Позначка: антиоксидант

  • Дефіцит вітаміну С: ознаки та наслідки для організму

    Дефіцит вітаміну С: ознаки та наслідки для організму

    Вітамін С є одним із найважливіших антиоксидантів для організму людини. Він бере участь у багатьох життєво важливих процесах: від вироблення колагену до засвоєння заліза, підтримки серцево-судинної системи та захисту клітин від запалення.

    Цей вітамін допомагає знизити рівень свинцю в організмі, який може потрапляти із старих фарб, ґрунту або дешевих прикрас. Продукти, багаті на вітамін С, залізо і кальцій, допомагають мінімізувати ризик отруєння.

    Вітамін С також важливий для схуднення, адже бере участь у метаболізмі та синтезі карнітину, що сприяє спалюванню жирів. Він підтримує імунітет, допомагає судинам і серцю, знижує запалення і рівень «поганого» холестерину. Крім того, вітамін С необхідний для вироблення колагену, що підтримує шкіру та суглоби, а також бере участь у синтезі нейромедіаторів, зменшуючи втому і покращуючи настрій.

    Дефіцит вітаміну С особливо поширений у людей із надлишковою вагою, адже він підсилює окислювальний стрес і погіршує чутливість до інсуліну.

    Крім того, вітамін С покращує засвоєння заліза з рослинних продуктів, підтримує здоров’я суглобів і шкіри, допомагає загоювати рани та зменшувати запалення. Він також захищає нейрони від окислювального стресу і може уповільнювати вікове зниження когнітивних функцій.

    Вітамін С найкраще засвоюється разом із їжею, особливо з продуктами, що містять жири. Дефіцит можна запобігти, включаючи у раціон цитрусові, ягоди, броколі, болгарський перець, шпинат, квашену капусту та картоплю.

  • Секрети розмарину: чому ця рослина має бути на вашій кухні

    Секрети розмарину: чому ця рослина має бути на вашій кухні

    Розмарин – не просто популярна приправа до м’яса, риби чи овочів, а справжній союзник здоров’я. Його використовують у кулінарії, косметології та навіть як природний засіб для профілактики хвороб мозку. Чому варто включити розмарин у свій щоденний раціон – далі в матеріалі.

    Розмарин здатен знижувати рівень глюкози, уповільнюючи всмоктування вуглеводів у кров. Більше того, він захищає клітини підшлункової залози, які відповідають за вироблення інсуліну. Саме тому його радять вживати людям із ризиком розвитку цукрового діабету або тим, хто контролює рівень глюкози.

    Завдяки своїм антибактеріальним властивостям розмарин захищає слизову оболонку шлунка й знижує ризик виникнення виразки. Він також має жовчогінну дію, сприяє кращому перетравленню їжі й нормалізує роботу кишківника.

    Ще один плюс — його дія на печінку. Розмарин допомагає організму позбутися токсинів і захищає печінкові клітини від ушкоджень, зокрема, спричинених прийомом ліків або впливом шкідливих речовин.

    Ця рослина багата на антиоксиданти, які борються з вільними радикалами — основними «винуватцями» старіння, раку та хронічних запалень. Регулярне вживання розмарину може знизити ризик серцево-судинних хвороб, пришвидшити регенерацію шкіри, а також полегшити симптоми акне чи екземи.

    Спеція має заспокійливу дію: допомагає знизити рівень стресу, який часто погіршує пам’ять та концентрацію. Антиоксиданти в розмарині захищають нейрони від ушкоджень і можуть зменшити ризик розвитку деменції. У деяких дослідженнях аромат розмарину пов’язували з покращенням когнітивних функцій.

    Найкраще — використовувати свіжу рослину. Її можна вирощувати в горщику на підвіконні цілий рік. Розмарин чудово поєднується зі смаженим м’ясом, рибою, картоплею, супами та соусами. Навіть десерти з ноткою розмарину здатні здивувати смаком.

    Також гілочка розмарину додає вишуканого аромату лимонаду або трав’яному чаю. А розмаринова олія у ванні допоможе зняти напругу, розслабитись і покращити якість сну.

  • Оливкове листя: маловідоме джерело антиоксидантів для серця, тиску та метаболізму

    Оливкове листя: маловідоме джерело антиоксидантів для серця, тиску та метаболізму

    Більшість із нас знає про користь оливкової олії для здоров’я, однак мало хто звертає увагу на іншу частину цієї середземноморської рослини — оливкове листя. А дарма: воно є потужним джерелом антиоксидантів, і може позитивно впливати на артеріальний тиск, рівень холестерину, глюкозу в крові та навіть когнітивну функцію.

    Про це розповіла професорка харчування Евангелін Мандзіоріс з Університету Південної Австралії. В інтерв’ю для The Conversation вона зазначила, що основна біоактивна речовина листя — олеуропеїн — міститься в значно більших кількостях, ніж в оливках або олії. Цей антиоксидант, а також гідрокситетрозол, лутеолін, апігенін та вербаскозид, здатні знижувати окислювальний стрес — шкідливий процес, який сприяє розвитку хронічних захворювань, включно з раком та серцево-судинними хворобами.

    Огляд 12 досліджень за участю 819 осіб виявив, що екстракт оливкового листя сприяє зниженню артеріального тиску та покращує ліпідний профіль крові — особливо у тих, хто вже мав проблеми з тиском. Учасники досліджень вживали екстракт у формі капсул (від 250 мг до 5 г на день) або у складі продуктів, таких як хліб.

    Крім впливу на серце, були зафіксовані й інші переваги: поліпшення контролю глюкози, зменшення ваги, підтримка здоров’я кісток та суглобів, а також когнітивних функцій. Однак результати не завжди були стабільними, що, на думку дослідниці, пов’язано з різною дозою, формою вживання та тривалістю прийому.

    Листя оливки можна використовувати як чай або додавати до страв. Втім, через гіркий смак вживання в такому вигляді може бути неприємним. З іншого боку, екстракти активно додають до випічки, що не лише збагачує продукти антиоксидантами, а й, за відгуками, робить смак приємнішим.

    Однак Мандзіоріс наголошує: попри всі переваги, екстракт оливкового листя — не чарівна пігулка. Він може бути корисним людям з високим тиском, діабетом або порушеним ліпідним профілем, але застосовувати його потрібно лише після консультації з лікарем. А головне — жодна добавка не замінить різноманітне та збалансоване харчування, багате на рослинні продукти.