Golosnovinua.com

Позначка: Арктик СПГ-2

  • Путін ховає нафтові мільярди за офшорами: ГУР викрило ще 20 суден «тіньового флоту» Росії

    Путін ховає нафтові мільярди за офшорами: ГУР викрило ще 20 суден «тіньового флоту» Росії

    Українська воєнна розвідка викрила ще 20 морських суден, які Росія використовує для експорту нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу в умовах міжнародних санкцій. Частина кораблів перевозить російські енергоносії до Китаю, інші забезпечують паливом підсанкційний флот. Для приховування реальних власників Москва використовує офшорні компанії, зміну прапорів та складні логістичні маршрути.

    Про це 10 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За даними розвідки, усі 20 ідентифікованих суден уже перебувають під санкціями Великої Британії або України. Одне з них також підпадає під обмеження США.

    У ГУР наголошують, що така логістична мережа дозволяє Кремлю зберігати доходи від продажу енергоносіїв, які є важливим джерелом фінансування російської економіки та війни проти України.

    Особливу увагу розвідники приділили газовозу PORTOVYY, що належить підсанкційному «Газпрому». Із 2021 року судно використовували як плавуче сховище скрапленого природного газу в межах комплексу «Портова» у Ленінградській області.

    Однак 15 серпня 2026 року PORTOVYY уперше майже за п’ять років залишив Фінську затоку з вантажем російського газу. Судно пройшло Північним морським шляхом до китайського порту Бейхай.

    За інформацією ГУР, наразі газовоз перебуває на верфі Zhoushan Huafeng Shipyard у Китаї, де проходить технічне обслуговування.

    Ще два судна — AVACHA та CHAIVO — стали прикладами того, як Росія розширює свій газовий флот через компанії-посередники.

    Газовоз AVACHA раніше належав китайській компанії Jovo Energy, однак навесні 2026 року його придбала маловідома Tudor Maritime Ltd, зареєстрована на Маршаллових Островах.

    Уже в червні судно перейшло під російський прапор, а його управління отримала новостворена російська компанія «Криолайн менеджмент».

    Із серпня AVACHA, за даними української розвідки, перевозить скраплений газ із термінала «Утрєнній», що належить підсанкційному проєкту «Арктик СПГ-2», до китайського порту Бейхай.

    Схожим шляхом до російського флоту потрапив газовоз CHAIVO. Раніше він належав грецькій компанії Maran Gas Maritime, але згодом його також придбала Tudor Maritime Ltd.

    У липні судно перевели під російський прапор, а вже наступного місяця воно розпочало перевезення газу з плавучого сховища KORYAK FSU поблизу Петропавловська-Камчатського до Китаю.

    У ГУР зазначають, що Росія систематично скуповує газовози через посередників, щоб підтримувати експорт навіть за умов міжнародних обмежень.

    Кремль також намагається розвивати власне суднобудування, зокрема виробництво кораблів льодового класу, необхідних для перевезення енергоносіїв арктичними маршрутами.

    Водночас українська розвідка закликає міжнародних партнерів посилити контроль за продажем суден, обмежити можливості їхнього технічного обслуговування на іноземних верфях та перекрити фінансові потоки, пов’язані з експортом російської нафти й газу.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про затримання російського танкера біля берегів Швеції, а також про нові британські санкції проти російських банків і суден.

    Крім того, Росія вже зверталася до Міжнародної морської організації зі скаргами на заходи проти її «тіньового флоту». Про це видання писало в матеріалі «Росія поскаржилася до IMO через атаки на тіньовий флот».

    У ГУР наголошують: кожне судно, яке перевозить підсанкційні російські енергоносії, має залишатися об’єктом міжнародного санкційного тиску.

    Оприлюднені дані про 20 суден мають допомогти партнерам України відстежувати логістичні маршрути Кремля, компанії-посередники та способи обходу міжнародних обмежень.

  • ЄС забороняє імпорт газового конденсату з РФ

    ЄС забороняє імпорт газового конденсату з РФ

    Європейський Союз ухвалив 20-й пакет санкцій проти Російської Федерації, який передбачає подальше системне обмеження енергетичних доходів Кремля та фактичне перекриття ще одного важливого каналу валютних надходжень — імпорту газового конденсату з російських СПГ-проєктів, зокрема «Ямал СПГ». Нові обмеження почнуть діяти з 1 січня 2027 року, що дає країнам ЄС перехідний період для адаптації енергетичних ринків.

    Як повідомляють європейські медіа, зокрема Reuters, рішення є частиною довгострокової стратегії Брюсселя щодо повної відмови від російських енергоносіїв, яка була суттєво прискорена після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році.

    Йдеться про заборону імпорту газового конденсату з проєктів «Ямал СПГ» та «Арктик СПГ-2». Цей продукт є побічною фракцією виробництва скрапленого природного газу і використовується у нафтохімічній промисловості, а також для виробництва моторного пального та інших енергетичних продуктів. До цього часу поставки цього ресурсу дозволяли Росії отримувати стабільні доходи навіть попри санкційні обмеження в інших секторах енергетики.

    За оцінками аналітичних джерел, у попередні роки Росія експортувала значні обсяги газового конденсату до країн ЄС, зокрема до Нідерландів, де цей продукт використовувався як сировина для переробки в європейських нафтопереробних та хімічних потужностях. Лише у 2024 році обсяги постачання залишалися на рівні понад мільйон тонн, що забезпечувало Кремлю мільярдні доходи в євроеквіваленті.

    Новий пакет санкцій передбачає, що з 2027 року цей напрямок торгівлі буде повністю закритий для російських компаній. У ЄС наголошують, що це рішення є логічним продовженням політики зменшення залежності від російських енергоносіїв, яка почалася ще у 2022 році з заборони імпорту російського вугілля та поступового обмеження постачання нафти і нафтопродуктів.

    Окремо у Брюсселі підкреслюють, що енергетична політика ЄС за останні роки зазнала кардинальних змін. Якщо до війни Росія забезпечувала значну частку енергетичного імпорту Європи, то нині частка російських енергоносіїв у структурі імпорту ЄС зведена до мінімальних рівнів. Зокрема, Євросоюз уже запровадив ембарго на російську нафту, вугілля та низку нафтопродуктів, а також обмежив цінову політику на морські поставки нафти.

    Новий санкційний пакет також розширює обмеження в інших сферах енергетики. Під санкції потрапили окремі російські нафтопереробні заводи, а також компанії, які беруть участь у видобутку та транспортуванні енергоресурсів. Окрему увагу приділено логістичним схемам обходу санкцій — ЄС продовжує тиск на так званий «тіньовий флот», який використовується для прихованого транспортування російської нафти та СПГ.

    До санкційного списку також додано ще десятки суден, які, за даними європейських структур, використовувалися для обходу обмежень на експорт російських енергоносіїв. Окрім цього, посилюються правила щодо технічного обслуговування танкерів і криголамів, що працюють у схемах постачання російського СПГ.

    У межах довгострокової стратегії REPowerEU Європейський Союз також продовжує курс на повну відмову від російського газу. Згідно з чинними планами, вже з 2026 року почнуть діяти додаткові обмеження на довгострокові контракти, а до кінця 2027 року ЄС планує повністю припинити імпорт як трубопровідного газу, так і СПГ з Росії.

    Європейські посадовці пояснюють, що така політика спрямована не лише на скорочення доходів Кремля, а й на підвищення енергетичної безпеки самого Євросоюзу. У Брюсселі підкреслюють, що досвід останніх років показав критичну вразливість залежності від одного постачальника енергоресурсів.

    У Росії вже відреагували на нові санкції, заявивши, що вони можуть мати негативні наслідки не лише для російської економіки, а й для світових енергетичних ринків. Водночас у Москві пригрозили відповідними заходами у відповідь на дії ЄС, не уточнюючи їхнього характеру.

    Експерти зазначають, що поступове розширення санкцій у енергетичному секторі створює для Росії довгостроковий тиск на бюджет, оскільки саме експорт енергоносіїв залишається одним із ключових джерел валютних надходжень. У перспективі це може призвести до подальшого скорочення доходів державного бюджету РФ та ускладнення фінансування військових витрат.

    Таким чином, 20-й пакет санкцій ЄС є черговим етапом системної політики економічного обмеження Росії, спрямованої на поступове витіснення її з ключових енергетичних ринків Європи та зменшення фінансових ресурсів для продовження війни проти України.