Позначка: археологічні знахідки

  • Золото пролежало в землі 2500 років: археологи зробили загадкову знахідку на Полтавщині

    Золото пролежало в землі 2500 років: археологи зробили загадкову знахідку на Полтавщині

    На Полтавщині археологи дослідили скіфський курган, якому понад 2500 років, і попри те, що стародавнє поховання, ймовірно, було пограбоване ще у скіфські часи, всередині вдалося знайти людські останки, фрагменти кераміки та кілька золотих намистин. Особливої загадковості знахідці додає те, що серед кісток науковці виявили останки дитини, а золото могло бути частиною дитячої або жіночої прикраси.

    Про результати розкопок розповів директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост. Дослідження проводила спільна експедиція заповідника та Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Роботами керувала кандидатка історичних наук, археологиня Ірина Шрамко.

    Археологи працювали на некрополі Скоробір — одному з найважливіших поховальних комплексів, пов’язаних із Більським городищем. Саме це місце вже багато років приносить дослідникам унікальні артефакти скіфської доби.

    Курган майже зрівняли із землею

    Скоробір уже понад сто років потерпає від розорювання. Некрополь займає територію понад 500 гектарів, а в ранньому залізному віці тут могло існувати щонайменше 1000 курганів. Багато стародавніх насипів через багаторічне сільськогосподарське використання території сьогодні майже непомітні.

    За даними Центру охорони та досліджень пам’яток археології, на початку XX століття на найбільших некрополях Більського городища налічувалося понад тисячу курганів висотою від приблизно пів метра до 3–4 метрів. Нині збереглося значно менше насипів — за неповними даними картографування, близько 600.

    Саме тому нинішні дослідження мають не лише науковий, а й рятувальний характер: кожен новий сезон може стати останньою можливістю повноцінно дослідити окремі поховання.

    Золото залишилося навіть після давніх грабіжників

    Курган, який досліджували у 2026 році, ймовірно, пограбували ще у скіфську добу.

    Проте грабіжники забрали не все.

    На дні поховальної камери археологи знайшли людські кістки. Встановити точну кількість похованих поки не вдалося — для цього необхідні антропологічні та інші дослідження. Уже відомо, що серед знайдених останків є кістки дитини.

    Поряд лежали окремі золоті намистини.

    За попередньою версією дослідників, вони могли входити до складу намиста або іншої прикраси, яка належала дитині чи жінці. Остаточне призначення артефактів стане зрозумілішим після їхнього детального вивчення.

    Тобто навіть після стародавнього пограбування в могилі залишилися предмети, які через понад два з половиною тисячоліття допомагають відтворити деталі поховального обряду.

    Посуд падав усередину після руйнування гробниці

    Золото було не єдиною знахідкою.

    Всередині археологи виявили уламки ліплених мисок та горщиків. Дослідники припускають, що посуд спочатку міг стояти на дерев’яному перекритті поховання.

    Із часом деревина згнила та зруйнувалася, після чого посуд провалився всередину поховальної камери.

    Для археологів такі фрагменти не менш важливі, ніж дорогоцінні метали. Форма, склад глини та технологія виготовлення кераміки можуть допомогти точніше встановити час створення кургану й культурні зв’язки людей, які тут жили.

    Що таке Більське городище

    Некрополь Скоробір пов’язаний із Більським городищем — одним із найбільших археологічних комплексів скіфського часу у Східній Європі.

    Дослідники вважають, що Скоробір був кладовищем населення цього величезного укріпленого поселення.

    Науковці досліджують Більське городище вже понад століття. Перші масштабні археологічні роботи тут почалися ще на початку XX століття, а систематичні дослідження Харківського університету тривають із середини минулого століття.

    Існує також відома наукова гіпотеза, що Більське городище може бути пов’язане з античним містом Гелон, яке описував давньогрецький історик Геродот. Остаточної згоди щодо такої ідентифікації серед усіх дослідників немає, однак масштаб пам’ятки та багатство знахідок свідчать, що це був надзвичайно важливий центр регіону.

    Золото тут знаходять не вперше

    Нинішні золоті намистини — далеко не перша коштовна знахідка на території Більського археологічного комплексу.

    Раніше на Скоробірському некрополі археологи вже знаходили золоті прикраси, декоративні елементи одягу та інші предмети, пов’язані з похованнями представників заможних груп скіфського суспільства.

    У 2016–2017 роках тут виявили скіфське золото, а під час розкопок одного з курганів знайшли унікальні шкіряні шапку та пояс, прикрашені бронзовими краплеподібними елементами. Дослідники називали ці предмети винятковими для території Євразії.

    У червні 2026 року про ці артефакти знову повідомляв заповідник «Більськ»: знахідки датують скіфською епохою і їм також понад 2500 років.

    Це свідчить, що район Скоробору міг використовуватися для поховань людей різного соціального статусу, включно з представниками місцевої еліти.

    Менше сотні курганів із тисячі вже досліджено

    Попри понад столітню історію археологічних робіт, значна частина території все ще залишається недослідженою.

    За словами Ігоря Короста, на некрополях навколо Більського городища первісно могло існувати більше тисячі курганів, але за десятиліття археологи дослідили менше сотні.

    Тобто під землею потенційно залишаються сотні поховань, кожне з яких може містити нові відомості про людей, які жили на території сучасної Полтавщини понад дві з половиною тисячі років тому.

    При цьому головна цінність для науковців далеко не завжди вимірюється золотом.

    Навіть уламок кераміки може допомогти встановити торговельні контакти, датувати пам’ятку або з’ясувати походження речей. Археологи досліджують не просто окремі предмети, а їхнє розташування, ґрунтові шари, конструкцію поховання та взаємозв’язок усіх знахідок.

    Полтавщина цього року вже здивувала археологів

    2026 рік взагалі виявився насиченим на археологічні відкриття в регіоні.

    У серпні на Глинському археологічному комплексі фахівці заповідника «Більськ» знайшли скарб зі 118 мідних монет, які попередньо датували кінцем XIV століття. Монети лежали компактно в невеликій ямці й могли бути заховані в органічній тарі, яка не збереглася.

    Дослідники не виключали, що час приховування скарбу припав на період політичної та воєнної нестабільності, близький до битви на Ворсклі 1399 року, хоча прямий зв’язок із цією подією ще потребує доказів.

    А навесні експедиції заповідника виявили на Глинському комплексі раніше невідоме поселення та нову групу курганів.

    Науковців тепер чекає робота в лабораторіях

    Розкопати поховання — лише перший етап дослідження.

    Тепер науковцям необхідно дослідити людські останки, встановити кількість похованих, їхній приблизний вік та, наскільки це можливо, стать. Окремого аналізу потребують золоті намистини та кераміка.

    Саме після лабораторних досліджень археологи зможуть точніше відповісти на питання, хто був похований у кургані та кому могли належати золоті прикраси.

    Поки відомо головне: понад 2500 років тому на території сучасної Полтавщини людей поховали у кургані разом із посудом і золотими прикрасами. Поховання пограбували ще в давнину, однак частина речей і людських останків пережила тисячоліття й дійшла до наших днів.

    І це означає, що одна маленька золота намистина сьогодні може розповісти про життя людей скіфської доби значно більше, ніж її матеріальна вартість.

    До речі, Полтавщина вже давно має репутацію регіону, де можуть приховуватися унікальні історичні знахідки. Раніше Nenka.info розповідала про українські скарби, які досі чекають на своє відкриття. У матеріалі є окремий блок про легендарні скарби Полтавщини — від козацьких переказів до історій про коштовності, які могли залишитися під землею на території області. На тлі нової археологічної знахідки зі скіфським золотом такі легенди виглядають ще цікавіше, хоча науковці чітко розділяють фольклорні перекази та підтверджені археологічні відкриття.

  • 1,3 млн доларів: Швеція виділила кошти на порятунок унікальних артефактів Хортиці

    1,3 млн доларів: Швеція виділила кошти на порятунок унікальних артефактів Хортиці

    Швеція виділила 1,3 мільйона доларів на збереження археологічної спадщини Національного заповідника Хортиця. Фінансування спрямоване через ЮНЕСКО і має на меті врятувати унікальні історичні об’єкти, які стали доступними після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році.

    Як повідомили представники місцевої влади, йдеться про археологічні знахідки, які десятиліттями перебували під водою. Після спаду рівня води вони опинилися на поверхні та відкрили нові можливості для досліджень, але водночас — і ризики втрати через погодні умови, ерозію та відсутність належного захисту.

    Фахівці наголошують, що ситуація є унікальною: з одного боку, відкрилися раніше недоступні пам’ятки, з іншого — вони потребують негайної консервації. Саме на це і спрямоване міжнародне фінансування.

    У межах проєкту планується провести археологічні дослідження, зафіксувати знайдені об’єкти, а також забезпечити їх збереження для майбутніх поколінь. Частина коштів піде на створення умов для роботи дослідників і захисту пам’яток від руйнування.

    За словами представників української сторони, підтримка міжнародних партнерів у сфері культури є надзвичайно важливою в умовах війни. Адже поряд із захистом територій Україна змушена боротися і за збереження своєї історичної спадщини.

    Особливе значення має саме Хортиця — один із ключових символів української історії та козацької культури. Заповідник зберігає численні археологічні пам’ятки різних епох, зокрема пов’язані з періодом Запорозької Січі.

    Після підриву Каховської ГЕС російськими військами у 2023 році рівень води в Дніпрі суттєво знизився, що оголило значні площі дна. Саме там археологи почали знаходити унікальні об’єкти, які раніше були недоступні для дослідження.

    Водночас ці знахідки є вразливими до швидкого руйнування. Без належного догляду вони можуть бути втрачені через природні фактори або людське втручання.

    У міськраді підкреслили, що нинішній проєкт — це не лише про науку, а й про збереження національної пам’яті.

    «В умовах війни така підтримка — це шанс дослідити і зберегти те, що десятиліттями було приховане і сьогодні стало частиною нашої історії», — зазначили представники влади.

    Експерти додають, що співпраця з ЮНЕСКО відкриває можливості для ширшого міжнародного залучення до збереження української культурної спадщини. Це також підсилює глобальну увагу до наслідків руйнування інфраструктури та впливу війни на культурні об’єкти.

    Фінансування з боку Швеції є важливим кроком у збереженні археологічної спадщини України. Воно дозволить не лише врятувати унікальні знахідки, а й закласти основу для подальших досліджень, які можуть суттєво доповнити знання про історію регіону.

  • В центрі Одеси знайшли генуезькі артефакти XIV століття

    В центрі Одеси знайшли генуезькі артефакти XIV століття

    На Приморському бульварі в Одесі, просто біля відомого пам’ятника герцогу де Рішельє, археологи виявили унікальні артефакти генуезького походження, датовані XIV століттям.

    Знахідку зробили під час розкопок, які проводили студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського спільно з науковцями Інституту археології НАН України. Археологічні матеріали свідчать, що в середньовіччі тут існувало італійське поселення Джинестра. Пізніше на цьому ж місці розташовувалася османська фортеця.

    Роботи ведуться в історичному центрі міста, який нині є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Як зазначив директор Департаменту культури Одеської міськради Іван Ліптуга, нововиявлені артефакти підсилять універсальну культурну цінність цього простору.

    За його словами, у планах – облаштувати над залишками фортифікацій прозоре скло, аби туристи та містяни могли бачити фрагменти стародавніх мурів. Контури споруди на поверхні хочуть позначити плиткою іншого кольору. Також планують встановити бронзову інформаційну табличку з поясненням, що саме тут було.

    Ще у 2021 році георадарні дослідження зафіксували на Приморському бульварі аномалію, яка не мала зв’язку із сучасними комунікаціями. Повторне обстеження у 2025 році підтвердило: під землею дійсно є залишки споруди. Ректор ПНПУ ім. Ушинського Андрій Красножон переконаний — це залишки кам’яної фортеці Хаджибей, попередника сучасної Одеси.

    Ця знахідка додає ще один вагомий штрих до багатошарової історії південного міста, де на одному місці перетинались долі генуезців, османів і українців.

  • Знахідка на Подолі: як археологічна експедиція залишила тисячі тіл без перепоховання

    Знахідка на Подолі: як археологічна експедиція залишила тисячі тіл без перепоховання

    На столичному Подолі виявили незвичну знахідку — понад 10 тонн людських останків у контейнерах. Інформація про це швидко поширилась українськими медіа й викликала чималий резонанс. Однак, як з’ясувалося, йдеться не про злочин, а про археологічну спадщину, яку залишили після себе науковці.

    За офіційним поясненням Київського науково-методичного центру з охорони пам’яток та Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”, знайдені рештки — це людські кістки з розкопок на горі Щекавиці, де колись було старовинне кладовище. Переважно — повні скелети. Усього — понад тисячу останків.

    Будівля, біля якої знайшли контейнери, розташована на території заповідника та раніше слугувала базою для Подільської археологічної експедиції Інституту археології НАН України. Представники Інституту підтвердили, що всі кістки вже досліджено і вони не становлять археологічної цінності, тому підлягають перепохованню.

    Наразі заповідник очікує погодження Міністерства культури на проведення процедури. В «Стародавньому Києві» зазначають: масштаби знахідки вражаючі, і вони сподіваються на швидку реакцію відповідних органів, аби забезпечити гідне перепоховання.

    Ця ситуація привернула увагу не лише через кількість останків, а й через питання етики в археології — чи повинні залишки людей десятиліттями зберігатися у підвалах та контейнерах, і хто несе відповідальність за їхню подальшу долю.