Golosnovinua.com

Позначка: антикорупційна реформа

  • «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    В Україні спалахнула нова дискусія навколо реформ у сфері боротьби з корупцією та євроінтеграційних зобов’язань держави. Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький заявив, що частина законодавчих ініціатив, які подаються як обов’язкові вимоги Європейського Союзу для вступу України до ЄС, насправді не є офіційними вимогами Брюсселя.

    Про це він написав у публічному коментарі, реагуючи на ініціативи окремих народних депутатів щодо реєстрації законопроєктів, які нібито необхідні для виконання так званого «плану Качки-Кос».

    За словами Броневицького, в суспільстві створюється враження, що існує офіційний перелік вимог Євросоюзу щодо посилення повноважень НАБУ та САП, однак, як стверджує експрокурор, насправді такої позиції ЄС не було сформовано.

    «Складається враження, що дійсно є певні вимоги ЄС, які відображені у спільній заяві, і Україна повинна їх виконувати. Але ці “вимоги ЄС” не самостійно сформована позиція Європейського Союзу, а прохання та потреби керівників НАБУ і САП», – зазначив він.

    На думку колишнього прокурора, йдеться про перелік пропозицій, які керівники антикорупційних органів передали європейським партнерам ще у листопаді 2025 року під час зустрічей із єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос.

    Що таке «план Качки-Кос» і чи існує він?

    Одним із головних аргументів Броневицького стало твердження про те, що широко згадуваний у політичних колах «план Качки-Кос» фактично не існує як окремий документ.

    За його словами, мова йде лише про спільну заяву віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки та комісарки ЄС з питань розширення Марти Кос, оприлюднену 11 грудня 2025 року після неформального засідання міністрів у справах Європи.

    Саме ця заява стосувалася підготовки України до відкриття переговорного кластера «Основи» («Fundamentals»), який включає питання верховенства права, незалежності судової системи, боротьби з корупцією та захисту демократичних інститутів.

    Втім, Броневицький вважає, що окремі положення документа почали трактуватися як безальтернативні вимоги ЄС, хоча вони могли бути сформовані на основі пропозицій керівництва НАБУ та САП.

    У центрі дискусії – повноваження антикорупційних органів

    Колишній прокурор прямо заявив, що в окремих випадках суспільству можуть подавати розширення повноважень антикорупційних органів як необхідну умову вступу до Європейського Союзу.

    На його думку, потрібно розмежовувати реальні євроінтеграційні вимоги та ініціативи, які можуть бути вигідними окремим державним інституціям.

    «Фактично йдеться про ситуацію, коли інтереси керівників окремих органів, які отримують додаткові повноваження та розширення юрисдикції, суспільству подаються як безальтернативні вимоги ЄС», – наголосив Броневицький.

    Він також висловив занепокоєння тим, що будь-яка критика подібних законопроєктів автоматично може трактуватися як спроба заблокувати європейський курс України.

    Переговори про вступ до ЄС офіційно стартували

    Заява експрокурора пролунала на тлі важливої події для України.

    15 червня під час другої Міжурядової конференції у Люксембурзі Європейський Союз офіційно оголосив про відкриття переговорів із Україною за першим переговорним кластером. Це стало фактичним початком повноцінних переговорів про членство України в ЄС.

    Кластер «Основи» вважається одним із найважливіших у переговорному процесі, адже саме від виконання вимог щодо верховенства права, антикорупційної політики та незалежності державних інституцій залежить подальший рух України до Євросоюзу.

    Європейська комісія неодноразово наголошувала на необхідності посилення боротьби з корупцією, забезпечення незалежності антикорупційних органів та ефективності розслідувань щодо високопосадовців.

    Водночас офіційного коментаря від представників Єврокомісії щодо заяв Броневицького наразі не надходило.

    Чому ця дискусія важлива

    Експерти зазначають, що питання антикорупційної реформи залишається одним із найбільш чутливих у процесі євроінтеграції України.

    З одного боку, незалежність НАБУ та САП неодноразово підтримували міжнародні партнери України, включно з ЄС, США та МВФ. З іншого боку, дискусії щодо меж їхніх повноважень та механізмів контролю тривають уже багато років.

    Саме тому заява колишнього прокурора САП може стати приводом для нової політичної дискусії навколо того, які саме зміни дійсно є вимогами Європейського Союзу, а які — ініціативами окремих українських інституцій.

    Поки що українська влада продовжує виконувати рекомендації Брюсселя в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, а відкриття першого переговорного кластера вважається одним із найважливіших дипломатичних досягнень України за останній рік.

  • Рада терміново ухвалила закон про доброчесність суддів і розблокувала 300 млн євро для України

    Рада терміново ухвалила закон про доброчесність суддів і розблокувала 300 млн євро для України

    Верховна Рада України 9 червня ухвалила закон про удосконалення декларацій доброчесності та родинних зв’язків суддів. Документ став одним із ключових зобов’язань України перед Європейським Союзом у межах програми Ukraine Facility і дозволяє розблокувати близько 300 млн євро фінансової допомоги, яку країна могла втратити у разі провалу голосування.

    За законопроєкт №13165-2 проголосували 242 народні депутати. Документ передбачає зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та низки інших нормативних актів, що регулюють процедури декларування доброчесності представників судової влади. За даними парламентського Комітету з питань правової політики, головною метою закону є посилення підзвітності суддів, удосконалення механізмів перевірки їхніх декларацій та виконання рекомендацій Європейської комісії.

    У центрі реформи опинилися декларації доброчесності суддів та декларації родинних зв’язків. Закон передбачає їх об’єднання в єдиний документ — декларацію доброчесності та родинних зв’язків судді. Також уточнюється перелік відомостей, які судді повинні вказувати у таких деклараціях, та врегульовується процедура їхньої перевірки Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

    Прийняття документа відбулося на тлі активного тиску з боку європейських партнерів. Напередодні голосування до Києва прибула єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яка наголосила на важливості виконання Україною взятих на себе зобов’язань у сфері судової реформи. Саме питання очищення та підвищення доброчесності судової системи залишається одним із ключових критеріїв для подальшого просування України на шляху до членства в ЄС.

    Програма Ukraine Facility, яка передбачає для України загалом 50 млрд євро підтримки на 2024–2027 роки, прив’язана до виконання конкретних реформ та індикаторів. Серед них — завершення етапів судової реформи, перевірка декларацій доброчесності суддів, добір нових суддів та створення механізмів очищення судової системи. Саме тому ухвалення цього закону розглядалося Брюсселем як один із важливих маркерів виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов’язань.

    Втім, попри позитивне голосування, закон уже викликав гостру дискусію серед антикорупційних організацій та експертів у сфері судової реформи. Низка громадських організацій заявила, що документ не повною мірою відповідає очікуванням суспільства щодо очищення судової системи. Зокрема, критика стосується механізмів перевірки суддів Верховного Суду та відсутності достатньої участі міжнародних експертів у процесі оцінювання доброчесності.

    У Фундації DEJURE наголошували, що закон не містить окремого механізму масштабної перевірки суддів Верховного Суду, яка після корупційного скандалу навколо колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва вважається одним із головних запитів суспільства. На думку експертів, документ не забезпечує достатньо жорсткого контролю та може перетворити процедури перевірки на формальність.

    Схожої позиції дотримується і Центр протидії корупції. Там вважають, що законопроєкт суттєво пом’якшує механізми контролю за доброчесністю суддів та не передбачає залучення міжнародних експертів із вирішальним голосом, як це раніше застосовувалося під час створення Вищого антикорупційного суду та формування Вищої ради правосуддя.

    Разом із тим прихильники закону наголошують, що документ є компромісним рішенням, яке дозволяє виконати вимоги ЄС та забезпечити подальше фінансування України. У Верховній Раді зазначають, що закон створює основу для більш прозорого декларування та перевірки доброчесності суддів, а його подальше вдосконалення можливе вже в рамках наступних етапів судової реформи.

    Питання судової реформи залишається одним із найважливіших для України не лише через фінансову допомогу, а й через переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу. Брюссель неодноразово наголошував, що незалежна, прозора та доброчесна судова система є фундаментом верховенства права та ключовою умовою для подальшої інтеграції України до європейського співтовариства.

    Тепер після ухвалення закону Україна зможе розраховувати на отримання чергового траншу фінансової підтримки в межах Ukraine Facility. Водночас дискусія щодо реального очищення судової системи, ролі міжнародних експертів та ефективності нових механізмів перевірки доброчесності суддів лише набирає обертів.

  • ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про надання Україні нового траншу фінансової допомоги в межах програми Ukraine Facility. Йдеться про майже 2,8 млрд євро, які Київ отримає після позитивної оцінки виконання реформ та зобов’язань перед ЄС.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, виділення коштів стало можливим після того, як Європейська комісія підтвердила виконання Україною умов Плану України за четвертий квартал 2025 року.

    «Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції. Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру», — наголосила Свириденко.

    Новий пакет фінансування стане частиною масштабної чотирирічної програми Ukraine Facility, яка є основним механізмом підтримки України з боку Євросоюзу в умовах повномасштабної війни.

    Загальний бюджет програми на 2024–2027 роки становить 50 млрд євро. Після надходження нового траншу загальна сума допомоги, яку Україна вже отримала за цією програмою, сягне 26,8 млрд євро.

    Уряд України зазначає, що кошти будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, фінансування державного бюджету, продовження реформ та забезпечення функціонування ключових державних інституцій в умовах війни.

    Окремий акцент у програмі робиться на євроінтеграційних змінах. Станом на кінець травня 2026 року Україна вже виконала 86 кроків Плану України, ще 65 перебувають у процесі реалізації.

    Йдеться про зміни у сфері антикорупційної політики, судової реформи, державного управління, митної та податкової систем, енергетики, цифровізації та управління державними фінансами.

    У Кабміні підкреслюють, що позитивне рішення ЄС також стало результатом співпраці уряду та Верховної Ради, яка ухвалювала необхідні законодавчі зміни у стислі терміни.

    Паралельно Євросоюз продовжує готувати масштабні пакети макрофінансової допомоги для України.

    Ще 20 травня 2026 року Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння щодо окремої програми макрофінансової підтримки на 8,35 млрд євро.

    Це фінансування є частиною значно більшого пакета підтримки обсягом 90 млрд євро, який ЄС погодив для України на 2026–2027 роки.

    Верховна Рада вже ратифікувала відповідну угоду з Європейським Союзом.

    Згідно з документами, частина коштів піде на покриття дефіциту державного бюджету та соціальні витрати, а значна частина — на фінансування оборонного сектору, закупівлю озброєння та розвиток українського військово-промислового комплексу.

    У Брюсселі наголошують, що нові механізми підтримки мають не лише допомогти Україні вистояти під час війни, а й підготувати економіку до майбутнього вступу в ЄС.

    Особливу увагу привертають умови фінансування.

    Євросоюз фактично бере на себе виплату відсотків за кредитами завдяки високому кредитному рейтингу ЄС, а повернення основної суми боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Таким чином, як заявляють у Києві та Брюсселі, поточного прямого навантаження на український бюджет ця допомога не створює.

    Окремо Євросоюз працює над новими оборонними пакетами для України.

    За даними українського уряду, Брюссель завершує підготовку програми приблизно на 6 млрд євро для закупівлі дронів та розвитку українського безпілотного флоту.

    У ЄС вважають, що підтримка оборонної промисловості України стала одним із ключових елементів європейської безпеки на тлі тривалої війни з Росією.

    Європейські чиновники також наголошують: подальше фінансування залежатиме від продовження реформ та збереження демократичних інституцій.

    Серед основних вимог Брюсселя — верховенство права, незалежність антикорупційних органів, прозоре управління державними фінансами та продовження реформ у податковій і митній системах.

    Попри складну ситуацію через війну, Україна залишається одним із найбільших отримувачів міжнародної фінансової допомоги у світі.

    За оцінками уряду, підтримка ЄС та міжнародних партнерів дозволяє уникати критичних макрофінансових ризиків, забезпечувати виплати зарплат і пенсій, підтримувати армію та фінансувати базові соціальні потреби держави.

  • «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з Європейським Союзом, яка передбачає залучення до 90 мільярдів євро допомоги упродовж 2026–2027 років. Йдеться про один із найбільших пакетів підтримки України за весь час повномасштабної війни. Про це йдеться у офіційному тексті документа та трансляції засідання парламенту.

    Рішення парламент ухвалив 28 травня. За ратифікацію проголосували 298 народних депутатів.

    Угода була підписана напередодні — 27 травня — між Україною та ЄС у Брюсселі та Києві. Від імені Європейського Союзу кредитором виступає Європейська комісія, а від України — Національний банк як агент-позичальник.

    Документ передбачає фінансування української економіки, оборонного сектору та соціальної стабільності на тлі війни з Росією.

    Попри юридичний статус довгострокового кредиту, в уряді наголошують: для України ця допомога фактично матиме грантовий характер.

    Головна особливість угоди полягає у механізмі обслуговування та повернення коштів. Відсотки за кредитом повністю покриватимуться бюджетом Євросоюзу завдяки високому кредитному рейтингу ЄС.

    Крім того, погашення основної суми боргу Україна здійснюватиме лише у випадку отримання репарацій від Російської Федерації.

    Таким чином, за нинішніх умов нова угода не створює прямого навантаження на державний бюджет України.

    У Верховній Раді наголошують, що це безпрецедентний формат підтримки, який демонструє довгострокову ставку ЄС на збереження української державності та економіки.

    Окремо в документі прописано фінансовий план на 2026 рік. Загалом Україна може отримати до 45 мільярдів євро вже протягом наступного року.

    Найбільша частина коштів — до 28,3 мільярда євро — піде на оборонний сектор.

    Фінансування передбачає закупівлю озброєння, підтримку оборонно-промислового комплексу України, виробництво власної зброї та розвиток військових технологій.

    У ЄС наголошують, що йдеться не лише про закупівлю готової техніки за кордоном, а й про стимулювання українського виробництва зброї та боєприпасів.

    Ще 16,7 мільярда євро планують спрямувати на бюджетну підтримку України.

    Ці кошти мають покривати соціальні видатки, фінансування державних програм, виплати зарплат і пенсій, а також дефіцит бюджету, який залишається одним із головних викликів для країни в умовах війни.

    Половина цієї суми надходитиме через програму Ukraine Facility — основний механізм підтримки України з боку ЄС.

    Інша половина — це окрема макрофінансова допомога у розмірі до 8,35 мільярда євро.

    Виплати розділені на три транші.

    Перший транш у розмірі 3,2 мільярда євро Україна має отримати одразу після набрання угодою чинності.

    Другий транш складе 3,7 мільярда євро.

    Третій — ще 1,45 мільярда євро.

    Втім, для отримання кожної наступної частини фінансування Україна має виконувати низку жорстких вимог Євросоюзу.

    У документі прописано три ключові базові умови.

    По-перше, Україна повинна зберігати демократичні інститути, багатопартійну систему, верховенство права та права людини.

    По-друге, Європейська комісія регулярно оцінюватиме прогрес реформ в Україні.

    По-третє, Київ не має права послаблювати чи скасовувати вже впроваджені антикорупційні реформи, ухвалені раніше на вимогу ЄС та МВФ.

    Однак найбільше обговорень викликала податкова частина домовленостей.

    У рамках угоди Україна взяла на себе зобов’язання провести низку структурних змін у податковій та митній системі.

    Одне з найбільш резонансних рішень — фактичне скасування неоподатковуваного ліміту на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.

    Наразі товари дешевші за цю суму не обкладаються ПДВ та митом, однак ЄС вимагає перегляду цієї системи.

    Виняток планують залишити лише для товарів, пов’язаних із сектором безпеки та оборони.

    Також Україна погодилася запровадити оподаткування доходів від цифрових платформ — йдеться про сервіси таксі, доставки, маркетплейси та інші онлайн-платформи.

    Окремий блок реформ стосується фізичних осіб-підприємців.

    Документ передбачає реформування спрощеної системи оподаткування, особливо для ФОП третьої групи.

    Серед можливих змін — диференційовані ставки податків залежно від виду діяльності, а також посилення боротьби з так званим «дробленням бізнесу» для ухилення від податків.

    Крім того, Україна погодилася продовжити дію 5% військового збору ще на три роки.

    Також у межах євроінтеграційних зобов’язань планується ухвалення нового Митного кодексу за правилами ЄС та подальша реформа ПДВ.

    У парламенті пояснюють: без виконання цих умов Україна ризикує втратити частину фінансування.

    Водночас уряд наголошує, що новий пакет допомоги є критично важливим для стабільності країни.

    Після початку повномасштабної війни міжнародна фінансова підтримка фактично стала одним із головних джерел утримання української економіки.

    Лише у 2025 році дефіцит державного бюджету України перевищував десятки мільярдів доларів, а витрати на оборону та соціальну сферу залишаються рекордними.

    У Мінфіні зазначають, що нова угода з ЄС дає Україні фінансовий горизонт планування одразу на два роки вперед.

    Водночас експерти попереджають: разом із безпрецедентними коштами Україна отримує і безпрецедентний контроль за реформами та податковою політикою.

    Фактично ЄС прив’язує подальше фінансування до конкретних змін у державному управлінні, податках, митниці та боротьбі з корупцією.

    Попри це, в уряді називають угоду «історичною» та такою, що дозволить Україні втримати економічну стійкість під час війни.

  • ЄС просуває кредит Україні на 90 млрд євро в обмін на реформи

    ЄС просуває кредит Україні на 90 млрд євро в обмін на реформи

    Україна та Європейський Союз продовжують активні переговори щодо умов надання масштабної макрофінансової допомоги в межах кредитної програми на 90 млрд євро. У Єврокомісії заявляють, що сторони вже досягли “значного прогресу” в погодженні ключових документів, однак остаточне затвердження пакета фінансування все ще залежить від виконання низки економічних та політичних умов, включно з реформами у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Балаж Уйварі, коментуючи хід перемовин щодо Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС. Саме цей документ має визначити механізм виділення коштів, графік фінансування, перелік реформ та зобов’язань, які Київ повинен буде виконати для отримання траншів.

    За словами представника Єврокомісії, переговори між Києвом і Брюсселем тривають “дуже добре”, а найбільш готовим документом уже є саме Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової підтримки. Водночас Уйварі наголосив, що остаточне погодження ще не завершене, оскільки сторони продовжують доопрацьовувати окремі положення.

    У Брюсселі зазначають, що програма допомоги базується на трьох ключових напрямках. Перший — продовження співпраці України з Міжнародний валютний фонд та дотримання умов програми МВФ. Другий — реалізація економічних реформ, спрямованих на стабілізацію фінансової системи, бюджетну дисципліну та модернізацію економіки. Третій — політичні та інституційні реформи, пов’язані з верховенством права, антикорупційною політикою та незалежністю державних органів.

    Саме політичний блок умов, за інформацією джерел, став одним із найчутливіших у переговорах. Раніше “Європейська правда” повідомляла, що частина вимог Євросоюзу безпосередньо пов’язана з реформуванням антикорупційної системи України та посиленням незалежності правоохоронних інституцій.

    За даними джерел видання, значна частина майбутніх умов базується на так званому “плані Качки-Кос” — неофіційному переліку реформ, який у Брюсселі розглядають як один із ключових орієнтирів для оцінки прогресу України у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Серед вимог — ухвалення нової Антикорупційної стратегії, посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, реформа процедури призначення генерального прокурора, а також зміни в роботі правоохоронних і судових органів.

    У Європейському Союзі наголошують, що йдеться не лише про технічні умови отримання кредиту, а про ширшу систему інтеграції України до європейського політичного та правового простору. Фактично фінансова допомога дедалі більше пов’язується із виконанням конкретних структурних реформ та наближенням української системи управління до стандартів ЄС.

    На цьому тлі в Україні вже виникли суперечки щодо змісту майбутньої антикорупційної стратегії. Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна раніше заявила, що урядовий проєкт стратегії на 2026–2030 роки не враховує частину положень, які ЄС розглядає як критично важливі. Зокрема, йшлося про незалежність антикорупційних органів та реформування системи прокуратури.

    За словами Радіної, невиконання цих критеріїв може ускладнити не лише отримання окремих траншів фінансової допомоги, а й загалом процес переговорів про вступ України до Європейського Союзу. У Брюсселі ж наголошують, що реформи мають бути не декларативними, а практичними та системними.

    Очікується, що кредитна програма ЄС на 90 млрд євро стане однією з найбільших програм підтримки України з початку повномасштабної війни. Кошти планують спрямувати на покриття дефіциту державного бюджету, фінансування соціальних витрат, підтримку макроекономічної стабільності, відновлення інфраструктури та реалізацію реформ.

    Для України ця допомога є критично важливою на тлі величезного навантаження на бюджет через війну, зростання оборонних витрат та потребу у фінансуванні державних програм. За оцінками економістів, без стабільної міжнародної підтримки Київ може зіткнутися з серйозними ризиками для фінансової системи та виконання соціальних зобов’язань.

    Водночас у ЄС прагнуть зробити фінансову підтримку інструментом довгострокового впливу на реформування української держави. Саме тому Брюссель дедалі жорсткіше прив’язує виділення коштів до конкретних результатів у сфері антикорупційної політики, судової реформи та державного управління.

    У Єврокомісії заявляють, що остаточне погодження документів може відбутися вже найближчим часом. Після цього механізм фінансування має пройти формальне затвердження в інституціях ЄС, що відкриє шлях до початку виділення коштів Україні.

  • Україна запускає антикорупційний прорив разом із ОЕСР: що зміниться вже найближчим часом

    Україна запускає антикорупційний прорив разом із ОЕСР: що зміниться вже найближчим часом

    Україна готується до запуску масштабного антикорупційного проєкту, який має стати одним із ключових етапів реформування держави на шляху до європейської інтеграції. Про це заявив Кирило Буданов після зустрічі з делегацією Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

    За словами посадовця, йдеться не про точкові зміни, а про системну трансформацію, яка передбачає гармонізацію українського законодавства із міжнародними стандартами. Проєкт реалізовуватиметься за підтримки Швейцарії і має на меті суттєво підвищити ефективність боротьби з корупцією в Україні — однією з ключових вимог як міжнародних партнерів, так і українського суспільства.

    У центрі ініціативи — приведення української правової системи у відповідність до норм і практик країн ОЕСР, які вважаються «золотим стандартом» у сфері економічного управління та антикорупційної політики. Організація об’єднує 38 розвинених держав, на які припадає понад 60% світового ВВП, і відіграє важливу роль у формуванні глобальних економічних правил.

    Буданов підкреслив, що Україна вже зробила важливий крок у цьому напрямку: у грудні 2025 року було підписано угоду про приєднання до Робочої групи ОЕСР з питань боротьби з хабарництвом. Це означає, що країна бере на себе зобов’язання впроваджувати міжнародні стандарти прозорості, контролю за фінансовими потоками та відповідальності за корупційні правопорушення.

    Новий проєкт, за словами представників влади, має стати практичним інструментом реалізації цих зобов’язань. Очікується, що він включатиме не лише зміни до законодавства, а й реформу інституцій, які відповідають за запобігання та розслідування корупції. Йдеться, зокрема, про підвищення ефективності роботи антикорупційних органів, вдосконалення механізмів контролю за державними фінансами та запровадження сучасних цифрових рішень для прозорості.

    Контекст запуску цієї ініціативи є надзвичайно важливим. Україна перебуває у стані повномасштабної війни, що створює додаткові ризики для фінансової дисципліни та використання бюджетних коштів. Водночас саме в таких умовах міжнародні партнери особливо уважно стежать за тим, як держава управляє ресурсами.

    Останні антикорупційні скандали лише підсилюють актуальність реформи. Зокрема, навесні 2026 року правоохоронці викрили низку резонансних справ — від хабарів у сотні тисяч доларів до зловживань у регіональних органах влади. Такі випадки не лише підривають довіру громадян, а й можуть впливати на обсяги міжнародної допомоги.

    Саме тому запуск масштабного проєкту з ОЕСР розглядається як сигнал для партнерів: Україна не просто декларує боротьбу з корупцією, а переходить до системних змін. Це особливо важливо в контексті євроінтеграції, адже виконання антикорупційних вимог є однією з ключових умов для просування до членства в ЄС.

    Окрім політичного значення, проєкт має і економічний вимір. Ефективна боротьба з корупцією безпосередньо впливає на інвестиційний клімат. Чим прозорішою є система, тим більше шансів залучити іноземний капітал, що критично важливо для відновлення економіки після війни.

    Експерти зазначають, що гармонізація законодавства з ОЕСР може відкрити для України нові можливості у сфері міжнародної торгівлі та співпраці. Це також дозволить інтегруватися у глобальні економічні процеси на більш вигідних умовах.

    Водночас шлях до реальних змін буде непростим. Гармонізація законодавства — це тривалий процес, який потребує не лише політичної волі, а й ефективної реалізації на практиці. Важливу роль відіграватиме контроль за виконанням реформ та готовність державних інституцій працювати за новими правилами.

    Буданов у своєму коментарі наголосив, що Україна сьогодні не лише бореться за свою незалежність, а й активно трансформується як держава. За його словами, реформи — це не менш важливий фронт, ніж військовий.

    У підсумку запуск антикорупційного проєкту за участю ОЕСР може стати одним із ключових кроків у зміні української системи управління. Якщо ініціатива буде реалізована ефективно, вона здатна не лише зменшити рівень корупції, а й закласти основу для довгострокового економічного розвитку та інтеграції України у світову спільноту.

  • «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос зробив резонансну заяву щодо інформації про можливе оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. За його словами, правоохоронні органи не працюють у форматі «припущень» або «інсайдів», а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно на підставі доказів і повідомляються лише після їх офіційного оформлення.

    Про це Кривонос заявив під час виступу на Київському безпековому форумі, відповідаючи на запитання журналістів щодо інформації у медіа про нібито вже підготовлену, але не оголошену підозру. Він чітко наголосив: «Підозра вона або вручена, або не вручена. Якщо вона буде вручена, ми обов’язково про це скажемо». Таким чином очільник НАБУ фактично спростував практику «завчасних сигналів» і підкреслив, що подібні рішення не можуть бути предметом публічних анонсів.

    Кривонос також пояснив, що будь-які слідчі дії, зокрема обшуки, не означають автоматичного доведення вини. За його словами, це лише інструменти збору інформації, які допомагають встановити факти у справі. «Обшук — це одна з форм слідчих дій, яка проводиться для здобуття доказів. Ці докази можуть як підтвердити версію слідства, так і її спростувати», — зазначив він. Таким чином, у НАБУ намагаються відмежувати юридичні процедури від суспільних інтерпретацій, які часто виникають після резонансних дій правоохоронців.

    Окремо директор НАБУ підкреслив, що для антикорупційних органів не має значення, яку посаду займає фігурант справи. За його словами, якщо є підстави для проведення слідчих дій, вони будуть здійснені незалежно від статусу особи. Такий підхід, як наголосив Кривонос, є ключовим принципом роботи бюро і відповідає стандартам верховенства права.

    Він також нагадав, що всі обшуки та інші процесуальні дії проводяться виключно за рішенням суду. Зокрема, дозвіл на проведення обшуку надає Вищий антикорупційний суд після розгляду відповідного клопотання слідчих. Це означає, що правоохоронці повинні надати достатньо аргументів для обґрунтування необхідності таких дій, а суд — перевірити їх законність.

    Контекст справи навколо Андрія Єрмака залишається одним із найбільш обговорюваних у політичному середовищі. Інформація про слідчі дії щодо нього з’явилася ще наприкінці 2025 року, коли ЗМІ повідомили про обшуки, проведені НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згодом ці дії були підтверджені офіційно, що викликало широкий резонанс у суспільстві.

    Сам Єрмак тоді заявив, що не перешкоджає слідству і готовий співпрацювати з правоохоронцями. Водночас у медіа з’являлися припущення, що справа може бути пов’язана з діяльністю кооперативу «Династія», однак офіційні органи не розкривають деталей розслідування, посилаючись на таємницю слідства.

    Після появи інформації про розслідування Андрій Єрмак подав у відставку з посади голови Офісу президента, що стало важливою політичною подією. Попри це, за даними окремих джерел, він продовжував залишатися впливовою фігурою у політичних та професійних колах, що ще більше підсилює увагу до розвитку справи.

    Ситуація розгортається на тлі загального посилення антикорупційної політики в Україні, яку активно підтримує президент Володимир Зеленський та міжнародні партнери. У цьому контексті будь-які розслідування щодо високопосадовців розглядаються як тест на ефективність і незалежність антикорупційних інституцій.

    Кривонос наголосив, що НАБУ не коментує чутки або інформацію з анонімних джерел, оскільки це може вплинути на об’єктивність розслідування. «Ми не можемо коментувати те, що хтось десь бачив або чув. Є лише юридичні факти», — зазначив він. Така позиція, за його словами, дозволяє уникнути маніпуляцій і забезпечує довіру до процесу.

    Наразі розслідування триває, а детективи та прокурори продовжують працювати над аналізом зібраних доказів. У НАБУ запевняють, що у разі ухвалення будь-яких процесуальних рішень, включно з оголошенням підозри, суспільство буде поінформоване офіційно та своєчасно.

    Справа навколо Андрія Єрмака залишається відкритою, а її подальший розвиток залежатиме від результатів слідства. Водночас заява керівника НАБУ чітко окреслює головний принцип: жодних політичних чи медійних спекуляцій — лише факти, докази і закон.

  • Суддя Лазюк може уникнути 7 років в’язниці через мобілізацію

    Суддя Лазюк може уникнути 7 років в’язниці через мобілізацію

    Суддя Дзержинського райсуду Харкова Сергій Лазюк, якого у 2022 році Вищий антикорупційний суд визнав винним у корупції та засудив до семи років ув’язнення з конфіскацією майна, може уникнути покарання. Причина — прогалина у законодавстві, яка дозволила йому фактично «заморозити» власну справу.

    У 2023 році під час розгляду апеляції Лазюк мобілізувався. Це автоматично призупинило судовий процес, і з того часу він не просувається. Тим часом строки давності завершуються: за першим епізодом — уже за півтора місяці, за другим — у січні 2026 року. Якщо апеляцію не відновлять найближчим часом, вирок ВАКС залишиться на папері.

    Як зазначають у Центрі протидії корупції та «Автомайдані», справа Лазюка стала показовою. Коли Верховна Рада ухвалювала закон про мобілізацію засуджених, із переліку тих, хто не міг скористатися цією нормою, випали судді, прокурори, слідчі та посадовці Офісу президента. Таким чином, Лазюк отримав можливість уникнути реального покарання, прикриваючись мобілізацією.

    Правозахисники наголошують: це створює небезпечний прецедент. Якщо судді та високопосадовці зможуть безкінечно відкладати вироки завдяки формальним шпаринам у законі, довіра суспільства до антикорупційної системи буде остаточно підірвана.

    У парламенті зареєстрований законопроєкт №10100, який мав би врегулювати подібні випадки та встановити чіткі строки розгляду справ навіть у разі мобілізації. Однак поки що депутати не поспішають його ухвалювати.

    Справу Лазюка експерти називають «лакмусовим папірцем» для влади: від того, чи знайдеться політична воля закрити прогалини й не дозволити спустити справу на гальмах, залежить не лише доля конкретного судді, а й довіра до всього антикорупційного правосуддя в Україні.