Golosnovinua.com

Позначка: армія Білорусі

  • Білорусь посилює війська біля кордону з Україною

    Білорусь посилює війська біля кордону з Україною

    Білорусь розпочала формування нової десантно-штурмової бригади, яка дислокуватиметься поблизу українського кордону. До кінця 2026 року командування планує завершити створення ще одного батальйону та низки підрозділів бойового забезпечення, артилерії, протиповітряної оборони й розвідки.

    Про це повідомив командувач сил спеціальних операцій Збройних сил Білорусі Олександр Іллюкевич.

    За його словами, формування нового військового з’єднання вже триває. Наразі створено перший батальйон, а до завершення року заплановано сформувати ще один батальйон, а також підрозділи бойового забезпечення, артилерійські, зенітні та розвідувальні частини.

    “Ми вже приступили до формування військових частин, сформовано один батальйон. Цього року ми формуємо ще батальйон, підрозділи бойового забезпечення, артилерійські, зенітні підрозділи, розвідувальні”, – заявив Іллюкевич в ефірі телеканалу Міністерства оборони Білорусі.

    За наявною інформацією, нова десантно-штурмова бригада вже укомплектовується офіцерським складом, а також військовослужбовцями. Завершення її формування має суттєво посилити угруповання сил спеціальних операцій Білорусі на південному напрямку.

    Відомо, що місцем постійної дислокації нового підрозділу стане район поблизу Гомеля. Це місто розташоване неподалік державного кордону з Україною і має важливе стратегічне значення через близькість до Чернігівської та Київської областей.

    Формування нового військового підрозділу відбувається на тлі триваючої безпекової напруги в регіоні. Водночас офіційний Мінськ останнім часом заявляє про відсутність ознак загострення ситуації на кордоні з Україною.

    Раніше білоруська сторона, попри попередні заяви про нібито підвищені ризики на прикордонні, повідомила, що не фіксує ознак агресії, а обстановку на кордоні назвала стабільною. Водночас створення нового десантно-штурмового з’єднання поблизу українського кордону свідчить про подальше посилення військової присутності Білорусі на цьому напрямку.

  • Чи загрожує наступ з Білорусі: що відбувається на кордоні та чи готовий Мінськ до війни

    Чи загрожує наступ з Білорусі: що відбувається на кордоні та чи готовий Мінськ до війни

    На північному кордоні України знову зростає напруга — українська розвідка та аналітики фіксують активізацію військової інфраструктури на території Білорусі. Йдеться про будівництво доріг, облаштування позицій і загальне посилення інженерних робіт поблизу кордону. Це викликало хвилю обговорень щодо можливого повторного наступу з цього напрямку, подібного до подій 2022 року.

    Однак, попри тривожні сигнали, експерти закликають не перебільшувати загрозу і звертають увагу на ключову особливість білоруської армії — її оборонний характер.

    Як повідомляють українські медіа, президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що на території Білорусь ведеться будівництво доріг у напрямку українського кордону, а також облаштовуються артилерійські позиції. За його словами, Росія може знову намагатися втягнути Мінськ у війну проти України, створюючи додаткову загрозу на північному напрямку.

    Водночас експерти наголошують: сама по собі активність ще не означає підготовку до наступу. За словами військового експерта Олег Старіков, білоруська армія дійсно є боєздатною, але її структура не передбачає проведення масштабних наступальних операцій.

    Збройні сили Білорусі, за різними оцінками, налічують близько 60–70 тисяч військових. Вони мають потужний сухопутний компонент, включаючи артилерію, ракетні війська та сучасне озброєння, зокрема комплекси «Полонез» і «Іскандер».

    Однак, як підкреслює експерт, цього ресурсу недостатньо для ведення широкомасштабного наступу проти України. За українською військовою класифікацією, така чисельність відповідає приблизно одному-двом армійським корпусам — це значна сила, але не та, що здатна самостійно проводити стратегічні операції на великому фронті.

    Ключовий фактор — не кількість, а призначення армії. За словами Старікова, вся військова система Білорусі будувалася як оборонна. Її головне завдання — прикриття західного напрямку Росії та створення буферної зони між країнами НАТО і РФ.

    «Все, що пов’язано з Білоруссю, підготовлено для оборонних дій», — пояснює експерт.

    Це означає, що навіть за наявності техніки та озброєння білоруська армія не має відповідної структури, логістики та доктрини для наступу.

    Ще один важливий сигнал — відсутність ознак підготовки до війни. Експерти зазначають, що для початку масштабної операції мають відбутися конкретні зміни: мобілізація, переведення військ у підвищену бойову готовність, перебудова економіки та активізація резервів. Станом на зараз таких процесів у Білорусі не спостерігається.

    Це свідчить про те, що Мінськ наразі не готується до повномасштабного наступу.

    Водночас аналітики наголошують: навіть без прямої участі Білорусь може відігравати роль у війні. Зокрема, її територія може використовуватися Росією як плацдарм для тиску на Україну або для відволікання українських сил від інших напрямків.

    Саме цей фактор, за оцінками експертів, є ключовим. Активізація на білоруському напрямку може бути частиною ширшої стратегії Кремля — змусити Україну утримувати значні сили на півночі, послаблюючи інші ділянки фронту.

    Політичний аспект також залишається важливим. Рішення про участь Білорусі у війні значною мірою залежить від позиції її керівництва. Експерти вважають, що пряме втягнення у війну несе значні ризики для внутрішньої стабільності країни, зокрема через можливі втрати серед військових і негативну реакцію суспільства.

    Саме тому, за оцінками аналітиків, керівництво Білорусі намагається зберігати баланс: демонструвати військову активність, але уникати прямої участі у бойових діях.

    Україна, зі свого боку, продовжує зміцнювати оборону північного кордону та готується до різних сценаріїв розвитку подій. Військові та влада підкреслюють, що ризики враховуються, навіть якщо вони не є критичними на цей момент.

    Таким чином, ситуація на білоруському напрямку залишається напруженою, але контрольованою. Попри активізацію інфраструктури та інформаційний тиск, експерти сходяться на думці: ймовірність повномасштабного наступу з боку Білорусі наразі низька. Основна загроза полягає не в самій білоруській армії, а в можливих діях Росії, яка може використати цей напрямок як елемент своєї стратегії у війні проти України.

  • Лукашенко підписав указ про призов офіцерів запасу в Білорусі: що відомо

    Лукашенко підписав указ про призов офіцерів запасу в Білорусі: що відомо

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко 17 квітня підписав указ, який передбачає призов офіцерів запасу на військову службу у 2026 році. Документ стосується громадян чоловічої статі віком до 27 років із числа офіцерів запасу, які не проходили строкову службу, не служили в резерві Збройних сил і не мають законних підстав для відстрочки.

    Відповідна інформація оприлюднена на офіційному ресурсі білоруського керівництва. У документі зазначається, що призов буде здійснюватися до Збройних сил Білорусі та органів прикордонної служби.

    У білоруській владі заявляють, що такі заходи проводяться щороку і є плановими. За офіційною версією, призов спрямований на підвищення рівня укомплектованості первинних офіцерських посад, а також на формування та підтримку мобілізаційного резерву.

    Указ передбачає, що офіцери запасу, які підпадають під критерії, можуть бути залучені до служби для підсилення кадрового складу армії та прикордонних підрозділів. У Білорусі подібні заходи формально розглядаються як частина системної підготовки військового резерву.

    Рішення про призов офіцерів запасу ухвалене на тлі повідомлень про зростання військової активності в прикордонних районах Білорусі. За даними української розвідки, поблизу кордону з Україною фіксується розбудова інфраструктури військового призначення, зокрема доріг у напрямку української території та облаштування артилерійських позицій.

    Українська сторона розцінює такі дії як потенційне посилення військової присутності в регіоні. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія може намагатися втягнути Білорусь у війну проти України, використовуючи її територію для військових потреб.

    Він також доручав дипломатичним каналам попередити Мінськ про наслідки можливих дій, які можуть становити загрозу для України. Окремо наголошувалося, що Україна уважно стежить за ситуацією вздовж усього північного кордону.

    Олександр Лукашенко останніми роками неодноразово заявляв про необхідність посилення обороноздатності країни. У квітні він зазначав, що Білорусь повинна бути готовою до різних сценаріїв безпекової ситуації, а армія має бути здатною реагувати на будь-які загрози.

    У своїх заявах білоруський керівник також наголошував, що «мирний час» більше не може розглядатися як гарантована умова для безпеки держави. За його словами, збройні сили повинні бути готовими діяти у разі виникнення конфліктних ситуацій.

    Окремо у міжнародному контексті Білорусь продовжує демонструвати політичну та військову співпрацю з Російською Федерацією. Водночас Мінськ періодично заявляє про контакти з іншими країнами, включно зі США, щодо можливих домовленостей у різних сферах.

    У березні повідомлялося про зустріч білоруського керівництва зі спеціальним посланником США, після якої Лукашенко заявив про підготовку так званої «великої угоди». Деталі цих перемовин офіційно не розкривалися.

    Також раніше повідомлялося про дипломатичні контакти між Мінськом і Пхеньяном, під час яких обговорювалися питання співпраці та відбувся обмін символічними подарунками, включно зі зброєю.

    Аналітики відзначають, що призов офіцерів запасу може свідчити про поступове розширення мобілізаційних можливостей білоруської армії. Формально це пояснюється плановими заходами, однак у поєднанні з військовою активністю в прикордонних регіонах такі рішення привертають додаткову увагу в регіоні.

    Україна продовжує уважно моніторити ситуацію на північному напрямку, враховуючи ризики безпекового характеру та можливі зміни у військовій політиці Білорусі.