Golosnovinua.com

Позначка: артилерія

  • Армія РФ втратила понад 2000 солдатів за добу: цифри Генштабу

    Армія РФ втратила понад 2000 солдатів за добу: цифри Генштабу

    Російські війська за минулу добу втратили у війні проти України ще близько 2020 військовослужбовців, а загальні втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення сягнули приблизно 1 542 720 осіб. Водночас надзвичайно великими виявилися втрати противника у безпілотниках та автомобільній техніці: лише за добу Генеральний штаб ЗСУ зафіксував ще 1855 втрачених БПЛА оперативно-тактичного рівня та 727 автомобілів і автоцистерн.

    Оновлені дані Генштаб оприлюднив вранці 5 жовтня 2026 року. Йдеться про орієнтовні бойові втрати російських військ за період із 24 лютого 2022 року до 5 жовтня 2026-го. Українське командування традиційно наголошує, що показники уточнюються.

    За інформацією Генштабу, загальні втрати Росії в особовому складі становлять близько 1 млн 542 тис. 720 осіб, з яких 2020 — за останню добу. Це помітно більше за показник попереднього дня: станом на 4 жовтня Генштаб повідомляв про 1750 втрат російського особового складу.

    Одночасно Росія продовжує втрачати техніку та озброєння. Станом на ранок 5 жовтня загальні втрати російської армії, за українськими підрахунками, становлять 12 393 танки, зокрема ще два за останню добу, та 25 487 бойових броньованих машин, чотири з яких були додані до статистики за добу.

    Особливо помітними залишаються втрати російської артилерії. Генштаб повідомляє про 50 733 артилерійські системи від початку повномасштабної війни. За одну лише добу цей показник збільшився на 47 одиниць. Також Росія втратила ще три реактивні системи залпового вогню — їхня загальна кількість у статистиці Генштабу досягла 2182 одиниць.

    До списку втрат додалися ще два засоби протиповітряної оборони — загалом Генштаб оцінює їхню кількість уже у 1688 одиниць. Крім того, російські війська втратили за добу 22 наземні робототехнічні комплекси. Загальний показник таких систем досяг 2859.

    Але найбільш разючим показником доби стала кількість безпілотників. За інформацією Генерального штабу, лише за добу Росія втратила ще 1855 БПЛА оперативно-тактичного рівня. Їхня сумарна кількість від початку повномасштабного вторгнення, за українською статистикою, досягла 548 095 одиниць.

    Для порівняння, станом на 4 жовтня Генштаб повідомляв про 546 240 таких БПЛА, а добовий приріст становив 1742 одиниці. 3 жовтня українська сторона повідомляла про 1645 втрачених російських БПЛА за добу. Таким чином, показники останніх днів свідчать про надзвичайно інтенсивне використання безпілотних систем на фронті та відповідно велику кількість їхніх втрат.

    Ще один дуже великий показник — автомобільна техніка та автоцистерни. За останню добу Генштаб додав до статистики одразу 727 одиниць, після чого загальна кількість втрат у цій категорії зросла до 157 985. Також було втрачено ще п’ять одиниць спеціальної техніки — загальний показник становить 4793.

    У категоріях авіації та флоту за останню добу змін не зафіксовано. За оцінкою Генштабу, від початку великої війни російські війська втратили 443 літаки, 356 гелікоптерів, 35 кораблів і катерів та два підводні човни. Кількість втрачених крилатих ракет залишається на рівні 5126 одиниць.

    Втрати різко зросли на початку жовтня

    Великі цифри 5 жовтня не є окремим сплеском на тлі спокійнішого фронту. У перші дні місяця Генштаб регулярно повідомляв про втрати російського особового складу на рівні понад півтори тисячі осіб за добу.

    Так, станом на 1 жовтня повідомлялося про 1900 втрат особового складу РФ за добу, 2 жовтня — 1520, 3 жовтня — 1560, а 4 жовтня — 1750. Тепер показник зріс до 2020 осіб.

    Ще у вересні Генеральний штаб повідомляв, що від початку 2026 року втрати російських військ у живій силі перевищили 300 тисяч осіб. Станом на 15 вересня називалася цифра 301 030 військовослужбовців. Особливо великими, за даними Генштабу, вони були влітку: за червень, липень та серпень разом повідомлялося про 124 170 втрат.

    Напруженою залишається й ситуація безпосередньо на фронті. Станом на вечір 4 жовтня Генштаб повідомляв про 163 бойові зіткнення від початку доби. Російські війська здійснили один ракетний та 54 авіаційні удари, скинули 158 керованих авіабомб, використали 5226 дронів-камікадзе та провели 1641 обстріл позицій українських військ і населених пунктів.

    Напередодні інтенсивність бойових дій також була високою. За повну добу 3 жовтня Генштаб зафіксував 204 бойові зіткнення. Тоді противник здійснив 65 авіаударів, скинув 233 керовані авіабомби, застосував понад дев’ять тисяч дронів-камікадзе та здійснив 2465 обстрілів.

    Таким чином, нове зростання російських втрат відбувається на тлі збереження високої інтенсивності бойових дій, масованого застосування безпілотників та артилерії і постійних штурмових дій на різних ділянках фронту.

    Водночас цифри Генерального штабу є оперативною оцінкою української сторони. Через бойові дії незалежно перевірити повний масштаб щоденних втрат Росії в режимі реального часу неможливо, а сама РФ не публікує повної актуальної статистики своїх втрат.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що ще в червні загальна оцінка російських втрат за даними Генштабу перевищила 1,4 мільйона осіб. Генштаб повідомив про понад 1,4 мільйона втрат окупантів у війні проти України

    Також читайте на «Ненька інфо» про попередні великі втрати російської техніки та безпілотників: Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Окремо «Ненька інфо» писала про оцінки американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень щодо динаміки російських бойових втрат і ролі безпілотників на сучасному фронті. Російська армія стрімко виснажується: втрати окупантів зросли до рекордного співвідношення 8:1 — CSIS

  • Ще мінус 1470 окупантів: ЗСУ за добу знищили понад 80 артсистем і майже 2 тисячі дронів РФ

    Ще мінус 1470 окупантів: ЗСУ за добу знищили понад 80 артсистем і майже 2 тисячі дронів РФ

    Сили оборони України протягом минулої доби, 31 липня, знешкодили ще близько 1470 російських військовослужбовців. Загальні бойові втрати армії РФ у живій силі від початку повномасштабного вторгнення, за оцінкою Генерального штабу Збройних сил України, сягнули приблизно 1 млн 447 тис. 620 осіб.

    Водночас українські військові продовжили завдавати значних втрат російській артилерії, безпілотній авіації, автомобільній техніці та засобам протиповітряної оборони.

    Оновлені дані про втрати противника Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив уранці 1 серпня. У штабі традиційно наголошують, що через високу інтенсивність бойових дій підрахунок уточнюється.

    Особливо великими минулої доби стали втрати росіян у артилерії. Сили оборони знищили 82 артилерійські системи противника. Артилерія залишається одним із головних інструментів російської армії на фронті, тому систематичне ураження гармат і самохідних установок безпосередньо впливає на можливості російських підрозділів підтримувати штурмові дії та обстрілювати українські позиції.

    Крім того, за добу російські війська втратили чотири реактивні системи залпового вогню та два засоби протиповітряної оборони.

    Ще чотири одиниці бойових броньованих машин були знищені або виведені з ладу.

    Найпомітнішою цифрою у новому зведенні стали втрати російських безпілотників. За інформацією Генштабу, протягом доби було знешкоджено 1838 БпЛА оперативно-тактичного рівня.

    Високі втрати безпілотних систем відображають те, наскільки масштабно обидві сторони нині використовують дрони на полі бою. Йдеться про розвідувальні апарати, ударні FPV-дрони, баражувальні боєприпаси та інші безпілотні платформи, які використовуються для розвідки, коригування артилерії та безпосереднього ураження цілей.

    Російська армія також втратила 16 наземних робототехнічних комплексів. Такі системи дедалі активніше використовуються на фронті для логістики, доставки боєприпасів, евакуації, мінування та виконання інших завдань у небезпечних районах.

    Значних втрат противник зазнав і в автомобільній техніці. За даними Генштабу, українські військові за добу знищили або пошкодили 463 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також одну одиницю спеціальної техніки.

    Автомобільний транспорт має критичне значення для забезпечення російських підрозділів на передовій. Саме ним доставляють особовий склад, боєприпаси, пальне, продовольство та інше спорядження, тому великі втрати цієї категорії створюють додаткові проблеми для логістики окупаційних сил.

    Загалом, за даними Генштабу ЗСУ, бойові втрати Росії у живій силі від 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2026 року оцінюються приблизно у 1 447 620 осіб. Цей показник включає вбитих і поранених військовослужбовців противника, які були виведені з бойового складу.

    Українська сторона не розкриває детальної методології щоденного підрахунку втрат противника. Незалежно перевірити всі цифри в умовах активних бойових дій неможливо, тому вони залишаються оперативною оцінкою Генерального штабу.

    Водночас дані про втрати техніки частково підтверджуються відео та фотографіями з фронту, матеріалами підрозділів Сил оборони та відкритими OSINT-джерелами. Остаточні цифри можуть уточнюватися після отримання додаткової інформації з районів бойових дій.

    Високі добові втрати Росії фіксуються на тлі продовження інтенсивних боїв одразу на кількох напрямках фронту. Російські війська продовжують проводити штурмові дії, активно застосовуючи артилерію, авіацію та ударні безпілотники.

    Українські сили, своєю чергою, концентруються на ураженні живої сили, артилерійських позицій, пунктів управління, логістики та безпілотних систем противника. Окремим напрямом залишається боротьба із російськими засобами ППО та далекобійними системами, знищення яких дозволяє розширювати можливості українських ударних засобів.

    Таким чином, лише за одну добу російська армія, за оцінкою Генштабу, втратила близько півтори тисячі військових, десятки артилерійських систем та сотні одиниць техніки. Найбільша кількісна втрата припала на безпілотники — понад 1,8 тисячі апаратів різного призначення.

    У Генеральному штабі наголошують, що дані оперативні та продовжують уточнюватися в міру надходження інформації з передової.

  • Зеленський провів закриту нараду з командирами корпусів

    Зеленський провів закриту нараду з командирами корпусів

    Президент України Володимир Зеленський провів чергову серію зустрічей із командирами корпусів, які виконують бойові завдання на найскладніших ділянках фронту. Під час наради обговорили ситуацію на ключових напрямках, забезпечення військ озброєнням, потребу в далекобійній артилерії та розвиток сучасних технологій, зокрема наземних роботизованих комплексів.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами президента, разом із заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою він продовжив серію робочих зустрічей із керівниками корпусів, які обороняють найбільш інтенсивні напрямки фронту.

    До обговорення долучилися командири шести армійських і десантно-штурмових корпусів — Дмитро Волошин, Артем Богомолов, Олексій Майстренко, Євген Ласійчук, Святослав Заїць та Ярослав Сидоров.

    Під час зустрічі військові доповіли про поточну ситуацію на Слов’янському, Покровському, Олександрівському, Харківському та інших напрямках, де тривають найзапекліші бойові дії. Окрему увагу приділили питанням забезпечення підрозділів, організації оборони, ротації особового складу та удосконаленню взаємодії між різними рівнями військового управління.

    Зеленський повідомив, що одним із важливих питань стала реалізація програми справедливого розподілу особового складу між бойовими бригадами. За його словами, ця система працює з грудня і вже продемонструвала свою ефективність у забезпеченні військ необхідними людськими ресурсами.

    Президент наголосив, що командири також детально обговорили потреби Сил оборони в озброєнні та техніці, необхідних для стримування російських військ і проведення бойових операцій.

    «Обговорили необхідне постачання зброї та засобів для ведення бойових дій, реалізації ротацій, захисту нашої логістики й знищення логістики росіян. Потрібно більше далекобійної артилерії — снарядів 155-го калібру», — зазначив Володимир Зеленський.

    За словами глави держави, одним із ключових напрямків розвитку української армії залишається масштабування використання наземних роботизованих комплексів. Президент повідомив, що держава спільно з українськими виробниками працюватиме над збільшенням кількості таких систем, а також над створенням нових засобів ураження середньої дальності, які він назвав одним із пріоритетів розвитку оборонного сектору.

    Окрему увагу під час наради приділили практичним пропозиціям командирів щодо вдосконалення роботи корпусів та масштабування вже успішних рішень, які застосовуються на рівні окремих бригад.

    Президент окремо відзначив внесок бригадного генерала Дмитра Волошина.

    «Особливо хочу подякувати бригадному генералу Волошину за пропозиції по масштабуванню в корпусах тієї роботи, яка вже дає результати на рівні бригад, по доопрацюванню засобів і власному виробництву», — повідомив Зеленський.

    Також глава держави позитивно оцінив доповідь генерала Олексія Майстренка щодо вирішення технічних проблем на його напрямку та відзначив бачення генерала Ярослава Сидорова щодо подальшого забезпечення військ необхідними ресурсами.

    Президент наголосив, що подібні зустрічі дозволяють отримувати безпосередню інформацію від командирів, які керують бойовими діями, та оперативно ухвалювати рішення щодо забезпечення українських військових усім необхідним.

    На тлі активних консультацій із військовим керівництвом у медіа останніми днями також з’явилася інформація про можливі кадрові зміни у Збройних силах України. Зокрема, Financial Times повідомляло, що Володимир Зеленський нібито розглядає можливість зміни головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

  • Україна вперше отримала новітні снаряди Rheinmetall: чим вони особливі

    Україна вперше отримала новітні снаряди Rheinmetall: чим вони особливі

    Сили оборони України вперше отримали новітні артилерійські боєприпаси RH1412 від німецького оборонного концерну Rheinmetall. Це перша поставка цього типу снарядів безпосередньо із нового виробничого майданчика компанії в німецькому місті Унтерлюсс. У концерні наголошують, що RH1412 є найсучаснішим продуктом у лінійці артилерійських боєприпасів Rheinmetall, а його передача Україні стала важливим етапом розширення військово-технічної співпраці між Києвом і німецьким виробником.

    Як повідомили у Rheinmetall, перша партія включає “невелику п’ятизначну кількість” артилерійських снарядів, однак точний обсяг поставок із міркувань безпеки не розкривається. Разом із боєприпасами українські військові також отримали метальні заряди, виготовлені на інших підприємствах виробничої мережі концерну.

    У компанії зазначили, що це перший випадок, коли артилерійські снаряди для України постачаються саме із заводу в Унтерлюссі. До цього українська армія отримувала боєприпаси Rheinmetall, вироблені на інших підприємствах концерну.

    Наразі, за інформацією виробника, вже виконано понад половину загального контракту. Завершити постачання решти замовлених боєприпасів Rheinmetall планує до кінця 2026 року.

    Особливу увагу в концерні звертають на характеристики RH1412. Це найновіший 155-міліметровий артилерійський снаряд, створений із урахуванням сучасних вимог до ведення бойових дій. Боєприпас сумісний із широким спектром артилерійських систем калібру 155 мм, які перебувають на озброєнні країн НАТО та вже активно використовуються українськими військовими.

    Серед головних переваг RH1412 виробник називає збільшену дальність стрільби, високу точність ураження цілей та ефективність під час виконання бойових завдань. Саме такі характеристики мають особливе значення в умовах сучасної війни, де артилерія залишається одним із ключових елементів вогневої підтримки.

    У Rheinmetall зазначають, що через різке зростання попиту на артилерійські боєприпаси після початку повномасштабної війни Росії проти України компанія активно нарощує виробничі потужності. Для цього концерн інвестує значні кошти як у модернізацію вже існуючих підприємств, так і у будівництво нових заводів із виробництва боєприпасів та метальних зарядів.

    Rheinmetall сьогодні є одним із найбільших виробників великокаліберних боєприпасів у світі та одним із ключових партнерів України у сфері оборонної промисловості. Компанія не лише постачає артилерійські снаряди, а й бере участь у реалізації інших оборонних проєктів, спрямованих на посилення української армії.

    Останнім часом співпраця між Україною та німецьким концерном суттєво розширилася. Раніше повідомлялося, що Україна уклала з Rheinmetall контракт на закупівлю артилерійських боєприпасів на десятки мільйонів євро. Крім того, уряд Німеччини виділив 300 мільйонів євро на підтримку чеської ініціативи із закупівлі та постачання артилерійських снарядів для Збройних сил України.

    Водночас Rheinmetall продовжує залишатися об’єктом політичного тиску з боку Росії. Зокрема, нещодавно стало відомо, що російська сторона намагається через власну судову систему висунути фінансові претензії до німецького оборонного концерну, вимагаючи від компанії багатомільйонні компенсації.

    Передача Україні новітніх RH1412 свідчить про подальше поглиблення оборонного партнерства між Києвом та європейськими виробниками озброєння, а також про продовження міжнародної підтримки українських Сил оборони в умовах повномасштабної війни.

  • Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Міністерство оборони України розпочало масштабну реформу системи оборонних закупівель, яка може кардинально змінити правила гри для постачальників озброєння, техніки та військового обладнання. У відомстві заявили про поступовий перехід до електронних конкурентних тендерів, що має зробити закупівлі для Сил оборони більш прозорими, ефективними та захищеними від корупційних ризиків. Про це повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час спеціального заходу, присвяченого прозорості та підзвітності оборонних закупівель.

    За словами посадовця, Україна вже сьогодні має одну з найоперативніших систем оборонних закупівель у світі, однак наступним завданням є забезпечення максимальної прозорості всіх процесів. Саме тому Міноборони поступово переводить закупівлі на електронну тендерну модель, де перемогу визначатимуть не лише технічні характеристики продукції, а й реальна конкуренція між виробниками за найкращу ціну та якість.

    Банік наголосив, що глобальна мета міністерства — перевести всі оборонні закупівлі на електронні тендери. За його словами, така система дозволяє отримувати кращі цінові пропозиції, створює справжню конкуренцію між постачальниками та стимулює виробників впроваджувати нові технології.

    Наразі в оборонній сфері вже тестують новий підхід на окремих категоріях закупівель. Одним із найбільш показових прикладів стала закупівля далекобійних артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Агенція оборонних закупівель провела конкурентні торги зі зниженням ціни, в результаті чого державі вдалося зекономити понад 16% бюджетних коштів. За рахунок цієї економії Міноборони отримало можливість придбати додатково десятки тисяч артилерійських снарядів для фронту.

    Ще одним масштабним кейсом став тендер на закупівлю 5 тисяч пікапів для потреб українських військових. Процедура була проведена у форматі рамкової угоди і тривала менш ніж тиждень від моменту оголошення до визначення переможців. За результатами конкурсу було відібрано чотирьох постачальників, а в Міністерстві оборони вже прогнозують суттєву економію бюджетних коштів.

    У Міноборони пояснюють, що нова система має одразу кілька стратегічних переваг. По-перше, конкуренція між учасниками дозволяє знижувати ціни та більш ефективно використовувати державний бюджет. По-друге, виробники змушені конкурувати якістю продукції та швидкістю виконання контрактів. По-третє, цифровізація процесів значно зменшує вплив людського фактора та мінімізує можливості для корупційних зловживань.

    Окремий акцент робиться на диверсифікації постачальників. Якщо раніше великі контракти часто отримувала одна компанія, то тепер замовлення можуть розподілятися між кількома виробниками. Це дозволяє уникнути ризиків зриву поставок і забезпечити безперервне постачання критично важливих ресурсів для війська.

    У Міноборони підкреслюють, що кожен постачальник отримуватиме обсяг замовлення відповідно до своїх реальних виробничих можливостей. Таким чином держава прагне створити стійку систему забезпечення армії, яка не залежатиме від одного виконавця.

    Банік зазначив, що реформа відбувається поступово, оскільки змінювати систему закупівель під час активної фази війни надзвичайно складно та відповідально. Саме тому кожна нова модель спочатку тестується на окремих закупівлях, а вже після підтвердження ефективності масштабується на інші напрями.

    Крім артилерійських боєприпасів та автомобільної техніки, найближчим часом Міноборони планує запуск електронних тендерів для закупівлі FPV-дронів, квадроциклів та інших видів військової техніки. За словами заступника міністра, поступово саме тендерна модель має стати базовою для більшості закупівель у секторі оборони.

    Реформа закупівель є одним із ключових завдань, які отримав Мстислав Банік після призначення на посаду заступника міністра оборони навесні 2026 року. Міністр оборони Михайло Федоров тоді заявив, що головна мета нової команди — зробити закупівлі для українського війська найбільш прозорими та ефективними у світі. До роботи в Міноборони Банік брав участь у створенні цифрових державних сервісів, зокрема проєкту «Дія», а також займався розвитком систем «Армія+» і «Резерв+».

    Паралельно Міністерство оборони працює над створенням єдиної цифрової екосистеми оборонних закупівель. Планується інтеграція різних електронних платформ та сервісів для того, щоб автоматизувати весь цикл закупівель — від формування потреб до укладання контрактів та контролю виконання замовлень.

    Експерти відзначають, що перехід до електронних тендерів є одним із ключових елементів модернізації української оборонної системи. В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету має використовуватися максимально ефективно, конкурентні процедури можуть забезпечити як економію коштів, так і швидше забезпечення військових необхідним озброєнням та технікою.

    У Міноборони переконані, що нова модель закупівель допоможе створити більш прогнозовані та зрозумілі правила роботи для українських виробників, залучити нових учасників ринку та підвищити довіру до державних контрактів у сфері оборони. Якщо реформа покаже ефективність на перших проєктах, уже найближчими місяцями електронні тендери можуть стати стандартом для значної частини закупівель Сил оборони України.

  • Росія втратила понад тисячу військових за добу: Генштаб оновив втрати армії РФ

    Росія втратила понад тисячу військових за добу: Генштаб оновив втрати армії РФ

    Генеральний штаб Збройних сил України оприлюднив оновлені дані щодо втрат російської армії у війні проти України. За минулу добу українські Сили оборони ліквідували або поранили ще 1110 російських окупантів.

    Загальні втрати армії РФ від початку повномасштабного вторгнення, за оцінками Генштабу, вже сягнули близько 1 355 920 військових.

    Окрім живої сили, російські війська за добу втратили значну кількість техніки та озброєння. Зокрема, українські захисники знищили:

    • 1 танк;
    • 4 бойові броньовані машини;
    • 61 артилерійську систему;
    • 1 реактивну систему залпового вогню;
    • 2 засоби протиповітряної оборони;
    • 7 наземних роботизованих комплексів;
    • 1843 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
    • 292 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
    • 4 одиниці спеціальної техніки.

    У Генштабі наголосили, що наведені цифри продовжують уточнюватися через інтенсивність бойових дій на фронті.

    Від початку повномасштабної війни Росія, за даними українського військового командування, вже втратила близько 11 950 танків, 24 603 бойові броньовані машини, 42 640 артилерійських систем та 1800 реактивних систем залпового вогню.

    На тлі активних бойових дій Росія продовжує масовані атаки по українських містах. У ніч проти 24 травня ворог здійснив масштабний комбінований удар по Києву із застосуванням дронів, крилатих та балістичних ракет. За даними міської влади, пошкодження зафіксували більш ніж на 40 локаціях у різних районах столиці.

    Під ударами опинилися житлові будинки, торгові центри, ринки, об’єкти інфраструктури та навчальні заклади. Найбільше постраждали Шевченківський район та Лук’янівка, де вигорів ТРЦ «Квадрат» і Лук’янівський ринок.

    У Генштабі та Силах оборони неодноразово наголошували, що високі втрати російської армії пов’язані з активними бойовими діями одразу на кількох напрямках фронту, а також із постійними ударами українських військових по складах, логістиці та техніці окупантів.

  • Попри «перемир’я» РФ здійснила тисячі ударів

    Попри «перемир’я» РФ здійснила тисячі ударів

    Попри оголошене президентом США Дональдом Трампом триденне «перемир’я» у війні між Україною та Росією, бойові дії на фронті фактично не зменшилися. За даними Генерального штабу Збройних сил України, за минулу добу зафіксовано 180 бойових зіткнень уздовж усієї лінії фронту, а російські війська продовжували масовані атаки із застосуванням безпілотників, артилерії та реактивних систем залпового вогню.

    У ранковому зведенні Генштабу ЗСУ станом на 11 травня повідомляється, що лише за 10 травня російські війська застосували 8037 дронів-камікадзе та здійснили 6380 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів. Окремо зазначається, що 25 обстрілів було виконано із реактивних систем залпового вогню, що свідчить про збереження високої інтенсивності вогневого тиску на фронті.

    Українське військове командування підкреслює, що заявлені політичні ініціативи щодо «перемир’я» не призвели до реального зменшення бойової активності, а ситуація на більшості напрямків залишається напруженою та динамічною. Російські війська продовжують атакувати позиції Сил оборони України майже по всій протяжності фронту, намагаючись знайти слабкі місця в обороні.

    Найбільш інтенсивні бойові дії зафіксовані одразу на кількох напрямках. На Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулося 9 бойових зіткнень, а також зафіксовано 61 артилерійський обстріл українських позицій і населених пунктів. На Південно-Слобожанському напрямку російські війська здійснили 15 штурмів у районах низки населених пунктів, включно з Вовчанськом, Старицею, Терновою та іншими.

    На Куп’янському напрямку українські підрозділи відбили 3 атаки противника в районах Курилівки та Ківшарівки. На Лиманському напрямку зафіксовано 13 спроб прориву оборони, зокрема в районах Лимана, Зарічного, Ставків та Озерного.

    Не менш напруженою залишається ситуація на Слов’янському напрямку, де Збройні сили України відбили 5 атак. На Краматорському напрямку противник здійснив ще 3 штурми, намагаючись просунутися вглиб українських позицій.

    На Костянтинівському напрямку російські війська провели 12 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки та Іванопілля. За даними Генштабу, цей напрямок залишається одним із пріоритетних для противника через його оперативне значення.

    Найбільш інтенсивні бої тривають на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 37 штурмових дій противника. Російські війська намагалися просунутися в районах Покровська, Родинського, Гришиного, Удачного та низки інших населених пунктів. Саме цей напрямок залишається одним із найгарячіших на всій лінії фронту.

    Також активні бойові дії фіксуються на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 18 атак, і на Оріхівському напрямку, де російські підрозділи тричі намагалися прорвати українську оборону. На Олександрівському напрямку зафіксовано 2 атаки, які були відбиті українськими силами.

    У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що за минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України завдали ударів по російських позиціях, уразивши один пункт управління та чотири артилерійські системи противника. Це, за оцінкою військових, дозволяє частково стримувати інтенсивність наступальних дій РФ.

    Попри заяви про «перемир’я», фактична картина на фронті свідчить про продовження активної фази бойових дій. Українські військові змушені одночасно відбивати штурми на кількох напрямках і протидіяти масованим ударам дронів, які залишаються одним із головних інструментів російської армії.

    Аналітики відзначають, що подібні заяви про тимчасові «перемир’я» не впливають на загальну інтенсивність війни, а радше мають політичний характер і не відображають реальної ситуації на полі бою. Водночас Україна продовжує утримувати оборонні рубежі на більшості ключових напрямків, попри постійний тиск противника.

    Станом на зараз лінія фронту залишається однією з найбільш напружених за останній період, а бойові дії тривають практично без пауз по всій її довжині.

  • Російські удари по Сумщині: 5 загиблих і 11 поранених за добу

    Російські удари по Сумщині: 5 загиблих і 11 поранених за добу

    У Сумській області внаслідок чергових російських атак за минулу добу загинули п’ятеро мирних жителів і ще одинадцятеро отримали поранення. Про це повідомила поліція Сумської області в офіційному Telegram-каналі, уточнюючи, що удари були спрямовані як по житлових районах, так і по об’єктах цивільної інфраструктури в різних громадах регіону.

    Найбільш трагічна ситуація склалася у Сумській громаді, де внаслідок обстрілів загинули дві жінки, а ще семеро людей дістали поранення різного ступеня тяжкості. Під час атаки було пошкоджено багатоквартирний житловий будинок, медичний заклад, дитячий садок та підприємство, що свідчить про масштабні руйнування цивільної інфраструктури. Окремо зафіксовано ще один інцидент у цій же громаді, коли внаслідок удару безпілотника по цивільному автомобілю загинула ще одна людина, а інша отримала поранення.

    У Великописарівській громаді, яка розташована поблизу кордону з Росією, ще один чоловік загинув унаслідок підриву на вибухонебезпечному предметі. За попередніми даними, йдеться про міну, залишену після попередніх бойових дій або обстрілів. У Новослобідській громаді російські війська завдали удару по житловому будинку, внаслідок чого загинув ще один чоловік. Таким чином, саме ці три громади стали найбільш ураженими за кількістю загиблих упродовж доби.

    Окремі інциденти з пораненими зафіксовано також у Попівській громаді, де одна людина постраждала внаслідок обстрілів. Там же пошкоджено складські приміщення та сільськогосподарську техніку, що завдало додаткових збитків місцевим підприємствам аграрного сектору. У Глухівській громаді ще одна людина дістала поранення внаслідок атаки, а в Березівській громаді постраждала цивільна особа після удару дроном по автомобілю.

    Правоохоронці також повідомляють про численні пошкодження в інших населених пунктах області. Зокрема, зафіксовано руйнування житлових будинків, об’єктів соціальної інфраструктури, транспортних засобів та освітніх закладів. Поліція та екстрені служби продовжують працювати на місцях ударів, документуючи наслідки обстрілів та збираючи докази для подальшої кваліфікації дій російських військ як воєнних злочинів.

    Сумська область залишається одним із найбільш вразливих регіонів через своє географічне розташування поблизу державного кордону. Російські війська регулярно здійснюють обстріли прикордонних громад, використовуючи артилерію, безпілотники та інші засоби ураження. Це призводить до постійних руйнувань цивільної інфраструктури, втрат серед мирного населення та погіршення гуманітарної ситуації в регіоні.

    Місцева влада та рятувальні служби продовжують ліквідовувати наслідки атак, надаючи допомогу постраждалим і координуючи евакуаційні та відновлювальні заходи. Ситуація в області залишається напруженою, а кількість обстрілів у прикордонних громадах не зменшується, що створює постійну загрозу для цивільного населення.

  • Втрати РФ перевищили 35 тисяч за місяць: що відбувається на фронті і як змінюється війна

    Втрати РФ перевищили 35 тисяч за місяць: що відбувається на фронті і як змінюється війна

    Упродовж квітня 2026 року російська армія зазнала значних втрат у війні проти України — понад 35 тисяч військових були вбиті або отримали важкі поранення. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський, а також підтвердив міністр оборони Михайло Федоров.

    За офіційними даними, загальні втрати російських сил за квітень становили 35 203 військовослужбовців. Це один із найвищих показників за останній період, що, за словами українських посадовців, свідчить про системні проблеми російської армії на фронті.

    Як зазначив Михайло Федоров, ситуація для Росії ускладнюється тим, що вже п’ятий місяць поспіль вона втрачає більше військових, ніж здатна мобілізувати. Це поступово призводить до виснаження її військового ресурсу та зниження ефективності бойових дій.

    За словами посадовця, така динаміка є результатом комплексного підходу Сил оборони України, які поєднують класичні військові інструменти з новітніми технологіями. Зокрема, значно зросла ефективність ударів по тилових об’єктах противника.

    Йдеться про так звані середньодальність удари (mid-strikes), які завдаються на відстані від 20 до 150 кілометрів. За словами Федорова, кількість таких уражень у квітні збільшилася вдвічі порівняно з березнем і в чотири рази — порівняно з лютим.

    “Удари на відстані 20–150 кілометрів по складах, штабах, системах протиповітряної оборони та логістичних вузлах ворога дають швидкий і відчутний результат для наших підрозділів на передовій”, — підкреслив він.

    Експерти зазначають, що саме такі удари дозволяють системно підривати спроможності російської армії. Знищення складів із боєприпасами, командних пунктів і логістичних маршрутів ускладнює забезпечення військ, що безпосередньо впливає на ситуацію на лінії фронту.

    Ще одним важливим елементом сучасної війни стає роботизація. За словами українських посадовців, у квітні було виконано понад 10 тисяч логістичних і евакуаційних місій за допомогою наземних роботизованих комплексів. У середньому це становить близько 367 місій щодня.

    Такі системи використовуються для доставки боєприпасів, евакуації поранених, розвідки та інших завдань, що дозволяє зменшити ризики для військових і підвищити ефективність операцій.

    У Збройних силах України наголошують, що сучасна війна дедалі більше залежить від технологій. Поєднання артилерії, розвідки, мінування та роботизованих систем дозволяє досягати результатів навіть у складних умовах.

    Головнокомандувач Олександр Сирський також зазначав, що у квітні на фронті спостерігалося зменшення кількості тяжких поранень та ампутацій серед українських військових. Це може свідчити як про покращення медичного забезпечення, так і про зміну характеру бойових дій.

    Аналітики звертають увагу, що високі втрати російської армії є наслідком інтенсивних бойових дій, а також активного використання Україною високоточної зброї та розвідувальних даних. Водночас Росія продовжує намагатися компенсувати втрати шляхом мобілізації, однак її ефективність викликає сумніви.

    Загалом ситуація на фронті залишається складною, однак наведені дані свідчать про поступове виснаження ресурсів противника. Українська сторона робить ставку на технологічну перевагу, точкові удари та збереження особового складу, що вже дає помітні результати.

    Квітень 2026 року став показовим у контексті змін характеру війни. Зростання ролі технологій, роботизації та далекобійних ударів формує нову модель ведення бойових дій, у якій ключову роль відіграють не лише кількість військ, а й якість їхнього забезпечення та управління.

  • Мільярд євро, ППО і дрони: Україна та Іспанія посилюють співпрацю

    Мільярд євро, ППО і дрони: Україна та Іспанія посилюють співпрацю

    Україна та Іспанія виходять на новий рівень оборонної співпраці, зосереджуючись на критично важливих напрямах — посиленні протиповітряної оборони, стабільному постачанні артилерійських боєприпасів, а також розвитку і масштабуванні виробництва українських безпілотників. Відповідні домовленості були досягнуті під час зустрічі міністра оборони України Михайла Федорова з міністеркою оборони Іспанії Маргаритою Роблес у Києві.

    Одним із ключових результатів перемовин стало підтвердження Іспанією наміру надати Україні близько 1 млрд євро допомоги у 2026 році. Йдеться не лише про фінансову підтримку, а й про комплексні оборонні рішення, які дозволять зміцнити спроможності української армії на різних рівнях.

    За словами Федорова, сторони детально обговорили підходи до розподілу цих ресурсів, щоб вони максимально відповідали актуальним потребам фронту. Пріоритет віддається тим напрямам, які мають негайний вплив на ситуацію на полі бою та захист критичної інфраструктури.

    Важливою частиною співпраці залишаються вже оголошені пакети військової допомоги. Іспанія планує передати Україні сотню броньованих тактичних машин VAMTAC — мобільної техніки, яка використовується для перевезення особового складу, евакуації поранених та виконання бойових завдань у складних умовах.

    Крім того, Україна отримає партії 155-мм артилерійських боєприпасів стандарту НАТО. Саме цей калібр є основою для більшості сучасних артилерійських систем, які використовують українські військові, включаючи західні гаубиці.

    На тлі виснажливої війни на сході та півдні України стабільне постачання снарядів залишається одним із ключових факторів стримування російських військ.

    Окрему увагу сторони приділили розвитку протиповітряної оборони. Україна продовжує зміцнювати багаторівневу систему захисту неба, яка включає як радянські модернізовані комплекси, так і сучасні західні системи.

    У цьому контексті важливу роль відіграють системи Patriot, які здатні перехоплювати балістичні та крилаті ракети. За даними ЗМІ, Іспанія також розглядає можливість передачі додаткових ракет до цих комплексів.

    Федоров підкреслив, що Україна працює над інтеграцією різних типів ракет у єдину систему ППО, що дозволить підвищити ефективність відбиття повітряних атак. Крім того, триває модернізація застарілих систем, які раніше були зняті з виробництва, але можуть бути повернуті до строю після оновлення.

    Важливим елементом співпраці є участь Іспанії у механізмі PURL, який забезпечує координацію міжнародної допомоги Україні.

    Цей механізм дозволяє ефективніше розподіляти ресурси між партнерами, уникати дублювання постачань і швидше реагувати на запити української сторони. Зокрема, саме через такі формати забезпечується постачання критично важливих компонентів для систем ППО, включаючи ракети.

    Окремий акцент було зроблено на забезпеченні України далекобійними артилерійськими боєприпасами. Це дозволяє українським силам уражати цілі на значній відстані, включаючи логістичні вузли, склади боєприпасів і командні пункти противника.

    Розширення таких можливостей розглядається як ключовий фактор зміни балансу сил на фронті, особливо в умовах позиційної війни.

    Ще одним стратегічним напрямом співпраці стало масштабування виробництва українських безпілотників. Україна вже є одним із світових лідерів у сфері бойового застосування дронів, але потребує подальшого нарощування виробничих потужностей.

    Іспанія може долучитися до цього процесу як у фінансовому, так і в технологічному вимірі. Йдеться про обмін досвідом, підтримку виробництва компонентів і можливу інтеграцію українських рішень у європейські оборонні ланцюги.

    Безпілотники різних типів — від розвідувальних до ударних — відіграють вирішальну роль на полі бою, забезпечуючи оперативну інформацію та точкові удари по противнику.

    Крім двосторонньої співпраці, Україна та Іспанія обговорили участь у спільних європейських оборонних проєктах. Зокрема йдеться про розробку протибалістичних систем, які можуть стати відповіддю на нові виклики безпеці в Європі.

    Такі ініціативи є частиною ширшого процесу формування нової архітектури безпеки на континенті, в якій Україна поступово інтегрується як ключовий партнер.

    Візит Маргарити Роблес до Києва має не лише практичне, а й символічне значення. Він демонструє збереження та посилення підтримки України з боку Іспанії на тлі затяжної війни з Росією.

    Іспанія, як член Європейського Союзу та НАТО, відіграє важливу роль у формуванні спільної позиції Заходу щодо підтримки України. Її внесок у вигляді військової техніки, фінансування та участі в міжнародних ініціативах підсилює обороноздатність української держави.

    Таким чином, досягнуті домовленості свідчать про системне поглиблення українсько-іспанської співпраці. Поєднання фінансової допомоги, військових поставок і технологічного партнерства створює основу для довгострокового зміцнення оборонного потенціалу України в умовах війни, що триває.