Golosnovinua.com

Позначка: Андрій Деркач

  • 15 років і повна конфіскація: ВАКС виніс вирок Деркачу

    15 років і повна конфіскація: ВАКС виніс вирок Деркачу

    Вищий антикорупційний суд визнав колишнього народного депутата України Андрія Деркача винним у державній зраді та незаконному збагаченні. Політику, який після втечі з України став членом Ради Федерації Росії, призначили 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією належного йому майна.

    Окрім ув’язнення, суд заборонив Деркачу протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Розгляд відбувався за процедурою спеціального судового провадження, тобто заочно, оскільки обвинувачений переховується на території Росії та не брав участі у засіданнях.

    Вирок поки не набрав законної сили. Сторона захисту має 30 днів із моменту його проголошення, щоб подати апеляцію. Якщо рішення не оскаржать або Апеляційна палата ВАКС залишить його чинним, покарання набуде остаточного статусу.

    За що засудили колишнього депутата

    Суд установив, що Деркач отримував гроші від російського розвідувального органу за діяльність, спрямовану проти України. Йдеться щонайменше про 567 тисяч доларів, які, за матеріалами справи, передавалися для проведення інформаційних операцій, дискредитації української держави та погіршення її відносин із західними союзниками.

    Слідство вважало, що кінцевою метою кампанії було послаблення міжнародної підтримки України, ускладнення співпраці зі Сполученими Штатами та створення перешкод для руху країни до Європейського Союзу і НАТО.

    За версією обвинувачення, у 2019–2020 роках Деркач регулярно відвідував Москву та зустрічався з представниками Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії, більш відомого як ГРУ. Після цього в Україні організовувалися пресконференції, публічні виступи та інформаційні кампанії, покликані поширювати вигідні Кремлю наративи.

    Експертизи, які досліджували під час судового розгляду, підтвердили обговорення фінансування цієї діяльності та її підривний характер. Прокурори наполягали, що Деркач діяв не як незалежний політик або народний депутат, а як учасник російської операції впливу.

    Як проходив суд без Деркача

    Справу розглядали у ВАКС із грудня 2023 року. Сам Деркач на засідання не з’являвся, оскільки після початку повномасштабного вторгнення втік до Росії. Через це до нього застосували процедуру in absentia, яка дозволяє проводити судовий розгляд без фізичної присутності обвинуваченого, якщо він переховується від правосуддя за кордоном.

    Судові дебати тривали з 9 до 23 червня 2026 року. Прокуратура заявила, що провина екснардепа підтверджується свідченнями, записами, експертними висновками та іншими матеріалами кримінального провадження.

    Захист натомість просив виправдати Деркача. Адвокати заперечували доведеність співпраці з російською військовою розвідкою, ставили під сумнів допустимість частини доказів та стверджували, що публічна діяльність їхнього підзахисного нібито не виходила за межі депутатських повноважень. ВАКС ці аргументи не прийняв і визнав колишнього парламентаря винним за всіма інкримінованими статтями.

    Як Деркач працював проти України та США

    Діяльність Андрія Деркача привертала увагу не лише українських правоохоронців. Ще у вересні 2020 року Міністерство фінансів США запровадило проти нього санкції за спроби втручання в американські президентські вибори.

    Американське відомство прямо назвало Деркача активним російським агентом, який понад десять років підтримував тісні зв’язки зі спецслужбами РФ. За оцінкою Вашингтона, він проводив приховану кампанію впливу, спрямовану на дискредитацію американських політиків та посилення внутрішніх суперечностей у США.

    У 2020 році Деркач оприлюднював відредаговані записи телефонних розмов і поширював непідтверджені звинувачення проти американських та українських посадовців. Міністерство фінансів США дійшло висновку, що ці матеріали були частиною російської інформаційної операції, орієнтованої на американських виборців, політиків і медіа.

    У січні 2021 року американські санкції розширили на пов’язану з ним мережу. До списку потрапили колишні та чинні українські політики, медійні структури й особи, які допомагали поширювати підготовлені Деркачем наративи. Вашингтон заявляв, що ця група використовувала пресконференції, соціальні мережі, інформаційні платформи та контакти зі впливовими американцями для просування дезінформації.

    Агентурна мережа російського ГРУ

    Українські правоохоронці розглядали діяльність Деркача як частину значно ширшої мережі, пов’язаної з російською військовою розвідкою.

    У 2023 році Державне бюро розслідувань повідомило про підозри у державній зраді Деркачу, народному депутату Олександру Дубінському та колишньому прокурору Костянтину Кулику. За версією слідства, вони входили до злочинної організації, яку створив заступник начальника російського ГРУ Володимир Алєксєєв. Оперативне керівництво групою з Росії нібито здійснював його заступник Олексій Савін.

    Завданням цієї мережі було формування в Україні та за кордоном вигідної Москві інформаційної картини, дискредитація української влади, підрив відносин із США та зменшення підтримки євроатлантичного курсу країни.

    У вересні 2024 року слідство щодо цього епізоду завершили та передали матеріали до суду. Водночас вирок ВАКС від 13 липня стосується окремого провадження про отримання Деркачем російських коштів, державну зраду та незаконне збагачення.

    Від українського парламенту до російського Сенату

    Андрій Деркач був народним депутатом України семи скликань — із III до IX. У різний час він представляв різні політичні сили, зокрема Партію регіонів, а також обирався як самовисуванець.

    У січні 2023 року його позбавили українського громадянства, після чого Верховна Рада достроково припинила його депутатські повноваження.

    У вересні 2024 року губернатор Астраханської області РФ призначив Деркача представником регіону в Раді Федерації — верхній палаті російського парламенту. Уже в листопаді він увійшов до комітету з оборони та безпеки, який бере участь у формуванні російської військової та силової політики.

    Таким чином, колишній український депутат, якого у США називали російським агентом, після втечі отримав офіційну посаду в політичній системі держави-агресора.

    Саме перебування Деркача в Росії робить негайне виконання вироку практично неможливим. Для фактичного ув’язнення він має опинитися під контролем українських правоохоронців — унаслідок затримання, екстрадиції або повернення на територію України.

    Що означає повна конфіскація

    Вирок передбачає конфіскацію всього майна, яке належить Деркачу на праві приватної власності. Після набрання рішенням законної сили уповноважені органи зможуть розпочати виконання цієї частини покарання щодо активів, які знаходяться в Україні та можуть бути юридично пов’язані з засудженим.

    Окремо українські правоохоронці розслідують можливу причетність Деркача до незаконного заволодіння землями природно-заповідного фонду в Києві. У квітні 2026 року СБУ повідомляла про викриття схеми, збитки від якої оцінювалися більш ніж у 595 млн гривень.

    Це провадження не входило до справи, за якою ВАКС оголосив вирок 13 липня, і має розглядатися окремо.

    Чому справу розглядав ВАКС

    Незвичність справи полягає в тому, що Деркача засудили не лише за державну зраду, а й за незаконне збагачення. Саме корупційний компонент і значний розмір отриманих коштів віднесли провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду.

    Суд кваліфікував дії Деркача за частиною першою статті 111 Кримінального кодексу у редакції, чинній на момент вчинення злочину, а також за статтею 368-5 про незаконне збагачення. Додатково враховувалося вчинення дій групою осіб за попередньою змовою.

    П’ятнадцять років ув’язнення є максимальним фактичним строком, призначеним за сукупністю відповідних злочинів у цій справі.

    Російський слід був відомий роками

    Зв’язки Деркача з Росією обговорювалися задовго до відкритого кримінального переслідування.

    Він навчався у Москві у вищій школі КДБ, а його батько Леонід Деркач у минулому очолював Службу безпеки України. Сам Андрій Деркач тривалий час працював у парламентському комітеті, пов’язаному з паливно-енергетичним комплексом та ядерною політикою.

    Однак ключовими для слідства стали не його освіта чи політичні зв’язки, а конкретні фінансові операції, зустрічі з представниками російської розвідки та подальша інформаційна діяльність.

    Американське Міністерство фінансів ще у 2020 році стверджувало, що він підтримував контакти з російськими спецслужбами понад десятиліття. Український суд тепер дійшов висновку про його провину в роботі на користь РФ та отриманні за це значних коштів.

    Чи сяде Деркач до в’язниці

    Юридично відповідь залежить від двох етапів. Спочатку вирок має набути законної сили після завершення строку на апеляцію або після розгляду скарги. Далі українські органи мають забезпечити його виконання.

    Поки Деркач залишається в Росії та займає посаду в Раді Федерації, Москва навряд чи погодиться видати його Україні. Однак вирок створює правову основу для міжнародного розшуку, арешту активів та затримання у разі поїздки до держави, яка співпрацює з українськими правоохоронцями.

    Крім того, заочне засудження означає, що втеча до Росії не дозволила колишньому депутату уникнути встановлення судом його вини.

    Андрій Деркач пройшов шлях від багаторічного членства у Верховній Раді до офіційної роботи в російській політичній системі. Тепер в Україні він є засудженим за державну зраду та незаконне збагачення.

    Вирок ВАКС став першим судовим рішенням, яке не лише політично чи санкційно, а юридично зафіксувало відповідальність екснардепа за отримання російських грошей та інформаційну діяльність проти держави, яку він багато років представляв у парламенті.

  • DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    Гучний корупційний скандал навколо Енергоатом міг бути не лише антикорупційною історією, а й елементом політичного тиску на українське керівництво під час переговорів щодо можливого завершення війни. Про це йдеться у великому журналістському розслідуванні німецького видання DIE ZEIT під назвою “Attack from within”.

    Автори матеріалу звертають увагу на часовий збіг між появою перших масштабних публікацій про корупційні схеми в “Енергоатомі” та критично важливими міжнародними переговорами між Україною, США та Росією щодо потенційного мирного врегулювання війни. У статті припускається, що справа могла використовуватися як інструмент впливу на президента України Володимир Зеленський після його відмови підтримати запропонований американською стороною план завершення війни.

    За даними журналістів, восени США представили Києву 28-пунктний мирний план, який мав стати основою для подальших переговорів із Москвою. Однак у Києві окремі пункти документа сприйняли як неприйнятні та надто вигідні для Кремля. У матеріалі DIE ZEIT зазначається, що деякі положення виглядали так, “ніби їх писали у Москві”, а українська влада категорично відмовилася підтримувати документ у його запропонованому вигляді.

    Саме після цього, як стверджують автори розслідування, тема корупції в “Енергоатомі” почала стрімко виходити в міжнародний інформаційний простір, а деталі слідства — активно з’являтися у медіа.

    “Ця справа тісно пов’язана з мирними переговорами між Україною, Росією та США. Перші деталі корупційного скандалу навколо “Енергоатому” з’явилися саме тоді, коли восени США представили 28-пунктний план завершення війни. Цей список виглядав так, ніби його написали в Москві, і Зеленський навідріз відмовився його підписувати — після чого і вибухнув цей скандал”, — пише DIE ZEIT.

    Журналісти також посилаються на джерела, які припускають, що витік інформації щодо розслідування міг бути організований свідомо для створення додаткового тиску на українське керівництво. За словами співрозмовників видання, окремі деталі справи почали потрапляти у публічний простір у момент, коли переговорний процес зайшов у глухий кут.

    “Інсайдери припускають, що адміністрація США організувала витік деталей справи, щоб зламати опір Зеленського”, — зазначається у матеріалі.

    При цьому видання окремо наголошує, що жодних доказів причетності самого президента України до корупційної схеми немає. Директор Національне антикорупційне бюро України Семен Кривонос у коментарі DIE ZEIT прямо заявив, що Володимир Зеленський не є фігурантом кримінальних проваджень у справі “Енергоатому”.

    Сама справа стосується масштабної корупційної схеми, яку раніше викрили Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За версією слідства, в компанії діяла організована група, яка фактично контролювала частину фінансових процесів та вимагала від постачальників і контрагентів так звані “відкати” у розмірі від 10% до 15% від суми контрактів. В обмін бізнесу гарантували відсутність проблем із проведенням платежів або збереження статусу постачальника державної компанії.

    За даними українських медіа, до справи можуть бути причетні колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор із безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов, бізнесмен Тимур Міндіч та колишній міністр енергетики й юстиції Герман Галущенко.

    Окрему увагу правоохоронці приділили схемам легалізації коштів. За інформацією слідства, для цього використовувався спеціальний офіс у центрі Києва, де здійснювалися фінансові операції та координація діяльності учасників схеми. За даними НАБУ, приміщення належало родині колишнього народного депутата Андрій Деркач.

    На тлі скандалу президент Володимир Зеленський заявив, що очищення “Енергоатому” від корупції є одним із ключових пріоритетів держави. Він наголосив, що в умовах війни прозорість роботи стратегічних енергетичних підприємств має критичне значення як для внутрішньої стабільності країни, так і для довіри міжнародних партнерів.

    Розслідування DIE ZEIT уже викликало значний резонанс, оскільки фактично порушує питання про можливе використання антикорупційних проваджень як інструменту міжнародного політичного впливу під час переговорів щодо майбутнього війни та безпеки України.

  • В НАБУ знову виявили готівку в пломбах ФРС США, але НБУ не може відстежити її шлях в Україну

    В НАБУ знову виявили готівку в пломбах ФРС США, але НБУ не може відстежити її шлях в Україну

    Заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник заявив, що регулятор не має технічної можливості встановити походження доларових банкнот, які детективи НАБУ виявили в упаковці Федерального резервного банку США в офісі фігурантів корупційної схеми в енергетичній сфері.

    Про це він сказав під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки.

    За словами Олійника, в Україні не існує єдиного реєстру, який би дозволяв звірити штрихкод або номер упаковки та точно встановити, кому саме і коли були відвантажені відповідні купюри.

    Він зазначив, що така інформація може зберігатися у Федеральної резервної системи США, але на рівні українських інституцій інструментів для простеження шляху конкретної партії готівки немає.

    Олійник також повідомив, що наразі в Україні є вісім банків, які імпортують долари США та євро. Частина з них завозить валюту для власних потреб, інші продають її іншим банкам та учасникам фінансового ринку. Однак жодна з цих операцій не супроводжується детальним обліком саме упаковок ФРС із можливістю подальшого ідентифікаційного пошуку.

    Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов зі свого боку нагадав, що це вже другий випадок, коли Бюро стикається з великою сумою готівки, завезеної в Україну без розпакування — у пломбах Федерального резервного банку США.

    Він застеріг, що без запровадження належного обліку подібних готівкових операцій у майбутньому правоохоронці знову опиняться в ситуації, коли ніхто в Україні не зможе пояснити, як саме такі кошти перетнули кордон і потрапили до розпорядження конкретних осіб.

    Абакумов підкреслив, що ФРС США веде облік того, кому продає готівкову валюту, але на європейському та українському рівні подальший рух цих коштів у зв’язці з упаковками фактично не відстежується. За його словами, народні депутати вже запропонували Нацбанку запровадити форму обліку ввезення до України великих сум готівки в такій упаковці, із фіксацією того, кому саме вона продається. Це, на думку детективів, могло б стати вагомим інструментом для запобігання корупційним схемам та відмиванню коштів.

    У НАБУ нагадують, що питання доларів у пломбах ФРС виникло в межах великого розслідування корупції в енергетичному секторі, де фігурують бізнесмен Тимур Міндіч та фінансист Олександр Цукерман. Детективи встановили, що функція легалізації незаконно отриманих коштів була зосереджена в окремому офісі злочинної організації в центрі Києва. За даними слідства, приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.

    У цьому офісі, за інформацією НАБУ, вели «чорну бухгалтерію», здійснювали суворий облік готівки та організовували відмивання коштів через мережу іноземних компаній. Загалом через так звану «пральню» могло пройти близько 100 мільйонів доларів США.

    На тлі цих подій президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких слідство вважає ключовими фігурантами масштабної корупційної схеми в енергетиці.

    Дискусія в ТСК щодо обліку доларів у упаковці ФРС може стати відправною точкою для змін у регулюванні готівкових потоків: від Нацбанку очікують конкретних рішень, які дозволять фіксувати великі партії готівки, що заходять до України, і в майбутньому чітко відслідковувати їхній рух.

  • Партію “Наш Край” заборонили через зв’язки з Росією

    Партію “Наш Край” заборонили через зв’язки з Росією

    В Україні заборонено діяльність політичної партії “Наш Край” через зв’язки її керівництва з державою-агресором. Серед керівників партії – Андрій Деркач і Володимир Сальдо, обидва фігурують у справах про державну зраду.

    Як повідомляє сайт “Тернополяни”, відповідне рішення ухвалене в межах судового процесу, який триває вже понад рік. Основні підстави для заборони – сприяння окупаційній владі РФ та участь окремих представників у реалізації політики держави-агресора.

    Андрій Деркач, колишній народний депутат, наразі є сенатором Ради Федерації РФ від Астраханської області. Його відкриті зв’язки з російськими спецслужбами були підтверджені розслідуваннями західних і українських структур. У США він перебуває під санкціями за спроби вплинути на американські вибори.

    Володимир Сальдо – ще один лідер партії, у 2022 році відкрито підтримав російську окупацію Херсонської області та погодився очолити так звану “військово-цивільну адміністрацію”, створену загарбниками. Після деокупації регіону СБУ висунула йому підозру в державній зраді.

    У матеріалах справи згадуються понад 50 осіб, пов’язаних із “Нашим Краєм”, які брали участь в організації псевдореферендумів на окупованих територіях, займали посади в колаборантських адміністраціях або прямо співпрацювали з російськими окупаційними органами влади.

    Попри рішення про заборону, апеляційний розгляд у Верховному Суді триває понад рік. Наступне засідання призначене на 22 травня 2025 року. Розгляд справи частково затягнувся після того, як суддя Сергій Уханенко, відомий тим, що у 2019 році дозволив участь у парламентських виборах проросійському політику Ренату Кузьміну, ухвалив рішення на користь однієї зі сторін.

    Нагадаємо, Кузьмін не проживав на території України п’ять років до виборів, що було прямим порушенням виборчого законодавства, однак тоді суд визнав його право на участь у виборах.

    Таким чином, справа “Нашого Краю” є частиною ширшої тенденції — очищення українського політичного поля від структур, пов’язаних із РФ. Серед прямих підстав для заборони партії — співпраця з ворогом, підрив національної безпеки та участь у злочинах проти державності.

  • Порошенко захищав Деркача в обмін на бізнес в Росії – Іванов

    Порошенко захищав Деркача в обмін на бізнес в Росії – Іванов

    Згідно з інформацією, оприлюдненою блогером Сергієм Івановим, під час президентства Петра Порошенка агент спецслужб РФ та колишній народний депутат Андрій Деркач мав можливість координувати дії великої агентурної мережі в Україні без перешкод. Ця ситуація, за словами Іванова, була результатом домовленостей між Порошенком і Деркачем, за якими російський президент Володимир Путін дозволяв Порошенку вести бізнес у Росії в обмін на непротидію діяльності Деркача.

    Іванов стверджує, що Деркач мав “недоторканий статус”, аналогічний до статусу Віктора Медведчука, та був надійно захищений адміністрацією Порошенка і Генеральною прокуратурою України. Через Медведчука Порошенко вирішував бізнес-питання з Путіним, а через Деркача підтримував зв’язки з російськими спецслужбами. Як і Медведчук, Деркач мав власну телерадіокомпанію “ЕРА”, яка мовила на головному телеканалі країни, а також радіостанцію, газету і низку інтернет-ресурсів.

    Блогер також зазначає, що Деркач і Порошенко мали тісні стосунки, незважаючи на офіційне визнання США Деркача російським агентом. За словами Іванова, спецслужби США ідентифікували Деркача як “активного російського агента протягом більше десяти років”. Деркач був присутній на днях народження та весіллі сина екс-генпрокурора Юрія Луценка, вітав Порошенка і виконував завдання РФ із втручання у вибори президента США.

    Іванов стверджує, що Луценко, соратник Порошенка, виступав координатором комунікації між Деркачем і Порошенком. Він підкреслює, що Деркач та Луценко були друзями ще з часів Соцпартії Олександра Мороза. Вони, за словами Іванова, спільно реалізували спецоперацію Росії, втягнувши Україну в міжнародний скандал, коли через звинувачення з боку Луценка США відкликали свого посла в Україні Марію Йованович.

    Наразі, за інформацією ЗМІ, Деркач проживає в Астрахані і може стати членом російської Ради Федерації. Тим часом, Порошенко продовжує бути народним депутатом в Україні. Іванов саркастично пропонує створити міжпарламентську групу, назвавши її “Рашен Рошен”.

    Додатково наголошується, що НАБУ і САП передали до суду справу проти Деркача за звинуваченнями в державній зраді та незаконному збагаченні. Його дії були спрямовані на дискредитацію України на міжнародній арені, погіршення дипломатичних відносин зі Сполученими Штатами та перешкоджання інтеграції України до Євросоюзу і НАТО.