Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що не бачить себе в ролі головного представника Європи на можливих переговорах із президентом Росії Володимиром Путіним щодо завершення війни в Україні. Водночас фінський лідер переконаний, що настав час для активізації дипломатичних контактів із Москвою, оскільки Україна нині перебуває на сильних позиціях як у військовому, так і в політичному та економічному вимірах.
Про це Стубб заявив під час спільної пресконференції з президентом Кенії Вільямом Руто 10 червня. Його слова цитує фінський телеканал MTV Uutiset.
Заява президента Фінляндії пролунала після того, як голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко запропонував розглянути кандидатуру Стубба як можливого представника Європи на майбутніх переговорах щодо припинення війни.
Український парламентар назвав фінського президента “чудовим дипломатом”, який має значний досвід міжнародної роботи та здатний ефективно вести діалог із ключовими світовими лідерами. На думку Мережка, Стубб міг би стати однією з центральних фігур у переговорному процесі завдяки своїм дипломатичним навичкам та добрим відносинам із західними партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами.
Втім, сам президент Фінляндії не погодився з такою оцінкою власної ролі. Він наголосив, що не вважає за доцільне представляти весь Європейський континент на переговорах із Кремлем.
За словами Стубба, відповідальність за такий процес мають взяти на себе найбільші та найвпливовіші держави Європи. Йдеться насамперед про Францію, Німеччину та Велику Британію, які, на його переконання, володіють достатньою політичною вагою для того, щоб виступати від імені європейської спільноти.
“Особисто я не бачу себе представником у цьому питанні. Я вважаю, що цим повинні керувати великі гравці, а саме Франція, Німеччина та Велика Британія”, – заявив фінський президент.
Водночас Стубб підкреслив, що менші держави Європи також можуть зробити вагомий внесок у можливий мирний процес. За його словами, такі країни, як Фінляндія чи Норвегія, здатні відігравати важливу роль у кулуарній дипломатії, сприяючи контактам між сторонами та допомагаючи координувати міжнародні зусилля.
Окремо президент Фінляндії висловився щодо перспектив діалогу між Заходом і Росією. Він зазначив, що нинішня ситуація може бути більш сприятливою для дипломатичних контактів, ніж раніше.
На його думку, Україна зараз перебуває у сильній позиції. Попри тривалу війну, держава продовжує отримувати міжнародну підтримку, зберігає стійкість економіки та демонструє здатність чинити опір російській агресії.
Саме тому, вважає Стубб, Європа могла б скористатися цим моментом для початку нових дипломатичних зусиль.
“Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли Україна займає сильні позиції у військовому, політичному та економічному плані. Тому я вважаю, що Європі час зв’язатися з керівництвом Росії, а точніше з президентом Путіним, для проведення дипломатичних переговорів”, – наголосив глава фінської держави.
Його слова пролунали на тлі активних консультацій між союзниками України щодо майбутніх форматів мирного врегулювання. Питання можливих переговорів дедалі частіше обговорюється на міжнародному рівні, хоча західні країни продовжують наголошувати, що жодні рішення щодо майбутнього України не можуть ухвалюватися без участі Києва.
Важливою подією у цьому контексті стала зустріч лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини, яка відбулася 7 червня у Лондоні. Під час переговорів сторони обговорили подальшу підтримку України та умови, необхідні для досягнення справедливого і тривалого миру.
За інформацією уряду Німеччини, спільні пропозиції України, Німеччини, Франції та Великої Британії щодо подальших переговорних кроків планують розглянути вже найближчим часом під час засідань “Групи семи”. Після цього відповідні ініціативи можуть стати предметом обговорення на рівні Європейського Союзу.
Заява Александра Стубба привернула увагу міжнародних спостерігачів ще й тому, що Фінляндія після початку повномасштабної війни стала одним із найпослідовніших союзників України в Європі. Гельсінкі підтримує санкційний тиск на Росію, надає військову та гуманітарну допомогу Києву, а також активно виступає за зміцнення європейської безпеки.
Крім того, саме після російського вторгнення Фінляндія ухвалила історичне рішення про вступ до НАТО, остаточно відмовившись від багаторічної політики військового нейтралітету. Це рішення суттєво змінило безпекову архітектуру Північної Європи та стало одним із найбільших геополітичних наслідків війни.
На цьому тлі слова Стубба про необхідність поєднання підтримки України з пошуком дипломатичних механізмів завершення війни можуть свідчити про зростання уваги європейських столиць до можливих сценаріїв майбутнього мирного процесу.
Водночас президент Фінляндії чітко дав зрозуміти, що не претендує на роль головного посередника між Європою та Кремлем. На його переконання, таку місію мають виконувати провідні держави континенту, тоді як інші країни можуть допомагати формувати умови для майбутнього дипломатичного врегулювання.
