Позначка: антибалістична коаліція

  • «Дякую, Британіє»: Зеленський провів першу розмову з новим прем’єром Енді Бернемом

    «Дякую, Британіє»: Зеленський провів першу розмову з новим прем’єром Енді Бернемом

    Президент України Володимир Зеленський провів першу телефонну розмову з новопризначеним прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом. Український лідер привітав його зі вступом на посаду та заявив, що розраховує на подальше зміцнення стратегічного партнерства між Києвом і Лондоном.

    За словами Зеленського, під час розмови Бернем підтвердив, що підтримка України та українського народу з боку Великої Британії залишатиметься міцною. Президент подякував британському прем’єру за теплі слова про українців, а також за співчуття родинам і близьким людей, які загинули внаслідок останніх російських атак.

    «Радий був поговорити з Енді Бернемом і привітати його зі вступом на посаду прем’єр-міністра Великої Британії. Дуже ціную, що підтримка України та наших людей і надалі буде міцною», — повідомив Зеленський за підсумками розмови.

    Президент наголосив, що за роки повномасштабної війни Україна та Велика Британія змогли сформувати найсильніше партнерство за всю історію двосторонніх відносин. За його словами, країни планують і надалі розширювати політичну, оборонну та технологічну співпрацю.

    «Україна та Британія змогли побудувати найсильніше партнерство в історії відносин між нашими державами, і ми обов’язково продовжимо працювати над тим, щоб воно тільки розширювалося», — заявив глава держави.

    Лідери обговорять Антибалістичну коаліцію

    Однією з ключових тем подальшої співпраці стане робота в межах Інтегрованої Антибалістичної коаліції. Зеленський повідомив, що домовився з Бернемом детальніше обговорити цей напрям під час особистої зустрічі, яка має відбутися найближчим часом.

    Антибалістичну коаліцію заснували Україна, Велика Британія, Франція, Німеччина, Данія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Швеція. Її метою є створення спільних європейських спроможностей для захисту від балістичних ракет, формування технічних робочих груп і розроблення дорожньої карти для запуску перших операційних можливостей.

    Країни-учасниці планують об’єднати оборонно-промислові ресурси, технології, дослідження та практичний досвід України, здобутий під час протидії російським ракетним атакам. Коаліція має доповнити вже наявні системи протиракетної оборони та прискорити розроблення нових рішень для захисту європейського повітряного простору.

    Ініціатива пов’язана з антибалістичною програмою FREYJA, перша презентація якої відбулася в Парижі. Україна заявила про готовність надати власні технологічні напрацювання, тоді як інші партнери можуть долучитися радарами, компонентами та виробничими потужностями.

    Зеленський раніше наголошував, що наявних у Європі можливостей для перехоплення балістичних ракет недостатньо. За його словами, виробництво Patriot, SAMP/T та інших систем не повністю покриває потреби, тому державам необхідно створювати власні масові антибалістичні спроможності значно швидше.

    Британія підтвердила продовження підтримки

    Енді Бернем вступив на посаду прем’єр-міністра Великої Британії 20 липня. Ще до телефонної розмови він заявляв, що одним із його перших міжнародних контактів стане розмова з президентом України.

    Новий глава британського уряду запевняв, що політичний курс Лондона щодо України не зміниться. Бернем наголошував, що має намір продовжувати підтримку Києва на тому ж рівні, що й попередній уряд.

    Офіційний сайт британського уряду підтверджує, що Бернем очолив уряд 20 липня. Водночас на сторінці прем’єр-міністра ще може зберігатися частина інформації про попереднього очільника Кабінету, оскільки оновлення відбувається поступово.

    Велика Британія залишається одним із ключових партнерів України у сфері оборони, міжнародної координації та розвитку нових систем захисту. Лондон також був серед держав, які підписали декларацію про створення Антибалістичної коаліції та підтримали прискорення роботи над європейською протиракетною архітектурою.

    За підсумками розмови Зеленський подякував новому британському прем’єру та Великій Британії за солідарність.

    «Дякую, Енді. Дякую, Британіє!» — підсумував президент.

  • «Справжній друг України»: Зеленський вручив Макрону одну з найвищих державних нагород

    «Справжній друг України»: Зеленський вручив Макрону одну з найвищих державних нагород

    Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі в Парижі вручив президенту Франції Емманюелю Макрону орден Свободи — одну з найвищих державних нагород України. Церемонія відбулася 13 липня на тлі масштабних переговорів щодо посилення української протиповітряної оборони, створення спільної європейської системи захисту від балістичних ракет і подальших безпекових гарантій для України.

    Зустріч двох президентів передувала презентації української Антибалістичної програми FREYJA та засіданню «Коаліції охочих», до якого долучилися лідери й представники десятків держав. Зеленський і Макрон скоординували позиції перед переговорами, обговорили ситуацію на фронті, потреби української армії та можливості французької оборонної промисловості.

    Після зустрічі президент України заявив, що відносини між Києвом і Парижем вийшли на стратегічний рівень. За його словами, значну роль у цьому відіграла особиста підтримка Емманюеля Макрона, який упродовж повномасштабної війни долучався до формування міжнародних коаліцій, постачання зброї та дипломатичного тиску на Росію.

    «Відносини наших країн досягли дійсно стратегічного рівня, і багато в чому саме завдяки особистим зусиллям Президента Макрона. Сьогодні я подякував Емманюелю за допомогу та підтримку протягом цих років та відзначив пана Президента, справжнього друга України, орденом Свободи», — повідомив Зеленський.

    За що Макрон отримав українську нагороду

    Орден Свободи в Україні вручають за особливі заслуги у зміцненні суверенітету й незалежності держави, захисті прав і свобод людини, розвитку демократії та підтримці України на міжнародній арені.

    Макрон став одним із головних європейських політиків, які після російського вторгнення виступали за посилення оборонних можливостей України. Франція постачала українській армії артилерійські системи Caesar, бронетехніку, далекобійні ракети SCALP, боєприпаси, системи протиповітряної оборони та винищувачі Mirage.

    Париж також бере участь у підготовці українських військових, підтримує спільні оборонні виробництва та виступає одним із центрів формування «Коаліції охочих». Цей формат об’єднує держави, готові брати на себе додаткові зобов’язання щодо підтримки України та довгострокової безпеки Європи.

    Ще під час саміту НАТО в Туреччині Макрон анонсував, що зустріч 13 липня у Парижі буде присвячена новим оборонним можливостям, боротьбі з російським «тіньовим флотом», підтримці української промисловості та проведенню спільних військових навчань. Французький президент також наголошував на потребі залучити оборонні компанії до розробки нових засобів боротьби з балістичними ракетами.

    Головна тема переговорів — російські балістичні ракети

    Нагородження Макрона стало символічною частиною значно ширшої зустрічі, присвяченої одній із найгостріших проблем України — дефіциту засобів для перехоплення російських балістичних ракет.

    Такі ракети летять із надзвичайно високою швидкістю, а час від їх запуску до удару може становити лише кілька хвилин. Ефективно протидіяти їм здатна обмежена кількість систем, зокрема американські Patriot та франко-італійські SAMP-T.

    Останніми тижнями Росія посилила удари по Києву та інших українських містах, використовуючи комбіновані атаки балістичними й крилатими ракетами та сотнями дронів. Україна водночас відчуває критичну нестачу ракет-перехоплювачів, через що окремі балістичні цілі неможливо знищити до їхнього влучання.

    Під час переговорів Зеленський наголосив, що Україні необхідно зміцнювати ППО та прискорювати створення європейської антибалістичної системи. Він зазначив, що Франція має технології й промислові можливості, необхідні для реалізації такого проєкту.

    Десять країн створили нову коаліцію

    За підсумками зустрічі Україна та дев’ять європейських держав оголосили про створення Інтегрованої Антибалістичної коаліції.

    До неї увійшли Україна, Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Швеція. У спільній заяві країни визнали, що загроза з боку балістичних ракет стрімко зростає і становить небезпеку не лише для України, а й для всієї Європи.

    Учасники коаліції планують працювати над створенням інтегрованої архітектури протиракетної оборони. Вона має об’єднати наявні та майбутні системи різних країн, їхні радари, командні центри, засоби виявлення і перехоплювачі.

    «Наша мета — створити спільну спроможність балістичної протиракетної оборони для Європи», — йдеться у декларації учасників.

    При цьому конкретних термінів розгортання нової системи поки що не названо. Коаліція залишається відкритою для інших держав, які захочуть долучитися до фінансування, виробництва або технологічного розвитку.

    Україна представила проєкт FREYJA

    Окремо в Парижі відбулася презентація української Антибалістичної програми FREYJA. Її метою є створення доступнішої європейсько-української альтернативи дорогим системам Patriot.

    Проєкт передбачає залучення українського бойового досвіду, європейських технологій і промислових потужностей. Україна вже має унікальну практику протидії російським «Іскандерам», «Кинджалам» та іншим ракетам, тоді як Франція, Німеччина, Італія, Швеція та інші держави мають необхідні радіолокаційні, ракетні й виробничі технології.

    До переговорів у Парижі запросили представників великих європейських оборонних компаній, серед яких Eurosam, Thales, Leonardo та Saab. Обговорювалися збільшення постачання перехоплювачів Patriot, прискорене розгортання SAMP-T і можливість розробки нової системи за участю української промисловості.

    У перспективі Україна може отримати вагому роль у виробництві компонентів, програмного забезпечення, радарів та ракет-перехоплювачів. Такий формат дозволив би не лише забезпечити українські потреби, а й створити основу майбутнього протиракетного щита Європи.

    Чому зустріч у Парижі важлива

    Переговори Зеленського й Макрона відбулися у момент, коли європейські країни намагаються збільшити власну відповідальність за оборону континенту. Французький президент неодноразово закликав держави Європи розвивати власні оборонні технології та менше залежати від постачань зі США.

    Водночас системи Patriot залишаються найефективнішим засобом захисту України від російської балістики. Тому нова коаліція повинна одночасно вирішувати два завдання: терміново знаходити ракети для вже наявних комплексів і створювати довгострокову європейську альтернативу.

    Для України це питання має безпосереднє значення для порятунку людей. Росія систематично атакує житлові квартали, енергетику, лікарні та промислові підприємства, а дефіцит перехоплювачів збільшує наслідки кожного масованого удару.

    Орден Свободи, вручений Макрону, став не просто дипломатичним жестом. Нагородження підкреслило роль Франції у формуванні нової європейської оборонної системи та особисту участь французького президента в підтримці України.

    Зустріч у Парижі завершилася не лише словами про стратегічне партнерство. Україна та союзники формалізували створення антибалістичної коаліції, залучили оборонні компанії та розпочали практичне обговорення системи, яка в майбутньому має захищати від російських ракет не тільки українські міста, а й увесь європейський континент.

  • Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Президент України Володимир Зеленський 13 липня прибув до Парижа, де проведе переговори з французьким лідером Еммануелем Макроном і візьме участь у великому засіданні «коаліції охочих». Головними темами зустрічей стануть посилення української протиповітряної оборони, створення нової європейської системи перехоплення балістичних ракет, пришвидшення оборонного виробництва та підготовка реальних гарантій безпеки на випадок майбутнього припинення війни.

    До Парижа мають приєднатися щонайменше 25 глав держав і урядів, а загалом у роботі коаліції беруть участь понад 30 країн. У зустрічі також візьме участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Франція та Велика Британія залишаються головними координаторами формату, до якого активно долучилася Німеччина.

    Що обговорять Зеленський і Макрон

    Перед багатостороннім самітом Зеленський має провести окремі переговори з Макроном. Очікується, що президенти зосередяться на кількох ключових напрямах: постачанні ракет і систем ППО, спільному виробництві озброєння, захисті українських міст від балістики та подальшому посиленні санкційного тиску на Росію.

    Особливо гостро стоїть питання перехоплення балістичних ракет. Україна має обмежену кількість систем Patriot і ракет до них, тоді як Росія дедалі активніше застосовує «Іскандери» та інші високошвидкісні цілі проти Києва, обласних центрів і критичної інфраструктури.

    Reuters повідомляє, що союзники в Парижі шукатимуть додаткові ракети для Patriot, обговорюватимуть розширення можливостей франко-італійської системи SAMP/T і спільну роботу над новими європейськими протиракетними рішеннями за участю української оборонної промисловості.

    Україна представить власну антибалістичну концепцію

    Однією з центральних подій візиту має стати перше засідання антибалістичної коаліції. Українська сторона планує представити партнерам власний проєкт системи протиракетного захисту, який у повідомленнях українських медіа називають «Freya».

    Його задум полягає у створенні більш масового й дешевшого засобу перехоплення балістичних цілей, ніж нинішні ракети Patriot. Водночас детальні технічні характеристики проєкту офіційно не розкриваються, тому наразі йдеться радше про концепцію спільної розробки, а не про вже готовий серійний комплекс.

    Єлисейський палац підтверджував, що окремим блоком паризьких переговорів стане європейська система протиракетної оборони із залученням України. Союзники мають обговорити, як поєднати український бойовий досвід, західні технології, виробничі потужності та фінансування.

    Чому союзники терміново повернулися до теми ППО

    Зустріч відбувається на тлі різкого посилення російських ракетних і дронових атак. Упродовж кількох останніх ночей Росія запускала по Україні сотні безпілотників і десятки ракет. Попри високий відсоток знешкоджених цілей, окремі балістичні ракети й ударні дрони проривалися до міст, спричиняючи загибель людей і руйнування.

    Reuters зазначає, що дефіцит боєприпасів до ППО залишає Україну дедалі вразливішою саме перед швидкісними балістичними цілями. Союзники прагнуть не лише знайти додаткові перехоплювачі на складах, а й перейти до довгострокової моделі виробництва в Європі та Україні.

    Для Києва це принципове питання. Українські військові вже створили велику систему боротьби з Shahed — мобільні вогневі групи, засоби РЕБ, перехоплювачі та авіацію. Однак проти балістики потрібні складні системи рівня Patriot або SAMP/T.

    Саміт «коаліції охочих»

    Основне засідання «коаліції охочих» має розпочатися о 17:00 за паризьким часом, або о 18:00 за Києвом. Співголовуватимуть Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

    Французька сторона заявляла, що зустріч повинна розвинути домовленості, досягнуті під час попередніх консультацій союзників і саміту НАТО в Анкарі. Макрон ще 8 липня анонсував, що в Парижі представить нові оборонні ініціативи, заходи з мобілізації європейської промисловості та плани спільних військових навчань.

    До коаліції входять як країни Європейського Союзу й НАТО, так і держави поза цими об’єднаннями. Їхня спільна мета — підтримка України зараз і створення системи безпеки, яка не дозволить Росії розпочати нове вторгнення після можливого мирного врегулювання.

    Безпекові гарантії після війни

    Ще одним великим блоком стане оперативне планування гарантій безпеки для України. «Коаліція охочих» уже тривалий час працює над моделлю майбутньої багатонаціональної присутності, навчанням української армії, постачанням озброєння та механізмом швидкої реакції у разі повторної агресії Росії.

    За даними Reuters, близько 25 держав погодилися долучитися до потенційної багатонаціональної місії. Підготовчі плани вважаються значною мірою завершеними, однак їхнє практичне застосування залежить від появи припинення вогню або мирної угоди.

    Москва категорично виступає проти присутності військових країн НАТО в Україні. Саме тому союзники розробляють різні варіанти — від навчальних і логістичних місій до морського, повітряного та розвідувального компонентів за межами безпосередньої лінії зіткнення.

    Для України принципово, щоб гарантії не залишилися політичними деклараціями. Київ наполягає на чітких зобов’язаннях щодо зброї, фінансування, розвідданих, протиповітряної оборони й дій партнерів у разі нового нападу.

    Удар по російському «тіньовому флоту»

    У Парижі також обговорять боротьбу з російським «тіньовим флотом». Йдеться про сотні танкерів, які перевозять російську нафту, допомагаючи Москві обходити санкції та отримувати доходи для фінансування війни.

    Макрон назвав боротьбу з такими суднами одним із пріоритетів нового саміту. Серед можливих заходів — посилення контролю за страхуванням, прапорами, портовим обслуговуванням, реєстрацією власників і пересуванням танкерів у європейських водах.

    Паралельно Європейський Союз працює над 21-м пакетом санкцій проти Росії. Reuters зазначає, що тиск на нафтові доходи РФ стане одним із центральних економічних напрямів переговорів.

    Франція може оголосити нові оборонні угоди

    Очікується, що Париж використає саміт для презентації нових двосторонніх проєктів з Україною. Йдеться про виробництво зброї, протиповітряні системи, боєприпаси й поглиблення співпраці між оборонними компаніями.

    Макрон заявляв, що Європа повинна брати на себе більше відповідальності за власну безпеку незалежно від змін у довгостроковій політиці США. За його словами, країни континенту мають збільшувати оборонні інвестиції, розвивати виробництво та формувати сильний європейський компонент усередині НАТО.

    Ця логіка безпосередньо стосується України. Франція розглядає українську оборонну промисловість не лише як отримувача допомоги, а як можливого учасника спільних європейських проєктів — особливо у сфері дронів, ракет, РЕБ і систем перехоплення.

    Зеленський залишиться на День взяття Бастилії

    За попередньою програмою, український президент залишиться у Франції до 14 липня та разом із Макроном відвідає традиційний військовий парад у Парижі.

    Єлисейський палац запросив представників країн «коаліції охочих» на святкування Дня взяття Бастилії. Цьогорічна церемонія має пройти під знаком «європейського стратегічного пробудження» та солідарності з Україною.

    У параді мають взяти участь українські військовослужбовці. За інформацією українських медіа, йдеться про групу з 25 воїнів, які пройдуть у святковому марші разом із представниками армій союзних держав.

    Офіційний графік Макрона підтверджує проведення 13 липня вечері з нагоди саміту коаліції, а 14 липня — військового параду. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також отримав запрошення на обидві події.

    Політичний сигнал Москві

    Присутність Зеленського на французькому національному святі має сильне символічне значення. Париж прагне показати, що Україна є частиною майбутньої європейської архітектури безпеки, а підтримка Києва не обмежується окремими поставками озброєння.

    Для Росії зустріч є сигналом, що європейські країни готуються до тривалого протистояння й не розраховують лише на швидке дипломатичне завершення війни. Союзники одночасно планують посилення української оборони, санкційного тиску та майбутніх гарантій безпеки.

    Паризький саміт відбувається через кілька днів після зустрічі НАТО в Анкарі, яка мала продемонструвати трансатлантичну єдність і довгострокову підтримку України. Тепер європейські лідери намагатимуться перетворити політичні заяви на конкретні рішення щодо ракет, виробництва й оперативного планування.

    Чого Україна чекає від Парижа

    Для Києва результатом візиту мають стати не лише нові декларації, а конкретні зобов’язання: додаткові ракети до Patriot і SAMP/T, фінансування українського виробництва, запуск антибалістичної коаліції, нові санкції проти російської нафти та погоджена модель гарантій безпеки.

    Водночас частина рішень може бути оголошена не одразу. Переговори про складні оборонні системи, фінансування та спільне виробництво часто тривають місяцями й містять закриті деталі.

    Головна політична мета саміту вже зрозуміла: показати Росії, що час не послаблює підтримку України, а змушує Європу створювати нові механізми оборони.

    Париж на два дні стає центром переговорів про українське небо, майбутню європейську протиракетну систему та гарантії, які мають не допустити повторення війни. Саме тому зустріч Зеленського і Макрона може стати однією з найважливіших оборонних подій літа 2026 року.

  • “По 5–20 ракет із кожної країни”: Зеленський зробив тривожну заяву про дефіцит Patriot

    “По 5–20 ракет із кожної країни”: Зеленський зробив тривожну заяву про дефіцит Patriot

    Україна найближчим часом отримає новий пакет ракет-перехоплювачів PAC-3 для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас цього обсягу все ще недостатньо для ефективного захисту країни від масованих російських атак, тому українська дипломатія змушена буквально «вижимати» додаткові ракети з арсеналів союзників. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю журналістці Раміні Есхакзай.

    За словами глави держави, Україна вже домовилася про постачання нового пакета PAC-3, однак деталей щодо термінів він не розкрив.

    «Зараз прийде один пакет. Не буду казати, коли. Один пакет PAC-3, ми домовилися. І безумовно з кожною з країн ми проговорюємо не тільки PURL. Це офіційна програма, вона працює, але цього замало», – заявив Зеленський.

    Президент пояснив, що міжнародна програма PURL вже забезпечує регулярні поставки ракет для української протиповітряної оборони. Вона фінансується європейськими державами та іншими партнерами, які закуповують необхідні боєприпаси для України. Проте навіть її можливостей уже недостатньо, адже темпи використання перехоплювачів значно перевищують темпи їхнього виробництва та постачання.

    За словами Зеленського, Росія застосовує значно більше балістичних ракет, ніж Україна отримує нових перехоплювачів.

    «Прилітає від ворога у два рази більше, ніж надходить у рамках PURL», – наголосив Президент.

    Саме тому, за його словами, українській стороні доводиться шукати додаткові рішення.

    «Є ще альтернативні пакети, про які ми офіційно не говоримо, коли ти “вижимаєш” з кожної країни. І так 5, 10, 20 ракет дістали з кожної країни потрохи, щоб Україна могла виживати», – сказав глава держави.

    Президент визнав, що нинішній механізм забезпечення Patriot не може повністю закрити потреби української протиповітряної оборони. Саме тому Київ паралельно працює над створенням власної європейської альтернативи американським перехоплювачам.

    За словами Зеленського, найближчим часом Україна планує провести зустріч країн, які вже приєдналися до нової антибалістичної коаліції.

    «Ми найближчими тижнями, можливо навіть за тиждень, будемо намагатися зібрати країни, які зараз увійшли в антибалістичну коаліцію. Вони виробляють частини до нашої майбутньої антибалістичної системи Freya», – повідомив Президент.

    Йдеться про міжнародний проєкт Freya (Freyja), який Україна реалізує разом із європейськими партнерами. Передбачається створення сучасної системи протиракетної оборони, здатної перехоплювати балістичні ракети та стати європейською альтернативою американським Patriot. До проєкту вже планують залучити до семи країн, які вироблятимуть окремі компоненти майбутньої системи.

    Тема дефіциту PAC-3 залишається однією з найгостріших для української системи ППО. Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна веде переговори з усіма державами, які мають запаси антибалістичних ракет, щоб отримати хоча б частину їхніх арсеналів. За його словами, паралельно триває робота над запуском власного виробництва антибалістичних засобів.

    Ще в червні під час засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» Володимир Зеленський заявляв, що головним викликом для безпеки України та всієї Європи залишається саме захист від балістичних ракет. Тоді Президент закликав партнерів прискорити фінансування PURL та розвиток європейської антибалістичної програми.

    Проблема дефіциту перехоплювачів загострилася після різкого збільшення кількості російських комбінованих ударів із застосуванням балістичних ракет. У Повітряних силах ЗСУ неодноразово наголошували, що саме комплекси Patriot залишаються практично єдиною системою, здатною гарантовано перехоплювати такі цілі.

    На цьому тлі Україна продовжує працювати відразу у трьох напрямках: отримання додаткових PAC-3 від союзників, закупівля ракет через міжнародну програму PURL та створення власної європейської антибалістичної системи Freya. Саме поєднання цих механізмів, за задумом Києва, має забезпечити довгостроковий захист українського неба та зменшити критичну залежність від обмежених світових запасів американських перехоплювачів.