Golosnovinua.com

Позначка: АрселорМіттал Кривий Ріг

  • Безос і родина Мітталів заходять у «Ліверпуль»: клуб оцінили у понад $7 млрд

    Безос і родина Мітталів заходять у «Ліверпуль»: клуб оцінили у понад $7 млрд

    Один із найвідоміших футбольних клубів світу отримує нову групу впливових інвесторів. Американська Fenway Sports Group, яка контролює «Ліверпуль» із 2010 року, уклала остаточну угоду про продаж міноритарної частки клубу консорціуму 1892 Holdings, очолюваному бізнесменом Амітом Бхатією — зятем індійського сталевого мільярдера Лакшмі Міттала. До групи інвесторів також увійшли фонд K5 Sports, де головним інвестором виступає засновник Amazon Джефф Безос, та сімейний офіс співзасновника Facebook Едуардо Саверіна і його дружини Елейн.

    Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з умовами домовленості, повідомляє, що новий консорціум купує понад 30% «Ліверпуля», тобто фактично близько третини клубу. Угода оцінює весь футбольний клуб більш ніж у $7 млрд — це одна з найвищих оцінок в історії світового футболу. Водночас FSG збереже контрольний пакет і повний операційний контроль, тож про продаж «Ліверпуля» новому власнику не йдеться.

    Офіційно сам клуб не розкрив ані точного відсотка проданої частки, ані вартості транзакції. У заяві «Ліверпуля» йдеться лише про «стратегічну міноритарну інвестицію». Тому дані про частку понад 30% і оцінку понад $7 млрд наразі ґрунтуються на інформації Financial Times. Завершення операції ще потребує регуляторних погоджень та виконання стандартних умов закриття.

    Хто саме купує частку «Ліверпуля»

    Ключовою фігурою нового консорціуму став Аміт Бхатія. Він одружений із Ванішою Міттал — донькою Лакшмі Міттала, засновника сталеливарної імперії, до якої належить і український комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг». В угоду входять як власні інвестиції Бхатії, так і Mittal Family Trusts — структури родини Мітталів.

    Для Бхатії футбол не є новою сферою. Він багато років був пов’язаний із лондонським Queens Park Rangers і свого часу очолював клуб. Коли переговори щодо інвестиції в «Ліверпуль» стали серйозними, він погодився відмовитися від своєї частки в QPR, щоб уникнути проблем, пов’язаних із одночасними інтересами в різних футбольних клубах.

    Після закриття нової угоди Бхатія має стати віцепрезидентом «Ліверпуля». Таким чином, він отримає не просто фінансову частку, а помітну роль у структурі клубу.

    Ще один учасник 1892 Holdings — K5 Sports, спортивний фонд K5 Global. Його головним інвестором є Джефф Безос. Важливий нюанс: сам засновник Amazon не купує частку «Ліверпуля» напряму і не входить до ради директорів клубу. Його участь здійснюється через фонд, у який він інвестував. Від K5 Sports до ради директорів «Ліверпуля» має увійти Браян Баум.

    Третій великий блок у консорціумі — EE Capital, сімейний інвестиційний офіс Елейн та Едуардо Саверінів. Едуардо Саверін був одним зі співзасновників Facebook разом із Марком Цукербергом і згодом побудував масштабний інвестиційний бізнес. До ради директорів «Ліверпуля» після угоди має приєднатися Елейн Саверін.

    Тобто нова структура об’єднала одразу три різні капітали: сталеливарну імперію Мітталів, технологічні гроші, пов’язані з Amazon, та капітал одного зі співзасновників Facebook.

    Чому «Ліверпуль» уже коштує понад $7 млрд

    Масштаб приросту вартості клубу за останні 16 років особливо показовий. Fenway Sports Group на чолі з Джоном Генрі придбала «Ліверпуль» у жовтні 2010 року приблизно за £300 млн. На той момент клуб переживав фінансову кризу, мав значні борги та перебував далеко від нинішнього комерційного рівня.

    Відтоді його фінанси змінилися радикально. Виторг «Ліверпуля» зріс приблизно зі £184 млн у сезоні 2010/11 до понад £700 млн у сезоні 2024/25. Серед факторів — глобалізація бренду, комерційні контракти, стабільна участь у єврокубках та розширення домашнього стадіону «Енфілд».

    На полі клуб також пережив одну з найуспішніших епох у своїй сучасній історії. За період FSG «Ліверпуль» виграв Лігу чемпіонів у 2019 році, Прем’єр-лігу у 2020-му та знову став чемпіоном Англії у сезоні 2024/25. Загалом клуб має шість Кубків/Ліг чемпіонів і 20 титулів чемпіона Англії.

    Оцінка понад $7 млрд ставить «Ліверпуль» вище рівня, за яким проводилися деякі з найгучніших футбольних угод останніх років. Коли Джим Реткліфф придбав частку Manchester United у 2023 році, підприємство оцінювали приблизно у $6,3 млрд. Chelsea у 2022 році було продано консорціуму Тодда Боелі та Clearlake Capital за £2,5 млрд вартості акціонерного капіталу.

    Навіщо «Ліверпулю» нові мільярдери

    Офіційна позиція FSG полягає в тому, що нові акціонери потрібні не для зміни контролю, а для наступного етапу розвитку клубу. Президент Fenway Sports Group Майк Гордон заявив, що досвід нових партнерів у міжнародному бізнесі, технологіях та інвестиціях має доповнити вже створену структуру.

    Financial Times вказує на ще цікавішу мотивацію. Після масштабного розширення «Енфілда» та зростання традиційних доходів наступний великий резерв для «Ліверпуля» — глобальна цифрова аудиторія. Домашній англійський ринок має природні обмеження, тоді як сотні мільйонів уболівальників клубу живуть у США, Азії, Індії та інших регіонах і ніколи не відвідають стадіон.

    Саме тут склад нових інвесторів виглядає невипадковим. Родина Мітталів і Бхатія можуть допомогти із розширенням присутності в Індії та Азії, Саверін має великий досвід у технологічному та венчурному секторі, а зв’язок K5 Sports із Безосом додає експертизу в електронній комерції, цифрових платформах та дистрибуції контенту. За оцінкою FT, наступна хвиля зростання може бути пов’язана з онлайн-контентом, цифровими членствами та монетизацією міжнародної аудиторії.

    При цьому люди, близькі до угоди, наголошують, що прихід нових акціонерів не повинен автоматично змінити трансферну політику клубу чи його спортивну модель. FSG залишається головним власником і зберігає операційний контроль.

    Це вже не перший випадок, коли американська група продає невелику частину «Ліверпуля». У 2023 році FSG залучила Dynasty Equity як міноритарного інвестора. Тоді гроші спрямовували, зокрема, на скорочення банківських зобов’язань і фінансування інфраструктурних витрат.

    Але нинішня угода відрізняється масштабом. Продаж близько третини клубу та оцінка понад $7 млрд фактично закріплюють «Ліверпуль» у вузькому колі найдорожчих спортивних брендів світу. Для FSG це також демонструє колосальне зростання вартості активу, придбаного за £300 млн лише 16 років тому.

    І хоча заголовки про «Безоса, який купив “Ліверпуль”», звучать ефектно, фактично структура угоди складніша: Безос є головним інвестором фонду K5 Sports, який входить до консорціуму; контроль над клубом залишається у FSG, а центральною фігурою нової групи акціонерів буде саме Аміт Бхатія та пов’язаний із родиною Мітталів капітал.

    Таким чином, один із найвідоміших футбольних клубів Європи отримує партнерів із капіталом, пов’язаним зі сталлю, Amazon і Facebook, а родина власника «АрселорМіттал Кривий Ріг» тепер матиме ще й помітну частку в одному з головних спортивних брендів Англії.

  • “Укрзалізниця” на межі виснаження: транспортна галузь просить для України окремий “залізничний Рамштайн”

    “Укрзалізниця” на межі виснаження: транспортна галузь просить для України окремий “залізничний Рамштайн”

    Українська транспортна галузь закликає міжнародних партнерів створити окремий формат підтримки “Укрзалізниці” за аналогією з оборонним “Рамштайном”. Причина — критичний стан залізничної системи через постійні російські удари, падіння обсягів перевезень та фактичне виснаження ресурсів компанії.

    Із такою заявою виступив голова Федерації роботодавців транспорту України та колишній міністр транспорту Орест Климпуш.

    За його словами, п’ятий рік повномасштабної війни перетворив транспортну систему України на одну з головних цілей російських атак. Йдеться не лише про цивільну логістику, а й про роботу економіки, забезпечення армії, експорт та мобільність населення.

    “Жодна транспортна компанія у світі не зможе самостійно вистояти під таким тиском і постійними ударами ворога”, — наголосив Климпуш.

    За оцінками Федерації роботодавців транспорту, останні пів року “Укрзалізниця” фактично працює “на виснаження”. Російські удари по енергетичній та залізничній інфраструктурі, локомотивах, вагонах і логістичних вузлах уже почали безпосередньо впливати на роботу великого бізнесу та українського експорту.

    Як приклад Климпуш навів ситуацію навколо “АрселорМіттал Кривий Ріг” — найбільшого металургійного підприємства України. Компанія вже заявила про вимушене скорочення частини виробництва через перебої з доставкою сировини та вивезенням готової продукції залізницею.

    За словами експерта, лише за останній місяць було зафіксовано 171 атаку на об’єкти залізничної інфраструктури. Через обстріли гинуть працівники, а десятки локомотивів і вагонів виходять із ладу.

    Попри це, “Укрзалізниця” продовжує підтримувати рух по всій країні. Однак, як наголошує Климпуш, запас міцності системи майже вичерпаний.

    “Надзусилля не можуть тривати довго”, — попередив він.

    Ситуацію погіршує й фінансовий стан компанії. Вантажообіг “Укрзалізниці” зараз приблизно на 50% нижчий, ніж до початку повномасштабного вторгнення Росії. Це означає різке скорочення доходів у той момент, коли витрати на ремонт інфраструктури та відновлення після атак стрімко зростають.

    У транспортній галузі попереджають: якщо скорочення рухомого складу та тяги продовжиться, це може спричинити нове падіння перевезень і серйозний удар по економіці.

    “Це означає не лише логістичні проблеми для бізнесу, а й скорочення експорту, валютної виручки та податкових надходжень до бюджету”, — заявив Климпуш.

    Саме тому транспортна галузь пропонує створити міжнародний формат підтримки української залізниці — своєрідний “залізничний Рамштайн”, який би працював за принципом координації військової допомоги Україні.

    Ідея полягає в оперативному залученні урядів країн-партнерів до вирішення критичних потреб “Укрзалізниці” без тривалих бюрократичних процедур. Йдеться про постачання локомотивів, вагонів, запасних частин, енергетичного обладнання та спеціалізованої техніки.

    На думку Климпуша, такий механізм має передбачати швидке погодження рішень, політичну координацію та пряме реагування на запити України.

    Серед потенційних партнерів для такого формату він назвав країни Балтії, Східної Європи, а також Азербайджан, Казахстан і Вірменію. У транспортній сфері між цими державами та Україною вже існують напрацьовані бізнес-контакти та логістичні проєкти.

    “Віднайти й запустити дієві механізми такого партнерства — пріоритетне завдання для профільного міністерства та українських дипломатів”, — наголосив Климпуш.

    Паралельно “Укрзалізниця” намагається вирішити й внутрішні фінансові проблеми. У 2026 році компанія вже анонсувала підвищення тарифів на вантажні перевезення, пояснюючи це необхідністю покривати збитки від пасажирського сегмента.

    Втім, у Федерації роботодавців України попереджають: різке підвищення тарифів може ще більше вдарити по економіці. За оцінками ФРУ, це здатне спричинити втрати ВВП на рівні близько 96 мільярдів гривень, а також зменшення валютної виручки та податкових надходжень.

    На тлі війни “Укрзалізниця” залишається критично важливою артерією країни. Саме залізниця забезпечує евакуацію населення, перевезення військових вантажів, роботу промисловості та експорт української продукції через західні кордони.

    Тому нинішня дискусія про “залізничний Рамштайн” у Києві дедалі більше сприймається не як галузева ініціатива, а як питання національної безпеки та економічного виживання країни.

  • АМКР зупиняє частину виробництва через проблеми з логістикою: Укрзалізниця заявила про «шантаж»

    АМКР зупиняє частину виробництва через проблеми з логістикою: Укрзалізниця заявила про «шантаж»

    «АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосив про зупинку частини гірничодобувних і металургійних потужностей через перебої з логістикою та нестачу сировини. У компанії заявили, що протягом останнього місяця не отримують необхідних обсягів постачань, а запаси флюсів опустилися до критичного рівня.

    За даними підприємства, проблеми виникли через системні збої у роботі логістики та забезпеченні перевезень з боку Укрзалізниці. Через труднощі з подачею вагонів для відвантаження продукції підприємство також зіткнулося з проблемами вивезення залізорудного концентрату, що призвело до зупинки видобутку руди.

    У результаті АМКР уже зупинив одну з двох доменних печей, дві агломераційні машини та рудозбагачувальну фабрику. На підприємстві попередили: якщо ситуація не зміниться, може бути зупинена і друга доменна піч. У компанії наголошують, що проблема не пов’язана із зовнішніми факторами, а є наслідком неналежного планування перевезень.

    В Укрзалізниці у відповідь заявили, що працюють в умовах постійних російських атак та забезпечують безперервні перевезення, зокрема для металургійної галузі. У компанії підкреслили, що спільно із Повітряними силами та іншими структурами впроваджують додаткові заходи безпеки для захисту інфраструктури.

    Також УЗ звинуватила «АрселорМіттал Кривий Ріг» у відмові долучатися до запропонованих безпекових рішень та використання власного рухомого складу.

    «АрселорМіттал Кривий Ріг», на жаль, відмовився долучитися і натомість вдався до шантажу», — заявили в Укрзалізниці, закликавши керівництво підприємства повернутися до конструктивної співпраці.

    Попри різкі заяви, в УЗ запевнили, що готові до діалогу та спільного пошуку рішень безпосередньо на залізничному вузлі Кривого Рогу.

    Ситуація для підприємства ускладнюється ще й фінансовими проблемами. На початку 2026 року АМКР повністю припинив експорт металопродукції до ЄС через запуск механізму CBAM — європейського вуглецевого мита. У компанії заявляли, що фактично втратили ринок, який будували протягом трьох років.

    Генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо раніше повідомляв, що через нові європейські правила та економічні труднощі компанія вже скоротила щонайменше 3400 працівників.

    Перший квартал 2026 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» завершив зі збитком у 4,6 млрд грн при виторзі 13,2 млрд грн. Для порівняння, за аналогічний період минулого року збиток становив близько 3 млрд грн.

    У компанії пояснюють погіршення результатів різким зростанням витрат на електроенергію, газ, логістику та вимушеними зупинками виробництва через перебої з енергопостачанням.

    Джерело: Forbes Ukraine