Позначка: Андріївка

  • Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Майже два роки один із найбільш відомих російських офіцерів, який брав участь у війні проти України, залишається в українському полоні. Йдеться про майора Тимура Абдурахманова, більш відомого за позивним «Шаман» або «Шайтан», колишнього командира добровольчого батальйону «Алга» у складі 72-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ. Попри свій статус, військовий досі не потрапив до жодного обміну полоненими, хоча від моменту його захоплення минуло вже 22 місяці.

    Історія Абдурахманова привернула увагу після публікації великого інтерв’ю та відеоматеріалів, у яких російський офіцер розповів про війну, ставлення командування до особового складу та власний досвід перебування у полоні. Особливого резонансу набула його відверта критика офіційних наративів Кремля та визнання того, що заявлені Москвою цілі так званої «спеціальної військової операції» не мають нічого спільного з реальністю.

    Тимур Абдурахманов потрапив у полон під час боїв поблизу Андріївки на Бахмутському напрямку восени 2023 року. Саме тоді підрозділи 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ завдали нищівної поразки російській 72-й мотострілецькій бригаді. Українські військові тоді повідомляли про ліквідацію кількох командирів батальйонів, а командир «Алги» опинився у полоні. Факт його захоплення підтвердили українські військові та самі російські джерела.

    На момент полону Абдурахманов уже виконував обов’язки заступника командира бригади та розраховував на присвоєння звання підполковника. Для російської армії його втрата стала доволі болючою, адже офіцер належав до числа кадрових військових із профільною освітою та бойовим досвідом.

    Майбутній комбат народився у 1990 році в Узбекистані в родині військових. За національністю він лезгин. Його батько служив офіцером зв’язку та дослужився до звання підполковника, а брат нині проходить службу у структурах Росгвардії. Сам Абдурахманов закінчив Єкатеринбурзьке суворовське військове училище та Казанське вище танкове командне училище, яке завершив із відзнакою.

    Особливе місце у його біографії займає батальйон «Алга». Підрозділ був сформований у Татарстані у 2022 році як один із так званих «добровольчих» батальйонів для участі у вторгненні в Україну. Вже у 2023 році «Алга» зазнала катастрофічних втрат під Вугледаром, а згодом — у боях за Бахмутський напрямок. За даними російських незалежних журналістів та аналітиків, батальйон неодноразово опинявся у складних ситуаціях через помилки командування та невдале планування операцій.

    Після потрапляння в український полон російський офіцер майже рік уникав публічних інтерв’ю. Згодом він пояснив це небажанням ставати інструментом будь-якої пропаганди. Однак після тривалого часу перебування в полоні погодився розповісти про власне бачення війни.

    У своїх заявах Абдурахманов фактично поставив під сумнів офіційні пояснення Кремля щодо причин вторгнення в Україну. За його словами, він не побачив жодних ознак тих загроз, про які роками говорила російська пропаганда. Натомість офіцер охарактеризував події як окупацію українських територій та визнав масштаб руйнувань, які принесла війна.

    Не менш різко він висловився щодо підходів російського військового керівництва до ведення бойових дій. За словами полоненого, особовий склад часто розглядається лише як ресурс для виконання завдань незалежно від втрат. Він також описав тактику масованого вогневого знищення населених пунктів, після чого російська сторона заявляє про їхнє «звільнення».

    Одним із найбільш показових моментів інтерв’ю стала розповідь про його поранення під час боїв за Андріївку. За словами самого Абдурахманова, коли він отримав поранення, частина підлеглих відмовилася евакуювати свого командира, вважаючи його приреченим. Саме після цього офіцер опинився у руках українських військових.

    Українські бійці, які брали участь у його захопленні, неодноразово зазначали, що були здивовані присутністю командира такого рівня безпосередньо на передових позиціях. Відповідно до військових статутів, командир батальйону зазвичай керує підрозділом із командно-спостережного пункту на значній відстані від лінії бойового зіткнення. Тому випадки потрапляння у полон офіцерів такого рангу залишаються поодинокими.

    Ще одним аспектом, який викликав обговорення, стали умови його перебування у полоні. Абдурахманов, який є мусульманином, повідомив, що має можливість безперешкодно здійснювати релігійні обряди, зокрема п’ятиразовий намаз. За його словами, адміністрація місця утримання не перешкоджає виконанню релігійних практик.

    Чому Росія не включає майора до списків на обмін, офіційно не пояснюється. Водночас експерти припускають, що причиною може бути як його публічна позиція, так і небажання російської сторони повертати офіцера, який відкрито критикує військове керівництво та ставить під сумнів офіційну версію подій.

    Історія Тимура Абдурахманова стала одним із найбільш резонансних прикладів серед високопоставлених російських військових, які опинилися в українському полоні. Вона привертає увагу не лише через його статус, а й через відверті свідчення про внутрішні проблеми російської армії, величезні втрати на фронті та реальність війни, яка часто кардинально відрізняється від того, що транслюється російському суспільству через державні медіа.

  • «2000 метрів до Андріївки» отримав «Еммі» за режисуру

    «2000 метрів до Андріївки» отримав «Еммі» за режисуру

    Документальний фільм «2000 метрів до Андріївки» українського режисера Мстислава Чернова здобув одну з найпрестижніших міжнародних телевізійних відзнак — премію News & Documentary Emmy Awards. Стрічка перемогла в номінації «Видатна режисерська робота» (Outstanding Direction: Documentary), ставши одним із найбільш відзначених документальних проєктів року. Про це повідомляє видання Deadline.

    Фільм також був представлений одразу у шести номінаціях, що підкреслює високий рівень міжнародного визнання роботи української команди. Церемонія нагородження відбулася 27–28 травня, а саму нагороду на сцені отримали співоператор стрічки Олександр Бабенко та продюсерка Мішель Мізнер.

    Під час вручення премії Мішель Мізнер зачитала звернення від імені Мстислава Чернова, який не зміг бути присутнім на церемонії через сімейні обставини. У промові наголошувалося на масштабі трагедії та водночас стійкості українців, які живуть і працюють в умовах повномасштабної війни.

    «Щодня українські міста зазнають нападів, а мирні жителі гинуть від ракет і бомб. Вони ховаються, прикривають своїх дітей, гасять пожежі та дають відсіч. Саме про це наш фільм. Про те, як, незважаючи на напади, незважаючи на зраду, українці вижили і більше не є жертвами. Вони мають свободу дій, мають голос. Причиною цього є люди у наших фільмах. Завдяки їм усе це не розвалилося», — йшлося у зверненні творчої команди.

    «2000 метрів до Андріївки» є продовженням авторського документального висвітлення російсько-української війни, де Мстислав Чернов фокусується на бойових діях на лінії фронту та людському вимірі війни. У центрі сюжету — операція українських військових із повернення села Андріївка поблизу Бахмута, яке перебувало під контролем російських сил. За задумом командування, підрозділ має подолати близько двох кілометрів укріпленої лісосмуги, що перетворилася на складну систему оборонних позицій.

    Разом із військовими на передових позиціях перебували сам режисер Мстислав Чернов і фотограф Олександр Бабенко, які документували хід операції в умовах постійних артилерійських обстрілів, роботи дронів та мінометного вогню. Створення фільму стало не лише кінематографічним процесом, а й тривалим перебуванням авторів у бойовій зоні, що вимагало роботи в екстремальних умовах і постійного ризику для життя.

    Зйомки стрічки стартували у вересні 2023 року та тривали майже півтора року. Над проєктом працювала міжнародна команда: режисер Мстислав Чернов, фотограф і співоператор Олександр Бабенко, продюсерки Мішель Мізнер і Рейні Аронсон-Рат. Музичний супровід створив дворазовий лауреат премії «Ґреммі» композитор Сем Слейтер, який відомий роботою над великими кінопроєктами та документальними стрічками.

    Премія News & Documentary Emmy Awards є частиною системи нагород «Еммі» і вручається Національною академією телевізійних мистецтв і наук США з 1980 року. Вона відзначає найкращі досягнення у сфері документального кіно та новинної журналістики, включно з режисурою, монтажем, операторською роботою та журналістськими розслідуваннями. Цьогоріч на конкурс було подано понад дві тисячі заявок, що підкреслює високий рівень конкуренції.

    Окремо експерти наголошують, що перемога українського фільму має не лише мистецьке, а й інформаційне значення, оскільки документує перебіг повномасштабної війни Росії проти України очима безпосередніх учасників подій. Стрічка продовжує традицію сучасної української документалістики, яка дедалі частіше отримує міжнародне визнання на провідних фестивалях і преміях.

    У світовій кіноіндустрії відзначають, що успіх «2000 метрів до Андріївки» є ще одним підтвердженням зростання ролі українського документального кіно, яке поєднує журналістський підхід із художнім осмисленням війни та її наслідків для суспільства.

  • Торецьк у пів оточені, як перешкодити наступу

    Торецьк у пів оточені, як перешкодити наступу

    Ситуація в Торецьку, місті на сході України, стає все більш напруженою через можливий наступ окупаційних сил, які частково оточили місто. Військовий експерт та льотчик-інструктор Роман Світан, виступаючи в ефірі 24 каналу, наголосив на загрозі, яку представляють окупанти, що намагаються вийти на трасу через Горлівку, що веде до Торецька.

    За його словами, Торецьк, як і Часів Яр, розташований на панівній висоті, що дає військову перевагу. Саме тому, російські загарбники прагнуть просунутися до цього міста, щоб здобути стратегічні переваги.

    При цьому Світан стверджує, що зараз Торецьк частково оточений. “Торецьк у пів оточені. З півночі російські війська намагаються прорватись у районі Кліщіївки та Андріївки, а з півдня та південного заходу у районі Очеретиного намагаються вийти до траси на Костянтинівку. Може виникнути серйозна проблема у Торецького гарнізону, якщо росіяни пройдуться з півночі та заходу”, — заявив Світан.

    Експерт припустив, що цей напрямок доведеться або посилювати, або вирівнювати лінію фронту в районі Часового Яру, Андріївки чи Кліщіївки. На його думку, ЗСУ можуть вдатися до одного з цих маневрів, щоб перешкодити наступу на Торецьк. Для цього, каже Світан, потрібна достатня кількість сил та засобів. Найближчим часом стане зрозуміло, яке рішення прийме наше військове командування. Поки що для Торецька немає значної загрози прориву, але вона може виникнути, підсумував експерт.

  • Війська РФ активізували наступ під Часовим Яром

    Війська РФ активізували наступ під Часовим Яром

    На фронті під Часовим Яром активізувався наступ армії Російської Федерації, повідомив військовий Кирило Сазонов, який бере участь у бойових діях на цій ділянці.

    За останніми звітами, російські війська недавно просунулися на північ від міста, що свідчить про загострення ситуації на цьому напрямку.

    Зараз же, за словами Сазонова, у Часовому Яру окремі групи піхоти РФ зуміли прорватися на мікрорайон Канал, який кілька днів штурмували з трьох боків. Це найсхідніший район міста, що знаходиться за каналом.

    Також учора почався потужний штурм із півночі мікрорайону Новий.

    Загалом ситуація важка, тривають постійні штурми й обстріли як під Часовим Яром, так і біля сусідніх Кліщіївки, Андріївки та Калинівки.

    Генштаб у ранковому зведенні Часів Яр не згадує. Але пише про «напружену ситуацію» на цьому напрямку і безуспішні штурми РФ у районах Андріївки та Кліщіївки.