Позначка: АМПУ

  • Черговий удар по «зерновому коридору»: РФ атакувала цивільне судно під прапором Гвінеї-Бісау

    Черговий удар по «зерновому коридору»: РФ атакувала цивільне судно під прапором Гвінеї-Бісау

    Кількість загиблих унаслідок російського ракетного удару по цивільному торговельному судну GOLDEN LEO під прапором Гвінеї-Бісау, яке 19 липня виходило з українського порту після завантаження кукурудзою, зросла до 10 людей. Про це 20 липня повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ), зазначивши, що пошуково-рятувальна операція тривала всю ніч. Серед загиблих є український лоцман державного підприємства «Дельта-лоцман», а також іноземні члени екіпажу.

    За інформацією АМПУ, судно залишало один із українських портів після завантаження зерновою продукцією, коли зазнало ракетної атаки з боку російських військ. На борту перебували 17 членів екіпажу — громадяни Сирії та Індії, а також український лоцман, який забезпечував безпечний вихід судна з порту. Після влучання на борту спалахнула пожежа, що значно ускладнила проведення рятувальної операції.

    Рятувальники та аварійні служби працювали на місці протягом усієї ночі. Пожежу вдалося локалізувати, після чого розпочалися пошуки людей. За офіційними даними, вдалося врятувати вісьмох членів екіпажу, яких доправили на берег. Водночас ще десять людей загинули внаслідок удару, серед них — український лоцман філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ».

    Напередодні Військово-морські сили ЗСУ повідомляли, що внаслідок атаки було відомо про п’ятьох загиблих і п’ятьох зниклих безвісти. Уже після завершення нічної пошуково-рятувальної операції АМПУ уточнила, що кількість жертв зросла до десяти.

    За даними ВМС України, російські війська застосували три крилаті ракети Х-59/Х-69. Ціллю став саме цивільний суховантаж GOLDEN LEO, який перевозив українське зерно. Судно ходило під прапором Гвінеї-Бісау, а його власником є турецька компанія. На момент атаки воно вже прямувало з українського порту до відкритого моря.

    В Адміністрації морських портів України наголосили, що удар по цивільному торговельному судну є черговим порушенням міжнародного гуманітарного права та норм свободи мореплавства.

    «Рішуче засуджуємо черговий воєнний злочин Росії, спрямований проти цивільного судноплавства, міжнародної торгівлі та свободи мореплавства», — заявили в АМПУ.

    На атаку відреагували й українські посадовці. Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що доручив Міністерству закордонних справ невідкладно поінформувати держави, громадяни яких перебували на борту, а також міжнародних партнерів України про обставини трагедії. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що удар по цивільному судноплавству вкотре демонструє небезпеку, яку Росія створює для міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки.

    Це вже не перший випадок, коли російські війська атакують цивільні судна або портову інфраструктуру України. Від початку повномасштабної війни неодноразово фіксувалися удари по портах Великої Одеси, зернових терміналах, елеваторах та торговельних суднах, які забезпечують експорт української аграрної продукції через Чорне море. Подібні атаки створюють ризики не лише для української економіки, а й для міжнародного судноплавства та світового ринку продовольства.

    Трагедія сталася наступного дня після однієї з наймасованіших російських атак по Одесі та області. Вранці 20 липня російські війська знову завдали ракетного удару по місту, пошкодивши об’єкти цивільної інфраструктури. Таким чином, регіон уже другу добу поспіль перебуває під інтенсивними обстрілами, які охоплюють не лише наземні об’єкти, а й акваторію Чорного моря.

    Удар по GOLDEN LEO став одним із найкривавіших нападів на цивільне судноплавство в Чорному морі за останній час. Українська сторона розцінює його як черговий воєнний злочин Росії, спрямований проти цивільних моряків і міжнародної торгівлі. Після завершення рятувальної операції компетентні органи продовжують документувати обставини атаки та збирати докази для міжнародного розслідування.

  • Чорноморський порт у центрі уваги: як вибудовується боротьба за контроль над портовою системою

    Чорноморський порт у центрі уваги: як вибудовується боротьба за контроль над портовою системою

    Ситуація навколо фінансових потоків і управління портовою інфраструктурою Великої Одеси виходить далеко за межі окремого епізоду. Йдеться про масштабну конструкцію, у центрі якої — перерозподіл ключових активів та контроль над стратегічними об’єктами держави.

    За інформацією журналістки Ірини Гриб, мова передусім про причали та термінали — найцінніші елементи портової системи. Саме вони становлять основу майбутніх доходів і впливають на економічну стабільність країни.

    За даними обізнаних джерел, паралельно з кадровими рішеннями в системі державних портів почав формуватися механізм передачі активів у приватні руки через концесійні процедури. У цьому процесі називають кількох ключових фігурантів, які відповідають за політичний, управлінський та технічний рівні реалізації: від урядового куратора до розробників техніко-економічного обґрунтування.

    Саме через цю модель просувається ідея передачі двох найбільших терміналів Чорноморського порту. Формально це виглядає як концесія, однак фактично — як підготовка заздалегідь визначеного результату конкурсу.

    У 2024 році активізується підготовка техніко-економічного обґрунтування. У 2025 році відбуваються кадрові зміни в Адміністрації морських портів України та керівництві портової системи. За словами співрозмовників, це може бути частиною ширшої перебудови управлінської вертикалі під конкретні рішення.

    Фінансова складова історії виглядає ще більш показово. За наявною інформацією, близько 100 млн грн планувалося залучити з порту Південний, ще приблизно 200 млн грн — через Адміністрацію морських портів України. У підсумку формується сума близько 300 млн грн, яка, за задумом, має стати ресурсом для забезпечення потрібного результату конкурсу.

    Офіційно ці кошти оформлюються як допомога через Українське Дунайське пароплавство. Подальша схема передбачає часткове повернення коштів у вигляді інвестицій від переможця конкурсу, однак значна частина, за словами джерел, може залишитися поза контролем.

    Окреме питання — формат самого конкурсу. Його планують провести в онлайн-режимі з обмеженим використанням системи Prozorro, що суттєво знижує рівень прозорості та ускладнює контроль за процедурою.

    Ситуація з контейнерним терміналом Чорноморського порту є особливо показовою. Його потенційна економічна віддача оцінюється приблизно у 1 млрд доларів для бюджетів різних рівнів. Водночас у проєктних умовах фігурують значно менші цифри — близько 20 млн грн на рік, що викликає питання щодо відповідності умов реальній вартості активу.

    На тлі цих процесів виникає і внутрішній спротив. За інформацією джерел, керівництво Чорноморського порту не підтримує реалізацію подібної моделі та не погоджується брати участь у ній. Це ускладнює просування кадрових рішень і затримує реалізацію запланованих сценаріїв.

    Додатковий тиск створюють групи впливу, які очікують виконання попередніх домовленостей. Водночас триває пошук юридичних механізмів для проведення фінансових операцій, пов’язаних із розподілом коштів.

    Правоохоронні органи вже відстежують розвиток ситуації. Якщо почнеться детальна перевірка всього ланцюга рішень і фінансових операцій, це може перерости з окремого епізоду у масштабне розслідування щодо контролю над портовою системою України.

  • Пивоварський пограбував країну на 49 мільйонів доларів

    Пивоварський пограбував країну на 49 мільйонів доларів

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура висунула серйозні обвинувачення проти колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського та його екс-першого заступника Володимира Шульмейстера. Обвинувачення стосується завдання понад 49 мільйонів доларів збитків державі, і справа набула резонансу завдяки масштабам фінансових порушень.

    За даними розслідування, у 2015 році Пивоварський разом з Шульмейстером, який також займав посаду голови Тарифної ради Міністерства інфраструктури, видав наказ, що дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору із суден у морському порту «Південний». Цей порт є державною власністю і перебуває під управлінням ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), що означає, що право на збір коштів має виключно державне підприємство.

    Замість того, щоб усі надходження від зборів йшли в бюджет АМПУ, наказ Пивоварського і Шульмейстера дозволив приватним компаніям отримувати значну частину цих коштів. Це рішення призвело до завдання державі збитків на суму понад 49,63 мільйонів доларів США, що підтверджено висновками експертиз.

    Тепер колишні чиновники обвинувачуються за статтею 364 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до шести років. Крім того, вони можуть бути позбавлені права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років і зобов’язані сплатити штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Кримінальне провадження за фактами зловживань у Міністерстві інфраструктури було передано від СБУ та Нацполіції до НАБУ та САП восени 2019 року. В результаті розслідувань та неодноразових звернень до Кабінету Міністрів і інших державних органів, вдалося домогтися скасування протиправного наказу та усунення перешкод у користуванні державними частинами акваторії порту. Суми, що були неправомірно отримані приватними компаніями, наразі арештовані на їх рахунках.