аграріїв — чи вдасться перетворити збільшення фізичних обсягів продукції на реальні доходи. Адже хороший урожай стане повноцінним економічним результатом лише тоді, коли його вдасться безпечно зберегти, переробити та вивезти на зовнішні ринки.

  • Малі ферми отримали шанс на бронювання: в Україні змінили критерії критичності

    Малі ферми отримали шанс на бронювання: в Україні змінили критерії критичності

    В Україні з 18 жовтня 2026 року почнуть діяти оновлені критерії, за якими аграрні підприємства можуть підтверджувати важливе значення для галузі в особливий період. Головна зміна стосується малих і середніх господарств: тепер для одного з галузевих критеріїв необов’язково обробляти щонайменше 200 гектарів землі — альтернативою може стати річний дохід від 20 млн грн.

    Нові правила затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 2 вересня 2026 року №11. Документ зареєстрували у Міністерстві юстиції 4 вересня за №1210/46604. Він набуває чинності 18 жовтня.

    Саме ця зміна може стати особливо важливою для невеликих фермерських господарств, які раніше не проходили земельний поріг, хоча мали значні обороти, офіційно працювали, сплачували податки та забезпечували робочі місця.

    200 гектарів більше не є єдиним варіантом

    Раніше земельний банк фактично був одним із головних фільтрів для агровиробників.

    Тепер один із критеріїв можна виконати кількома способами. Підприємство має або обробляти не менше 200 гектарів сільськогосподарських угідь, або мати щонайменше 50 гектарів багаторічних насаджень, або показати чистий річний дохід від реалізації не менше 20 млн грн.

    Для фермерів, які спеціалізуються на садах, ягідниках, виноградниках та інших багаторічних культурах, окремий поріг у 50 гектарів є особливо важливим.

    Такі господарства часто можуть бути значно меншими за зернові підприємства за площею, але при цьому мати високу вартість продукції, значну кількість працівників і суттєву роль для регіональної економіки.

    Чому це важливо для малих господарств

    У Всеукраїнській аграрній раді пояснюють, що нова модель має розширити можливості саме для невеликих виробників.

    Консультантка ВАР із питань обліку та оподаткування Леся Панкратова наголосила, що фермери, які мають менше 200 гектарів, але відповідають іншим економічним показникам, тепер зможуть претендувати на визнання важливими для галузі.

    Для багатьох малих господарств це принципова зміна.

    До цього фермер міг мати, наприклад, 120–150 гектарів, стабільний дохід, техніку, кілька десятків працівників і виконувати значний обсяг робіт, але формально не проходити за земельним критерієм.

    Після 18 жовтня площа вже не буде єдиним визначальним показником.

    Це не означає автоматичне бронювання

    Водночас важливо не плутати два поняття.

    Відповідність галузевим критеріям сама по собі не означає автоматичного бронювання працівників.

    Визначення підприємства важливим для галузі є одним з елементів процедури отримання статусу критично важливого підприємства відповідно до урядової постанови №76. Після цього роботодавець має виконати й інші встановлені державою вимоги.

    Саме статус критично важливого підприємства надалі створює підставу для бронювання військовозобов’язаних працівників у межах установлених правил.

    Тобто новий наказ полегшує для частини фермерів проходження галузевого критерію, але не скасовує загальної процедури.

    Потрібно відповідати не одному показнику

    Для агропідприємств нові правила передбачають комплексний підхід.

    Профільні роз’яснення щодо наказу №11 вказують, що для визначення підприємства важливим для відповідної галузі воно має відповідати щонайменше двом установленим критеріям.

    Крім площі чи доходу, враховуються, зокрема, вид діяльності підприємства та відповідні коди КВЕД.

    До переліку входять виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, постачання насіння, добрив, засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів, сільгосптехніки, зберігання й переробка зернових, а також виробництво харчових продуктів і напоїв.

    Тобто однієї лише цифри у 20 млн грн недостатньо — підприємство має працювати у відповідній сфері та підтвердити інші необхідні показники.

    Документи доведеться підтверджувати

    Нові критерії також деталізують вимоги до підтверджувальних документів.

    Підприємства мають подавати фінансову та податкову звітність, дані про земельний банк або багаторічні насадження, а також документи, що підтверджують основний вид діяльності.

    Зокрема, профільні роз’яснення передбачають подання квартального Податкового розрахунку разом із квитанцією контролюючого органу.

    Для підтвердження доходу використовуватиметься річна фінансова звітність за попередній рік.

    Для земельних показників — дані відповідних державних реєстрів і статистичної звітності.

    Правила бронювання вже змінювали кілька разів

    2026 рік взагалі став періодом активного перегляду системи критичності та бронювання.

    У травні й червні уряд посилив зарплатні вимоги до підприємств і запустив масштабний перегляд уже наданих статусів. Частина бізнесу мала повторно підтверджувати відповідність новим критеріям.

    Nenka.info раніше писала, що нові правила могли боляче вдарити саме по невеликих господарствах. У матеріалі «Забронюватися стане складніше? Нові правила мобілізації можуть залишити тисячі фермерів без захисту» йшлося про ризик того, що формальні показники на кшталт площі угідь можуть залишити за межами системи підприємства, які фактично забезпечують виробництво та робочі місця.

    Тепер частину цієї проблеми фактично намагаються виправити.

    Зарплатний критерій нікуди не зник

    Водночас пом’якшення земельного критерію не означає загального послаблення правил.

    Раніше уряд підвищив вимоги до зарплати для підприємств, які претендують на статус критично важливих.

    Nenka.info писала про це у матеріалі «Бронювання по-новому: в Україні підвищують зарплатний поріг і чистять “сірі схеми” для критичних підприємств».

    Також зберігаються вимоги щодо офіційного працевлаштування, податкової дисципліни, військового обліку працівників та дотримання встановлених лімітів бронювання.

    Тобто система стає гнучкішою саме для агросектору за площею та доходом, але водночас жорсткішою за іншими параметрами.

    Чому аграрії домагалися змін

    Представники галузі протягом року неодноразово попереджали про кадровий дефіцит.

    Мобілізація, міграція, виїзд частини працівників і сезонність аграрного виробництва призводять до того, що знайти механізатора, агронома, водія чи інженера в окремих регіонах стає дедалі складніше.

    Для малого господарства втрата навіть одного або двох ключових працівників може означати зрив посівної чи збиральної кампанії.

    У великих агрохолдингах функції частіше можна перерозподілити між кількома співробітниками. У маленькому фермерському господарстві одна людина нерідко одночасно виконує кілька функцій.

    Саме тому ВАР системно просила державу не прив’язувати критичність лише до масштабів земельного банку.

    Кому нові правила можуть допомогти найбільше

    Найбільше від змін виграють підприємства з відносно невеликою площею земель, але високою виручкою.

    Це можуть бути овочеві господарства, ягідники, садівничі підприємства, тепличні комплекси, виробники продукції з високою доданою вартістю та ферми, що займаються інтенсивним виробництвом.

    Окремо новий критерій у 50 гектарів багаторічних насаджень полегшує ситуацію для садівників і виноградарів.

    У багатьох таких підприємств земельний банк ніколи не сягає сотень чи тисяч гектарів, але вони створюють значно більше робочих місць на гектар, ніж традиційне зернове виробництво.

    Що зміниться з 18 жовтня

    Отже, головна новація полягає в тому, що аграрному підприємству більше не обов’язково мати 200 гектарів для проходження одного з базових галузевих критеріїв.

    Альтернативою стане 20 млн грн чистого річного доходу, а для господарств із багаторічними насадженнями — 50 гектарів відповідних площ.

    Нові критерії почнуть застосовуватися 18 жовтня 2026 року.

    Для малих фермерів це відкриває додатковий шлях до визнання підприємства важливим для аграрної галузі, а в перспективі — до отримання або підтвердження статусу критично важливого та можливості бронювати ключових працівників.

    Однак автоматичної броні зміни не дають: підприємствам усе одно доведеться відповідати загальним вимогам, підтверджувати показники документами й проходити встановлену державою процедуру.

  • Блокування портів може спричинити хвилю банкрутств агропідприємств — Всеукраїнська аграрна рада

    Блокування портів може спричинити хвилю банкрутств агропідприємств — Всеукраїнська аграрна рада

    Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом терміново запровадити комплекс антикризових заходів для підтримки аграрного сектору. Причиною звернення стали російські атаки на портову інфраструктуру, перебої з морським експортом та різке погіршення економічної ситуації для сільськогосподарських виробників. В асоціації, яка об’єднує понад 1400 малих і середніх агропідприємств, попереджають, що без оперативного втручання держави галузь може зіткнутися з масовою збитковістю виробництва, хвилею банкрутств і порушенням виробничого циклу.

    У ВАР наголошують, що нинішня ситуація за сукупністю факторів є складнішою, ніж на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. За оцінкою асоціації, аграрний сектор стрімко наближається до кризи, яка може мати масштабні наслідки не лише для виробників, а й для всієї української економіки.

    За прогнозами експертів ВАР, у 2026/2027 маркетинговому році виробництво основних зернових та олійних культур становитиме близько 81,4 млн тонн. З урахуванням перехідних залишків загальний обсяг продукції, доступної для внутрішнього споживання та експорту, сягне приблизно 85 млн тонн.

    Для збалансування ринку Україна має експортувати близько 67 млн тонн аграрної продукції. Водночас, за оцінками асоціації, у разі тривалого блокування морських портів експортні можливості можуть скоротитися до 1,7 млн тонн на місяць, що призведе до накопичення значних залишків продукції на внутрішньому ринку.

    У ВАР прогнозують, що за такого сценарію протягом маркетингового року на ринку може сформуватися надлишок від 27,4 до 32,4 млн тонн агропродукції. Це створить додатковий тиск на закупівельні ціни та погіршить фінансовий стан виробників.

    За інформацією асоціації, негативні тенденції вже почали проявлятися. Через скорочення закупівель з боку трейдерів закупівельні ціни на окремі культури впали до 7000 грн за тонну, що нижче повної собівартості виробництва. За таких умов багато господарств можуть працювати у збиток і втратити можливість фінансувати наступну посівну кампанію.

    У зверненні наголошується, що ситуація вже виходить за межі звичайних сезонних коливань ринку.

    «Ситуація вимагає негайних рішень. Ідеться не про звичайне сезонне погіршення кон’юнктури, а про ризик розриву виробничого циклу в одному з ключових секторів української економіки», – зазначають у Всеукраїнській аграрній раді.

    Для стабілізації ситуації ВАР запропонувала уряду пакет першочергових заходів. Серед них — пільгове кредитування для поповнення обігового капіталу під осінню посівну кампанію, реструктуризація чинних агрокредитів, надання державних гарантій за кредитами та перегляд окремих умов державної програми доступного кредитування «5-7-9%» для аграрного бізнесу.

    Окремий блок пропозицій стосується логістики. Асоціація закликає провести комплексний аудит пошкоджень портової інфраструктури Великої Одеси та дунайських портів, визначити об’єкти, які потребують першочергового відновлення, та забезпечити фінансування ремонту й модернізації перевалочних потужностей.

    Саме морські порти Одеського регіону та Дунайського басейну сьогодні залишаються ключовими експортними воротами для української агропродукції після обмеження роботи частини чорноморських маршрутів. Через них проходить значна частина зернового експорту, який забезпечує валютні надходження до державного бюджету.

    Попри регулярні російські удари, за підсумками першого півріччя 2026 року українські морські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у липні інтенсивність атак на портову інфраструктуру значно зросла.

    Після ракетного удару по судну з кукурудзою 19 липня, внаслідок якого загинули десять моряків, частина судновласників тимчасово призупинила заходження суден до українських чорноморських портів. Згодом міжнародний контейнерний оператор Maersk також повідомив про тимчасове припинення обслуговування одного з маршрутів до України через погіршення безпекової ситуації.

    Додатковим сигналом про складну ситуацію стало рішення одного з найбільших українських виробників та експортерів рослинної олії Allseeds, який із 23 липня тимчасово призупинив операційну діяльність в Одеській області.

    Експерти зазначають, що повне повторення сценарію 2022 року може завдати серйозного удару по українській економіці. Раніше голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський оцінював можливі втрати у разі повного блокування морського експорту майже у 6% валового внутрішнього продукту. Водночас міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький вважає такий сценарій малоймовірним, наголошуючи, що Україна сьогодні має додаткові логістичні можливості через дунайські порти та залізничні маршрути.

  • Забронюватися стане складніше? Нові правила мобілізації можуть залишити тисячі фермерів без захисту

    Забронюватися стане складніше? Нові правила мобілізації можуть залишити тисячі фермерів без захисту

    В Україні розгортається нова дискусія навколо правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Після того як Кабінет Міністрів переглянув критерії для підприємств, які можуть отримати статус критично важливих, представники малого бізнесу, фермерських господарств та юристи заговорили про серйозні ризики для аграрного сектору. Найбільше занепокоєння викликає ситуація дрібних фермерів, які можуть втратити право на бронювання працівників та власників господарств навіть попри офіційну діяльність, сплату податків і забезпечення робочих місць.

    Проблему публічно підняли після аналізу оновлених урядових правил бронювання, які мають запрацювати влітку 2026 року. Зміни передбачають нові критерії визначення критично важливих підприємств, перегляд уже наданих статусів, підвищення зарплатного порогу та зміну механізму розрахунку квот для бронювання працівників. Представники влади пояснюють нововведення необхідністю зробити систему більш прозорою та закрити можливості для зловживань. Водночас бізнес-середовище побоюється, що нові правила можуть боляче вдарити саме по тих підприємствах, які працюють офіційно та забезпечують економічну стійкість громад.

    Юрист-дорадник Руслан Сокол, в коментарі «Главкому», звертає увагу на те, що нові критерії надто часто орієнтуються на формальні показники — площу земельних угідь, кількість працівників або обсяги виробництва. Через це невеликі фермерські господарства ризикують залишитися поза системою бронювання навіть у випадках, коли справно сплачують податки та офіційно виплачують конкурентні зарплати.

    За словами експерта, мобілізація власника невеликого фермерського господарства нерідко означає фактичну зупинку діяльності підприємства. Якщо на великому агрохолдингу функції окремої людини можуть бути перерозподілені між іншими працівниками, то в малому господарстві власник часто одночасно виконує функції керівника, механізатора, агронома та організатора виробництва.

    Сокол ставить питання, на яке, за його словами, держава досі не дала чіткої відповіді: хто буде виконувати договірні зобов’язання, сплачувати оренду земельних паїв та забезпечувати роботу господарства після мобілізації його власника. На думку юриста, проблема полягає не лише у бронюванні, а й у відсутності механізмів підтримки малого агробізнесу в умовах війни.

    Окрему критику викликають критерії, пов’язані з чисельністю працівників. Експерти наголошують, що сучасне сільське господарство активно автоматизується. Один фермер, використовуючи високопродуктивну техніку, може самостійно обробляти понад 100 гектарів землі. Відповідно, вимога щодо великої кількості працівників не завжди відображає реальний економічний внесок підприємства.

    Паралельно уряд посилює фінансові вимоги до підприємств, які претендують на статус критично важливих. Однією з ключових новацій стало підвищення мінімального рівня середньої заробітної плати. Тепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства середня зарплата повинна становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 гривню. Для підприємств, розташованих на прифронтових територіях, залишили пільговий поріг у розмірі 21 618 гривень.

    Для багатьох дрібних фермерських господарств це означатиме додаткове фінансове навантаження. Представники аграрного сектору вже заявляють, що вимушене підвищення зарплат відбуватиметься на тлі зростання вартості пального, добрив, насіння та логістики. Особливо складною ситуація може стати для овочевих господарств та фермерів, які працюють у регіонах, наближених до лінії фронту.

    Крім зарплатного порогу, уряд анонсував масштабний перегляд статусів критично важливих підприємств. Протягом трьох місяців після набуття чинності новими правилами державні органи мають перевірити раніше ухвалені рішення щодо критичності компаній. Це означає, що тисячі підприємств будуть змушені повторно підтверджувати свій статус.

    У бізнес-середовищі побоюються, що така процедура може створити додаткову бюрократичну невизначеність. Частина роботодавців уже зараз говорить про складність планування роботи на кілька місяців вперед, особливо в аграрному секторі, де літо є ключовим періодом для збору врожаю.

    Ще однією новацією стали зміни для працівників-сумісників. Відтепер працівники, які мають відстрочку від мобілізації та працюють за сумісництвом, враховуватимуться у квоті бронювання лише за одним місцем роботи. Уряд пояснює це боротьбою зі схемами подвійного бронювання.

    Економісти звертають увагу, що кадровий дефіцит уже став однією з головних проблем українського аграрного сектору. Війна, мобілізація та міграція населення призвели до нестачі робочої сили в багатьох регіонах країни. Тому будь-які зміни у сфері бронювання без врахування специфіки окремих галузей можуть додатково загострити ситуацію.

    Водночас представники уряду наполягають, що реформа необхідна для забезпечення справедливого розподілу відстрочок від мобілізації та недопущення маніпуляцій із отриманням статусу критично важливих підприємств. За задумом авторів змін, система має краще враховувати економічну значущість компаній та їхній реальний внесок у функціонування держави під час воєнного стану.

    Однак юристи наголошують: якщо критерії залишаться надто формальними, найбільший удар можуть отримати саме невеликі фермерські господарства, які сьогодні забезпечують робочі місця у громадах, сплачують податки та підтримують продовольчу безпеку країни. На їхню думку, система повинна оцінювати не лише площу землі чи кількість працівників, а й ефективність роботи підприємства, податкову дисципліну та реальний внесок у місцеву економіку.

    Саме навколо цих критеріїв, переконані експерти, найближчими місяцями розгорнеться головна дискусія між державою та бізнесом.

  • Японія надає Україні $40 млн гранту на відновлення інфраструктури, медицини та медіа

    Японія надає Україні $40 млн гранту на відновлення інфраструктури, медицини та медіа

    Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали чергову грантову угоду в межах програми екстреного відновлення, яка передбачає фінансування у розмірі близько 40 млн доларів США. Кошти спрямовуються на відновлення критичної інфраструктури, медичної сфери, агросектору та розвиток суспільного мовлення в Україні.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у своєму Telegram.

    За його словами, нова грантова допомога є частиною вже п’ятої фази масштабної програми екстреного відновлення, яку Україна реалізує спільно з урядом Японії та JICA. Ця програма стала одним із ключових інструментів міжнародної підтримки, спрямованої на швидке відновлення об’єктів життєзабезпечення, що постраждали внаслідок війни.

    Загальний обсяг фінансування в межах нового етапу становить близько 40 млн доларів США, і ці кошти розподіляються між кількома стратегічними напрямами. Понад 15 млн доларів передбачено на відновлення та модернізацію громадської інфраструктури. Йдеться про закупівлю спеціалізованої техніки та обладнання для комунальних підприємств, відновлення та оновлення об’єктів критичної інфраструктури у громадах, а також підтримку морської інфраструктури, яка відіграє важливу роль у логістиці та економіці держави.

    Ще понад 15 млн доларів США буде спрямовано на медичні та оздоровчі послуги. Це включає відновлення медичних закладів, забезпечення лікарень сучасним обладнанням, підтримку реабілітаційних центрів та підвищення доступності медичної допомоги для населення, зокрема в регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій.

    Окремий напрям фінансування стосується аграрного сектору, який залишається одним із ключових для економіки України. Частина коштів буде використана для підтримки фермерських господарств, відновлення виробничих потужностей та забезпечення стабільності продовольчого ланцюга в умовах війни та післявоєнного відновлення.

    Також у межах гранту передбачено підтримку розвитку суспільного мовлення. Це включає зміцнення інформаційної інфраструктури, підвищення стійкості медіа та забезпечення доступу громадян до якісного, незалежного контенту, що є важливою складовою інформаційної безпеки держави.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що співпраця з Японією через механізми JICA вже охоплює широкий спектр сфер відновлення. Серед них — енергетика, транспорт, водопостачання, медицина, освіта, гуманітарне розмінування, управління відходами руйнувань та відновлення комунальної інфраструктури. Загальний обсяг японської підтримки в межах різних програм перевищує 700 млн доларів США.

    Окремо підкреслюється, що Японія вже надала Україні значну практичну допомогу в рамках попередніх етапів співпраці. Зокрема, Державна служба з надзвичайних ситуацій отримала спеціалізовану техніку та обладнання для гуманітарного розмінування, що дозволяє пришвидшити очищення територій від вибухонебезпечних предметів.

    Також JICA передало Україні три потужні автотрансформатори вартістю понад 20 млн доларів США, які були критично важливими для стабілізації енергосистеми в умовах пошкоджень інфраструктури.

    Крім того, раніше Україна отримала грант у розмірі 690 млн доларів США від Японії та Канади в межах механізму ERA країн G7 через програму Світового банку PEACE in Ukraine. Ця підтримка стала частиною ширшої міжнародної фінансової допомоги, спрямованої на забезпечення макроекономічної стабільності держави.

    Таким чином, новий грант JICA продовжує довгострокову стратегію підтримки України, спрямовану не лише на відновлення зруйнованого, але й на модернізацію ключових сфер економіки та зміцнення стійкості держави в умовах триваючої війни.

  • Україна запускає контроль агроекспорту до ЄС за новими правилами

    Україна запускає контроль агроекспорту до ЄС за новими правилами

    Кабінет Міністрів України розпочинає впровадження експериментального проєкту з посилення контролю та належної перевірки сільськогосподарської продукції, яка експортується до країн Європейського Союзу. Ініціатива має на меті адаптацію українського агросектору до нових екологічних і регуляторних вимог ЄС, а також збереження стабільного доступу українських виробників до одного з ключових зовнішніх ринків збуту.

    Про це повідомили в Міністерстві економіки України, посилаючись на постанову уряду, ухвалену 20 травня.

    Йдеться про запровадження механізму підтвердження відповідності вимогам законодавства Європейського Союзу (acquis ЄС), зокрема щодо походження аграрної продукції. Згідно з новими підходами, експортери повинні будуть підтверджувати, що продукція була вирощена на земельних ділянках, які після 31 грудня 2020 року не зазнали знеліснення або деградації лісових екосистем.

    Це є прямою підготовкою до імплементації Регламенту ЄС 2023/1115, який стосується боротьби з глобальним знелісненням та деградацією лісів. Документ набуде чинності з 1 січня 2027 року і встановлює жорсткі вимоги до простежуваності походження товарів, що потрапляють на ринок Євросоюзу. Україна, запускаючи експериментальний механізм заздалегідь, фактично починає перехід до повної відповідності цим стандартам ще до їх обов’язкового впровадження.

    В уряді наголошують, що цей крок має подвійне значення. З одного боку, він дозволяє українським виробникам поступово адаптуватися до нових правил і уникнути різких обмежень у майбутньому. З іншого — забезпечує безперервність експорту агропродукції до ЄС, що є критично важливим для економіки України в умовах воєнного стану та високої залежності від зовнішньої торгівлі.

    У межах реалізації проєкту передбачається створення в Державному аграрному реєстрі (ДАР) спеціалізованої автоматизованої геоінформаційної системи. Вона стане центральним інструментом збору, обробки та верифікації даних щодо земельних ділянок, на яких вирощується продукція для експорту до ЄС. Система забезпечуватиме цифрову простежуваність усього виробничо-логістичного ланцюга — від конкретної ділянки землі до моменту експорту товару за кордон.

    Фактично це означає створення єдиної електронної екосистеми контролю походження агропродукції, яка дозволить відслідковувати її історію на всіх етапах виробництва та постачання. Такий підхід відповідає загальноєвропейській тенденції до посилення екологічної прозорості та боротьби з нелегальним використанням земельних ресурсів.

    Для участі в механізмі виробники агропродукції повинні будуть подати заяву про проходження належної перевірки через електронний кабінет у Державному аграрному реєстрі. На основі поданої інформації формуватиметься офіційний електронний витяг, який підтверджуватиме відповідність продукції вимогам законодавства ЄС і слугуватиме підставою для її експорту.

    Ключовим елементом системи стане міжвідомча електронна взаємодія. Перевірка даних здійснюватиметься шляхом інтеграції ДАР із Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно через систему “Трембіта”. Це дозволить автоматично звіряти інформацію про земельні ділянки, їх правовий статус та історію використання, мінімізуючи людський фактор і ризики зловживань.

    У Міністерстві економіки підкреслюють, що впровадження такого механізму є важливим кроком не лише для агросектору, а й для загальної інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу. Йдеться про поступове наближення до стандартів ЄС у сфері екологічної безпеки, простежуваності продукції та цифрового управління даними.

    Очікується, що експериментальний проєкт дозволить протестувати систему в реальних умовах, виявити потенційні технічні та адміністративні проблеми, а також відпрацювати взаємодію між державними реєстрами та бізнесом до моменту повноцінного запуску європейських вимог.

    Окремо зазначається, що новий підхід може стати додатковим конкурентним інструментом для українських експортерів. В умовах посилення екологічних стандартів у світі наявність прозорої цифрової системи простежуваності може підвищити довіру до української продукції та зміцнити її позиції на ринку ЄС.

    Уряд розглядає цей крок як частину ширшої стратегії євроінтеграції, яка передбачає не лише політичне зближення з ЄС, а й глибоку гармонізацію економічних, екологічних та цифрових стандартів.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Україна та Європейський Союз домовилися про розширення безмитних квот на низку аграрних товарів. Це рішення вважається черговим етапом поступового зближення торговельних режимів і посилення інтеграції українського агросектору до європейського ринку.

  • Земля дорожчає: де в Україні найдорожчі і найдешевші гектари

    Земля дорожчає: де в Україні найдорожчі і найдешевші гектари

    У березні середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі в Україні зросла до 77 153 гривень. Це на 10,6% більше, ніж у лютому, коли середня ціна становила 69 773 гривні. Про це повідомляють аналітики на основі даних Опендатабот.

    Таким чином, ринок землі продемонстрував суттєве зростання після відносно стриманого початку року. Для порівняння, у 2024 році найвищу середню ціну було зафіксовано у квітні — 70 174 гривні за гектар.

    Водночас уже у січні 2026 року ціна різко підскочила до 95 768 гривень, наблизившись до історичного максимуму, зафіксованого після відкриття ринку землі у липні 2021 року.

    Окремий рекорд у березні встановила Київська область, де гектар сільгоспземлі продавався в середньому за 240 636 гривень. Це найвищий показник серед усіх регіонів.

    До п’ятірки найдорожчих регіонів також увійшли Івано-Франківська область із середньою ціною 161 737 гривень за гектар, Волинська — 125 593 гривні, Львівська — 120 513 гривні та Тернопільська — 108 954 гривні.

    Загалом тенденція зберігається: найдорожчі земельні ділянки традиційно розташовані у західних областях та навколо столиці.

    Водночас найнижчі ціни у березні зафіксовано в південних регіонах. Зокрема, у Херсонській області гектар коштував у середньому 35 072 гривні, у Миколаївській — 40 641 гривню, у Запорізькій — 43 337 гривень.

    Аналітики пояснюють різке зростання середньої вартості землі високими цінами у Київській області, а також зниженням активності на ринку. У березні було продано 10 280 гектарів, тоді як у грудні цей показник становив 27 381 гектар.

    За даними уряду, у 2025 році найдорожча земля продавалася в Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській та Вінницькій областях. Загалом ринок продовжує демонструвати помірне зростання.

  • Суд арештував ексміністра Сольського із заставою понад 63 мільйони

    Суд арештував ексміністра Сольського із заставою понад 63 мільйони

    Колишньому міністру аграрної політики та продовольства Миколі Сольському обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 63,7 млн гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    Сольського підозрюють в організації шахрайської схеми із зерном в особливо великих розмірах. За даними слідства, учасники оборудки намагалися реалізувати 7 тисяч тонн неіснуючої кукурудзи.

    Правоохоронці встановили, що для цього були підроблені документи: за офіційними паперами елеватор нібито був заповнений зерном, хоча фактично залишався порожнім. Загальна сума збитків, підтверджена експертизою, становить 63,7 млн гривень.

    У межах справи підозри також оголошено директору агропідприємства та його технічному керівнику. Слідство звернулося до суду з клопотанням про обрання їм аналогічних запобіжних заходів.

    Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини та можливих учасників схеми.

    Микола Сольський у 2019 році був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» та очолив аграрний комітет Верховної Ради. У березні 2022 року він обійняв посаду міністра аграрної політики та продовольства.

    Раніше навколо елеватора «Волиця-Агро», який пов’язують із Сольським, виник скандал через можливу нестачу понад 100 тисяч тонн зерна. За оцінками трейдерів, збитки могли сягати щонайменше 30 мільйонів доларів. За їхніми твердженнями, зерно могли продавати кільком покупцям одночасно або воно взагалі могло бути відсутнім.

  • Сім’я Герег стала найбільшим покупцем українських сільгоспземель у 2025 році

    Сім’я Герег стала найбільшим покупцем українських сільгоспземель у 2025 році

    За інформацією наших джерел, місцеві бізнесмени “повертають гроші в Україну”, а основним напрямком інвестицій являється “приватизація та викуп земельних паїв у приватну власність”.

    “Близьке оточення Володимира Зеленського через Максима Кріппу заходить в тему приватизації та скуповує земельні паї.

    За 2025 рік викуп земельних паїв у приватну власність зріс майже у 100 разів, а найбільшим покупцем сільгоспземель стала сім’я Олександра та Галини Герег.

    Афілійовані з сім’єю Герег компанії за 2025 рік викупили близько 60% всіх земель. Тільки протягом року ціна на їхню землю зросла в середньому в 2,5 рази, за 2026 рік прогнозується зростання мінімум у 2 рази”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, нещодавно Максим Кріппа викупив земельну ділянку в центрі Києва, на якій планується зведення елітних апартаментів по сусідству з готелем Дніпро.