Golosnovinua.com

Позначка: аспіранти

  • До 10 років ув’язнення загрожує викладачкам, що вимагали хабарі за захист дисертацій

    До 10 років ув’язнення загрожує викладачкам, що вимагали хабарі за захист дисертацій

    У Сумській області правоохоронці викрили корупційну схему в одному з університетів обласного центру. Трьом посадовицям навчального закладу повідомили про підозру у вимаганні хабарів за успішний захист дисертацій та отримання наукового ступеня.

    За інформацією Управління Служби безпеки України в Сумській області, посадовиці систематично вимагали від аспірантів неправомірну вигоду у розмірі близько 4 тисяч доларів США за так званий «гарантований» захист дисертації. У разі відмови платити гроші здобувачам створювали штучні перешкоди, що унеможливлювали проходження захисту.

    Для конспірації отримання хабарів зловмисниці використовували поштові відправлення. Гроші надходили на адресу однієї з підозрюваних, після чого розподілялися між усіма учасницями схеми за попередніми домовленостями.

    Правоохоронці задокументували кілька фактів отримання хабарів. Трьох підозрюваних затримали під час чергової передачі коштів від аспірантки — у робочих кабінетах та в центральній частині міста.

    Під час санкціонованих обшуків у службових приміщеннях та за місцями проживання фігуранток правоохоронці вилучили мобільні телефони, комп’ютерну техніку, чорнові записи, готівку, банківські картки та інші речові докази, що підтверджують протиправну діяльність.

    Жінкам повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за одержання неправомірної вигоди службовою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до корупційної схеми або сприяти її функціонуванню.

  • Хто має право на відстрочку від мобілізації: детальні роз’яснення для студентів

    Хто має право на відстрочку від мобілізації: детальні роз’яснення для студентів

    В Україні діють чіткі правила, які визначають, хто зі студентів може отримати відстрочку від призову під час мобілізації, а хто може бути мобілізований на загальних підставах. Адвокатське об’єднання «Бачинський та партнери» пояснило, в яких випадках студенти мають право на відстрочку та за яких умов можуть її втратити.

    Право на відстрочку мають студенти, які відповідають кільком ключовим вимогам. Насамперед мобілізація в Україні починається із 25 років, тому молодшим студентам відстрочка не потрібна. Але тим, хто вже досяг мобілізаційного віку, важливо офіційно оформити відстрочку та вчасно подати документи.

    Відстрочка може бути надана студентам, які навчаються на денній або дуальній формі, здобувають наступний рівень освіти та не отримують другу освіту того ж рівня. Важливо, щоб інформація про їхнє навчання була внесена до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Студенти, які проходять підготовку за військовими або оборонними спеціальностями, права на відстрочку не мають.

    Міноборони раніше повідомляло, що відстрочка студентам надається на шість місяців з можливістю автоматичного продовження, якщо документи внесені коректно. Науково-педагогічні працівники мають 12-місячну відстрочку.

    Професійно-технічні, фахові передвищі та вищі навчальні заклади надають студентам відстрочку на термін навчального семестру, але не більше шести місяців. Інтерни та докторанти також підпадають під ці правила.

    Втім, у деяких випадках студент може втратити право на відстрочку та бути мобілізованим. Це можливо у разі переходу на заочну або вечірню форму, відрахування чи академічної відпустки, здобуття другої освіти того ж рівня або відсутності даних про навчання в ЄДЕБО. Якщо навчальний заклад не вніс інформацію до реєстру або допустив помилку, студент вважається таким, що не навчається.

    Аспіранти також можуть отримати відстрочку, але лише за умови навчання на денній формі, наявності цивільної спеціальності та коректного внесення інформації до відповідних реєстрів. Після завершення навчання, захисту дисертації або відрахування право на відстрочку зникає.

    Юристи закликають студентів уважно стежити за своїм статусом у реєстрах, своєчасно подбати про оформлення документів та контролювати, чи внесено інформацію про навчання навчальним закладом до ЄДЕБО.

  • В Україні обмежать право студентів на відстрочку від мобілізації

    В Україні обмежать право студентів на відстрочку від мобілізації

    В Україні готують нові правила мобілізації, які можуть суттєво обмежити право студентів на відстрочку від служби. Відповідний законопроєкт уже отримав підтримку профільного комітету Верховної Ради.

    Наразі відстрочку мають громадяни з інвалідністю та ті, хто визнані непридатними за станом здоров’я; багатодітні та одинокі батьки, опікуни; особи, чиї близькі загинули на фронті або повернулися з полону; студенти денної й дуальної форми навчання, аспіранти, інтерни, а також викладачі, науковці та працівники критичних підприємств.

    Проте нові правила значно звузять ці можливості. Для учнів профтехів відстрочка діятиме лише у випадку, якщо навчання вони почали вперше і до 25 років. Для студентів вишів головним критерієм стане завершення навчання у визначені законом строки. Академвідпустка, переривання навчання чи довгі перездачі більше не враховуватимуться. Якщо студент не встиг у встановлені терміни — він автоматично втрачатиме право на відстрочку.

    Для аспірантів, докторантів та інтернів вікових обмежень не передбачено, але вимагатимуть послідовність здобуття освіти без штучного розтягування строків.

    Відстрочку, як і раніше, потрібно буде оформлювати через територіальні центри комплектування, подаючи заяву та довідку з навчального закладу. Комісія має ухвалити рішення протягом семи днів, а у випадку відмови громадяни можуть оскаржити його в суді.

    Юристи наголошують, що ці зміни особливо вдарять по студентах, які раніше користувалися академвідпустками чи змінювали спеціальність, фактично затягуючи терміни навчання.

  • В аспірантів Каразінського університету масово вимагають хабарі

    В аспірантів Каразінського університету масово вимагають хабарі

    У Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна розгортається скандал — аспіранти заявляють про системний тиск і вимагання, що здійснюється під прикриттям перевірок наукової діяльності. Під приводом боротьби з фейковими дисертаціями та плагіатом їх масово “викликають на розмову”, підключаючи до цього навіть представників Служби безпеки України.

    За словами студентів, розмови відбуваються у присутності чиновників з міністерських структур. Формально мета — “очищення системи” і впровадження контролю якості. Але на практиці все виглядає інакше: дисертації ставлять під сумнів, за кілька хвилин знаходять “плагіат” і натякають на можливість “вирішити питання” грошима.

    “Хочеш відстрочку — покажи дисертацію або заплати”, — таку фразу, за свідченнями аспірантів, довелося почути тим, хто вже завершив навчання або більше не платить за контракт.

    Справжньою метою, як стверджують джерела, є не підвищення наукових стандартів, а створення нової корупційної “кормушки”. Ідея проста: хочеш залишитись в аспірантурі — або занось, або готуйся до відрахування.

    Окремо зазначається, що хвиля “раптових перевірок” почалась після припинення регулярних оплат з боку аспірантів, які вже захистились або завершили контракт. Саме вони стали головною ціллю — система більше не отримує з них грошей, тому шукає нові важелі впливу.

    Такі дії фактично запускають репресивно-корупційний механізм під соусом реформ. Замість справжньої боротьби з плагіатом і фальсифікацією дисертацій, маємо ще один приклад тиску на молодих науковців. Це шкодить не лише конкретним людям, а й репутації української вищої освіти загалом.

    “Поки платив за контракт — нікому не був потрібен. Перестав платити — з’явилась СБУ, дисертація виявилась підозрілою, і почалися натяки на рішення питань”, — скаржиться один із аспірантів.

    Якщо ситуація не зміниться, ми можемо отримати черговий удар по академічній доброчесності — цього разу з боку тих, хто формально її захищає.

  • МОН відрахувало 3 тисячі аспірантів і готує нову хвилю перевірок

    МОН відрахувало 3 тисячі аспірантів і готує нову хвилю перевірок

    В Україні тривають перевірки здобувачів освіти в аспірантурі, і вже відраховано близько 3 тисяч осіб, які вступили у 2023 році. Про це в коментарі Новини.LIVE повідомив заступник міністра освіти і науки України Михайло Вінницький.

    За словами посадовця, значна частина молодих людей вступила до аспірантури в 2022–2023 роках не заради науки, а з метою отримання відстрочки від мобілізації. Проте зараз багато з них не виконують навчальні програми, через що і потрапили під відрахування.

    “На сьогодні ці перевірки продовжуються. Ми будемо бачити достатньо велику кількість тих, які будуть відраховані за невиконання своїх навчальних чи індивідуальних планів за результатами сесій, які відбудуться у червні”, – пояснив Вінницький.

    Він наголосив, що йдеться не про масове «полювання на відьом», а про очищення аспірантур від тих, хто використовує статус здобувача наукового ступеня не за призначенням. Якщо аспірант активно займається науковою роботою, складає іспити та відвідує заняття, до нього жодних претензій не буде.

    На жаль, за словами заступника міністра, велика частина аспірантів, які вступили під час війни, ймовірно, не дійде до захисту дисертацій.

    Раніше міністр освіти і науки Оксен Лісовий запевнив, що мобілізація студентів, аспірантів та науковців, які мають право на відстрочку, не планується, і на урядовому рівні такі питання не обговорюються.

  • В МОН розповіли, чому відраховують аспірантів із вишів

    В МОН розповіли, чому відраховують аспірантів із вишів

    В Україні з вищих навчальних закладів вже відрахували близько трьох тисяч аспірантів, які вступили у 2023 році. І це ще не кінець: після літніх сесій у червні кількість відрахованих зросте. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький у коментарі Новини.LIVE.

    Винницький пояснив, що відрахування стало результатом перевірок, які проводяться в закладах вищої освіти по всій країні. За його словами, МОН не має на меті відраховувати заради статистики, але наполягає на очищенні аспірантур від тих, хто фактично не займається науковою роботою.

    “Мова не йде про полювання на відьом. Якщо аспірант проводить дослідження, пише статті, працює над дисертацією і складає іспити – він спокійно навчається далі. Якщо ж ні – аспірантура не для нього”, – зазначив посадовець.

    Він також додав, що спостереження свідчать: велика частина аспірантів, які вступили у 2022–2023 роках, найімовірніше, не дійдуть до захисту дисертацій.

    Раніше в МОН анонсували нововведення: запровадження обов’язкових іспитів з української та іноземної мов для аспірантів і докторантів на третьому курсі. Це має стати своєрідною перевіркою того, що здобувачі дійсно проходять освітню складову аспірантури і працюють над своїми дослідженнями.

  • В МОН заявили про масові зловживання аспірантурою для уникнення мобілізації

    В МОН заявили про масові зловживання аспірантурою для уникнення мобілізації

    В українських вищих навчальних закладах триває посилена перевірка аспірантів, які могли вступити до аспірантури з єдиною метою — уникнення мобілізації. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

    За словами чиновника, у 2022–2023 роках спостерігалося різке зростання кількості вступників до аспірантури, що викликало підозри щодо реального академічного інтересу частини студентів. Винницький наголосив, що нині Міністерство освіти спільно з вишами перевіряє аспірантів на предмет виконання навчальних планів та наукової діяльності.

    «Ті, хто формально зарахований, але фактично не навчається — будуть відраховані», — зазначив заступник міністра.

    Станом на сьогодні вже відраховано 3 тисячі аспірантів, які вступили після початку повномасштабної війни. І це, за словами Винницького, лише початок. Очікується, що влітку ця цифра суттєво зросте.

    У Міністерстві підкреслюють, що аспірантура — це не інструмент для уникнення служби в армії, а насамперед науковий і освітній шлях, який вимагає активної участі в дослідженнях, навчанні та написанні дисертації.

  • Нові правила мобілізації: хто з освітян та студентів може отримати відстрочку

    Нові правила мобілізації: хто з освітян та студентів може отримати відстрочку

    Верховна Рада України внесла зміни до законодавства про мобілізацію, уточнивши, хто з аспірантів, студентів і викладачів має право на відстрочку від військової служби. Поправки ухвалені у квітні 2024 року та передбачають нові умови для представників освітньої сфери.

    Згідно з чинними правилами, аспіранти можуть отримати відстрочку, але це не звільняє їх від мобілізації в майбутньому. Право на відстрочку мають:

    • студенти вищих навчальних закладів до 30 років;
    • особи з науковими званнями;
    • штатні викладачі;
    • педагогічні працівники фахових передвищих закладів освіти;
    • інтерни, які навчаються на денній формі.

    Однак є важливе уточнення: вступ до університету для отримання другої або третьої вищої освіти не дає права на відстрочку. Це запобігає випадкам, коли громадяни намагаються уникнути мобілізації шляхом багаторазового вступу до навчальних закладів.

    Що зміниться у 2025 році?

    З наступного року право на відстрочку матимуть лише аспіранти, які навчаються на бюджетній формі. Контрактникам залишиться лише заочне навчання, яке не дає права на відстрочку.

    Ці зміни ще не остаточні, але ймовірність їхнього ухвалення висока.

    Які документи потрібні для отримання відстрочки?

    Щоб підтвердити право на відстрочку, необхідно надати:

    • паспорт громадянина України;
    • ідентифікаційний код;
    • військово-обліковий документ (військовий квиток або тимчасове посвідчення);
    • довідку з навчального закладу (форма №20);
    • повістку (якщо вона була видана).

    Після цього призовник має пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) та отримати офіційне рішення щодо відстрочки.

    Коли відстрочка не діє?

    Є випадки, коли аспіранти можуть бути мобілізовані достроково:

    • за власним бажанням;
    • якщо вони навчаються на військових спеціальностях або за напрямками, пов’язаними з національною безпекою;
    • під час щорічних оперативних відправлень мобілізованих.

    Нові зміни у мобілізаційному законодавстві продовжують викликати дискусії, адже вони суттєво впливають на студентів та освітян. Остаточні правила стануть відомі після їхнього повного затвердження.

  • Студенти, аспіранти та докторанти тимчасово не зможуть оформити відстрочку в «Резерв+»

    Студенти, аспіранти та докторанти тимчасово не зможуть оформити відстрочку в «Резерв+»

    До 30 грудня студенти та науковці не зможуть скористатися застосунком Резерв+ для оформлення відстрочки від мобілізації. Це пов’язано з проведенням технічних робіт, які необхідні для оновлення системи та покращення її функціональності. Офіційні представники Міністерства цифрової трансформації України попередили, що цей період обмежить доступ до деяких послуг, зокрема для тих, хто планує відстрочку або зміну свого мобілізаційного статусу.

    Про це повідомляє Міністерство оборони в Telegram. “У зв’язку із технічними роботами у Єдиній державній електронній базі з питань освіти з 17 і орієнтовно до 30 грудня студенти, аспіранти і докторанти тимчасово не зможуть оформити онлайн-відстрочку у застосунку Резерв+”, – йдеться у повідомленні.

    Водночас, на вже отримані відстрочки технічні роботи не вплинуть, статус відображатиметься в застосунку, як і раніше. Також технічні роботи в реєстрі освіти не вплинуть на роботу інших сервісів Резерв+.

    Про дострокове відновлення роботи сервісу у Резерв+ одразу буде повідомлено.

    Застосунок Резерв+

    У листопаді у застосунку “Резерв+” почали тестувати онлайн-відстрочку для окремих категорій українців, у тому числі студентів і аспірантів.

    3 грудня Верховна Рада зробила крок до автоматичного прийняття 17-річних громадян на військовий облік, повыдомив міністр оборони Рустем Умєров. “Парламент підтримав у першому читанні важливий законопроєкт, завдяки якому громадяни України при досягненні 17-річного віку автоматично ставатимуть на військовий облік”, – повідомив Умєров.

  • НАЗК виявило нову схему незаконного надання відстрочки в університетах

    НАЗК виявило нову схему незаконного надання відстрочки в університетах

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило планову перевірку діяльності закладів Міністерства освіти і науки України (МОН), виявивши значні корупційні ризики. Зокрема, йдеться про маніпулювання даними в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) та незаконне використання майна закладів освіти.

    Одним із найбільш серйозних порушень стало фіктивне зарахування понад 5,7 тисяч здобувачів третього рівня вищої освіти (аспірантура) у період з 2021 по 2023 роки. Згідно з перевіркою, близько 150 закладів освіти та наукових установ без погодження з МОН внесли недостовірні дані до ЄДЕБО. Це збіглося з оновленням урядових постанов, що передбачають надання відстрочки від мобілізації за умови надання відповідної довідки, підтвердженої даними ЄДЕБО.

    Ці маніпуляції з базою даних, ймовірно, були спрямовані на отримання незаконних відстрочок від мобілізації, що є порушенням законодавства та відкриває двері для корупційних схем.

    Крім того, НАЗК виявило низку корупційних ризиків в управлінні об’єктами державної власності, зокрема нерухомістю та земельними ділянками, якими володіють навчальні заклади. Виявлено численні випадки незаконного відчуження майна та зловживання при передачі об’єктів нерухомості в оренду або в користування суб’єктам господарювання. Це створює корупційні ризики задоволення приватних інтересів посадових осіб МОН та керівників навчальних закладів, які можуть отримувати неправомірну вигоду за сприяння у відчуженні майна.

    Серед основних корупційних практик, зафіксованих НАЗК, є:

    • незаконна приватизація об’єктів нерухомості закладів освіти;
    • оренда майна з подальшим використанням для цілей, не пов’язаних з освітнім процесом;
    • передача земельних ділянок закладів освіти під прикриттям «спільної діяльності»;
    • укладання інвестиційних договорів, що передбачають забудову території навчальних закладів.

    Ці порушення створюють серйозні корупційні ризики, пов’язані з приватним інтересом керівників та посадових осіб, що можуть отримувати неправомірну вигоду через сприяння в незаконному відчуженні майна на користь зацікавлених осіб.

    НАЗК наголошує на необхідності посилення контролю за діяльністю МОН та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами.