Позначка: арешт активів

  • АРМА зберігає контроль над російською часткою у «Вента ЛТД» попри судові спори

    АРМА зберігає контроль над російською часткою у «Вента ЛТД» попри судові спори

    Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів АРМА продовжує здійснювати управління арештованою часткою у фармацевтичному дистриб’юторі Вента ЛТД, яка до початку повномасштабної війни перебувала під контролем російської фармацевтичної групи Катрен. Попри тривалу юридичну та управлінську невизначеність, а також зміну підходів до управління арештованими корпоративними правами, актив формально залишається у сфері контролю державного агентства, яке продовжує координувати його статус у межах чинного законодавства та судових процедур.

    Як повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на офіційну відповідь АРМА, агентство підтвердило, що зазначена частка наразі перебуває в управлінні, однак не надало чітких роз’яснень щодо того, чи завершено процедуру розірвання договору з попереднім управителем активу — компанією І.К.Вел. Саме цей аспект залишається одним із найбільш спірних у всій історії управління арештованим майном, оскільки навколо нього сформувалася складна правова колізія, що включає як результати конкурсних процедур, так і подальші рішення державних органів після зміни керівництва АРМА.

    Історія цього активу бере свій початок ще до 2022 року, коли частка у розмірі 24% статутного капіталу «Вента ЛТД» належала російській компанії «Катрен». Після початку повномасштабного вторгнення Росії проти України ці корпоративні права були арештовані в межах кримінального провадження, а згодом, за поданням прокурорів, Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про передачу зазначеної частки в управління АРМА. Таким чином держава отримала інструмент контролю над активом, який раніше був пов’язаний із російським капіталом, із метою його подальшого збереження, управління та недопущення впливу держави-агресора на український фармацевтичний ринок.

    Подальший етап розвитку ситуації був пов’язаний із процедурою конкурсного відбору управителя. У 2025 році АРМА оголосила конкурс на управління арештованою часткою, що викликало значний інтерес з боку учасників ринку. До фінального етапу відбору, який відбувався навесні 2025 року, дійшли дві компанії — «Центр реабілітації “Візаві”» та «І.К.Вел». У результаті переможцем було визначено саме «І.К.Вел», яка отримала право здійснювати управління арештованою часткою у структурі «Вента ЛТД».

    Водночас уже на цьому етапі виникли додаткові питання щодо потенційного конфлікту інтересів і фактичної пов’язаності окремих учасників управління з попередньою структурою компанії. За наявною інформацією, «І.К.Вел» була заснована особами, які раніше мали прямий або опосередкований зв’язок із діяльністю «Вента ЛТД», зокрема через керівника компанії Олександра Волошина. Це викликало дискусії щодо прозорості конкурсної процедури та відповідності обраного управителя принципам незалежного управління арештованими активами, особливо з огляду на чутливість фармацевтичного сектору та значення цього ринку для національної безпеки.

    У підсумку структура контролю над компанією на певному етапі фактично концентрувалася в межах однієї управлінської лінії, коли значна частка впливу на «Вента ЛТД» здійснювалася через зв’язки з особами, які були залучені до її попередньої діяльності. Це додатково ускладнило ситуацію та стало одним із факторів подальшого перегляду рішень щодо управителя.

    Після зміни керівництва АРМА, зокрема після відставки Олени Думи, агентство переглянуло умови співпраці з «І.К.Вел» та ухвалило рішення про розірвання договору на управління арештованою часткою. Компанія не погодилася з таким кроком і звернулася до суду, оскаржуючи дії державного органу та наполягаючи на законності свого призначення за результатами конкурсного відбору.

    Подальший розвиток справи отримав своє продовження у судовій площині. Як повідомляється, Господарський суд міста Києва у рішенні від 22 квітня 2026 року, розглядаючи позов «І.К.Вел», дійшов висновку про відсутність достатніх доказів, які б підтверджували зв’язок компанії з колишніми російськими власниками активу. Суд також зазначив, що не встановлено правових підстав для невизнання результатів проведеного конкурсу на управління арештованою часткою «Вента ЛТД» та для непередачі активу переможцю торгів. Таким чином судова інстанція фактично поставила під сумнів аргументацію, яка лежала в основі управлінських рішень АРМА щодо розірвання договору.

    Попри це, фактична ситуація з управлінням активом залишається складною та багаторівневою. АРМА продовжує декларувати контроль над арештованою часткою, водночас юридичні суперечки між державним агентством і колишнім управителем тривають у судовій площині. Це створює ситуацію правової невизначеності, яка впливає не лише на корпоративну структуру «Вента ЛТД», але й на загальне сприйняття ефективності механізмів управління арештованими активами в Україні.

    У ширшому контексті історія навколо «Вента ЛТД» відображає складність процесів деолігархізації та деконцентрації капіталу, який мав російське походження, а також проблеми, що виникають під час спроб держави одночасно забезпечити прозорість конкурсних процедур, ефективність управління і юридичну бездоганність рішень. Фармацевтичний сектор, який є критично важливим для внутрішнього ринку та системи охорони здоров’я, у цьому випадку стає додатково чутливою сферою, де будь-які управлінські помилки або затримки можуть мати значний вплив на логістику постачання лікарських засобів.

    Таким чином, станом на сьогодні арештована частка у «Вента ЛТД» залишається під управлінням АРМА, однак остаточна модель управління активом, як і питання щодо легітимності попередніх управлінських рішень, продовжують бути предметом судових розглядів і адміністративних процедур. Ситуація фактично перебуває у перехідному стані, де юридичні рішення ще не повністю трансформувалися у стабільну управлінську практику, а сама справа залишається однією з показових у контексті того, як Україна працює з активами, пов’язаними з російським капіталом у період війни.

  • Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов через суд ділить майно з дружиною — слідство вбачає спробу захистити активи від конфіскації

    Ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов через суд ділить майно з дружиною — слідство вбачає спробу захистити активи від конфіскації

    Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов намагається юридично оформити поділ сімейних активів із дружиною, поки триває розслідування щодо нього. Наприкінці жовтня дружина чиновника Світлана звернулася до Печерського районного суду Києва з позовом про поділ спільного майна подружжя. Ідеться не про розлучення публічного характеру, а про класичну для фігурантів корупційних проваджень превентивну техніку: зафіксувати, що частина майна «належить дружині», аби зменшити ризик арешту всього пакета або подальшої конфіскації.

    У позові згадуються квартири, автомобілі, коштовні речі та значні грошові суми. Згідно з деклараціями, родина Чернишових володіє п’ятьма квартирами у Києві загальною площею 386 квадратних метрів. У користуванні — Toyota Land Cruiser 200, записана на Світлану, а також Mercedes-Benz S500, який післяформально проходить через приватне підприємство «Савмоторс», тобто не відображений у декларації як прямий сімейний актив.

    Грошові активи виглядають не менш показово. На банківських рахунках самого ексвіцепрем’єра обліковано 52,1 млн грн, 101,6 тис. євро та 46,2 тис. швейцарських франків. У Світлани Чернишової — 296 тис. грн, 3,4 тис. євро і близько $3,3 тис. У готівці подружжя задекларувало $180 тис., 90 тис. грн, 13,6 тис. євро та 1 тис. швейцарських франків. Усі ці кошти офіційно вказані як спільна сумісна власність, тобто формально належать обом. Саме тому їхній поділ через суд дає можливість спробувати вивести частину в «особисту» зону дружини і ускладнити накладення арешту на все одразу.

    Окрема стаття — рухоме майно, яке часто найважче відслідковувати й арештовувати. У деклараціях описані кілька десятків люксових годинників, колекція картин, бібліотека, рідкісні енциклопедичні видання. Таке майно зазвичай оцінюється індивідуально й може бути предметом торгу у справах про конфіскацію. Тому спроба його «поділити» теж виглядає логічною з точки зору захисту активів.

    Чернишов перебуває під підозрою у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Його ім’я фігурує в масштабній антикорупційній справі у будівельній сфері, де він став уже шостим підозрюваним. Слідство вважає, що йдеться про системне отримання вигоди через проєкти в галузі будівництва та розвитку інфраструктури.

    У таких справах правоохоронці зазвичай намагаються домогтися арешту майна фігуранта, включно з рахунками та нерухомістю, щоб у разі вироку держава могла стягнути збитки. Відповідно, превентивний поділ активів між чоловіком і дружиною на етапі, коли офіційно триває слідство, сприймається як спроба мінімізувати можливі втрати у майбутньому.

    Формально це оформлюється не як «схема», а як цивільно-правовий спір у Печерському суді: дружина просить визначити частки, зафіксувати, які квартири, авто, рахунки й коштовності рахуються за нею особисто, а що — за чоловіком. Якщо суд задовольнить вимоги, то надалі арешт чи конфіскація зможе стосуватися тільки тієї частини, яку суд визнає особистою власністю підозрюваного.

    Це показовий крок для високопоставлених фігурантів гучних справ: рух у цивільному суді випереджає рух у кримінальному провадженні і створює буфер для майна.

  • Апеляційна палата ВАКС конфіскувала майно екснардепа Володимира Олійника на користь держави

    Апеляційна палата ВАКС конфіскувала майно екснардепа Володимира Олійника на користь держави

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 2 жовтня ухвалила рішення про конфіскацію на користь держави майна колишнього народного депутата Володимира Олійника. Суд задовольнив апеляційну скаргу Міністерства юстиції, після чого низка об’єктів і корпоративних прав перейдуть у державну власність.

    Згідно з постановою апеляційної палати, у власність держави переходять: шість об’єктів нерухомого майна в місті Черкаси; один об’єкт нерухомості в Київській області; самохідне моторне прогулянкове судно; а також частка корпоративних прав у ТОВ «Е.С.П. Технології». У повідомленні Мін’юсту зазначено, що постанова апеляційної палати набирає чинності одразу після проголошення та не підлягає оскарженню.

    Передісторія справи: 4 вересня Вищий антикорупційний суд першої інстанції частково задовольнив позов Мін’юсту — тоді було стягнуто частки у нерухомості й 1/2 моторного судна, але суд відмовив у конфіскації частки у ТОВ «Е.С.П. Технології», оформленої на дружину Олійника. Після апеляційного перегляду ця частка також визнана складовою активів, що підлягають переданню державі.

    Хто такий Володимир Олійник: у 1994–2002 роках він був мером Черкас, а згодом — народним депутатом України V–VII скликань (позафракційно й від різних політичних сил, у тому числі від «Партії регіонів»). Після подій Революції Гідності Олійник виїхав за межі України — за даними слідства та ЗМІ, він оселився в РФ і потрапив до переліку осіб, які відкрито підтримували дії, спрямовані проти інтересів України. Правоохоронні органи також повідомляють, що в 2022 році Олійник незаконно перебував на тимчасово окупованих територіях і давав інтерв’ю російським ЗМІ з виправданими заявами щодо воєнної агресії.

    Рішення апеляційної палати є логічним продовженням процесу стягнення активів, ініційованого Міністерством юстиції. Постанова набирає чинності відразу та не підлягає оскарженню, тож повернення вказаних активів у держвласність має розпочатися без затримок. Ми звернулися до пресслужб Мін’юсту та ВАКС за коментарями стосовно виконання рішення й оновимо матеріал у разі надходження додаткової інформації.

  • Гроші ексголови КМДА з оточення Януковича заарештовані за кордоном

    Гроші ексголови КМДА з оточення Януковича заарештовані за кордоном

    Колишній народний депутат і очільник КМДА Володимир Макеєнко втратив контроль над іноземними активами на суму понад 1,5 мільярда гривень. За клопотанням Офісу Генпрокурора та на основі матеріалів ДБР, суд арештував кошти й цінні папери, які були заблоковані на рахунках у Люксембурзі, й передав їх в управління АРМА.

    Ці активи, за версією слідства, мають ознаки незаконного походження. Йдеться про бізнес, що роками вівся в тіні — через низку офшорів, пов’язаних із Макеєнком, у тому числі в Панамі, на Кіпрі та Британських Віргінських островах. Отримані прибутки не декларувались, податки в Україні не сплачувались.

    У матеріалах кримінального провадження, відкритого за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, ідеться про масштабну схему виведення грошей з України. Фактично, це черговий епізод із серії розслідувань про те, як діячі з оточення Януковича, уникнувши відповідальності після Революції гідності, продовжували таємно збагачуватися.

    Макеєнко — персона не нова для силовиків. У 2023 році СБУ та ДБР вже проводили обшуки у справі про відмивання понад 500 мільйонів гривень. Його політична біографія — це типовий маршрут колишніх регіоналів: участь у Партії регіонів, призначення Януковичем головою КМДА під час Майдану, і далі — спроба “перевзутись”, зокрема через участь у проєкті телеканалу “Прямий”, який згодом опинився у власності Петра Порошенка.

    Арешт люксембурзьких активів — один з перших випадків, коли іноземні фінансові структури заблокували кошти, пов’язані з колишніми українськими чиновниками. Це може стати прецедентом для повернення в Україну частини вкрадених мільярдів.