Позначка: акції протесту

  • Місяць протестів не зупинив людей: акції «Поверніть Федорова» тривають уже 31-й

    Місяць протестів не зупинив людей: акції «Поверніть Федорова» тривають уже 31-й

    Акції з вимогою повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони України увійшли у 31-й день. Після місяця протестів учасники не відмовляються від своїх вимог та заявляють про необхідність діалогу влади із суспільством. Напередодні, 14 серпня, чергові акції відбулися у Києві та інших українських містах.

    15 серпня протестна кампанія, що розпочалася після кадрових рішень навколо Міністерства оборони, перетнула символічну місячну позначку.

    Увечері 14 серпня на площі Івана Франка в центрі столиці знову зібралися прихильники колишнього очільника Міноборони. За різними повідомленнями медіа, йшлося про кількасот учасників. NV повідомляло приблизно про 500 людей, тоді як Суспільне писало, що на момент роботи його кореспондентів на площі перебувало до сотні учасників. Така різниця може бути пов’язана з часом підрахунку та рухом людей під час акції.

    Протестувальники традиційно принесли із собою картонні плакати. Серед гасел, які фіксували журналісти, були заклики повернути Федорова до Міністерства оборони, продовжити розпочаті ним реформи та почути позицію учасників протесту. На плакатах, зокрема, можна було побачити написи «Поверніть Федорова», «Тема не закрита, поки нас не почули», «Федоров = крок до перемоги» та інші.

    Однак після місяця протестів їхній порядок денний поступово стає ширшим. Учасники говорять не тільки безпосередньо про повернення ексміністра, а й про необхідність збереження реформ в оборонному секторі та прямої комунікації влади із суспільством.

    14 серпня активісти у Києві проводили відкритий збір пропозицій щодо вимог до Офісу президента. За інформацією Суспільного, йшлося про спробу сформувати спільну позицію протестувальників.

    Ветеран Дмитро Козятинський, коментуючи тридцятий день протестів, також говорив про необхідність діалогу між владою та учасниками акцій.

    Водночас серед протестувальників уже є розуміння, що перспектива фактичного повернення Федорова на попередню посаду стала менш визначеною. За даними медіа, частина учасників визнає зменшення таких сподівань, але при цьому не збирається припиняти акції. Зокрема, звучить позиція про продовження протестів принаймні до моменту, коли питання керівництва Міністерством оборони буде остаточно врегульоване.

    Протести при цьому давно вийшли за межі столиці. 14 серпня акції відбувалися, зокрема, у Харкові, Дніпрі та Івано-Франківську. В останньому учасники втретє провели протестну ходу на підтримку Федорова.

    У Харкові 14 серпня також відзначали вже 30-й день акцій. Учасники продовжували виходити з вимогами щодо кадрового рішення в Міноборони та з плакатами на підтримку ексміністра.

    Тривалий протестний рух почався після подій середини липня. 15 липня Михайло Федоров підтвердив, що залишає посаду міністра оборони, яку обіймав із січня 2026 року. Після цього у Києві та регіонах почали збиратися учасники мирних акцій із вимогою не звільняти, а згодом — повернути його до керівництва оборонним відомством.

    Уже 16 липня президент Володимир Зеленський повідомив про рішення доручити генерал-майору Євгену Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони. Відтоді саме Хмара тимчасово керує оборонним відомством.

    Сам Федоров після відставки не зник із публічного простору. ЗМІ повідомляли, що він відмовився від запропонованих йому альтернативних посад і допускав повернення саме до Міністерства оборони.

    На початку серпня ситуація отримала новий поворот. 6 серпня Федоров заявив у розмові із Сергієм Стерненком, що від президента не було категоричного «ні» щодо можливості його повернення до Міноборони. Це знову підживило дискусію навколо можливого кадрового рішення.

    Водночас політичні експерти оцінюють таку перспективу обережніше. Політолог Володимир Фесенко в коментарі Радіо Свобода висловив думку, що Зеленський навряд чи поверне Федорова на посаду, оскільки це могло б виглядати як рішення, ухвалене під тиском вулиці. За його оцінкою, для президента зараз визначальним фактором залишається перебіг війни. Це саме експертна оцінка, а не офіційна позиція президента чи Офісу президента.

    Однією з причин суспільної підтримки Федорова учасники акцій називають зміни, які розпочалися в оборонному відомстві за час його роботи. Під час протестів регулярно звучать вимоги не допустити згортання реформ та забезпечити їхню наступність незалежно від кадрових рішень. Саме ця теза поступово стала одним із центральних мотивів протестної кампанії.

    Масштаб акцій протягом місяця змінювався. Окремі дні збирали сотні людей, тоді як найбільші ходи — тисячі. Зокрема, 31 липня у Києві відбулася масштабна хода від пам’ятника Тарасу Шевченку до площі Івана Франка. Тоді медіа повідомляли про тисячі учасників, які пройшли центром столиці з вимогою продовжити діалог із Федоровим і дати можливість завершити оборонні реформи.

    Того самого дня акції та ходи проходили й в інших містах. Наприклад, у Львові 31 липня відбулася вже шістнадцята мирна акція. Наступного дня містяни зібралися знову, а учасники закликали владу «не зупинятися на півдорозі».

    Протести, таким чином, виявилися значно тривалішими, ніж одноразова реакція на кадрове рішення. Від середини липня вони пройшли шлях від перших «картонкових» мітингів до багатотисячних ход і щоденних або регулярних акцій у різних регіонах.

    Станом на ранок 15 серпня офіційного рішення про повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони немає. Так само немає підтвердження, що влада готує саме такий кадровий крок. Тому будь-які твердження про нібито вже ухвалене рішення щодо його повернення наразі були б передчасними.

    Проте після 30 повних днів протестів історія не завершилася. Акції «Поверніть Федорова» входять у 31-й день, а їхні учасники дедалі частіше наголошують: питання для них полягає вже не тільки в прізвищі керівника Міноборони, а й у збереженні оборонних реформ, відповідальності за кадрові рішення та готовності державної влади вести відкритий діалог із суспільством.

  • У 22 містах Польщі пройшли акції проти насильства щодо українців

    У 22 містах Польщі пройшли акції проти насильства щодо українців

    У неділю, 9 серпня, у 22 містах Польщі відбулися демонстрації проти зростання випадків насильства та дискримінації українців. Акції провели під гаслом «Не будь байдужим».

    Про це повідомляє RMF24.

    У більшості міст демонстрації розпочалися після 17:00. Учасники акцій виступили проти словесних і фізичних нападів на людей через їхнє походження, мову або зовнішність, а також закликали польське суспільство не залишатися осторонь проявів ксенофобії та насильства.

    Загальнонаціональну кампанію організував Комітет на захист демократії. За словами організаторів, акції мають не лише привернути увагу до проблеми нападів на українців, а й продемонструвати солідарність із людьми, які стикаються з насильством і дискримінацією.

    Напередодні, у п’ятницю, у Польщі також відбулася демонстрація під гаслом «Моя Польща не б’є, не ображає і не підбурює». Її організатори передали до канцелярії прем’єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ і адміністрації петицію, яку підписали понад 11 тисяч людей.

    У документі польську владу закликали вжити рішучих заходів для протидії насильству, зокрема нападам на громадян України.

    Фраза «Не будь байдужим», яка стала одним із головних гасел нинішньої кампанії, походить із промови польського історика та колишнього в’язня концтабору Аушвіц Маріана Турського. Він виголосив її 27 січня 2020 року під час заходів до 75-ї річниці визволення табору.

    Турський тоді закликав суспільство не миритися з жорстоким поводженням із меншинами, порушеннями прав людини та історичною брехнею.

    Акції відбуваються на тлі повідомлень про збільшення кількості випадків агресії щодо українців у Польщі.

    Зокрема, напередодні у Кракові поліція затримала 39-річного чоловіка, який, за даними правоохоронців, ображав двох людей через їхню українську національність. Чоловік самостійно прийшов до поліцейського відділку, після чого його затримали.

    Водночас у польському політичному просторі лунають заяви щодо обмеження прав українців. Депутат Європарламенту та колишній кандидат на посаду мера Варшави Тобіаш Бохенський заявляв, що в разі приходу партії «Право і справедливість» до влади вона забезпечить депортацію українських чоловіків призовного віку, які не працюють у Польщі на законних підставах.

    У Міністерстві внутрішніх справ Польщі назвали такі заяви популізмом.

    На тлі цього організатори протестів наголошують на необхідності протидіяти не лише фізичному насильству, а й мові ворожнечі та дискримінації за національною ознакою.

  • «Совок — на пенсію»: Україною прокотилася хвиля протестів через відставку Михайла Федорова

    «Совок — на пенсію»: Україною прокотилася хвиля протестів через відставку Михайла Федорова

    Україною 16 липня прокотилася хвиля мирних акцій протесту проти відставки міністра оборони Михайла Федорова. Уже зранку сотні людей вийшли на площі та до адміністративних будівель у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Тернополі, Івано-Франківську, Черкасах, Запоріжжі, Миколаєві, Хмельницькому, Полтаві, Вінниці, Луцьку та низці інших міст. Учасники акцій заявляють, що виступають проти кадрових змін у Міністерстві оборони та закликають владу переглянути рішення щодо звільнення Федорова.

    Наймасовіша акція відбулася у Києві. Протестувальники зібралися на площі Івана Франка поблизу Офісу президента — одному з найближчих відкритих майданчиків до урядового кварталу. За оцінками журналістів «Української правди», на місці перебували щонайменше кілька сотень людей, а протягом ранку кількість учасників поступово зростала.

    Люди тримали картонні плакати із написами «Геть руки від Федорова», «Не чіпайте те, що працює», «Поверніть Федорова», «За що?», «Федоров — міністр оборони», «Влада досі у народу». Серед гасел також були «Совок — на пенсію» та «Сирського — на пенсію», які стали одними з найпомітніших під час акції. Протестувальники скандували «Ганьба!» та закликали народних депутатів не підтримувати кадрові зміни.

    Кореспонденти ТСН повідомили, що серед учасників були ветерани, військові, волонтери, громадські активісти, представники ІТ-спільноти та звичайні кияни. Багато хто наголошував, що підтримує не конкретну політичну силу, а курс на цифровізацію армії, реформування оборонних закупівель і розвиток безпілотних технологій, які асоціюються з роботою Федорова.

    Практично одночасно акції розпочалися і в інших містах країни. У Львові люди зібралися біля пам’ятника Тарасу Шевченку. В Одесі протест проходив у центрі міста, де учасники також вимагали переглянути рішення щодо зміни керівництва Міністерства оборони. У Харкові акція відбулася у Саду Шевченка, а в Івано-Франківську — біля будівлі обласної військової адміністрації після загальнонаціональної хвилини мовчання. Аналогічні заходи відбулися у Тернополі, Черкасах, Миколаєві, Запоріжжі, Хмельницькому, Луцьку, Вінниці та Полтаві.

    Мітинг у Львові / © Фото з відкритих джерел
    Мітинг в Одесі / © Суспільне
    Мітинг в Одесі / © Суспільне

    У Черкасах, за інформацією «Суспільного», перед початком акції учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих українських військових. Після цього протестувальники заявили, що вважають відставку Федорова помилкою та закликали владу не змінювати керівництво оборонного відомства.

    У Полтаві учасники протесту також виступили проти кадрового рішення президента. На плакатах можна було побачити написи «Клоунів — у Квартал, Федорова — в міністерство» та заклики не повертати систему управління армією до «радянських стандартів». За повідомленнями місцевих медіа, на площі біля театру імені Гоголя зібралися кілька десятків людей.

    За даними журналістів та очевидців, серед учасників акцій переважали молоді люди, ветерани, волонтери та представники громадських організацій. Частина протестувальників наголошувала, що виступає насамперед за продовження реформ у сфері оборонних технологій, розвитку FPV-дронів, цифровізації процесів та відкритості закупівель. Інші заявляли, що рішення про зміну міністра було ухвалене надто поспішно без достатнього пояснення суспільству.

    Хвиля протестів розпочалася після того, як президент Володимир Зеленський підтвердив рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Напередодні сам Федоров повідомив про завершення роботи у Міністерстві оборони, підбив підсумки своєї діяльності та заявив, що продовжить працювати над розвитком інновацій для України в іншому форматі.

    За інформацією джерел «Української правди», президент пояснював депутатам фракції «Слуга народу», що головною причиною кадрового рішення став тривалий конфлікт між Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, а також необхідність реформування системи мобілізації. Офіційно ж Зеленський наголошував на необхідності оновлення уряду та підвищення ефективності взаємодії між військовим командуванням і Міністерством оборони.

    На момент проведення акцій Верховна Рада мала розглянути кадрові питання щодо нового складу уряду, включно з призначенням нового міністра оборони. За інформацією українських медіа, основним кандидатом на цю посаду є виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ Ігор Клименко.

    Організатори наголошували, що всі акції мають мирний характер. Учасники не блокували рух транспорту та не перешкоджали роботі державних установ. Правоохоронці забезпечували порядок, а інформації про сутички чи затримання на момент публікації не надходило.

    Протести тривали в режимі живих оновлень, а організатори заявили, що готові продовжувати акції й надалі, якщо рішення про відставку Михайла Федорова не буде переглянуте. Водночас офіційної реакції Офісу президента або Верховної Ради на вимоги протестувальників станом на час публікації не було.