Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) готується оголосити конкурс на обрання управителя для трьох арештованих об’єктів нерухомості Одеси загальною площею понад 3 200 м².
Майно належить доньці ексобласного депутата та фігуранта резонансних антикорупційних розслідувань Олександра Матвеєва — Наталії. Арешт відбувся в межах розслідування справи про масштабні розкрадання комунальної власності Одеси.
Яку саме нерухомість передають в управління:
Пентхаус у ЖК GRAF: Оселя площею 347 м² із власною терасою та панорамним видом на Чорне море.
Історична будівля: Об’єкт на вул. Старопортофранківській площею 2 011 м², частина якого має статус пам’ятки архітектури.
Комерційні площі: Офісно-торговий комплекс на вул. Семена Палія площею 883 м².
Контекст розслідування та діяльність родини
Незаконне збагачення: За даними розслідувачів «Антикорупційного виміру» та матеріалами НАЗК, сукупна вартість статків Олександра Матвеєва та його родини за 2021–2024 роки перевищила 81 мільйон гривень, що має чіткі ознаки незаконного збагачення.
Будівельні скандали: Дочка ексдепутата Наталія у 2021 році намагалася звести 6-поверховий будинок біля Міського саду під виглядом «реконструкції». ДАБК двічі відмовляв у видачі дозволів через порушення містобудівного законодавства та загрозу пам’ятці архітектури.
Екстрадиція та запобіжний захід: Напередодні Матвеєва було екстрадовано з Румунії до України. Після внесення застави у розмірі 600 тисяч гривень він вийшов на свободу під особисті зобов’язання на час слідства.
Наразі фахівці АРМА оцінюють майнові комплекси та готують конкурсні умови для залучення комерційного управителя, а кошти від використання об’єктів спрямовуватимуть до державного бюджету.
За інформацією наших джерел, після вручення підозри у незаконному збагаченні екс-послу Ользі Стефанішиній, НАБУ продовжує працювати по її найближчому оточенні. Зокрема, мова йде про еск-чоловіка Ольги Стефаніпшиної – Михайла Стефанішина.
Нагадаємо, раніше ми писали, що за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга Стефанішина очолила Мін’юст, Михайло Стефанішин телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.
В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА”, коли після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії, афілійовані з Михайлом Стефанішиним, почали отримувати в управління цінні активи.
Водночас, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.
В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ. Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.
Бажання американців “навести лад в українському дипкорпусі та недовіра до людей Андрія Єрмака в МЗС” дала старт для початку гучного антикорупційного процесу, в результаті якого вчорашній дипломат Ольга Стефанішина отримала підозру від НАБУ.
Як ми писали раніше, в першій половині липня 2026 року НАБУ передало адміністрації Трампа нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення, в тому числі і уже екс-посла в США Ольги Стафанішиної.
Водночас, “кейс Стефанішиної” це не просто історія про “зміну політичної кон’юнктури”, а більше про те, як чиновниця з явним корупційним шлейфом представляла інтереси України на міжнародній арені.
Історія Ольги Стефанішиної – від Одеси до Києва
Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець, родом з Одеси. У 2008 році закінчила Інститут міжнародних відносин Київського університету, отримала дипломи з міжнародного права, в 2016 році здобула ступінь спеціаліста з фінансів та кредиту в Одеському національному економічному університеті.
З 2006 по 2007 року Ольга Стефанішина займалася приватною юридичною практикою, далі карколомна кар’єра на держслужбі.
З 2007—2015 Стефанішина успішно будує кар’єру в Мін’юсті, дослужившись до заступниці директора Департаменту європейської інтеграції.
В під час роботи в Мінюсті під керівництвом тодішньої міністерки Олени Лукаш, в період з 2013 по 2014 року Стефанішина відповідальна за підготовку тендеру “на проведення досліджень українського законодавства” на якому, за даними слідства, відбувається масштабне розкрадання коштів.
ФОТО: Підозрювані у масштабній корупції Олена Лукаш та Ольга Стефанішина
З першими корупційними мільйонами, Ольга Стефанішина у 2017 році переходить в Кабмін на посаду директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.
Перші офіційні звинувачення Стефанішиної в корупції в особливо великих розмірах та намагання уникнути кримінальної відповідальності
У жовтні 2019 року Ользі Стефанішиній було висунуте перше серйозне звинувачення у корупції – за ч. 5 ст. 191 ККУ (розкрадання або розтрата державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб).
Тоді ж Ольга Стефанішина вперше почала маніпулювати громадською думкою, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Зокрема, за інформацією журналістів Bihus, коментуючи цю справу, Стефанішина дезінформувала про її перебіг. Насправді провадження не перебувало “без руху всі ці роки”.
Подальше просування Ольги Стефанішиної на держслужбі після уникнення кримінальної відповідальності за мільйонні розкрадання у Мін’юсті
В 2019 році Ольга Стефанішина балотується до Верховної Ради від Української стратегії Гройсмана, але не проходить.
З січня по червень 2020 року працює радницею в юридичній фірмі “Ілляшев та партнери”, яка відома тим, що обслуговувала інтереси Ferrexpo AG Костянтина Жеваго, а пізніше намагалась спростувати своє відношення до корупційного скандалу довкола голови Верховного Суду Всеволода Князєва.
А уже в червні Ольга Стефанішина отримує нову посаду – віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, яку займає 4 роки до нового призначення – главою Мін’юсту.
Протримавшись на посаді глави Міністерства юстиції трохи менше року, на фоні слухів про її можливу корупцію та бажанні “сховати цінного кадра” за дипломатичним імунітетом, Ольгу Стефанішину 27 серпня 2025 року призначають послом у США.
Ольга Стефанішина – фігурант справи НАБУ про незаконне збагачення
Згідно матеріалів НАБУ, які стали відомі після публікації тексту підозри Стефанішиній у незаконному збагаченні, у поле зору правоохоронців Ольга Віталіївна попала ще за часів глави Мін’юсту.
Нагадаємо, НАБУ повідомило колишній посадовиці про підозру у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн та недостовірному декларуванні.
За даними слідства, Стефанішина володіла двома квартирами у столичному ЖК Файна Таун за 11 млн грн – нерухомість була зареєстрована на її подругу. Також у користуванні підозрюваної перебували інші активи, оформлені на близьких осіб, які вона не вносила до декларацій:
● квартира у столичному ЖК бізнес-класу Львівська площа (зареєстрована на матір);
● паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ж ЖК (зареєстровані на батька);
● автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d (зареєстрований на підлеглого).
За даними НАБУ, Стефанішина збиралася купувати будинок під Києвом за 550 тис. дол. США, 250 тисяч доларів з яких планувала сплатити готівкою. Решта суми мала покритися шляхом передачі продавцю двох квартир у ЖК Файна Таун. Однак урядовиця відмовилася від угоди, ймовірно, через призначення на посаду посла у США, припускає НАБУ.
ФОТО: Ольга Стефанішина на лаві підсудних
“Офіційні доходи підозрюваної не дозволяли їй придбати таке майно. У період з початку 2024 року до середини 2025 року вона заробила близько 3,7 млн грн. Натомість лише з її банківських рахунків було витрачено орієнтовно 4,2 млн грн”, – зазначають детективи.
Темна сторона подружжя Стефанішиних – як Ольга Стефанішина погрязла в корупції та опинилась на лаві підсудних
Щоб зрозуміти, як “хороший юрист” Ольга Стефанішина перетворилась на закоренілу корупціонерку, варто звернути увагу на ту частину її біографії, що стосується особистого життя.
Бажання Ольги Стефанішиної максимально приховати від преси інформацію про шлюб з Михайлом Стефанішиним зрозуміле, адже багато в чому саме Михайло Стефанішин привів її на лаву підсудних.
ФОТО: екс-чоловік Ольги Стефанішиної – Михайло Стефанішин
Михайло Стефанішин – екс-міліціонер, до 2021 року працював у системі, незважаючи на проблеми з наркотиками та алкоголем.
В Ольги та Михайла Стефанішиних двоє дітей – донька Анастасія та син Данило.
У Приморському районному суді Одеси Стефанішина заявила, що чоловік зловживає алкогольними напоями та б’є її. “Позивачка зазначила, що відповідач зловживає алкогольними напоями та неодноразово застосовував фізичне та психологічне насильство над нею, що негативно позначається на їхніх спільних дітях, які через постійні сварки батьків хворіють”, – йдеться в матеріалах справи.
ФОТО: Ольга та Михайло Стефанішини розвелись через домашнє насильство та вживання алкоголю
Слова Ольги Стефанішиної може підтверджуються великою кількістю адміністративних постанов проти її вже колишнього чоловіка. Так, 16 листопада 2018-го Михайла Стефанішина зупинили, коли він перебував п’яним за кермом Audi A7.
“Керував транспортним засобом AUDI A7 з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп’яніння, у встановленому законом порядку, відмовився”, – йдеться у постанові Шевченківського районного суду Києва. Провадження у справі закрили, бо завершився термін притягнення до адміністративної відповідальності.
Аналогічні інциденти за участі Михайла Стефанішина були зафіксовані у 2022-му та 2023 році, коли у крові Стефанішина було зафіксовано сп’яніння (1,23 % проміле).
Стосовно тверджень Ольги Стефанішиної щодо “домашнього насильства” з боку Михайла, то, ймовірно, такі епізоди також мали місце.
В даному контексті варто згадати “кейс побиття Стефанішиним української співачки Камалії”.
ФОТО: Камалія, ймовірно після побиття Михайлом Стефанішиним
Тоді скандал швидко зам’яли, а сама Камалія появу фото прокометувала “нанесенням гриму”. Водночас, друзі Камалії стверджували, що вона все таки зазнала насильства з боку Михайла Стефанішина.
Як Михайло Стефанішин з міліціонера перетворився на бізнесмена та благодійника
Трансформація Михайла Стефанішина від “міліціонера до бізнесмена” прямо пов’язана з карєрним ростом його екс-дружини – Ольги Стефанішиної.
Незважаючи на той факт, що пара розлучилась ще у 2017 році а Ольга Стефанішина навіть брала судову заборону на спілкування з екс-чоловіком, активні контакти між ними все таки збереглись.
ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкуванняФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування
Зокрема, за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга очолила Мін’юст, Михайло телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.
Як ми можемо бачити із заяви НАБУ про незаконне збагачення Ольги Стефанішиної, з високою ймовірністю частину корупційних схем Стефанішину таки вдалось реалізувати.
В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА” на який звернули увагу колеги з Української Правди. Нагадаємо, після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії афілійовані з Михайлом Стефанішиним почали отримувати в управління цінні активи.
Що цікаво, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.
В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ. Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.
“Якщо коротко, то “КАМпарітет” отримала від АРМА вже чотири коштовних активи в управління, включно з Будинком профспілок на Майдані. Це, на секундочку, понад третина ВСІХ об’єктів, переданих Нацагентством в управління протягом двох років. І цей консорціум входить в орбіту впливу Стефанішина, переконалися журналісти. При цьому, за інформацією ЗМІ, сам Стефанішин представляється “тіньовим” куратором АРМА і вирішує, кому який актив має бути передано в управління аж до 2030 року.” – зазначає Кушнірук.
Як повідомляє ТГ канал Bankova Mail з посиланням на власні джерела, оточення Стефанішиної стверджує, що вона шокована тим, як розгортається ситуація навколо неї.
За інформацією Bankova Mail Стефанішина вважає, що її “зрадили, виманили в Київ під приводом наради дипломатичних керівників, а потім звільнили”. Якщо б її не звільнили та не виманили в Київ, вона впевнена, що НАБУ б не вручила їй підозру і справа б підвисла.
Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ продовжують цікавитись справами Ольги Стафанішиної та її оточення. Тобто підозра, вручена Стефанішиній, може бути не останньою.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про збільшення граничної чисельності працівників Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а також секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Водночас уряд скоротив кількість посад у Держпродспоживслужбі та Пенсійному фонді України.
Згідно з документом, чисельність працівників центрального апарату АРМА збільшено зі 195 до 295 штатних одиниць. Крім того, кількість працівників територіальних органів агентства зросла з 71 до 90 посад.
Також уряд розширив штат секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Гранична чисельність працівників збільшилася з 40 до 65 осіб. При цьому Кабмін доручив забезпечити виконання рішення в межах коштів, уже передбачених державним бюджетом на оплату праці.
Одночасно уряд скоротив штат окремих державних органів. Зокрема, чисельність працівників територіальних органів Держпродспоживслужби зменшено на 15 посад — із 7254 до 7239. Також на п’ять посад скорочено штат Пенсійного фонду України — до 25 653 працівників.
Наразі обов’язки голови АРМА виконує Ярослава Максименко, яка очолила агентство після звільнення попередньої керівниці Олени Думи. Раніше прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявляла про необхідність перезапуску роботи агентства та проведення відкритого конкурсу на посаду його керівника.
Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови очолює Олена Івановська, яку Кабінет Міністрів призначив мовною омбудсменкою у 2025 році. Після ухвалених змін її секретаріат матиме майже в півтора раза більше штатних працівників для виконання покладених функцій.
Постанова Кабінету Міністрів набрала чинності після її офіційного ухвалення.
За інформацією ЗМІ, після вручення підозри екс-голові ОП Андрію Єрмаку може активізуватись поставлене на паузу розслідування НАБУ проти “смотрящого за Мінюстом” Андрія Довбенка, який втік від українського правосуддя до Лондона.
Нагадаємо, гучна справа про корупцію на майже півмільярда гривень в АРМА та ДП “СЕТАМ”, за якою по інформації НАБУ стоїть юрист Андрій Довбенко, фактично стала “на паузу” після втечі головного фігуранта до Лондона.
За інформацією ЗМІ, втеча Довбенко до Британії стала можливою завдяки його зв’язкам з Андрієм Єрмаком через екс-дружину Дарію Зарівну.
Також, за інформацією джерел, в Україні блокуються суди у справі Довбенко, ймовірно завдяки його зв’язкам у вищих ешелонах влади.
Зокрема, 3-го березня вищий антикорупційний суд не зміг провести повноцінне підготовче засідання у справі про ймовірну корупційну оборудку з продажу за заниженими цінами арештованого майна, переданого в управління АРМА. У засіданні зʼясувалось, що один із обвинувачених – оцінювач майна – не зміг зʼявитись через військову службу. Однак суд розглядав клопотання сторони захисту іншого обвинуваченого Віктора Вишньова про зміну запобіжного заходу.
Фігурант розслідування НАБУ, “смотрящий” за Мінюстом Андрій Довбенко почав втрачати вплив та активи в ігорному бізнесі після відставки Андрія Єрмака з поста глави Офісу Президента.
Два Андрія: як пов’язані Андрій Довбенко та Андрій Єрмак
Зв’язок між Андрієм Довбенко та Андрієм Єрмаком можна відслідкувати через Дарію Зарівну. Нагадаємо, до того як стати радницею голови Офісу Президента Андрія Єрмака, Зарівна являлась дружиною Андрія Довбенко.
ФОТО: Смотрящий за Мінюстом Андрій Довбенко пов’язаний з Андрієм Єрмаком через екс-дружину Дарію Зарівну
За інформацією ЗМІ, тільки зайшовши на посаду, Андрій Єрмак через Довбенко отримав вплив на МІністерство юстиції, що дало тоді ще новопризначеному голові ОП доступ в тому числі до рейдерских схем, чим вони з Довбенко актино користувались.
Водночас, для Андрія Довбенко союз з тодішнім главою ОП означав “дах” на самому високому політичному рівні та знайомства, завдяки яким він зміг у 2023-му році виїхати з країни до свого арешту.
Як Андрій Довбенко намагався монополізувати ринок онлайн казино через силовий блок
Після оголошення НАБУ підозри Андрію Єрмаку, почались проблеми у його “підопічних”, в тому числі і у Андрія Довбенко.
Зокрема, в ЗМІ почала з’являтися інформація що кінцевим бенефіціаром казино Slot City і BETON є Андрій Довбенко. Водночас, через відомого блогера Ігоря Лаченкова злили інформацію, що саме Андрій Довбенко намагається монополізувати ринок українських казино через силовиків.
Спочатку була запущена інформаційна атака, в якій “підсвітили” прізвище реального власника Slot City і BETON, що стало приводом для “ПлейСіті” для накладення штрафів та скасування рішення про видачу ліцензії.
За інформацією джерел, як тільки розпочались проблеми в Андрія Єрмака, конкуренти Андрія Довбенка на ігорному ринку відповіли на його спроби монополізувати ринок.
Онлайн казино Slot City і BETON – структура власників веде до фігуранта розслідувань НАБУ Андрія Довбенка
Формально, в Slot City і BETON різні власники, але при детальному вивчені кінцевим бенефіціаром обох казино являється Андрій Довбенко.
Офіційним власником казино Slot City через ТОВ “Олл сіті геймс” значиться одеський бізнесмен Павло Георгійович Чиклікчі.
Також Павло Чиклікчі є власником ще 5 компаній, зокрема пов’язаних із гемблінгом, і є сином екс депутата Одеської обласної ради Георгія Чиклікчі. Як випливає з відкритих даних, останній займається агробізнесом. Власне, сам Павло Чиклікчі, як і його брат Володимир, також беруть участь у сімейному агробізнесі.
Але водночас, за даними YouControl, Павло Чиклікчі володіє одразу 3 компаніями, що працюють в гральному бізнесі, – крім “Олл сіті геймс”, це куплене раніше ТОВ «Геймдейв» (ТМ SlotsCity) та відкрите в травні 2026-го ТОВ “Геймсіті” (на 100% належить «Олл сіті геймс»).
Зауважимо, що лише на оплату статутного фонду ТОВ “Геймсіті” його власнику були необхідні 30 мільйонів гривень. Щоправда, ця сума не видається великою на тлі доходу ТОВ “Геймдейв” у 2025-му році в 9,3 млрд грн, ось тільки коштів на такі інвестиції в родини Чиклікчі офіційно просто немає.
Так, будучи депутатом селищної ради, батько ігрового магната Георгій Чиклікчі в електронній декларації за 2024 рік (останній перед входом сина Павла в азартний бізнес) зазначив, що володіє 47 000 євро та 466 110 грн, ще близько 3,5 млн грн становили його доходи. Також йому належать близько 70 земельних ділянок. Рідний брат Павла Чиклікчі, Володимир, за 2020-й рік заробив 2 млн 830 тис. грн, накопичень офіційно не мав. Відомостей про доходи самого Павла Чиклікчі, який у жовтні 2024 року купив ТОВ «Геймдев», немає взагалі.
Схожа ситуація і з офіційним власником онлайн-казино BETON ТОВ “Сітікод”, жителем Києва Романом Балашовим. Про нього відомо, що чоловік займається бізнесом як ФОП і є співвласником ТОВ “Ортаверон” “Перун компані”, а також володіє АТ “Чикаго”, що являє собою закритий інвестиційний фонд. Також він є директором ТОВ “Гореничі 16”.
Загалом, Роман Балашов більше виглядає як “класичний фунт”, чим як бізнесмен який міг може внести ті самі 30 млн грн, необхідних для створення “Сітікоду”.
Як Андрій Довбенко перетворив Мінюст на джерело особистого збагачення та “заробив перший мільйон”
Для заходу на ігорний ринок необхідні значні ресурси, які були “зароблені” Андрієм Довбенко на схемах пов’язаних з Міністерстві юстиції України.
Зокрема, “смотрящим” за Мінюстом Андрія Довбенко назвали журналісти Bigus.info, журналістське розслідування яких ймовірно викликало інтерес НАБУ.
Нагадаємо, у 2022 році, коли НАБУ повідомило про розкриття злочинної групи всередині Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
За версією слідства, посадові особи АРМА в змові з представниками ДП “СЕТАМ”, приватними компаніями та іншими особами організували схему продажу за заниженою вартістю через торговельний майданчик ДП “СЕТАМ” майна, арештованого в рамках кримінальних справ і переданого в управління АРМА.
Раніше арештоване майно передавали АРМА під приводом виконання ухвал слідчого судді, після чого чиновники АРМА обґрунтовували необхідність його продажу і, використовуючи власного оцінювача, занижували вартість майна. Останнє продавалося за участі співучасника з ДП “СЕТАМ”, щоб забезпечити перемогу заздалегідь визначеної приватної компанії. Таким чином були продані:
— три земельні ділянки в Одеській області, придбані свого часу для будівництва торговельних центрів мережі “Ашан” — реалізовано в 18 разів дешевше від ринкової вартості;
— 2,6 тис. тонн піску річкового середньої та дрібної фракції в Київській області — заниження вартості більш ніж у 6 разів порівняно з ринковою;
— понад 4,5 тис. тонн карбаміду — майже в 5 разів дешевше від ринкових цін;
— зерно, крупи та олійні культури — у чотири рази дешевше від ринкової вартості.
В рамках даної кримінальної справи у 2023 році НАБУ оголосило Андрія Довбенко врозшук за намагання уникнути правосуддя та неявку на допити.
Зазначимо, що вартість вкраденого Андрієм Довбенко за цією схемою становить о 485 мільйонів. Але ця цифра стосується тільки тих кейсів, які були виявлені НАБУ.
Активи втікача НАБУ Андрія Довбенко в Україні, які працювали завдяки протекції Єрмака
Нагадаємо, в Україні Андрій Довбенко володіє корпоративною групою з 11 компаній, що спеціалізуються на праві, фінансових послугах і нерухомості. Й ці компанії використовувалися в різних сумнівних операціях.
Так, ТОВ “Евріс інвест” (сфера діяльності — надання фінансових послуг, статутний фонд — 130 000 гривень), яким Андрій Довбенко володіє через кіпрську “ЕВРІС консалтинг лімітед”, за даними НАБУ в квітні 2019 року використовувалося під час рейдерського захоплення агропідприємства “СВК Новоселицький”.
Причому, за даними ЗМІ, ці ж юристи профінансували партію “Слуга народу” на 5 мільйонів гривень, що в контексті розслідування НАБУ може виглядати як “відкат”.
Пов’язана з Довбенко ТОВ “Юридична фірма „Евріс“ (сфера діяльності — право, статутний фонд — 100 000 гривень), за версією НАБУ прямо брала участь у схемах усередині АРМА. Так, згаданий вище продаж 4,5 тис. тонн карбаміду майже в 5 разів дешевше від ринкових цін здійснювався за участі колишніх і чинних співробітників компанії.
Зокрема, підготовку аукціону з продажу карбаміду здійснював співробітник ДП “Сетам”, який у 2018–2019 роках як самозайнятий заробив у “Еврісі” 958 тисяч гривень. При цьому сам аукціон з продажу відбувся за участі двох фірм: переможця — ТОВ “Соіл компані ЛТД”, і тієї, що програла, — ТОВ “Бранте”.
Як з’ясували детективи НАБУ, IP-адресою, з якої здійснювалося управління банківським рахунком “Бранте”, користувалися співробітники “Евріса”. Іншими словами, ТОВ “Бранте”, була створена співробітниками ТОВ “Юридична фірма „Евріс“” для створення видимості конкуренції на аукціоні, в якому перемогло ТОВ “Соіл компані ЛТД”.
До речі, 500 тисяч гривень для гарантійного внеску, необхідного для участі в аукціоні, ТОВ “Брант”» отримало від юридичної фірми (з січня 2021 року в стані банкрутства) — ТОВ “Юридична фірма „Ен енд ді“”, через банківські рахунки якої проходили сотні мільйонів гривень, зокрема і за “вирішення питань” з виконавчими провадженнями.
Як Андрій Довбенко робить спроби легалізуватись та уникнути конфіскації активів у Британії
Після розслідування НАБУ Андрій Довбенко втік з України до Британії де продовжив проживати своє краще життя в розкішному особняку в престижному районі Лондона.
ФОТО: Андрій Довбенко втік від кримінальних справ НАБУ до Лондона
Водночас, через корупційний шлейф Андрій Довбенко зіштовхнувся з проблемами легалізації на туманному альбіоні “вкраденого на батьківщині”. Тим паче, що британська преса почала піднімати питання про походження його капіталів та акцентувати на його дотичність до корупційних оборудок.
ФОТО: британська преса зацікавилась походженням статків втікача НАБУ Андрія Довбенко
Справа в тому, що по місцевим законам, у разі якщо буде доведено корупційне походження капіталів нового мультимільйонера Андрія Довбенко, то всі його статки в Британії під загрозою конфіскаціЇ.
Тож не дивно, що Андрій Довбенко розгорнув у Британії велику піар компанію по відбілювання своєї репутації, на що у своєму Facebook звернула увагу журналістка Олена Шкарпова.
“Я вбила його імя в пошуку на Лінкедін. І знайшла безліч постів британських інвесторів, військових, журналістів про те, який Довбенко український патріот і дуже класний бадді.
Відкрила гугл – а там колонки авторства Довбенка у Fortune. Financial Times, Atlantic Council (!). Загалом нарахувала близько 20 статей під його ім’ям у різних західних виданнях. Звичайно, статті написані дуже дорогими якісними райтерами І впевнена, десь за їх розміщення точно він платив” – зазначає Шкрапова.
ФОТО: Скріншот поста Facebook журналістки Олени Шкарпової
За спостереженнями журналістки, в англомовному середовищі образ Довбенка не асоціюється з кримінальними справами. Натомість він представляє себе як засновника платформи TechExchange, яка нібито створює “мости” між британськими та українськими оборонними стартапами.
Нагадаємо, уникати кримінальної відповідальності Андрію Довбенко в Україні допомагали зв’язки у вищих ешелонах влади. Але чи зможе Довбенко після відставки Єрмака утримати свої активи в Україні та Лондоні, і чи доведе НАБУ до кінця розслідування про розкрадання майже півмільярда гривень на схемах з ДП “СЕТАМ” та Арма побачим найближчим часом.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів АРМА продовжує здійснювати управління арештованою часткою у фармацевтичному дистриб’юторі Вента ЛТД, яка до початку повномасштабної війни перебувала під контролем російської фармацевтичної групи Катрен. Попри тривалу юридичну та управлінську невизначеність, а також зміну підходів до управління арештованими корпоративними правами, актив формально залишається у сфері контролю державного агентства, яке продовжує координувати його статус у межах чинного законодавства та судових процедур.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на офіційну відповідь АРМА, агентство підтвердило, що зазначена частка наразі перебуває в управлінні, однак не надало чітких роз’яснень щодо того, чи завершено процедуру розірвання договору з попереднім управителем активу — компанією І.К.Вел. Саме цей аспект залишається одним із найбільш спірних у всій історії управління арештованим майном, оскільки навколо нього сформувалася складна правова колізія, що включає як результати конкурсних процедур, так і подальші рішення державних органів після зміни керівництва АРМА.
Історія цього активу бере свій початок ще до 2022 року, коли частка у розмірі 24% статутного капіталу «Вента ЛТД» належала російській компанії «Катрен». Після початку повномасштабного вторгнення Росії проти України ці корпоративні права були арештовані в межах кримінального провадження, а згодом, за поданням прокурорів, Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про передачу зазначеної частки в управління АРМА. Таким чином держава отримала інструмент контролю над активом, який раніше був пов’язаний із російським капіталом, із метою його подальшого збереження, управління та недопущення впливу держави-агресора на український фармацевтичний ринок.
Подальший етап розвитку ситуації був пов’язаний із процедурою конкурсного відбору управителя. У 2025 році АРМА оголосила конкурс на управління арештованою часткою, що викликало значний інтерес з боку учасників ринку. До фінального етапу відбору, який відбувався навесні 2025 року, дійшли дві компанії — «Центр реабілітації “Візаві”» та «І.К.Вел». У результаті переможцем було визначено саме «І.К.Вел», яка отримала право здійснювати управління арештованою часткою у структурі «Вента ЛТД».
Водночас уже на цьому етапі виникли додаткові питання щодо потенційного конфлікту інтересів і фактичної пов’язаності окремих учасників управління з попередньою структурою компанії. За наявною інформацією, «І.К.Вел» була заснована особами, які раніше мали прямий або опосередкований зв’язок із діяльністю «Вента ЛТД», зокрема через керівника компанії Олександра Волошина. Це викликало дискусії щодо прозорості конкурсної процедури та відповідності обраного управителя принципам незалежного управління арештованими активами, особливо з огляду на чутливість фармацевтичного сектору та значення цього ринку для національної безпеки.
У підсумку структура контролю над компанією на певному етапі фактично концентрувалася в межах однієї управлінської лінії, коли значна частка впливу на «Вента ЛТД» здійснювалася через зв’язки з особами, які були залучені до її попередньої діяльності. Це додатково ускладнило ситуацію та стало одним із факторів подальшого перегляду рішень щодо управителя.
Після зміни керівництва АРМА, зокрема після відставки Олени Думи, агентство переглянуло умови співпраці з «І.К.Вел» та ухвалило рішення про розірвання договору на управління арештованою часткою. Компанія не погодилася з таким кроком і звернулася до суду, оскаржуючи дії державного органу та наполягаючи на законності свого призначення за результатами конкурсного відбору.
Подальший розвиток справи отримав своє продовження у судовій площині. Як повідомляється, Господарський суд міста Києва у рішенні від 22 квітня 2026 року, розглядаючи позов «І.К.Вел», дійшов висновку про відсутність достатніх доказів, які б підтверджували зв’язок компанії з колишніми російськими власниками активу. Суд також зазначив, що не встановлено правових підстав для невизнання результатів проведеного конкурсу на управління арештованою часткою «Вента ЛТД» та для непередачі активу переможцю торгів. Таким чином судова інстанція фактично поставила під сумнів аргументацію, яка лежала в основі управлінських рішень АРМА щодо розірвання договору.
Попри це, фактична ситуація з управлінням активом залишається складною та багаторівневою. АРМА продовжує декларувати контроль над арештованою часткою, водночас юридичні суперечки між державним агентством і колишнім управителем тривають у судовій площині. Це створює ситуацію правової невизначеності, яка впливає не лише на корпоративну структуру «Вента ЛТД», але й на загальне сприйняття ефективності механізмів управління арештованими активами в Україні.
У ширшому контексті історія навколо «Вента ЛТД» відображає складність процесів деолігархізації та деконцентрації капіталу, який мав російське походження, а також проблеми, що виникають під час спроб держави одночасно забезпечити прозорість конкурсних процедур, ефективність управління і юридичну бездоганність рішень. Фармацевтичний сектор, який є критично важливим для внутрішнього ринку та системи охорони здоров’я, у цьому випадку стає додатково чутливою сферою, де будь-які управлінські помилки або затримки можуть мати значний вплив на логістику постачання лікарських засобів.
Таким чином, станом на сьогодні арештована частка у «Вента ЛТД» залишається під управлінням АРМА, однак остаточна модель управління активом, як і питання щодо легітимності попередніх управлінських рішень, продовжують бути предметом судових розглядів і адміністративних процедур. Ситуація фактично перебуває у перехідному стані, де юридичні рішення ще не повністю трансформувалися у стабільну управлінську практику, а сама справа залишається однією з показових у контексті того, як Україна працює з активами, пов’язаними з російським капіталом у період війни.
Український фармацевтичний ринок опинився в центрі масштабного скандалу після появи інформації про можливий прихід одеського бізнесмена Бориса Кауфмана до управління одним із найбільших дистриб’юторів ліків — компанії «Вента. ЛТД». На тлі мільярдних штрафів для конкурентів, російських обстрілів логістичних центрів та дивних рішень державних структур ринок почав стрімко переформатовуватися.
Про це повідомляють одразу кілька економічних видань із посиланням на джерела у фармацевичній галузі.
За наявною інформацією, Кауфман нібито став неофіційним керівником компанії «Вента. ЛТД» — третього за величиною фармацевтичного дистриб’ютора України. Саме ця компанія останнім часом демонструє аномально швидке зростання частки ринку.
Паралельно два головні конкуренти — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм» — переживають серйозну кризу. Антимонопольний комітет України наклав на компанії рекордні штрафи: 2,3 млрд грн для «БаДМ» та 2,4 млрд грн для «Оптіма-Фарм». Одночасно їхні логістичні потужності зазнали масштабних руйнувань через російські атаки.
Зокрема, у Дніпрі було повністю знищено склади «Оптіма-Фарм», а логістичний хаб компанії у Києві отримав значні пошкодження.
На цьому тлі учасники ринку почали відкрито говорити про те, що саме «Вента. ЛТД» стала головним вигодонабувачем від проблем конкурентів.
Особливий резонанс викликала інформація про дії менеджменту «Венти» після арешту рахунків «Оптіма-Фарм». За даними журналістів, учасникам ринку почали надходити листи від імені заступника гендиректора «Венти» із пропозиціями терміново переглянути прямі контракти через ризики дефіциту ліків.
У матеріалі зазначається, що такі дії можуть мати ознаки недобросовісної конкуренції.
Додаткові запитання викликала й роль великих виробників. За інформацією джерел, фармацевтичні компанії «Дарниця» та «Інтерхім» нібито виступали за збільшення частки саме «Венти. ЛТД» на ринку.
Окрему увагу журналісти звертають на походження самої компанії. До початку повномасштабної війни «Вента. ЛТД» частково належала російській компанії «Катрен». Після арешту російської частки актив передали під управління АРМА.
Однак пізніше виявилося, що новий управитель — ТОВ «І.К.ВЕЛ» — мав тих самих засновників, які були пов’язані з попередніми власниками «Венти». У матеріалах судової справи також фігурує інформація про прихований контроль над значною частиною компанії через афілійованих осіб.
Після медійного розголосу АРМА намагалася розірвати договір з управителем, однак це рішення було оскаржене у суді.
У січні 2026 року серед нових бенефіціарів компанії з’явився 23-річний мешканець Дніпра Нікіта Холодов, який раніше не був відомий у великому бізнесі. Журналісти звертають увагу, що саме після зміни структури власності на ринку заговорили про прихід Бориса Кауфмана.
Сам Кауфман — одна з найвідоміших та найсуперечливіших фігур українського бізнесу. Його ім’я роками пов’язують із великими активами в Одесі, готельним бізнесом, а також скандальною справою навколо Одеського аеропорту.
У 2025 році ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості у справі щодо заволодіння майном аеропорту «Одеса». У межах угоди бізнесмен мав компенсувати державі понад мільярд гривень збитків.
Окремо журналісти нагадують про зв’язок Кауфмана із тютюновим дистриб’ютором «Тедіс Україна», який неодноразово фігурував у розслідуваннях щодо монополізації ринку та можливих зв’язків із російським бізнесом.
Додаткового резонансу ситуації додають заяви експрокурора САП Станіслава Броневицького про політичне лобіювання інтересів Кауфмана. Також раніше журналісти Bihus.Info повідомляли, що голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія користувався автомобілем, оформленим на дружину бізнесмена.
На тлі війни та атак РФ історія навколо фармацевтичного ринку викликає особливу увагу, адже йдеться про одну зі стратегічних сфер країни — забезпечення ліками та медичну логістику.
В Україні завершили розробку реформи Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і розпочали її практичну реалізацію. Одним із перших кроків стало повне перезавантаження процедур управління активами.
Про це повідомила виконувачка обов’язків голови АРМА Ярослава Максименко.
За її словами, новий закон передбачає скасування всіх торгів, які не були завершені до 30 січня. Відтак такі процедури втратили чинність, а всі відповідні рішення анульовано.
«Всі рішення скасовуються, і всі процедури починаються спочатку», — пояснила Максименко.
Таким чином, фактично відбувається повний перезапуск системи управління арештованими активами, що має забезпечити більшу прозорість та ефективність процесів.
Крім того, в межах реформи створено спеціальну комісію для роботи зі складними активами. До її складу увійшли не лише представники АРМА, а й бізнес-омбудсмен, а також делегати від Міністерства юстиції та Міністерства економіки.
Очікується, що така міжвідомча співпраця дозволить більш ефективно вирішувати питання щодо управління проблемними активами та підвищить довіру до роботи агентства.
Реформа АРМА є частиною ширших змін у сфері управління державними та арештованими активами, спрямованих на підвищення прозорості, контрольованості та економічної ефективності цих процесів.
Підсанкційний бізнесмен Павло Фукс фактично повернув контроль над елітним майном вартістю понад 213 мільйонів гривень. Йдеться про маєток площею понад 2,4 тисячі квадратних метрів та земельну ділянку, які раніше перебували під арештом у межах розслідування Служби безпеки України.
Арешт на активи було накладено в рамках справи щодо масштабних фінансових махінацій. Після цього майно передали в управління АРМА, яка оцінювала його у понад 213 мільйонів гривень. Водночас агентству не вдалося знайти ефективного управителя, і актив фактично залишався без використання.
Ситуація почала змінюватися восени 2025 року, коли суди поступово почали скасовувати накладені обмеження. У підсумку арешт було повністю знято.
Ключовим аргументом у судових рішеннях стало те, що формальною власницею майна є не сам Фукс, а інша особа — його дружина. Суд визнав її добросовісною набувачкою, яка не фігурує у кримінальному провадженні і не причетна до можливих правопорушень.
Водночас у цій історії залишається низка питань. Зокрема, перереєстрація майна відбулася вже після запровадження санкцій, що може свідчити про спробу вивести активи з-під обмежень.
Експерти зазначають, що подібні кейси демонструють слабкі місця у механізмах арешту та управління активами. Формальна зміна власника дозволяє оскаржувати обмеження в судах, навіть якщо фактичний контроль над майном може залишатися у попередніх бенефіціарів.
Крім того, ситуація підсвічує проблеми в роботі АРМА, яка не змогла забезпечити ефективне управління дорогим активом. Відсутність управителя фактично послабила позицію держави у подальших судових процесах.
Таким чином, справа Фукса може стати показовою для всієї системи санкцій та арештів майна в Україні. Вона демонструє, як юридичні нюанси і зміна власності можуть впливати на долю активів, навіть якщо вони пов’язані з підсанкційними особами.
