Golosnovinua.com

Позначка: Андріс Кулбергс

  • Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час робочого візиту до Риги провів переговори з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. У центрі розмови опинилися одразу два напрями, які Київ вважає критичними найближчими місяцями: подальше військове посилення України та підготовка енергосистеми до нового опалювального сезону. Окремо сторони говорили про співпрацю оборонних підприємств і поглиблення партнерства між Україною та Латвією на тлі тривалої російської агресії.

    За словами Буданова, Україна розраховує на продовження військової співпраці з Ригою та розширення контактів між оборонними індустріями двох держав. Водночас напередодні зими Київ зацікавлений у тому, щоб уже погоджене або підготовлене Латвією енергетичне обладнання надходило якомога швидше. Керівник ОП наголосив, що питання передачі такої техніки зараз необхідно прискорити.

    Такий акцент має конкретне підґрунтя. Латвія вже реалізує окрему програму допомоги українській енергетиці. У квітні уряд країни ухвалив рішення передати Чернігівській області 48 стаціонарних дизельних генераторів загальною вартістю близько 1,2 млн євро, включно з витратами на доставку. Обладнання призначене для відновлення критичної інфраструктури та забезпечення безперервності енергопостачання. У липні латвійське Міністерство економіки повідомляло, що початок поставок вдалося перенести з середини вересня на більш ранній термін.

    Це не перша енергетична допомога Риги. За даними латвійського уряду, станом на початок 2026 року гуманітарна та державна підтримка України з боку Латвії перевищувала 92 млн євро. До неї входили генератори, трансформатори, медичне обладнання та інша техніка для критичної інфраструктури. Під час одного з візитів до України латвійська сторона також повідомляла про передачу обладнання для теплоелектростанцій, генераторів і трансформаторів.

    Для України ця тема набуває особливого значення саме напередодні осінньо-зимового періоду. Росія протягом війни систематично атакує електростанції, підстанції, теплову генерацію та інші елементи енергетичної системи. Тому Київ на переговорах із партнерами паралельно просить як додаткові засоби протиповітряної оборони, так і резервне енергетичне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати електро- і теплопостачання після ударів.

    Не менш важливою частиною переговорів Буданова з Кулбергсом стала оборона. Латвія залишається одним із партнерів, які витрачають на військову підтримку України значну частку власної економіки. Міністерство оборони країни підтвердило, що у 2026 році військова допомога Україні становитиме понад 0,25% латвійського ВВП. Крім цього, Рига вже зробила внесок у розмірі 17 млн євро до натовської ініціативи PURL, через яку союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння для України.

    Усього з 2022-го до 2025 року військова підтримка, надана Латвією Україні, сягнула приблизно 665 млн євро. Вона включала озброєння та військову техніку, підготовку українських військовослужбовців, закупівлі продукції латвійської оборонної промисловості та внески до міжнародних механізмів допомоги. У 2026 році одним із центральних напрямів залишаються безпілотники та засоби боротьби з ними. Латвія також продовжує відігравати провідну роль у Коаліції дронів.

    Фактично нинішня зустріч Буданова і Кулбергса продовжує домовленості, які Київ і Рига оформили ще влітку. 9 червня Володимир Зеленський і новопризначений на той момент прем’єр Латвії Андріс Кулбергс підписали в Таллінні так звану Drone Deal. Документ передбачає співпрацю у сфері безпілотників, протиповітряної та протиракетної оборони, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва та обмін технологіями й бойовим досвідом.

    Паралельно Україна й Латвія уклали ширшу угоду про оборонне співробітництво на десять років із можливістю продовження. Вона передбачає спільне виробництво, локалізацію технологій, передачу експертизи, співпрацю щодо безпілотних систем та ППО, а також взаємодію у сфері розвідки. Латвійське Міністерство оборони повідомляло, що протягом перших двох років дії документа Рига планує спрямувати приблизно 110 млн євро на реалізацію його цілей.

    Тож слова Буданова про розширення партнерства між оборонними індустріями не є лише загальною дипломатичною заявою. Обидві країни вже створили юридичну основу, яка дозволяє закуповувати продукцію латвійських виробників для України, фінансувати українські підприємства, запускати спільне виробництво й обмінюватися технологіями.

    Причому просто зараз Міністерство оборони Латвії формує окремий каталог продукції своєї військової промисловості для потреб України. Українська сторона зможе визначити в ньому необхідні системи й технології, після чого Рига оцінюватиме можливість їх закупівлі в межах військової допомоги. Заявки латвійських підприємств до каталогу приймаються до 14 вересня.

    Візит Буданова до Риги при цьому значно ширший за одну зустріч із прем’єром. Напередодні, 9 вересня, керівник Офісу президента провів переговори з міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Латвійська сторона називала серед тем регіональну безпеку, військову допомогу Україні та партнерство оборонних промисловостей. Також було заплановано участь обох посадовців у дискусії Riga Conference, присвяченій тому, як бойовий досвід України може бути інтегрований у планування НАТО.

    Ще одна зустріч має відбутися вже на найвищому державному рівні. В офіційному календарі президента Латвії Едгарса Рінкевичса на 10 вересня значиться зустріч із Кирилом Будановим у Ризькому замку о 13:00. Це свідчить про те, що нинішній візит охоплює одразу політичний, військовий та безпековий рівні латвійського керівництва.

    Під час розмови з Кулбергсом Буданов також заявив, що російська агресія давно перестала бути виключно проблемою України. Цей мотив добре вписується в нинішню політику самої Латвії. Як країна НАТО з безпосереднім кордоном із Росією, вона останніми роками різко збільшує витрати на оборону, посилює східний кордон, нарощує ППО та системи боротьби з безпілотниками. З 2 вересня до 8 жовтня по всій країні проходять масштабні навчання Namejs 2026, де особливу увагу приділяють застосуванню дронів і протидії безпілотним системам, причому під час планування прямо враховується український бойовий досвід.

    Символічне місце для переговорів Буданова та Кулбергса теж привернуло увагу. Розмова відбулася в Ризькому мотормузеї, до створення якого безпосередньо причетний батько нинішнього прем’єра Латвії Віктор Кулбергс. Саме він очолював латвійський Клуб антикварних автомобілів і був одним із головних ініціаторів створення музею, який відкрився у 1989 році.

    Буданов використав експозицію з автомобілями радянських керівників як політичну метафору, порівнявши долю радянської імперії з перспективами сучасної Росії. Зокрема, він звернув увагу на пошкоджений Rolls-Royce, пов’язаний із Леонідом Брежнєвим, і завершив допис тезою про те, що імперії, побудовані на агресії та ілюзіях, зрештою залишаються без майбутнього.

    Водночас історичну деталь про сам Rolls-Royce варто подавати обережно. У популярній версії автомобіль часто називають розбитою машиною Брежнєва, однак існують дані, що в ДТП насправді потрапив не сам радянський генсек, а водій радянської служби охорони. Тому слова Буданова про цей експонат коректніше сприймати як політичну метафору, а не точний опис обставин старої аварії.

    Нинішні переговори в Ризі показують, що напередодні зими Україна намагається одночасно закрити дві вразливі зони — захист неба й стійкість енергосистеми. Від Латвії Київ очікує не лише продовження постачання зброї та дронів, а й швидшої передачі обладнання, необхідного для роботи критичної інфраструктури. А підписані раніше довгострокові угоди означають, що співпраця поступово переходить від окремих пакетів допомоги до спільного виробництва, технологічного обміну й постійного партнерства оборонних підприємств.

  • Латвія розширює допомогу Україні: ще 200 поранених військових приймуть на лікування та реабілітацію

    Латвія розширює допомогу Україні: ще 200 поранених військових приймуть на лікування та реабілітацію

    Латвія готується прийняти на лікування та реабілітацію ще 200 поранених українських військовослужбовців. Про це 23 серпня під час візиту до Києва заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс. Він наголосив, що його країна підтримувала Україну ще до початку повномасштабного вторгнення Росії й має намір надалі збільшувати допомогу — від військової техніки та підготовки бійців до медичної реабілітації.

    Заяву Кулбергс зробив під час церемонії до Дня Державного Прапора України у Києві. Латвійський прем’єр наголосив, що його країна шукає додаткові можливості для допомоги українським захисникам, які отримали поранення на фронті. За його словами, наступним кроком стане прийом ще 200 військових на лікування і відновлення.

    «Ми допомагаємо всім, чим можемо. Тисячі ваших поранених військовослужбовців проходять реабілітацію в Латвії. Ми хочемо зробити більше, і зараз додатково знаходимо можливості прийняти ще 200 військових», — заявив Кулбергс.

    Андріс Кулбергс очолює уряд Латвії з травня 2026 року. 28 травня Сейм висловив довіру сформованому ним Кабінету міністрів — за новий уряд проголосували 66 депутатів. Кулбергс змінив на посаді Евіку Сіліню після відставки її уряду.

    Допомога пораненим українським військовим у Латвії триває вже кілька років. Ще станом на лютий 2024 року латвійські медіа повідомляли приблизно про 240 українських військовослужбовців, які пройшли лікування та реабілітацію в країні. Для цього використовували, зокрема, лікарні Gaiļezers і Stradiņš, Травматологічно-ортопедичну лікарню, реабілітаційний центр Vaivari та медичний центр Державного агентства соціальної інтеграції. Поранених доставляли з України спеціальними медичними автобусами.

    З того часу обсяг підтримки суттєво зріс. У серпні 2026 року латвійське суспільне мовлення LSM разом із благодійною організацією Ziedot.lv запустило нову кампанію зі збору коштів на комплексну реабілітацію українських військових як у Латвії, так і в Україні. Її спеціально приурочили до Дня Незалежності України.

    Окремим напрямком стала участь Латвії в натовському проєкті Renovator. П’ять держав Альянсу — Латвія, Литва, Норвегія, Швеція та Велика Британія — беруть участь у створенні й модернізації п’яти військових реабілітаційних центрів в Україні. У них поранені військові мають отримувати фізичну терапію, медичну реабілітацію та підтримку для повернення до служби або цивільного життя.

    Кулбергс під час виступу також нагадав про військову допомогу Риги з перших годин повномасштабного російського вторгнення. Одним із найбільш символічних прикладів стали переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger, які Латвія передала Україні буквально напередодні 24 лютого 2022 року. Володимир Зеленський раніше розповідав, що перші латвійські Stinger прибули в Україну ще о 18:00 23 лютого і вже з перших годин вторгнення використовувалися для захисту країни від російської авіації.

    Сьогодні перелік латвійської військової допомоги значно ширший. Міністерство оборони Латвії повідомляє, що у 2022–2025 роках обсяг військової підтримки України становив приблизно €665 млн. Україні передавали гелікоптери Мі-17, гаубиці M109, бронетехніку CVRT, системи ППО, протитанкове озброєння, боєприпаси та інше обладнання. У 2025 році Київ також отримав 42 бронетранспортери Patria латвійського виробництва.

    На 2026 рік Латвія взяла зобов’язання спрямувати на військову підтримку України щонайменше 0,25% свого ВВП. Станом на 20 лютого цього року загальна державна та суспільна допомога Україні від початку великої війни оцінювалася у €1,08 млрд. Із цієї суми близько €675 млн припадало на військову підтримку, €92 млн — на гуманітарну допомогу та підтримку українського уряду, €304 млн — на допомогу українським цивільним у Латвії, ще €17 млн — на відбудову та розвиток.

    Важливим напрямком залишається й навчання українських військових. Латвійське Міноборони зазначає, що країна здатна щороку готувати до 4 тисяч українських військовослужбовців за різними спеціальностями. Навчання проходять як безпосередньо в Латвії, так і в межах спільної місії LEGIO держав Північної Європи, Балтії та Польщі.

    Кулбергс наголосив, що підтримка України для Латвії має не лише політичне, а й безпекове значення. Латвія безпосередньо межує з Росією та Білоруссю й упродовж останніх років посилює оборону східного кордону, ППО та системи боротьби з безпілотниками.

    У липні Кулбергс повідомив Reuters про посилення охорони ключових об’єктів критичної інфраструктури через потенційні загрози з боку Росії. Йшлося, зокрема, про Кегумську ГЕС та Інчукалнське підземне газосховище. Латвійський уряд також просить посилити присутність союзників НАТО і систему протиповітряної оборони країни.

    Саме тому Рига неодноразово наголошувала, що українська армія фактично захищає не лише власну державу, а й безпеку всього східного флангу НАТО.

    «Українці довели своєю кров’ю і потом, що Україна — це частина Європи», — сказав Кулбергс у Києві.

    Прем’єр запевнив, що Латвія залишатиметься поруч з Україною і після завершення активної фази війни, адже лікування, протезування, психологічна підтримка та довготривала реабілітація військових потребуватимуть допомоги партнерів ще багато років.

    «Разом ми досягнемо миру в Україні. Народ Латвії з вами. Сьогодні я передаю вам вітання від кожного з них», — заявив глава латвійського уряду.

    Оголошення про додаткові 200 місць для українських захисників стало одним із практичних результатів візиту європейських лідерів до Києва напередодні 35-ї річниці Незалежності України. Латвія вкотре демонструє, що її підтримка виходить далеко за межі постачання озброєння: країна бере на себе і довготривалу допомогу тим військовим, які заплатили здоров’ям за оборону України.

  • Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Україна зробила ще один важливий крок до посилення власного оборонного потенціалу та поглиблення військово-технічного партнерства з європейськими союзниками. Під час саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який 9 червня відбувся у столиці Естонії Таллінні, президент Володимир Зеленський підписав дві стратегічно важливі угоди – Drone Deal із Латвією та Спільну декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони з Естонією. Ці домовленості відкривають нові можливості для спільного виробництва безпілотників, розвитку ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та посилення протиповітряної оборони Європи.

    Підписання відбулося в межах саміту за участі лідерів країн Північної Європи та Балтії, які від початку повномасштабного вторгнення Росії залишаються серед найбільш активних союзників України. Центральною подією переговорів між Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало укладення Drone Deal – угоди про співпрацю у сфері новітніх оборонних технологій.

    Президент України наголосив, що йдеться не лише про спільне виробництво безпілотників. Угода охоплює ширший спектр напрямків оборонної співпраці, включно з розробкою ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та інших інноваційних засобів ведення сучасної війни. За словами Зеленського, Україна готова ділитися унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни з Росією, а також допомагати партнерам підвищувати власну безпеку.

    Латвійський прем’єр Андріс Кулбергс підкреслив, що його країна зацікавлена не лише у закупівлі чи використанні українських технологій, а й у створенні спільних виробничих потужностей. Він зазначив, що сучасна війна показала критичну роль безпілотних систем, а Україна сьогодні є світовим лідером у сфері бойового застосування дронів. Саме тому латвійська сторона розглядає співпрацю як можливість отримати технологічний досвід та зміцнити власну обороноздатність.

    Підписана з Латвією угода стала вже шостим міжнародним Drone Deal для України. Раніше аналогічні домовленості були укладені з низкою держав Близького Сходу та Європи. Голова Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров повідомив, що до української ініціативи вже приєдналися шість країн, а ще близько двадцяти держав виявляють інтерес до аналогічного формату співпраці.

    Не менш важливим результатом саміту стало підписання Спільної декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони між Україною та Естонією. Документ передбачає поглиблення взаємодії у військово-технічній сфері, спільний розвиток оборонної промисловості, посилення співпраці у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також обмін бойовим досвідом. За інформацією Офісу президента України, окремий акцент буде зроблено на розвитку європейської системи протиракетного захисту.

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом сторони також обговорили майбутню окрему угоду Drone Deal між Києвом та Таллінном. За словами Зеленського, проєкт документа вже перебуває на розгляді естонської сторони. Таким чином Естонія може стати наступною країною, яка офіційно долучиться до міжнародної програми спільного виробництва українських безпілотників та інших оборонних технологій.

    Візит українського президента до Таллінна відбувся на тлі посилення уваги європейських держав до безпілотних технологій. За останні місяці країни Балтії неодноразово повідомляли про випадки появи безпілотників у своєму повітряному просторі. Україна вважає, що частина таких інцидентів пов’язана із російськими засобами радіоелектронної боротьби, які можуть впливати на навігацію безпілотників. У зв’язку з цим Київ уже направляє своїх спеціалістів для консультацій із партнерами щодо захисту повітряного простору та протидії новим загрозам.

    Сам Зеленський наголосив, що Україна зацікавлена у створенні потужної системи безпеки для всієї Європи. За його словами, досвід війни довів, що безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та сучасна протиповітряна оборона стають ключовими елементами оборони держав. Саме тому Україна готова ділитися своїми напрацюваннями з країнами-партнерами.

    Окремим символічним жестом під час візиту стало вручення прем’єр-міністру Естонії Крістену Міхалу ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня – однієї з найвищих державних нагород України. Президент подякував естонському уряду за послідовну підтримку України, участь у міжнародних програмах допомоги та внесок у зміцнення української обороноздатності.

    На тлі триваючої війни підписані в Таллінні угоди демонструють зміну підходів до міжнародної співпраці у сфері безпеки. Якщо раніше Україна здебільшого виступала отримувачем військової допомоги, то тепер дедалі частіше стає партнером і постачальником унікальних технологічних рішень. Розвиток мережі Drone Deal свідчить про те, що український досвід сучасної війни стає одним із найцінніших активів держави на міжнародній арені.

    Експерти відзначають, що нові домовленості можуть стати важливим етапом формування спільного європейського оборонного простору, в якому Україна поступово перетворюється на одного з ключових технологічних центрів у сфері безпілотних систем та оборонних інновацій.