Позначка: арешт

  • Пастка за кордоном: як українські дипломати рятують затриманих співгромадян у польських в’язницях

    Пастка за кордоном: як українські дипломати рятують затриманих співгромадян у польських в’язницях

    Українські дипломатичні представництва у сусідній державі суттєво посилюють роботу із захисту прав тих громадян, які опинилися за ґратами або у слідчих ізоляторах. Допомога українцям, які затримані, перебувають під вартою або вже відбувають кримінальне покарання у Польщі, офіційно охоплює два окремі стратегічні напрями. Головною метою цієї діяльності є унеможливлення будь-яких зловживань з боку місцевих правоохоронних органів та гарантування виключно справедливого ставлення до кожного підозрюваного чи засудженого. Про деталі такої роботи повідомили представники дипломатичного відомства у відповідь на запит щодо стану дотримання прав людини за кордоном.

    Перший ключовий напрям роботи полягає у безпосередньому консульському моніторингу та фізичній присутності представників держави. Консули систематично відвідують пенітенціарні установи, поліцейські відділки, слідчі ізолятори та центри тимчасового тримання іноземців, аби на власні очі перевірити реальні умови перебування українців. Критично важливим аспектом таких візитів є суворий контроль за станом здоров’я затриманих, забезпечення їхнього безперешкодного доступу до належної медичної допомоги та упередження фізичного чи психологічного тиску з боку тюремної адміністрації або інших в’язнів. Офіційний представник України виступає прямим містком між ізольованою людиною та зовнішнім світом, гарантуючи, що базові права, передбачені міжнародними конвенціями, неухильно дотримуються навіть після винесення суворого вироку.

    Другий обов’язковий напрям охоплює комплексну інформаційну, правову та комунікаційну підтримку. Після раптового арешту в чужій країні людина найчастіше опиняється в абсолютному інформаційному вакуумі, не розуміючи місцевої мови, специфіки польського законодавства та власних перспектив. У таких кризових ситуаціях консульство бере на себе обов’язок негайно проінформувати родичів в Україні про точне місцеперебування особи, допомагає знайти кваліфікованих місцевих адвокатів та роз’яснює фундаментальні процесуальні права. Хоча за міжнародним правом дипломати не мають повноважень виступати державними захисниками в суді або безпосередньо втручатися в судовий процес суверенної держави, вони уважно стежать за тим, щоб українцю обов’язково надали об’єктивного перекладача та безкоштовну державну правову допомогу, якщо він не має коштів на приватного юриста.

    Польща продовжує залишатися країною з найбільшою кількістю українських мігрантів, що об’єктивно призводить до пропорційного зростання ситуацій, які потребують термінового консульського втручання. Причини затримання бувають абсолютно різними – від дрібних адміністративних правопорушень та порушень жорстких міграційних правил до серйозних кримінальних звинувачень. Проте незалежно від тяжкості інкримінованого злочину, позиція держави залишається незмінною: кожна людина має повне право на чесний суд та гідне ставлення. Дуже часто саме своєчасне втручання консула на початковому етапі затримання дозволяє уникнути фатальних процесуальних помилок, які могли б негативно вплинути на долю людини в майбутньому. Крім того, дипломатичні місії тримають на жорсткому контролі питання можливої екстрадиції та переведення засуджених для відбування покарання на територію України.

    «Кожен українець, незалежно від свого соціального статусу чи висунутих правоохоронцями звинувачень, завжди залишається під надійним захистом своєї держави. Наше головне завдання полягає не в тому, щоб виправдати злочин, якщо він дійсно був скоєний, а в тому, щоб гарантувати абсолютну законність, справедливість та суворе дотримання базових прав людини на всіх етапах слідства», – зазначають у дипломатичному відомстві.

    Для підвищення загальної ефективності цієї складної роботи посольство активно співпрацює з польськими правозахисними організаціями та державними інституціями. Такий постійний двосторонній діалог допомагає значно швидше вирішувати нестандартні кризові ситуації, особливо коли справа стосується найбільш вразливих категорій громадян або випадків за участю неповнолітніх. Розширення штату консульських відділів та залучення нових фахівців залишається одним із головних пріоритетів, оскільки величезна кількість щоденних звернень вимагає максимальної залученості та оперативної фізичної присутності українських дипломатів у всіх воєводствах сусідньої країни.

     

  • Арешт ветерана через захист парку на Теремках: адвокати заявляють про поліцейське свавілля та процесуальні порушення

    Арешт ветерана через захист парку на Теремках: адвокати заявляють про поліцейське свавілля та процесуальні порушення

    Після масових зіткнень навколо будівництва резервної теплотраси в Голосіївському районі столиці ветеран Любомир Дмитришин опинився у слідчому ізоляторі. Столичні правоохоронці затримали чоловіка та звинувачують його в організації масових заворушень на Теремках. Водночас сторона захисту заявляє про низку грубих порушень під час силового затримання та готує заяву про кримінальне правопорушення щодо перевищення службових повноважень працівниками поліції. Вже подано звернення до суду з вимогою перевірити законність позбавлення волі.

    Зафіксовано, що під час проведення слідчих дій силовики застосували до ветерана фізичну силу, хоча він не чинив жодного спротиву. Правоохоронці увірвалися з обшуком без надання підтверджувальних документів, а сама судова ухвала містила критичні помилки у прізвищі та адресі проживання підозрюваного. Причину затримання не було пояснено, права зачитали вже після завершення процедури, а обов’язкову відеофіксацію процесу навмисно переривали. Крім того, слідчі безпідставно вилучили особистий ноутбук та телефон дружини ветерана, яка взагалі не брала участі в протестних акціях.

    Конфлікт навколо зеленої зони триває з серпня. Місцеві мешканці виступили проти прокладання нової резервної теплотраси до мікрорайонів Теремки-1 та Теремки-2, первинний проєкт якої передбачав вирубку понад шестисот дерев. Магістраль проєктувалася на випадок аварійної зупинки ТЕЦ-5 для гарантованого забезпечення теплом 183 житлових будинків, медичних та освітніх закладів. Після першої хвилі громадського обурення міська влада пообіцяла оптимізувати проєкт та обмежитися вирубкою лише близько десятка дерев.

    Проте 21 вересня будівельні роботи у парку відновилися, а територію обнесли парканом під посиленою охороною. Це спровокувало нову хвилю жорстких протистоянь: місцеві мешканці лягали на землю перед технікою, звідки їх силоміць виносили представники «Муніципальної охорони». Обурені кияни влаштували пікет під стінами міської адміністрації з вимогою змінити маршрут теплотраси та покарати винних у побитті людей. Кульмінацією протистояння став силовий штурм будівельного майданчика 27 вересня, після якого відбулися жорсткі затримання протестувальників.

  • Шпигунський землетрус у Берліні: екскерівника розвідки Німеччини заарештували за злив тисяч таємних документів

    Шпигунський землетрус у Берліні: екскерівника розвідки Німеччини заарештували за злив тисяч таємних документів

    Федеральну розвідувальну службу Німеччини сколихнув колосальний шпигунський скандал, що завдав нищівного удару по вищому керівництву спецслужб країни. Вранці 6 жовтня силовики провели блискавичну спецоперацію та заарештували колишнього очільника зовнішньої розвідки Августа Ханнінга за підозрою у роботі на іноземну державу. Разом із багаторічним керівником секретного відомства правоохоронці затримали його високопосадового спільника Манфреда Д., якого підозрюють у систематичній передачі закритої інформації в обмін на щедру грошову винагороду.

    Спецпризначенці затримали Ханнінга в його власному будинку в місті Нордвальде біля Мюнстера, тоді як Манфреда Д. схопили на території Баварії. Одночасно слідчі провели масштабні обшуки в помешканнях фігурантів та на пов’язаних об’єктах у Берліні. За даними прокуратури, підозрювані уклали таємну угоду про співпрацю ще у 2010 році. Манфред Д. з 2012 по березень 2026 року обіймав посаду начальника штабу наступників Ханнінга у відомстві, отримавши практично безконтрольний доступ до найбільш охоронюваних державних секретів.

    Масштаби витоку даних виявилися катастрофічними для безпеки країни. Слідчі з’ясували, що Манфред Д. безперешкодно постачав дані своєму колишньому шефу щонайменше до середини 2022 року. За цей час він передав колосальний обсяг аналітики та оперативних матеріалів. «За наявними даними, протягом багатьох років Манфред Д. передав Ханнінгу близько 2000 документів, багато з яких містили секретну інформацію, призначену виключно для внутрішнього використання Федеральною розвідувальною службою», – наголосили у відомстві. Наразі діючому посадовцю штабу вже висунули підозру у «сприянні та пособництві у спробі державної зради та шпигунстві на користь іноземної держави».

    Отримані матеріали колишній головний розвідник використовував не лише для приватної консалтингової діяльності, а й зливав третім сторонам. Ханнінг очолював Федеральну розвідувальну службу з грудня 1998 по листопад 2005 року, після чого до листопада 2009 року працював державним секретарем Федерального міністерства внутрішніх справ. Слідство прямо звинувачує його в тому, що він «підтримував тісні контакти з представником іншої іноземної розвідувальної служби, якому протягом кількох років передавав політичну інформацію, частково отриману з матеріалів, наданих Манфредом Д.». Яка саме іноземна країна стояла за цим вербуванням, прокурори наразі не розголошують.

    Злив настільки критичних та чутливих звітів поставив під безпосередню загрозу національну безпеку всієї Німеччини. Фахівці констатують, що підривна діяльність посадовців повністю викрила внутрішні можливості німецької розвідки, розкрила таємні механізми збору даних та завдала непоправної шкоди партнерським відносинам із ключовими союзниками по блоку НАТО.

  • Донат вартістю у 14 років тюрми: політв’язня з Бурятії Олексія Бадмаєва етапували до суворої Якутії

    Донат вартістю у 14 років тюрми: політв’язня з Бурятії Олексія Бадмаєва етапували до суворої Якутії

    Російська репресивна машина продовжує жорстоко ламати долі за найменший прояв солідарності з Україною. У країні-агресорі триває практика показових розправ над громадянами за допомогою драконівських тюремних термінів. Новим етапом у цій системі переслідувань стало жорстке етапування молодого політв’язня до одного з найвіддаленіших регіонів Сибіру.

    14 років колонії за шість доларів: абсурд російського правосуддя

    Як стало відомо правозахисникам, 23-річний політв’язень із Бурятії Олексій Бадмаев, який провів півтора року в колонії на Челябінщині, був примусово етапований до Республіки Саха (Якутія). Там він має провести решту свого безпрецедентно тривалого терміну — загалом 12 років у колонії строгого режиму.

    Судили хлопця за надзвичайно суворими статтями КК РФ через донат, здійснений ще у 2023 році. У 2025 році суд виніс шокуючий вирок: юнака засудили до 14 років позбавлення волі лише за переказ еквівалента 6 доларів США на підтримку одного з українських блогерів. Російські слідчі та суд кваліфікували цей символічний грошовий переказ як «державну зраду» або «фінансування екстремізму», продемонструвавши повну неадекватність судової системи та каральний характер її рішень.

    Суворі етапи та ізоляція ув’язнених

    Переведення Бадмаєва до Якутії є частиною стандартної російської практики етапування політичних в’язнів у віддалені колонії з суворими кліматичними та побутовими умовами. Правозахисні організації наголошують, що такі дії спрямовані на максимальну ізоляцію засуджених від їхніх родин та незалежних спостерігачів, створюючи додатковий психологічний і фізичний тиск на людей, чия «провина» полягає виключно у власній громадянській позиції.

  • Зрада в освіті: суд заочно заарештував директора-колаборанта фейкового коледжу в Новій Каховці

    Зрада в освіті: суд заочно заарештував директора-колаборанта фейкового коледжу в Новій Каховці

    Центральний районний суд Миколаєва постановив взяти під варту без права внесення застави колишнього заступника директора Новокаховського вищого професійного училища Геннадія Іванцова. Чоловіка звинувачують у колабораціонізмі та сприянні ворогу — після окупації міста він добровільно очолив незаконно створений «Новокаховский технический колледж» і розпочав масштабну русифікацію місцевої освіти. Оскільки підозрюваний ігнорував виклики слідчих та переховується на тимчасово окупованій території, рішення про арешт ухвалено заочно.

    За матеріалами слідства, у серпні 2022 року Іванцов повністю перевів роботу очолюваного ним закладу на російські освітні стандарти. Він особисто впроваджував навчальні програми та підручники країни-агресора, перевів документацію і викладання на російську мову, а також регулярно організовував заходи з ворожою пропагандою. Крім того, зловмисник передав окупаційній адміністрації матеріально-технічну базу та службовий автомобіль українського училища. Своїм підлеглим колаборант організував виплату заробітної плати у російських рублях.

    Служба безпеки України офіційно повідомила фігуранту про підозру 7 серпня 2026 року. Суд врахував високі ризики того, що обвинувачений може продовжувати протиправну діяльність або впливати на свідків, та обрав найсуворіший запобіжний захід.

    За даними журналістських розслідувань, загалом на співпрацю з ворогом пішли 34 зі 120 співробітників закладу, частина з яких отримала фейкові керівні посади (зокрема, Марина Мельник та Віталій Павлівський). Відомо, що до повномасштабного вторгнення Іванцов тривалий час очолював місцеві ОСББ та займався адміністративно-господарською роботою. Попри зраду частини колективу, основне та найцінніше обладнання училища вдалося завчасно вивезти на підконтрольну Україні територію.

  • Платіжні мільярди та казино: суд арештував активи ексдепутата Максима Сигалова

    Платіжні мільярди та казино: суд арештував активи ексдепутата Максима Сигалова

    Печерський районний суд Києва у січні 2026 року наклав арешт на майно та кошти колишнього депутата Максима Сигалова, якого слідство пов’язує з діяльністю платіжних компаній «ДАЙМОНД ПЕЙ» та «Є-ПЕЙ». У матеріалах суду йдеться про можливе ухилення від сплати податків, проведення платежів на користь організаторів азартних ігор та схеми маскування фінансових операцій.

    За даними судових матеріалів, під час розслідування правоохоронці досліджують діяльність платіжної інфраструктури, яка обслуговувала операції у сфері онлайн-гемблінгу. Зокрема, у справі згадуються платежі, пов’язані з ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ». Лише за кілька днів у квітні 2024 року на нові рахунки цих компаній надійшло понад 1,1 млрд грн, після чого близько 1,09 млрд грн було перераховано на користь «ДАЙМОНД ПЕЙ» для подальших виплат виграшів.

    Мільярдні обороти та претензії податкової

    Окремо слідство досліджує діяльність ТОВ «Є-ПЕЙ». За результатами аналітичного дослідження Бюро економічної безпеки за період із 1 січня 2021 року до 30 квітня 2023 року, компанія могла занизити доходи за 2021–2022 роки на 21,8 млрд грн.

    У судових матеріалах зазначено, що це могло спричинити ненадходження до державного бюджету майже 3,9 млрд грн податку на прибуток. Слідство пов’язує можливі порушення, зокрема, з приховуванням фактичного змісту фінансових операцій та використанням механізмів маскування платежів. Водночас ці цифри наразі є оцінкою слідства, а не встановленим судом фактом.

    У матеріалах кримінального провадження також фігурують версії щодо використання карткових рахунків третіх осіб для проведення операцій та подальшого переміщення коштів. Правоохоронці перевіряють можливе використання таких механізмів для приховування походження грошей і їх подальшої легалізації.

    НБУ забрав ліцензію у «ДАЙМОНД ПЕЙ»

    Платіжна компанія «ДАЙМОНД ПЕЙ» раніше мала ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків. У липні 2024 року НБУ відкликав у компанії ліцензію.

    Регулятор пояснив рішення виявленням недостовірної інформації у документах, які подавалися для отримання ліцензії. Крім того, Національний банк визнав небездоганною ділову репутацію особи, яка опосередковано володіла істотною участю в компанії. Регулятор також повідомив про зв’язки власників істотної участі з Російською Федерацією.

    Після відкликання ліцензії банки припинили ділові відносини з компанією, а кошти на її рахунках були заблоковані відповідно до вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.

    Що арештував суд

    У січні 2026 року суд дозволив накласти арешт на активи, які, за версією слідства, можуть мати значення для кримінального провадження. Йдеться, зокрема, про нежитлову нерухомість, автомобіль Land Rover Range Rover 2023 року випуску та кошти на банківських рахунках у гривні, доларах США та євро.

    Кримінальне провадження триває. Наразі суд не встановив винуватість Максима Сигалова у вказаних правопорушеннях, а наведені у матеріалах справи обставини є версією органу досудового розслідування, яку ще має бути доведено в установленому законом порядку.

     

  • Суд заарештував двох військових полку “Скеля”, яких підозрюють у катуванні побратимів

    Суд заарештував двох військових полку “Скеля”, яких підозрюють у катуванні побратимів

    У Кропивницькому суд обрав запобіжний захід двом військовослужбовцям 425-го окремого штурмового полку “Скеля”, яких підозрюють у жорстокому поводженні та катуванні своїх побратимів. Обох чоловіків взяли під варту на два місяці без права внесення застави. Водночас підозрювані заперечують свою провину та по-різному відреагували на рішення суду.

    Про це повідомляє Суспільне Кропивницький із зали суду.

    Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та обрав для обох військовослужбовців найсуворіший запобіжний захід — тримання під вартою строком на 60 діб без можливості внесення застави. Під час судового засідання обидва підозрювані попросили не показувати їхні обличчя.

    Прокурори наполягали саме на арешті, вказуючи на тяжкість інкримінованих злочинів та можливі ризики для слідства. Захисники військовослужбовців, своєю чергою, просили суд застосувати більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою.

    Один із підозрюваних — 28-річний санітарний інструктор — категорично відкинув звинувачення. Він заявив, що не причетний до катувань, а кримінальне провадження назвав наслідком обмови.

    За словами військового, потерпілі нібито мають наркотичну залежність і таким чином вирішили помститися йому. Він просив суд не відправляти його до слідчого ізолятора та обрати інший запобіжний захід, однак суд не підтримав це клопотання.

    Після оголошення рішення санітарний інструктор повідомив, що планує його оскаржити. Відповідно до законодавства, він має п’ять днів для подання апеляційної скарги.

    Другий підозрюваний — 29-річний діловод медичної роти полку “Скеля” — також заявив про необґрунтованість підозри. Він, як і його колега, заборонив журналістам показувати своє обличчя та називати прізвище.

    Під час судового розгляду він також просив не застосовувати до нього арешт, однак суд залишив це клопотання без задоволення.

    Водночас, на відміну від іншого підозрюваного, діловод повідомив, що не збирається оскаржувати рішення суду, оскільки вважає це безперспективним.

    За даними слідства, інцидент стався у травні 2026 року. Як раніше повідомляло Державне бюро розслідувань, двоє військовослужбовців медичної роти 425-го окремого штурмового полку “Скеля” самовільно вирішили “покарати” двох побратимів за нібито порушення військової дисципліни.

    За версією правоохоронців, вони жорстоко побили військових, після чого зачинили їх у господарській будівлі. Один із потерпілих отримав тяжкі травми, зокрема черепно-мозкову травму та перелом кісток носа, через що був госпіталізований. Іншого, за інформацією слідства, незаконно утримували у приміщенні ще майже добу.

    Розслідування щодо можливих злочинів у 425-му окремому штурмовому полку “Скеля” набуло широкого розголосу наприкінці червня після публікації журналістського розслідування видання “Бабель”. У матеріалі йшлося про можливі випадки катувань військовослужбовців, жорстокого поводження та смерті мобілізованих.

    Після оприлюднення цієї інформації Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження та розпочало перевірку викладених фактів. Наразі слідчі продовжують встановлювати всі обставини справи та перевіряють можливу причетність інших осіб до ймовірних злочинів.

  • Напад на українську пару у Вроцлаві: суд арештував двох підозрюваних, третього ще шукають

    Напад на українську пару у Вроцлаві: суд арештував двох підозрюваних, третього ще шукають

    У польському Вроцлаві суд обрав запобіжний захід двом чоловікам, яких підозрюють у жорстокому нападі на українську пару. Обох фігурантів справи взяли під варту на три місяці. За версією слідства, злочин мав ознаки насильства на ґрунті національної ворожнечі, а одному із затриманих через рецидив загрожує до 7,5 років позбавлення волі.

    Про це повідомляє Polsat News.

    За даними польської прокуратури, напад кваліфіковано як хуліганство, вчинене з мотивів національної ненависті. Обох підозрюваних затримали ввечері в понеділок, однак під час допитів вони не визнали своєї провини.

    Серед затриманих – 45-річний Адам С., якого підозрюють у нападі та застосуванні насильства за національною ознакою. Оскільки чоловік уже мав проблеми із законом, йому інкримінують рецидив, що збільшує максимальне покарання до 7,5 років ув’язнення. Під час допиту він відмовився давати свідчення.

    Другим підозрюваним є 27-річний Томаш М. Йому також висунули обвинувачення у нападі та насильстві на ґрунті національної ворожнечі. У разі доведення вини йому загрожує до п’яти років позбавлення волі.

    Водночас правоохоронці продовжують пошуки третього учасника нападу, який наразі переховується.

    Прокурор Анна Ленцька повідомила, що конфлікт тривав кілька хвилин і розпочався ще всередині магазину. Згодом учасники вийшли на вулицю, де сутичка продовжилася.

    За її словами, відеозапис, який набув широкого розголосу в соціальних мережах, відображає лише фінальну частину інциденту. Для встановлення повної картини подій поліція та прокуратура вилучили записи камер відеоспостереження з магазину.

    «Відео, яке з’явилося в інтернеті, є останньою частиною цього інциденту. Поліція та прокуратура вилучили записи з камер відеоспостереження магазину, і ми матимемо можливість хронологічно встановити, як саме розвивалися події», – пояснила прокурор.

    Водночас адвокат Адама С. наполягає, що конфлікт нібито мав побутовий характер і не був пов’язаний із національністю потерпілих. Цю версію наразі перевіряє слідство.

    Нагадаємо, напад стався 27 липня у Вроцлаві. За інформацією польських ЗМІ та повідомленнями очевидців у соцмережах, потерпілими стали громадяни України – дівчина та її хлопець, яких жорстоко побили троє чоловіків. Уже того ж дня поліція затримала двох підозрюваних, а тепер суд ухвалив рішення про їхній арешт на час розслідування. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи та розшукувати третього нападника.

  • “Хотів підірвати, але передумав”: гучна заява обвинуваченого у вбивстві Парубія шокувала суд

    “Хотів підірвати, але передумав”: гучна заява обвинуваченого у вбивстві Парубія шокувала суд

    У Франківському районному суді Львова 13 липня відбулося чергове засідання у резонансній справі про вбивство народного депутата України та колишнього Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Засідання стало одним із найгучніших від початку судового процесу: обвинувачений Михайло Сцельніков зробив низку резонансних заяв про підготовку злочину, суд продовжив йому запобіжний захід, а також перейшов до дослідження великого масиву відеодоказів, вилучених під час розслідування.

    Перед початком розгляду справи по суті Сцельніков несподівано заявив, що спочатку планував використати вибухівку для вчинення злочину. За його словами, технічних труднощів із виготовленням вибухового пристрою він не мав, оскільки, як стверджує сам обвинувачений, володів необхідними детонаторами.

    Втім, він розповів, що розглядав два місця для закладання вибухівки поблизу автомобіля Парубія, але відмовився від такого задуму через ризик загибелі випадкових людей. Одне з місць, за його словами, розташовувалося поруч із дитячим садком, інше — неподалік трамвайної колії, де завжди перебуває багато перехожих.

    “Вибухівку зробити — не проблема, детонатори я мав. Але біля дитячого садочка — діти, а біля трамвайної колії — люди. Тому я вирішив скористатися вогнепальною зброєю. Так, я більше ризикував, тому я тут зараз, але це була принципова позиція”, — заявив обвинувачений у залі суду.

    Також Сцельніков повідомив, що тривалий час очікував на отримання зброї, яку, за його словами, йому “передали по інтернету”. При цьому він наполягав, що остаточне рішення щодо способу вчинення злочину приймав самостійно та не виконував чиїхось вказівок. Ці твердження є позицією обвинуваченого і надалі оцінюватимуться судом разом з іншими доказами у справі.

    Одним із перших процесуальних питань під час засідання стало продовження запобіжного заходу. Прокурор Тарас Ковальчук звернувся до суду з клопотанням залишити Сцельнікова під вартою ще на 60 діб без можливості внесення застави. Сторона обвинувачення наголосила, що ризики, які були підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, не зникли.

    Клопотання підтримали представник потерпілих Юрій Зошій та дружина загиблого Уляна Парубій. Вони зазначили, що підстав для зміни запобіжного заходу не існує, оскільки триває дослідження доказів, а справа ще далека від завершення. Після наради колегія суддів погодилася з аргументами сторони обвинувачення та постановила продовжити Михайлу Сцельнікову тримання під вартою ще на 60 діб без права внесення застави.

    Після вирішення питання про запобіжний захід суд перейшов до дослідження письмових і відеодоказів. Першим переглянули відеозапис огляду автомобіля Сцельнікова, який перебував у гаражному кооперативі.

    Обвинувачений підтвердив, що на записі зафіксовані його автомобіль та гараж, однак заявив, що перегляд відео є, на його думку, зайвим.

    Він навіть звернувся до суддів із закликом не витрачати час на демонстрацію матеріалів, заявивши, що не заперечує належність майна та вважає перегляд відеозаписів марною тратою часу й коштів платників податків.

    Наступним суд дослідив відео обшуку квартири у Львові, яку орендував Сцельніков. Саме під час цього обшуку правоохоронці вилучили значну кількість речових доказів, які, за версією слідства, можуть мати значення для кримінального провадження.

    За інформацією прокуратури, серед вилученого були боєприпаси, глушник до вогнепальної зброї, розчинник, блокнот із записами, мобільний телефон, SIM-карта, одяг і взуття, а також радянські нагороди із символікою СРСР. Усі ці предмети долучені до матеріалів справи та досліджуються судом у встановленому законом порядку.

    Під час слухання Сцельніков також попросив суд не викликати для допиту власницю квартири, яку він орендував у Львові. За його словами, жінка не має жодного стосунку до інкримінованого йому злочину, а тому її участь у процесі є недоцільною.

    Окрім цього, судді переглянули відеозапис обшуку приватного будинку у селі Колодіївка Хмельницької області, де після спецоперації правоохоронці затримали підозрюваного менш ніж через дві доби після вбивства. На записі серед іншого було продемонстровано нагрудний знак “За взятие Будапешта”, а також інші вилучені речі. Пізніше суд дослідив відео зі зняття відбитків пальців із ще одного автомобіля, який належав Сцельнікову.

    Розгляд справи триває вже кілька місяців. Під час попередніх засідань суд заслуховував сторони процесу, вирішував процесуальні питання, а також поступово переходив до дослідження доказової бази. Зокрема, у травні обвинувачений визнав провину за окремими епізодами обвинувачення, однак суд продовжує повний розгляд усіх матеріалів кримінального провадження.

    Нагадаємо, Андрія Парубія було вбито 30 серпня у Львові. За даними слідства, нападник, переодягнений у форму кур’єра служби доставки, підійшов до політика на вулиці та здійснив приблизно вісім пострілів. Від отриманих поранень Парубій загинув на місці. Після нападу кілер залишив місце злочину на електровелосипеді, використовуючи маскування під кур’єра Glovo. Уже менш ніж за дві доби правоохоронці встановили місцеперебування підозрюваного та затримали його на території Хмельницької області.

    Після затримання Михайлу Сцельнікову повідомили про підозру, а згодом прокуратура змінила правову кваліфікацію провадження. Наразі він обвинувачується, зокрема, за статтею 112 Кримінального кодексу України — посягання на життя народного депутата України у зв’язку з його державною діяльністю, а також за статтею 263 КК України щодо незаконного поводження зі зброєю. Санкція статті 112 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від десяти до п’ятнадцяти років або довічне ув’язнення.

    Водночас відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Судовий розгляд справи триває.

  • Продала трьох дітей за 30 тисяч: на Рівненщині матір підозрюють у торгівлі власними синами та донькою

    Продала трьох дітей за 30 тисяч: на Рівненщині матір підозрюють у торгівлі власними синами та донькою

    На Рівненщині правоохоронці викрили резонансний злочин, який кваліфікують як торгівлю людьми. За даними слідства, 38-річна жителька Рівненського району домовилася передати трьох власних дітей знайомому за грошову винагороду. Слідчі стверджують, що діти мали використовуватися для трудової експлуатації, жебрацтва та збуту наркотичних речовин. Жінку затримали одразу після отримання першої частини грошей, а дітей вилучили та передали під захист держави.

    За інформацією Національної поліції, йдеться про двох хлопчиків віком 9 і 14 років та 11-річну дівчинку. Слідство встановило, що підозрювана домовилася зі знайомим про передачу дітей на певний час. За це вона отримала 30 тисяч гривень, а після повернення дітей мала одержати ще таку ж суму. Саме під час передачі коштів 24 червня у селищі Клевань правоохоронці затримали жінку.

    Операцію проводили слідчі Національної поліції спільно з іншими правоохоронними органами в межах документування злочину. Після затримання дітей негайно вилучили працівники служби у справах дітей, щоб убезпечити їх від подальшої експлуатації. Наразі вони перебувають під опікою відповідних соціальних служб.

    За версією слідства, покупець мав використовувати дітей одразу в кількох незаконних видах діяльності. Правоохоронці повідомляють, що дітей планували залучати до примусової праці, жебрацтва, а також до незаконного розповсюдження наркотичних речовин. Саме такі обставини стали підставою для відкриття кримінального провадження за статтею про торгівлю людьми.

    Після затримання поліцейські провели обшуки за місцем проживання підозрюваної. Під час слідчих дій було вилучено предмети, які можуть свідчити про вживання або зберігання наркотичних речовин: скляні колби, лампочки з нашаруваннями та пакет із кристалічною речовиною, схожою на наркотичну. Також обшуки відбулися у людей, яких слідство вважає причетними до постачання наркотиків жінці. Остаточні висновки щодо вилучених речовин мають надати експерти після проведення лабораторних досліджень.

    Суд уже обрав підозрюваній запобіжний захід. Жінку взяли під варту строком на 60 діб без права внесення застави. Якщо її провину буде доведено в суді, санкція інкримінованої статті передбачає до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Ця справа стала ще одним резонансним випадком торгівлі дітьми в Україні за останні місяці. Навесні 2026 року правоохоронці повідомляли про затримання жительки Волині, яка, за даними слідства, намагалася продати свого шестирічного сина за 25 тисяч доларів США. Тоді потенційний покупець звернувся до поліції, після чого жінку затримали під час передачі грошей.

    Ще раніше правоохоронці викрили жительку Сумської області, яка, за версією слідства, намагалася продати новонароджену доньку за 30 тисяч доларів. У тому випадку поліцейські також діяли в межах спеціальної операції та затримали жінку під час передачі основної суми коштів.

    Українське законодавство відносить торгівлю людьми до категорії особливо тяжких злочинів. Якщо жертвами стають неповнолітні, а злочин вчинено щодо кількох дітей або з метою експлуатації, відповідальність суттєво посилюється. Саме тому у справі на Рівненщині суд уже на початковому етапі обрав найсуворіший запобіжний захід — тримання під вартою без альтернативи застави.

    Наразі досудове розслідування триває. Слідчі встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації схеми, перевіряють можливі зв’язки з незаконним обігом наркотиків та з’ясовують, чи були інші епізоди експлуатації дітей. Правоохоронці також наголошують, що пріоритетом залишається забезпечення безпеки трьох неповнолітніх та надання їм необхідної психологічної й соціальної допомоги.