Golosnovinua.com

Позначка: АМКУ

  • Судове засідання у справі голови АМКУ знову відклали: справу затягують?

    Судове засідання у справі голови АМКУ знову відклали: справу затягують?

    Вищий антикорупційний суд укотре не зміг перейти до безпосереднього допиту обвинувачених у справі очільника Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка. Під час засідання суд розглянув клопотання прокурора САП і продовжив дію процесуальних обов’язків для посадовця та його дружини.

    Зокрема, подружжя Кириленків зобов’язане й надалі утримуватися від спілкування зі свідками та не залишати межі України без дозволу суду. Водночас колегія суддів у складі Наталії Мовчан, Катерини Сікори та Тетяни Литвинко відхилила клопотання адвокатів про зменшення суми застави на 10 мільйонів гривень.

    Головні деталі судового засідання:

    • Проблема із затягуванням розгляду: ВАКС уже друге засідання поспіль не може розпочати допит через наполягання сторони захисту на додатковому дослідженні інших матеріалів справи. Суд звернув увагу на можливі ознаки штучного затягування процесу.
    • Ризики впливу на свідків: Під час засідання прокурорка САП наголосила на серйозних ризиках: за її даними, один із уже допитаних раніше свідків виявив бажання змінити свої свідки, дані суду, що може свідчити про неправомірний тиск на нього.
    • Наступна дата: Розгляд справи відкладено на 4 листопада, тобто наступне засідання відбудеться більш ніж через місяць.

    Нагадаємо суть обвинувачень:

    Голову АМКУ Павла Кириленка звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, а його дружину Аллу — у пособництві у незаконному збагаченні. За версією слідства та обвинувачення, посадовець під час перебування на попередніх керівних посадах не задекларував майна та активів на значні суми, зокрема 20 об’єктів нерухомості й елітний автомобіль BMW X3, оформлені на родичів дружини.

     

  • Ціни на АЗС злетіли до рекордів: АМКУ розслідує можливу змову паливних мереж

    Ціни на АЗС злетіли до рекордів: АМКУ розслідує можливу змову паливних мереж

    Антимонопольний комітет України продовжує розслідувати можливі антиконкурентні узгоджені дії найбільших операторів ринку пального після різкого підвищення цін на українських АЗС. Остаточного рішення у справі поки немає. Тим часом наприкінці липня країна зіткнулася з новою хвилею подорожчання, а вартість дизельного пального на окремих заправках уже майже досягла психологічної позначки 100 грн за літр.

    Розслідування почалося ще в березні

    Увагу Антимонопольного комітету ситуація на паливному ринку привернула після різкого стрибка вартості бензину та дизельного пального на початку березня 2026 року.

    9 березня АМКУ відкрив справу за ознаками можливих антиконкурентних узгоджених дій операторів АЗС. Фактично Комітет перевіряє, чи могло одночасне підвищення цін найбільшими мережами бути наслідком погоджених дій.

    Наразі провадження залишається відкритим. Це важливий момент: сам факт розслідування не означає, що змову вже встановлено. АМКУ поки не ухвалив остаточного рішення про наявність або відсутність порушення.

    До Комітету також надходили звернення українців щодо різкого підвищення цін на заправках.

    АЗС уже отримували попередження

    23 квітня Антимонопольний комітет надав учасникам паливного ринку рекомендації щодо формування роздрібних цін.

    Мережі закликали встановлювати та змінювати вартість бензину, дизеля й іншого пального винятково з урахуванням об’єктивних економічних факторів та дотримуватися законодавства про захист економічної конкуренції.

    Оператори АЗС у відповідь заявили, що врахували рекомендації та формують ціни самостійно відповідно до ринкової ситуації.

    Проте вже влітку питання знову загострилося.

    Нова хвиля подорожчання змусила АМКУ зібрати найбільші мережі

    31 липня голова Антимонопольного комітету провів окрему робочу зустріч із представниками найбільших мереж АЗС.

    Однією з головних тем стало чергове стрімке підвищення цін на пальне та ситуація з його постачанням до України.

    Нова хвиля подорожчання розпочалася на тлі загострення ситуації на Близькому Сході, проблем із міжнародною логістикою та зростання закупівельної вартості нафтопродуктів.

    Сторони також обговорювали можливі заходи, які дозволили б мінімізувати наслідки паливної кризи для українського ринку.

    Чому АМКУ просто не знизить ціни

    В Антимонопольному комітеті окремо наголосили, що ціни на нафтопродукти в Україні зараз не підлягають прямому державному регулюванню.

    Це означає, що АМКУ не встановлює максимальну допустиму ціну бензину чи дизеля і не може просто зобов’язати заправки продавати пальне дешевше.

    За умов вільного ціноутворення вартість залежить від попиту та пропозиції, закупівельних цін, логістики, курсу валют, податків та інших економічних факторів.

    Функція Антимонопольного комітету в цій ситуації інша — стежити, щоб компанії не домовлялися між собою про ціни та не використовували інші антиконкурентні механізми.

    Якщо під час розслідування такі порушення будуть встановлені, АМКУ зможе застосувати передбачені законом заходи.

    Скільки коштує пальне 6 серпня

    Після стрімкого зростання наприкінці липня роздрібні ціни тимчасово стабілізувалися. Станом на 6 серпня найбільші мережі не змінювали цінники порівняно з попереднім днем.

    Проте пальне залишається надзвичайно дорогим.

    Бензин А-95 у великих мережах коштує приблизно 79,90–85,40 грн за літр.

    Ще складніша ситуація з дизельним пальним — 89,90–95,90 грн за літр, а преміальний дизель на окремих АЗС уже сягає 98,90 грн.

    Автогаз коштує близько 42,90–44,50 грн за літр.

    Таким чином, дизель фактично підійшов упритул до психологічної позначки 100 грн за літр.

    Чи буде пальне по 100 грн

    Попри нинішні рекордні ціни, директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн 6 серпня заявив, що попередній прогноз щодо можливого зростання вартості пального до 100 грн за літр наразі можна скасувати.

    За його словами, гуртові ціни на дизель уперше приблизно за місяць почали знижуватися. Однією з причин стало охолодження зовнішнього ринку на тлі очікувань щодо можливого розблокування Ормузької протоки.

    Одночасно послабився ажіотажний попит із боку великих споживачів — аграріїв та перевізників, які під час стрімкого подорожчання активно закуповували пальне.

    Водночас ключова проблема з фізичними обсягами імпорту остаточно не вирішена.

    Серед факторів ризику залишаються скорочення польським Orlen квот для українських покупців, транспортні обмеження через спеку, черги на західному кордоні та проблеми з постачанням через Дунай.

    Тому швидкого повернення до значно нижчих цін очікувати поки не варто.

    Що буде далі

    Найближчими тижнями ситуація залежатиме насамперед від закупівельної вартості пального та стабільності імпорту.

    Значна частина ресурсів, які надходитимуть на український ринок протягом серпня, була законтрактована ще наприкінці липня — у період високих світових цін. Тому навіть зниження котирувань за кордоном не обов’язково одразу позначиться на табло українських АЗС.

    Окремим фактором залишається розслідування Антимонопольного комітету. Воно має встановити, чи пояснювалися синхронні стрибки вартості пального винятково ринковими обставинами, чи між великими операторами могли існувати антиконкурентні домовленості.

    Поки ж АМКУ не оголошував жодну з мереж винною. Комітет продовжує аналізувати ситуацію, а українські водії залишаються з одними з найвищих цін на пальне за останні роки.

  • АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    Антимонопольний комітет України (АМКУ) наклав на ПрАТ «Київстар» штраф у розмірі 17,5 млн грн через використання у рекламній кампанії твердження «№1 швидкість мобільного інтернету». У Комітеті дійшли висновку, що така інформація могла вводити споживачів в оману. Водночас у компанії заявили, що не погоджуються з рішенням і планують оскаржити його в суді.

    Про це повідомив голова АМКУ Павло Кириленко, а також підтвердили у пресслужбі «Київстару».

    Чому АМКУ наклав штраф

    За інформацією Комітету, підставою для накладення штрафу стало рекламне твердження «№1 швидкість мобільного інтернету».

    В АМКУ зазначили, що відомості про джерело даних, період проведення дослідження та інші важливі умови були розміщені таким чином, що споживачам було складно сприймати їх одночасно з основним рекламним повідомленням.

    У Комітеті вважають, що такі дії є порушенням статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» щодо поширення інформації, яка вводить в оману.

    Позиція «Київстару»

    У компанії заявили, що не поділяють висновків АМКУ та вважають рішення необґрунтованим.

    У «Київстарі» наголосили, що рекламне твердження ґрунтувалося на результатах досліджень незалежної міжнародної компанії Ookla®, а вся необхідна інформація про джерело даних, період дослідження та умови використання результатів була належним чином розкрита.

    Компанія також зазначила, що використання результатів досліджень Ookla® для підтвердження маркетингових тверджень є поширеною міжнародною практикою на ринку електронних комунікацій.

    Компанія звернеться до суду

    «Київстар» повідомив, що скористається передбаченим законом правом на судове оскарження рішення Антимонопольного комітету.

    Наразі компанія готує відповідні юридичні кроки. Остаточну оцінку законності рішення АМКУ має надати суд.

    Нагадаємо, у липні в Києві розпочали тестування мережі 5G, у якому бере участь і «Київстар».

  • АМКУ оштрафував компанії на 36 млн грн за змову на закупівлях для ЗСУ

    АМКУ оштрафував компанії на 36 млн грн за змову на закупівлях для ЗСУ

    Антимонопольний комітет України викрив змову під час торгів на закупівлю штормового одягу для потреб оборони та оштрафував двох учасників на загальну суму понад 36,4 млн грн. Йдеться про закупівлю для Збройних сил України, замовником якої була ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель». Очікувана вартість торгів перевищувала 80 млн грн. Рішення АМКУ ухвалив 9 липня 2026 року.

    За даними Антимонопольного комітету, під час розгляду справи було встановлено, що два суб’єкти господарювання вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які стосувалися спотворення результатів торгів. Іншими словами, компанії, які мали конкурувати між собою за контракт, фактично узгоджували свою поведінку.

    Підставою для розслідування стали заяви від «Агенції оборонних закупівель», яка й була замовником тендера на постачання штормового одягу. Під час перевірки Комітет встановив, що учасники торгів були обізнані про дії один одного на всіх етапах підготовки тендерних пропозицій. Вони обмінювалися інформацією та координували поведінку, через що конкуренцію між ними було фактично усунуто.

    У результаті АМКУ визнав такі дії порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та наклав штраф у розмірі 36 431 833 грн. Крім фінансового покарання, для порушників діятиме ще одна серйозна санкція: відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», компанії, які протягом останніх трьох років притягувалися до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, пов’язані зі спотворенням результатів тендерів, можуть бути відсторонені від участі у публічних закупівлях.

    Фактично це означає, що постачальники, яких визнали винними у змові, ризикують на три роки втратити доступ до державних тендерів. Для компаній, які працюють із бюджетними закупівлями, така заборона може бути навіть болючішою за сам штраф, адже вона закриває можливість укладати нові контракти з державними замовниками.

    Особливої ваги справа набуває через те, що йдеться про закупівлю для Збройних сил України. Під час повномасштабної війни будь-які тендери для оборони мають критичне значення: від їх прозорості залежить не лише ефективне використання бюджетних коштів, а й швидкість забезпечення військових необхідним спорядженням.

    Штормовий одяг для армії — це не другорядна закупівля. Такий одяг потрібен військовим для роботи в складних погодних умовах, під час дощу, вітру, холоду та тривалого перебування на відкритій місцевості. Якщо конкуренція на таких торгах зникає через змову, держава ризикує переплатити, отримати гірші умови або втратити можливість обрати справді найкращу пропозицію.

    У Міністерстві оборони раніше пояснювали, що закупівельна діяльність у системі оборони здійснюється через дві ключові структури — Державний оператор тилу та Агенцію оборонних закупівель. Саме вони мають забезпечувати ефективне, прозоре та наближене до стандартів НАТО постачання ресурсів для Збройних сил України.

    У цьому випадку саме Агенція оборонних закупівель звернулася до АМКУ, що свідчить про спробу замовника відреагувати на можливі порушення у процедурі та захистити конкуренцію в оборонних закупівлях.

    Рішення АМКУ також вписується у ширший контекст посилення контролю за державними тендерами. Лише у червні 2026 року Комітет повідомляв про штрафи у справах щодо змов у закупівлях для державних морських портів. Тоді йшлося про узгоджені дії компаній під час торгів на ремонт портальних кранів та постачання товарів для портової інфраструктури.

    Такі справи демонструють, що проблема змов на публічних закупівлях залишається системною. Найчастіше вона полягає в тому, що формально кілька компаній беруть участь у тендері, але фактично не конкурують між собою. Вони можуть подавати узгоджені цінові пропозиції, обмінюватися документами, використовувати спільні контакти, технічні ресурси або координувати свої кроки, щоб створити видимість конкуренції.

    Для держави це означає втрату головної переваги тендеру — змагання між постачальниками за найкращу ціну та якість. У випадку оборонних закупівель такі порушення мають ще важчі наслідки, адже йдеться про гроші платників податків і потреби армії під час війни.

    За повідомленнями українських медіа, АМКУ не розкрив назви компаній, яких оштрафували у цій справі. Водночас у Комітеті наголосили, що інформація про суб’єктів, притягнутих до відповідальності за спотворення результатів торгів, вноситься до спеціальних зведених відомостей, які постійно оновлюються на сайті регулятора.

    Рішення про штраф на понад 36 млн грн стало одним із найпомітніших антимонопольних рішень у сфері оборонних закупівель цього року. Воно показує, що навіть в умовах війни закупівлі для армії мають залишатися конкурентними, а постачальники — відповідати за спроби домовитися між собою за спиною державного замовника.

    Для ЗСУ це питання не лише економії. Прозорі закупівлі означають швидше постачання якісного спорядження, менше ризиків зриву контрактів і більше довіри до системи оборонного забезпечення.

  • Пожежні авто за пів мільярда і штраф на 90 млн: АМКУ викрив тендерну змову, але схема може вижити через «фірми-клони»

    Пожежні авто за пів мільярда і штраф на 90 млн: АМКУ викрив тендерну змову, але схема може вижити через «фірми-клони»

    Антимонопольний комітет України викрив масштабну змову на закупівлі пожежних автоцистерн для ДСНС. Йдеться про тендер 2024 року з очікуваною вартістю понад 500 млн грн, у якому, за висновками АМКУ, дві компанії — ТОВ «Київський республіканський автоцентр» та ТОВ «Компанія Тітал» — не конкурували між собою, а узгоджували дії. У результаті Комітет оштрафував їх загалом на 90 млн грн.

    Рішення АМКУ ухвалив 28 травня 2026 року. У Комітеті встановили, що компанії координували поведінку на різних етапах закупівлі: під час підготовки документів, формування цінових пропозицій та навіть під час виконання договорів із виробництва техніки для потреб ДСНС. На думку регулятора, це свідчить про відсутність реальної конкуренції між учасниками торгів.

    Закупівлю проводило Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС. Предметом торгів були пожежні автоцистерни з ємністю цистерни для води не менше 5 тонн. Ще у травні 2025 року АМКУ офіційно розпочав розгляд справи №145-26.13/58-25 щодо можливих антиконкурентних узгоджених дій цих двох товариств.

    За результатами розслідування дії компаній кваліфікували як порушення законодавства про захист економічної конкуренції — антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів. Загальна сума штрафу становить 90 млн грн. За даними «Телеграфу», «Київський республіканський автоцентр» отримав 50 млн грн штрафу, а «Компанія Тітал» — 40 млн грн.

    Однак грошовий штраф — не єдиний наслідок. Відповідно до законодавства про публічні закупівлі, компанії, яких протягом останніх трьох років притягнули до відповідальності за спотворення результатів тендерів, не можуть брати участь у процедурах закупівель. Це означає, що фігуранти рішення АМКУ ризикують втратити доступ до державних торгів на три роки.

    На перший погляд, таке покарання виглядає серйозним ударом по бізнесу. Але журналістське розслідування «Телеграфу» звертає увагу на іншу проблему: навіть якщо конкретні юридичні особи потрапляють під обмеження, пов’язані з ними власники можуть продовжувати працювати через інші компанії зі схожим профілем. Саме тому ризик продовження тендерної «естафети» через пов’язані структури залишається високим.

    За даними матеріалу, обидві компанії роками працювали у вузькій, але дуже прибутковій ніші постачання спеціальної техніки для державних структур — ДСНС, Нацгвардії, підприємств паливно-енергетичного комплексу та комунальних замовників. «Компанія Тітал», як зазначає «Телеграф», за час роботи отримала державних контрактів на мільярди гривень, а «Київський республіканський автоцентр» також має величезний портфель держзамовлень.

    Окрему увагу журналісти звертають на пов’язані компанії родини Затхеїв, які фігурують у контексті «Київського республіканського автоцентру». У матеріалі згадуються, зокрема, ТОВ «ВК “Автотранспортник”», ТОВ «УКР ТРАК», ТОВ «КАТЕКС ЛТД», ТОВ ФТКП «ТРАНСКОМ», ТОВ «АВТОЕКСПО», а також компанії з назвою «КАМАЗ». Саме такі структури, за припущенням авторів розслідування, можуть продовжити участь у тендерах, навіть якщо основну компанію заблокують.

    Історія з АМКУ — не перший скандальний епізод навколо цих постачальників. Конфлікт «Київського республіканського автоцентру» з «Укргазвидобуванням» щодо тендеру 2018 року на постачання автомобільних кранів. За версією журналістів, компанія мала поставити техніку, яка відповідала б екологічному стандарту Євро-5 та могла б пересуватися дорогами загального користування, але згодом виник судовий конфлікт щодо виконання умов договору.

    Ще один резонансний епізод стосується закупівлі російських КамАЗів для Національної гвардії у 2014 році — вже після анексії Криму та початку війни на Донбасі. За даними розслідування, через пов’язану компанію було продано 29 автомобілів російського виробництва на суму 27,7 млн грн. Цей епізод викликав суспільний резонанс через походження техніки.

    Не менш проблемним виглядає і бекграунд «Компанії Тітал». У відкритих джерелах є згадки про значні контракти компанії з ДСНС: наприклад, у 2019 році вона виграла тендер на постачання трьох пожежних автомобілів із телескопічними підйомниками для ДСНС Києва на 49,42 млн грн.

    Також ідеться про судові та податкові претензії до компанії, зокрема про справи, пов’язані з ПДВ та можливим ухиленням від сплати податків. Водночас остаточні висновки щодо кримінальної відповідальності можуть робити лише суди, тому ці епізоди потребують юридично обережної оцінки.

    Ситуація навколо «пожежного» тендеру демонструє системну проблему державних закупівель: формальна конкуренція не завжди означає реальне змагання між постачальниками. Якщо учасники торгів пов’язані між собою або узгоджують поведінку, держава фактично втрачає шанс отримати найкращу ціну та якісну техніку на чесних умовах.

    Особливо небезпечно це виглядає у сфері спецтехніки для ДСНС. Пожежні автоцистерни, підйомники, аварійно-рятувальні машини та інша техніка — це не просто дорогі закупівлі. Від їхньої якості, своєчасного постачання та реальної вартості залежить здатність рятувальників реагувати на пожежі, обстріли, руйнування та надзвичайні ситуації.

    Тому рішення АМКУ може стати важливим прецедентом, але лише за однієї умови: якщо покарання торкнеться не тільки назв компаній, а й реальних механізмів, через які пов’язані бізнес-групи можуть продовжувати освоювати бюджетні кошти. Інакше штраф у 90 млн грн ризикує стати просто дорогою, але не смертельною платою за участь у багатомільярдному ринку державних закупівель.

  • «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    Депутата однієї з міських рад Львівської області Володимира Ковальчука судитимуть за обвинуваченням у наданні неправдивих показань детективам НАБУ, використанні підробленого документа та декларуванні недостовірної інформації. Слідство вважає, що депутат допомагав створити штучне пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який сам є фігурантом справи про незаконне збагачення та недостовірне декларування.

    Про завершення слідства та передачу матеріалів до суду повідомило НАБУ. Інформацію також оприлюднили журналісти проєкту «Схеми» та низка українських медіа.

    За версією слідства, Ковальчук заявив детективам, що у 2021 році нібито позичив 800 тисяч доларів тестю Павла Кириленка — Олександру Матієнку. Саме ці гроші, за словами родини Кириленка, начебто стали джерелом коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Йдеться про квартири, офісні приміщення та паркомісця у столичному житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь Plaza».

    Історія із «позикою» стала одним із ключових епізодів у справі проти голови АМКУ Павла Кириленка. НАБУ та САП підозрюють, що у 2020–2023 роках Кириленко, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, набув активи на понад 72 мільйони гривень, записавши майно на родичів дружини.

    Раніше під час засідання Вищого антикорупційного суду тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював походження коштів саме цією позикою. За його словами, він разом із дружиною нібито планував інвестувати у київську нерухомість разом із Володимиром Ковальчуком як у спільний бізнес-проєкт. Матієнко заявляв, що сторони хотіли придбати нерухомість, зробити ремонт і згодом перепродати її дорожче.

    Втім, у НАБУ переконані, що договір позики був сфальсифікований уже після початку антикорупційного розслідування. Згідно з результатами судової експертизи, документ, датований липнем 2021 року, насправді був підписаний значно пізніше — у 2024 році. Експерти також дійшли висновку, що договір намагалися штучно «зістарити», аби створити враження його давнього походження.

    Слідчі вважають, що Ковальчук не лише надав неправдиві свідчення, а й використав підроблений договір у цивільному процесі. Навесні 2025 року депутат звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом про стягнення з родини Матієнків «боргу» у розмірі 800 тисяч доларів. Попри аргументи прокурорів САП щодо сумнівності документа, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі це рішення оскаржується в апеляції.

    Крім того, за даними НАБУ, депутат відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство також розцінює як внесення недостовірної інформації до електронної декларації.

    Дії Ковальчука кваліфікували за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких:
    — введення в оману суду або іншого уповноваженого органу;
    — використання завідомо підробленого документа;
    — декларування недостовірної інформації.

    Сам депутат усі звинувачення відкидає. У коментарях журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою та назвав кримінальне провадження «тиском» через його статус свідка у справі Кириленка. Також Ковальчук стверджує, що не бачив експертизи, яка встановила нібито пізніше створення договору позики. Окремо депутат заявив, що на момент надання коштів не знав про родинні зв’язки Олександра Матієнка з головою Антимонопольного комітету.

    Сама справа Павла Кириленка залишається однією з найгучніших антикорупційних справ щодо високопосадовців останніх років. У центрі уваги слідства — походження численних об’єктів нерухомості та елітного майна, оформленого на близьких родичів дружини чиновника. ВАКС раніше обрав Кириленку запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень та поклав на нього низку процесуальних обов’язків.

    На тлі активізації антикорупційних розслідувань справа Ковальчука може стати прецедентною не лише через обсяг фігуруючих сум, а й через сам механізм, який, за версією слідства, використовувався для легалізації походження активів через фіктивні боргові зобов’язання та судові процеси.

  • «Перефарбовані» російські зв’язки та мільярдні штрафи: навколо фармринку України спалахнув новий гучний скандал

    «Перефарбовані» російські зв’язки та мільярдні штрафи: навколо фармринку України спалахнув новий гучний скандал

    Український фармацевтичний ринок опинився в центрі масштабного скандалу після появи інформації про можливий прихід одеського бізнесмена Бориса Кауфмана до управління одним із найбільших дистриб’юторів ліків — компанії «Вента. ЛТД». На тлі мільярдних штрафів для конкурентів, російських обстрілів логістичних центрів та дивних рішень державних структур ринок почав стрімко переформатовуватися.

    Про це повідомляють одразу кілька економічних видань із посиланням на джерела у фармацевичній галузі.

    За наявною інформацією, Кауфман нібито став неофіційним керівником компанії «Вента. ЛТД» — третього за величиною фармацевтичного дистриб’ютора України. Саме ця компанія останнім часом демонструє аномально швидке зростання частки ринку.

    Паралельно два головні конкуренти — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм» — переживають серйозну кризу. Антимонопольний комітет України наклав на компанії рекордні штрафи: 2,3 млрд грн для «БаДМ» та 2,4 млрд грн для «Оптіма-Фарм». Одночасно їхні логістичні потужності зазнали масштабних руйнувань через російські атаки.

    Зокрема, у Дніпрі було повністю знищено склади «Оптіма-Фарм», а логістичний хаб компанії у Києві отримав значні пошкодження.

    На цьому тлі учасники ринку почали відкрито говорити про те, що саме «Вента. ЛТД» стала головним вигодонабувачем від проблем конкурентів.

    Особливий резонанс викликала інформація про дії менеджменту «Венти» після арешту рахунків «Оптіма-Фарм». За даними журналістів, учасникам ринку почали надходити листи від імені заступника гендиректора «Венти» із пропозиціями терміново переглянути прямі контракти через ризики дефіциту ліків.

    У матеріалі зазначається, що такі дії можуть мати ознаки недобросовісної конкуренції.

    Додаткові запитання викликала й роль великих виробників. За інформацією джерел, фармацевтичні компанії «Дарниця» та «Інтерхім» нібито виступали за збільшення частки саме «Венти. ЛТД» на ринку.

    Окрему увагу журналісти звертають на походження самої компанії. До початку повномасштабної війни «Вента. ЛТД» частково належала російській компанії «Катрен». Після арешту російської частки актив передали під управління АРМА.

    Однак пізніше виявилося, що новий управитель — ТОВ «І.К.ВЕЛ» — мав тих самих засновників, які були пов’язані з попередніми власниками «Венти». У матеріалах судової справи також фігурує інформація про прихований контроль над значною частиною компанії через афілійованих осіб.

    Після медійного розголосу АРМА намагалася розірвати договір з управителем, однак це рішення було оскаржене у суді.

    У січні 2026 року серед нових бенефіціарів компанії з’явився 23-річний мешканець Дніпра Нікіта Холодов, який раніше не був відомий у великому бізнесі. Журналісти звертають увагу, що саме після зміни структури власності на ринку заговорили про прихід Бориса Кауфмана.

    Сам Кауфман — одна з найвідоміших та найсуперечливіших фігур українського бізнесу. Його ім’я роками пов’язують із великими активами в Одесі, готельним бізнесом, а також скандальною справою навколо Одеського аеропорту.

    У 2025 році ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості у справі щодо заволодіння майном аеропорту «Одеса». У межах угоди бізнесмен мав компенсувати державі понад мільярд гривень збитків.

    Окремо журналісти нагадують про зв’язок Кауфмана із тютюновим дистриб’ютором «Тедіс Україна», який неодноразово фігурував у розслідуваннях щодо монополізації ринку та можливих зв’язків із російським бізнесом.

    Додаткового резонансу ситуації додають заяви експрокурора САП Станіслава Броневицького про політичне лобіювання інтересів Кауфмана. Також раніше журналісти Bihus.Info повідомляли, що голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія користувався автомобілем, оформленим на дружину бізнесмена.

    На тлі війни та атак РФ історія навколо фармацевтичного ринку викликає особливу увагу, адже йдеться про одну зі стратегічних сфер країни — забезпечення ліками та медичну логістику.

  • АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко заявив, що відомство наразі не фіксує ознак монополії або змови на ринку пального в Україні. Про це він повідомив під час виступу у Верховній Раді України, де звітував про ситуацію з цінами на бензин і дизель.

    За словами Кириленка, стрімке подорожчання пального в Україні має передусім зовнішні причини. Йдеться про різке зростання вартості імпортного ресурсу, яке почалося ще на початку березня. Як пояснив очільник АМКУ, іноземні виробники та трейдери швидко відреагували на загострення ситуації на Близькому Сході та одразу підняли відпускні ціни.

    Дані S&P Global Platts підтверджують цю тенденцію. Зокрема, у період з 26 лютого до 31 березня світові ціни на дизель зросли на 86%, а імпортні ціни — на 58%. Водночас на українських автозаправних станціях темпи подорожчання були помітно нижчими: бензин у середньому зріс у ціні на 16%, а дизель — на 39%.

    Таким чином, за оцінкою АМКУ, українські мережі АЗС не повністю перекладають зростання закупівельної вартості на споживачів, а підвищують ціни поступово. Це, на думку регулятора, свідчить про відсутність різких синхронних дій, які могли б вказувати на змову.

    Кириленко також підкреслив, що ринок пального в Україні залишається конкурентним. За його словами, на ньому працює близько 1200 операторів різного масштабу — від великих національних мереж до невеликих регіональних гравців. Поведінка цих компаній відрізняється, що проявляється у різній ціновій політиці, швидкості реагування на зміни та рівні націнок.

    Саме ця різноманітність, за словами голови АМКУ, не дає підстав робити висновки про антиконкурентні узгоджені дії. Водночас він наголосив, що остаточні висновки робитимуться лише після завершення повного аналізу.

    Попри відсутність наразі доказів змови, Антимонопольний комітет України продовжує дослідження ринку. У відомстві аналізують не лише ціни, а й структуру постачання, контракти, логістичні витрати та поведінку окремих операторів.

    Питання вартості пального стало предметом уваги парламенту на тлі суспільного резонансу через подорожчання. 7 квітня Верховна Рада України викликала Кириленка для звіту щодо ситуації на ринку та можливих ознак змови між найбільшими мережами АЗС.

    Окремо в АМКУ нагадали, що раніше вже рекомендували операторам ринку оперативніше знижувати ціни у випадку здешевлення нафти на світових ринках. Регулятор очікує, що ринок буде симетрично реагувати як на подорожчання, так і на здешевлення ресурсу.

    Ситуація на українському ринку пального значною мірою залежить від глобальних факторів. Україна імпортує значну частину нафтопродуктів, тому будь-які коливання цін на світових ринках — зокрема через напруження на Близькому Сході — швидко впливають на внутрішні ціни.

    У підсумку в АМКУ зазначають, що нинішнє подорожчання пального має економічне обґрунтування, пов’язане з імпортною складовою, і наразі не свідчить про зловживання ринковою владою. Водночас регулятор продовжує моніторинг і не виключає подальших дій у разі виявлення порушень.

  • НАБУ і САП оголосили підозру депутату через «позику» для родини голови АМКУ Кириленка

    НАБУ і САП оголосили підозру депутату через «позику» для родини голови АМКУ Кириленка

    Детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області, якого слідство вважає причетним до створення фіктивної схеми для пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка.

    Про підозру офіційно повідомили в НАБУ і САП. За даними джерел у правоохоронних органах, йдеться про депутата Сокальської міської ради Володимира Ковальчука.

    Йому інкримінують надання завідомо неправдивих показань, використання підроблених документів і внесення недостовірної інформації до декларації.

    За версією слідства, Ковальчук фігурує у справі про незаконне збагачення Павла Кириленка, яку нині розглядає Вищий антикорупційний суд. Детективи неодноразово допитували депутата, оскільки саме він нібито виступив позикодавцем для родини посадовця.

    Йдеться про суму у 800 тисяч доларів, яку тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював у суді як джерело коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Зокрема, мова про квартири, офісні приміщення та паркомісця у житловому комплексі бізнес-класу.

    Матієнко стверджував, що ці кошти були частиною спільного бізнес-проєкту з Ковальчуком — придбання нерухомості з подальшим перепродажем. Водночас він визнав, що раніше не займався операціями з нерухомістю та не пам’ятає ключових деталей угоди.

    У НАБУ заявляють, що депутат надав неправдиві свідчення щодо позики, яка фактично мала створити «штучні докази» для захисту Кириленка. Крім того, слідство вважає, що Ковальчук задекларував фіктивну позику та навіть звернувся до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу.

    Журналісти встановили, що у 2025 році депутат дійсно подав позов до Ужгородського міськрайонного суду про стягнення 800 тисяч доларів із родини Матієнків. Під час розгляду справи прокурори САП посилалися на експертизу, яка показала, що договір позики було фактично створено у 2024 році, хоча він датований 2021 роком.

    Експерти також дійшли висновку, що документ намагалися штучно «зістарити». Попри це, суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі САП оскаржує це рішення в апеляції.

    Сам депутат відкидає звинувачення. У коментарі журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою і пов’язує її з тиском з боку слідства.

    «Це створено для тиску на мене, щоб я дав покази. Я є свідком у справі», — заявив Ковальчук.

    Паралельно правоохоронці продовжують розслідування щодо самого Павла Кириленка. Його підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні активів на понад 70 мільйонів гривень.

    За даними слідства, у декларації за 2024 рік він не вказав 20 об’єктів нерухомості та автомобіль преміум-класу, які були оформлені на родичів його дружини.

    Справу Кириленка вже передали до суду, однак вона продовжує розширюватися новими епізодами та фігурантами, що може свідчити про системний характер схеми.

  • Змова на АЗС? Антимонопольний комітет перевіряє різке зростання цін

    Змова на АЗС? Антимонопольний комітет перевіряє різке зростання цін

    Антимонопольний комітет України розпочав розслідування можливої цінової змови на ринку пального. Йдеться про ймовірні антиконкурентні узгоджені дії між учасниками ринку бензину та дизельного пального.

    Про відкриття справи повідомив народний депутат Данило Гетманцев, посилаючись на інформацію від Антимонопольного комітету України. За його словами, комітет уже зафіксував ознаки можливих порушень конкурентного законодавства.

    Наразі триває офіційне розслідування. Фахівці аналізують поведінку гравців ринку, щоб встановити, чи були ціни на пальне узгоджені штучно. У разі доведення провини компаніям загрожують значні штрафи — до 10% їхнього річного доходу.

    Ринок нафтопродуктів традиційно залишається одним із найбільш чутливих для економіки та споживачів. Будь-які узгоджені дії між великими мережами автозаправок можуть безпосередньо впливати на кінцеву вартість пального для українців.

    У парламенті наголошують, що ситуація перебуває на контролі. Влада очікує, що розслідування дасть відповідь на питання, чи було зловживання ринковим становищем та штучне утримання високих цін.

    У разі підтвердження змови це може стати одним із найгучніших антимонопольних кейсів останніх років на паливному ринку України.