Golosnovinua.com

Позначка: антикорупційна політика

  • У Раді розкритикували урядову антикорстратегію через ЄС-порушення

    У Раді розкритикували урядову антикорстратегію через ЄС-порушення

    Голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила про суттєві розбіжності між парламентським комітетом і урядом щодо проєкту Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки. За її словами, урядова версія документа не враховує низку ключових положень, які безпосередньо пов’язані з виконанням євроінтеграційних зобов’язань України та можуть впливати на подальший рух до членства в Європейському Союзі.

    Про це Анастасія Радіна повідомляє у Facebook. Радіна стверджує, що уряд уже схвалив власний варіант стратегії 15 травня без широкого публічного обговорення, тоді як офіційного оприлюднення документа на момент її заяви на сайті Верховної Ради не було, хоча текст перебуває в її розпорядженні. Вона підкреслила, що ситуація викликає занепокоєння через відсутність належної координації між гілками влади у формуванні стратегічних антикорупційних рішень.

    За словами Радіної, урядовий проєкт не включає низку реформ, які вважаються критичними для посилення незалежності антикорупційної інфраструктури. Зокрема, йдеться про реформування процедури призначення генерального прокурора, запровадження прозорого та незалежного конкурсу для обрання керівника Державного бюро розслідувань, а також розширення процесуальної автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури без необхідності додаткових погоджень із генеральним прокурором. На думку очільниці комітету, вилучення цих положень суттєво послаблює інституційну спроможність антикорупційної системи.

    Радіна також наголосила, що такі зміни суперечать зобов’язанням України в межах європейської інтеграції, зокрема так званим проміжним бенчмаркам, які використовуються Європейським Союзом для оцінки прогресу країн-кандидатів. Вона заявила, що ці критерії є невід’ємною частиною переговорного процесу щодо вступу України до ЄС і їх невиконання може вплинути на темпи інтеграції.

    Окремо депутатка згадала так званий “план Качки-Кос”, який у політичних дискусіях використовується як орієнтир для низки реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. За її словами, урядовий документ не враховує його ключових положень, що може свідчити про відхід від попередніх домовленостей та узгоджених дорожніх карт реформ.

    Вона підкреслила, що антикорупційна стратегія є не просто внутрішнім політичним документом, а елементом ширшої системи зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про фінансову підтримку з боку ЄС, де частина коштів у межах великої кредитної програми на десятки мільярдів євро прямо пов’язана з виконанням реформ у сфері верховенства права, судової системи та антикорупційної політики.

    У Національному агентстві з питань запобігання корупції раніше повідомляли, що до парламенту було подано два альтернативні варіанти Антикорупційної стратегії — від Кабінету міністрів і від профільного парламентського комітету. Обидва документи базуються на єдиній законодавчій основі, розробленій НАЗК, однак відрізняються підходами до інституційних реформ і розподілу повноважень між органами влади.

    Аналітики зазначають, що паралельне існування двох різних підходів до формування антикорупційної політики може ускладнити фінальне ухвалення єдиної стратегії. Це, у свою чергу, потенційно затягує виконання частини міжнародних зобов’язань України та може стати предметом додаткових консультацій із Європейською комісією.

    Попри критику, урядова сторона поки публічно не коментувала закиди щодо змісту документа. Очікується, що дискусія навколо Антикорупційної стратегії 2026–2030 років продовжиться в парламенті, де документ має пройти подальше опрацювання та можливе узгодження між різними політичними та інституційними центрами впливу перед остаточним ухваленням.

  • В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

    В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

    В Україні у період із січня по квітень 2026 року суди ухвалили 814 рішень у справах, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. Такі дані оприлюднив Опендатабот із посиланням на Єдиний реєстр корупціонерів. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість рішень зменшилася на 27%, однак залишається майже вдвічі більшою, ніж у роки до початку повномасштабної війни, що свідчить про зростання навантаження на антикорупційну систему навіть в умовах воєнного стану.

    Попри відносно значну кількість розглянутих справ, структура покарань демонструє чітку тенденцію до переважання фінансових санкцій. У переважній більшості випадків суди обмежуються штрафами, тоді як реальні строки позбавлення волі у справах цієї категорії залишаються поодинокими або взагалі не застосовуються в межах основного масиву рішень за поточний період. Це формує ситуацію, коли юридична відповідальність за корупційні правопорушення найчастіше має адміністративний, а не кримінальний характер.

    Статистика також показує, що 93% усіх судових рішень у 2026 році стосуються саме адміністративних правопорушень. Із 814 справ лише 52 були кримінальними, тоді як 762 — адміністративними. Такий дисбаланс пояснюється як особливостями кваліфікації корупційних діянь, так і тривалістю кримінальних проваджень, які зазвичай потребують значно більше часу для розслідування та судового розгляду. У Національному агентстві з питань запобігання корупції зазначають, що подібна структура є типовою, адже адміністративні справи, пов’язані з порушеннями фінансового контролю, розглядаються швидше і становлять основу поточного масиву рішень.

    Найбільша частка корупційних справ у 2026 році — близько 91% — стосується саме фінансового контролю. Йдеться про порушення, пов’язані з електронним декларуванням, несвоєчасним поданням звітності або помилками в деклараціях. У числовому вимірі це 742 справи з 814, розглянутих за перші чотири місяці року. Значно меншою є частка справ про хабарництво, яка становить приблизно 6%, тоді як конфлікт інтересів займає близько 3% від загальної кількості.

    Аналітики звертають увагу, що така структура правопорушень свідчить про домінування формальних порушень над класичними корупційними злочинами, такими як отримання неправомірної вигоди. Це може пояснюватися як ефективністю виявлення деклараційних порушень завдяки цифровим інструментам контролю, так і складністю доведення фактів хабарництва у кримінальних провадженнях.

    Для порівняння, 2025 рік став рекордним за кількістю судових рішень у корупційних справах: тоді суди винесли 4 086 рішень, що у 2,2 раза більше, ніж у 2024 році. Водночас і тоді переважна більшість покарань — близько 97% — обмежувалася штрафами, що вказує на сталість тенденції до фінансової, а не кримінальної відповідальності. Попри це, у 2025 році все ж фіксувалися окремі випадки суворіших вироків, включно з позбавленням волі, громадськими роботами та іспитовими строками.

    Серед резонансних прикладів минулого року називають справу київського адвоката, якому призначили штраф понад 1,24 млн грн за організацію схем ухилення від мобілізації. За даними слідства, він за 15 тисяч доларів пропонував допомогу в оновленні даних у територіальних центрах комплектування та фіктивне працевлаштування для отримання бронювання. Попри значний масштаб діяльності, суд обмежився фінансовим покаранням і зняв арешт із майна, включно з автомобілем Chevrolet Camaro, квартирою та комерційною нерухомістю.

    Водночас найсуворішим вироком 2025 року стало 10-річне позбавлення волі для військовослужбовця на Сумщині, який викрадав і продавав військову оптику, зокрема тепловізори та прилади нічного бачення. Загальна сума збитків у цій справі перевищила 4,5 млн грн, а частину викраденого обладнання вдалося повернути для потреб Збройних сил України.

    Окремо варто згадати законодавчі зміни, які вплинули на облік корупційних правопорушень. З липня 2025 року набрав чинності закон №4496, який суттєво обмежив строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів. Відтепер інформація про адміністративні правопорушення зберігається лише один рік, дані щодо кримінальних справ — до погашення або зняття судимості, а записи про юридичних осіб — протягом п’яти років. Національне агентство вже розпочало процес вилучення записів, строк дії яких сплив.

    У підсумку експерти відзначають, що сучасна система реагування на корупційні правопорушення в Україні характеризується переважанням адміністративних санкцій і штрафів, тоді як частка реальних кримінальних вироків залишається обмеженою. Це формує тривалу дискусію щодо ефективності антикорупційної політики, її здатності стримувати системні порушення та впливати на рівень корупції в державі загалом.

  • Мадяр заявив про намір обмежити терміни прем’єра та змінити конституцію Угорщини

    Мадяр заявив про намір обмежити терміни прем’єра та змінити конституцію Угорщини

  • НАЗК виявило у декларації експосадовця Запорізької ОДА недостовірні дані на 14 млн грн

    НАЗК виявило у декларації експосадовця Запорізької ОДА недостовірні дані на 14 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у декларації колишнього начальника управління експлуатації житлового фонду та систем життєзабезпечення департаменту ЖКГ Запорізької ОДА Руслана Курмаєва недостовірні відомості на понад 14 млн гривень.

    Про це йдеться у результатах перевірки декларації посадовця.

    Зокрема, Курмаєв задекларував наявність 507 тисяч доларів готівкою. Однак під час перевірки НАЗК не змогло підтвердити законне походження цих коштів.

    Сам посадовець пояснював, що гроші були сформовані за рахунок подарунку від матері у 2020 році на суму 20,9 млн гривень. За його словами, мати отримала ці кошти ще у 1994 році як подарунок від чоловіка — батька декларанта.

    Втім у НАЗК вважають таке пояснення економічно необґрунтованим. У відомстві зазначили, що у 1994 році накопичити таку суму батько посадовця, який працював інженером на харківському заводі, фактично не міг.

    Зокрема, до 1991 року в СРСР існувала заборона на обіг іноземної валюти серед громадян. Крім того, за підрахунками агентства, навіть максимальні можливі заощадження за офіційними зарплатами того періоду становили б лише близько 475 доларів.

    Перевірка також показала, що мати декларанта у період з 1998 по 2020 рік офіційно отримала доходи приблизно на 641 тисячу гривень. Додатково вона отримала близько 42 тисяч доларів від продажу двох об’єктів нерухомості.

    Таким чином, за оцінками НАЗК, загальна сума можливих заощаджень матері могла становити не більше приблизно 110 тисяч доларів.

    Сам Курмаєв за 2011–2024 роки задекларував доходи після сплати податків на суму близько 3,35 млн гривень. Навіть разом із потенційними коштами матері сума підтверджених ресурсів становить приблизно 6,97 млн гривень.

    У результаті перевірки НАЗК дійшло висновку, що походження приблизно 14,34 млн гривень не підтверджено, а ці кошти відображені у декларації як недостовірні відомості.

    Крім того, агентство виявило й інші порушення у декларації посадовця. Зокрема, неправильно були зазначені або взагалі не вказані права користування кількома квартирами, що належать самому декларанту, його дружині та сину.

    Також не було задекларовано квартиру за кордоном, де фактично проживала його донька. За даними системи «Аркан», вона перебувала у Туреччині та Німеччині, однак конкретні об’єкти нерухомості у декларації не зазначені.

    Окремо НАЗК встановило порушення у декларуванні автомобіля Toyota Camry 2017 року випуску, який був зазначений як такий, що перебуває у користуванні, хоча фактично його продали ще у березні 2024 року.

    Крім того, не підтверджено походження значних надходжень на банківські рахунки сина посадовця, які декларувалися як повернення боргів.

    Ще одним порушенням стало невказання боргового зобов’язання перед сестрою на суму 549 тисяч доларів. Це зобов’язання декларувалося раніше, але пояснення щодо його часткового повернення та реструктуризації не змінили факту наявності боргу.

    За підсумками перевірки НАЗК дійшло висновку, що у діях Руслана Курмаєва є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації службовою особою.

  • Ексвійськовий прокурор часів Януковича очолив внутрішню безпеку в Міноборони

    Ексвійськовий прокурор часів Януковича очолив внутрішню безпеку в Міноборони

    Ексочільник військової прокуратури Південного регіону України часів Віктора Януковича Ігор Папуша, який раніше фігурував у розслідуваннях Державне бюро розслідувань щодо можливих зловживань під час будівництва казарм, нині обіймає посаду начальника відділу внутрішньої безпеки по особовому складу в Міністерство оборони України. Про це стало відомо після оновлення його декларації.

    Ігор Папуша Олександрович подав актуальні дані станом на лютий 2026 року, зазначивши суттєві зміни у майновому стані. Згідно з документом, у 2024 році він отримав 859 тис. грн грошового забезпечення від Міністерства оборони України та 802,35 тис. грн пенсії від Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області. Сукупний дохід за рік перевищив 1,66 млн грн.

    У декларації зазначено нерухомість у кількох регіонах країни. Серед об’єктів — квартира площею 73,5 м² в Одесі, придбана у 2019 році за 1,06 млн грн; земельна ділянка площею 1001 м² у селі Гореничі під Києвом, що перебуває у власності з 2007 року; база відпочинку площею 339,9 м² у смт Шацьк на Волині (право користування з 2019 року, вартість на момент набуття — 791 350 грн); 66,66% квартири площею 56,6 м² у Рівному; земельна ділянка площею 380 м² у Рівному; квартира площею 118,7 м² в Одесі, що належить дочці — Папуші Єлизаветі Ігорівні; а також орендована квартира площею 84,7 м² у Києві.

    Транспортні засоби, корпоративні права, цінні папери або бенефіціарна участь у компаніях у декларації не зазначені.

    Грошові активи станом на кінець 2024 року включають 180 тис. грн, 8 тис. доларів США та 12 тис. євро готівкою. На рахунках у ПриватБанк та Ощадбанк зберігалося близько 115 тис. грн та 155 євро. Також задекларовано кредит у ПриватБанку із залишком 180,5 тис. грн, який виник у 2022 році.

    Після подання основної декларації були зафіксовані суттєві зміни в майновому стані. 21 листопада 2025 року Папуша задекларував дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 2 360 000 грн (покупець — громадянин Роман Кальгін). 14 січня 2026 року він отримав подарунок у грошовій формі на суму 1,5 млн грн від громадянки Ольги Андріївни Папуші.

    Оприлюднені дані декларації стали підставою для публічного обговорення майнового стану посадовця та його кар’єрних змін.

  • Суд підтвердив конфіскацію майна ексголови райради Рівненщини на 5,6 мільйона

    Суд підтвердив конфіскацію майна ексголови райради Рівненщини на 5,6 мільйона

    Апеляційна інстанція залишила без змін рішення суду першої інстанції про конфіскацію необґрунтованих активів колишнього голови однієї з районних рад Рівненської області. Загальна вартість майна, яке підлягає стягненню в дохід держави, перевищує 5,6 мільйона гривень. Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення.

    Підставою для такого рішення стали результати моніторингу способу життя посадовця, а також матеріали правоохоронних органів. У ході перевірки встановлено, що експосадовець набув у власність п’ять земельних ділянок загальною площею близько чотирьох гектарів у Київській області.

    Аналіз доходів і витрат показав, що законних фінансових ресурсів для придбання такого майна посадовець не мав. Вартість земельних ділянок суттєво перевищувала задекларовані та підтверджені доходи, що і стало підставою для визнання активів необґрунтованими.

    Рішення апеляційного суду остаточно підтвердило законність конфіскації. Відповідно до чинного законодавства, особи, щодо яких набрало законної сили судове рішення про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, підлягають звільненню з посад у встановленому законом порядку.