Позначка: антикорупційна рада

  • “Плівки Міндіча” і оборонні мільярди: що відомо про скандал навколо Fire Point і реакцію влади

    “Плівки Міндіча” і оборонні мільярди: що відомо про скандал навколо Fire Point і реакцію влади

    Новий резонансний скандал в оборонній сфері України розгорівся після оприлюднення записів розмов, які, за даними журналістів, можуть свідчити про можливий зв’язок підсанкційного бізнесмена Тимура Міндіча з виробником озброєння — компанією Fire Point. У центрі історії також опинився секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров, з яким, як стверджується, могли обговорюватися державні оборонні контракти.

    Йдеться про так звані “плівки Міндіча”, розшифрування частини яких оприлюднили журналісти видання “Українська Правда”. За їхніми даними, записи могли бути отримані в межах розслідування, яке здійснює Національне антикорупційне бюро України. У матеріалах фігурують розмови, де обговорюється фінансування виробництва озброєння, зокрема безпілотників і балістичних ракет, а також можливі інвестиції в компанію.

    Згідно з оприлюдненими фрагментами, голос, який журналісти пов’язують із Міндічем, говорить про масштабні плани виробництва, зокрема про можливість виготовлення тисяч ракет на рік за умови достатнього фінансування. У розмовах також згадується потенційний продаж частки компанії інвесторам із Об’єднаних Арабських Еміратів, що може свідчити про інтерес міжнародного капіталу до українського оборонного сектору.

    Окрему увагу привернула риторика, у якій використовується займенник “ми” щодо діяльності Fire Point. Саме це стало підставою для припущень про можливу причетність Міндіча до компанії як бенефіціара або впливової особи. Водночас жодних офіційних підтверджень цієї інформації наразі немає, а самі записи потребують перевірки їхньої автентичності.

    У компанії Fire Point категорично заперечили будь-які зв’язки з бізнесменом. Співвласник і конструктор підприємства заявив, що оприлюднені матеріали можуть бути частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію компанії. Там також наголосили, що наведені у публікаціях фінансові показники не відповідають дійсності, а поширення неперевіреної інформації може негативно вплинути на виконання державних контрактів і загальну діяльність підприємства.

    У Fire Point звернулися до Національного антикорупційного бюро України з проханням перевірити автентичність записів і надати офіційні роз’яснення. Компанія також закликала оприлюднити всі матеріали, які можуть містити згадки про неї, щоб уникнути маніпуляцій і забезпечити прозорість процесу.

    Реакція Рустема Умєрова була стриманою. У його пресслужбі зазначили, що достовірність, повнота та зміст будь-яких записів мають встановлюватися виключно правоохоронними органами. Водночас підтверджується, що під час перебування на посаді міністра оборони він підтримував робочі контакти з представниками бізнесу з питань забезпечення Збройних сил України озброєнням, що є типовою практикою в умовах війни.

    На тлі скандалу свою позицію висловила Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України. У заяві зазначається, що в разі підтвердження інформації про зв’язок Міндіча з компанією Fire Point підприємство може втратити можливість постачати продукцію для Сил оборони України через санкційний статус бізнесмена. У такому випадку пропонується розглянути варіант часткової націоналізації компанії, щоб забезпечити безперервність постачання озброєння на фронт.

    Крім того, представники антикорупційної ради закликали провести аудит контрактів, укладених із компанією, а також перевірити формування цін і фінансові показники діяльності. У заяві також містяться пропозиції щодо притягнення до відповідальності посадовців у разі підтвердження порушень.

    Ситуація навколо “плівок Міндіча” розгортається на тлі підвищеної уваги до оборонних закупівель в Україні. В умовах повномасштабної війни держава активно співпрацює з приватним сектором для забезпечення армії сучасним озброєнням, що водночас створює ризики непрозорих схем і конфліктів інтересів.

    Експерти зазначають, що подібні скандали можуть мати як внутрішньополітичні, так і міжнародні наслідки. З одного боку, вони підривають довіру до системи оборонних закупівель, з іншого — можуть впливати на співпрацю з міжнародними партнерами, які підтримують Україну фінансово та військово.

    Водночас остаточні висновки щодо ситуації мають зробити правоохоронні органи після перевірки всіх фактів і матеріалів. Наразі йдеться про журналістське розслідування та заяви сторін, які потребують юридичної оцінки і підтвердження.

    Історія з “плівками Міндіча” стала черговим прикладом того, наскільки чутливою є взаємодія політики, бізнесу та оборонної сфери в умовах війни. Вона підкреслює необхідність максимальної прозорості, контролю і довіри до інституцій, які забезпечують обороноздатність держави.

  • Представники організації, причетної до корупційних скандалів, прагнуть увійти до антикорради Міноборони

    Представники організації, причетної до корупційних скандалів, прагнуть увійти до антикорради Міноборони

    У ЗМІ з’явилася інформація, що до громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України подали заявки засновники аналітичного центру StateWatch — Олександр Лємєнов та Гліб Канєвський.

    Ці активісти, за даними журналістських розслідувань, були пов’язані з низкою гучних корупційних скандалів. Їх вже допустили до конкурсу, на якому через відкрите онлайн-голосування оберуть 15 членів на 2 роки.

    Видання зазначає, що громадські активісти активно використовують так званий “шабунінг” – ухилення від військового обов’язку через прикриття роботою в неурядових антикорупційних громадських організаціях.

    Олександр Лєменов та Гліб Канєвський відомі тим, що активно ухилялися від військової служби, а останній вже встиг попрацювати у Міноборони та придбати для фронту армійські фляги за завищеною ціною.

    За інформацією видання, військовозобов’язаний Лємєнов перебував у розшуку Нацполіції за ухилення від мобілізації. У 2023 році не з’явився в РТЦК та СП для оновлення даних. У зв’язку із цим центр комплектування звернувся до поліції щодо примусової доставки Лємєнова до Білоцерківського РТЦК та СП як такого, який вчинив адміністративне правопорушення – неявку за повісткою. Опитані поліцейськими сусіди Лємєнова розповіли, що активіст втік через сусідську квартиру, коли до нього прийшли працівники ТЦК. Згодом, коли повістку все ж таки вручили, він забарикадувався у себе в квартирі.

    У лютому 2024 року Лємєнов пройшов ВЛК в Білоцерківському РТЦК та СП, був визнаний абсолютно здоровим та придатним до військової служби, а влітку того ж року виявилося, що він у званні капітана вже нібито включений до резерву Головного управління розвідки МОУ.

    Як повідомляє “Закон і бізнес”, інший кандидат до антикорупційної ради МО Канєвський спочатку тривалий час ухилявся від військової служби, а згодом працевлаштувався в Міністерство оборони. Перебуваючи на посаді в.о. директора Департаменту політики закупівель Міноборони він придбав для фронту армійські фляги за ціною, що втричі вища за звичайну. Такі обставини були викриті журналістами NGL Media, які опублікували відповідне розслідування. Канєвський публічно визнав цей факт лише після викриття журналістами.