Golosnovinua.com

Позначка: Антоніу Кошта

  • Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

    Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

    Лідери 27 держав Європейського Союзу проведуть спеціальний саміт 26–27 листопада 2026 року, під час якого обговорять фінансування України на наступний рік. Однією з ключових проблем стане пошук додаткових 70 мільярдів євро, необхідних для покриття фінансових потреб держави в умовах повномасштабної війни. Паралельно європейські керівники розглядатимуть новий довгостроковий бюджет ЄС на 2028–2034 роки. Водночас конкретного рішення щодо виділення додаткових грошей Україні наразі не ухвалено.

    Про підготовку спеціального засідання повідомила «Європейська правда» із посиланням на поінформованого посадовця ЄС, який погодився говорити на умовах анонімності.

    Інформацію про заплановане засідання 26–27 листопада також оприлюднили на офіційному сайті Європейської ради.

    ЄС проведе окремий саміт щодо грошей для України

    21 жовтня посли країн-членів Євросоюзу зібралися на засідання Комітету постійних представників — Coreper.

    Під час зустрічі вони обговорили результати попереднього саміту Європейської ради, що проходив 15–16 жовтня.

    Керівник кабінету президента Європейської ради Антоніу Кошти Педро Лурті представив план майбутніх переговорів між європейськими лідерами.

    Одним із головних пунктів стало спеціальне засідання 26–27 листопада у Брюсселі.

    За словами джерела видання, ключовими темами будуть фінансування України у 2027 році та багаторічна фінансова рамка ЄС.

    Це означає, що питання українських фінансових потреб розглядатимуть на найвищому політичному рівні.

    Водночас саме проведення саміту ще не гарантує погодження необхідної допомоги.

    Чому Україні терміново потрібні 70 мільярдів євро

    Під час жовтневого саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський звернув увагу європейських лідерів на масштаби фінансових витрат держави в умовах продовження війни.

    За його оцінкою, у 2027 році загальні потреби, пов’язані з війною, можуть становити приблизно 155 мільярдів євро.

    Водночас Україні необхідно знайти додаткові 70 мільярдів євро міжнародного фінансування.

    Ця сума має допомогти забезпечити потреби держави, зокрема оборону та бюджетну стабільність.

    16 жовтня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Брюссель визнає відповідний фінансовий розрив.

    Вона наголосила, що під час попереднього планування європейської допомоги не було можливості точно передбачити фінансові наслідки продовження війни у 2027 році.

    Саме тому початкових фінансових механізмів виявилося недостатньо для покриття нових потреб.

    Чи виділив Євросоюз Україні 90 мільярдів євро

    Європейська комісія раніше повідомила про погоджений кредитний механізм підтримки України загальним обсягом 90 мільярдів євро.

    За інформацією Урсули фон дер Ляєн, він передбачає фінансування протягом 2026–2027 років.

    Зокрема, на кожен із цих років планували спрямувати приблизно по 45 мільярдів євро.

    Однак нова потреба в 70 мільярдів виникла додатково до вже передбаченої допомоги.

    Це важлива відмінність, оскільки йдеться не про повторний підрахунок раніше погоджених коштів, а про необхідність забезпечити нові фінансові ресурси.

    Таким чином, навіть за умови реалізації попередніх домовленостей Україні знадобиться додаткова міжнародна підтримка.

    Єврокомісії доручили знайти джерела фінансування

    16 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що лідери ЄС погодилися розглянути проблему нестачі коштів для України.

    Європейська комісія отримала доручення підготувати конкретні пропозиції щодо покриття додаткових фінансових потреб у 2027 році.

    Очікується, що ці пропозиції стануть предметом переговорів між державами-членами.

    Водночас поки немає остаточної відповіді, які саме джерела фінансування використовуватимуть.

    Серед потенційних інструментів можуть розглядатися різні форми міжнародних кредитів, бюджетної підтримки та залучення партнерів.

    Однак станом на 21 жовтня конкретний механізм покриття всіх 70 мільярдів євро не затверджений.

    Не всі країни ЄС готові фінансувати нову допомогу

    Пошук грошей може супроводжуватися політичними суперечками всередині Євросоюзу.

    Зокрема, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 17 жовтня заявив, що його країна та Угорщина не планують брати участь у новій схемі фінансування України.

    Він висловив занепокоєння можливим поєднанням переговорів про довгостроковий бюджет ЄС із питанням додаткової допомоги Києву.

    Водночас Фіцо зазначив, що Словаччина готова продовжувати співпрацю з Україною в інших сферах.

    Серед них — освіта, розвиток дорожньої інфраструктури та енергетичні проєкти.

    Таким чином, навіть серед держав-членів ЄС існують різні підходи до майбутньої фінансової підтримки України.

    Для ухвалення відповідних рішень необхідно буде узгодити інтереси та бюджетні можливості учасників.

    Що означає новий бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки

    Другим великим питанням листопадового саміту стане багаторічна фінансова рамка ЄС — Multiannual Financial Framework.

    Це довгостроковий фінансовий план, який визначає основні напрями витрат Євросоюзу на сім років.

    У межах такого бюджету держави-члени погоджують фінансування сільського господарства, регіонального розвитку, наукових досліджень, безпеки, зовнішньої політики та інших напрямів.

    Період 2028–2034 років стане наступним бюджетним циклом ЄС.

    Підготовка до нього відбуватиметься в умовах підвищених оборонних витрат, економічних викликів і необхідності підтримки України.

    Тому переговори можуть бути складними навіть без урахування нової фінансової потреби Києва.

    Кошта проведе консультації з усіма 27 державами

    У найближчі тижні команда Антоніу Кошти планує провести окремі консультації з представниками кожної країни Євросоюзу.

    Мета переговорів — визначити позиції держав щодо майбутнього бюджету та сформувати компромісний документ.

    За підсумками цих консультацій мають підготувати оновлений проєкт переговорної рамки.

    Його планують представити до початку листопадового саміту.

    Це дозволить заздалегідь визначити питання, щодо яких країни вже мають спільну позицію, та проблеми, які потребуватимуть додаткових політичних рішень.

    Які ще саміти планують європейські лідери

    Перед спеціальним засіданням 26–27 листопада відбудеться неформальна зустріч Європейської ради в Дубліні.

    Її заплановано на 13 листопада, а центральною темою має стати розвиток штучного інтелекту.

    Крім того, Антоніу Кошта запропонував організувати ще одну неформальну зустріч у бельгійському Альден-Бізені.

    Попередня дата — 5 лютого 2027 року.

    На ній планують продовжити обговорення європейської оборони та конкурентоспроможності.

    Також розглядають можливість проведення березневого саміту Європейської ради в Римі.

    Зустріч можуть приурочити до 70-річчя підписання Римського договору.

    Проте перенесення саміту з Брюсселя до італійської столиці потребуватиме одностайної згоди всіх держав-членів.

    Чого Україні очікувати від листопадового саміту

    Для Києва головним результатом майбутніх переговорів стало б визначення конкретних джерел додаткового фінансування на 2027 рік.

    Це дозволило б більш упевнено планувати оборонні та бюджетні видатки в умовах тривалої війни.

    Однак європейським лідерам ще потрібно узгодити, яку частину нової потреби покриватиме сам ЄС, а яку — інші міжнародні партнери.

    Станом на 21 жовтня відомо, що спеціальний саміт Європейської ради відбудеться 26–27 листопада в Брюсселі. Фінансування України стане однією з його центральних тем, проте додаткові 70 мільярдів євро наразі залишаються визначеною потребою, а не вже затвердженим пакетом допомоги.

    Подальші рішення залежатимуть від пропозицій Європейської комісії та результатів переговорів між усіма 27 країнами Євросоюзу.

  • Україна стане першим питанням саміту ЄС: що Зеленський обговорить із європейськими лідерами

    Україна стане першим питанням саміту ЄС: що Зеленський обговорить із європейськими лідерами

    Президент України Володимир Зеленський 16 жовтня має долучитися до саміту Європейської ради в Брюсселі, де лідери 27 держав Європейського Союзу обговорять подальшу підтримку Києва. Українське питання стане першим у порядку денному другого дня зустрічі. Особливу увагу приділять військовій та фінансовій допомозі, захисту енергетичної інфраструктури напередодні зими й протидії російським загрозам.

    Про це повідомляє «Європейська правда» із посиланням на високопосадовця Євросоюзу, обізнаного з підготовкою саміту.

    За словами співрозмовника видання, зустріч із президентом України запланована на 16 жовтня. Початок обговорення українського питання очікується об 11:00 за київським часом.

    Спочатку європейські лідери заслухають Володимира Зеленського, який представить актуальну ситуацію в Україні та нагальні потреби держави.

    Після цього глави держав і урядів ЄС продовжать дискусію у форматі 27 країн-членів.

    Європа обговорить допомогу Україні перед зимою

    Одним із ключових питань саміту стане підготовка України до зимового періоду на тлі постійних російських ударів по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі.

    Європейські партнери планують оцінити потреби України у відновленні пошкоджених об’єктів і забезпеченні стійкості енергосистеми.

    У офіційному порядку денному Європейської ради зазначено, що підтримка України залишається одним із головних пріоритетів ЄС.

    Серед питань, які розглядатимуть лідери, — оперативні потреби української критичної інфраструктури напередодні опалювального сезону.

    Також ітиметься про фінансову підтримку та можливості її продовження у співпраці з міжнародними партнерами.

    Російські гібридні атаки стануть окремою темою

    Крім ситуації в Україні, учасники саміту обговорять зростання гібридних загроз з боку Росії для європейських держав.

    Європейська рада планує розглянути питання протидії дезінформації, кіберзагрозам та іншим формам втручання, які можуть впливати на безпеку країн ЄС.

    Важливим напрямом залишатиметься посилення обороноздатності Європи.

    Очікується обговорення прогресу у спільних оборонних ініціативах і шляхів усунення дефіциту критично важливих військових спроможностей.

    Водночас жодного остаточного рішення щодо нових пакетів підтримки України до завершення саміту ще не оголошено.

    На саміті порушать питання вступу України до ЄС

    Ще однією темою стане просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.

    У листі-запрошенні на саміт президент Європейської ради Антоніу Кошта зазначив, що європейські лідери мають оцінити прогрес України в переговорному процесі щодо вступу.

    Нагадаємо, 12 жовтня представники ЄС повідомили про погодження відкриття нових переговорних кластерів для України.

    Тому зустріч у Брюсселі стане черговою можливістю обговорити політичні та економічні аспекти європейської інтеграції України.

    Які ще питання розглядатимуть 15–16 жовтня

    Перший день саміту буде присвячений переважно економічним питанням.

    Лідери ЄС обговорять конкурентоспроможність європейської економіки, високі ціни на енергоносії, а також майбутній багаторічний бюджет Європейського Союзу на 2028–2034 роки.

    У дискусіях візьме участь президентка Європейського парламенту Роберта Метсола.

    На другий день, після розгляду українського питання, глави держав і урядів перейдуть до обговорення європейської оборони, ситуації на Близькому Сході та міграційної політики.

    Саміт 15–16 жовтня стане важливим майданчиком для узгодження подальших кроків підтримки України. Водночас конкретні фінансові, військові та політичні рішення стануть відомими лише після завершення відповідних переговорів і оприлюднення офіційних висновків Європейської ради.

  • Торгова війна набирає обертів: ЄС хоче змусити компанії відмовлятися від залежності від Китаю

    Торгова війна набирає обертів: ЄС хоче змусити компанії відмовлятися від залежності від Китаю

    Європейський Союз готує масштабні зміни у сфері міжнародної торгівлі та безпеки постачань. Європейська комісія працює над новим законодавством, яке може зобов’язати компанії країн-членів ЄС диверсифікувати джерела постачання критично важливих товарів і сировини, зменшуючи залежність від Китаю. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після саміту лідерів ЄС у Брюсселі, пишуть репортери агенції Reuters.

    Ініціатива стала відповіддю на дедалі більшу стурбованість європейських країн щодо економічної залежності від КНР. За словами фон дер Ляєн, процес так званого «de-risking» — зниження ризиків залежності від окремих держав — просувається занадто повільно, тому Брюссель готовий перейти від рекомендацій до законодавчих механізмів.

    Новий закон може стати одним із найважливіших економічних рішень Євросоюзу за останні роки. За попередньою інформацією, компанії у стратегічних галузях можуть бути зобов’язані мати кілька альтернативних джерел постачання критично важливих компонентів і матеріалів, щоб уникнути надмірної залежності від одного постачальника або однієї країни.

    Поштовхом до активних дій стала ситуація з рідкісноземельними металами та критично важливими мінералами. У 2025 році Китай запровадив експортні обмеження на низку стратегічних ресурсів, продемонструвавши свою здатність впливати на глобальні ланцюги постачання. Саме тоді в Європі особливо гостро заговорили про необхідність зменшення залежності від китайських ресурсів і технологій.

    Сьогодні Китай контролює переважну частину світової переробки рідкісноземельних елементів, які використовуються у виробництві електромобілів, мікрочипів, військової техніки, акумуляторів, сонячних панелей та сучасної електроніки. Саме тому будь-які обмеження експорту з боку Пекіна можуть створювати серйозні ризики для європейської промисловості.

    Ще однією причиною для занепокоєння став рекордний торговельний дисбаланс між ЄС та Китаєм. За словами президента Європейської ради Антоніу Кошти, дефіцит торгівлі товарами між сторонами досяг приблизно одного мільярда євро на день. Європейські лідери дедалі частіше називають таку ситуацію неприйнятною та економічно небезпечною.

    Згідно з останніми даними, лише за 2025 рік торговельний профіцит Китаю у відносинах з Європейським Союзом перевищив 360 мільярдів євро. Європейські виробники скаржаться на зростання конкуренції з боку дешевших китайських товарів, які, на їхню думку, часто отримують державну підтримку та субсидії.

    Під час саміту в Брюсселі країни-члени ЄС доручили Європейській комісії розпочати консультації з головними торговельними партнерами щодо глобальних макроекономічних дисбалансів і підготувати оцінку необхідності нових торговельних інструментів. Хоча Китай не був прямо згаданий у фінальному документі саміту, більшість дискусій фактично стосувалася саме відносин із Пекіном.

    Водночас Євросоюз намагається уникнути повного розриву економічних зв’язків із Китаєм. У Брюсселі наголошують, що мова йде не про «відокремлення» або економічне протистояння, а про зниження ризиків. Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн підкреслюють, що діалог із Китаєм залишається важливим, однак ЄС більше не може ігнорувати стратегічні загрози для власної економіки.

    Паралельно країни G7 також активізують співпрацю у сфері критичних мінералів. На останньому саміті «Великої сімки» було оголошено про створення альянсу з критичних ресурсів, покликаного зменшити залежність від китайських постачань літію, нікелю, рідкісноземельних металів та інших стратегічних матеріалів. До 2030 року країни G7 планують суттєво скоротити залежність від будь-якого одного зовнішнього джерела постачання.

    Однак усередині самого Євросоюзу поки що немає повної єдності щодо того, наскільки жорсткою має бути політика щодо Китаю. Франція, Італія та низка інших країн виступають за більш рішучі заходи. Натомість Німеччина та Іспанія закликають діяти обережніше, побоюючись торговельної війни та можливих заходів у відповідь з боку Пекіна.

    Китай уже відреагував на заяви ЄС та G7. Представники китайської влади закликали західні держави дотримуватися принципів ринкової економіки та міжнародної торгівлі, звинувативши їх у створенні закритих економічних блоків. У Пекіні також попередили про можливі кроки у відповідь у разі посилення торговельних обмежень.

    Очікується, що конкретні параметри нового закону Єврокомісія представить восени цього року. Якщо документ буде схвалений, він може суттєво змінити підходи європейського бізнесу до формування ланцюгів постачання та стати одним із ключових елементів нової економічної стратегії ЄС у відносинах із Китаєм.

  • «Без нас миру не буде»: Туск висунув жорстку умову щодо переговорів із Росією

    «Без нас миру не буде»: Туск висунув жорстку умову щодо переговорів із Росією

    Польща не визнаватиме жодних рішень щодо можливого припинення війни в Україні або майбутніх домовленостей із Росією, якщо такі рішення ухвалюватимуться без її участі. З такою гучною заявою виступив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, фактично окресливши нову позицію Варшави щодо потенційних мирних переговорів між Європейським Союзом та країною-агресором.

    Заява польського прем’єра пролунала на тлі активних дискусій про можливі дипломатичні формати завершення війни в Україні та ролі європейських держав у майбутньому переговорному процесі. За словами Туска, Польща як одна з ключових держав східного флангу НАТО та безпосередній сусід України не може бути усунута від ухвалення рішень, які впливатимуть на безпеку всього регіону.

    Під час брифінгу глава польського уряду зазначив, що не заперечує проти різноманітних форматів консультацій між європейськими лідерами. Водночас він наголосив, що жодна група держав не має права говорити від імені всього Європейського Союзу без погодження з іншими членами об’єднання.

    «Польща не буде дотримуватися жодних рішень, які будуть ухвалені без її участі. А по суті, будь-яке рішення, що стосується можливого припинення вогню та майбутнього миру між Україною та Росією, так чи інакше безпосередньо стосуватиметься й Польщі», – заявив Туск.

    За словами прем’єра, найближчим часом відбудеться зустріч у форматі Е5, до якої увійдуть Польща, Франція, Німеччина, Велика Британія та Італія. Саме цей майданчик нині розглядається як один із ключових для координації позицій провідних європейських держав щодо війни в Україні та майбутньої архітектури безпеки на континенті.

    Однак Туск підкреслив, що навіть така впливова група не повинна монополізувати право представляти весь Європейський Союз у контактах із Росією.

    Заява польського прем’єра пролунала на тлі зростаючих дискусій про те, чи повинна Європа брати безпосередню участь у переговорах щодо завершення війни. Останніми місяцями низка європейських політиків наполягає на тому, що майбутні мирні домовленості неможливо реалізувати без участі ЄС, оскільки саме європейські країни забезпечують значну частину військової, фінансової та гуманітарної підтримки України.

    Водночас у Кремлі неодноразово демонстрували небажання сприймати Європу як окремого суб’єкта переговорного процесу. Російське керівництво традиційно надає перевагу прямому діалогу зі Сполученими Штатами, розглядаючи саме Вашингтон як головного геополітичного опонента.

    На цю особливість російської політики раніше звертав увагу колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. За його словами, Володимир Путін не готовий вести серйозні переговори про завершення війни з європейськими лідерами.

    Кулеба зазначав, що для Кремля Європа тривалий час залишалася радше об’єктом міжнародної політики, а не самостійним центром ухвалення рішень. На його переконання, російська політична система десятиліттями формувала образ світу, де ключові питання вирішують лише дві наддержави – США та Росія.

    Саме тому спроби залучити Європейський Союз до повноцінного переговорного процесу можуть зустріти жорсткий спротив із боку Москви.

    Водночас у Європі дедалі частіше звучать заяви про необхідність активнішої участі європейських держав у питаннях миру та безпеки. Голова Європейської ради Антоніу Кошта останніми місяцями намагався налагодити контакти з Кремлем для обговорення можливих шляхів дипломатичного врегулювання війни. Проте ці зусилля не дали помітних результатів.

    На цьому тлі позиція Польщі виглядає логічним продовженням прагнення Варшави посилити свій вплив на європейську політику безпеки. Польща залишається однією з найбільш активних держав ЄС у підтримці України та одним із ключових логістичних центрів для постачання західної допомоги.

    Крім того, польська влада неодноразово наголошувала, що будь-яке рішення щодо майбутнього України безпосередньо впливатиме на безпеку Польщі. Саме тому Варшава прагне бути не спостерігачем, а повноцінним учасником процесу.

    Тим часом дипломатичні дискусії щодо можливого відновлення переговорів між Україною та Росією тривають. Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що Київ очікує на продовження переговорного процесу, однак ключовим питанням залишається формат таких контактів та склад учасників.

    Своєю чергою міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль висловив думку, що новий раунд переговорів між Україною та Росією може відбутися вже цього літа. На його переконання, поточна ситуація на фронті не дає жодній зі сторін вирішальної переваги, що може підштовхнути дипломатичний процес.

    Попри це експерти наголошують, що поки Росія не демонструє готовності до компромісів, перспективи реального мирного врегулювання залишаються невизначеними. А заява Дональда Туска свідчить про те, що навіть у разі початку переговорів боротьба за місце за столом перемовин між ключовими міжнародними гравцями буде не менш напруженою, ніж самі дипломатичні дискусії.

  • ЄС у внутрішньому конфлікті: контакти з Кремлем Кошти викликали хвилю критики

    ЄС у внутрішньому конфлікті: контакти з Кремлем Кошти викликали хвилю критики

    Лідери кількох країн Європейського Союзу висловили невдоволення діями президента Європейської ради Антоніу Кошти через його контакти з представниками Кремля, про які, за словами частини урядів, їх не було завчасно поінформовано. Про це повідомляє Politico, зазначаючи, що інцидент загострив давню внутрішню дискусію в ЄС щодо того, хто саме має право вести комунікацію з Росією від імені всього блоку та як у таких чутливих питаннях має забезпечуватися координація між державами-членами.

    За даними видання, критика на адресу Кошти пролунала від кількох європейських столиць, які вважають, що навіть обговорення можливих контактів із Москвою повинно відбуватися виключно у максимально узгодженому форматі. Особливо різко висловився прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, який наголосив, що Європейський Союз не може брати на себе роль посередника у переговорах із Росією, оскільки це може обмежити можливості ЄС для подальшого тиску на Кремль і підтримки України. За його словами, Росія не демонструє готовності до реальних дипломатичних поступок, а отже будь-які кроки, які можуть створити ілюзію “нормального діалогу”, несуть ризики для єдиної позиції Заходу.

    Як пише Politico, однією з ключових причин напруження стала не стільки сама наявність контактів, скільки відсутність належної координації. Частина країн ЄС заявляє, що дізналася про розмови Кошти з представниками російської сторони вже постфактум, через повідомлення у ЗМІ, що викликало додаткове невдоволення, особливо серед держав Балтії. Водночас інші великі гравці, за даними джерел, були поінформовані заздалегідь: команда Кошти, як стверджується, повідомила про контакти Францію та Велику Британію, а також існують припущення, що певна інформація могла бути доведена до Німеччини.

    У матеріалі також підкреслюється, що ця ситуація відображає ширшу проблему в межах Європейського Союзу, пов’язану з відсутністю єдиного механізму ухвалення рішень щодо потенційних переговорів із Росією. Попри формальну єдність позиції щодо підтримки України та санкційного тиску на Кремль, країни-члени мають різні бачення того, як саме має виглядати майбутній дипломатичний трек і хто повинен виступати від імені ЄС у разі будь-яких перемовин.

    Politico зазначає, що паралельно триває конкуренція між різними форматами європейського представництва. Франція, Німеччина та Велика Британія, які формують так звану групу “Е3”, прагнуть відігравати провідну роль у можливих майбутніх переговорах щодо України. Водночас Польща та Італія також наполягають на більш активній участі у формуванні спільної позиції ЄС, що додатково ускладнює досягнення консенсусу.

    На тлі цього, як підкреслює видання, контакти Кошти з російською стороною стали не лише дипломатичним епізодом, а й каталізатором ширшої дискусії про межі повноважень європейських інституцій, рівень довіри між столицями ЄС та здатність блоку виступати єдиним політичним суб’єктом у питаннях війни Росії проти України та потенційного мирного процесу.

  • ЄС вперше з 2022 року шукає канал зв’язку з Кремлем

    ЄС вперше з 2022 року шукає канал зв’язку з Кремлем

    Голова Європейської ради Антоніу Кошта звертався до представників Російської Федерації з ініціативою відновити базовий канал комунікації між Брюсселем і Кремлем, що стало першим подібним кроком на рівні інституцій Європейського Союзу з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про це повідомляє Politico з посиланням на поінформованих європейських чиновників, які підтверджують, що контакти мали обмежений і суто технічний характер.

    За даними видання, йдеться не про спробу відновлення політичного діалогу чи переговорного процесу щодо війни, а радше про прагнення створити мінімально необхідний канал зв’язку для обговорення окремих практичних питань, які можуть виникати навіть у ситуації фактичного розриву відносин між ЄС і Росією. Джерела підкреслюють, що такі контакти відбулися протягом останніх тижнів і були короткими, без обговорення ключових політичних чи військових аспектів конфлікту.

    Європейський Союз із 2022 року послідовно дотримувався політики відсутності прямих офіційних переговорів із Росією на рівні інституцій, залишаючи комунікацію переважно на рівні окремих держав-членів або дипломатичних каналів нижчого рівня. Саме тому ініціатива Кошти розглядається як певне відхилення від усталеного підходу, хоча європейські посадовці наголошують, що вона не означає зміни загальної політичної позиції ЄС щодо війни в Україні.

    Один із чиновників ЄС у коментарі для Politico пояснив, що йдеться про прагматичний крок, який має забезпечити можливість технічного контакту у випадку необхідності обговорення питань, що можуть виникати в майбутньому, зокрема в контексті потенційних переговорів щодо врегулювання конфлікту. За його словами, у Брюсселі визнають, що навіть за відсутності політичних відносин можуть залишатися «конкретні інтереси, які необхідно захищати», і для цього інколи потрібні базові канали зв’язку.

    При цьому представники ЄС наголошують, що Європейський Союз не виступає посередником між Україною та Росією і не бере участі в жодних форматах прямих переговорів між сторонами. Роль ЄС у конфлікті, за офіційною позицією, залишається зосередженою на підтримці України, санкційній політиці проти Росії та координації дій із союзниками в рамках міжнародних форматів.

    За словами співрозмовників видання, Антоніу Кошта координував свої можливі контакти з низкою європейських лідерів, обговорюючи потенційні параметри взаємодії та теми, які можуть бути порушені у разі подальших комунікацій із російською стороною. Водночас офіційно Європейська рада відмовилася коментувати інформацію про ці контакти, як і представники урядів провідних країн ЄС, зокрема Німеччини та Франції.

    Politico також зазначає, що тема участі Європейського Союзу в майбутніх можливих переговорах щодо війни в Україні останнім часом знову активізувалася на тлі зростання дипломатичних дискусій між союзниками Києва. Зокрема, українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності більш активного залучення ЄС до будь-яких форматів обговорення умов завершення війни, оскільки рішення, які будуть ухвалені, безпосередньо впливатимуть на безпеку європейського континенту.

    Водночас експерти та дипломати, яких цитує видання, застерігають, що будь-які контакти з Росією залишаються політично чутливими і можуть викликати різні інтерпретації як всередині ЄС, так і серед партнерів. Частина європейських столиць побоюється, що навіть обмежене відновлення комунікацій може бути сприйняте як сигнал до пом’якшення жорсткої позиції щодо Москви, тоді як інші вважають такі канали необхідними для управління кризовими ситуаціями.

    Таким чином, ініціатива Кошти, за оцінками джерел Politico, радше відображає прагнення знайти баланс між збереженням політичної ізоляції Росії та практичною необхідністю підтримувати мінімальні дипломатичні інструменти для майбутніх переговорних процесів, не змінюючи при цьому стратегічного курсу Європейського Союзу щодо підтримки України та тиску на Кремль.

  • Порт НАТО евакуювали після вибуху дрона: ЄС напряму пов’язав інцидент із Росією

    Порт НАТО евакуювали після вибуху дрона: ЄС напряму пов’язав інцидент із Росією

    Вибух морського безпілотника поблизу одного з найбільших портів Чорного моря спричинив гучний резонанс у Європейському Союзі. Після інциденту в румунській Констанці керівництво ЄС заявило, що війна Росії проти України дедалі більше виходить за межі української території та вже становить безпосередню загрозу для держав-членів Євросоюзу.

    Інцидент стався 5 червня у порту Констанца — найбільшому морському порту Румунії та одному з ключових логістичних центрів Європи на Чорному морі. За даними румунських ЗМІ та Міністерства оборони країни, морський безпілотник вибухнув неподалік нафтового термінала після того, як застряг у захисній дамбі. Влада негайно ввела “червоний план” реагування, евакуювала частину портової території та закликала місцевих жителів дотримуватися заходів безпеки. За попередніми даними, жертв та постраждалих немає.

    Подія викликала миттєву реакцію в Брюсселі. Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що це вже третій серйозний інцидент безпеки на території Румунії за останні тижні, а всі вони безпосередньо пов’язані з війною Росії проти України. За його словами, Європейський Союз засуджує будь-які порушення повітряного та морського простору держав-членів і підтверджує свою відданість захисту безпеки кожної країни ЄС.

    Ще жорсткіше висловилася президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона наголосила, що лише тиждень тому російський дрон врізався в житловий будинок у румунському Галаці, а тепер морський безпілотник досяг стратегічного порту Констанца.

    За словами фон дер Ляєн, події останніх днів демонструють, що наслідки російської агресії дедалі частіше виходять за межі України та створюють реальну небезпеку для країн Євросоюзу.

    «Це прямий наслідок війни Росії проти України. Це дедалі більше стає прямою загрозою для країн на нашому східному кордоні», — підкреслила очільниця Єврокомісії.

    У Брюсселі також нагадали, що Європейський Союз уже розпочав масштабне переозброєння та інвестує мільярди євро у розвиток протидронових технологій, сучасних систем протиповітряної оборони та механізмів раннього попередження про загрози. Одним із ключових інструментів має стати програма SAFE, яка передбачає посилення оборонних можливостей держав-членів, особливо на східному фланзі ЄС.

    Особливу увагу викликає те, що інцидент у Констанці стався всього через тиждень після іншої надзвичайної події. У ніч на 29 травня російський ударний безпілотник типу «Герань-2» (російська версія іранського Shahed) під час атаки на Україну залетів на територію Румунії та врізався у житловий будинок у місті Галац. Внаслідок удару постраждали мирні мешканці, а десятки людей були евакуйовані. Після цього випадку Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія «перетнула ще одну межу», завдавши удару по території Європейського Союзу.

    Тоді ж підтримку Румунії висловили керівництво НАТО, уряди Німеччини, Великої Британії, Нідерландів та інших країн Альянсу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що Альянс готовий захищати кожен сантиметр території своїх членів, а безрозсудна поведінка Росії становить небезпеку для всієї Європи.

    Порт Констанца має стратегічне значення не лише для Румунії, а й для України. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він став одним із головних маршрутів експорту української продукції, включно із зерном, металом та іншими вантажами. Через Констанцу проходять значні обсяги міжнародної торгівлі, а також логістичні потоки, пов’язані з підтримкою України.

    Саме тому будь-які інциденти поблизу порту викликають серйозне занепокоєння як у Бухаресті, так і в Брюсселі. Румунські правоохоронці та військові наразі розслідують походження морського дрона та обставини його появи біля нафтового термінала. За даними місцевих ЗМІ, безпілотник міг переносити десятки кілограмів вибухівки, а його підрив не був контрольованим.

    Президент Румунії Нікушор Дан був терміново поінформований про подію під час польоту на саміт ЄС — Західні Балкани. Інформацію також отримав виконувач обов’язків прем’єр-міністра країни. Уряд скликав екстрені консультації щодо безпеки морської інфраструктури та захисту узбережжя Чорного моря.

    У Євросоюзі дедалі частіше говорять про те, що війна Росії проти України перестає бути лише регіональним конфліктом. Серія інцидентів у Румунії показала, наскільки близько бойові дії підійшли до кордонів НАТО та ЄС. Саме тому питання зміцнення протиповітряної оборони, захисту морської інфраструктури та розвитку систем протидії дронам сьогодні стає одним із головних пріоритетів для всієї Європи.

    Поки триває розслідування вибуху в Констанці, Брюссель уже дав зрозуміти: будь-які загрози безпеці країн Євросоюзу, пов’язані з війною Росії проти України, розглядатимуться як виклик для всього об’єднання.

  • ЄС розділився щодо призначення переговорника з Путіним — Politico

    ЄС розділився щодо призначення переговорника з Путіним — Politico

    У Європейському Союзі загострилися внутрішні розбіжності щодо можливого призначення єдиного спеціального переговірника для контактів із Росією, оскільки частина держав-членів вважає таку ініціативу необхідною для збереження впливу ЄС у можливих майбутніх мирних процесах, тоді як інші переконані, що прямий діалог із Кремлем несе ризики легітимізації російської політики та послаблення санкційного тиску.

    Про це повідомляє Politico з посиланням на дипломатичні джерела та обговорення напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС.

    За даними видання, дискусія виникла на тлі невизначеності міжнародної ролі Європейського Союзу у потенційних переговорах щодо завершення війни Росії проти України, а також через побоювання частини урядів, що ЄС може опинитися осторонь ключових рішень, якщо не сформує єдину переговорну позицію. Прихильники ідеї зазначають, що у разі зменшення активності США як посередника Європа повинна мати власного уповноваженого представника, який міг би вести комунікацію з Москвою та координувати позицію всередині блоку.

    Водночас група країн, які займають найбільш жорстку позицію щодо Росії, виступає категорично проти такого кроку. На їхню думку, будь-який офіційний переговорник може бути використаний Кремлем як інструмент політичної маніпуляції, спрямований на розкол ЄС та поступове послаблення санкційного режиму. Вони також вважають, що Росія не демонструє жодних ознак готовності до реальних переговорів про припинення війни, а тому сама ідея спеціального посланця є передчасною.

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно заявив, що Європа не повинна створювати ситуацію, у якій Україна може сприймати союзників як сторону, що чинить тиск для компромісів із Росією. Подібні позиції озвучили також представники країн Балтії, які застерігають, що Кремль може використати переговорний формат для затягування процесу та досягнення політичних поступок без реального припинення агресії. Скептичну позицію займає і верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, яка послідовно виступає за збереження жорсткого підходу до Москви та уникнення будь-яких кроків, що можуть бути інтерпретовані як нормалізація відносин.

    Попри це, інша частина держав-членів ЄС наполягає, що відсутність єдиного європейського представника послаблює позиції блоку на міжнародній арені. Вони вважають, що Євросоюз має бути готовим до сценарію, за якого мирні переговори або попередні консультації щодо завершення війни можуть відбуватися без активної участі США, і в такому випадку Європа ризикує втратити можливість впливати на ключові рішення. Саме тому, на їхню думку, необхідно вже зараз визначити особу, яка могла б виступати від імені ЄС у контактах із Росією, навіть якщо ці контакти залишатимуться обмеженими та контрольованими.

    За інформацією Politico, у кулуарах уже обговорюється низка потенційних кандидатур. Серед них називають президента Європейської ради Антоніу Кошту, президента Фінляндії Александера Стубба, колишнього голову Європейського центрального банку Маріо Драгі, колишнього президента Фінляндії Саулі Нійністьо та експрезидента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера. Кожен із цих потенційних кандидатів має різний політичний досвід і підхід до відносин із Росією, що додатково ускладнює досягнення компромісу між країнами ЄС.

    Александер Стубб, якого часто згадують серед можливих претендентів, публічно підтвердив, що теоретично готовий розглянути таку роль, однак наголосив, що прийме її лише у разі офіційного звернення лідерів ЄС і за умови чітко визначеного мандата, а також після досягнення стабільного припинення вогню в Україні.

    Очікується, що питання можливого переговірника, а також загальна стратегія ЄС щодо майбутніх контактів із Росією, стане однією з центральних тем неформальної зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу, яка відбудеться найближчими днями. Дипломати попереджають, що обговорення може ще більше підсвітити внутрішні розбіжності всередині блоку, які вже проявляються у підходах до санкційної політики, військової допомоги Україні та довгострокового бачення відносин із Москвою.

    На цьому тлі Україна продовжує наполягати на тому, що будь-які майбутні переговори щодо завершення війни мають відбуватися лише за її безпосередньої участі та за участі європейських партнерів. Президент України Володимир Зеленський підкреслював, що Європа повинна мати “сильний голос” у мирному процесі, оскільки результати війни безпосередньо впливають на безпеку всього континенту та майбутню архітектуру європейської безпеки.

  • Зеленський жорстко відповів Мерцу щодо «урізаного» членства України в ЄС

    Зеленський жорстко відповів Мерцу щодо «урізаного» членства України в ЄС

    Президент України Володимир Зеленський розкритикував ідею так званого «асоційованого» членства України в Європейському Союзі без права голосу, яку запропонував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Український лідер заявив, що Київ не погоджується на формат «неповноцінної участі» у ЄС та заслуговує на рівноправне членство.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на лист Зеленського до керівництва Європейського Союзу.

    За даними агентства, президент України назвав несправедливою модель, за якої Україна могла б бути присутньою у структурах ЄС, але не мала б права голосу під час ухвалення рішень.

    «Було б несправедливо, якби Україна була присутня в Європейському Союзі, але залишалася без права голосу», — наголосив Зеленський у листі.

    Документ був адресований голові Європейської ради Антоніу Кошті, президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Кіпру Нікосу Христодулідісу, країна якого нині головує у Раді ЄС.

    У зверненні Зеленський підкреслив, що Україна не може погодитися на «напівзаходи» у питанні європейської інтеграції, особливо з огляду на роль Києва у стримуванні російської агресії.

    «Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, і не напівзаходами. Україна заслуговує на справедливе ставлення та рівні права в Європі», — заявив президент.

    Зеленський також зазначив, що після політичних змін в Угорщині з’явилося більше можливостей для просування переговорів про вступ України до ЄС.

    «Настав час рухатися вперед у питанні членства України повноцінним і змістовним чином», — підкреслив глава держави.

    Ідея «асоційованого членства» пролунала раніше від канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Він запропонував проміжний формат інтеграції між статусом кандидата та повноцінним членством у ЄС. За задумом Берліна, українські представники могли б брати участь у самітах та роботі європейських інституцій, однак без права голосувати.

    У Німеччині пояснювали таку ініціативу необхідністю поступової інтеграції України в європейські структури на тлі складного процесу реформ та дискусій щодо майбутнього розширення ЄС.

    Втім, в Україні ця пропозиція викликала неоднозначну реакцію. Частина експертів розцінила її як спробу створити «другий сорт членства» для Києва або відтермінувати повноцінний вступ України до Євросоюзу.

    У Єврокомісії після заяв Мерца наголосили, що підтримують дискусію щодо майбутнього України в ЄС, але будь-які формати інтеграції мають базуватися на принципі заслуг країн-кандидатів і не повинні підміняти повноцінний процес вступу.

    Питання членства України в ЄС залишається одним із ключових напрямків української зовнішньої політики після початку повномасштабної війни. У червні 2022 року Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, а у 2023 році ЄС погодив відкриття переговорів про членство.

    Однак сам процес вступу може тривати роками та вимагатиме масштабних реформ у сферах правосуддя, антикорупційної політики, економіки та державного управління.

    На цьому тлі Київ дедалі активніше наполягає на тому, що Україна має отримати чіткі політичні гарантії повноцінного членства, а не проміжні або символічні формати участі у європейських структурах.

  • Мадяр висунув умову для руху України в ЄС: що вимагає Угорщина

    Мадяр висунув умову для руху України в ЄС: що вимагає Угорщина

    Майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр заявив, що подальше просування України до Європейського Союзу напряму залежатиме від розширення прав угорської національної меншини. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними джерел, це питання стало центральним під час його зустрічі в Брюсселі з головою Європейська рада Антоніу Коштою. Переговори відбулися на тлі спроб Європейського Союзу зрушити заблокований процес старту офіційних переговорів про вступ України, який уже тривалий час гальмується через позицію Будапешта.

    Мадяр, за інформацією співрозмовників агентства, фактично повторив підхід попереднього угорського керівництва, висунувши вимоги щодо ширших прав для угорської меншини в Україні. Йдеться насамперед про доступ до освіти угорською мовою, гарантії культурного розвитку та розширення можливостей використання мови в публічному житті в регіонах компактного проживання угорців.

    Європейські дипломати зазначають, що позиція Мадяра стала несподівано жорсткою для частини партнерів у ЄС, які розраховували, що після політичних змін в Угорщині блокування українського євроінтеграційного процесу може бути послаблене. Водночас у Брюсселі продовжують підкреслювати, що діалог із Будапештом залишається відкритим, а пошук компромісу — пріоритетним.

    У Європейському Союзі останніми місяцями активізували обговорення можливості якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів з Україною. У Брюсселі наголошують, що Київ уже виконав значну частину базових вимог для старту процесу вступу, однак остаточне рішення залежить від одностайної підтримки всіх країн-членів.

    На цьому тлі позиція Угорщини знову стає одним із ключових факторів, який визначає темпи євроінтеграції України. Дипломати визнають, що навіть за наявності політичної волі більшості столиць ЄС, будь-яке блокування з боку однієї країни фактично зупиняє процес.

    Мадяр також заявив про намір провести окрему зустріч із президентом України Володимиром Зеленським у червні, ймовірно на Закарпатті. Очікується, що під час можливих переговорів сторони обговорюватимуть питання національних меншин та перспективи двосторонніх відносин. Водночас у Києві зазначають, що конкретні параметри цієї зустрічі поки не узгоджені.

    Україна у відповідь традиційно наголошує, що права національних меншин захищені відповідно до міжнародних стандартів, а також залишається відкритою до діалогу з усіма партнерами в межах процесу євроінтеграції. У Києві підкреслюють, що прагнуть конструктивного вирішення всіх спірних питань, які виникають у переговорах із ЄС.

    Таким чином, тема угорської меншини знову виходить на передній план у європейському політичному порядку денному та може стати одним із вирішальних факторів у визначенні темпів просування України до членства в Європейському Союзі.