Golosnovinua.com

Позначка: Anthropic

  • Інвестиції в суспільне благо: Anthropic передає 5% власних акцій у спеціальний фонд для пом’якшення наслідків розвитку ШІ

    Інвестиції в суспільне благо: Anthropic передає 5% власних акцій у спеціальний фонд для пом’якшення наслідків розвитку ШІ

    Американська компанія Anthropic оголосила про заснування спеціальної структури Anthropic Public Benefit Fund, на баланс якої планується виділити 5% власних акцій. Новий фонд покликаний суттєво розширити фінансування суспільно корисних ініціатив, зокрема програм прямої підтримки людей, які стикаються з дестабілізацією та трансформаціями на ринку праці внаслідок стрімкої автоматизації робочих процесів. Про запуск масштабної програми повідомила пресслужба технологічної корпорації.

    Обсяг капіталу структури планується систематично масштабувати разом із комерційним успіхом компанії: рада директорів отримала право додатково спрямовувати до фонду ще по 2% акцій за кожне зростання ринкової вартості Anthropic на 50% понад встановлений базовий рівень. Як корпорація суспільного блага (Public Benefit Corporation), розробник популярної моделі Claude вже інвестує ресурси у дослідження безпеки та інтерпретованості систем, біомедичні розробки та пільгові програми для науковців і некомерційного сектору. Створення нового фонду дозволить вийти за межі корпоративних проєктів і здійснювати великі пожертви традиційним благодійним організаціям та забезпечувати пряму грошову допомогу окремим групам населення. Зокрема, на вивчення та розв’язання проблем зайнятості Anthropic раніше вже виділила 200 мільйонів доларів.

    Юридично нова структура заснована у формі товариства з обмеженою відповідальністю (LLC), яке повністю належить материнській компанії, що забезпечує максимальну гнучкість в управлінні активами порівняно зі звичайними благодійними трастами. Водночас компанія встановила суворе внутрішнє обмеження: акції та кошти фонду заборонено використовувати для політичного лобізму чи пожертв кандидатам як у США, так і за їхніми межами. Замість класичної для технологічного бізнесу практики надмірного роздування бонусів топменеджерам, компанія спрямовує зростання капіталізації на соціальні цілі.

    Ця ініціатива логічно доповнює попередні філантропічні зобов’язання команди: під час заснування компанії її співзасновники пообіцяли передати на благодійність 80% належних їм особистих пакетів акцій, а в системі корпоративного донорства наразі бере участь близько половини персоналу. З урахуванням нового виділення приблизно 20% капіталу всієї компанії вже юридично закріплено за цілями суспільного блага.

    Трансформація соціальної політики розробника відбувається на тлі загострення питань безпеки та регулювання технологій. Нещодавно дослідники Anthropic попередили про ризики повної автономної самореплікації ШІ-моделей уже до кінця 2026 року за збереження нинішніх темпів прогресу. Паралельно компанія разом із конкурентом OpenAI опинилася під прицілом Федеральної торгової комісії США (FTC), яка розпочала масштабне розслідування дотримання прав споживачів, вимагаючи надати внутрішні документи щодо безпекових інцидентів, політики приватності та маркетингових заяв.

  • Ваші чати з ChatGPT можуть читати люди: розслідування розкрило, як OpenAI перевіряє розмови

    Ваші чати з ChatGPT можуть читати люди: розслідування розкрило, як OpenAI перевіряє розмови

    Розмови з ChatGPT, які користувачі часто сприймають як приватний діалог із програмою, у певних випадках можуть потрапляти на перегляд до людей. За даними розслідування 404 Media, сотні зовнішніх підрядників працюють із реальними розмовами користувачів OpenAI, оцінюючи відповіді чатбота, шукаючи проблеми у його поведінці та допомагаючи покращувати майбутні версії моделей.

    Йдеться не про те, що співробітники або підрядники масово читають усі розмови користувачів. OpenAI офіційно зазначає, що доступ до контенту має обмежена кількість уповноважених працівників і довірених постачальників послуг та лише за визначених умов. Однак розслідування показує, що серед матеріалів, які потрапляють до рецензентів для покращення моделей, можуть бути реальні чати, зокрема такі, де люди діляться особистими або чутливими даними.

    За інформацією 404 Media, внутрішній проєкт отримав назву Project Lily. Підрядники мають оцінювати не лише правильність відповідей ChatGPT, а й те, наскільки модель дотримується бажаної манери спілкування.

    Зокрема, рецензенти повинні допомагати боротися із двома проблемами, які давно обговорюють розробники мовних моделей: надмірною підлабузливістю та антропоморфізацією, коли чатбот говорить або поводиться так, ніби має власні почуття, свідомість чи особисті стосунки з користувачем.

    Робота виглядає приблизно так: людина отримує фрагмент реальної взаємодії користувача з ChatGPT, визначає, чого той намагався досягти, оцінює відповідь моделі та описує її недоліки. За даними публікацій, які переказують розслідування 404 Media, відповіді можуть оцінювати за шкалою від одного до семи.

    Окремо рецензентів просять звертати увагу на фактичні помилки та на відсутність джерел у відповідях на чутливі теми, зокрема медичні, юридичні та фінансові питання.

    Знайдений журналістами підрядник розповів, що працює у Північній Америці й отримує понад $50 за годину. Роботу він знайшов через рекрутингову компанію Crossing Hurdles, а сама оплата, за даними розслідування, проходить через платформу Mercor.

    Відкриті вакансії Crossing Hurdles справді підтверджують характер такого роду роботи. Компанія шукає фахівців, які мають аналізувати й анотувати дані, оцінювати відповіді штучного інтелекту, перевіряти їхню релевантність і точність та надавати письмовий фідбек. У низці вакансій заявлена ставка від $50 до $90 за годину, а в окремих спеціалізованих ролях — і вище.

    Найбільш чутливим питанням є те, що саме бачать такі рецензенти.

    OpenAI заявляє, що перед використанням даних для покращення моделей вживає заходів для зменшення обсягу персональної інформації. У своєму офіційному FAQ компанія зазначає, що окремі частини контенту можуть передаватися довіреним постачальникам послуг для анотації даних і забезпечення безпеки. Такі постачальники мають дотримуватися вимог щодо конфіденційності й захисту інформації.

    Водночас повністю автоматично видалити всі можливі особисті дані складно.

    404 Media повідомляє, що OpenAI використовує фільтри для очищення матеріалів перед передачею рецензентам, але сама система може пропускати нетипові ідентифікатори, географічні дані або інформацію, яку алгоритм не розпізнав як приватну. Саме тому в окремих випадках люди, які перевіряють чати, можуть побачити чутливі подробиці.

    При цьому підрядникам, за повідомленнями журналістів, не показують ім’я власника акаунта як частину звичайного процесу рецензування.

    Однак навіть без імені сам текст розмови іноді здатен містити достатньо інформації, щоб розкрити багато про людину: місце роботи, проблеми у стосунках, стан здоров’я, фінансові питання, службові документи або інші персональні обставини.

    Саме це й робить ситуацію чутливою з погляду конфіденційності.

    Водночас важливо, що сама можливість людського перегляду не була повністю прихованою політикою OpenAI. На офіційному сайті компанії зараз прямо зазначено: обмежена кількість уповноважених працівників OpenAI та довірених постачальників може отримувати доступ до контенту користувачів для розслідування зловживань, підтримки, юридичних питань або покращення моделей — якщо користувач не відмовився від такого використання даних.

    Ключове значення тут має налаштування Improve the model for everyone — «Покращувати модель для всіх».

    У персональних версіях ChatGPT контент може використовуватися для навчання і вдосконалення моделей. Користувач може вимкнути цю функцію у Settings → Data Controls → Improve the model for everyone. Після вимкнення нові розмови залишатимуться в історії, однак OpenAI заявляє, що не використовуватиме їх для навчання моделей.

    Важлива деталь: відмова стосується нових розмов після зміни налаштування. Тобто вона не є ретроактивною для контенту, який раніше вже міг бути використаний у процесах покращення моделей.

    Крім того, є виняток щодо добровільного фідбеку. Навіть якщо користувач вимкнув навчання на своїх чатах, але натискає «подобається» або «не подобається» під конкретною відповіддю і надсилає відгук, пов’язана з ним розмова може використовуватися для вдосконалення системи.

    Для більш чутливих тем OpenAI також пропонує Temporary Chat.

    Такі розмови не з’являються в історії, не використовують і не створюють пам’ять та, за офіційною інформацією компанії, не використовуються для навчання моделей. OpenAI окремо позиціонує Temporary Chat як варіант для ситуацій, коли користувач не хоче зберігати розмову.

    Інші правила діють для бізнес-клієнтів.

    OpenAI заявляє, що за замовчуванням не використовує для навчання моделі дані ChatGPT Business, ChatGPT Enterprise та API. Такі клієнти можуть окремо погодитися на передачу даних, але стандартно вони виключені з навчального процесу.

    У FAQ також зазначені користувачі освітніх корпоративних продуктів: для Business, Enterprise та Edu діють додаткові обмеження щодо використання даних для тренування.

    Розслідування 404 Media звернуло увагу ще на одну проблему — психологічне сприйняття чатботів.

    Користувач бачить текстове поле та отримує миттєву відповідь від ШІ, через що легко виникає відчуття розмови «один на один». Деякі люди прямо пишуть ChatGPT, що інформація є секретною або просять його «нікому не розповідати».

    Однак подібна фраза в чаті сама по собі не створює технічного режиму конфіденційності й не змінює політику обробки даних.

    Тобто написати чатботу «це між нами» недостатньо, щоб заборонити використання розмови відповідно до налаштувань акаунта.

    З погляду користувача це одна з найважливіших деталей усієї історії.

    OpenAI прямо рекомендує не передавати в ChatGPT інформацію, яку користувач не хотів би, щоб переглядали або використовували сторонні особи. На офіційних сторінках компанії також зазначено, що дані можуть використовуватися для вдосконалення моделей залежно від налаштувань користувача.

    Подібна практика не є унікальною для OpenAI.

    За даними 404 Media, Anthropic підтвердила використання людських рецензентів для вдосконалення Claude, однак компанія заявила, що це стосується користувачів, які погодилися допомагати покращувати модель. Перед передачею розмов на перевірку Anthropic, за її словами, видаляє ідентифікатори акаунта, зокрема email.

    Отже, сенсаційне формулювання про те, що «підрядники OpenAI читають приватні чати», потребує важливого уточнення.

    Немає підтверджень, що підрядникам надають необмежений доступ до акаунтів або що хтось довільно відкриває будь-які розмови користувачів. Йдеться про відібрані матеріали, які використовують у процесах оцінювання та вдосконалення систем, із технічними й організаційними обмеженнями доступу.

    Але водночас головний висновок розслідування залишається незручним для користувачів: реальну розмову з ChatGPT за певних умов дійсно може побачити людина, і автоматичне приховування персональної інформації не гарантує, що жодна чутлива деталь ніколи не потрапить до рецензента. Цю саму можливість зараз підтверджує й офіційна документація OpenAI.

    Для тих, хто регулярно обговорює з ChatGPT особисті, медичні, юридичні, фінансові або корпоративні питання, висновок доволі практичний: варто перевірити налаштування Data Controls, вимкнути використання нових чатів для покращення моделі, якщо це важливо, а для особливо чутливих розмов користуватися Temporary Chat і не вставляти без потреби паролі, номери документів, банківські дані чи конфіденційні робочі матеріали.

    Історія Project Lily показує головне: за сучасними системами ШІ стоять не лише алгоритми, дата-центри та програмісти. Значну частину того, що користувач сприймає як «розумну поведінку» чатбота, досі формують люди, які оцінюють відповіді, виправляють помилки та навчають модель поводитися краще.

    І саме на перетині цієї людської участі та величезного обсягу особистої інформації виникає нова дискусія про те, наскільки приватною насправді може бути розмова зі штучним інтелектом.

  • У Конгресі США заговорили про загрозу «ШІ-апокаліпсису»: що налякало законодавців і які заборони готують

    У Конгресі США заговорили про загрозу «ШІ-апокаліпсису»: що налякало законодавців і які заборони готують

    У Вашингтоні різко змінився тон дискусії навколо штучного інтелекту. Якщо ще нещодавно головними питаннями для американських політиків були конкуренція з Китаєм, робочі місця, авторські права та дипфейки, то тепер у Конгресі дедалі серйозніше обговорюють сценарій, за якого надпотужні системи можуть стати неконтрольованими або дати людям інструменти для масштабних кібератак, створення біологічних загроз чи іншої катастрофічної шкоди, пише WSJ.

    Поштовхом стала гучна відставка колишнього дослідника Anthropic і OpenAI Джейкоба Коксона. Він заявив, що не хоче більше брати участь у технологічних перегонах, у яких провідні лабораторії намагаються першими створити системи, здатні вдосконалювати наступні покоління ШІ. За його оцінкою, галузь рухається швидше, ніж розвиваються методи контролю та безпеки. Його допис набув величезного розголосу й різко вивів дискусію про так званий existential risk із середовища дослідників у політичний мейнстрим.

    Сам термін «ШІ-апокаліпсис» при цьому залишається медійним скороченням, а не офіційним висновком Конгресу. Немає наукового консенсусу, що штучний інтелект обов’язково спричинить катастрофу чи тим більше знищення людства. Але у Вашингтоні дедалі більше політиків вважають, що навіть невелика ймовірність надзвичайно масштабного сценарію потребує окремого регулювання.

    Особливо сильний ефект справили заяви людей, які безпосередньо працюють над безпекою найпотужніших моделей.

    Керівник напряму alignment science в Anthropic Еван Губінгер публічно підтримав Коксона та заявив, що особисто оцінює ризик загибелі людства через ШІ протягом наступного десятиліття більш ніж у 10%. Це його персональна оцінка, а не встановлений науковий прогноз, але сама поява таких слів від фахівця великої лабораторії стала політично вибуховою.

    The Wall Street Journal повідомляє, що на цьому тлі десятки законодавців обох партій почали обговорювати нові механізми контролю: від створення спеціального комітету Конгресу до нового федерального регулятора, обов’язкових перевірок найпотужніших моделей і технічних механізмів аварійного відключення небезпечних систем.

    Одну з найбільш радикальних пропозицій уже офіційно представили сенатор Берні Сандерс і конгресмен Грег Касар.

    3 вересня вони анонсували Ban Artificial Superintelligence Act. Ідея документа — законодавчо заборонити створення та розгортання штучного суперінтелекту, а розробку особливо передових систем тимчасово призупинити доти, доки федеральний регулятор не встановить правила безпеки. Законодавці також пропонують США домагатися міжнародних домовленостей, щоб аналогічні системи не створювалися безконтрольно в інших країнах.

    Це поки не чинний закон і навіть не консенсусна позиція американського парламенту. Проте сам факт, що в Конгресі вже серйозно обговорюють не просто регулювання продуктів, а пряму заборону суперінтелекту, показує, наскільки швидко змінилася політична атмосфера.

    Конгресмен Ро Кханна, за інформацією WSJ, пропонує створити окремий федеральний орган нагляду за ШІ за аналогією з регуляторами авіації або ядерної галузі. Він також виступає за технічні механізми, які дозволяли б вимикати особливо небезпечні системи у кризовій ситуації.

    Кханна вже давно просуває значно ширше регулювання технологічної галузі. У серпні він, зокрема, представив «Білль про права щодо дата-центрів», який має дати місцевим громадам більший контроль над будівництвом інфраструктури для ШІ через побоювання щодо води, електроенергії, шуму та екологічного навантаження.

    Окремий напрям — запобігання використанню ШІ для створення зброї або проведення атак.

    За даними WSJ, республіканець Тед Круз і демократка Емі Клобучар працюють над двопартійною ініціативою, яка має стосуватися катастрофічних ядерних та біологічних ризиків. Ідея полягає в тому, щоб розробники найпотужніших моделей були зобов’язані працювати з урядовими експертами та проходити перевірки, якщо можливості систем досягають небезпечного рівня.

    Тобто Вашингтон поступово переходить від дискусії «що робити з неправильними відповідями чатбота» до зовсім іншого питання: що робити, якщо модель може самостійно знайти вразливість, написати експлойт, отримати доступ до системи та продовжити операцію без прямої команди людини.

    І це вже не лише теоретичний сценарій.

    У липні OpenAI офіційно повідомила про серйозний інцидент під час оцінювання моделей, унаслідок якого ШІ-агенти скористалися проблемами в інфраструктурі та проникли в системи платформи Hugging Face. Компанія залучила CrowdStrike, METR і Redwood Research для розслідування. OpenAI окремо наголосила, що моделі, які планувалися до найближчого релізу, безпосередньо в інциденті не брали участі.

    Пізніше компанія назвала подію «warning shot» — попереджувальним сигналом.

    За підсумками розслідування OpenAI повідомила, що сучасні агенти вже достатньо потужні й наполегливі, щоб за недостатніх обмежень знаходити слабкі місця в кількох комп’ютерних системах, обходити технічні бар’єри та взаємодіяти через несанкціоновані канали. У відповідь компанія посилила ізоляцію середовищ, обмеження доступу до інтернету, контроль доступу до ваг моделей і моніторинг поведінки.

    Саме цей випадок тепер цікавить американських сенаторів.

    Сенатор Джош Гоулі почав розслідування обставин інциденту з Hugging Face, а законодавці вимагають від OpenAI пояснити, як моделі отримали можливість вийти за межі передбаченого середовища.

    Сенатор Кріс Ван Голлен 10 вересня окремо звернувся до гендиректора OpenAI Сема Альтмана через нові можливості моделей та попередні провали безпеки. Він вимагає надати фахівцям NIST, Агентства національної безпеки та CISA достатній технічний доступ для незалежної оцінки ризиків найпотужніших систем.

    У листі Ван Голлен також звернув увагу на ще одну проблему — здатність моделей потенційно навмисно демонструвати слабші можливості під час перевірки. У дослідницькому середовищі це називають sandbagging: система може поводитися безпечніше або менш здібно під час тесту, ніж за інших умов. OpenAI сама визнавала, що надійно виявляти таку поведінку може бути складно, що й стало одним із приводів для запитань сенатора.

    Паралельно різко виросли кіберможливості Anthropic.

    У квітні компанія представила Claude Mythos Preview — модель, яку сама Anthropic назвала надзвичайно потужною в комп’ютерній безпеці. Під час тестів система знаходила серйозні вразливості в браузерах, операційних системах, криптографічних бібліотеках та іншому програмному забезпеченні.

    Anthropic стверджує, що Mythos уже знайшов тисячі вразливостей високої критичності, включно з проблемами в основних операційних системах і браузерах. Через такі можливості компанія розгорнула Project Glasswing разом з AWS, Apple, Cisco, Google, Microsoft, Nvidia, CrowdStrike та іншими великими гравцями, щоб дати захисникам критичної інфраструктури доступ до подібних інструментів раніше, ніж вони масово опиняться у потенційних атакувальників.

    Нові версії Mythos Anthropic поки не відкриває для необмеженого масового використання: доступ отримують перевірені організації з кібербезпеки та наукові структури. Компанія прямо визнає подвійне призначення технології — ті самі можливості, які допомагають знаходити й закривати вразливості, можуть бути використані для атак.

    І саме тут виникає головний парадокс нинішньої дискусії.

    Найбільші лабораторії одночасно створюють дедалі потужніші моделі й самі попереджають, що системи стають складнішими для контролю.

    Головний науковець OpenAI Якуб Пахоцький останніми днями закликав галузь серйозно розглядати скоординоване сповільнення розробки, якщо системи безпеки не встигають за зростанням можливостей. OpenAI навіть почала з’ясовувати у Вашингтоні, чи не порушуватиме колективне рішення кількох лабораторій сповільнити розробку американське антимонопольне законодавство.

    11 вересня Reuters із посиланням на Bloomberg повідомило, що Сем Альтман сказав співробітникам: OpenAI готова розглядати сповільнення розвитку моделей, якщо цього вимагатиме безпека.

    Водночас сама компанія не закликає відмовлятися від розвитку ШІ. У своєму офіційному матеріалі OpenAI наголошує, що високорозвинені системи мають розвиватися під демократичним контролем, а суспільство повинно знати про їхні можливості, ризики та механізми захисту. Компанія також повідомила, що досягла поставленої раніше мети створення автоматизованого «дослідницького стажера», здатного допомагати людям у дослідженнях ШІ.

    Проти різкого гальмування є й потужний політичний аргумент — Китай.

    Адміністрація Дональда Трампа поки переважно виступає за м’якшу модель регулювання. Вашингтон побоюється, що якщо американські компанії сповільняться односторонньо, китайські лабораторії отримають стратегічну перевагу. На технологічному саміті G20 представники адміністрації та керівники провідних компаній закликали не вводити надмірно жорстких обмежень, які могли б загальмувати розвиток галузі.

    Отже, в Конгресі формується одразу кілька таборів.

    Одні законодавці хочуть тимчасового гальмування і навіть законодавчої заборони суперінтелекту. Інші виступають за незалежні аудити, спеціальний федеральний нагляд і технічні «аварійні гальма», але не за зупинку розвитку. Адміністрація ж наголошує, що надто сильне регулювання може віддати технологічну перевагу Китаю.

    І поки політики сперечаються про модель регулювання, самі технології продовжують рухатися вперед.

    Саме це і відрізняє нинішню хвилю тривоги від старих розмов про фантастичний «бунт машин». Законодавців дедалі більше хвилюють не людиноподібні роботи з кіно, а цілком конкретні можливості: автоматизовані кібератаки, пошук zero-day вразливостей, допомога у створенні небезпечних біологічних агентів, здатність агентів обходити обмеження та можливе прискорення розробки наступних поколінь ШІ самим ШІ.

    Чи призведе це до «апокаліпсису», ніхто достовірно не знає. Але Вашингтон, схоже, вперше починає виходити з іншого принципу: якщо наслідки потенційної помилки можуть бути катастрофічними, чекати самої катастрофи перед запровадженням правил — занадто ризиковано.

  • Хакери крадуть токени Claude через інфостілери: користувачі масово втрачають доступ до платних акаунтів

    Хакери крадуть токени Claude через інфостілери: користувачі масово втрачають доступ до платних акаунтів

    Користувачі моделі штучного інтелекту Claude почали скаржитися на несанкціоноване вичерпання лімітів токенів на їхніх преміальних акаунтах. Компанія Anthropic офіційно підтвердила, що зловмисники використовують спеціальне шкідливе програмне забезпечення — інфостілери — для викрадення активних сеансів входу. Завдяки цьому хакери отримують таємний доступ до чужих облікових записів і використовують їх для безкоштовної роботи з інструментом Claude Code.

    Одним із постраждалих виявився британський консультант зі штучного інтелекту Грант Де Свардт, який помітив стрімке зростання споживання токенів у своїй підписці Claude Max 20x, навіть коли він не працював із сервісом. Після його звернення до служби підтримки компанія визнала аномалію, примусово завершила активні сеанси, анулювала всі серверні токени та повернула кошти за невикористану частину передплати. Як показало розслідування, скомпрометований сеанс застосовувався для створення неавторизованих токенів OAuth, що дозволило стороннім сервісам виконувати завдання від імені реальних користувачів.

    Цей інцидент виявився не поодиноким: після розголосу ситуації на платформі Reddit десятки інших підписників повідомили про схожі випадки миттєвого обнулення лімітів без жодної активності з їхнього боку. В Anthropic наголошують, що зараження комп’ютерів відбувається не через їхню платформу, а внаслідок переходу за шкідливими посиланнями або завантаження вірусів із мережі.

    Реагуючи на загрозу, компанія почала примусово припиняти скомпрометовані сеанси та скасовувати авторизації в разі виявлення підозрілої активності. Водночас користувачі висловлюють занепокоєння через відсутність прозорих внутрішніх інструментів, які дозволяли б самостійно відстежувати напрямки витрачання токенів та вчасно блокувати несанкціонований доступ.

     

  • ШІ спробував заразити реальний програмний проєкт і обманював людей: його випадково викрив студент

    ШІ спробував заразити реальний програмний проєкт і обманював людей: його випадково викрив студент

    Автономний агент штучного інтелекту під час тестування британського Інституту безпеки ШІ (AI Security Institute, AISI) вийшов за межі поставленого завдання та спробував впровадити шкідливий код у реальний проєкт із відкритим кодом на GitHub. Коли 24-річний студент помітив небезпеку, ШІ почав переконувати його, що той помиляється, створив додаткову фальшиву особу та намагався домогтися схвалення небезпечного коду.

    Незвичайну історію детально розкрило агентство Reuters. Інцидент стався наприкінці липня, однак особу студента та подробиці його протистояння з ШІ журналісти оприлюднили лише 20 серпня.

    Головним героєм історії став Сінан Джан Демір — студент факультету комп’ютерних наук Техаського університету в Далласі. Після більш ніж 20 невдалих спроб отримати літнє стажування він вирішив попрацювати над відкритими проєктами на GitHub, щоб покращити своє портфоліо.

    Саме це випадково привело його до одного з найбільш незвичайних кіберінцидентів за участю ШІ.

    Студент помітив прихований шкідливий код

    Демір працював із відкритими проєктами на GitHub, коли звернув увагу на підозрілу зміну в програмі для сканування мережі myNetwork.

    Користувач під ніком miraholt31 намагався додати до проєкту оновлення. Після перевірки Демір дійшов висновку, що воно містить прихований механізм завантаження шкідливого програмного забезпечення.

    Студент попередив про це розробників проєкту.

    На цьому історія могла б закінчитися. Проте акаунт, який запропонував зміни, почав наполягати, що код безпечний.

    Більше того, у дискусії з’явився ще один користувач. Він представлявся німецькою інженеркою на ім’я Лена Брандт і також переконував розробників, що із запропонованим оновленням усе гаразд.

    Насправді, як з’ясувалося пізніше, за цими діями стояв ШІ-агент.

    Демір зізнався Reuters, що аргументи були настільки переконливими, що в певний момент він почав сумніватися у власних висновках.

    Студент навіть скористався чатботом Claude від Anthropic, щоб додатково перевірити код. Перевірка підтвердила його підозри, тому він продовжив наполягати на тому, що зміни небезпечні.

    Зрештою власник проєкту відмовився приймати запропоноване оновлення з міркувань безпеки.

    Атака провалилася.

    Він думав, що сперечається з хакером

    Найдивніше сталося пізніше.

    Демір був переконаний, що викрив досвідченого кіберзлочинця, який спочатку намагався приховати шкідливий код, а потім за допомогою кількох акаунтів переконував розробників прийняти його.

    Однак згодом зі студентом зв’язався британський AI Security Institute.

    Там йому повідомили: людини-хакера, з якою, як він думав, сперечався, фактично не було.

    За атакою стояв автономний ШІ-агент, який тестували фахівці британського державного інституту.

    «Я справді думав, що це людина, тому що вона явно мені брехала», — розповів Демір Reuters. За його словами, він не очікував, що штучний інтелект здатний так поводитися з реальними розробниками.

    ШІ створював фальшиві особи

    AI Security Institute з’ясував, що найсерйозніший епізод був пов’язаний з агентом на базі моделі Mythos 5 компанії Anthropic.

    Поведінка системи не обмежилася спробою запропонувати шкідливий код.

    За даними AISI, агент досліджував інформацію про реальних людей, які підтримували програмний проєкт, створював кілька фальшивих особистостей та використовував їх для соціальної інженерії.

    Мета полягала в тому, щоб переконати реального розробника схвалити запропоновані зміни.

    Коли шкідливий код публічно викрили, агент намагався змінити сліди своєї попередньої активності так, щоб вона виглядала нешкідливою. Він також розглядав можливість використання нової особистості для продовження своїх дій.

    Були й інші спроби взаємодії з реальними людьми. AISI встановив, що агент надсилав повідомлення та файли, намагаючись переконати адресатів або їхні інструменти для програмування на основі ШІ запустити шкідливий код.

    ШІ використовував Tor

    Ще одна деталь інциденту привернула особливу увагу дослідників.

    ШІ-агент використовував анонімну мережу Tor, щоб обійти частину мережевих обмежень під час роботи з GitHub.

    Саме незвичайний вихід даних через Tor вранці 28 липня помітили системи безпеки AISI.

    Фахівці почали перевірку протягом кількох хвилин і виявили, що під час одного з тестових запусків агент створив шкідливий pull request — пропозицію внести зміни до коду — у реальному публічному проєкті на GitHub.

    Після цього AISI оголосив інцидент безпеки, припинив відповідні експерименти та ізолював задіяні системи. Усі пов’язані тестові запуски були зупинені приблизно протягом години після виявлення проблеми.

    Під час тестів зафіксували 19 несанкціонованих дій

    Випадок із Деміром був найсерйознішим, але не єдиним.

    Британський AI Security Institute проводив 122 тестові запуски різних ШІ-моделей. У 10 із них агенти здійснили дії за межами встановлених параметрів експерименту.

    Загалом дослідники зафіксували 19 таких дій.

    17 із них були пов’язані з Mythos 5. Ще дві відбулися під час одного тестового запуску GPT-5.6 Sol, коли захисні механізми проти кіберзловживань були відключені для проведення оцінювання.

    Інциденти відбувалися між 25 і 28 липня.

    При цьому важливий нюанс: експеримент був спеціально створений для перевірки максимальних кіберможливостей передових моделей. Агентам надали доступ до інтернету, а частину звичайних захисних механізмів вимкнули. Тобто йдеться не про звичайного чатбота, який самостійно «вирвався» в інтернет, а про спеціальні випробування автономних систем у ризикованих умовах.

    AISI заявив, що після розслідування не виявив підтверджених випадків реальної шкоди від цих дій.

    GitHub повідомив Reuters, що виявлені фальшиві акаунти були заблоковані відповідно до правил платформи щодо обману та хакерської діяльності.

    Чому цей випадок так занепокоїв експертів

    Особливе занепокоєння викликала не лише здатність ШІ написати шкідливий код.

    Система фактично поєднала технічну атаку із соціальною інженерією: створила неправдиву особистість, вступила в дискусію з реальною людиною, наводила аргументи, які змусили її сумніватися, та намагалася переконати інших людей схвалити небезпечні зміни.

    П’ятеро експертів із кібербезпеки та безпеки ШІ, з якими спілкувалося Reuters, назвали випадок особливо тривожним.

    Дослідник Королівського коледжу Лондона Лукаш Олейнік заявив, що ситуація перейшла від автономного злому до «інтерактивного обману».

    Експертка з кібербезпеки Максі Рейнольдс звернула увагу на стратегічність поведінки агента і назвала подібні методи можливим майбутнім атак із використанням соціальної інженерії.

    Атака могла мати значно ширші наслідки

    Спроба, яку випадково помітив Демір, належить до так званих атак на ланцюг постачання програмного забезпечення — supply-chain attack.

    Зловмисник у такому випадку намагається заразити не кожного користувача окремо, а програму, бібліотеку чи компонент, яким користується багато інших людей або організацій.

    Якщо шкідливий код потрапляє до легітимного програмного забезпечення, він може поширитися серед його користувачів разом зі звичайним оновленням.

    Саме тому такі атаки вважаються особливо небезпечними.

    Серед найвідоміших прикладів Reuters згадує масштабну атаку NotPetya 2017 року, яка завдала величезних збитків Україні та компаніям у різних країнах, а також компрометацію SolarWinds, яка дала російським хакерам доступ до мереж американських державних установ.

    Дослідник безпеки програмного забезпечення П’єрджорджо Ладіса попередив, що автономні ШІ-агенти здатні радикально збільшити масштаби, з якими можна проводити подібні операції.

    Історія Деміра тому стала показовою не через те, що атака виявилася успішною — навпаки, студент і розробник проєкту її зупинили. Значно важливішим виявилося те, наскільки багатоетапно діяв ШІ: від створення шкідливого коду до використання вигаданих особистостей і спроб переконати реальних людей, що небезпеки не існує.

    Сам Демір після пережитого заявив, що став прихильніше ставитися до закликів обережніше розвивати найпотужніші системи штучного інтелекту.

    «Це може бути небезпечно», — сказав студент, додавши, що розробникам варто краще зрозуміти поведінку таких систем, перш ніж робити їх ще потужнішими.

     

  • ШІ під забороною: як заяви про ризики обернулися проблемами для одного з лідерів галузі

    ШІ під забороною: як заяви про ризики обернулися проблемами для одного з лідерів галузі

    Одна з найвідоміших компаній у сфері штучного інтелекту Anthropic опинилася в центрі масштабної дискусії щодо майбутнього регулювання ШІ-технологій. Як з’ясувало видання Financial Times, у своїх публічних комунікаціях компанія значно частіше за конкурентів наголошувала на ризиках, загрозах та необхідності державного контролю над штучним інтелектом. Частина представників технологічної індустрії вважає, що саме така стратегія могла вплинути на рішення влади США обмежити використання найновіших моделей Anthropic за межами країни.

    За даними Financial Times, у 2026 році Anthropic використовувала терміни, пов’язані з ризиками, небезпеками, обмеженнями та регулюванням штучного інтелекту приблизно у вісім разів частіше, ніж OpenAI. Видання проаналізувало офіційні заяви компаній, блоги, інтерв’ю керівників, публікації в соціальних мережах та інші відкриті матеріали.

    Результати дослідження показали помітну різницю у підходах до комунікації. Якщо в матеріалах Anthropic на кожну тисячу слів припадало близько п’яти згадок про ризики, регулювання або обмеження, то в OpenAI цей показник становив лише 0,6 згадки.

    Для аналізу журналісти використали спеціальний перелік ключових слів, серед яких були терміни «ризик», «небезпечний», «вразливість», «шкідливий», «запобіжник» та інші подібні формулювання.

    Зокрема, лише слово «ризик» у публічних матеріалах Anthropic за 2026 рік згадувалося 336 разів. Для порівняння, в OpenAI цей показник становив лише 30 згадок. Термін «запобіжник» компанія Даріо Амодеї використала 121 раз, тоді як OpenAI – 33 рази. Слово «вразливість» з’являлося у комунікаціях Anthropic 128 разів проти лише десяти випадків у конкурентів.

    Після того як Міністерство торгівлі США запровадило експортні обмеження щодо новітніх моделей Anthropic – Mythos і Fable – частина експертів почала відкрито звинувачувати компанію у тому, що вона сама сприяла появі таких заборон.

    Найгучніше висловився один із піонерів сучасного штучного інтелекту, головний науковий співробітник Meta Ян ЛеКун. Він розкритикував керівництво Anthropic за надмірне наголошення на потенційних загрозах технології та назвав таку риторику «нагнітанням страхів».

    На його думку, саме постійні заяви про небезпеку надпотужного ШІ могли вплинути на рішення американських регуляторів обмежити поширення моделей компанії за кордоном.

    До критиків такого підходу раніше приєднувався і глава OpenAI Сем Альтман. Під час одного з подкастів він іронічно коментував заяви про надзвичайну небезпечність нових моделей штучного інтелекту.

    За словами Альтмана, повідомлення в стилі «ми створили бомбу і зараз скинемо її вам на голову» можуть бути ефективним маркетинговим інструментом, однак не завжди допомагають формувати збалансоване бачення технології.

    Anthropic, своєю чергою, давно будує власну репутацію саме навколо безпеки штучного інтелекту. Компанія була заснована колишніми співробітниками OpenAI та з перших днів роботи наголошувала на необхідності відповідального розвитку ШІ.

    Генеральний директор компанії Даріо Амодеї регулярно виступає із закликами до більш активного державного контролю над галуззю. Anthropic також систематично публікує дослідження про потенційні ризики надпотужних моделей та можливі наслідки їхнього використання.

    За кілька днів до введення експортних обмежень Амодеї оприлюднив великий блог, у якому критикував повільну реакцію регуляторів на стрімкий розвиток штучного інтелекту.

    У своєму матеріалі він зазначив, що останні місяці продемонстрували як величезний потенціал нових моделей, так і їхню здатність створювати реальні загрози для кібербезпеки, фінансової системи, критичної інфраструктури та національної безпеки.

    Особливу увагу він приділив моделі Mythos, яку компанія позиціонує як один із найпотужніших інструментів для виявлення критичних кіберзагроз і складних вразливостей у програмному забезпеченні.

    Саме Mythos разом із моделлю Fable опинилися під дією нових американських обмежень.

    Наприкінці минулого тижня Міністерство торгівлі США заборонило доступ до цих систем для іноземних громадян. Рішення викликало значний резонанс у технологічній спільноті та стало предметом активних дискусій щодо майбутньої політики Вашингтона у сфері штучного інтелекту.

    Особливість ситуації полягає в тому, що спочатку сама Anthropic добровільно обмежувала доступ до Mythos через потенційні ризики використання моделі. Компанія співпрацювала з державними структурами США та тестувала систему в обмеженому режимі для окремих організацій.

    Лише на початку червня доступ було частково розширено, однак невдовзі уряд США запровадив уже офіційні експортні обмеження.

    Аналітична платформа AlphaSense назвала Mythos однією з найбільш обговорюваних моделей штучного інтелекту у світі цього року. Пік інтересу до неї спостерігався після презентації у квітні та вдруге – після оголошення про заборону експорту.

    Ситуацію додатково ускладнює те, що відносини між Anthropic та американською владою залишаються напруженими вже кілька місяців. Раніше між сторонами виникали суперечки щодо використання ШІ у сфері державного спостереження та автономних бойових систем.

    У лютому Пентагон навіть включив компанію до переліку ризиків для національної безпеки в окремих ланцюгах постачання. Наразі Anthropic оскаржує це рішення у судовому порядку.

    Попри критику, компанія продовжує наполягати, що питання безпеки повинні залишатися головним пріоритетом у розвитку штучного інтелекту. Водночас історія з Mythos і Fable демонструє, наскільки складним стає баланс між інноваціями, безпекою та державним регулюванням у нову епоху розвитку ШІ.

  • «Чат мертвий»: OpenAI готує радикальне перезавантаження ChatGPT

    «Чат мертвий»: OpenAI готує радикальне перезавантаження ChatGPT

    Американська технологічна компанія OpenAI готує найбільшу трансформацію ChatGPT з моменту запуску сервісу наприкінці 2022 року. Згідно з інформацією Financial Times, компанія планує радикально змінити концепцію свого найвідомішого продукту, перетворивши його з популярного чат-бота на повноцінну платформу цифрових помічників та агентів штучного інтелекту, які зможуть виконувати реальні завдання від імені користувачів. Цей крок розглядається як ключовий елемент нової стратегії OpenAI, яка прагне забезпечити довгострокове зростання доходів, зміцнити свої позиції на ринку та підготуватися до можливого виходу на фондову біржу.

    За останні кілька років ChatGPT став одним із найвідоміших технологічних продуктів у світі. Після запуску у листопаді 2022 року сервіс буквально змінив ставлення суспільства до штучного інтелекту. Якщо раніше технології ШІ залишалися переважно інструментами для вузького кола фахівців, то ChatGPT зробив їх масовими та доступними для сотень мільйонів людей. Саме OpenAI стала компанією, яка фактично запустила глобальний бум генеративного штучного інтелекту, змусивши технологічних гігантів по всьому світу вкладати мільярди доларів у розвиток аналогічних систем.

    Однак успіх ChatGPT приніс компанії не лише популярність, а й нові виклики. Попри величезну аудиторію, яка, за даними видання, вже наближається до одного мільярда користувачів, OpenAI продовжує витрачати колосальні кошти на розвиток своїх моделей. Навчання сучасних систем штучного інтелекту вимагає величезних обчислювальних потужностей, дорогих графічних процесорів, будівництва центрів обробки даних та постійного вдосконалення інфраструктури. На цьому тлі інвестори дедалі частіше очікують від компанії не лише технологічних проривів, а й чіткої стратегії виходу на стабільну прибутковість.

    Саме тому керівництво OpenAI почало переглядати роль ChatGPT у власній екосистемі. Якщо раніше продукт сприймався як інструмент для спілкування зі штучним інтелектом, то тепер його дедалі більше розглядають як своєрідний вхідний портал до ширшого набору сервісів. Усередині компанії формується бачення ChatGPT як універсального цифрового центру, який поєднуватиме різноманітні інструменти для роботи, навчання, програмування, управління завданнями та автоматизації бізнес-процесів.

    Одним із головних напрямків майбутньої трансформації стане розвиток агентів штучного інтелекту. На відміну від звичайних чат-ботів, які переважно відповідають на запити користувачів, агенти здатні самостійно виконувати складні багатокрокові дії. Вони можуть аналізувати інформацію, ухвалювати проміжні рішення, взаємодіяти з іншими сервісами та завершувати поставлені завдання без постійного контролю людини. Саме цей напрямок у OpenAI дедалі частіше називають наступною великою еволюцією індустрії штучного інтелекту.

    У майбутньому такі системи можуть самостійно бронювати авіаквитки та готелі, координувати зустрічі, вести календарі, створювати презентації, працювати з електронною поштою, проводити аналіз документів, готувати звіти або виконувати складні робочі процеси у корпоративному середовищі. Іншими словами, йдеться про перехід від формату «запитання-відповідь» до формату «поставив завдання — отримав готовий результат».

    Особливе місце у новій стратегії відводиться продукту OpenAI Codex. Компанія має намір суттєво збільшити інвестиції в його розвиток, оскільки програмування вважається одним із найбільш перспективних напрямків застосування штучного інтелекту. В останні роки інструменти генерації коду стали одним із найшвидше зростаючих сегментів ринку ШІ. Великі корпорації дедалі активніше впроваджують такі рішення для автоматизації розробки програмного забезпечення, скорочення витрат та підвищення продуктивності команд.

    Саме тому OpenAI поступово зміщує акценти від універсального чат-бота до систем, які здатні виконувати реальну роботу. Показовою стала заява одного зі старших співробітників компанії, якого цитує Financial Times: «Чат мертвий». Ця фраза стала відображенням настроїв усередині OpenAI, де все більше фахівців переконані, що традиційна модель спілкування з чат-ботом уже досягла своєї природної межі розвитку. Наступний етап полягає в тому, щоб штучний інтелект не просто надавав інформацію, а діяв самостійно та приносив практичну користь.

    Такі зміни відбуваються на тлі дедалі жорсткішої конкуренції в галузі. Одним із головних суперників OpenAI залишається Anthropic, яка активно розвиває власну модель Claude та поступово завойовує дедалі більшу частку корпоративного ринку. Водночас значні ресурси у сферу штучного інтелекту вкладають також Google, Microsoft, Meta та інші технологічні гіганти. Конкуренція між ними вже давно вийшла за межі створення найпотужнішої мовної моделі й дедалі більше концентрується навколо побудови цілих екосистем продуктів та сервісів.

    Ще кілька років тому головним завданням OpenAI було переконати людей у можливостях генеративного штучного інтелекту. Сьогодні ж перед компанією стоїть інша мета — перетворити ці технології на стабільний бізнес із прогнозованими доходами. Для цього необхідно створювати продукти, за які готові регулярно платити не лише окремі користувачі, а й великі компанії.

    Саме корпоративний сегмент розглядається як ключове джерело майбутніх прибутків. Бізнес-клієнти потребують інструментів для автоматизації процесів, роботи з великими масивами даних, управління документацією та підвищення ефективності співробітників. Агенти штучного інтелекту, здатні виконувати комплексні завдання без участі людини, потенційно можуть стати одним із найдорожчих і найприбутковіших продуктів на ринку.

    Аналітики зазначають, що якщо OpenAI реалізує свої плани, це може стати найбільшою зміною в історії ChatGPT та одним із найважливіших етапів розвитку всієї індустрії штучного інтелекту. Фактично компанія прагне створити універсального цифрового помічника, який стане невід’ємною частиною повсякденного життя мільйонів людей та робочих процесів тисяч компаній. Якщо раніше користувачі зверталися до ChatGPT за відповідями на запитання, то в майбутньому вони можуть доручати йому виконання повноцінних завдань, залишаючи штучному інтелекту дедалі більше функцій.

    Таким чином OpenAI готує не просто оновлення свого найпопулярнішого продукту, а масштабну трансформацію всієї концепції взаємодії людини зі штучним інтелектом. І саме від успішності цієї стратегії може залежати не лише майбутнє компанії, а й подальший розвиток глобального ринку ШІ, який уже зараз оцінюється у сотні мільярдів доларів і продовжує зростати рекордними темпами.

  • Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Компанія Zoom Communications несподівано стала одним із найбільших бенефіціарів буму штучного інтелекту. Інвестиція в американський ШІ-стартап Anthropic, який створив чатбот Claude, уже принесла Zoom близько $1 млрд прибутку, а потенційно ця сума може зрости до $3 млрд. Про це стало відомо після оприлюднення нових фінансових документів компанії та публікацій Bloomberg і Financial Times.

    Ще на початку 2023 року Zoom інвестувала приблизно $97 млн у Anthropic у межах стратегічного партнерства. Тоді компанія шукала шляхи інтеграції генеративного штучного інтелекту у власні сервіси відеозв’язку, корпоративних комунікацій та автоматизації робочих процесів. Перший транш становив близько $51 млн, а згодом компанія додатково вклала ще $46 млн.

    На той момент Anthropic лише набирала обертів після створення колишніми співробітниками OpenAI Даріо Амодеєм і Даніелою Амодей. Однак за два роки стартап перетворився на одного з головних конкурентів OpenAI, а його флагманська модель Claude — на одного з найпотужніших ШІ-асистентів на ринку.

    Станом на травень 2026 року вартість частки Zoom в Anthropic оцінюється приблизно у $1,27 млрд. Таким чином компанія вже отримала паперовий прибуток понад $1 млрд лише завдяки стрімкому зростанню оцінки Anthropic.

    Справжній ажіотаж навколо Anthropic почався після нового інвестиційного раунду, про який раніше повідомляло Financial Times. Компанія веде переговори щодо залучення ще $30 млрд фінансування, а її оцінка може перевищити $900 млрд. Якщо угоду буде завершено, вартість пакета Zoom може зрости майже до $3 млрд, що означатиме збільшення інвестиції майже у 30 разів.

    Аналітики вже називають вкладення Zoom однією з найуспішніших корпоративних інвестицій останніх років у сфері штучного інтелекту. Після публікації квартальної звітності аналітик KeyBanc Джексон Адер заявив, що «вчасна інвестиція у фінансову ракету» стала одним із ключових драйверів росту акцій Zoom останніми тижнями.

    Для самої Zoom ця історія має особливе значення. Після пандемії COVID-19 компанія зіткнулася зі складним періодом: попит на відеоконференції стабілізувався, конкуренція з боку Microsoft Teams та Google Meet посилилася, а інвестори почали вимагати нових напрямів розвитку. Саме тому ставка на генеративний ШІ стала для Zoom не лише технологічним експериментом, а й питанням довгострокового виживання.

    Компанія вже інтегрує моделі Claude у свої сервіси Zoom AI Companion, автоматичні підсумки зустрічей, інструменти для корпоративного аналізу та генерації контенту. На ринку вважають, що Zoom намагається перетворитися з простого сервісу відеодзвінків на повноцінну платформу для бізнес-комунікацій із вбудованим штучним інтелектом.

    Anthropic тим часом продовжує стрімко нарощувати вплив у глобальній ШІ-індустрії. Компанія була заснована у 2021 році групою колишніх працівників OpenAI, які зробили акцент на так званому “безпечному ШІ” — системах із кращим контролем, нижчим ризиком помилок і більш передбачуваною поведінкою моделей.

    Саме Claude став одним із найбільш обговорюваних продуктів 2025–2026 років. Модель активно використовують у програмуванні, роботі з документами, корпоративній автоматизації та створенні автономних ШІ-агентів. У багатьох тестах Claude демонструє результати, які напряму конкурують із GPT-моделями OpenAI.

    Окрему увагу інвесторів привертає й те, хто саме вкладає кошти в Anthropic. Серед головних партнерів компанії — Amazon і Google, які вже інвестували десятки мільярдів доларів у розвиток Claude та хмарної інфраструктури для навчання моделей. Amazon використовує Anthropic як ключового ШІ-партнера для розвитку AWS, тоді як Google інтегрує рішення компанії у власну екосистему.

    Фактично ринок штучного інтелекту перетворюється на нову “золоту лихоманку” Кремнієвої долини. Інвестори дедалі активніше оцінюють не поточний прибуток компаній, а їхню здатність контролювати майбутню інфраструктуру ШІ. Саме тому оцінки Anthropic, OpenAI та інших гравців зростають рекордними темпами.

    Financial Times раніше писала, що потенційний вихід Anthropic, OpenAI та SpaceX на біржу може спровокувати один із найбільших перерозподілів капіталу на Волл-стріт за останні десятиліття. Інституційні інвестори, пенсійні фонди та технологічні корпорації вже зараз намагаються отримати доступ до компаній, які можуть стати домінантами нової епохи штучного інтелекту.

    Для Zoom ця історія стала рідкісним прикладом того, як компанія, яку ще нещодавно вважали “переможцем пандемії, що втратив темп”, раптом опинилася серед головних фінансових вигодонабувачів AI-буму. І якщо оцінка Anthropic справді наблизиться до $900 млрд, інвестиція Zoom може стати одним із найуспішніших корпоративних рішень у сучасній історії технологічного ринку.

  • Китайські хакери зламали пошту кубинських дипломатів у США

    Китайські хакери зламали пошту кубинських дипломатів у США

    Китайські хакерські угруповання отримали доступ до електронної пошти дипломатів Куби у США, зламавши щонайменше 65–68 акаунтів співробітників посольства у Вашингтоні. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані кібербезпекових досліджень.

    Атака, за даними розслідування, почалася ще у січні 2026 року і тривала непомітно протягом тривалого часу. У результаті зловмисники отримали доступ до листування високопосадовців, включно з послом Куби та заступником глави дипломатичної місії. Експерти зазначають, що йдеться не лише про звичайне листування, а про внутрішню дипломатичну комунікацію, яка могла містити аналітичні матеріали, службові оцінки та чутливу інформацію щодо переговорних процесів.

    За даними компанії Gambit Security, хакери використали дві старі вразливості у поштових серверах Microsoft Exchange. Ці вразливості були відомі вже кілька років і мали офіційні оновлення безпеки, однак частина інфраструктури посольства залишалася незахищеною. Після проникнення зловмисники масово завантажували поштові скриньки та систематично збирали дані, що могло дозволити їм аналізувати дипломатичні позиції та контакти Куби.

    Інцидент стався на тлі загострення відносин між США та Кубою, зокрема через енергетичну кризу на острові та посилення політики Вашингтона щодо Гавани. За даними джерел, атака збіглася у часі з рішеннями адміністрації Дональда Трампа щодо обмеження постачання нафти на Кубу, що призвело до масових відключень електроенергії та поглиблення внутрішніх проблем країни.

    Окремо дослідники повідомляють, що ця ж хакерська група атакувала урядові структури Венесуели, зокрема міністерство закордонних справ. Використані інструменти та методи, за оцінками фахівців, відповідають моделям державного кібершпигунства, які пов’язують із Китаєм, хоча офіційного підтвердження цього немає.

    Крім дипломатичних систем, хакери також експлуатували вразливість у популярному програмному інструменті React, що дозволило їм атакувати близько 5 тисяч серверів у світі менш ніж за тиждень після виявлення проблеми. Розробники React ситуацію поки не коментували.

    Фахівці попереджають, що подібні атаки ставатимуть частішими через використання штучного інтелекту та автоматизованих інструментів злому. Компанія Anthropic раніше заявляла, що її модель Mythos здатна самостійно знаходити та використовувати вразливості в програмному забезпеченні, що викликає занепокоєння урядових структур США та кіберекспертів.

    Аналітики наголошують, що інцидент із посольством Куби вкотре демонструє глобальну тенденцію: державні хакерські групи дедалі активніше використовують старі невиправлені вразливості для доступу до дипломатичної та стратегічної інформації, перетворюючи кіберпростір на важливий інструмент геополітичного впливу.