Позначка: апеляція

  • Ексголову ДФС Насірова визнали винним і взяли під варту просто в залі суду

    Ексголову ДФС Насірова визнали винним і взяли під варту просто в залі суду

    Вищий антикорупційний суд засудив колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова до шести років позбавлення волі. Його визнали винним у зловживанні владою в інтересах структур екснардепа-втікача Олександра Онищенка. Насірова взяли під варту в залі суду. Вирок поки не набрав законної сили й може бути оскаржений. Про це повідомляють Суспільне, Центр протидії корупції та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

    Колегія суддів ВАКС у складі Ігоря Строгого, Лесі Федорак та Віктора Ногачевського визнала Романа Насірова винуватим у зловживанні службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України) — йдеться про незаконні рішення, які дозволяли компаніям, пов’язаним з Олександром Онищенком, відтерміновувати сплату ренти за користування надрами і податкові зобов’язання. За даними сторони обвинувачення, держава через це недоотримала понад 2 мільярди гривень.

    Суд призначив покарання — шість років позбавлення волі та штраф 17 тисяч гривень, що є максимальною межею санкції статті. Окремо Насірову заборонено протягом трьох років обіймати посади в органах влади, місцевого самоврядування та на держпідприємствах, які пов’язані з управлінськими функціями. Після оголошення вироку суд постановив взяти його під варту негайно, просто у залі.

    Що стосується інших фігурантів. За даними журналістів, ексчиновника ДФС Володимира Новікова засудили до чотирьох років ув’язнення з таким самим штрафом і забороною обіймати посади. Водночас Центр протидії корупції стверджує, що Новікова суд визнав невинуватим, і пише про його виправдання. Тобто наразі є суперечливі повідомлення щодо статусу другого обвинуваченого.

    Юридично вирок іще не набрав чинності. Далі — апеляція. Апеляційна палата ВАКС має розглянути скарги на вирок до середини квітня 2026 року. Якщо цього не станеться вчасно, Насіров може уникнути покарання через сплив строку давності. Саме на цьому наголошують в Центрі протидії корупції, називаючи таймінг критично важливим.

    Це рішення стало кульмінацією однієї з найвідоміших корупційних справ останніх років — так званої «газової справи Онищенка». Справу слухали більше шести років, і вона включала понад двісті судових засідань. Суть підозри — у тому, що керівництво ДФС штучно «розстрочувало» платежі компаніям Онищенка, фактично дозволяючи їм уникати негайної сплати обов’язкових платежів за користування надрами.

    Окремий епізод, який викликав суспільний резонанс під час розгляду справи, — спроба захисту зупинити процес, посилаючись на мобілізацію Насірова. У квітні захист заявив, що обвинувачений нібито зарахований до військової частини. Підставою стала довідка військово-лікарської комісії від 30 січня 2025 року. Уже наступного дня Збройні сили України скасували цей наказ, вказавши, що документ про призов був виданий протиправно.

    Поки що Насіров перебуває під вартою за рішенням ВАКС і формально вважається засудженим до шести років ув’язнення. Але його юридичний статус залишається неповним до рішення Апеляційної палати ВАКС. Саме темп апеляції — і питання строку давності до квітня 2026 року — стане тестом не лише для самого обвинуваченого, а й для репутації антикорупційної системи загалом.

  • Легалізував через перекази та картку: у Житомирській області засудили торговця підробною валютою

    Легалізував через перекази та картку: у Житомирській області засудили торговця підробною валютою

    25-річний мешканець Вінниччини визнався винним у зберіганні і збуті підробленої іноземної валюти та у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом (ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 209 КК України). За версією прокуратури, протягом 2024 року чоловік неодноразово обмінював фальшиві купюри євро в обмінних пунктах різних міст Житомирської області, переважно номіналами 200 і 500 євро.

    Правоохоронці задокументували шість епізодів збуту підробленої валюти на загальну суму 2 100 євро. Частину отриманих коштів підсудний намагався легалізувати: укладав цивільно-правові угоди, поповнював власну банківську карту та перераховував гроші третім особам. Дії фігуранта кваліфіковано як кримінальні правопорушення, передбачені відповідними статтями Кримінального кодексу.

    Звягельський міськрайонний суд Житомирської області визнав чоловіка винним і призначив покарання у вигляді сімох років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок набере законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

  • Суддя Лазюк може уникнути 7 років в’язниці через мобілізацію

    Суддя Лазюк може уникнути 7 років в’язниці через мобілізацію

    Суддя Дзержинського райсуду Харкова Сергій Лазюк, якого у 2022 році Вищий антикорупційний суд визнав винним у корупції та засудив до семи років ув’язнення з конфіскацією майна, може уникнути покарання. Причина — прогалина у законодавстві, яка дозволила йому фактично «заморозити» власну справу.

    У 2023 році під час розгляду апеляції Лазюк мобілізувався. Це автоматично призупинило судовий процес, і з того часу він не просувається. Тим часом строки давності завершуються: за першим епізодом — уже за півтора місяці, за другим — у січні 2026 року. Якщо апеляцію не відновлять найближчим часом, вирок ВАКС залишиться на папері.

    Як зазначають у Центрі протидії корупції та «Автомайдані», справа Лазюка стала показовою. Коли Верховна Рада ухвалювала закон про мобілізацію засуджених, із переліку тих, хто не міг скористатися цією нормою, випали судді, прокурори, слідчі та посадовці Офісу президента. Таким чином, Лазюк отримав можливість уникнути реального покарання, прикриваючись мобілізацією.

    Правозахисники наголошують: це створює небезпечний прецедент. Якщо судді та високопосадовці зможуть безкінечно відкладати вироки завдяки формальним шпаринам у законі, довіра суспільства до антикорупційної системи буде остаточно підірвана.

    У парламенті зареєстрований законопроєкт №10100, який мав би врегулювати подібні випадки та встановити чіткі строки розгляду справ навіть у разі мобілізації. Однак поки що депутати не поспішають його ухвалювати.

    Справу Лазюка експерти називають «лакмусовим папірцем» для влади: від того, чи знайдеться політична воля закрити прогалини й не дозволити спустити справу на гальмах, залежить не лише доля конкретного судді, а й довіра до всього антикорупційного правосуддя в Україні.

  • Ексчиновниця Одеської митниці програла апеляцію у справі про недостовірне декларування

    Ексчиновниця Одеської митниці програла апеляцію у справі про недостовірне декларування

    Ексзаступниця начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці Оксана Чернявська стала фігуранткою одразу кількох справ. Окрім резонансного розслідування щодо незаконного збагачення, вона намагалася оскаржити перевірку про недостовірне декларування, але програла апеляцію.

    Про це стало відомо з рішення Одеського апеляційного адміністративного суду у справі №815/5299/17, повідомляє 368.media.

    Ще у жовтні 2017 року Чернявська подала до суду на департамент захисту економіки Нацполіції та його обласне управління, вимагаючи визнати незаконною перевірку її електронної декларації. Мовилося про несвоєчасне повідомлення НАЗК щодо продажу автомобіля Mercedes-Benz ML-350: машину було переоформлено 5 жовтня 2016 року, але декларацію оновлено лише у червні 2017-го.

    Чернявській інкримінували порушення ст. 366-1 КК України, а сама вона у першій інстанції змогла добитися позитивного для себе рішення — суд визнав дії поліції протиправними. Однак апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову.

    Судді встановили, що правоохоронці діяли в межах закону, а повторна перевірка була ініційована через виявлені недоліки у попередньому висновку. Також зауважено, що Чернявська не конкретизувала, які саме дії оскаржує, що ускладнило розгляд справи.

    Водночас у матеріалах справи зазначається, що двоє посадовців, які допустили помилки при первинній перевірці, були притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

    Раніше повідомлялося, що Чернявська також фігурує у справі щодо незаконного збагачення. За даними слідства, вона володіє статками, які не відповідають її офіційним доходам.

  • Ексміністерка Богатирьова програла суд за пенсію: хотіла майже 40 тисяч на місяць

    Ексміністерка Богатирьова програла суд за пенсію: хотіла майже 40 тисяч на місяць

    Колишня міністерка охорони здоров’я Раїса Богатирьова, відома як соратниця президента-втікача Віктора Януковича, намагалась через суд добитися збільшення своєї пенсії до рівня майже 90% від зарплати чинного народного депутата. Проте суд відмовив їй у задоволенні позову.

    Як повідомляє «Главком» із посиланням на судовий реєстр, станом на березень 2025 року пенсія Богатирьової становила 21,8 тис. грн. Ексдепутатка вимагала збільшити виплати, посилаючись на норми старого закону «Про статус народного депутата України», який дозволяв встановлювати пенсії ексдепутатам до 90% від діючої зарплати парламентарів. А це — близько 38–39 тис. грн на той час.

    Однак Пенсійний фонд відмовив у перерахунку, зазначивши, що в 2021 році, на момент подачі заяви, діяли вже інші правила нарахування пенсій — відповідно до загального пенсійного законодавства, а не спеціального статусу народного депутата.

    Волинський окружний адміністративний суд погодився з аргументами Пенсійного фонду. У рішенні зазначено, що пенсія Богатирьової не підлягає перегляду на основі зарплат чинних депутатів. Таким чином, ексміністерці відмовлено в перерахунку виплат.

    Втім, Богатирьова має право оскаржити це рішення в апеляції.

    Хто така Раїса Богатирьова

    Раїса Богатирьова — політична фігура епохи Януковича, яка займала ключові державні посади: міністерки охорони здоров’я, віцепрем’єрки та секретарки РНБО. У жовтні 2014 року її оголосили в розшук за підозрою в розкраданні понад 6,5 млн грн під час закупівель ліків та медобладнання. У 2015 році вона була оголошена в міжнародний розшук Інтерполом.

    У 2019 році її затримали в аеропорту «Жуляни», але невдовзі звільнили під заставу. Пізніше антикорупційні органи скасували арешт та інші запобіжні заходи, а справа фактично зійшла нанівець.

  • Справу ексглави Броварської РДА, який п’яним збив чотирьох людей, повернули на новий розгляд

    Справу ексглави Броварської РДА, який п’яним збив чотирьох людей, повернули на новий розгляд

    Апеляційний суд скасував вирок колишньому голові Броварської районної державної адміністрації Павлу Майбоженку, якого визнали винним у скоєнні ДТП у стані алкогольного сп’яніння, внаслідок якого постраждали четверо осіб. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

    Згідно з повідомленням, Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора та скасував вирок, винесений Броварським міськрайонним судом. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

    «Завдяки принциповій позиції ювенальних прокурорів Київської обласної прокуратури Київський апеляційний суд скасував вирок Броварського міськрайонного суду та призначив новий розгляд справи», — йдеться в офіційному повідомленні.

    Нагадаємо, що раніше Броварський суд призначив Павлу Майбоженку покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисяч гривень та позбавив права керування транспортними засобами строком на три роки. Таке рішення викликало широкий суспільний резонанс через м’якість покарання, зважаючи на тяжкість злочину.

    У серпні 2021 року Майбоженко, перебуваючи за кермом у нетверезому стані, скоїв наїзд на чотирьох пішоходів. Унаслідок ДТП постраждали неповнолітні. Водій намагався уникнути відповідальності, посилаючись на службовий статус та інші обставини.

    Офіс генпрокурора неодноразово наголошував на необхідності справедливого покарання для посадовців, які порушують закон, особливо якщо це стосується безпеки громадян. Після апеляції, що подали ювенальні прокурори, суд визнав необхідність повторного розгляду справи з урахуванням усіх обставин.

    Наразі справа знову буде розглядатися у суді першої інстанції, де прокурори домагатимуться суворішого покарання, відповідного скоєному злочину.

  • Меру Ірпеня Маркушину продовжили домашній арешт: захист готує апеляцію

    Меру Ірпеня Маркушину продовжили домашній арешт: захист готує апеляцію

    Печерський районний суд Києва 19 березня ухвалив рішення продовжити цілодобовий домашній арешт міському голові Ірпеня Олександру Маркушину ще на місяць – до 23 квітня. Його підозрюють у незаконному перетині кордону в серпні 2022 року, однак захист наполягає, що справа є політично мотивованою.

    Судове рішення та позиція сторін

    Суд відхилив доводи адвокатів про відсутність ризиків та суттєві обмеження прав підозрюваного. Адвокат Павло Гончаренко заявив, що команда захисту готує апеляційну скаргу на рішення суду.

    «Кожен аргумент захисту був детально розписаний із посиланням на судову практику Європейського суду з прав людини та національних судів. Ми довели відсутність ризиків, однак суд все одно ухвалив таке рішення, яке вважаємо несправедливим», – зазначив Гончаренко.

    Сам Олександр Маркушин назвав рішення суду упередженим і заявив, що не збирається переховуватися від слідства.

    20 березня суд також має розглянути питання щодо продовження чи скасування його відсторонення з посади мера Ірпеня.

    У чому суть справи

    Мера Ірпеня підозрюють у незаконному переправленні особи через державний кордон, хоча адвокати наголошують, що фактично йдеться про його самостійний виїзд за кордон у серпні 2022 року.

    За словами захисту, спершу слідство розглядало звинувачення за статтею про незаконний перетин кордону, проте через закінчення строку давності (максимальне покарання – 15 діб арешту) перекваліфікувало справу на більш серйозну – «незаконне переправлення осіб».

    За версією адвокатів, Маркушин виїхав з України на законних підставах:

    • щоб побачити свого малолітнього сина, який залишився напівсиротою після смерті матері;
    • для закупівлі безпілотників для ЗСУ за погодженням Вишгородської райради та Київської ОВА.

    Раніше суд відправив його під варту з можливістю внесення 30 млн грн застави, проте пізніше Апеляційний суд Києва змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

    Звинувачення та аргументи сторін

    Прокурори наполягають, що Маркушин виїхав не для волонтерської діяльності, а з особистих мотивів. Вони також вважають, що підозрюваний може переховуватися від слідства або впливати на свідків.

    Захист, навпаки, заперечує ці ризики, аргументуючи тим, що мер Ірпеня з’являється на всі судові засідання та виконує рішення суду.

    «Якби я хотів втекти, то не залишався б в Ірпені під час російського вторгнення і не організовував би оборону міста. Я не переховувався від ворога, не буду переховуватись і від ДБР», – заявив Маркушин.

    Його адвокати також зазначають, що слідство базується на матеріалах обласної поліції, яка раніше вже закривала це провадження через відсутність складу злочину.

    Розгляд апеляції щодо продовження запобіжного заходу має відбутися найближчим часом.

  • Прокурор готує апеляцію на вирок ексголові Броварської РДА

    Прокурор готує апеляцію на вирок ексголові Броварської РДА

    Броварський міськрайонний суд 27 січня 2025 року затвердив угоду про примирення між ексголовою Броварської РДА Володимиром Майбоженком та потерпілими у справі про наїзд на пішоходів. Обвинувачений, який в квітні 2024 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, збив чотирьох пішоходів, у тому числі малолітню дитину, сплатить штраф у розмірі 34 тис. грн і на три роки позбудеться права керувати транспортними засобами.

    Прокурор Київської обласної прокуратури спочатку не погоджувався з укладенням угоди, вважаючи її невідповідною інтересам суспільства та вимогам Кримінального кодексу України. Проте суд не підтримав цю позицію, відмовивши в дослідженні матеріалів, що свідчать про відсутність пом’якшуючої обставини для обвинуваченого.

    У зв’язку з цим на вирок готується апеляційна скарга.

  • Екс-президент «Мотор Січі» програв апеляцію: його активи конфісковано на користь держави

    Екс-президент «Мотор Січі» програв апеляцію: його активи конфісковано на користь держави

    23 січня 2025 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) винесла остаточне рішення у справі №991/9618/24, відхиливши апеляцію колишнього президента “Мотор Січі” Вячеслава Богуслаєва. Як повідомило Міністерство юстиції, суд підтвердив рішення першої інстанції від 2 грудня 2024 року та залишив чинним вердикт про конфіскацію активів Богуслаєва.

    Що вирішив суд?

    Позов Міністерства юстиції про застосування санкцій проти Вячеслава Богуслаєва було задоволено повністю. У дохід держави конфіскували:

    • будівлі та споруди господарського комплексу в місті Приморськ, Запорізької області;
    • 100% частки у статутному капіталі ТОВ «ІННОВА».

    Згідно із законодавством, постанова набрала законної сили одразу після проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

    Передісторія справи

    Це не перший випадок, коли активи Богуслаєва потрапляють під конфіскацію. Ще 25 червня 2024 року Апеляційна палата ВАКС залишила чинним рішення суду першої інстанції у справі №991/558/24, де проти Богуслаєва також застосували санкції.

    Дії колишнього очільника “Мотор Січі” раніше викликали численні запитання щодо можливої співпраці з іноземними структурами, які становлять загрозу національній безпеці України. Зокрема, компанія “Мотор Січ” опинилася в епіцентрі скандалів через передачу технологій та стратегічних активів, що викликало увагу правоохоронних органів.

    Рішення Апеляційної палати ВАКС ставить крапку в цій справі, остаточно закріплюючи конфіскацію активів за державою. Водночас це може стати прецедентом у боротьбі з корупцією та неправомірним використанням стратегічних активів України.

  • Олександр Лємєнов подає апеляцію в справі про ухилення від служби

    Олександр Лємєнов подає апеляцію в справі про ухилення від служби

    Засновник антикорупційної організації StateWatch та активіст Олександр Лємєнов, якого підозрюють в ухиленні від мобілізації, подав апеляцію на обраний йому запобіжний захід. В апеляційному суді слухання цієї апеляції призначено на 28 січня 2025 року.

    Олександру Лємєнову інкримінують ухилення від призову під час мобілізації, на особливий період, зокрема, через відмову отримати повістку та неявку на збірний пункт. Згідно з ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 27 грудня 2024 року, йому призначено запобіжний захід у вигляді застави на суму 60.560 грн. Крім того, Лємєнову покладено обов’язки регулярно з’являтися до слідчого, прокурора або суду за першим викликом та повідомляти про зміну місця проживання.

    Слідчі відзначають, що Лємєнов, маючи військово-облікову спеціальність та будучи визнаним придатним до служби, умисно ухилився від мобілізації та не з’явився на збірний пункт. Його відмова від отримання повістки була зафіксована в присутності двох свідків.

    Лємєнову було повідомлено про підозру за ст. 336 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання до 5 років позбавлення волі. Від початку мобілізації, з 24 листопада 2024 року, Лємєнов був оголошений у розшук, оскільки ухилявся від виконання своїх обов’язків і не з’являвся на виклики слідчого.

    Слідчий суддя зазначив, що підозрюваний усвідомлював серйозність ситуації, в якій перебуває країна, однак свідомо ухилився від виконання обов’язків, що порушує моральні та правові принципи в умовах війни.

    Цей випадок набуває додаткового резонансу через зв’язок Лємєнова з іншими антикорупційними активістами, які також, за різними даними, уникали виконання своїх обов’язків під час мобілізації. У діловому середовищі це явище отримало назву “шабунінг”, від імені одного з відомих активістів.

    Зокрема, відомо, що інший засновник StateWatch Гліб Каневський після тривалого ухилення від військової служби працював у Міністерстві оборони, де став фігурою в численних корупційних скандалах, зокрема щодо завищених закупівель для армії.

    Як стало відомо, подібні випадки мали місце й серед інших відомих активістів, включаючи керівників “Центру протидії корупції”, таких як Дарія Каленюк та Вітілій Шабунін, а також блогера Юрія Бутусова та інших. Це піднімає питання про етичність таких осіб, які заявляють про боротьбу з корупцією, водночас ухиляючись від обов’язків перед державою.